CC BY
7МЕТОДИЧН1 ВИМОГИ ДО П1ДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ 1НФОРМАЦШНО-КОМУШКА-Ц1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й У ПРОЦЕС1 ЕВРИСТИЧНОГО НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ
О.В.Тутова, асистент,
Донецький нащональний утверситет, м. Донецьк, УКРА1НА
Розглядаеться методична система навчання майбутшх вчителгв до творчого застосу-вання тформацтно-комуткацтних технологт для оргатзацп евристичного навчання математики.
Ключовi слова: 1нформац1йно-комун1кац1йн1 технологи, евристичне навчання, тд-готовка вчителя математики.
Цш, змют, форми, методи, засоби навчання в школi - це та професшна основа, якою повинен володти кожен учитель математики. Вона закладаеться протягом усього навчання у ВНЗ, тд час проход-ження педагогично! практики та дiяльностi на посадi вчителя. Вiковi особливостi школярiв, Гх штелектуальш та фiзичнi потреби, визначають дiяльнiсть педагога i змiст математично! освiти в цiлому. Вини-кае необхщнють органзацц евристичного навчання математики, а специфка еврис-тично! дшльносп та особливостi впровад-ження шформацшно-комушкацшних технологий (1КТ) в процес навчання школярiв суттево впливають на методичну систему навчання пiдготовки майбутшх учителiв математики.
Впровадження 1КТ певним чином змь нюе структуру дшльносп педагога та по-мiтно оновлюе Г!. Вщ сучасного вчителя вимагаеться не лише вмшня працювати з комп'ютерною технiкою та iснуючими педагогiчними програмними засобами, але й творчо застосовувати Гх для оргашзаци евристичного навчання математики. Подготовка до тако! дiяльностi також впливае на змют вищо! педагогично! освiти, визна-чае форми, методи та засоби навчання.
Тому мета нашоН статт1 - окресли-ти шляхи тдготовки майбутшх вчител1в
до творчого застосування тформацтно-комуткацтних технологий для оргашзацИ евристичного навчання математики.
Розглянемо методичну систему навчання сгуденпв - майбутшх вчитетв математики до використання 1КТ в евристич-ному навчанш Вона складаеться з п'яти компонента: цшей навчання, змюту навчання, методiв органзаци навчального процесу, оргатзацшних форм та засобiв навчання.
Необхщним у формуванш професшно'Г готовност майбутнього вчителя до використання шформацшно-комушкацшних технологий в евристичному навчаннi математики е усвщомлення майбутнiм учителем мотивiв i мети дано! дiяльностi.
Мета - це функцш потреб майбутнього вчителя, оскшьки будь-яка дшльнють е реалiзацiею деяко! мети. Тому мета i ви-значаеться як усвщомлена потреба, е ознаменуванням бажаного результату, на досягнення якого i спрямована активнiсть особисгосгi [3]. Цей момент особливо важ-ливий у процеа формування в майбутшх учитетв готовностi використовувати 1КТ в евристичному навчанш математики, а, зважаючи на те, що саме поняття мети е необхiдним структурним елементом будь-якоГ дiяльносгi, Гг усвщомлення завжди визначае спосiб i характер дiяльностi сту-
© Т^оуа О.
дента, тобто, мета i активнють студента в дiяльностi пов'язанi мiж собою.
Мета методично! системи навчання майбутнього вчителя математики - сфор-мувати професiйну готовнють майбутнього вчителя до використання шформацшно-комунiкацiйних технологiй в евристично-му навчаннi математики. Мета реатзуеть-ся в процесi вивчення наступних спеща-льних курсiв, при вивченш кожного з яких ставляться сво! цiлi: «Прикладне програм-не забезпечення профiльного навчання математики» (3 курс), «Методика проек-тування комп'ютерно-орieнтованих уроюв математики» (4 курс), «1нформацшно-комушкацшш технологи в процесi дiяль-носп» (5 курс).
При вивченш спещального курсу «Прикладне програмне забезпечення про-фiльного навчання математики» необидно сформувати в студенев 3 курсу навчальну та гiгieнiчно-ергономiчну складовi 1КТ-компетенци майбутнього вчителя математики, а саме: уявлення про iснуючi педаго-гiчнi програмнi засоби, вмшня оцiнювати !х психолого-педагогiчну, змютово-мето-дичну значимiсть, аналiзувати проблеми та особливост дистанцiйного навчання, враховувати основнi саштарш умови та режими безпечного використання комп'ю-терiв у навчальному процеа та iн. [9].
Крiм того, при вивченш цього спещаль-ного курсу важливо продовжувати форму-вання евристично! дiяльностi студентiв. У процеа вивчення фундаментальних дис-циплiн «Математичний аналiз», «Анаштич-на геомегрiя», «Диференщальш рiвняння», «Лiнiйна алгебра» та ш., а також загальних курсiв «Практикум з розв'язування задач», «Методика навчання математики» та ш. студентам пропонуються евристичнi зада-чi. I формування евристично! дiяльностi повинно продовжуватися в процеа всього навчання студенев у вищому навчальному закладi. Тшьки так можна пiдготувати вчителя, здатного оргашзувати евристичне навчання математики. На спещальному курсi «Прикладне програмне забезпечення профшьного навчання математики» еврис-тична дшльнють студентiв мотивуеться
завдяки ефекту подиву, використанню проблемних ситуацiй та спрямована на розв'язування евристичних задач.
Приклад. При вивченш змютового модуля «Використання демонстрацшних програм у процеа навчання математики» спещального курсу «Прикладне програмне забезпечення профшьного навчання математики» шсля першого заняття студентам пропонуеться наступне жартивливе домашне завдання «Дивимося мультфшь-ми». Студенти вiдразу дивуються та усмь хаються. Але пiсля цiлком серйозного по-яснення домашнього завдання, студенти починають розумiти його важливють: мульт-фшьми потрiбно передивитися та обрати таю !х фрагменти, яю доцiльно впровади-ти у навчальний процес з математики. Цi фрагменти студенти використовують в демонсграцiйнiй программ яку вони ство-рюють самостшно або в групах в якост творчого завдання до змiстового модуля, що вивчаеться.
При вивченш спецкурсу «Методика проектування комп'ютерно-орiентованих урокв математики» у студентв 4 курсу формуеться методична складова 1КТ-компетенци [9], причому особливу увагу необхщно придiлити евристичному пщхо-ду, при вивченнi спецiального курсу «1н-формацiйно-комунiкацiйнi технологи в процеа дшльносп» мaгiстри повиннi вм> ти використовувати 1КТ в процесi свое! професшно! дiяльносгi та готувати майбут-нiх учителiв до оргашзаци комп'ютерно-орiентовaного евристичного навчання математики.
Таким чином, система пщготовки майбутнього вчителя математики мае стутн-част цiлi, поступове досягнення яких до-зволяе сформувати професiйну готовнiсть майбутшх учигелiв до використання шфор-мацшно-комушкацшних технологiй в евристичному навчанш математики.
Змiст навчального мaтерiaлу, як компонента методично! системи, е частиною певно! предметно! гaлузi, яку студенти опановують пiд керiвництвом викладача.
Змiст навчання - система знань з певно! науково! галуз^ практичних вмiнь i
(нт)
навичок та cnoco6iB дкльносп, якими повинен оволодти студент у процеа на-вчання [2].
Ми спираемося на вимоги до змюту математично'1' освiти, запропонованi М.1.Бурдою [1], але також видiляемо дода-тковi вимоги.
1. Необидно послабити дискретнiсть змiсту навчання, пiдсилити його безперерв-нiсть, функцiональнiсть, що дае можли-вiсть 6iльш адекватно сприймати практич-нi ситуаци та устшно опановувати шфор-мацiйно-комунiкацiйнi технологи.
2. Змют навчання повинен вiдповiдати принципу сощально! ефекгивностi: обсяг знань повинен бути достатшм для само-стшного продовження навчання.
3. Вiд6ираючи змют навчального мате-рiалу нео6хiдно враховувати принцип прюритету розвивально! функцп навчання. Цей принцип вимагае реалiзацii дГяльнют-ного пiдходу й сприяе штенсифшаци навчального процесу. Вiн спрямований не тшьки на використання готових знань, а й на створення педагогiчних ситуацiй, якг стимулюють самостшне вiдкритгя фактiв.
4. Змiст освгш повинен бути розрахо-ваний на реалiзацiю основних видiв дифе-ренщаци: по змiсту навчального матерiалу (програми й пiдручники вiд6ираються в обсязi матерiалу, його змiсту й упорядко-ваностТ); за рiвнем програмних вимог до математично! пщготовки учнiв ^внева диференцiацiя).
5. Змiст освiти мае штегрувати ранiше на6утi знання i вмiння студентiв, урахову-вати мiжпредметнi зв'язки, що дасть можли-вГсть розкрити його загальний характер.
6. При вiдборi змiсту освiти необидно орiентуватися на формування наукового свггогляду, iнформацiйноi культури, зок-рема, ЖТ-компетентносп, як користувача, так i вчителя та грамотного володiння основами освгтньо'! дiяльностi.
7. Змiст навчання повинен забезпечу-вати належний рiвень профеайно'1' готов-ностi май6утнiх учшешв до використання iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй в евристичному навчаннi математики.
Приклад. Розглянемо формування
змюту на прикладi спещального курсу «Прикладне програмне забезпечення про-фiльного навчання математики» для сту-дентiв 3 курсу. Змiст пщготовки зi спецкурсу повинен вщповщати цiлям формування навчально'1' i гiгiенiчно-ергономiчноi скла-дових ЖТ-компетенци та формувати ев-ристичну дiяльнiсть майбутнього вчителя математики, тобто мае передбачати вир> шення наступних завдань:
ознайомитися з основними поняття-ми iнформацiйно-комунiкацiйних техно-логiй та !х сутностi;
•S навчити творчо використовувати пе-дагогiчнi програмнi засоби в навчальному процесi з математики;
•S навчити створювати презентацГ1' MS PowerPoint, за допомогою яких можна ефективно органiзовувати евристичне навчання математики та ш. [9].
Формування евристично'1' дГяльносп вiд6уваеться за рахунок упровадження у змГст навчання евристичних завдань, про-блемних ситуацiй та ш.
Реалiзацiя цих завдань на практищ вимагае створення вщповщного змГсту спе-цiального курсу. Наведемо змютовГ модулГ з робочо'1' програми спещального курсу «Прикладне програмне забезпечення про-фшьного навчання математики», за якою навчаються студенти 3 курсу математич-ного факультету Донецького нащонально-го унiверсигету.
Зм1стовий модуль 1
Прикладне програмне забезпечення навчального призначення з математики. Значення, цГль i функцп використання прикладних програм для пщтримки про-фГльного навчання математики. Режими використання прикладного програмного забезпечення навчального призначення з математики.
Педагогiчнi програмнi засоби з математики та !х типи. Поняття педагогiчного програмного засобу. Етапи розробки i впровадження педагогiчних програмних засобiв. Типи ППЗ i дощльнють !х використання в навчальному процеа профщьно'1' школи.
(i48)
Змктовий модуль 2
Використання демонстрацшних про-грам у процеа навчання математики. По-няття, типи та приклади демонстрацiйних програм. Використання демонстрацiйних програм у процеа навчання.
Створення демонстрацiйних програм для тдтримки процесу навчання математики. Створення власно! демонстрацшно! програми. Вступ у Microsoft PowerPoint (призначення, порiвняння версiй та iнше). Формування зовнЮшнього виду презентаций Робота зЮ слайдами (створення, дублю-вання i видалення). Управлiння показом презентаций i слайдiв. Використання спецЮ-альних можливостей Microsoft PowerPoint. MS PowerPoint як засЮб навчання. ДоцГль-нГсть включення аудiо та вiдео фрагментiв до демонстрацшно! програми. Вставка ау-дю та вiдео фрагментiв до демонстрацш-но! програми, що створюеться. Змктовий модуль 3 Використання програм-тренажерiв, електронних пщручникЮв, шформацшно-довГдкових програм та програм, що управ-ляють евристичною д1яльн1стю учнЮв у процесi навчання математики. Поняття програм-тренажерiв, електронних пГдручникГв, шформацшно-довщкових програм та програм, що управляють евристичною дшльнютю учнЮв. ОсновнГ компоненти Юн-терфейсу програм. Дощльнють ix вклю-чення в процес навчання та основи вико-ристання в навчаннЮ математики. Зм1стовий модуль 4 Використання контролюючих програм у процеа навчання математики. Поняття контролюючих програм. ОсновнГ компоненти Гнтерфейсу контролюючих програм. Доцщьнють !х включення в процес навчання та основи використання в навчанш математики.
Змктовий модуль 5 Використання ГмГтацшно-моделюючих програм у процеа навчання математики. Поняття ГмГтацшно-моделюючих програм. ОсновнГ компоненти Гнтерфейсу. Дощльнють !х включення в процес навчання та основи використання в навчанш математики.
Змктовий модуль 6
Використання ^ових програм у процеа навчання математики. Поняття та типи ^ових програм. Програми для створення кросвордiв. Основш компоненти штерфейсу ^ових програм. Дощльнють !х включення в процес навчання та основи використання в навчанш математики.
При вивченш конкретного педагогичного програмного засобу, студенти повин-ш усвщомлювати, що навчальна програма з математики - це основний документ, що визначае зм^ i обсяг знань з цього предмету, умшь i навичок, якi пiдлягaють за-своенню, змiст роздiлiв i тем з розподшом !х за роками навчання [10], i тому потрiбно дуже обережно вiдноситися до вибору ППЗ для пiдтримки уроюв математики.
Змют навчання (чому вчити) е невщдшь-ним вiд мегодiв навчання (як учити). Успiх педaгогiчного процесу багато в чому ви-значаеться тим, наскшьки тiсно пов'язaнi мгж собою мета, змiсг i методи навчання.
Оскiльки успiх навчання значною мь рою залежить вiд спрямованост та внут-ршньо! aктивностi студенлв, характеру !х дiяльностi, то саме характер дшльносп, рiвень сaмостiйностi, прояв творчих здiб-ностей i повинш бути важливим критерiем вибору метода навчання. Тому ми будемо спиратися на класифжащю мегодiв навчання, запропоновану 1.Я.Лернером та М.Н.Скaткiним [4], а саме: пояснювально-iлюстрaтивний, репродуктивний, частко-во-пошуковий, дослiдницький та пробле-мний. При пщготовщ до занять ми вщдае-мо перевагу серед них тим, яю бiльшою мiрою сприяють формуванню професшно! готовностi майбутнього вчителя до використання шформацшно-комушкацшних технологий в евристичному нaвчaннi математики.
Звюно, ми використовуемо пояснюваль-но-тюстративний метод, який дощльно використовувати на лекщях для викладан-ня великого масиву шформаци, при цьому демонструемо презентаци для бшьшо! на-очностi та компактност мaтерiaлу лекци.
На практичних заняттях використову-емо репродуктивний метод: пред'являемо
(i49)
завдання, якИ забезпечують виконання дИй за ИнструкцИями, правилами в аналогИчних, подИбних з указаним зразком ситуацИях, а також завдання, яю забезпечують контроль та самоконтроль дИяльностИ студента. Це надае можливИсть залучити студента до самостИйно! дИяльностИ, у процесИ яко! буде вИдбуватися засвоення теоретичного матерИалу, викладеного на лекци, автома-тизаци важливих операцИй, що складають необхИдний мИнИмум пИд час здИйснення студентами дИяльностИ з формування готовности до використання ИнформацИйно-ко-мушкацшних технологий в евристичному навчаннИ математики.
Але перевагу вИддаемо проблемному, дослИдницькому та частково-пошуковому методам. ПрактичнИ заняття забезпечують широке поле для застосування проблемного навчання: на практичних заняттях вИд-сутня необхщнють строго слИдувати про-грамИ курсу; е можливИсть у значнш мИрИ регулювати рИвень проблемностИ та рИвень повноти проблемного навчання в рамках однИе! i тИе! ж теми, використовувати рИзнИ форми оргашзаци проблемного навчання, органiзувати дiалог чи дискусИю, конс-труювати проблемнi ситуаци.
Приклад. При вивченнi змiстового модуля «Використання програм динамИчно! геометри DG та GRAN-2D у процесИ ви-вчення геометри» в спецИальному курсИ «Прикладне програмне забезпечення профИльного навчання математики» студентам пропонуються завдання, якИ мають практичне значения та мИстять елемент проблемностИ.
Розглянемо задачу: «Дано трикутник. Побудувати коло яке проходить через точки, симетричнИ ортоцентру трикутника вИдносно його сторш. Визначити розташу-вання отриманого кола вИдносно заданого трикутника та обгрунтувати отриманИ вис-новки».
При розв'язаннИ даного завдання сту-денти, користуючись програмою GRAN-2D, досить швидко виконують побудову (рис.1). ЗмИнюючи положення вершин трикутника вони спостерИгають наступне: не-
залежно вщ вигляду чи розташування трикутника, його вершин, точки, симетричш ортоцентру, залишаються на колГ описа-ному навколо цього трикутника. Студенти висувають гипотезу: точки симетричнi ортоцентру трикутника вщносно його сторiн, належать колу, описаному навколо цього трикутника.
У залежносп вiд вигляду трикутника розглядаються три випадки (трикутник прямокутний, гострокутний та тупокут-ний) та проводиться доведення.
Проблемш ситуацГГ, якi створюються на практичних заняттях спещальних кур-сГв, пщ час формування професшно'Г готовности до використання шформацшно-комунiкацiйних технологий в евристичному навчаннi математики, повинш сприяти 6Гльш глибокому розумшню та кращому запам'ятанню теорГГ, викорененню форма-лГзму в засвоеннi знань, викликати великий емоцiйний ефект. Самостiйна реалГза-цГя студентами деяко! частини розв'язання проблеми, що вщбуваеться пГсля пояснен-ня викладача, сприятиме опануванню студентами новими способами дкльносп, у тому числГ евристичноГ.
У навчаннi студентiв самостiйно здш-снювати окремi кроки розв'язання най-6Гльш ефективним е частково-пошуковий метод. Вш повинен передбачати активне включения студента до пошуку розв'язання поставлено! задачi або пГд керГвницт-вом викладача, або на основГ використання евристичних програм та вказiвок. Про-цес мислення при цьому набувае продуктивного характеру, але поетапно спрямо-вуеться та контролюеться або викладачем, або студентами, або евристичною навчаль-ною комп'ютерною програмою. Так, цей метод активно використовуеться нами на лабораторних заняттях зГ спецiального курсу «Прикладне програмне забезпечення профшьного навчання математики», де ми пропонуемо студентам розв'язувати еврис-тичнГ задачГ за допомогою педагогичних програмних засобГв, що вивчаються.
(щ)
© Т^оуа О.
Рис. 1. Розв'язування зaдaчi на побудову в ППЗ ОКАЫ-2Б
Евристична бесгда, як один iз рГзнови-дiв даного методу, передбачае цГлу низку запитань, яю може ставити викладач, сту-денти, комп'ютерна програма. При цьому важливо, щоб питання стимулювали думку, а не пщказувати iдею розв'язання. Крiм того, у процесi постановки сери запитань необидно поступово знижувати рiвень проблемностi задач, щоб вони були логично пов'язaнi, стимулювали як лопчш так i шту!тивш процедури мислення, сприяли посгaновцi допомiжних задач, кожне нове запитання приводило до нового, несподiвaного погляду на задачу.
Приклад. При вивченн спещального курсу «Методика проектування комп'ю-терно-орiентовaних урокГв математики» студентам пропонуеться тема «Перетво-рення грaфiкa квадратично! функцГ!». Викладач за допомогою евристичного дГ алогу будуе методику ознайомлення з но-
вим мaтерiaлом. Перед студентами ставиться завдання: стимулювати евристичну дшльнють учнiв при вивченш дано! теми засобами шформацшно-комушкацшних технологий. Вони анашзують вiдомi !м пе-дaгогiчнi прогрaмнi засоби та роблять ви-сновок, що при вивченш запропоновано! теми доцiльнiше оргашзувати лабораторну роботу з використанням ППЗ СКАК - 1. У ходi лабораторно! роботи учнi виконують побудову графка функц1'! у=Р1*(Х+Р2)А2+Р3 та висовують гiпотезу, яка перевiряеться в процеа змiни вiдповiдних пaрaмегрiв. За-вершити лабораторну роботу студенти запропонували демонсгрaцiею на iнтерaк-тивнiй дошщ презентацГ! «Перетворення грaфiку квадратично! функци» (рис. 2), що дозволяе, по-перше, записати правила перетворення у зошит г, по-друге, узагальни-ти та систематизувати вивчений матерГал.
Рис. 2. Слайд з презентаци до теми «Перетворення графЮка квадратично! функци»
Мщатива, самостшнють, творчий по-шук у повнЮй мЮрЮ розкриваються пЮд час використання досл1дницького методу., який полягае в оргатзаци пошуково! ев-ристично! дГяльностЮ студентЮв пЮд час розв'язання нових для них проблем. У зв'язку Юз цим пЮд час застосування цього методу на лабораторних роботах зЮ спец-курсЮв необидною е наявнЮсть дослЮдни-цьких завдань, якЮ вимагають вЮд студентЮв проходження всЮх або бЮльшостЮ етапЮв розв'язання проблеми, передбачають твор-че застосування теоретичних знань, при цьому складнЮсть розв'язуваних проблем повинна поступово зростати.
У процесЮ виконання дослЮдницьких завдань у комп'ютернЮй аудитора студен-ти можуть отримувати усний чи письмо-вий Юнструктаж перед виконанням завдан-ня. Але найбгльшою мЮрою самостшнють студентЮв буде досягатися пЮд час виконання ними ЮндивЮдуальних завдань дослЮд-ницького характеру, якЮ передбачають роботу з лГтературою, педагогЮчними про-грамними засобами, 1нтернетом не тЮльки в аудитори, але i вдома.
ОрганЮзацГя навчального процесу у вищих навчальних закладах у вЮдповЮднос-тЮ до Болонсько! деклараци, на думку
З.1.Слепкань [7], передбачае перехЮд ви-кладача до концентрованих форм викладу матерЮалу в поеднаннЮ з активною само-стЮйною роботою студентЮв, при регуляр-них консультацЮях Юз викладачем. У зв'язку Юз цим, пЮд час формування профе-сЮйно! готовности до використання Юнфор-мацЮйно-комунЮкацЮйних технологЮй в ев-ристичному навчаннЮ математики, можли-вим е використання р1зних метод1в на-вчання, але перевагу сл1д надавати тим, як1 нацшюють студент1в на самосттну дгяльнгсть. Тому крЮм вище перелЮчених методЮв у ходЮ пЮдготовки майбутнЮх вчи-телЮв математики у навчальному процесЮ ми використовуемо наступнЮ евристичнЮ методи: метод самооргатзаци навчання, метод проектЮв, метод рецензЮй, конкурси, екскурсЮ!, дискусЮя, рольовЮ Югри та Юн.
Основним засобом при пЮдготовцЮ майбутнЮх учителЮв до використання Юнфор-мацЮйно-комунЮкацЮйних технологЮй в ев-ристичному навчаннЮ математики е ком-п'ютер Юз вЮдповЮдними педагогЮчними програмними засобами та створеним нами програмним забезпеченням.
Як традицшт засоби у системЮ спецЮаль-них курсЮв ми використовуемо: навчально-методичнЮ таблицЮ, картки-завдання, елек-
тронний пщручник «Евристичне навчання математики» [6], навчально-методичний посГбник [5], довiдники, пам'ятки й ш-струкци з використання педагогiчних про-грамних засобiв у процесi навчання, карт-ки-завдання, вiдеозаписи фрагментiв вГд-критих урокiв учителiв-методистiв та ш.
Змiст роботи студента у процес фор-мування готовностi до використання 1КТ в евристичному навчаннi математики вима-гае використання поряд Ï3 традицiйними -iнструментальних (допомiжних) засобiв: педагогiчних програмних засобiв для ви-вчення основ роботи Ï3 програмними засо-бами (наприклад, «Шiсть семестрГв»), текстового i табличного процессов, графГч-ного редактора, бiблiотеки графiчних об'ектiв (малюнкiв, фотографiй i схем), програми для створення електронних пре-зентацш (MS PowerPoint), Web-сторшок (MS FrontPage), аудiо i вщео фрагментiв (MS Movie Maker або Adobe Premier).
Приклад. При виконанш шдивГдуаль-ного творчого завдання з теми «Створення демонстрацiйних програм для пщтримки процесу навчання математики» майбутш вчителi створюють власну демонстрацiйну
програму. При цьому необхiднi для презен-тацГï аудiо i вiдео фрагменти вирiзаються за допомогою програми MS Movie Maker. Так, в процеа вивчення спецкурсу «При-кладне програмне забезпечення проФГль-ного навчання математики» студентка Т.Б.Макуха створила презентащю до теми «Неперервнють ФункцГй», яку вчитель за допомогою iнтерактивноï' дошки демон-струе на етат вивчення нового матерiалу (рис. 3). У нш на окремому слайдi акцен-туеться увага учнГв до розривних ФункцГй фразою «А раптом графк порветься?». Ця фраза супроводжуеться фрагментом муль-типлГкацГйного фГльму «38 папуг».
Захист творчих робГт вщбуваеться на семГнарГ. АналГз i ощнка всГх представле-них фрагментГв урокГв Гз використанням створеного педагогГчного програмного засобу дае можливГсть виявити найбшьш сильнГ органГзацГйно-методичнГ сторони кожного з них. При цьому вщбудеться взаемозбагачення учасникГв рГзних груп оригГнальними методичними знахГдками щодо здГйснення навчального процесу в умовах застосування 1КТ.
Рис. 3. Слайд з презентаци до теми «Неперервнють функцiï'»
ОрганГзащя й управлшня формуванням професшно! готовностГ майбутнього вчи-теля до використання шформацшно-комунГкацГйних технологий в евристично-му навчання математики неможливГ без викорисгания рГзних форм органГзаци на-вчання. У процеа пГдготовки майбутнГх учителГв ми використовуемо евристичш лекцГГ, заняття-практикуми, евристичнГ семшари, самостГйну роботу студентГв, консультацГГ викладачГв, педагогГчнГ практики на IV та V курсах.
Великим дидактичним потенщалом волод1ють лекцГГ з використанням муль-тимедГйних презентацГй. Це дае змогу тд-ключити до засвоення ГнформацГГ вГзуаль-нГ механГзми сприйняття. КрГм того, наяв-нГсть тексту лекцш в електронному вигля-дГ до якого студенти мають доступ в будь-який час та можуть роздрукувати Г мати перед собою пщ час лекцГГ, дае змогу вщь йти вГд традицшно'Т системи викладання «лекцк-конспект», коли пщ час викладан-ня курсГв викладач часто намагаеться подати якнайбГльшГ обсяги ГнформацГГ, якГ студентам доводиться мехашчно запису-вати без можливостГ зрозумГти сутнГсть теми [8].
Доцщьнють використання мультиме-дГйних презентацГй в системГ спецГальних курсГв зумовлена: штенсифкащею на-вчання за рахунок економГТ навчального часу при використаннГ слайдГв; пщвищен-ням наочностГ матерГалу та полегшенням його сприйняття завдяки компактному Г чГткому поданню навчально! ГнформацГГ; розширенням та поглибленням змГсту на-вчання з дисциплГни, що вивчаеться; здш-сненням оперативного зворотного зв'язку за допомогою зорового контакту з аудито-рГею студента [8].
Приклад. ПрезентацГГ, що використо-вуються на лекщях спецГального курсу «Прикладне програмне забезпечення про-фГльного навчання математики» включа-ють:
1) цГльовий кадр, у якому визначенГ мета Г завдання роботи з педагогГчним програмним засобом, що вивчаеться;
2) шструкцшний кадр, що описуе змют
майбутньо! роботи з навчальною програ-мою;
3) термшолопчний-поняттевий кадр, що включае формулювання педагопчних понять, що е значимими для засвоення розглянуто! теми;
4) шформацшний кадр, де в схемати-зованому виглядГ представлено характеристику об'екта або явища;
5) контролюючий кадр, що мютить пи-тання Г завдання з дослГджувано! теми.
Беручи до уваги педагогГчну ефектив-нють використання навчальних презентацГй, при пщготовщ до лекцГГ, спецкурсу викладач обов'язково продумуе змГст презентаций обирае спосГб його представлення (графка, текст, символи, малюнки, схеми, дГаграми, формули, ашмацш, звук), доби-рае вщповщне оформлення, створюе елек-тронний варГант презентацГГ Г визначае ГГ мГсце на лекцГГ.
Головна мета проведення занять-практикумгв - сформувати в майбутнього вчителя математики систему знань Г вмшь, що характеризують певнГ для даного етапу пГдготовки майбутнього вчителя математики складовГ ЖТ-компетенцш. Практи-куми дозволяють студентам бГльш глибо-ко та наочно вивчати механГзм застосу-вання теоретичних знань, оволодГвати надзвичайно важливим для спещалГста вмшням Гнтелектуального проникнення в т навчальнГ процеси, як1 дослщжуються в них.
СамостГйна робота студента завершуе завдання всГх Гнших видГв навчально! роботи, вона може бути логгчним продов-женням роботи, почато! на лекцГГ, практич-них заняттях, передувати Гм, бути части-ною заняття. Важливим е включення сту-дентГв у самостГйну роботу, результатом яко! е особистГ освГтш продукти студентГв.
Таким чином, виважена органГзащя навчального процесу на заняттях Гз запро-поновано! системи спецкурсГв вГдповГдае основнГй метГ формування ЖТ-компетент-ностГ майбутнього вчителя математики -створенню студентами особистого досвГду у вивченш системи спецГальних курсГв, що пропонуються, Г одержання основного
продукту дшльност у виглядi набутих IКТ-компегенцiй, що сприяе формуванню професiйноï r0T0BH0cri майбутнiх учите-лiв до використання 1КТ в евристичному навчанш математики.
1. БурдаМ1 Принципы в1дбору зласту шм-льног математичног освти /М.1.Бурда // Педа-гоггка i психологгя. -1996. -№1. - С.40-45.
2. Корольський В.В 1нновацШт тформацт-но-комунжацшт технологах навчання математики: навчальний поабник / В.В. Корольський, Т.Г. Крамаренко, С.О. Семерков, С.В. Шокалюк - Кривий Рг Книжкове видавництво Киреевсь-кого, 2009. - 316 с.
3. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность / А.НЛеонтьев. - М. : Политиздат, 1975. - 304 с.
4. Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения / И.ЯЛернер. - М.: Педагогика, 1981. -186 с.
5. Скафа О1 Комп 'ютерно-орieнтовснi уроки в евристичному навчанш математики: навчально-методичний поабник / О.1.Скафа, О.В.Тутова; [Донецький нщональний }rniверситет]. - Донецьк: вид-во «Вебер», 2009. - 320 с.
6. Скафа Е.И. Эвристическое обучение ма-
тематике: электронный учебник / Е.И. Скафа, О.В.Тутова, Ю.П.Селявкина [электронный ресурс] / [2008].
7. Слепканъ З1 Болонський процес - евро-пейська ттеграц1я системи вищог освти / З.И.Слепканъ //Дидактика математики: проблемы / дошдження. - Донецьк: ТЕАН, 2005.-Вип 23. - С. 4-15.
8. Стеценко Н., Стеценко В. Використання мулътимедтних презентацш у навчалъному процеа (на приклад7 вивчення педагоггки) // 1н-форматика та тформацшт технологи в навча-лъних закладах. - №5. - 2008. - С. 74 - 77.
9. Тутова О.В. Формування тформацшног кулътури майбутнъого вчителя математики / О.В.Тутова //Дидактика математики: пробле-ми 7 дошдження: МИжнародний зб1рник науко-вих робт. - Вип. 28. - Донецък: Вид-во ДонНУ, 2007. - С. 100 -104.
10. Програми для загалъноосвтшх навча-лъних закладгв. Математика / М-во освгти 7 науки Украгни, управл. змжту освгти, науково-метод. центр середн. освти [Електронний ресурс] / [2008]. - Режим доступу: ИПр://то^оу.иа/ттп/рИр?диегу=еёисайоп/сп>ега ge/prog12.
Резюме. Тутова О.В. МЕТОДИЧЕСКИЕ ТРЕБОВАНИЯ К ПОДГОТОВКЕ БУДУЩЕГО УЧИТЕЛЯ К ПРИМЕНЕНИЮ ИНФОРМАЦИОННО-КОММУНИКАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ В ПРОЦЕССЕ ЭВРИСТИЧЕСКОГО ОБУЧЕНИЯ МАТЕМАТИКЕ. В статье рассматривается методическая система обучения будущих учителей творческому применению информационно-коммуникационных технологий для организации эвристического обучения математики.
Ключевые слова: информационно-коммуникационные технологии, эвристическое обучение, подготовка учителя математики.
Summary. Tutova O. THE METHODICAL REQUIREMENTS TO FUTURE TEACHER'S PREPARING TO USING INFORMATION-COMMUNICATION TECHNOLOGIES IN HEURISTIC TEACHING MATHEMATICS. The methodical system of the learning the future teachers to creative use information-communication technologies for organization the heuristic teaching of mathematics is considered in the article.
Keywords: information-communication technologies, heuristic teaching of mathematics, math teachers ' preparing.
Стаття представлена професором О.1.Скафою.
Надшшла до редакцп 28.11.2009р.
®
