CC BY
7© 8иИт Т.
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГ1ЧН1 ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ ПРИЙОМ1В ЕВРИСТИЧНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 СТУДЕНТ1В Ф1ЗИКО-ТЕХН1ЧНИХ СПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ
Т.П.СулЬм, астрант,
Донецький нащональний утверситет, м. Донецьк, УКРА1НА
У статт1 розглянутг психолого-педагог1чш передумови формування евристичних ум1нь студент1в, дотримання сукупност1 яких може внести кардинальш зм1ни у навча-льно-виховний процес на заняттях з аналтично'г геометры та л1н1йно1 алгебри у зв 'язку з поставленою проблемою досл1дження.
Ключов1 слова: евристичш вмтня, евристична д1яльн1сть, евристичне навчання, студентський в1к, мотиващя, адаптащя.
Постановка проблеми. Формування профеdйно-орieнтованих евристичних умшь вщбуваеться тд час виконання студентами рiзних видiв навчально-тзнаваль-но! даяльносп. Залучення студенпв до на-вчально-тзнавально! евристично! дшльно-стi на практичних заняттях з лЫйно! алгебри створюе найбшьш сприятлив! умови, за яких студент, як зазначае Т.С.Максимова [1], виступае не лише як «об'ект» педагогичного впливу, а i як активний суб'ект ще! дiяльностi.
Створення оптимальних умов для роз-криття та розвитку творчостi, математич-них здiбностей та талантiв студентiв - зна-чною трою залежить вщ умшня викладача цiлеспрямовано оргатзувати та управляти !х евристичною дiяльнiстю. Здшснювати таке управлiння можливо, спираючись на знання психолого-педагогiчних законом!р-ностей навчального процесу, яю концент-рують у собi досягнення психолог!!', дидактики та вщповщну методику.
Для побудови методично!' системи формування прийом!в евристично! даяльносп студентiв у першу чергу необхiдно вивчити !х вшов1 та психолопчт особливосп, маю-чи на увазi лише т з них, яю важливо вра-ховувати в процес навчання математичних дисципшн.
Анал1з дослщжень 1 публ1кац1й. До
недавнього часу вважалось, що рiвень ква-л!ф!каци спецiалiста визначаеться виключ-но тим обсягом знань, яю отримат в про-цесi навчання. Нав!ть рiвень засвоення знань !стотно залежить вщ iндивiдуальних особливостей людини, яка навчаеться, зазначае Е.А.Климов [2]. Важливу роль у цьому процесi, як зазначають В.1.Ковальов [3], ввдграють не тшьки характеристики тзнавальних процесiв (сприйняття, пам'ят1, мислення та ш.), але також вдивщуально-типолопчт особливосп особистосп та й мотиващя. Тому важливим е цiлiсна психо-лопчна характеристика студентського вжу та насамперед його творчих можливостей. Час навчання у ВНЗ ствпадае !з другим перiодом юносп та першим перюдом зрь лосп, який вщр1зняеться складтстю стано-влення особистюних рис - процес, проана-л!зований у роботах Б.Г.Ананьева, 1.С.Ко-на, В.Т.Лисовського та А.В.Дмитр!ева, В.А.Роменця, Н.Г.Мшорадово! та ш.
Одним !з структурних компоненпв професшно-ор!ентовано! евристично! д!я-льносп е мотивацшний компонент. У зв'яз-ку з цим ми вщм1чаемо важливють мотива-ц!! професшно-ор!ентовано! евристично! д1яльносп. Свого часу С.ЛРубшштейн за-значав, що для того, щоб особиспсть, яка навчаеться по-справжньому, включалась у
роботу, погрГбно, щоб завдання, поставлен перед нею, прогягом навчально! дiяльносгi, були не гiльки зрозумшими, а й внутрь шньо прийнягг нею. Мотивацiйна сфера сгудентiв дослщжуеться в роботах Л.О.Буйновсько!, Г.В.Терещук [4], Н.Ф.Токар [5], В.А.Якунша [6], а також щ-ею проблемою займалися В.Г.Асеев, В.К.Вiлюнас, i А.Н.Леонтьев [7], А.К.Маркова, Ш.Магомед-Gмiнов,
Л.М.Фрiдман, В.С.Мер.тн, П.В.Омонов, та iн.
Передумовою активно! дiяльносгi сту-дентiв у навчаннГ лГшйно! алгебри на прак-тичних заняттях та необхiдною умовою 11 ефективностг, тобто умовою для успiшного включения студентгв у рiзнi види навчаль-но-п1знавально! дiяльносгi, пгд час здшс-нення яких вiдбуваеться формування еври-стичних умгнь, - е адаптащя. Питання ада-птаци студентгв розглядають у сво!х дост-дженнях М.В.Левченко, А.Г.Мороз, Г.1.Посголова та iншi.
Метою дано! сгагп е дослiджения пси-холого-педагопчних передумов формуван-ня прийомiв еврисгично! дiяльносгi студенев ВНЗ.
Виклад основного матер1алу. Студе-нгсью роки припадають на другу стадш професiйного росту, а саме, навчання про-фесГ!, а це вимагае суттевих iителектуаль-них та фГзичних затрат. Студентство - пе-рюд неоднорiдний за сво!ми характеристиками. Так, iителектуальиг можливосгГ сту-денпв молодших курсГв уступають вщпо-вщним характеристикам випускникГв. Мо-жна видшити насгупт труднощГ спшку-вання першокурсниюв:
- труднощГ всгановлення взаемовщно-син з людьми старшими за вГком;
- труднощГ висгупу перед великою ау-диторГею;
- труднощГ побудови аргументаци.
Першокурсники виявляють схильтсть
до вГдгворення дГяльносп за зразком ця особливГсгь приписуе викладачу будувати навчальну лекцГю як завершену дидакгич-ну одиницю, у визначетй лопчтй пост-довностг, подавати матерГал у зразковш сгрукгурГ.
Лзнавальт Гнтереси молодГ, на вщмну вГд юнацгва, харакгеризуються тим, що молодь утримуе в собГ бГльше прогилежних спрямувань. КрГм того, молодГсгь прагне вГдкривати найбГльшу кглькгсгь джерел, що дають естетичне, ¡нтелекгуальне та мора-льне задоволення, однак ставлення до джерел нерщко бувае недостатньо критичне.
У студентському вод помГтно змщню-ються тг якосгГ, яких не висгачало в повнш мГрГ в старших класах - цшеспрямоватсгь, рГшучГсть, наполегливГсгь, самосгшнгсгь, Ыщатива, умгння володГти собою. Збшь-шуеться Гнгерес до моральних проблем (щ-лей та образу життя, обов'язку, коханню, вГрностГ та ш.).
У процесГ навчання Г психгчного розви-тку молодГ вГдбуваеться процес адекватного самопгзнання, оцГнки сво!х можливос-тей, згортання надмГрного щеалзму мрГй. Проге молодГсгь - це вГк, коли прагнення до творчостг найсильтше: цьому сприяе широта захоплень, Гнтереав. Психологи встановили, що найбшьша кшькгсгь галу-зей людсько! дГяльносгг сгартуе у творчому планГ саме у вГк молодосгг [1].
Наведений аналз дае змогу стверджу-вати, що професшно-орГентована евристи-чна дГяльнГсгь - це дГяльнГсгь, яка за сво!м характером вГдповГдае особливосгям вГку студентства, завдяки прагненню людей цього вГку до творчосгг, газнання. Саме у студентгв перших курсГв доцшьно форму-вати евристичт умгння, так як у цьому вод вже починають вимальовуватись вдивщу-альнГ риси творця.
Одним Гз сгрукгурних компоненпв професiйно-орiеитованоi евристично! дГяльностГ е могивацГйний компонент. ПГд мотивом ми будемо розумГги вГдповГдь на пи-тання, чому людина ставить перед собою ту чи Гншу мету, дГе так, а не шакше. Моти-вацГя - це внутршня детермГнацГя поведш-ки та дГяльносп. Вона може бути обумов-лена й зовшшшми подразниками середо-вища, що оточуе людину. Але зовнгшне середовище дГе на людину фГзично, у той час як могивацгя - процес психгчний, що перетворюе зовнГшнГ впливи на внутрГшнГ спонукання.
®
Hac щкЕвить мoтивaцiя нaвчaльнo-пiзнaвaльнoï eвpиcгичнoï дiяльнocгi c^e-нпв, a caмe cтyдeнтiв мoлoдшиx кypciв. Пiд мoтивoм нaвчaльнoï дiяльнocгi poзyмiють-cя вci фaктopи, щo зyмoвлюють виявлeння нaвчaльнoï aктивнocгi: пс^би, цiлi, ycra-нoвки, пoчyття 6OPI7, iнтepecи тa iн.
Стyдeнти пepшoгo Hypcy, тaк caмo як i шкoляpi, нaйбiльш виcoкo oцiнюють тaкi магиви, як «^чу мaти зшння, щoб 6ути кopиcним cycпiльcгвy», «^чу 6ути куль-тypним тa poзвинyгим», «пoдoбaeтьcя дiз-нaвaтиcя пpo нoвe», «^чу oтpимaти ocвi-ту», «^чу пiдгагyвaтиcя дo oбpaнoï пpoфe-ciï» тa iн. Ane e щe й пpecтижнi мoтиви, якi бшьш дiючi, нaпpиклaд, «звик бути cepeд нaйкpaщиx», «да xoчy бути cepeд гipшиx», «^дамто агpимyвaти cxвaлeння», «звик poбити вce дoбpe». Сaмe ocтaннi мoтиви e бiльш дiючi для бiльшocri пepшoкypcникiв.
A.I.Гeбoc [В] видiляe фaктopи (yмoви), якi cпpияють фopмyвaнню пoзитивнoгo мйтиву дo нaвчaння:
* ycвiдoмлeння нaйближчиx тa юнда-вж цiлeй нaвчaння;
* ycвiдoмлeння тeopeтичнoï тa nparcm-чнoï знaчyщocтi зшнь, якi зacвoюютьcя;
* eмoцioнaльнa фopмa виклaдeння ш-вчaльнoгo мaтepiaлy;
* то^ «пepcпeктивниx лiнiй» у poзви-тку нayкoвиx пoнять;
* пpoфeciйнa cпpямoвaнicть нaвчaльнoï дiяльнocтi;
* вибip зaвдaнь, щo cтвopюють пpoблe-мт cmya^ï в cтpyктypi нaвчaльнoï дiяль-нocтi;
* нaявнicть зaцiкaвлeнocтi «mзнaвa-льнoгo пcиxoлoгiчнoгo клiмaтy» в нaвчaль-нiй гpyпi.
Ha бaзi зaгaльнoï мoтивaцiï нaвчaльнoï дiяльнocтi з'являeтьcя визнaчeнe cтaвлeння дo piзниx нaвчaльниx пpeдмeтiв. Вoнo зу-мoвлюeтьcя:
а) вaжливicтю пpeдмeтa для пpoфeciй-нoï пiдгoтoвки;
б) iнтepecoм дo визнaчeнoï cфepи знaнь i дo дaнoгo пpeдмeтy як ïï чacтини;
в) яюстю виклaдaння (зaдoвoлeнicгю зaняттями з дaнoгo пpeдмeтa);
г) мipoю cклaднocтi oвoлoдiння цим пpeдмeтoм, виxoдячи з влacниx здiбнocтeй;
д) взaeмoвiднocинaми з виклaдaчeм дa-нoгo пpeдмeтa.
yci цi мoтивaтopи мoжyть знaxoдитиcя в piзниx вiднocинax мiж coбoю i мaти piз-ний вплив ш нaвчaння, тoмy yявлeння пpo мoтиви нaвчaльнoï дiяльнocтi мoжнa oxp^ мaти, тiльки виявивши знaчyщicть для ш-жнoгo cтyдeнтa вcix кoмпoнeнтiв cклaднoï мoтивaцiйнoï cтpyктypи.
Haдacть змoгy cфopмyвaти бiльш poз-винeний iнтepec дo мaтeмaтичниx ддацип-лiн, як зaзнaчae Т.С.Мaкcимoвa [1], зaпpo-вaджeння виклaдaчeм як тpaдицiйниx, тaк i нeтpaдицiйниx фopм тa мeтoдiв нaвчaння, cepeд якиx i eвpиcтичнi, aлe mдкpiплeниx виcoким мeтoдичним, нayкoвим, eмoцiй-ним piвнeм виклaдaння тa зacтocyвaнням 1КТ.
Тaким чинoм, фopмyвaння пoзитивниx мoтивiв нaвчaння aнaлiтичнoï гeoмeтpiï i лiнiйнoï aлгeбpи у cтyдeнтiв-фiзикiв, дав'я-зaнe з фopмyвaнням пpoфeciйниx тa тзш-вaльниx мoтивiв, e oднieю з вaжливиx да-peдyмoв фopмyвaння eвpиcтичниx yмiнь, щo у cвoю чepгy oбyмoвлюe пoтpeбy тa ш-!epec дo пpoфeciйнo-opieнтoвaнoï eвpиcти-чнoï дiяльнocтi нa зaняттяx з aнaлiтичнoï гeoмeтpiï тa лiнiйнoï aлгeбpи.
Пoняття мйтиву пoв'язaнo з пoняттям дiяльнocтi. ^яльтсть бeз мйтиву нe бyвae. Оcнoвними «cклaдoвими» oкpeмиx люд№-киx дiяльнocтeй e ди, щo ïx cтвopюють. Д-eю A.H.Лeoнтьeв [7] нaзивae пpoцec, щo пiдпopядкoвaний yявлeнню ^o тoй pe-зyльтaт, який увидан бути дocягнyтий, тoбтo пpoцec, mдпopядкoвaний ycвiдoмлe-нiй мeтi. Дяльисть - да oдиниця життя, oпocepeдкoвaнa да^чним вiдoбpaжeнням, peaльнa фyнкцiя якoгo cклaдaeтьcя в тoмy, щo вoнo opiefflye cyб'eктa в пpeдмeтнoмy cвiтi. 1ншими cлoвaми, дiяльнicть - цe да peaкцiя i нe cyкyпнicть pea^^ a cиcтeмa, щo мae бyдoвy, cвoï внyтpiшнi пepexoди i пepeтвopeння, cвiй poзвитoк.
Як зaзнaчae Г. A. Aтaнoв [9], будь-яга до-яльнicть, у тому чиот i нaвчaльнa, cклaдa-eтьcя з нacтyпниx eлeмeнтiв: пoтpeбa - мo-тив - мeтa - пiдцiлi - зaдaчi - mдзaдaчi - ди
(75)
- операцГ! - продукт. Будь-якг дГ! та поступки людини визначаються будь-якими потребами. Те, заради чого здiйсиюеться дГя-льтсть, - мотив. Те, для чого здшснюеться дГяльтсть, е метою даяльносп. Ценграль-ним з точки зору оргатзацй та функцюну-вання сисгеми освГти, на думку Г.А.Атанова [9], е поняття навчального процесу. Навчальна даяльтсгь е досить специфГчним видом дГяльносгг Г мае ряд особливосгей. Вона предсгавляе собою Г мету, Г продукт навчання.
Одтею з основних особливосгей на-вчально! дГяльносгг, яка вщрГзняе й вщ ш-ших видГв дГяльносгг, е те, що студент - це не тшьки суб'екг дГяльностг, але, одночас-но, Г й об'екг. Таким чином, одна Гз особливосгей навчально! дГяльностг полягае в не-вщ'емносп й продукту вщ й суб'екга.
ПГд навчальною дшльшсгю психологи розумГють дГяльтсть сгуденгГв, яка спря-мована на набування теоретичних знань про предмет вивчення та загальних прийо-шв розв'язання пов'язаних з ним завдань, Г тому - на розвиток сгуденпв та формуван-ня !х особисгосп.
У сгруктурГ дГяльностг, у тому числГ Г навчально!, В.В.Давидов [10] видаляе три компонента: могиви та навчальт завдання; навчальш дй; дй контролю та ощнювання. Навчальну дГяльтсть, як зазначае З.1.Слеп-кань [11], не можна звести до жодного з компоненггв. ПовноцГнна навчальна дГяль-нГсгь завжди е едтсгю взаемопроникнен-ням уах цих трьох компоненггв. Тому у сгуденгГв необхщно формувати навчальн могиви, завдяки чому знання та умшня на-будуть для них особливого сенсу.
Розглянемо ще одну психологгчну пе-редумову формування прийомГв еврисгич-но! дГяльносгг студентгв - проблему адаптацй першокурсниюв. Ця проблема широко обговорюеться в сисгемГ вищо! освГти, Г не випадково вщ устшносп цього процесу багато в чому залежить подальша профе-сшна кар'ера Г особисгГсний розвиток май-бутнього спещалста. Прийнято розрГзняти три форми адаптацй студентгв-першокурсниюв до навчання у ВНЗ:
• формальна, яка торкаеться тзнава-льно-шформацшного присгосування до нового оточення, структури вищо! школи, зм1сгу навчання в нГй, !! традицГй, сво!х обов'язкГв.
• соцгально-психологгчна (сусмльна) адаптащя вГдображае процес внутрГшньо! Гнгеграци (об'еднання) групи сгуденггв-першокурсникГв та ГнтеграцГю цГе! групи зГ студентським огоченням у цщому. У цьому конгексгГ основною функщею адаптацй е прийнягтя вдивщуумом норм Г цшносгей нового соцГального середовища, форм со-щально! взаемодй, яю в ньому склалися, формальних Г неформальних зв'язкГв, а та-кож форм навчально! дГяльносп.
• дидактична форма адаптацй торкаеться проблеми пщгоговки до нових форм Г метода навчально! робоги у ВНЗ вГдображае, в першу чергу, штелекгуальт можли-востг сгуденпв-першокурсниюв.
ПГд час роботи зГ студентами 1-го курсу особливу увагу потрГбно звернути на ряд чинникГв Г умов, яю зумовлюють акгивну (устшну) адаптацш вчораштх школярГв до жигтя у ВНЗ:
• знання студентгв про структуру навчання у ВНЗ, знання сво!х прав Г обов'язкГв;
• змша умов навчання до збшьшення питомо! ваги пракгичних занять Г самосгш-но! робоги;
• допомога кураторГв в оргатзацй академ1чно! групи в цшому;
• допомога викладачГв, сгаршокурс-ниюв у планувант навчально!, громадсько! Г науково-дослщно! роботи студентгв 1-го курсу та ш.
ВГд того, як сгуденги почнуть оволодь вати загальноосвГттми дисципшнами, зок-рема математичними дисциплГнами, з яким рГвнем базово! пщгоговки, в якому психо-лопчному стан буде залежати !х сгавлення до навчання в цглому як провщно! дГяльно-сп в оволодшт майбутньою професГею. Саме тому, важливим тд час проведення пракгичних занять з аналГгично! геометрй та лГтйно! алгебри е викорисгання рГзних форм та методГв навчання, прийомГв цшес-
прямованого впливу на особиспсть, яю б полегшували га прискорювали перебГг процесу професшно! адаптацГ! першокурс-ниюв, пов'язаною з необхщтстю пристосу-вання до сгруктури вищо! школи, загально-го змГсту й окремих компонентiв навчаль-ного процесу, особливостей обрано! професшно! даяльност!
Формування евристичних умшь сприя-тиме розв'язанню проблеми фундаметат-зацГ! вищо! освГти, тобто поглибленню за-гальнотеоретично!, загальноосвГтньо!, зага-льнонауково! та загально-професшно! пщ-готовки, оскшьки !х природа дае можли-вють реалГзовувати !х не тшьки у професш-нш дiяльносгi, яка торкаеться рГзних областей знань, але i в рiзних навчальних дисци-плiнах, як, наприклад, у математицi.
Активiзацiя мислення та управлiння ним - задача важка та багатогранна. Будь-яке мислення, а тим бшьше евристичне, е пошуком та вiдкриггям нового, самостш-ними рухами до нових узагальнень. Усе це дае нам основу для ствердження про необ-хiднiсгь дотримання закономiрностей мислення для введення евристично! задачi пiд час оргатзаци евристично! дiяльностi при вивчення алгебри i геометри.
Як пщкреслюе З.1.Калмикова [12], в ев-ристичнш дшльносп у гiснiй взаемодГ! зна-ходяться рГзнГ компоненти (i практичнi, i образнi, i понятшш), а перевага одного з них визначаеться особливостями псиики кожного студента. ВГдповГдно до навчання повинен реалiзуватися принцип гармонш-ного розвитку рГзних видГв мислення.
На основГ багаторiчних психолого-педагопчних дослiджень було доведено, що оволодшня знаннями та вмГннями йде значно ефектившше, якщо при визначенiй оргатзаци навчального матерiалу почина-ти не з окремого, а з загального, не з деталей, а з головного, переходячи вГд загаль-ного до окремого, вГд головного до деталей, вГд принципГв до !х використання. На нашу думку, треба користуватися цими Гдеями в оргатзаци розв'язання навчальних проблем, розв'язант евристичних задач.
Висновки. Отже, ми вважаемо, що при дотриманн розглянутих психолого-педаго-
пчних передумов формування евристичних умшь студенев ВНЗ на заняттях з аналГти-чно! геометрГ! та л1ншно! алгебри у сукуп-носп, дГалектично! едностГ може внести кардинальт змши у навчально-виховний процес на заняттях нашо! дисциплГни у зв'язку з поставленою проблемою дост-дження.
1. Максимова Т. С. Психолого-педаго-eiHni передумови формування евристичних умшь майбуттх сnецiалiстiв / Т.С.Максимова // Гуматзащя навчально-виховного процесу: зб. наук. праць. - Вип. ХХ1. - Слов'янськ: Видавничий центр СДП1, 2004. - С. 138-145.
2. Климов Е.А. Индивидуальный стиль деятельности в зависимости от типологических особенностей нервной системы / Е.А.Климов. - Казань: Из-во Казанского университета, 1969. - 199 с.
3. Ковалев В.И. Учитывая степень мотивации / В.И.Ковалев // Вестник высшей школы. - 1985. - №8. - С.35-36.
4. Терещук Г.В. Педагогiчна дiагносmи-ка цттсних орieнтацiй молодi в процес гг сощального i профестного становлення / Г.В.Терещук // Педагогжа i nсихологiя. -1996. - №3. - С. 119-125.
5. Токар Н.Ф. ДинамЫа мотивацИ в процес профестног тдготовки /Н.Ф.Токар // Педагогжа i nсихологiя. - 1997. - №4. -С. 151-154.
6. Якунин В.А. Педагогическая психология: учеб. пособие / В.А.Якунин. - СПб.: Изд-во В.А.Михайлова: Изд-во «Полиус», 1998. - 639 с.
7. Леонтьев А.Н. Деятельность, сознание, личность / А.Н.Леонтьев. - М. : Поли-здат, 1975. - 304с.
8. Гебос А.И. Психологические условия формирования положительной мотивации к обучению / А.И.Гебос // Воспитание, обучение, психологическое развитие: Тезисы докладов к V Всесоюзному съезду психологов СССР. Ч.1. -М., 1997.
9. Атанов Г.А. Деятельностный подход в обучении / Г.А.Атанов. - Донецк.: «ЕАИ-пресс», 2001. - 160 с.
10. Давыдов В.В. Предметная деятельность и онтогенез познания / В.В.Давыдов, В.П.Зинченко // Вопросы психологи. - 1998. - №5. - С.11-29.
©
11. Слепканъ З.1. Психолого-педагоггчт та методичт основи розвивалъного нав-чання математики / З.1.Слепканъ. - Тер-нотлъ: Шдручн. та noci6., 2004. - 240 с.
12. Калмыкова З.И. Психологические принципы развивающего обучения / З.И.Калмыкова. - М.: Знание, 1979. - 48 с.
13. Скафа О.1. Науковi засади методичного забезпечення кредитно-модулъног системи навчання у вищШ школi: моногра-фiя / О.1.Скафа, Н.М.Лосева, О.В.Мазнев. -Донецък: Вид-во ДонНУ. - 2009. - 380 с.
Резюме. Сулим Т.П. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ ПРЕДПОСЫЛКИ ФОРМИРОВАНИЯ ПРИЕМОВ ЭВРИСТИЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ СТУДЕНТОВ ФИЗИКО-ТЕХНИЧЕСКИХ СПЕЦИАЛЬНОСТЕЙ. Одним из путей решения проблемы воспитания творческой личности будущего физика естъ формирование эвристических умений студентов на практических занятиях по аналитической геометрии и линейной алгебре. В статъе рассмотренные психолого-педагогические предпосылки формирования эвристических умений студентов.
Ключевые слова: эвристические умения, эвристическая деятелъностъ, эвристическое обучение, студенческий возраст, мотивация, адаптация.
Abstract. Sulim T. PSYCHOLOGICAL AND PEDAGOGICAL PRECONDITIONS OF FORMING THE METHODS OF HEURISTIC ACTIVITY OF STUDENTS OF PHYSICAL MAJORS. One of the possible solutions of the problem of physicist's creative personality education is forming heuristic skills while practicing the analytical geometry and the linear algebra. The article considers psycho-pedagogical pre-conditions of forming heuristic skills of students.
Ключевые слова: heuristic skills, heuristic activity, heuristic teaching, student's age, motivation, adaptation.
Стаття представлена професором O.I. Скафою.
Надшшла доредакцп 17.04.2011 р.
®
