Научная статья на тему 'Сімейна взаємодія як чинник становлення особистості молодшого школяра'

Сімейна взаємодія як чинник становлення особистості молодшого школяра Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

CC BY
171
27
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по наукам об образовании, автор научной работы — Руслана Чіп

У статті аналізуються результати дослідження впливу сімейної взаємодії на розвиток і становлення особистості молодшого школяра. Розглядаються психологічні особливості взаємин батьків із дитиною та специфіка впливу матері й батька на формування позитивного самоставлення у неї.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

В статье анализируются исследования влияния семейного взаимодействия на развитие и становление личности младшего школьника. Рассматриваются психологические особенности отношений родителей с ребенком, специфика влияния матери и отца на формирование положительного самоотношения у него.

Текст научной работы на тему «Сімейна взаємодія як чинник становлення особистості молодшого школяра»

рольово! поведшки. До високого р1вня теля проведеного експериментального дослщження шднялося 26% д1тей (було 19%); у 60 % молодших школяр!в гид час контролю було выявлено середнш р1вень сформованосп статево-рольово! поведшки (було 62 %); до 14 % зменшилася теля експерименту кшыасть респондента, яю перебували на низькому р1вш (до експерименту було 19 %).

У контрольному клаа ввдбулися незначш змши. До високого р1вня шднялося 21,6 % респондента (було 20 %). При констатаци середнш р1вень сформованосп статево-рольово! поведшки продемонструвало 52 % учшв, шд час контролю зазначений р1вень зрю до 53,4 %. На низькому р1вш при контрольному обстеженш перебувало 25 % молодших школяр1в (було 28 %).

Таким чином, запропонована педагопчна технология сшвпращ родини та школи дозволяе ефективно здшенювати статеве виховання д1тей молодшого шкшьного вжу, шдвищувати 1х статево-рольову виховашеть, сприяти оргашзаци життед1яльност1 учшв на засадах статево-рольово! культури. Подальших уточнень потребуе поетапшеть реал1заци запропоновано! технологи у рамках школи першого ступеня.

Л1ТЕРАТУРА

1. Абрагам К. А. Нотатки про статеве виховання д1тей у сш'1 / К. А. Абрагам // Початкова школа. — 1993. — № 10. — С. 58-60.

2. Бжиська Ю. Статеве виховання як невщ'емна частина морального виховання / Ю. Бжиська// Рвдна школа. — 2001. — № 3. — С. 41-42.

3. Бурцева Ю. О. Статеве виховання молодших школяр1в засобами украшського фольклору: дис... канд. пед. наук: 13.00.07 /Ю. О. Бурцева. — Луганськ, 2006. — 238 с.

4. Главацька О. Л. Педагопчш проблеми статевого виховання молодших школяр1в / О. Л. Главацька // Початкова школа. — 1997. — № 5. — С. 43-44.

5. Говорун Т. В. Батькам про статеве виховання д1тей / Т. В. Говорун, О. М. Шарган. — К.: Радянська школа, 1990. — 160 с.

6. Коршенко С. М. Батыавсыа збори у початкових класах: зм1ст та методика проведения: навч.-метод, помбник / С. М. Коршенко, Я. П. Кодлюк. — Терношль: Навчальна книга - Богдан, 2008. — 144 с.

7. Коршенко С. Родина — проввдна шетитущя виховання в украшськш ментальносп / С. Коршенко // Науков1 записки ТДПУ ш. В. Гнатюка (Сер1я: Педагопка). — 2006. — Вип. 3. — С. 118-122.

8. Коршенко С. Родинне дозвшля у початкових класах: навчально-методичний зб1рник. — 2-е вид., переробл. [ доповн. / С. Коршенко, С. Коршенко. — Терношль: Навчальна книга - Богдан, 2006. — 160 с.

9. Кравець В. П. Статева сощал1защя д1тей [ шдштюв: законом1рносп [ гендерш особливосп: монограф1я / В. П. Кравець. — Терношль: ТИПУ, 2008. — 476 с.

10. Стельмахович М. Г. Украшщ про Ым'ю [ родинне виховання / М. Г. Стельмахович // Дошкшьне виховання. — 1992. — № 12. — С. 6-7.

П.Столярчук Л. И. Полоролевая социализация школьников: теория и практика воспитания: монография/

Л. И. Столярчук. —Волгоград: Перемена, 1999. —275 с. 12. Тимчишин В. О. Лопка наукового доелвдження: методичш рекомендаци / В. О. Тимчишин, Л. Б. Тимчишин, В. А. Полпцук. — Терношль, 1999. — 22 с.

УДК 159.922 Руслана Ч1П

С1МЕЙНА ВЗА€МОДШ ЯК ЧИННИК СТАНОВЛЕНИЯ ОСОБИСТОСТ1

МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА

У статтг аналгзуються результаты доелгдження вплыву сшейног взаемодн на розвиток / становления особистостг молодшого школяра. Розглядаютъся психологгчт особливостг взаемин батътв /з дитиною та специфта впливу матерг й батька на формування позитивного самоставлення у ней

В статье анализируются исследования влияния семейного взаимодействия на развитие и становление личности младшего школьника. Рассматриваются психологические особенности отношений родителей с ребенком, специфика влияния матери и отца на формирование положительного самоотношения у него.

The research of influence of family interaction on development and formation of infant pupils is analysed in this article. Psychological peculiarities ofparental relation with a child and specific of mother's and father's influence on positive self-attitude formation in it is dealt here.

Ha Bcix етапах життя людини ам'я е найважлившим i найоптималыпшим середовищем для виховання дитини. Проввдним чинником впливу ciM'i' на зростаючу особиспсть виступають II яюсш характеристики — гармоншшсть взаемин \ii>K членами, вщчуття спокою i щастя, позитивний психолопчний юнмат, прюритет духовних шнностей. високий р1вень культури. Аналгз наукових джерел свщчить про те, що проблеми амейного виховання, впливу ciM'i' на розвиток i становления особистосп дитини не втрачають актуальности в сучасному суспиьствг Незважаючи на розроблешсть багатьох аспект!в проблеми батыавського виховання та стосунюв мiж батьками i д1тьми, питания впливу амейно! взаемоди на становления особистосп дитини залишаеться вщкритим.

На сьогодш вивчена роль амейного виховання у виникненш дитячих невро^в (А. Захаров, А. Сшваковська), дослужено вплив батыавського виховання на спшкування дитини з ровесниками (Ю. Насонова). Психологи також встановили, що амейне виховання накладае вагомий вщбиток на самоошнку дитини, II образ «Я» (Р. Берне, С. Куперсмп", М. Розенберг, Л. Стотт). Аналп праць вп-чизняних науковшв (Т. ApxipeeBa, Ю. Борисенко, О. Кононко, Н. Лавриненко, Н. Радша та ш.) дае можлив1сть розкрити динамп<у дослщжень з окреслено! проблематики у сучаснш психолопчнш науш за останш роки.

Метою cmammi е здшенення теоретичного анагпзу психолопчних дослщжень впливу амейно! взаемоди на розвиток i становления особистосп молодшого школяра та виокремлення важливих чинниюв батыавського виховання.

Ом'я — те тло, на якому вщбуваеться становления особистост1. II емоцшний, розумовий, вольовий, ф!зичний, соц1альний розвиток. Перший доевщ сп1лкування в ciM'i' е для дитини тим шдгрунтям, на якому будуватимуться II взаемини з людським оточенням, спочатку з найближчим, а з часом i з далеким. Вщ нього залежить характер адаптацй дитини до життя поза ам'ею [5, с. 139].

Сучасна украшська досл1дниця О. Кононко, вивчаючи вплив ciM'i' на шдростаючу особиспсть. розр1зняе три 0CH0BHi чинники такого впливу:

- с\юц1йний характер амейного виховання;

- широта д1апазону впливу ciM'i';

- тривал1сть цього впливу.

Слмейний вплив, на думку авторки, в1дзначаеться високою е\юц1йн1стю. взаемини батыав i д1тей будуються на почутт1 любов1 й прихильноси один до одного. Чутливють дитини, II дов1рливе ставлення до людей, сприйнятлив1сть до i'xHix оц1нювальних суджень — усе це виховуеться або не виховуеться в дитяч1 роки piдними для дитини людьми. Безперечно, ам'я мае бшыпе можливостей для виховання, шж школа, адже «в нш об'еднаш люди pi3Horo BiKy, стал, роду занять, яю можуть впливати на дитину в р1зних життевих ситуащях. Вплив ciM'i' на дитину пор1вняно з впливом ¡нших соц1альних ¡нститут1в вщзначаеться найбшьшою тривал1стю i постшн1стю» [5, с. 139]. Саме з емоцшним доевщом дитини та сошальною компетентн1стю пов'язаний и ¡нтелектуальний розвиток, зауважуе О. Кононко. Доказом цього е те, що дитина з негативними переживаниями, доевщом страху i невпевненоси менш схильна дослщжувати навколишне середовище, н1ж рад1сна. миролюбна, впевнена в co6i. В1домо. що емощя iHTepecy важлива для штелектуального розвитку дитини так само, як вправа — для II фпичного розвитку. Життевий досв1д в1д1грае важливу роль у розвитку мислення, у становленш сощально-емоцшно! повед1нки. що е надзвичайно суттевим для молодшого школяра. Водночас, як зазначае О. Кононко, батьки повинш не лише забезпечувати зростаючу особиспсть рпномаштною ¡нформац1ею. яка позитивно впливае на II розумовий розвиток, а й потурбуватися про те, щоб обставини i способи передавання дитиш знань стимулювали II шзнавальну активн1сть. бажання вчитися, сприяли формуванню в не! потреби у саморозвитку [5].

Усввдомлюючи те, що д1ти молодшого шюльного BiKy особливо зал еж Hi в1д

\пкросередовища та конкретно! сощально! ситуацп. дослщники зазначають, що одним п важливих компоненпв цього найближчого оточення е саме ам'я. Слщ зауважити, що поряд з такими параметрами, як роз\пр слм"V. и склад (повна, неповна), порядок народження, визначальними е й особиспсш особливосп матер! 1 батька, а також взаемини \пж ними та \пж батьками 1 дпъми. Загалом можна сказати, що амейне життя зумовлене не лише структурою а\11. а й шдивщуальними характеристиками !! член ¡в. !хшм ставленням до зростаючо! особистосп.

Взаемини дитини з дорослими, на думку багатьох психолопв, е провщним чинником розвитку самосвщомосп особистосп (В. Абраменкова, Ю. Борисенко, А. Портнова, Н. Радша, С. Терешенкова). Оскшьки власна самооцшка лише починае формуватися, дитина стих1йно приймае ставлення до себе дорослих. В наел ¡до к цього може виробитись як неадекватно висока самооцшка (коли дороет постшно захвалюють дитину), так 1 невиправдано низька (коли дороет ставляться до дитини та и досягнень занадто критично) [5].

Л. Стотт одним п перших видшив тип амейно! ситуацп. яка формуе у дитини позитивну Я-концепцш, 1 встановив, що <т, у кого вдома пануе атмосфера взаемного дов1р'я \пж батьками 1 дпьми, готовшеть прийняти один одного, 1 в жита бшып пристосоваш, незалежш, 1 самооцшка у них вища» [2, с. 68].

Питания батыавського виховання як умови становления самооцшки дитини знаходить свое вщображення у працях багатьох учених. Зокрема, С. Куперслпт. вивчаючи особливосп особистосп батьюв 1 стосунки \иж ними в ам'ях дггей п р1зним р1внем самооц1нки, виявив значн1 в1д\пнност1. Так, у ам'ях. де в д1тей формуеться висока самооц1нка, одн1й людиш, зазвичай батьку, надаеться право приймати бшыпу юльк1сть р1шень, вибирати цш, встановлювати обов'язки для вс1х член ¡в ам'!. Мати ж в основному займаеться повсякденними справами д1тей; вона бшып активна у взаемод1! з ними, спрямовуе !хне життя вщповщно до батьювських вимог. I! завдання — п1дтвердження авторитету батька. Таю взаемини можливк як вважае автор, яюцо батьки люблять, поважають 1 дов1ряють один одному. Непряме (опосередковане) вивчення батыавського виховання (через вщповщ матер ¡в 1 д1тей), показало, що батьки д1тей п високою самооцшкою уважн1 й турботлив1 у ставленш до них, \пж д1тьми 1 батьками пануе атмосфера дов1ри [2].

У зв'язку з1 значними змшами в систем! гендерних ролей, що вщбулися в суспшьств! за останш п!встол!ття, оц!нка рол! батька ! матер! переживае серйозн! зм!ни. Свщченням цього е той факт, що у сучаснш психолопчн!й лператур! прийнято окремо розглядати питания материнського ! батыавського виховання. Фах!вщ зауважують, що м!ж ними !снують значн! вщмшносп, а тому вважають за необхщне виявити специф!ку впливу матер! й батька на розвиток особистосп дитини ! на и позитивне самоставлення (Т. Арх!реева, В. Борисенко, Н. Лавриненко, С. Матейчикташ.).

Досл!джуючи специфшу впливу матер! й батька на формування у дитини ставлення до себе ! до них, науковщ виявили, що важливою умовою розвитку позитивного ставлення дитини до себе е прийняття и батьками, повне ! глибоке розум!ння, спрямован!сть на сшвробгпшцтво з нею. Водночас, розглядаючи особливост! самоставлення молодших школяр!в, вчеш з'ясували, що найчаст!ше показники самоприйняття дитини ! прийняття нею батька й матер! е достатньо близькими, хоча трапляються ! деяю вщмшносп. Зокрема, Т. Арх!реева у сво!х досл!дженнях звертае увагу на и випадки, коли дитина при високому чи середньому р!вш прийняття себе ! матер! значно прше ставиться до батька, при цьому неприйняття батька дещо чаепше трапляеться у д!вчаток. Значно менше дней, як зазначае дослщниця, яю, приймаючи себе ! батька, не приймають матер!. Також зафшеоваш випадки неприйняття обох батыав при високому або середньому р!вш прийняття себе. Окр!м зазначених вище, мають м!сце ! таю сшвввдношення: високе прийняття матер! й повне шнорування себе та батька; високе прийняття батька! вщкидання себе й матер! [2].

Акцентуючи увагу на досл!дженнях розвитку самоприйняття у молодших школяр!в у процес! с!мейно! взаемод!!, вчен! розглядають цей феномен як ядро особистосп дитини, що визначае деяю тенденци и особисисного розвитку [2]. Водночас В. Столш зазначае, що

«самоприйняття» е одним п трьох основних компонентов поняття «самоставлення» (двома шшими компонентами, на думку автора, е «самоповага» та «штерес до себе», яю не розглядалися у площиш нашого теоретичного дослщження). Результати цих дослщжень шдтверджують важливу роль батьюв у розвитку самоставлення молодшого школяра На основ! отриманих даних дослщники стверджують, що позитивне самоставлення як емоцшно-оцшювальна складова Я-концепцп дитини формуеться лише в тому випадку, коли вона бшыпою м¡рою приймае батыав. При цьому автори зазначають, що для хлопчика важливо, як вш приймае 1 маму, 1 батька, а для д1вчинки бшып значущим е прийняття матер 1 [7].

Слщ звернути увагу й на те, що вп< 9-10 роюв е перюдом так звано! друго! статево! ¡дентифп<ацп. коли дгги «при\пряють» дороет статев1 ролг Тому неприйняття одного п батыав свое1 стал несприятливо позначаеться на дитшп: якщо дочка не приймае матери то наслщком цього е наявшсть у д1вчинки напруження, невмотивованого хвилювання; якщо син не приймае батька, то наели ком е виникнення у хлопчика боязливосп та пригшченосп; окр1м цього, у нього зменшуеться \iipa вираження таких «чолов1чих» якостей як емшивють, ршу1псть та впевнешеть. Зокрема, позитивне ставлення до батька у хлопчика пов'язане и смиив1стю у епшкуванш з людьми, наполегливютю, впевнешетю у со61 [2]. 3 огляду на зазначене можна припустити, що вщкидання матер 1 д1вчинкою, а батька хлопчиком великою \прою заважае не лише розвитку 1х позитивного само ставлення, але 1 статевш ¡дентифп<ацп. яка е головним мехашзмом засвоення моральних норм та сощальних ролей.

Особливого значения впливу взаемин з батьком на формування статево-рольово! ¡дентичносп надае М. Мщ, яка вважае, що «...для того, щоб дитина чолов1чо! стал могла усп1шно пристосуватися до життя, вона повинна певним чином ототожнювати себе и сво1м батьком або ¡ншим дорослим мужчиною. Якою близькою людиною не була б II мати, яю б тепл1 почуття не ¡снували \иж ними, якого б не заслуговувала вона захоплення 1 в1дданост1. вона не е для дитини чолов1чо! стаи моделлю життя. Якщо II прив'язан!сть до матер! е дуже сильною, це загальмуе II емоц1йний розвиток; якщо вона ототожнюе себе з нею, то вона ризикуе перерости у сексуальне збочення або в кращому випадку дитина сформуе в соб1 деяю фантастичн1 установки. Найважчу розплату готуе амейне життя саме тим хлопчикам, яю вихован1 в антагонтп до батька 1 над звичайн1й залежност! в1д матер!» [2, с. 75].

Варто зазначити, що вивчення зв'язку \пж тим, як дитина приймае батька, 1 \пж особливостями батыавського виховання дае шдстави для висновюв про те, що дитина не приймае батька у випадку, якщо в ам'! авторитарна мати, яка занадто впевнена у свош батыавськш компетентност1. Тод1 як на прийнятп дитиною батька позитивно позначаеться батыавська позиц!я р1вност1 стосовно дитини. Загалом можна сказати, що ставлення сина до батька багато в чому залежить в1д елмейно! структури. Авторитарна мати, яка все приймае на себе, скорш за все пригшчуе чоловп<а. в1дсторонюе його в1д виховання сина, водночас намагаючись закр!пити свш зв'язок п дитиною. У цьому випадку можна говорити про певну поляшю чолов1ка в таюй ам'1.

Фа\1вц1 з окреслено! проблематики зазначають, що прийняття д1вчинкою батька зумовлене його хорошим ставленням до дочки, прагненням бачити в нш позитивш якост1. в1дсутн1стю зайво! критики стосовно не! [2]. Це питания, певним чином, знаходить свое воображения { у досл1дженнях О. Кононко, яка зазначае, що батыавський авторитет е необх1дним елементом семейного виховання. Тому важливо, щоб батьки не просто нав'язували дитиш сво1 настанови, а були прийняи нею, визнавались авторитетними, значущими, шанованими [5].

У процесс елмейно! взаемодИ дитина оволод1вае найпросишими способами практично! та розумово! д!яльност!, засвоюе ц!нност!, норми, правила поведшки та взаемин з оточуючими людьми. ГПд впливом оц!нок, пояснень, приклад!в дорослих вони з часом набувають для дитини, як зазначае О. Леонтьев, «особистюного смислу» ! перетворюються на соц!ально спрямован! мотиви д!яльносп й повед!нки. Наприюнц! старшого дошкшьного ! на початку молодшого шкшьного в!ку зб!льшуеться диференц!ац!я повед!нки, пов'язана !з засвоенням рол!, яку визначае приналежшеть до певно! стаи. 1снують р!зн! для хлопчиив !

д1вчаток стит поведшки, ¡гри. уподобання. захоплення. У хлопчиюв гостро розвиваеться почуття того, що е «д1вчачим», а д1вчатка бшыпе усввдомлюють, що припустимо для 1хньо1 поведшки, а що е суто «хлопчачим».

Пщсумовуючи викладене, варто зазначити, що до найефектившших засоб1в морально-емоцшного виховання в ам'1 належать особиспсш особливосп батыав, специфика взаемоди \пж ними, характер спшкування дорослих п дпъми, за допомогою якого здшснюеться не лише обмш шформащею з проблем морально-етичного ппсту. а й розвиток морально! свщомосп, формування моральних почугпв 1 переконань, регулящя й коректування вчинюв та поведшки дней.

Таким чином, анагпз наукових праць та результат!в дослщжень впчизняних 1 заруб1жних учених ¡з зазначено! проблеми дае шдстави для таких висновюв:

- провщним чинником впливу ам'! на зростаючу особиспсть е II яюсш характеристики — гармоншшсть взаемин \иж членами, вщчуття спокою 1 щастя, позитивний психолопчний кл1мат. прюритет духовних ц1нностей. високий р1вень культури;

- цш!сна Я-система дитини, а особливо II самоошнка. залежать в1д слмейно! ситуацИ, батыавського виховання;

- характер семейного життя позначаеться на розвитку самост1йност1 дитини, самоповаги, позитивного самоставлення.

Перспективним вбачаеться продовження розгляду цього питания в аспект! з'ясування впливу слмейно! взаемоди та батыавського виховання на шии компоненти самоставлення молодших школяр1в. серед яких особливе \псце займають самоповага та ¡нтерес до себе.

Л1ТЕРАТУРА

1. Абраменкова В. В. Половая дифференциация и межличностные отношения в детской группе/ В. В. Абраменкова // Вопросы психологии. — 1987. —№4. — С. 70-78.

2. Архиреева Т. В. Влияние родительского воспитания на самоотношение младшего школьника/ Т. В. Архиреева // Вопросы психологии. — 2006. — № 3. — С. 67-77.

3. Борисенко Ю. В. Проблема отцовства в современном обществе / Ю. В. Борисенко, А. Г. Портнова// Вопросы психологии. — 2006. — № 3. — С. 112-130.

4. Клецина И. С. От психологии пола — к тендерным исследованиям в психологии / И. С. Клецина // Вопросы психологии. — 2003. — № 1. — С. 61-78.

5. Кононко О. Л. Сощально-емощйний розвиток особистост (в дошюльному дитинств1): навч. помб. для вигц. навч. заклад1в / О. Л. Кононко. —К.: Осв1та, 1998. — 255 с.

6. Лавриненко Н. В. Гендерш вщносини в родиш / Основи теорп тендеру: навчальний помбник / Н. В. Лавриненко. — К.: «К.1.С.», 2004. — С. 354-384.

7. Радина Н. К. Возрастные и социокультурные аспекты тендерной социализации подростков / Н. К. Радина, Е. Ю. Терешенкова // Вопросы психологии. — 2006. — № 5. — С. 49-59.

8. Соболева М. В. Влияние семейного конфликта на психомоторное развитие ребенка первых полутора лет жизни / М. В. Соболева, А. С. Батуев // Вопросы психологии. — 2004. — № 5. — С. 11-19.

9. Тархова Л. Н. Воспитать мужчину / Л. Н. Тархова. — М.: Педагогика, 1992. — 288 с.

УДК 371.212. Олег КОЦЮБИНСЬКИЙ

ВИХОВНА СИСТЕМА «В1ЛЬН01111К1.1ЫК)1 ОБЩИНИ В1ККЕРСДОРФ»

У статтг охарактеризовано теоретичт засади оргатзаци виховного процесу одного /з перших навчалъних закладгв реформаторсъкого типу в Ншеччит — «ВтъноХ шюльног общини Вткерсдорф»; розкрито змгст та осноем форми виховання учтв з урахуванням вгдмгнностей шктъно1 общини е/'д тших шкш реформаторской педагогжи.

В статье охарактеризовано теоретические основания организации воспитательного процесса одного из первых учебных заведений реформаторского типа в Германии — «Свободной школьной общины Виккерсдорф»; раскрыто содержание и основные формы воспитания учеников с учетом отличий школьной общины от других школ реформаторской педагогики.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.