CC BY
9ФОРМУВАННЯ ДОСВ1ДУ ПРОФЕС1ЙНО ОР1еНТОВАНО1 ЕВРИСТИЧНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 У МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МАТЕМАТИКИ В СИСТЕМ1 ВИЩО1 ПЕДАГОГ1ЧНО1 ОСВ1ТИ
О.1.Скафа,
доктор педагог. наук, професор, Донецький нащональний ушверситет, м. Донецьк, УКРА1НА, e-mail: e.skafa@ukr.net
Розглядаеться суттсть профестно ор1ентовано1 евристичног д1яльност1, досв1д яког мае бути сформований у студента, майбутнього вчителя математики. В робот1 пропону-ються три етапи оргатзацп таког д1яльност1 студент1в-математик1в п1д час навчання в утверситеть
Ключов1 слова: майбутнш вчитель математики, евристична д1яльн1сть, компетентности7, система евристичного навчання у вшцт шкот.
.....
Постановка проблеми. Сучасний етап розвитку системи осв^и Украши характе-ризуеться оновленням нормативного забез-печення у виглядi iерархiчно пщпорядко-вано! системи документiв: Нацiональна рамка кватфшацш, Державнi освiтнi та галу-зевi стандарти, навчальт програми. Вщпо-вiдно до Нащонально! рамки кватфшацш результатом освiти е компетентност! Це означае, що результатом навчання в штат, наприклад математики, вбачаеться сфор-моватсть в учня готовносп i здатносп роз-вивати i застосовувати набут знания й умiння з математики в рiзномаиiтних жит-тевих i професiйних сигуацiях, у нових, можливо нестандартних, умовах. Такий тдхщ узгоджуеться з розробленою нами системою евристичного навчання математики [14], метою яко! е надання учням мо-жливосп створювати знання, продукувати освiтию продукцiю з математики у виглядi вмiния будувати означення понять i вико-ристовувати !х, висловлювати судження й будувати умовиводи, розв'язувати рiзного виду математичт задачi, а також сприяти процесу змши особиспсних якостей учня, яю розвиваються в навчальному процесi.
Яюсть упровадження цiеi системи буде залежати насамперед вiд учителя, який по-
винен оргатзовувати евристичну дiяль-нють учтв та управляти нею. Тому в систем пiдготовки майбутнього вчителя мае бути мюце як оволодшню студентами осо-бистюного досвщу евристично! дiяльностi так i формуванню yмiння працювати у сис-тeмi евристичного навчання математики.
Ми погоджуемося з тезою С.О.Лодатка [8] про те, що на здобуття високо! квалiфi-каци отримуе шанс у майбутньому той студент вищого навчального закладу, який у процeсi навчання опановуе не тшьки спе-щальт знання i профeсiйнi компетентности а й ращональт прийоми мислення, технологию самостшного пошуку, долучаючись до «навчання впродовж життя» i демон-струючи спроможтсть формувати власний св^огляд на рiвнi iнгeлeктyального, щнтс-ного, емоцшно-вольового й праксеолопч-ного компоненпв. I це дiйсно вiдповiдае щеям, пов'язаним з формуванням евристи-чних прийомiв та досвiдy профeсiйно орiе-нтовано! евристично! дiяльностi.
Анал1з актуальних дослщжень. Ваго-мий внесок у вивчення евристично! дiяль-носп, у розроблення, дослiджeння, класи-фiкацiю та систематизащю евристичних прийомiв зробили В.1.Анреев, Г.Д.Балк, НХЗшьберберг, Ю.МКоляпн, Ю.МКу-
®
лютюн, Л.Ларсон, Т.М.Мракова, В.Б.Млу-шев, В.М.Осинська, Ю.О.Палант, Дж.Пойа,
B.НПушюн, Г.1.Саранцев, С.С.Семенов,
0.1.Скафа, В.М.Соколов, А.В.Хуторський та ш. Дидактичний аспект евристики сту-дшвали В.Г.Бевз, М.1.Бурда, К.В.Власенко,
1.В.Гончарова, 1.А.Горчакова, З.1.Слепкань, Н.А.Тарасенкова, Л.М.Фрщман та ш. Пращ вчених оптим1зували розроблення метод1в, оргатзацшних форм евристичного навчан-ня, технологий формування в школяр1в ев-ристичних прийом1в розумово! д1яльносп та евристичних умшь.
Незважаючи на поглиблений 1нтерес до порушено! теми, у науковш л1тератур1 бра-куе конкретних напрацювань, пов'язаних 1з формуванням досвщу професшно ор1енто-вано! евристично! даяльносп майбутнього вчителя. Окрем аспекти питання з'ясовано в достдженнях, що стосуються вдоскона-лення професшно! пщготовки майбуттх учитетв математики (С.У.Гончаренко,
C.В.1ванова, В.М.Монахов, ОГ.Мордко-вич, В.Г.Моторша, Г.О.Михашн, О.В.Ст-ваковський, О.П.Томащук та ш); творчосп в д1яльност1 вчителя (1.А.Зязюн, В.АКан-Калик, МДКкандров, М.О.Лазарев, О.С.Ос-тапчук, М.М.Поташник, С.О.Сисоева, О.С.Чашечникова та ш.); тдготовки майбуттх учитетв до творчо! д1яльност1, формування творчо! особистосп вчителя, його креативносп (В.В.1ванова, М.А.Костенко, О.М.Полякова, НВ.Устинова, 1.Ю.Шахша та ш); формування методично! компетент-носп майбуттх учитетв математики (ГААкуленко, В.Г.Бевз, А ЛВоевода, ОЛЗуб-кова, А.1.Кузьмшський, Т.1.Ковтунова, О.В.Лебедева, 1.С. Малова, Т.С.Мамонтова, М.Г.Макарченко, О.1.Матяш, В.Г.Моторша, 1.О.Новик, С.П.Семенець, О.1.Скафа, С.О.Скворцова, Н.А.Тарасенкова, В.ОШвець та ш.).
Розглядаючи р1зн1 аспекти професшно! тдготовки майбутнього вчителя (в педаго-гщ тд цим поняттям розумтть едтсть цтей, зм1сту, метод1в та засоб1в профе-сшного навчання та виховання студент1в педагог1чних спецгальностей), в останн десятитття, зазначае О.1.Матяш [9], у нау-кових достдженнях шляив 1 засоб1в тд-
вищення р1вня 1 якосп професшно! тдго-товки вчителя обгрунтовуеться теза, що така тдготовка не вщповщае швидко змь нюваним сучасним вимогам середньо! осв1ти. Це ще раз тдтверджуе доцшьшсть розгляду проблеми, на якш ми зосереджу-емо увагу. Тобто актуальнють проблеми достдження зумовлена юнуючими супере-чностями м1ж:
■ вимогами, що зростають, до змюту та р1вня методично! тдготовки майбуттх вчшешв математики 1 недостатнього !х за-безпечення на етат вищо! професшно! осв1ти;
■ запитами сустльства у вчителях математики, здатних оргатзовувати евристи-чну д1яльн1сть школяр1в та управляти нею, 1 недостатньою тдготовкою випускниюв педагопчних спетальностей до цього виду д1яльностц
■ необхщнютю формування у майбуттх учшетв математики досвщу евристич-но! д1яльност1 та системою тдготовки сту-дентiв-математикiв у вищш штш, що склалася традицшно.
Виявлен суперечносп й визначили не-обхiднiсть розробки реального шляху формування досв1ду професiйно орiентовано! евристично! дiяльностi майбутнiх учшетв математики.
Мета статп - на основ1 студювання псшолого-ждагог1чнш досл1джень та анал1зу особистюного досв1ду роботи з1 студентами-математиками висвтити основы напрями формування досвгду професшно ор1ентованог евристичног д1яльно-ст1 майбутнього вчителя математики.
Виклад основного матер1алу. П1д час навчання у вищому заклащ освгги в процес професшно-педагопчно! тдготовки май-бутнi вчител мають опанувати особливосп оргатзаци професiйно орiентовано! евристично! дiяльностi. Цьому сприяе вивчення нормативних математичних i методичних дисциплш, спещальних курсiв, написання курсових та дипломно! робiт, проходження педагогично! практики.
Сутн1сть профес1йно ор1ентованоТ евристичноТ д1яльност1
Пщ професшно орентованою еврис-
тичною д1яльтстю студент1в розумгемо особливий вид гх навчальног дгяльностг, спрямованог на створення новог стратеги або системи дй у процес1 опанування ма-тематичних фундаментальных курс1в та розв 'язання методичних завдань, у насл1док чого студенти активно розвивають свог евристичт вмтня, опановують методичт знання та особист1сн1 якост1 майбутнього фах1вця, здатного працювати в системг евристичного навчання математики.
Для того щоб зрозушти, що являе собою дшльтсть, тд час яко! вщбуваеться розвиток не тшьки навчальних, а й еврис-тичних умшь та формуються особистют якосп майбутнього вчителя математики, необхщно проаналiзyвати психолопчиу концепцш навчально! дiяльностi та виок-ремити т !! складовi, що характеризують саме профeсiйно орiентованy евристичну дiяльнiсть.
Д1яльтсть, за А.М. Леонтьевим [7], - це такий процес активносп людини, який ха-рактеризуеться тим, що те, на що направлений даний процес в цшому (його предмет), завжди збiгаеться з тим об'ективним, що споиукае суб'екта до дано! дшльносп, тобто мотивом.
Д1яльтсть здiйсиюеться в формi дГ! або сукупност дш. Дгя з визначеною метою здшснюеться рГзними способами залежно вГд тих умов, в яких ця дГя здiйсиюеться. Цг способи називаються операщями. ОперацГ! - це перетворенГ дГ!, якГ стали способами здшснения шших, бГльш складних дГй.
ПГд навчальною дГяльнГстю психологи розумГють дГяльнГсть студенпв, яка направлена на набування теоретичних знань про предмет вивчения та загальних прийомГв розв'язання пов'язаних з ним завдань, i тому - на розвиток студенпв та формування !х особистосп. Г. С. Костюк [6], розгляда-ючи процес учшия, зазначав, що пасивного учшия бути не може. А вчитися - це озна-чае проявляти активтсть, спрямовану на засвоювания певних знань, на виробляння вмГнь i навичок. У вдосконалюваннг учшия важливе значения мае його активГзащя. На-вчальиу дГяльнГсть слГд розглядати, як ед-нгсть операцшно!, мотивацшно! й змютово!
характеристик активносп студента, а також як систему процеав розв'язування рГзнома-нгтних завдань. ЦГ сторони дГяльност взае-мопов'язанГ та взаемозалежт, але, як за-уважуе Г.С.Костюк, кожна з них потребуе спещально! уваги в педагогичному керГвни-цга навчальною дГяльтстю. Центральною проблемою при цьому е питання ствввд-ношения мГж змютовими й операцшними характеристиками навчально! дГяльносп, зокрема, мГж знаниями та способами дш, ям формуються в процеа навчання. Навчаль-на дГяльтсть, на думку В.В.Давидова [4], е цшеспрямованою, ставить метою освоения узагальнених способГв дГ! i мае таю компонент: 1) навчальиу задачу (надану або са-мостшно поставлеиу); 2) навчальт дГ! (способи та прийоми дГяльносп); 3) дГ! контролю (самоконтролю) процесу засвоення; 4) ощнювання (само ощиювания) процесу засвоення.
Тобто, навчальна даяльтсть студенпв е специфГчним видом дГяльносп i мае певт особливосп. Вона являе собою i мету i продукт навчання. Диапазон навчальних цшей е досить широким - вщ формування у студента вмшь здшсиювати професшиу дГяльтсть в цшому до засвоення ним конкретно! теми чи питання навчально! програ-ми. ПершГ е вщдаленими, друп - найближ-чими навчальними щлями [10]. Устх у до-сягнени вГддалених цшей визначаеться тим, наскшьки сформульоват найближч цш, наскшьки ефективно оргатзованим е процес !х досягнення.
Важливою особливютю навчально! дГя-льност е те, що вона здшснюеться у межах дГяльност викладача i виступае як об'ект управлшия. У зв'язку з цим ВЯ.Блшов [2] зазначае, що навчальна дГяльтсть виникае на основГ едност дшльносп викладания та навчання, а суть !! виражаеться у взаемодГ! мГж дГяльностями викладания та навчання i не зводиться до жодно! з них, взятих окре-мо. Д1яльтсть викладача прямо або посе-редньо направлена на оргаизацш дГяльно-ст студенпв. Як зазначае О.Г.Свсеева [5], саме управятня навчальною дгяльнгстю, а не передача знань, е механизмом навчання.
На думку Н.Ф.Тализшо! [18], знати - це
®
зaвжди викoнyвaти якycь дiяльнicть aбo ди, пoв'язaнi з певними зшннями. Знaння -пoняття вiднocне. Якють зacвoeння знaнь визнaчaeтьcя piзнoмaнiтнicтю i xapaктеpoм видiв дiяльнocтi, в якик знaння мoжyть фу-нкцioнyвaти.
Тaким чинoм, зaмicть двox пpoблем -пеpедaвaти знaння i фopмyвaти умшня щo-дo ïx зacтocyвaння - пеpед нaвчaнням тепеp cтoïть oднa: cфopмyвaти тaкi види дiяльнo-cri, якi вiд пoчaткy включaють в тебе зaдa-ну cиcтемy зшнь i зaбезпечyють ïx зacтocy-вaння в зaздaлегiдь пеpедбaчениx межax.
Специфiкa дiяльнocтi виклaдaчa голя-rae в тому, щo вiн opгaнiзye, a агже, нaмa-гaeтьcя cгвopиги oпгимaльнi, aбo близькi дo oптимaльниx, дидaктичнi yмoви для збiльшення ефективнocтi npo^cy нaвчaн-ня. Дiяльнicть cтyдентiв cпpямoвaнa нa poзв'язaння пocтaвлениx пеpед ними зa-вдaнь, пpичoмy, як зaзнaчae Л.I.Hiчyгoвcь-кa [11], в нaвчaльнiй дiяльнocтi вaжливим e не pезyльтaт, a caм пpoцеc, ocкiльки caме у пpoцеci poзв'язaння бyдь-якиx зaвдaнь вщ-бyвaeтьcя фopмyвaння cпocoбy дш. Тoмy в дидaктичнoмy acпектi нaвчaльнa даяль-нicть, як зaзнaчae B.I.Aндpеeв [1], - цв дiяль-mcmb cmудeнmiв, яку oprnuiy вuклaдaч з мemoю збтьшвння eфeкmuвнocmi npoцecу нaвчaння, cnpямoвaнa ш poзв 'язaння твчть-nux зaвдaнь piзнoгo ктсу, в pesynbmami яmï вoнu нaбувaюmь зтння, умтня, т^втт i poзвuвaюmь cmï ocoñucmicrn якocmi.
Шйбшьш oптимaльнoю дiяльнicтю, в якш poзвивaютьcя ocoбиcтicнi якocтi, ^o-дуктивт cпocoби миолення, yмiння дocягa-ти мети тa агpимyвaти pезyльтaт, e евpиc-тичш дiяльнicть. Як зaзнaчae В.НПушкш [13], ядpoм евpиcтики, ïï ocнoвoю e ^nxo-лoгiя твopчoгo миcлення. ^му пpи фopмy-вaннi твopчoï oco6TOTOCIÍ мaйбyтньoгo фa-xiвця неoбxiдним e включення студенпв у евpиcтичнy дiяльнicть. Тaкa дiяльнicть включae в тебе як лoгiчнi, тaк i нелoгiчнi, нaпpиклaд, iнтyïтивнi зacoби. Пеpшi нocять aлгopитмiчний xapaктеp, iншi мaють вди-вiдyaльнy пcиxoлoгiчнy ocнoвy. Aлгopит-мiзaцiя Ta iнтyïцiя - двi cклaдoвi евpиcтич-нoï дiяльнocтi, зaгaльний p^y^Tai якoï мoже мaти piзнi cпpямoвaнocтi. У пcиxoлo-
гiчнoмy acпектi, як вiдмiчae В.НПушкш [13], eвpucmuчну дiяльнicmь тpебa poзгля-дaти як maкuй piзнoвuд людcькoгo мucлeн-ня, якый cmвopюe наву cucme^ дш a6o вiд-кpuвae нeвiдамi panime зaканамipнаcmi аmачyючux лю^ну o6 'eкmiв.
Рoзглядaючи дидaктичний acrarcr евpи-cтичнoï дiяльнocтi, B.M.Сoкoлoв [16] дae oзнaчення нaвчaльнoï евpиcтичнoï дiяльнo-cii як дiяльнocтi, в пpoцеci якoï цiлеcпpя-мoвaнo poзвивaютьcя здiбнocтi: 1) poзyмiти шляxи Ta методи пpoдyктивнoï нaвчaльнo-mзнaвaльнoï дiяльнocтi, твopчo кoпiювaти ïx Ta нaвчaтиcя пpи цьoмy нa влacнoмy i зaпoзиченoмy дocвiдi; 2) впopядкoвyвaти нaвчaльнy iнфopмaцiю в мiжпpедмегнi кoмплекcи Ta oпеpyвaти нею тд чac евpиc-тичнoгo пoшyкy; 3) aдaптyвaтиcя дo piзниx видiв нaвчaльнoï дiяльнocтi, щo змiнюють-cя, Ta пеpедбaчaти ïï pезyльтaти; 4) пгану-вaти Ta пpoгнoзyвaти iнтелектyaльнy дiяль-нють нa ocнoвi евpиcгичниx Ta лoriчниx oпеpaцiй i cтpaтегiй; 5) фopмyвaти Ta пpиймaти piшення з opгaнiзaцiï cклaдниx видiв нaвчaльнoï дiяльнocтi ш ocнoвi пpaв-дoпoдiбниx мipкyвaнь, евpиcтичниx orapa-цiй Ta cтpaтегiй з ïx нacтyпнoю лoгiчнoю пеpевipкoю.
To6to y студенпв, мaйбyтнix учигетв мaтемaтики, вaжливo фopмyвaти дocвiд нaвчaльнoï евpиcтичнoï дiяльнocтi. З oднo-ro 6o^, для Toro, щoб poзвивaтиcя твopчo як ocoбиcтicть, з iншoгo, щoб yмiти кеpyвa-ти тaкoю дiяльнicтю шкoляpiв у мaйбyт-ньoмy.
У вищш педaгoгiчнiй шкoлi здшшю-eTt^ пpoфеciйнa пiдгагoвкa мaйбyтнix фa-мвщв, гoлoвнoю метою яш!, як зaзнaчae С.О.Сквopцoвa [17], e фopмyвaння готов-нocтi мaйбyтнix педaгoгiв дo пpoфеciйнoï дiяльнocтi, щo виявляeтьcя в oвoлoдiннi ними знaннями iз зaгaльнoпедaгoгiчниx Ta cпецiaльниx (фaxoвиx) диcциплiн, ^a^ra-чн^ yмiнь i нaвичoк, poзвиткy oco6^tíc-ниx пpoфеciйниx якocтей, poзкpиттi твop-чoгo пoтенцiaлy ocoбиcтocтi, oвoлoдiннi методишю poбoти з нoвими теxнoлoгiями нaвчaння. To6to гаmавнicmь cmyдeнma да npафeciйнoï дiяльнаcmi нa cyчacнамy emani pазвumкy oœimu e фаpмyвaння в ньага
професiйноï компетентность
Поняття «професшна компетенттсть учителя» вченими розглядаеться як здат-тсть учителя виконувати професiйнi фун-кци, або як сформованiсть професiйних якостей педагога. С.О.Скворцова та Я.С.Гаевець визначають ïï як: властивiсть особистосп, що виявляеться у здатносп до педаroriчноï дiяльностi, а саме до оргатза-uiï навчально-виховного процесу на рiвнi сучасних вимог; еднiсть теоретичноï i практично1 готовностi педагога (предметно-теоретично'!', психолого-педагопчно1 та дидактико-методичноï) до здшснения педа-гогiчноï дiяльностi; спроможтсть результативно дiяти, ефективно розв'язувати стандарты та проблемиi ситуаци, що виника-ють у процесi навчання [17].
Як ми вiдмiчали ратше сучасними ви-могами до навчально-виховного процесу з математики у середнш школi може бути упровадження методичноï системи евристичного навчання, тому професшна компе-теигиiсть учителя обов'язково повинна бути пов'язана з формуванням у нього досв> ду професiйноï евристично1 дiяльностi. Але професшною дiяльиiстю вчителя математики, на нашу думку, не можливо оволод^ ти студентам пiд час навчання у ВНЗ, не-обхiдним чинником повинна бути i педагогична практика вже молодого вчителя. Тому у процес навчання у вищт школЬ ми зо-середжуемо увагу на формуваннЬ досвЬду не професiйноï дЬяльностЬ, а тыьки профе-сйно орЬентованоï, засновано1' на принцит професiйно'ï спрямованостЬ навчання. Цей принцип мае особливе значення. Мова повинна йти про введення у зм^ навчання професшно значущого матерiалу на основi аналiзу змюту загально фундаментальних та спещальних дисциплш за умови збер> гання лоriчноï цiлiсностi навчального предмета, введення у зм^ навчання професшно значущих умiнь або видiв дiяльносгi [15].
За таких умов викладач погоджуе на всiх етапах навчальт та професшт цiлi (своï та студенпв) опанування дiяльиiстю, тобто набуття вщповщних умiнь у навча-льно-професiйному партнерста. Нацшив-
ши студенпв на результат дiяльностi, який досягаеться спiльно, викладач може не боя-тися йти на конфл^т ситуаци, коли сту-денти обирають, до якого роду дш вони приеднаються, будуть вони разом з викла-дачем шукати способи розв'язання про-блеми чи займуть позицiю об'екта керу-вання, будуть вони дiяти як партнери чи вдивщуально. Це сприяе набуванню студентами власного досвiду у формуванн евристичних умiнь, а також досв^ профе-сiйно орiенгованоi евристично! даяльносп.
Орган1зац1я профес1йно ор1ентованоТ
евристичноТ д1яльност1 студент1в,
майбутн1х учител1в математик1в
Перший етап оргатзаци професiйно орiенгованоi евристичноi дiяльностi може бути схарактеризований рiвнем сформова-носп прийомiв евристично1' дiяльностi у майбутнього вчителя математики, яю вiн опановуе пiд час розв'язування евристичних задач. Роботу у цьому напряму доцшь-но оргатзовувати пiд час вивчення як ма-тематичних фуидаменгальних курсiв, так i дисциплiн, на яких здшснюеться глибоке освоення елеменгарно1 математики. На-приклад, пiд час розв'язування завдань у кура «Практикум iз розв'язання математи-чних задач» (ПРЗ), розглядаючи тему «Ве-ктори i координати на площит», студентам пропонуеться система завдань з евристич-ними тдказками на взаемне розташування прямих на площит:
1. Як розташован прямi |х| = 5 i \у\ =1 у одтй системi координат? Узагальтть ви-сновок на випадок Х\ = РI |у| = т.
Евристична тдказка: намалюйте картинку.
2. Пряма а задаеться рiвнянням у = 4х+ 1. Яю з даних прямих пересiкають пряму а? у = 4х + 5; у = 3х +1; 8х - 2у + 2 = 0.
Евристична тдказка: сформулюйте еквгвалентне завдання
3. Визначте вигляд чотирикутника, сто-рони якого лежать на прямих, заданих рiв-няннями: у = х +1; у = 3; у =1- х; у = х + 3.
Евристична тдказка: сформулюйте екв1валентне завдання. Шукайте зв'язок мгж кутовими коефгцгентами.
4. Пряма, що м^ить сторону АВ пара-
лелограма АВСД, мае рiвняння х - 2у + 4 = 0, Д(-2; -3). Яке рiвняння мае пряма СД?
Евристична тдказка: модиф1куйте (змтюйте, перетворть з появою нових властивостей). Шукайте зв'язок м1ж ку-товими коефщентами паралельних пря-мих.
5. Яким рiвнянням задаеться пряма, що мГстить середню лЫю трапецГ!, якщо пря-мi, що мГстять основи трапецГ!, заданi рiв-няннями
-3х + у - 1 =0 i 3х - у - 3 =0?
Евристична тдказка: переформу-люйте завдання Шукайте зв'язок м1ж ку-товими коефщентами.
ПГд час розв'язання подабних завдань акцентуеться увага студент1в на застосу-ваннi певних евристичних прийомiв, фор-муючи в них вщповщт евристичнi вмiння.
Формування таких умшь пщ час ви-вчення як ПРЗ, так i фундаментальних ма-тематичних курсiв, означатиме формування досвщу евристично! дiяльностi на "про-фесiйному рГвт" (з точки зору створення ново! системи професшно важливих дiй).
П1д евристичними умтнями розумге-мо умтня здтснювати цыеспрямований пошук розв'язування нестандартног задач1 шляхом використання евристичних прийо-мгв (найчаспше до таких задач вщносимо професшно орiентованi завдання для май-бутнього вчителя математики).
Нами видiляються три основт рiвнi сформованосп евристичних умшь: низь-кий, середнiй i високий.
Низький - студенти здiйснюють близь-ке перенесення евристик (дГ! за зразком), при цьому потребують значно! допомоги з боку викладача; дГяльнють такого роду мало !х цiкавить. Середнгй - студенти здшс-нюють перенесення евристик у схожш си-туацГ!, при цьому потребують незначно! допомоги з боку викладача, вщчувають ш-терес до такого роду дГяльносп, але цей Гнтерес е нестшким. Високий - студенти здшснюють подальше перенесення евристик, переважно самостшно; вГдчувають стшкий Гнтерес до такого роду дГяльносп.
На другому етат оргатзацГ! професшно орГентовано! евристично! дкльносп
майбутнього вчителя математики вводиться професшна складова пщ час опанування студентами методичних курсГв. Найважли-вГшим тут е курс методики навчання математики (МНМ), на якому проходить озна-йомлення студент1в з методикою формування основних евристичних прийомГв. У процесГ навчання методики математики в студент1в мають формуватися евристичт вмГння: умГння використовувати евристики в ходГ розв'язування математичних Г методичних задач; умшня розмежовувати в сис-темГ задач евристичну задачу, формулюва-ти евристичнГ пщказки рГзного рГвня шфо-рмативносп в математичних задачах; умш-ня проектувати уроки з евристичною скла-довою та ш.
Головним засобом формування евристичних умшь методичного характеру ви-ступають методичнГ задачГ. Пропонуемо в курс МНМ вводити евристично орГентованГ методичнГ задач! Ю.Г.Тимко [20] з ураху-ванням специфГки евристично! дГяльносп, з одного боку, Г специфГки методично! дГяльносп майбутнього вчителя математики, з шшого, розглядае на практичних заняттях з МНМ евристично орГентоват методичт задач1 двох титв. Перший тип спрямова-ний на формування в майбутнього вчителя математики загальних Г спещальних евристичних прийомГв. Таю методичнГ задачГ об'еднано в окремГ блоки (для кожного ев-ристичного прийому наведено перелж задач, пошук розв'язання яких вГдбуваеться за допомогою цього прийому). Один при-йом може наскрГзною лЫею проходити водночас через кшька тем практичних занять Гз МНМ. Другий тип прогнозуе формування вмшь оргатзовувати евристичну дГяльнГсть учнГв. Таю задачГ не становлять окремих блокГв, вони включет до загально! системи задач, при цьому безпосередньо не зазначено, що споаб !х розв'язування пов'язаний з оргатзащею евристично! дГяльносп учтв.
Трет1й етап оргатзацГ! професГйно орГентовано! евристично! дГяльносп студе-нпв характеризуется формуванням професГйно! готовносп майбутнього вчителя до роботи в методичнш систем евристич-
ного навчання математики. Вона передба-чае:
• вшьне володшия теоретичними i практичними основами процесу форму-вання прийомГв евристично! дГяльност уч-тв, умшия оргатзовувати й управляти такою дГяльтстю;
• умшия защкавити школяра евристи-чною дГяльтстю i мотивувати !!;
• здшснения своечасно! ГидивГдуально! допомоги школярам, яю зазнають трудно-щГ у використанн евристик;
• включения школярГв у творчу дГяль-тсть, пов'язаиу з розширенням можливос-тей викоиувати евристичиу дГяльтсть, через розв'язувания системи евристичних i творчих завдань, а також використання ш-формацшно-комуткацшних технологий;
• здшснения допомоги учням щодо ус-вщомления ГидивГдуально досягиутих результата (оргатзатя рефлекси).
1з метою формування професшно! готов-ност студенпв пропонуемо впровадити в систему пщготовки майбуттх учтетв таю спетальт курси, як «Евристичт факульта-тиви» [3], «Технологи евристичного навчання математики» [14], «Евристичне навчання математики» [14], «Методи розв'я-зания евристичних задач», «Позакласна робота у систем евристичного навчання математики» [12] та ш.
КрГм того, формувания професшно! го-товност майбутнього вчителя до використання шформацшно-комуткацшних технологий в евристичному навчант математики вщбуваеться в систем спетальних курав комп'ютерного спрямування. О.В.Тутовою [19] пропоиуеться спещаль-ний курс «[нформацшно-комуткацшт технологи! в евристичному навчант математики^», який мютить три роздши: «Приклад-не програмне забезпечення евристичного навчания математики», «Комп'ютерно-орГеитован уроки в евристичному навчант математики» та «1нформацшно-комутка-цшт технологи! в процеа дГяльносп». Роз-гляд зразюв використання рГзноматтних евристичних прийом1в, створения евристичних ситуацш у навчант математики дозво-ляе не тшьки формувати власиу евристичиу
дГяльтсть майбутшх учителГв, але й пщго-товити !х до оргатзаци евристично! дГяль-ност учтв. АиалГз доцшьносп впрова-дження 1КТ у цей процес дозволяе формувати складов! професшно! готовност майбутшх учителГв до використання 1КТ в евристичному навчант математики.
У результат! тако! пщготовки нами ви-дГляються основн професшт умшия, яю мають бути сформован! у майбутнього вчителя:
• розрГзияти прийоми евристично! дГя-льносп, види евристик;
• розв'язувати евристичт завдання з використанням рГзного виду евристик;
• складати системи завдань з використанням загальних та спещальних евристик;
• будувати евристико-дидактичт конструкцщ
• вичлеияти евристичт умшия, задаю-чи цш навчания обрано! теми шкшьного курсу математики;
• використовувати евристики при фо-рмуванн математичних понять;
• використовувати у навчант доведениям рГзних теорем шкшьного курсу математики системи евристик i складати евристичт орГеитири до методГв доведения теорем;
• застосовувати спещальт евристичт методи для оргатзаци i управлшня еврис-тичною дГяльтстю учтв;
• проектувати творчГ уроки (з використанням евристичних засобГв навчания й шформацшно-комуткацшних технологий);
• конструювати технолог!! евристич-ного навчання математики;
• оргатзовувати евристичт факульта-тиви;
• здшсиювати контроль i корекцш результата евристичного навчания школярГв та ш.
Ц умшия формуються в результат! ви-вчення теоретичних питань курав, яю роз-глядаються, оргатзаци самостшно! роботи студенпв, обговорення основних тем на семшарах, а також у результат! практично! дГяльност студента у перюд проходження ними педагогичних практик.
©
Висновки. Таким чином, формування у майбутнього вчителя математики досвщу професшно орГентовано! евристично! дГяльносп е важливою проблемою сучасно! методично! науки. Оргатзащя тако! дГяльносп та управлшня нею повиннГ бути не-перервними на протязГ усГх роюв навчання студенпв у вищГй педагопчнш школ! Осо-бливосп оргатзацГ! професшно орГентовано! евристично! дГяльносп студенпв-математиюв пщ час навчання в утверсите-п уможливлюють включення наступних заходГв:
• формування евристичних умшь студенпв у процесГ розв'язування задач еле-ментарно! математики у курс! «Практикум Гз розв'язання задач» (ПРЗ);
• формування евристичних прийомГв пщ час вивчення фундаментальних математичних дисциплш;
• ознайомлення з методикою формування деяких евристичних прийомГв у школярГв у курс! «Методика навчання математики»;
• формування професшно! готовносп майбутнього вчителя до управлшня навча-льно-тзнавальною евристичною дГяльню-тю школярГв на факультативних заняттях у спецГальному курс! «Евристичт факульта-тиви»;
• участь у розробцГ технологий еврис-тичного навчання математики у спецГальному курс! «Технолог!! евристичного на-вчання математики»;
• формування професшно! готовносп майбутнього вчителя до використання ш-формацшно-комуткацшних технологий в евристичному навчант математики в систем! спещальних курсГв комп'ютерного спрямування;
• вивчення теоретичних основ еврис-тики та методично! системи евристичного навчання математики у спецГальному курс! для магистранпв «Евристичне навчання математики».
1. Андреев В.И. Педагогика творческого саморазвития. Инновационный курс. Кн. 2 / В.ИАндреев. - Казань: Изд-во КГУ, 1998. - 317 с.
2. Блинов В.Я. Эффективность обучения /
B.Я.Блинов. - М. : Педагогика, 1976. - 192 с.
3. Гончарова 1.В. Методика формування евристичних умгнь учшв основног школи на факультативних заняттях з математики: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : 13.00.02 «Теор1я та методика навчання (математика)» / 1.В.Гончарова. - Черкаси, 2009. - 20 с.
4. Давыдов В.В. Предметная деятельность и онтогенез познания / В.В.Давыдов, В.П.Зин-ченко // Вопросы психологии. - 1998. - № 5. -
C. 11-29.
5. Евсеева О. Г. Теоретико-методичн осно-ви д1яльшсного тдходу до навчання математики студент1в вищих техшчних заклад1в освти: монограф1я / О.Г.Свсеева; науковий редактор проф. О.1. Скафа. - Донецьк : Вид-во ДонНТУ, 2011. - 449 с.
6. КостюкГ.С. Навчально-виховний процес 7 психгчний розвиток особистот/ Г.С.Костюк.
- К. : Рад. шк, 1989. - 608 с.
7. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность / А.Н.Леонтьев. - М.: Политиздат, 1977. - 304 с.
8. Лодатко С.О. Математична культура вчителя початкових клаав: монограф1я / С.О.Лодатко; за заг ред. проф. С.Т.Золотухгног.
- Р1вне; Слов 'янськ: Маторт Б. I., 2011. - 324 с.
9. Матяш О.1. Теоретико-методичш засади формування методичног компетентнот майбутнього вчителя математики до навчання учшв геометрп: монограф1я / О.1.Матяш; наук. ред. проф. О.1.Скафа. - Втниця : ФОП Легкун В.М., 2013. - 450 с.
10. Машбиц ЕИ. Психологические основы управления учебной деятельностью / Е.И.Машбиц. - К: Вища шк, 1987. - 224 с. Шчуговська Л.1. Психолого-педагоггчн переду-мови активгзацп навчально-тзнавальног дгяльно-ст1 студент1в ВНЗ /Л1№чуговська //Дидактика математики: проблеми г дошдження: мгж-нар. зб. наук. робт /редкол.: О.1.Скафа (наук. ред.) та т.; Донецький нац. ун-т; 1нститут педагогики Акад. пед. наук Украгни; Нацюнальний пед. ун-т ¡м. М.П.Драгоманова. - Донецьк, 2006.
- Вип. 26. - С. 9-13.
11. Прач В.С. Евристичне навчання математики: подорож у свт евристики: факульт. курс для учшв гумант. напряму / В.С.Прач, О.1.Скафа. - Донецьк: Ноул1дж, 2012. - 275 с.
12. Пушкин В.Н. Эвристика - наука о творческом мышлении / В.Н.Пушкин. - М. : Политиздат, 1967. - 207 с.
13. Скафа Е.И. Эвристическое обучение математике: теория, методика, технология: монография / ЕИ.Скафа. - Донецк: Изд-во Дон-
НУ, 2004. - 439 с.
14. Скафа О.1. Науков1 засади методичного забезпечення кредитно-модулъног системи на-вчання у вищй школ1: монограф1я / О.1.Скафа, Н.М.Лосева, О.В.Мазнев. - Донецък: Вид-во ДонНУ, 2009. - 379 с.
15. Соколов В.Н. Педагогическая евристи-ка: Введение в теорию и методику эвристической деятельности: уч. пособие для студ. высших учеб. заведений / В.Н.Соколов. - М.: Аспект Пресс, 1995. - 204 с.
16. Скворцова С. О. Шдготовка майбутшх учител1в початкових клаав до навчання молод-ших школяр1в розв'язувати сюжетш матема-тичш задач1: монограф1я / С. О. Скворцова, Я.С.Гаевецъ. - Х.: Ранок - НТ, 2013. - 332 с.
17. Талызина Н. Ф. Педагогическая психоло-
гия /Н.Ф. Талызина. - М.: Издат. центр «Академия», 1999. - 288 с.
18. Тутова О.В. Методична система фор-мування професшног готовнот майбутнъого вчителя до використання тформацшно-комуюкацшних технологий в евристичному на-вчант математики: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук 13.00.02 «Теор1я та методика навчання (математика)» / О.В.Тутова. - К., 2010. - 22 с.
19. Тымко Ю.Г. Методическая система формирования профессионалъно ориентированной эвристической деятельности будущего учителя математики: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Юлия Григоръевна Тымко. - Донецк, 2012. - 244 с.
Резюме. Скафа Е.И. ФОРМИРОВАНИЕ ОПЫТА ПРОФЕССИОНАЛЬНО ОРИЕНТИРОВАННОЙ ЭВРИСТИЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ У БУДУЩЕГО УЧИТЕЛЯ МАТЕМАТИКИ В СИСТЕМЕ ВЫСШЕГО ПЕДАГОГИЧЕСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ. Рассматривается сущность профессионально ориентированной эвристической деятельности, опыт которой должен быть сформирован у студента, будущего учителя математики. В работе предлагаются три этапа организации этой деятельности у студентов -математиков во время обучения в университете. Первый этап характеризуется уровнем сформированности личностных приемов эвристической деятельности, второй - введением профессиональной составляющей при изучении методических курсов, третий - формированием профессиональной готовности к работе в системе эвристического обучения математике в школе.
Ключевые слова: будущий учитель математики, эвристическая деятельность, компетентности, система эвристического обучения в высшей школе.
Abstract. Skafa О. FORMATION OF EXPERIENCE OF CAREER-ORIENTED HEURISTIC ACTIVITY OF FUTURE TEACHERS OF MATHEMATICS FOR THE HIGHER PEDAGOGICAL EDUCATION. Article deals with professionally oriented heuristic activity, experience which would be teacher of mathematics develop. This activity is considered as a special kind of learning activities of students - mathematicians, aimed at creating a new strategy or action system in the process of mastering the fundamental mathematical disciplines and solving mathematical problems. As a result of this activity causing students actively develop their heuristic skills, master the methodological knowledge and personal qualities of the future teacher capable of operating in a system of heuristic teaching of mathematics. This paper proposes a three-stage organization of mathematics students while activity when they are at university. The first stage is characterized by a particular level offorming personal approvals of heuristic activity. They are mastered by students of doing heuristic tasks while studying general fundamental disciplines. In the process of solving such tasks the students' attention is focused on the use of general and special heuristic techniques. The process is a company with thus there is the formation of heuristic skills. The second stage introduces a professional component while the study of teaching courses. The main subject is methods of teaching mathematics in which students are introduced to the procedure of forming the basic heuristic methods with the help of considering two types of methodological problems. The third stage is characterized by the formation ofprofessional readiness of students to work in the system of heuristic teaching mathematics at school.
Key words: future teacher of mathematics, heuristic activity, competence, heuristic learning in higher education.
References
1. Andreev V. Pedagogy creative self. Innovative course. Book 2 / V. Andreev. - Kazan: KSU, 1998. - 317 p.
2. Blinov V. Efficiency of training / V. Blinov. - Moscow: pedagogy, 1976. - 192 p.
3. Goncharova I. Methods of forming heuristic skills of primary school students in elective courses in mathematics: Author. Thesis. for obtaining sciences. degree candidate. ped. sciences: 13.00.02 "Theory and Methods of Teaching (Mathematics)" / I. Goncharov. -Cherkasy, 2009. - 20 p.
4. Davydov V. Substantive activities and ontogeny of cognition / V.V Davydov, V. Zin-chenko / / Questions of psychology. - 1998. -№ 5. - P. 11-29.
5. Evseeva O. Theoretical and methodological foundations active approach to teaching mathematics students in higher technical educational institutions: monograph / O. Evseeva, science editor prof. O Skafa. - Donetsk: Donetsk National Technical University Publishing House, 2011. - 449 p.
6. Kostyuk G. Eeducational process and mental development of the individual / G.Kostyuk. - K.: Soviet School, 1989. - 608 p.
7. Leontiev. Activities. Consciousness. Personality / Leontiev. - M. Political publishing, 1977. - 304 p.
8. Lodatko E. Mathematical culture primary school teacher: monograph / Lodatko E., ed. prof. S.Zolotukhin. - Exactly, Slavic: Mato-rin B., 2011. - 324 p.
9. Matyash O. Theoretical and methodological basis for the formation of methodical competence of future mathematics teacher to student learning geometry: monograph / O.Matyash; science. eds. prof. O.Skafa. - Vinnitsa: FOP Lehkun V., 2013. - 450 p.
10. Mashbyts E. Psychological bases management uchebnoy deyatelnostyu / E.Mashbyts. - K.: High School., 1987. - 224 p.
11. Nichuhovska L. Psychological and educational prerequisites for activating teaching and learning of university students /
L.Nichuhovska / / Didactics of the mathematics: problems and investigation: International collection scientific works. - Donetsk, 2006. -Issue 26. - P. 9-13.
12. Prach V. Heuristic learning of mathematics: a journey into the world of heuristics: Optional. course for students humanit. direction / V.Prach, O.Skafa. - Donetsk: Noulidzh, 2012. - 275 p.
13. Pushkin V. Heuristics - the science of creative thinking / V.Pushkin. - M. Political publishing,1967. - 207 p.
14. Skafa O. Heuristic teaching to mathematics: theory, methodology, technology. Monograph / O.Skafa. - Donetsk: DonNU, 2004. - 440 p.
15. Skafa O. Scientific basis methodical provision of credit-module system in higher education: a monograph / O. Skafa, N. Loseva, A. Maznyev. - Donetsk: Donetsk National University Publishing House, 2009. - 379 p.
16. Sokolov V. Pedagogical heuristics: Introduction to the theory and methodology of heuristic activity: Textbook for university students / Sokolov V. - M.: Aspect Press, 1995. -204 p.
17. Skvortsova S. Preparation of primary school teachers for teaching younger pupils to solve mathematical problems story: monograph / S. Skvortsova, J. Hayevets. - H.: Morning - HT 2013. - 332 p.
18. Talyzina Educational psychology / N.Talyzina. - M: Publishing Center "Academy", 1999. - 288 p.
19. Tutova O. Methodical system of formation of professional readiness of teachers to use ICT in teaching mathematics heuristic: Author. dis. on scientific sciences. Ph.D. degree. ped. sciences 13.00.02 "Theory and Methods of Teaching (Mathematics)" / O.Tutova. - K., 2010. - 22 p.
20. Tymko J. Methodical system of professionally-oriented heuristic activity future mathematics teacher: dis. candidate. ped. sciences: 13.00.02 / J.Tymko. - Donetsk, 2012. -244 p.
Cmammn Hadiümna dopedauuii30.10.2013p.
(200)
