CC BY
12МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ 1КТ-КОМПЕТЕНЦ1Й МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МАТЕМАТИКИ
О.В.Тутова, асистент,
Донецький нацюнальний умверситет, м. Донецьк, УКРА1НА
Сконструйовсшо модель формування 1КТ-компетет(ш майбутнього вчителя математики та розглянупп деяп з елеменппв ifie'i модель
Одтею з основних причин, що не дае можливосл ефективно використовувати шформацшно-комушкацшт технолога (1КТ) у навчанш математики е недостатнш рь вень щдготовленосл вчител1в-практик1в та випускннюв педаггопчних вуз1в до вико-ристання цих технологий у професшно-пе-дагопчнш дшльносл.
Стр1мкий розвиток 1КТ ор1ентують систему тдготовки вчителя на розвиток професшно! ГКТ-компетентносл, пщ якою розум1еться комплекс якостей особистосл, що забезпечуе и гиучкгсть 1 готовшсть швидко адаптуватися до будь-яких змш у професшнш дшльносл в умовах шформа-тизаци освгти, використовувати набул в однш галуз1 продуктивт ще! в шшш, а також потяг до самовиявлення [1-5].
О.Н.Шилова 1 М.Б.Лебедева в [6] визна-чають ГКТ-компетентшсть як здатшсть шдивща вир1шувати навчальш, побутов1, професшш завдання з використанням ш-формацшно-комуткацшних технологий.
Базуючись на [7], ГКТ-компетенттсть учителя математики можна також визначити як володння ГКТ-компетенщями. Володння ГКТ-компетенщями передбачае добру об1знатсть вчителя математики у питаннях застосування шформацшно-комуткацш-них технологш у сво!й професшнш дшльносл. У цьому розумшт компетенщя включае сукуптсть взаемопов'язаних якостей особистосл (знань, умшь, навичок 1 способ1в дшльносл), як задаються сто-совно певного кола предмелв 1 процейв, та необхщних для яюсно! продуктивно! дшльносл стосовно не! [5].
1КТ-компетенцп вчителя математики можуть бути охарактеризован! наступни-ми показниками:
•S наявшстю загальних уявлень про 1КТ; розумшням того, як можна автомати-зувати шформацшно-методичне забезпе-чення навчально-виховного процесу на баз1 засоб1в 1КТ;
•S сформован1стю навичок користувача (навичок вмикати i вимикати комп'ютер, користуватися клавiатурою, з'емними дисками, принтером; навичок вмикати й вимикати дисплей, регулювати яюсть зображення на ньому; навичок роботи з операцiйною системою Windows, графiчними редакторами, текстовим редактором MS Word, елект-ронними таблицями MS Excel, презента-щями MS PowerPoint, шформацшно-по-шуковими системами);
•S сформован1стю вмшь здшснювати шформацшну дйяльшсть зi збору, обробки, передач!, зберйганню шформацшного ресурсу з метою автоматизации процесiв шфор-мацшно-методичного забезпечення;
•S наявнiстю уявлень про гснуюш педагопчш програмнi засоби (ППЗ) та експертна оценка 'ix психолого-педагогiчноí, зтстово-методично!' значимосл, а також вмшь оргатзовувати шформацшну взаемо-дю м1ж учасниками навчального процесу та ППЗ;
•S наявшстю вмшь створювати й використовувати в професшнш дшльносл методики контролю й ощнки р1вня знань учшв за допомогою юнуючих програмних засобiв;
•S наявнiстю знань про структуру ком-п'ютерно-зорiентованого уроку, визначен-
ня педагопчного програмного засобу та етапу уроку, на якому найдоцшьтше його використовувати, навичок щодо оргаиГзаци цього уроку та методику його проведения;
• сформован1стю вмшь проектувати навчальний процес з використанням гс-нуючих педагопчних програмних засобГв, аналГзувати доцшьтсть 1х впроваджеиия, здГйсиювати навчальну дояльшсть учшв з використанням цих засобГв; залучати учшв у вс1 види роботи на комп'ютерГ (вГд роботи з шформащею до контролю), оргатзовувати самоспйиу роботу учшв Гз використанням 1х творчих здГбностей;
• сформоваиГстю вмгнь анатзувати комп'ютерно-зорieитоваие заняття з математики;
• розумгнням того, як можна запобкти можливих негативних наслiдкiв викорис-тання засобiв 1КТ в освiтиьому процес!
Постае потреба створения системи методично! подготовки майбутиього вчителя математики, що мае формувати здатиГсть студента використовувати шформацшно-комуиiкацiйиi технологи у сво1й професгй-нiй дояльносл. А це, в свою чергу, зумов-люе необхiднiсть розробити модель фор-мувания ГКТ-компетенцш майбутиього вчителя математики, яка дала б йому змо-гу застосовувати шформацшио-комутка-цшт технологи у педагопчнш дояльносл.
Мета ще! моделi - науково уявити щ-лiсиiсть процесу формувания у студентiв математичного факультету 1КТ-компетен-цiй з подальшим аналiзом взаемозв'язкiв мiж кожним iз 11 компонеитiв та особливос-тями перебку цього процесу пiд час нав-чания студентiв.
У процесi розробки моделi ми керува-лися тим, що подготовка майбутиiх учите-лiв математики до оргашзацп комп'ютер-но-зорiентованого навчаиия i формувания у них 1КТ-компетенцш як складових про-фесшио! тдготовки - цiлiсний, складний, безперервний i поетапиий процес.
Управлiиия викладачем процесом формувания вмiиь з використаиия 1КТ у про-фесшиш дiяльностi майбутиього вчителя полягае в керуваниГ зовиiшиiми детермь наитами - визначеиия вГдповщного змiсту,
розподГл його в часГ добiр методов навчаиия в процес! иГзнавально! дояльносл; орга-нiзацiя процесу навчаиия вщповщио до по-ставлеиих завдаиь; визначеиия рацюналь-иих термонГв поетапиого опрацювання складових умшь, що формуються.
Ми притримуемося моделi, що була створена ЛЛ.Макаренко на основ! системно-дояльтсного подходу (рис. 1) та представлена в [8]. Модель включае в себе цГльовий, змс-товий, операцшно-дояльиГсиий, коригуючий та оцшювально-результативиий компонеити.
У цш статл ми представимо основу сконструйоваио! модел формувания ГКТ-компетенцш майбутиього вчителя математики (мета формуваиия, змгстовий Г проце-суальний блок, який складаеться з пропе-девтичиого, базового, штегрально-мето-дичиого, практичио-рефлексивного етапгв; умови Г прииципи впроваджеиня моделГ), а також розглянемо деякг з елеменлв моделГ
Цшъовий компонент функцюнально поедиуе мету Г завдания формувания умшь використовувати шформацшно-комушка-цшт технолог!! у сво1й професшиш дояльносл. НеобхГдною передумовою цього е усвщомлеиия майбутиГм учителем мотивГв Г мети дано! дояльносл. Зважаючи на те, що саме поияття мети е необхгдиим структурним елемеитом будь-яко1 дояльносл, 11 усвщомлеиия завжди визначае спойб ! характер дояльносл студента, вщповщно, можна говорити про зв'язок мети Г активносл студента у дояльносл. Мета е об'ектом, на який спрямована актившсть, але й актившсть е умовою реалГзацп мети. Тому без активносл неможливГ як визначеиия мети, так Г дояльиГсть для 11 досягнеиия. У той же час без мети неможлива актившсть, осюльки у постановщ мети вже виявляеться актив-нсть [8].
Метою реалГзацп моделГ в процес! навчаиия е формувания у студенпв 1КТ-компетенцш на кожному з етатв профе-сшно! п!дготовки, без чого неможливо забезпечити високий рГвень якосл пщго-товки майбутнього вчителя математики до використаиия 1КТ у професшнш дГяльностГ При конкретизаци завдаиь
процесу формування 1КТ-компетенцш ми керувалися суттстю ГКТ-компе-тентносп майбутиього вчителя, що було
розглянуто в [9].
Рис. 1. Модель формування ГКТ-компетенцш майбутнього вчителя математики
Основними завданнями процесу формування ГКТ-компетенцш е:
- грамотне застосування у навчально-му процесi педагопчних програмних засо-бiв з математики;
- знання можливих вилив1в 1КТ на ме-тодичну систему навчання з математики;
- створення i застосування свогх влас-них програм при проведеннi навчально-виховного процесу в свош майбутнш про-фесшно-педагопчнш дiяльностi.
Науково обгрунтований вiдбiр змгсту процесу формування 1КТ-компетенцш е одтею з важливих умов ефективно'1 ïï реа-л1зацп. Отже, змiстовий компонент е нас-тупним структурним компонентом модели
Змгстовий компонент моделi формування ГКТ-компетенцш майбутнього вчителя математики реалiзуеться за допомо-
гою наступних курсiв [10]:
> спецкурсу «Прикладне програмне забезпечення профшьного навчання математики», що викладаеться для студеипв 3 курсу;
> спецкурсу «Методика проектування комп'ютерно-зорiеитованих уроюв математики», що викладаеться для студентв 4 курсу;
> спецкурсу «Проектування шформа-цшно-комушкацшних технологiй в еврис-тичному навчанш математики» для спе-цiалiстiв;
> спецкурсу «Гнформац1йно-комун1ка-цшн технологи в процеа ддяльност1» для магiстрiв;
> загального курсу «Методика застосування комп'ютерно'1 техшки при викладан-ш математики» для спецiалiстiв;
>дисципшн психолого-педагопчшго та методичного спрямування.
Доб!р змюту формування ГКТ-компе-тендш, що входить в модель формування, мае проводится з урахуванням: 1) сутшсл й структури комп'ютерно'1 грамотшсл ви-пускника школи; 2) знань i умшь, отрима-них студентами у ход! вивчення загального курсу «1нформатика та програмування» на 1-3 курсах; 3) знань i умшь, отриманих у хода вивчення комп'ютерно-зор!ентовано'1 сис-теми спецкурсш; змгстово! модел! даяльнос-л фаивця, що передбачаеться, i вимог, про-понованих до ще1 даяльносл науково-тех-н1чним прогресом; 4) пор!вняльного анал-зу досвщу шдготовки майбутнього вчителя до використання шформацшно-комушкацш-них технологш [11]; 5) виявлених у ход! диагностики недолгав у тдготовщ студентв.
В!дб!р предметного змтсту навчання студентов з метою поетапного формування у них ¡КТ-компетенцш обумовлюеться принципами, як! визначають пщхщ до його кон-струювання, i критершми, як1 виступають в якосл инструментов для визначення конкретного змтсту навчального матер!алу для забезпечення процесу формування.
Операцшно-дгялътсний компонент вщо-бражае процесуальну суттсть формування ¡КТ-компетенцш у вчителя математики. Щ складов! формуються через наступн етапи: пропедевтичний, базовий, штегрально-мето-дичний та практично-рефлексивний.
На пропедевтичному етат передбачаеться виявлення залишкових знань i умшь шильного курсу «¡нформатика» та вуз^в-ського курсу «¡нформатика та програму-вання», що викладаеться студентам-математикам на 1-3 курсах. Йдеться про акту-ал!защю у студенлв мтмуму необхщних знань, що забезпечують загальнонавчаль-не вмшня використовувати комп'ютер для вир^шення навчальних завдань.
Базовий етап формування 1КТ-компе-тенцш характеризуеться усвщомленням та сприйняттям студентами загально! мети та конкретних завдань впровадження шфор-мацiйно-комунiкацiйних технологий у нав-чанн! математики, засвоенням знань вщ-повщних галузей використання комп'юте-р!в у навчально-виховному процес! та вклю-чае вмшня вир!шувати професшш завдан-ня за допомогою 1КТ за готовими зразка-
ми. Цей етап мае наслщувальний характер оволодаиня вм1ннями i реал!зуеться шляхом багаторазового вщтворення та заучування д!й та операций, що вщпрацьовуються.
На ттегралъно-методичному етат формування 1КТ-компетенцш передбачаеться формування у майбутшх учител!в узагаль-нених умшь використовувати шформацш-но-комушкацшш технологи для вир!шен-ня широкого кола професшних завдань у нових умовах даяльносл. Цей етап характеризуеться проявом високого р1вня актив-носл та самостiйиостi у процес! практичного використання набутих знань та попе-редшх умшь, розширенням сфери пошу-ково'1 дшльносл у процес! оволодання теоретичною основою вмшь.
На практично-рефлексивному етат передбачаеться формування у майбутшх учител!в пол!функцюнальних умшь. Для цього на основ! глибокого розумшня студентами структури та змгсту математики у р!зних класах 12-рiчиоï школи формуеться готовшсть майбутнього вчителя самослй-но, свщомо i рацюнально оргаиiзовувати шдивщуальну творчу професшну даяль-н1сть за допомогою 1КТ у реальних умовах навчання математики.
Контролъно-коригувалъний компонент модел включае контроль за результатами подготовки, виявлення в!дхилень та гх усу-нення. Регулювання процесу навчання зд1й-снюеться студентами шляхом саморегулю-вання, а також за допомогою виконання ш-дивщуальних завдань.
Оцтювалъно-резулътативним компонентом передбачаеться оцшювання викла-дачем та самооцiнювання студентами до-сягнутих у процес! шдготовки результалв, вщповщносл гх поставленим навчально-виховним завданням, проектування нових завдань. Це досягалося на основ! анал!зу результалв тестування, виконання плано-вих лабораторно-практичних та контроль-них роб!т, складання залiкiв та гспилв, проходження педагогiчиоï практики, виконання та захисту творчих шдивщуальних завдань.
Особистгсно-мотивацгйним компонентом будь-яко'1 дшльносл е потреби й ште-реси. Мотив визначаеться як внутр!шне спонукання до до, що в!дбивае об'ективш потреби й !нтереси людини. Поняття
©
мотивацл включае в себе усi види спону-кань: мотиви, потреби, штереси, прагнен-ня, цiлi, мотивацiйиi установки.
Ми дотримуемось класифжацп мотивов на л, що: безпосередньо спонукають (ri, що залежать, в основному, вщ особистостi i дояльносл викладача, вщбраного ним змтс-ту матерiалу i методов його роботи); перспективно спонукають (зв'язат з визначе-ною цтеспрямоватстю самого студента, спрямоватстю його дояльносл на майбут-не); сощальш мотиви i мотиви штелекту-ального спонукання. При наявностi подоб-них мотивов процес п1знання стае не тшьки засобом досягнення будь-яких идлей, а i здо-бувае для студента самостшну цiинiсть [12].
Усвщомлення майбутиiм учителем мо-тивiв i мети дояльносл е необходною перед-умовою формування ¡КТ-компетенидй. Ус-тшнють роботи з гх формування залежить вод створення мотивацiйно-цiльовоï осно-ви дояльносл, усвiдомления 1х професшнох' значущосл.
Вщповщно до методологiчиого принципу провщно'1 ролО мотивОв у дояльносл особистосл, у мотивацОйному компоненл процесу формування ГКТ-компетенцш у майбуттх учителОв математики: позитив-не ставлення майбутшх учителОв математики до використання шформаишно-кому-иiкацiйиих техшлогш у професштй дояльносл, штерес до 1КТ як засобу май-бутиьоï професшнох дояльносл, усвщомлення мети педагопчно'1 дояльносл в середовиш^, насиченому засобами шфор-мацшио-комушкацшиих техшлогш, бажан-ня поповнювати сво'1 знання про дидактично можливосл та методичт особливосл використання шформацшно-комуткацш-них техшлогш, що е необхщною переду-мовою формування ГКТ-компетенцш як складових професшно'1 пщготовки.
Таким чином, сконструйована модель дозволяе сформувати ГКТ-компетенцл майбутнього вчителя математики, яко е осно-
вою професюнатзму вчителя математики.
1. Босова Л.Л. О некоторых аспектах формирования готовности учащихся к использованию средств ИКТ в учебном процессе // Мир психологии. - 2005. - № 1. - С. 221-230.
2. Жалдак МЛ. Система подготовки учителя к использованию информационно11 технологии в учебном npoijecce: Авторефер. дис. д-ра пед. наук -М: НИИ СИМО АПН СССР, 1989. - 48 с.
3. Раков СА. Математтна oceima: компе-тентктний nidxid з використанням IKT: Монография. - X.: Факт, 2005. - 360 с.
4. Роберт ИВ. О понятийном аппарате
//
образование. - 2002. - № 12; 2003. - M1, 2.
5. Хуторской В А. Ключевые компетенции и
:
философии образования и meopemuwœoii педагогики РАО 23 апреля 2002 г. - Центр «^дос». -www.eidos.ru.
6. Лебедева МБ., Шилова ОМ. Что такое ИКГ-комттентностъ студентов педагогичес-
//
. - 2004. - 3. -
С.95-100.
7. Современный словарь иностранных слов. -.: , 1993. - 606 .
8. Макаренко ЛЛ. Комп 'ютерна грамотность як складова професшног подготовки майбутн!х учителгв початково1 школи: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Л.Л.Макаренко - К, 2007. - 24 с.
9. Тутова О.В. Формування тформацшног
//
: :
МЬжнар. зб. наук робЬп. - Bun 28. - Донегрк: Вид-ю ДонНУ, 2007. - С. 100-104.
10. Тутова О.В. Научно-мш^ическая подготовка буду1цего учителя математики к исполъ-
// : дослгдження: Труди .мгжнар. наук-лктод. конф. « »: . .
. . - . 24. - : - , 2005.
- С. 87-92.
11. Бондар B.I. Дидактика: ефективнг техно-
. - .: , 1996. -
129 .
12. Педагогика: Учеб. пособие для студентов пед. учеб. завед. /В.АСластенин, И.Ф.Исаев, А.И.Мищенко, Е.Н.Шшнов. - М: Школа-Пресс, 1997. - 512 с.
Резюме. Тутова О.В. МОДЕЛЬ ФОРМИРОВАНИЯ ИКТ^^^ШТЕНЦИЙ БУДУЩЕГО УЧИТЕЛЯ МАТЕМАТИКИ. В статье сконструирована модель формирования ИКТ-комттен1{т будущего учителя математики и рассмотрены некоторые из элементов этой модели.
Summary. Tutova O. THE MODEL OF FORMING IKT-COMPETENCIES OF THE FUTURE MATHTEACHER. The model of the forming IKT-competency the future mathematic teacher is constructed in the article. Some elements of this model are considered.
Надшшла до редакци 12.09.2008р.
