CC BY
27
рольово! поведшки. До високого р1вня теля проведеного експериментального дослщження шднялося 26% д1тей (було 19%); у 60 % молодших школяр!в гид час контролю було выявлено середнш р1вень сформованосп статево-рольово! поведшки (було 62 %); до 14 % зменшилася теля експерименту кшыасть респондента, яю перебували на низькому р1вш (до експерименту було 19 %).
У контрольному клаа ввдбулися незначш змши. До високого р1вня шднялося 21,6 % респондента (було 20 %). При констатаци середнш р1вень сформованосп статево-рольово! поведшки продемонструвало 52 % учшв, шд час контролю зазначений р1вень зрю до 53,4 %. На низькому р1вш при контрольному обстеженш перебувало 25 % молодших школяр1в (було 28 %).
Таким чином, запропонована педагопчна технология сшвпращ родини та школи дозволяе ефективно здшенювати статеве виховання д1тей молодшого шкшьного вжу, шдвищувати 1х статево-рольову виховашеть, сприяти оргашзаци життед1яльност1 учшв на засадах статево-рольово! культури. Подальших уточнень потребуе поетапшеть реал1заци запропоновано! технологи у рамках школи першого ступеня.
Л1ТЕРАТУРА
1. Абрагам К. А. Нотатки про статеве виховання д1тей у сш'1 / К. А. Абрагам // Початкова школа. — 1993. — № 10. — С. 58-60.
2. Бжиська Ю. Статеве виховання як невщ'емна частина морального виховання / Ю. Бжиська// Рвдна школа. — 2001. — № 3. — С. 41-42.
3. Бурцева Ю. О. Статеве виховання молодших школяр1в засобами украшського фольклору: дис... канд. пед. наук: 13.00.07 /Ю. О. Бурцева. — Луганськ, 2006. — 238 с.
4. Главацька О. Л. Педагопчш проблеми статевого виховання молодших школяр1в / О. Л. Главацька // Початкова школа. — 1997. — № 5. — С. 43-44.
5. Говорун Т. В. Батькам про статеве виховання д1тей / Т. В. Говорун, О. М. Шарган. — К.: Радянська школа, 1990. — 160 с.
6. Коршенко С. М. Батыавсыа збори у початкових класах: зм1ст та методика проведения: навч.-метод, помбник / С. М. Коршенко, Я. П. Кодлюк. — Терношль: Навчальна книга - Богдан, 2008. — 144 с.
7. Коршенко С. Родина — проввдна шетитущя виховання в украшськш ментальносп / С. Коршенко // Науков1 записки ТДПУ ш. В. Гнатюка (Сер1я: Педагопка). — 2006. — Вип. 3. — С. 118-122.
8. Коршенко С. Родинне дозвшля у початкових класах: навчально-методичний зб1рник. — 2-е вид., переробл. [ доповн. / С. Коршенко, С. Коршенко. — Терношль: Навчальна книга - Богдан, 2006. — 160 с.
9. Кравець В. П. Статева сощал1защя д1тей [ шдштюв: законом1рносп [ гендерш особливосп: монограф1я / В. П. Кравець. — Терношль: ТИПУ, 2008. — 476 с.
10. Стельмахович М. Г. Украшщ про Ым'ю [ родинне виховання / М. Г. Стельмахович // Дошкшьне виховання. — 1992. — № 12. — С. 6-7.
П.Столярчук Л. И. Полоролевая социализация школьников: теория и практика воспитания: монография/
Л. И. Столярчук. —Волгоград: Перемена, 1999. —275 с. 12. Тимчишин В. О. Лопка наукового доелвдження: методичш рекомендаци / В. О. Тимчишин, Л. Б. Тимчишин, В. А. Полпцук. — Терношль, 1999. — 22 с.
УДК 159.922 Руслана Ч1П
С1МЕЙНА ВЗА€МОДШ ЯК ЧИННИК СТАНОВЛЕНИЯ ОСОБИСТОСТ1
МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА
У статтг аналгзуються результаты доелгдження вплыву сшейног взаемодн на розвиток / становления особистостг молодшого школяра. Розглядаютъся психологгчт особливостг взаемин батътв /з дитиною та специфта впливу матерг й батька на формування позитивного самоставлення у ней
В статье анализируются исследования влияния семейного взаимодействия на развитие и становление личности младшего школьника. Рассматриваются психологические особенности отношений родителей с ребенком, специфика влияния матери и отца на формирование положительного самоотношения у него.
The research of influence of family interaction on development and formation of infant pupils is analysed in this article. Psychological peculiarities ofparental relation with a child and specific of mother's and father's influence on positive self-attitude formation in it is dealt here.
Ha Bcix етапах життя людини ам'я е найважлившим i найоптималыпшим середовищем для виховання дитини. Проввдним чинником впливу ciM'i' на зростаючу особиспсть виступають II яюсш характеристики — гармоншшсть взаемин \ii>K членами, вщчуття спокою i щастя, позитивний психолопчний юнмат, прюритет духовних шнностей. високий р1вень культури. Аналгз наукових джерел свщчить про те, що проблеми амейного виховання, впливу ciM'i' на розвиток i становления особистосп дитини не втрачають актуальности в сучасному суспиьствг Незважаючи на розроблешсть багатьох аспект!в проблеми батыавського виховання та стосунюв мiж батьками i д1тьми, питания впливу амейно! взаемоди на становления особистосп дитини залишаеться вщкритим.
На сьогодш вивчена роль амейного виховання у виникненш дитячих невро^в (А. Захаров, А. Сшваковська), дослужено вплив батыавського виховання на спшкування дитини з ровесниками (Ю. Насонова). Психологи також встановили, що амейне виховання накладае вагомий вщбиток на самоошнку дитини, II образ «Я» (Р. Берне, С. Куперсмп", М. Розенберг, Л. Стотт). Аналп праць вп-чизняних науковшв (Т. ApxipeeBa, Ю. Борисенко, О. Кононко, Н. Лавриненко, Н. Радша та ш.) дае можлив1сть розкрити динамп<у дослщжень з окреслено! проблематики у сучаснш психолопчнш науш за останш роки.
Метою cmammi е здшенення теоретичного анагпзу психолопчних дослщжень впливу амейно! взаемоди на розвиток i становления особистосп молодшого школяра та виокремлення важливих чинниюв батыавського виховання.
Ом'я — те тло, на якому вщбуваеться становления особистост1. II емоцшний, розумовий, вольовий, ф!зичний, соц1альний розвиток. Перший доевщ сп1лкування в ciM'i' е для дитини тим шдгрунтям, на якому будуватимуться II взаемини з людським оточенням, спочатку з найближчим, а з часом i з далеким. Вщ нього залежить характер адаптацй дитини до життя поза ам'ею [5, с. 139].
Сучасна украшська досл1дниця О. Кононко, вивчаючи вплив ciM'i' на шдростаючу особиспсть. розр1зняе три 0CH0BHi чинники такого впливу:
- с\юц1йний характер амейного виховання;
- широта д1апазону впливу ciM'i';
- тривал1сть цього впливу.
Слмейний вплив, на думку авторки, в1дзначаеться високою е\юц1йн1стю. взаемини батыав i д1тей будуються на почутт1 любов1 й прихильноси один до одного. Чутливють дитини, II дов1рливе ставлення до людей, сприйнятлив1сть до i'xHix оц1нювальних суджень — усе це виховуеться або не виховуеться в дитяч1 роки piдними для дитини людьми. Безперечно, ам'я мае бшыпе можливостей для виховання, шж школа, адже «в нш об'еднаш люди pi3Horo BiKy, стал, роду занять, яю можуть впливати на дитину в р1зних життевих ситуащях. Вплив ciM'i' на дитину пор1вняно з впливом ¡нших соц1альних ¡нститут1в вщзначаеться найбшьшою тривал1стю i постшн1стю» [5, с. 139]. Саме з емоцшним доевщом дитини та сошальною компетентн1стю пов'язаний и ¡нтелектуальний розвиток, зауважуе О. Кононко. Доказом цього е те, що дитина з негативними переживаниями, доевщом страху i невпевненоси менш схильна дослщжувати навколишне середовище, н1ж рад1сна. миролюбна, впевнена в co6i. В1домо. що емощя iHTepecy важлива для штелектуального розвитку дитини так само, як вправа — для II фпичного розвитку. Життевий досв1д в1д1грае важливу роль у розвитку мислення, у становленш сощально-емоцшно! повед1нки. що е надзвичайно суттевим для молодшого школяра. Водночас, як зазначае О. Кононко, батьки повинш не лише забезпечувати зростаючу особиспсть рпномаштною ¡нформац1ею. яка позитивно впливае на II розумовий розвиток, а й потурбуватися про те, щоб обставини i способи передавання дитиш знань стимулювали II шзнавальну активн1сть. бажання вчитися, сприяли формуванню в не! потреби у саморозвитку [5].
Усввдомлюючи те, що д1ти молодшого шюльного BiKy особливо зал еж Hi в1д
\пкросередовища та конкретно! сощально! ситуацп. дослщники зазначають, що одним п важливих компоненпв цього найближчого оточення е саме ам'я. Слщ зауважити, що поряд з такими параметрами, як роз\пр слм"V. и склад (повна, неповна), порядок народження, визначальними е й особиспсш особливосп матер! 1 батька, а також взаемини \пж ними та \пж батьками 1 дпъми. Загалом можна сказати, що амейне життя зумовлене не лише структурою а\11. а й шдивщуальними характеристиками !! член ¡в. !хшм ставленням до зростаючо! особистосп.
Взаемини дитини з дорослими, на думку багатьох психолопв, е провщним чинником розвитку самосвщомосп особистосп (В. Абраменкова, Ю. Борисенко, А. Портнова, Н. Радша, С. Терешенкова). Оскшьки власна самооцшка лише починае формуватися, дитина стих1йно приймае ставлення до себе дорослих. В наел ¡до к цього може виробитись як неадекватно висока самооцшка (коли дороет постшно захвалюють дитину), так 1 невиправдано низька (коли дороет ставляться до дитини та и досягнень занадто критично) [5].
Л. Стотт одним п перших видшив тип амейно! ситуацп. яка формуе у дитини позитивну Я-концепцш, 1 встановив, що <т, у кого вдома пануе атмосфера взаемного дов1р'я \пж батьками 1 дпьми, готовшеть прийняти один одного, 1 в жита бшып пристосоваш, незалежш, 1 самооцшка у них вища» [2, с. 68].
Питания батыавського виховання як умови становления самооцшки дитини знаходить свое вщображення у працях багатьох учених. Зокрема, С. Куперслпт. вивчаючи особливосп особистосп батьюв 1 стосунки \иж ними в ам'ях дггей п р1зним р1внем самооц1нки, виявив значн1 в1д\пнност1. Так, у ам'ях. де в д1тей формуеться висока самооц1нка, одн1й людиш, зазвичай батьку, надаеться право приймати бшыпу юльк1сть р1шень, вибирати цш, встановлювати обов'язки для вс1х член ¡в ам'!. Мати ж в основному займаеться повсякденними справами д1тей; вона бшып активна у взаемод1! з ними, спрямовуе !хне життя вщповщно до батьювських вимог. I! завдання — п1дтвердження авторитету батька. Таю взаемини можливк як вважае автор, яюцо батьки люблять, поважають 1 дов1ряють один одному. Непряме (опосередковане) вивчення батыавського виховання (через вщповщ матер ¡в 1 д1тей), показало, що батьки д1тей п високою самооцшкою уважн1 й турботлив1 у ставленш до них, \пж д1тьми 1 батьками пануе атмосфера дов1ри [2].
У зв'язку з1 значними змшами в систем! гендерних ролей, що вщбулися в суспшьств! за останш п!встол!ття, оц!нка рол! батька ! матер! переживае серйозн! зм!ни. Свщченням цього е той факт, що у сучаснш психолопчн!й лператур! прийнято окремо розглядати питания материнського ! батыавського виховання. Фах!вщ зауважують, що м!ж ними !снують значн! вщмшносп, а тому вважають за необхщне виявити специф!ку впливу матер! й батька на розвиток особистосп дитини ! на и позитивне самоставлення (Т. Арх!реева, В. Борисенко, Н. Лавриненко, С. Матейчикташ.).
Досл!джуючи специфшу впливу матер! й батька на формування у дитини ставлення до себе ! до них, науковщ виявили, що важливою умовою розвитку позитивного ставлення дитини до себе е прийняття и батьками, повне ! глибоке розум!ння, спрямован!сть на сшвробгпшцтво з нею. Водночас, розглядаючи особливост! самоставлення молодших школяр!в, вчеш з'ясували, що найчаст!ше показники самоприйняття дитини ! прийняття нею батька й матер! е достатньо близькими, хоча трапляються ! деяю вщмшносп. Зокрема, Т. Арх!реева у сво!х досл!дженнях звертае увагу на и випадки, коли дитина при високому чи середньому р!вш прийняття себе ! матер! значно прше ставиться до батька, при цьому неприйняття батька дещо чаепше трапляеться у д!вчаток. Значно менше дней, як зазначае дослщниця, яю, приймаючи себе ! батька, не приймають матер!. Також зафшеоваш випадки неприйняття обох батыав при високому або середньому р!вш прийняття себе. Окр!м зазначених вище, мають м!сце ! таю сшвввдношення: високе прийняття матер! й повне шнорування себе та батька; високе прийняття батька! вщкидання себе й матер! [2].
Акцентуючи увагу на досл!дженнях розвитку самоприйняття у молодших школяр!в у процес! с!мейно! взаемод!!, вчен! розглядають цей феномен як ядро особистосп дитини, що визначае деяю тенденци и особисисного розвитку [2]. Водночас В. Столш зазначае, що
«самоприйняття» е одним п трьох основних компонентов поняття «самоставлення» (двома шшими компонентами, на думку автора, е «самоповага» та «штерес до себе», яю не розглядалися у площиш нашого теоретичного дослщження). Результати цих дослщжень шдтверджують важливу роль батьюв у розвитку самоставлення молодшого школяра На основ! отриманих даних дослщники стверджують, що позитивне самоставлення як емоцшно-оцшювальна складова Я-концепцп дитини формуеться лише в тому випадку, коли вона бшыпою м¡рою приймае батыав. При цьому автори зазначають, що для хлопчика важливо, як вш приймае 1 маму, 1 батька, а для д1вчинки бшып значущим е прийняття матер 1 [7].
Слщ звернути увагу й на те, що вп< 9-10 роюв е перюдом так звано! друго! статево! ¡дентифп<ацп. коли дгги «при\пряють» дороет статев1 ролг Тому неприйняття одного п батыав свое1 стал несприятливо позначаеться на дитшп: якщо дочка не приймае матери то наслщком цього е наявшсть у д1вчинки напруження, невмотивованого хвилювання; якщо син не приймае батька, то наели ком е виникнення у хлопчика боязливосп та пригшченосп; окр1м цього, у нього зменшуеться \iipa вираження таких «чолов1чих» якостей як емшивють, ршу1псть та впевнешеть. Зокрема, позитивне ставлення до батька у хлопчика пов'язане и смиив1стю у епшкуванш з людьми, наполегливютю, впевнешетю у со61 [2]. 3 огляду на зазначене можна припустити, що вщкидання матер 1 д1вчинкою, а батька хлопчиком великою \прою заважае не лише розвитку 1х позитивного само ставлення, але 1 статевш ¡дентифп<ацп. яка е головним мехашзмом засвоення моральних норм та сощальних ролей.
Особливого значения впливу взаемин з батьком на формування статево-рольово! ¡дентичносп надае М. Мщ, яка вважае, що «...для того, щоб дитина чолов1чо! стал могла усп1шно пристосуватися до життя, вона повинна певним чином ототожнювати себе и сво1м батьком або ¡ншим дорослим мужчиною. Якою близькою людиною не була б II мати, яю б тепл1 почуття не ¡снували \иж ними, якого б не заслуговувала вона захоплення 1 в1дданост1. вона не е для дитини чолов1чо! стаи моделлю життя. Якщо II прив'язан!сть до матер! е дуже сильною, це загальмуе II емоц1йний розвиток; якщо вона ототожнюе себе з нею, то вона ризикуе перерости у сексуальне збочення або в кращому випадку дитина сформуе в соб1 деяю фантастичн1 установки. Найважчу розплату готуе амейне життя саме тим хлопчикам, яю вихован1 в антагонтп до батька 1 над звичайн1й залежност! в1д матер!» [2, с. 75].
Варто зазначити, що вивчення зв'язку \пж тим, як дитина приймае батька, 1 \пж особливостями батыавського виховання дае шдстави для висновюв про те, що дитина не приймае батька у випадку, якщо в ам'! авторитарна мати, яка занадто впевнена у свош батыавськш компетентност1. Тод1 як на прийнятп дитиною батька позитивно позначаеться батыавська позиц!я р1вност1 стосовно дитини. Загалом можна сказати, що ставлення сина до батька багато в чому залежить в1д елмейно! структури. Авторитарна мати, яка все приймае на себе, скорш за все пригшчуе чоловп<а. в1дсторонюе його в1д виховання сина, водночас намагаючись закр!пити свш зв'язок п дитиною. У цьому випадку можна говорити про певну поляшю чолов1ка в таюй ам'1.
Фа\1вц1 з окреслено! проблематики зазначають, що прийняття д1вчинкою батька зумовлене його хорошим ставленням до дочки, прагненням бачити в нш позитивш якост1. в1дсутн1стю зайво! критики стосовно не! [2]. Це питания, певним чином, знаходить свое воображения { у досл1дженнях О. Кононко, яка зазначае, що батыавський авторитет е необх1дним елементом семейного виховання. Тому важливо, щоб батьки не просто нав'язували дитиш сво1 настанови, а були прийняи нею, визнавались авторитетними, значущими, шанованими [5].
У процесс елмейно! взаемодИ дитина оволод1вае найпросишими способами практично! та розумово! д!яльност!, засвоюе ц!нност!, норми, правила поведшки та взаемин з оточуючими людьми. ГПд впливом оц!нок, пояснень, приклад!в дорослих вони з часом набувають для дитини, як зазначае О. Леонтьев, «особистюного смислу» ! перетворюються на соц!ально спрямован! мотиви д!яльносп й повед!нки. Наприюнц! старшого дошкшьного ! на початку молодшого шкшьного в!ку зб!льшуеться диференц!ац!я повед!нки, пов'язана !з засвоенням рол!, яку визначае приналежшеть до певно! стаи. 1снують р!зн! для хлопчиив !
д1вчаток стит поведшки, ¡гри. уподобання. захоплення. У хлопчиюв гостро розвиваеться почуття того, що е «д1вчачим», а д1вчатка бшыпе усввдомлюють, що припустимо для 1хньо1 поведшки, а що е суто «хлопчачим».
Пщсумовуючи викладене, варто зазначити, що до найефектившших засоб1в морально-емоцшного виховання в ам'1 належать особиспсш особливосп батыав, специфика взаемоди \пж ними, характер спшкування дорослих п дпъми, за допомогою якого здшснюеться не лише обмш шформащею з проблем морально-етичного ппсту. а й розвиток морально! свщомосп, формування моральних почугпв 1 переконань, регулящя й коректування вчинюв та поведшки дней.
Таким чином, анагпз наукових праць та результат!в дослщжень впчизняних 1 заруб1жних учених ¡з зазначено! проблеми дае шдстави для таких висновюв:
- провщним чинником впливу ам'! на зростаючу особиспсть е II яюсш характеристики — гармоншшсть взаемин \иж членами, вщчуття спокою 1 щастя, позитивний психолопчний кл1мат. прюритет духовних ц1нностей. високий р1вень культури;
- цш!сна Я-система дитини, а особливо II самоошнка. залежать в1д слмейно! ситуацИ, батыавського виховання;
- характер семейного життя позначаеться на розвитку самост1йност1 дитини, самоповаги, позитивного самоставлення.
Перспективним вбачаеться продовження розгляду цього питания в аспект! з'ясування впливу слмейно! взаемоди та батыавського виховання на шии компоненти самоставлення молодших школяр1в. серед яких особливе \псце займають самоповага та ¡нтерес до себе.
Л1ТЕРАТУРА
1. Абраменкова В. В. Половая дифференциация и межличностные отношения в детской группе/ В. В. Абраменкова // Вопросы психологии. — 1987. —№4. — С. 70-78.
2. Архиреева Т. В. Влияние родительского воспитания на самоотношение младшего школьника/ Т. В. Архиреева // Вопросы психологии. — 2006. — № 3. — С. 67-77.
3. Борисенко Ю. В. Проблема отцовства в современном обществе / Ю. В. Борисенко, А. Г. Портнова// Вопросы психологии. — 2006. — № 3. — С. 112-130.
4. Клецина И. С. От психологии пола — к тендерным исследованиям в психологии / И. С. Клецина // Вопросы психологии. — 2003. — № 1. — С. 61-78.
5. Кононко О. Л. Сощально-емощйний розвиток особистост (в дошюльному дитинств1): навч. помб. для вигц. навч. заклад1в / О. Л. Кононко. —К.: Осв1та, 1998. — 255 с.
6. Лавриненко Н. В. Гендерш вщносини в родиш / Основи теорп тендеру: навчальний помбник / Н. В. Лавриненко. — К.: «К.1.С.», 2004. — С. 354-384.
7. Радина Н. К. Возрастные и социокультурные аспекты тендерной социализации подростков / Н. К. Радина, Е. Ю. Терешенкова // Вопросы психологии. — 2006. — № 5. — С. 49-59.
8. Соболева М. В. Влияние семейного конфликта на психомоторное развитие ребенка первых полутора лет жизни / М. В. Соболева, А. С. Батуев // Вопросы психологии. — 2004. — № 5. — С. 11-19.
9. Тархова Л. Н. Воспитать мужчину / Л. Н. Тархова. — М.: Педагогика, 1992. — 288 с.
УДК 371.212. Олег КОЦЮБИНСЬКИЙ
ВИХОВНА СИСТЕМА «В1ЛЬН01111К1.1ЫК)1 ОБЩИНИ В1ККЕРСДОРФ»
У статтг охарактеризовано теоретичт засади оргатзаци виховного процесу одного /з перших навчалъних закладгв реформаторсъкого типу в Ншеччит — «ВтъноХ шюльног общини Вткерсдорф»; розкрито змгст та осноем форми виховання учтв з урахуванням вгдмгнностей шктъно1 общини е/'д тших шкш реформаторской педагогжи.
В статье охарактеризовано теоретические основания организации воспитательного процесса одного из первых учебных заведений реформаторского типа в Германии — «Свободной школьной общины Виккерсдорф»; раскрыто содержание и основные формы воспитания учеников с учетом отличий школьной общины от других школ реформаторской педагогики.
