CC BY
41
ОБГОВОРЮСМО ПРОБЛЕМУ
УДК: 373.04
I. А. ОНИЩУК
ТВОРЧЕ САМОВИРАЖЕННЯ ДОШК1ЛЬНИК1В ЯК ПЕДАГОГ1ЧНА ПРОБЛЕМА
На основi аналгзу психолого-педагоггчних дослгджень визначаються поняття «самовыражения», «особистгсне самовыражения», «творче самовыражения». Выявлено iснування micnozo взаемозв'язку М1Ж самовыражениям i домаганням вызнання, самореалгзацИ oco6ucmocmi. Фундаментом становления особыстостi е nepiod дошюлъного дытынства. Дослгдныкы термт «самовыражения» квалгфгкують як вгдображення ззовт внутрШтх почуттгв (потреб, inmepecie, Momueie, тощо) особыстостi. (Paxieifi тдкреслюють, що потреба у самовыражент реалгзуеться прагненням особыстостi продемонструваты тшым свою «самютъ». Процес самовыражения дошюлънышв перебувае у прямш залежностг eid розвытку caMoceidoMocmi, сформованостг емоцшно-цттсного ставлення до себе та тшых. 1стынныы процес самовыражения повынен буты творчым. В основi творчого самовыражения лежмтъ творча свобода особыстостi. Особлывым способом творчого самовыражения дошктънытв е музычна дгяльнгсть, яка мае 3 основт ргзновыды: спрыымання, выконання, творения.
K:no4oei слова: самовыражения, особыстгсне самовыражения, самореал1защя, творчгсть, творча актывтстъ, креатывтстъ, творче самовыражения, музычна дгяльнгсть.
И. А. ОНИЩУК
ТВОРЧЕСКОЕ САМОВЫРАЖЕНИЕ ДОШКОЛЬНИКОВ КАК ПЕДАГОГИЧЕСКАЯ ПРОБЛЕМА
На основе анализа псыхолого-педагогическых исследований определяются понятия «самовыражение», «личностное самовыражение», «творческое самовыражение». Обнаружено существование тесной взаымосвязы между самовыражением, прызнаныем, самореалызацыеы лычносты. Фундаментом становления лычносты является период дошкольного детства. Исследователи термин «самовыражение» квалифицируют как отображение извне внутренних чувств (потребностей, интересов, мотивов и т.п.) личности. Специалисты подчеркивают, потребность в самовыражении реализуется стремлением личности продемонстрировать другим свою «самость». Процесс самовыражения дошкольников находится в прямой зависимости от развития самосознания, эмоционально-ценностного отношение к себе и других.Истинный процесс самовыражения должен быть творческим. В основе творческого самовыражения лежит творческая свобода личности. Особенным способом творческого самовыражения дошкольников является музыкальная деятельность.
Ключевые слова: самовыражение, личностное самовыражение, самореализация, творчество, творческая активность, креативность, творческое самовыражение, музыкальная деятельность.
I. A. ONYSCHUK
CREATIVE SELF-EXPRESSION OF UNDER SCHOOL AGE CHILDREN AS A PEDAGOGICAL PROBLEM
On the basis of analysis of psychological and pedagogical researches suchconceptions as «self-expression», «personality self-expression», «creative self-expression» are determined. We found out existence of
close intercommunication between self-expression and solicitation of confession, self-realization of personality. Pre-school period is the main one in the foundation of personality. Researchers characterize a term «self-expression» as an outside reflection of internal senses (necessities, interests, reasons etc). Specialists underline that a requirement in a self-expression can be realized due to aspiration of personality for showing the others so-called «samist». A process of self-expression of under-fives is in the direct dependence on development of consciousness, formed, emotionally valued attitude of children to themselves and others. A veritable process of self-expression must be creative. On the basis of creative self-expression is creative individual freedom. The special method of creative self-expression of under-fives is musical activity which has 3 basic varieties: perception, implementation, creation.
Key worlds: self-expression, personality self-expression, self-realization, creation, creative activity, kreativnost', creative self-expression, musical activity.
Сучасш тенденцн в систем! освии Украши пов'язаш з потребою виховання особистосл нового типу, з високим pi вне м духовносл та культури, креативно!, здатно! до особистюного самовираження та реатзацн власного творчого потенщалу. Парадигма самореал1зацн заявлена Нацюнальною доктриною розвитку осв1ти Украши в XXI CToniiri актуатзуе проблему розвитку у дитини творчих зд1бностей в р1зних сферах ж итт ед i я л ь но ст i. наголошуе на важливосл надежного розвивального середовища, сприятливого для актуатзацн творчого потенщалу. Розкриття сутшх сил особистост1 дитини, виявлення та розвиток творчо! активносл е одним з прюритетних напрямклв сучасно! педагопчно! науки. Розвиток особистост1 дитини в дошкшьному eiui передбачае реал1защю потреби дитини в активное^, иередуам у творчш ¡тщативк що зумовлюе актуальшеть проблеми творчого самовираження д1тей дошкшьного вп<у. Анатз науково! л1тератури та стану сучасно! педагопчно! практики виявив по\птнс зростання штерссу до р1зних форм i вид ¡в творчо! активносл, креативносл дошкшьншав, !х творчого самовираження. Психолого-педагопчний аспект самовираження розробляють I. Бех, I. Волощук, I. Зязюн, О. Киричук, О. Кононко, Л. Левченко, О. Сухомлинська та ш. Особистюне самовираження квал1фп<усться як процес розгортання зростаючою особистютю свое! життедяльностк ¿ндивщуально! форми свого сощального буття [1], [3], [4], [6].
У роботах А. Ашщук, Л. Березовсько!, О. Баришево!, Т. Б1пльдево!, В. Зарицько!, Л. Середюк, Н. Корчатково!, Л. Левченко та шших п1дкреслюеться, що вагомим чинником розвитку зростаючо! особистост1 е !! участь у р1зних видах творчо! д1яльност1. Значне viicuc в цьому npoucci в1дводиться музичшй д1яльност1 як способу самошзнання, самовираження та саморсалпацп особистост1. Проте анал1з науково! л1тератури св1дчить про недостатшсть вивчення ще! проблеми. В1дсутшсть дослщжень означеного напрямку, а також значний практичний ¡нтсрсс до не! обумовили обрання теми наукового пошуку.
Мета cmammi - розкрити психолого-педагопчш особливост1 творчого самовираження дошкшьншав.
Ключовими у проблем! «творче самовираження» е поняття: «самовираження», «самореал!зац!я», «самоактуал!зац1я», «творч1сть», якл потребують детальшшого розгляду.
TcpviiH «самовираження» А. Робер тлумачить як воображения ззовш сво!х BHyTpiniHix почутав, переконань, установок, будь-яку повед1нку, яка здшснюеться для чистого задоволення ¡ндив1да. особистюну форму активност1, що формуеться i розвиваеться у сп1лкуванн1 та д1яльностк взаемопов'язане з потребами особистост! у сусп1льному визнанн1, самоствердженш, саморозкритт!, самореатзацн. Як евщчать численш досл1дження самовираження, актуатзащя, виявлення i розвиток зд1бностей належить до вищих надзвичайно сильних потреб людини [1], [3], [7].
За твердженням К. Абульханово!-Славсько! «самовираження» - це cnoci6, завдяки якому людина реатзуе себе як особистють в д1яльност1. в сп1лкуванн1. у виршенш життевих потреб [1]. Головною метою розвитку особистосл е якомога noBHinia рсал1зац1я само! себе i cnieyчасть у цьому npoucci з шшими людьми. О. Кононко, Л. Середюк характеризуют «особист1сне самовираження», як активну д1яльшсть людини з максимальним використанням, розвитком !! задатков i можливостей, св1домо спрямованих на втшення гуманних ¡дей сусшльства [3].
Зпдно концепщ! персонал1защ! ¡ндив1да. започатковано! А. Петровським, бути особистютю означае максимально виявлятися значущими якостями в ж итт е д i я л ь и о ст i ¡нших людей, зд1йснювати перетворення !х зм1стово! сфери, мати необхщну для цього сукупшсть
¿ндивщуальних зд1бностей 1 засоб1в [7]. С. Рубшштейн пщкреслюе, особистютю е лише та людина, яка ставиться певним чином до навколишнього свт. свщомо виражае це свое ставлення так, що воно проявляешься в уели II сутностг
Дошкольний ви< е перюдом фактичного становления особистостк розвитку II культури, формування вмшня вербалпувати сво! життев1 враження й виражати цшшене ставлення до оточуючого (О. Леонтьев), та розвитком зд1бност1 творчо сприймати навколишнш св1т (Л. Виготський, Д. Елькошн, А. Петровський) [2], [6], [7].
Дослщження науковщв вказують на те, що тенденщя до самовираження ироявляеться вже у ранньому вщ1 ирагненням до свободи рух1в, намаганням зробити що-небудь. Подалыпий розвиток ироцесу самовираження пов'язаний з виникненням новоутворень особистостг зокрема «системи Я».
О. Кононко зазначае, що виникнення «системи-Я» иороджуе нову, дуже сильну потребу д1яти самш, включатися в повноцшну «дорослу» д1яльшсть на правах р1вного, бажання бути самостшною особистютю. Свщоме вимовляння займенника «Я» заевщчуе перехщ вщ самошзнання до самосвщомост1, означае вироблення у дошкольника внутршнього погляду на саму себе [3], [6]. Невщ'емним складником становления самосвщомосп як ядра особистосп дитини, як вказуе дослщниця, е самошзнання. Дошкольник пор1внюе себе з ¡ншими. знаходить спшьне та вщмшне, вщкривае в людях р1зномаштш властивостк уевщомлюе власш чесноти 1 вади, що стимулюе розвиток у не! рсфлсксп: здатносп зютавляти сво! бажання з очшуванням ¡нших. знаходити ефективш форми сшвроб1тництва з однол1тками, завдяки власним д1ям шдтримувати свш статус серед них [3]. Б. Ананьев, О. Леонтьев [6] наголошували, що елементарш форми самосвщомосп починають закладатись 1 розвиватись впродовж дошкольного вису в пропса активно! д1яльностг Початком становления свщомост1 особистосп та передумовою уешшного самовиховання 1 саморозвитку дитини е поява самооцшки. Бона вщображае стушнь задоволення чи незадоволення собою, створюючи основу для сприйняття власного уешху чи невдачг Переважно дошкольникам притаманна завищена самооцшка, яка е своерщним захисним мехашзмом пщтримки позитивного ставлення до себе.
За висновками вчених, сформовашсть самосвщомосп 1 саморегуляцн у перюд дошкольного дитинства е показниками становления елементарних форм «Я-концепцн» [3]. Це поняття означае систему уявлень дошкольника про себе, основними складниками «Я-концепцн» е: образ «Я» (система знань про себе, сво! чесноти I вади, зд1бностк тощо); самооцшка (позитивне ставлення до себе, уевщомлення свое! значущосп для ¿нших, самоцшносп): саморегуляцп поведшки (що грунтуеться на образ1 «Я» та самооцшщ), здатшеть суб'ективно ставитися до зовшшшх вплив1в.
М. Корепанова [5] наголошуе, що цЫсшсть образу «Я» забезпечуеться за рахунок гармош иного розвитку компонентов:
- когттиеного (розумшня власних можливостей, потреб, мотив1в, особливостей поведшки, едшеть чи розб1жшсть м1ж власним баченням себе та ¿нших людей);
- емоцШного (формування набуття щиросю у почуттях до самого себе й до ¿нших, набуття самодовшьност1 у вираженш власних почутпв);
- поведткового (оптимпуе закршлення нових способ!в поведшки, пов'язаних з шдтримкою, взаемовщносинах, вщповщальшетю).
Результатом самовираження особистосп е самореатзащя - намагання виразити свое «Я» оточуючим, самостшне створення умов для його повного прояву. Можливють повного, гармош иного поеднання самовираження \ самореал1зацп залежить вщ сформованост1 образу «Я», вщ особисто! готовиосю opгaнiзyвaти, забезпечити всю сукупшсть зoвнiшнix умов саморсалпацп. Отже, «Я-концепщя», образ «Я» е регуляторами пропсав: самовираження, самоощнки, самореатзацп.
Процес ¡стинного самовираження повинен бути творчим, так як в шшому випадку, на думку Л.Виготського, ¿ндивщ транслюе рашше закладеш в нього програми \ стереотипи [2]. Проблема творчосю висв1тлена в низщ наукових праць Л. Венгера, Л. Виготського, О. Запорожця, Я. Пономарьова та ш., але однозначного визначення поняття на сьогодш не юнуе. Значущим для нашого дослщження е тлумачення творчосю:
- як особистюного процесу;
- як особливого виду активности не регламентованого, перетворювального характеру;
- як неперервний шзнавальний процес, що виникае 1 матер1ал1зуеться в результат! багаторазово! практики, маеться на уваз1 не тшьки створення предметного свт. а й саморозвиток, самореатзацн та самоствердження особистост! в сусгпльствк
Л. Виготський [2] вважае творчють необхщною умовою юнування кожно! людини, шдкреслюючи, що вона живе в самш людиш, мае особистюний характер, творчють несе людиш радють, хоча потреба в шй не завжди сшвпадае з можливостями творчосп. Вчеш вщзначають ¡стотний зв'язок 1 взаемообумовлешсть творчосп та творчо! активность Творча актившсть як особистюна категор1я визначаеться внутршшми психолопчними особливостями суб'екта, що вщображаеться в його своерщному ставленш до навколишнього.
Дослщники дитячо! творчосп виокремлюють показники, що характеризуют способи творчих дш [2], [4]:
- доповнення, змша, комб1нування, перетворення вже знайомого матер1алу, застосування вщомого в нових ситуащях, створення нових пор1внянь з рашше засвоеними;
- самостшний пошук, спроби найкращого виршення творчих завдань, надходження нових, орипнальних прийом1в виршення, самостшнють та ¿шщатившсть;
- швидклсть реакщй, ор1ентування в нових умовах, пластичшсть.
О. Кононко зазначае, що творчють е актившстю дитини, спрямованою на створення нового продукту в нерегламентовашй жорсткими умовами ситуацн. Потр1бно розр1зняти поняття творчють 1 креатившсть. Креативн1сть е загальною зд1бшстю дитини, !! здатшстю до творчостк одшею з базових якостей особистост1, комплексом ¡нтслсктуальних та особистюних особливостей, який сприяе становлению 1 прояву творчост1. Для того, щоб дитина проявляла творчу актившсть необхвдно з дов1рою ставитися до и природно! схильност1 д1яти на власний розсуд. Вчена виокремлюе стад¡1 творчо! активносп [4]:
Перша стадгя: насл1дування (коп1ювання готового);
Друга стадгя: творче наслщування (внесения елемент1в новизни, прояв самод1яльност1 без внесения ¡стотних змш у запропоновану схему д\й. зразок, ¡дсю):
Третя стадгя: ре продуктивна творч1сть (ум1ння взяти за основу запропоновану схему, але ¡стотно !! переробити, внести змши), ця стратепя характерна для дошкшьншав-креапдав;
Четверта стадия: справжня творч1сть, створення нового, вона недоступна дошклльниковк адже створити ориг1нальну ¡дсю можна лише на вершин! свого креативного розвитку та в сфер! сво!х штерешв, зд!бностей.
ИдГрунтям р!зних форм творчого самовираження особистост! слугуе прояв «творчого Я». Це визначае таку ц!л!сну позиц!ю особистост! до навколишньо! д!йсност!, такий тип ставлення до навколишнього св!ту в цшому ! до себе само!, який змшюе щнност! ! мотиви, шзнавальну сферу, життеву повед!нку. На думку Р. Чум!чево! [8], вагомою ознакою самовираження е шдивщуальна творча свобода особистост!, що може бути виражена в художньо-естетичшй д!яльност!, емощйно-естетичному ставленш до св!ту, культурно-мовленневих комушкащях, рефлекс!!.
Науковщ шдкреслюють, що творчють не шдлягае формуванню, и можна лише стимулювати [4] та вщцляють основш умови, необх!дш для и розвитку: накопичення вражень в!д сприймання мистецтва, яке е вз!рцем для творчосп та доевщ виконавства.
Ид творчим самовыражениям ми розум!емо активне намагання зростаючо! особистост! реал!зувати свое «Я», через вдосконалення себе, шляхом прояву та розвитку сво!х особистюних можливостей ! зд!бностей, створення нових художшх образ!в, твор!в та дш в конкретшй художньо-творч!й д!яльност!.
Творче самовираження зростаючо! особистост! особливо проявляеться в музичнш д!яльност!. За висновком О. Леонтьева [5] мистецтво е т!ею одиницею д!яльносп, яка вщповщае завданню в!дкриття, вираження ! комушкацн особист1сного зм!сту д!йсност!, реальност!. Р!вень значения мистецтва в жита дитини визначаеться м!рою активно! д!яльност! з метою його освоения. Розвиток сутп особистост! при сшлкуванн! дитини з мистецтвом е змютовими елементами культури творчого самовираження особистост!. Окреме мюце серед мистецтв займае музика, завдяки якш дитина краще зрозум!е саму себе, шзнае навколишн!й св!т та опановуе закони людського буття.
Музична д!яльшсть - це р!зш способи шзнання д!тьми музичного мистецтва, а через нього ! навколишньо! дшсносп, завдяки чому в!дбуваеться загальний розвиток особистост!.
Основою музично! д1яльносп е актив1защя творчо! активност1 дошкольников. 1снуе тюний взаемозв'язок м1ж видами музично! д1яльностг який повинен бути лопчним, а не формальним, що сприятиме творчому осмисленню, перетворенню на р1вш дитячого експериментування, тобто дасть дитиш бщып повну можливють творчого самовираження.
Розглядаючи музичну д1яльнють дошкольников як способ творчого самовираження, самореал1зацп дитини, Б. Юсов, Р. Чум1чева та шип наголошують на штегральних зв'язка ветх вид ¡в мистецтв [8]. В основ! штеграцп мистецтв лежить положения Б. Юсова про дитячу «пол1художшсть». Глибока форма взаемозв'язку, взаемодоповнення вид1в мистецтв (л1тературного, образотворчого, театрального та музичного) ургзномаштнюе вплив на дошкольника, розкривае перед нею навколишнш св1т у встй р1зномаштносп1 к рас г охоплюе вст види дитячо! творчостг
Важливим для творчого самовираження дошкольников е оволодшня засобами музично! виразносп, завдяки яким вщбуваеться саморозвиток зростаючо! особистосп. Основою засоб1в музично! виразносп е музичш штонацп, я ко в свою чергу, е аналопею емощйних сташв людини. Складна система музичних штонацш вщображаеться в свщомост1 особистосп. Тобто музичний ритм, темп, дина\пка та ¡нал засоби музично! виразносп можуть бути способом творчого самовираження дитини.
Музична творчють за своею суттю е синтетична д1яльшсть, яка мае сво! прояви у ветх видах: ствг ритмщ, гр1 на дитячих музичних ¡нструментах та ш..
Перспективу нашого наукового пошуку вбачаемо у визначенш критсрй' творчого самовираження дошкольников у музичнш д1яльност1.
Отже, в сучаснш особисюсно ор1ентовашй модел1 дошкольно! осв1ти проблема творчого самовираження дитини е актуальною. На основ! аналпу психолого-педагог1чних досл1джень можна визначити творче самовираження як особисюсний феномен. «Я-концепщя», образ «Я» е регуляторами процсств. пов'язаних и словом «само»: самовираження, самореал1защя, самоощнка та ¿и.
Рушшною силою творчого самовираження е художнш спостб освоения навколишньо! дшсностг Особливе значения для творчого самовираження зростаючо! особистосп мае музичне мистецтво. Музична д1яльшсть як особливий вид художньо-творчо! д1яльност1 е способом самовираження, самоактуал\ зацй' та саморсалгзацн особистост1 дитини.
Ид творчим самовираженням д1тей дошкольного в1ку в своему науковому пошуку ми розум1емо прагнення 1 вм1ння розкрити свое «Я», висловити власш думки, нам1ри, бажання, ставлення за допомогою засоб1в музично! виразносп, оцшити ставлення до себе та шших (переживания, байдужость). проявити шдивщуальшеть, творч1сть у добор1 та використанш засоб1в музично! виразност1.
Л1ТЕРАТУРА
1. Абульханова-Славска К. А. Стратегия жизни / Ксения Александровна Абульханова-Славская К. А. -М.: Мысль, 1991.-299 с.
2. Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте: псих.очерк: Кн.для учителей /Выготский Лев Семенович. -М.: Просвещение, 1991. - 94 с.
3. Кононко О. Л. Психолопчш основи особисттсного становления дошкольника (системний ивдхщ): |монография| /Олена ЛсонттУвна Кононко. - К.: Стилос, 2000. - 336 с.
4. Кононко О. Л. Дитяча креатившеть крпь призму Базово! ирограми «Я у евт» // Дошшльне виховання, 2008. - № 7. - С.3-7.
5. Кореианова М. В. Теория и практика становления и развития образа «Я» дошкольника: [монография]/ Марина Васильевна Корепанова. - Волгоград: Перемена, 2001. - 240 с.
6. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М.: Политиздат, 1975. - 304 с.
7. Петровский А. В. Личность. Деятельность. Колектив / Артур Владимирович Петровський. - М.: Политиздат, 1982. - 255 с.
8. Чумичева Р. М. Взаимодействие искусств в развитии личности старшого дошкольника / Раиса МаксимовнаЧумичева. Автореф... дисс. д-ра пед.наук. - Ростов-на-Дону, 1995. - 37 с.
