Научная статья на тему 'МЕТОДИЧЕСКИЕ ТРЕБОВАНИЯ К ОРГАНИЗАЦИИ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ БУДУЩЕГО УЧИТЕЛЯ МАТЕМАТИКИ'

МЕТОДИЧЕСКИЕ ТРЕБОВАНИЯ К ОРГАНИЗАЦИИ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ БУДУЩЕГО УЧИТЕЛЯ МАТЕМАТИКИ Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

CC BY
20
10
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
МЕТОДИЧЕСКИЕ ТРЕБОВАНИЯ / ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ПОДГОТОВКА / УЧИТЕЛЬ МАТЕМАТИКИ

Аннотация научной статьи по наукам об образовании, автор научной работы — Тымко Ю.Г.

Рассматриваются методические требования к процессу профессиональной подготовки учителя математики в контексте эвристической деятельности.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

METHODICAL REQUIREMENTS TO PROFESSIONAL DEVELOPMENT OF A PROSPECTIVE MATHEMATICS TEACHER

Methodical requirements to process of vocational of the mathematics teacher in a context of heuristic activity are considered.

Текст научной работы на тему «МЕТОДИЧЕСКИЕ ТРЕБОВАНИЯ К ОРГАНИЗАЦИИ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ БУДУЩЕГО УЧИТЕЛЯ МАТЕМАТИКИ»

МЕТОДИЧН1 ВИМОГИ ДО ОРГАШЗАЦП ПРОФЕС1ЙНО1 П1ДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МАТЕМАТИКИ

Ю.Г. Тимко, асистент,

Донецький нащональний ушверситет, м. Донецьк, УКРА1НА

Розглядаються методичш вимоги до процесу профестног тдготовки вчителя математики в контекст7 евристичног д1яльност1

Здаттсть вчителя розвивати твор-чу, шщативну особистють учня - одна iз вимог, якi ставляться на сьогодтшнш день перед вчителем математики. Це можна здшснювати через формування евристично'' дiяльностi учнiв. З цього виникае вiдносно нова вимога до сучасного вчителя - вм^и органiзо-вувати та управляти евристичною дiяльнiстю учнiв.

Професiйною пiдготовкою вчите-лiв математики займалися Г.П.Бевз, Н.Я.Вшенкш, Г.О.Михалш, Г.1.Саран-цев, З.1.Слепкань, А.А.Столяр, О.П.То-мащук та iншi.

Дисертацiйне дослщження О.ПТо-мащука пов'язане з професшною спрямо-ванiстю викладання математичного ана-лiзу в процесi пiдготовки вчителя математики, у дисертацшному дослщ-женн Г.О.Михалiна розглядаеться педа-гогiчна культура вчителя математики. Що стосуеться тдготовки вчителя математики, здатного оргатзувати евристичну дiяльнiсть учнiв, в цьому напрямку юнують мало дослiджень та вони потребують подальшого розгляду.

Тому наше дослщження стосу-еться виокремлення методичних вимог до оргатзацп професшно'' пiдготовки майбутнього вчителя математики, який здатен органiзувати евристичну дiяль-нiсть учнiв.

Якщо вчитель здатен до тако'' дiяльностi, це означае, що вш спромож-

ний до самооргашзаци власно'' евристично'1 дiяльностi. Тому е пщтверджен-ням слова Л.Дютервега: "Як нiхто не може дати шшому того, чого не мае сам, так i не може розвивати, вихову-вати шших, давати 1'м освiту той, хто сам не е розвинутим, вихованим i освь ченим".

Для виршення поставлено'' проб-леми необхiдним кроком буде формування евристично'1 дiяльностi май бут-нього вчителя на протязi всього процесу професшно'' тдготовки. Це, як зазначае О.1.Скафа, передбачае, що студент засвоюе новi осв^ш продукти, якi формують у нього вмшня свiдомо дiяти у ситуацп вибору, грамотно ставити та досягати власних цшей, дiяти продуктивно як в процес навчання математики так i в майбутньому його професшно'' та життево'1 галузях [1].

Для оргатзацп евристично'1 дiяль-ност майбутнiх вчителiв необхiдно спроектувати ус структурнi компо-ненти навчання: цш, змiст, методи, прийоми та засоби, а також органь зацiйнi форми.

Цш формування евристично'' складово'' майбутнього вчителя потрiб-но задавати з урахуванням загальних цiлей професшно'' тдготовки вчителя математики.

Ю.Н.Кулюткш видiляе три групи цшей: загальт, конструктивнi та оперативна Загальна цiль професшно'' пщго-

®

товки - вчитель, який мае необхщш професшш знання, навички та умшня, володiе значущими якостями, для усшшного розв'язання професiйних зав-дань, що постiйно змiнюються. Тобто випускник педагопчних спецiальностей повинен бути готовим до професшнох дiяльностi.

Конструктивы цш вiдповiдають на питання, яю професiйнi знання, умiння та якост повиннi бути сформо-ванi у студента. Таю цш визначенi у осв^нш квалiфiкацiйнiй характеристицi (ОКХ) вчителя математики i е обов'яз-ковими для кожного вищого закладу. Третя група цiлей - це оперативш цiлi, якi ставляться викладачем в процес реалiзашi програми навчального предмета в конкретних умовах.

Для того, щоб формувати еврис-тичну дiяльнiсть студентiв необхiдно переглянути конструктивы цш навчан-ня математичних дисциплш. Потрiбно враховувати потенцiйнi можливостi кожного предмету i з урахуванням цих можливостей вирiшувати задачi пов'я-заш з формуванням евристичних прийо-мiв розумовох дiяльностi, евристичних умiнь студенев. Для цього слiд конкре-тизувати конструктивы цш, тобто сформувати операцшш. Наприклад, за-гальне конструктивне вмшня - володiти аналiтичним, синтетичним, векторним, координатним методами, методом мате-матичнох шдукцп, методом геометрич-них перетворень, методом доведення вщ супротивного при розв'язуванш задач iз курав алгебри та геометрп основно'1' школи. Це вмiння формуеться при вивченш будь-яко'1' математично'1' дис-циплiни, але при вивченш математич-ного аналiзу доцiльно на базi цих методiв формувати вмiння розв'язувати задачi за допомогою симетрп, аналоги, переходу до рiвносильноi задачi, розглядання граничного випадку та шших базових евристик.

1з усього перелiку знань, умiнь i якостей майбутнього вчителя для кожно'1 дисциплiни потрiбно видiлити

т^ якi доцiльно формувати у процес навчання саме цього предмету, а також визначити напрям евристично'1 дiяль-носп. Маеться на увазi, якi евристичш умiння, прийоми розумово'1 дiяльностi, методи розв'язання задач можна формувати в рамках курсу.

Шсля визначення дисциплш та конструктивних цшей для кожно'1 з них, постае проблема визначення змюту, методiв i форм навчання.

Змiст евристичного навчання повинен розширюватися та поглиблю-ватися шляхом включення рiзноманiт-них евристичних задач в теоретичний матерiал та у системи задач. Це буде сприяти:

- формуванню основних умшь у студенев використовувати евристичнi прийоми загального та спешального виду у процес пошуку розв'язання задач та вивчення теоретичного матерiалу;

- глибокому розумшню матерiалу, який викладаеться та творчо! актив-ностi студента, мотивацп навчання;

- формуванню уявлення про те, як навчати учшв розв'язувати евристичш задач^ створювати евристичнi ситуацп.

На сьогоднiшнiй день iснують розробки евристично насичених мате-матичних курав. Наприклад, в навчаль-ному поабнику теорiя ймовiрностей значне мюце займае матерiал, який розвивае лопчне та евристичне мислення, штуодю студенев, формуе 1х науковий свiтогляд [2]. Ю.О.Палантом створено програмованi матерiали до спецкурсу "Алгебра та початки аналiзу" як залучають студентiв до активного аналiзу, пошуку розв'язання задач [3]. О.П.Томащук пропонуе методику фор-мування в майбутшх вчителiв математики узагальненого вмшня розв'язувати задачi в процес навчання мате-матичного аналiзу [5]. Однак, взагалi методичних розробок саме для викла-дання математичних курав майбутнiм вчителям з використанням евристичних

задач недостатньо. Ця проблема потре-буе подальшого розвитку.

Змют навчання (чому вчити) нерозривно пов'язаний з методами навчання (як учити). Методи навчання -це засоби взаемопов'язано' дiяльностi викладача i студента, спрямовано' на виршення завдань навчання, виховання i розвитку [4].

Вибiр методу навчання залежить вiд багатьох факторiв [6]: цшей та задач, змiсту навчального матерiалу, особли-востей тих, хто навчаеться. Одшею iз умов устшного оволодiння знаннями будь-якого характеру е актившсть студентiв. Для цього викладач повинний певним чином оргашзовувати процес навчання. Одним з варiантiв тако' оргашзацп е використання методiв проблемного навчання (проблемний виклад знань, частково-пошуковий або евристичний метод, дослщницький метод).

На рiзних етапах евристичного навчання слщ використовувати i спецiальнi методи евристичного навчання (евристичне спостереження, мозко-вий штурм, метод гшотез, метод прог-нозування, метод помилок та ш[1]).

Традицiйно у вищих навчальних закладах органiзацiйними формами роботи е лекцп, семiнарськi та практичш зайняття, лабораторнi роботи. Для математичних дисциплш цi форми доповнюються евристичною лекцiею, евристичним семiнаром, практикумом та диску аею.

Для педагогiчних дисциплш важ-ливо моделювати реальнi ситуацп, тому доцiльно використовувати такi форми як перегляд вщеозапису уроку, прове-деного досвiдченим вчителем, органь защю дшово!' гри (модель уроку).

Що стосуеться набуття практич-них навичок оргашзацп евристично' дiяльностi учшв, треба вiдмiтити такi форми, як вивчення досвщу кращих вчителiв, спостереження за дiяльнiстю досвiдчених учителiв, розв'язування методичних задач, педагогiчна практи-

ка, виконання курсових та шдивщуаль-них робiт.

Для засобiв навчання окремо зупинимось на сучасних шформацшних технологиях. Безперечно, що використання шформацшно-комушкацшних технологiй е необхiдним елементом сучасно' фахово' пiдготовки студента. Актуально це саме для майбутнього вчителя математики. Дуже часто лекцiя з використанням презентацп чи прак-тичне заняття (з математично' дисцип-лiни) у комп'ютерному класi е новим, дос невiдомим для студентiв. Це пов' язано, як правило, з тим, що на жаль не ус школи комп'ютеризованi або досвщчений вчитель математики не володiе знаннями iнформацiйно-комунi-кацiйних технологiй.

Роль шформацшно-комушкацшних технологш у навчанш розкрита у роботах В. Г. Болтянського, В. П. Бес-палько, А.П. Сршова, М.1. Жалдака, В.М. Монахова, 1.В. Роберта та iн. Проаналiзуемо, яю програмнi засоби навчання можна використовувати у про-цесi вивчення математичних дисциплш

Бшьшють з програм створених для використання у шкшьному навчанш математики можуть бути корисними i при навчанш у вищих навчальних закладах. Наприклад, програма ОЯЛК-1W дозволяе будувати графiки функцiй заданих явно, параметрично чи в полярнш системi координат, обчислю-вати штеграли, об'еми тiл обертань та шше. Практика показала, що студенти, яю мали шкiльний досвiт роботи з програмою, використовують Н для самостшно' перевiрки правильностi виконання iндивiдуальних, чи практич-них робiт у курсах математичного аналiзу, елементарно' математики. В груш також зус^чаються студенти, яю не знають про таку програму та 'х' можливостi.

Потрiбно ознайомити майбутшх вчителiв з програмним засобом ОЯЛК-1W, це не займе багато часу, але в

©

наступному буде корисним як для студента так i для викладача.

Аналопчне можна сказати про таю програми як GRAN-2D, GRAN-3D, DERIVE та ix використання у кура анал^ично'1' геометрп.

Що стосусться курсу методики викладання математики - тут необхщно у темi засоби навчання, провести практичну роботу, яка мае цшь оглянути основш програмш засоби навчання математики. Потрiбно ввести спешальний курс, присвячений iн фор-мацiйно-комунiкацiйним технологiям навчання. В ДонНУ такий курс читаеться на 5 рощ навчання i мае назву "Новi iнформацiйнi технологи у профшьному навчаннi математики".

Для евристичного навчання математики одним iз засобiв е евристико-дидактичнi конструкцп. Доцiльно не тiльки показати майбутшм вчителям як i коли ix застосовувати на практицi, а i навчити технологи ix створення. Тому в ДонНУ на спещальному кура "Еврис-тичне навчання математики" студенти розробляють дидактичнi програми для евристичних комп'ютерних навчаючих програм.

Таким чином, формування власно'1 евристично'1 дiяльностi майбутнього вчителя математики повинно здшсню-ватися комплексно, упродовж вивчення як математичних, педагопчних i спецiальниx дисциплш. Для цього потрiбно:

- переглянути та доповнити конструктивы цш навчання математичних дисциплш з урахуванням потенцшних можливостей кожного предмету;

- розширити та поглибити 3míct математичних дисциплш шляхом вклю-чення рiзноманiтних евристичних задач в теоретичний матерiал та у системи задач;

- використовувати методи активного навчання математики;

- використовувати евристичну лек-шю, евристичний семшар, дискусiю та практикум як форми навчання, для педагопчних дисциплш використовувати форми навчання яю моделюють реальш ситуаци;

- застосовувати шформацшно-комунiкацiйнi технологи навчання, зокрема програми GRAN-1W, GRAN-2D, GRAN-3D, DERIVE при навчаннi математичних дисциплш.

1. Скафа Е.И. Эвристическое обучение математике: теория, методика, технология. Монография. - Донецк: Изд-во ДонНУ, 2004. - 439 с.

2. Дрибан В.М., Пенина Г.Г. Теория вероятностей: Учебное пособие.-Донецк: ДонГУЭТ, 2003. - 519 с.

3. Палант Ю.А. Программирование матер1ал1 к спецкурсу "Алгебра и начала анализа". - Донецк: ДонГУ, 1983.

4. Педагогжа вищог школи: Навчаль-ний поабник. - Одеса: ПДПУ 1мен1 К.Д. Ушинського, 2002. - 344 с.

5. Томащук О. П. ПрофесШна спря-моватсть викладання математичного ана-л1зу в умовах диференцтованог тдготовки вчителя математики: Дис...канд..пед.наук. - К., 1 999. - 243 с.

6. Слепкань З.1. Методика навчання математики. - К. : Зод1ак - ЕКО, 2000. -512с.

Резюме. Тымко Ю.Г. МЕТОДИЧЕСКИЕ ТРЕБОВАНИЯ К ОРГАНИЗАЦИИ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ БУДУЩЕГО УЧИТЕЛЯ МАТЕМАТИКИ.

Рассматриваются методические требования к процессу профессиональной подготовки учителя математики в контексте эвристической деятельности.

Summary. Tymko Y. METHODICAL REQUIREMENTS TO PROFESSIONAL DEVELOPMENT OF A PROSPECTIVE MATHEMATICS TEACHER. Methodical requirements to process of vocational of the mathematics teacher in a context of heuristic activity are considered.

Надйшла доредакцп 20.11.2005р. ®-

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.