CC BY
37PSYCHOLOGICAL SCIENCES
PSYCHOLOGICAL TRAINING "THE ART OF STRESS RESISTANCE IN THE CONDITIONS OF FORCED SOCIAL DISTANCING": THEORETICAL AND PRACTICAL ASPECTS
Zheludenko M.
Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of Foreign Philology Department, Faculty of Linguistics and Social Communications, National Aviation University, Kiev
ПСИХОЛОГ1ЧЙНИЙ ТРЕН1НГ «МИСТЕЦТВО СТРЕСОСТ1ЙКОСТ1 В УМОВАХ ВИМУШЕНОÏ СОЦIАЛЬНОÏ ДИСТАНЦП: ТЕОРЕТИЧНИЙ ТА ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ
Желуденко М.
канд. пед. наук, доцент, доцент кафедри тоземно! фшологп, Факультет лiнгвiстики та сощальних комунжацш, Нацюнальний авiацiйний ymiверситет,
Кшв
Abstract
The article deals with the analysis of the influence of forced social distancing on the mental condition of higher education students in theoretical and practical perspective. Analysis of international scientific research is performed, negative trends in the deterioration of the university student mental health are revealed, the results of an online survey of Ukrainian students are given, the psychological training used for the development of stress resistance as one of the ways to reduce the level of stress caused by forced social distancing is stated.
Анотащя
Стагтя присвячена аналiзу впливу вимушено! сощально! дистанци на психолопчний стан здобувачiв вищо! освгга в теоретичному та практичному ракурса У статп здшснено аналiз м1жшродних дослвджень та визначено негативш тенденци погiршення ментального здоров'я студентсько! молодi; наведено резуль-тати онлайн-опитування укра!нсько! студентсько! молодi; представлено практичну розробку психолопч-ного треншгу формування стресостiйкостi як одного i3 шляхiв послабления рiвня стресу, спричиненого вимушеною соцiальною дистаицieю.
Keywords: stress, stress resistance, forced social distancing, psychological literacy, self-regulation, concentration of attention, psychological training.
Ключовi слова: стрес, стресостiйкiсть, вимушена соцiальна iзоляцiя, психологiчна грамотнiсть, са-морегуляцiя, концентращя уваги, психологiчний тренiнг.
ВСТУП. Психолопчиа rpaMOTHicTb (психоло-ri4Ha компетеитшсть, piBeHb психологiчноï куль-тури) населения охоплюе усввдомлеие, адекватне та критичне ставлення до себе та актуальиих подш, знания про способи подолання стресу та можливо-стi звернутися за допомогою до спещатспв. Одним i3 шлях1в поширеиня психологiчноï грамотностi е участь у треишгах та семшарах, як1 спрямованi на розвиток стресостшкосп та вчать основним прийо-мам виходу iз стресову в умовах паидеми.
Дана стаття написана вщповвдио до завдаиь дослвджеиия «Потеищал вищо1 освiти в умовах пандемй: глобальний, европейський, нацiональний вимiр» (реестрацшиий номер проекту: 2020.01/0172), яке проводиться за шщитиви та фь наисовоï шдтримки Мiнiстерства освiти i науки Ук-раши та Нацiоиальиого фонду дослвджеиь Украши колектив авторiв дослщжуе серед iиших вплив ви-мушеноï соцiальиоï iзоляцiï у перiод паидеми на психологiчиий стаи здобувачiв вищо!' освгга.
Теоретичне та практичне обгрунтування необ-хвдносп розробки психолопчного треншгу ми здш-снили у двох напрямках: вивчення проблематики на м1жнародному р1вш та проведения онлайн-опиту-вання «Вплив вимушено! сощально!' дистанци на психолопчний стан здобувач1в вищо! освгги Украши» на нацюнальному р1вш.
АНАЛ1З Л1ЕРАТУРИ. Науковщ р1зних кра!н дослщжують вплив пандемй на метальний стан здо-бувач1в вищо! освгга: дослщження стану здоров'я студенив в перюд пандемй' COVID-19, проведене в Цюрихському ушверситеп прикладних наук («Studie zur Gesundheit der Studierenden in Zeiten der Corona-Pandemie». Zürich, 2020) [16]; дослвдження та прогнози наслщшв пандемй' COVID-19 для м1ж-народно! ушверситетсько! спшьноти («Corona-Folgen für die internationale Hochschulwelt». DAAD, 2020) [17]; дослщження впливу пандемй' COVID-19 на ушверситети та навчання, представлене Мшю-терством науки та мистецтва Федерально! земл1
Гессен («Auswirkungen der Corona-Pandemie auf Hochschulen und Studium». Hessisches Ministerium für Wissenschaft und Kunst, 2020) [18]; дослвдження навчання в умовах пандемй', представлене колекти-вом дослвднишв факультету психологи Вщенського ушверситету (Studie: «Lernen unter COVID-19 Bedingungen», 2020) [19]; доповщь американського шституту громадсько! думки Gallup та приватним фондом Lumina Fundation щодо впливу пандемп на вищу освiту («Gallup State of the Student Experience: Fall 2020 Report», 2020) [20]; опитування «Вплив COVID-19 на психiчне здоров'я студенпв коледжiв у Сполучених Штатах Америки» (Effects of COVID-19 on College Students' Mental Health in the United States) (Eysenbach G., Fagherazzi G., Torous J., 2020) [21]; онлайн-опитування унiверситету ri-льдесхайм «Цифрове навчання в часи корони» („Stu.diCo. - Studieren digital in Zeiten von Corona. Hildesheim, 2020) [22]; дослвдження кафедри психо-логй та Центру психiчного здоров'я ушверситету iменi Юлiуса та Максимiлiана у Вюрцбурзi ("Studieren in Corona-Zeiten". Würzburg, 2020) [23], онлайн-опитування Лейпщгського ушверситету прикладних наук ("Außerplanmäßige Umfrage zur Situation der HTWK-Studierenden: Der Hochschulalltag fehlt". Leipzig, 2020) [24], досль дження впливу пандемй' COVID-19 на ментальне здоров'я та благополучя студентiв iталiйських уш-верситетiв („Effects of COVID-19 Pandemic on Mental Health and Psychological Well-Being of Italian University Students", Villani L., Pastorino R., 2020) [25].
Наприклад, 71% (138 i3 195) респондентiв, якими стали студенти коледжiв у США, визнали шдвищення рiвня стресу внаслiдок К-19 [21].
Статистика результатiв онлайн-дослiдження ментального здоров'я та благополуччя студентiв в Гталй в умовах COVID-19 («Effects of COVID-19 Pandemic on Mental Health and Psychological Well-Being of Italian University Students») показала, що бiльше нiж 35% опитуваних ввдчувають тривогу та майже 73% - легкi симптоми депреси, а 70% страж-дають ввд заходiв обмеженого спiлкування [25].
Онлайн-дослщження стану здоров'я студентiв в перюд пандемii COVID-19, проведене в Цюрихсь-кому унiверситетi прикладних наук («Studie zur
Gesundheit der Studierenden in Zeiten der Corona-Pandemie»). Юльшсть учаснишв - 1217 студенпв. За результатами опитування низький piBeHb стресу мають трохи бiльше нiж 20% респонденпв, серед-нiй рiвень - 60% та бшьше 10% респонденпв ввдчу-вають високий рiвень стресу. Отже, бшьше 70% студенпв ввдчули на собi психологiчнi наслiдки пандемп та попршення ментального здоров'я [16].
Украшсьш психологи, соцiологи також активно дослiджують вплив пандемй' на систему вищо! освiти взагалi та на психiчний стан населення зок-рема, у тому чи^ на викладачiв та здобувачiв ви-що! освiти, а саме: сошально-психолопчний аспект дистанцiйноi освiти (А. Заслужена, I. Зайцева) [7], особливосп переживання стресу пiд час пандемй' COVID-19 у студенпв в процес дистанцшного навчання (О. Христук, О. Угрин) [14], проблеми та на-слiдки пандемй' для освiти та студентсько! молодi (I. Когут, Ю. Назаренко, О. Сирбу) [8], способи ви-ходу iз стресу, спричиненого соцiальним дистанць юванням (М. Желуденко) [4], вплив пандемй на освггш системи у глобальному, европейському та нацюнальному вимiрах (Л. Султанова) [5], перспе-ктиви та потенцiал вищо! освiти в кризових умовах (М. Желуденко, Л. Султанова) [6].
В умовах пандемй викладачi та студенти виму-шеш працювати понаднормово, порушуеться зви-чайним режим роботи, перевищуються усi сашга-рнi норми щодо часу, який людина може проводити в Iнтернетi. Тому психологи та лiкарi кажуть про «цифрову дiету» як засiб збереження психiчноi' та емоцшно! стабiльностi, а також фiзичного здоров'я [26].
У лютому 2021 року М. Желуденко та Л. Султанова також провели онлайн-опитування, в якому взяли участь 233 респондента. На питання, чи ви-кликала вимушена соцiальна iзоляцiя психологiчнi проблеми, (стрес, тривогу, дискомфорт, апатiю тощо) 18,9 % вiдповiли «так», 39,5 % респонденпв зазначили, що в них виникли певнi труднощi. Хоча варто також зазначити, що 38,6 % опитуваних не вщчули на собi психолопчних проблем, пов'язаних з особливостями ситуацй в краiнi та свт.
Чи викликала у Вас вимушена соц!альна дистанц!я психолопчш проблеми (стрес, дискомфорт, тривогу, апатю, байдужють тощо) 233 ответа
• Так
• Hi
Ф Викликала левн! труднощ! в 1нше
Отже, майже 60% зазначили, що ввдчули на соб1 певш психолопчш проблеми та труднощ1, спричинеш вимушеною сощальною дистанщею [4].
ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕР1АЛУ. Прак-тичним доробком, що тдтверджуе теоретичну базу дослвдження, е розробка психолопчного треншгу «Мистецтво стресостшкосп в умовах вимушено! сощально! дистанци». Треншг доступний за поси-ланням:
https://www.youtube.com/watch?v=Z5eXMczPXJk
Трешнг знайомить учасник1в з поняттями «стресостшшсть» «стрес», ефективними прийо-мами 1 техшками боротьби з1 стресом, саморегуля-ци, а також допомагае знайти 1ндив1дуальний вих1д з1 стресово! ситуаци, спричинено! розповсюджен-ням коронав1рсуно! шфекцп (COVID-19).
Мета: тдвищення р1вня стресостшкосп, роз-виток навичок концентрування уваги в умовах стресових ситуацш, знаходження власних ресурйв у подоланш стресових ситуацш.
Основш методи: групова дискуйя, 1гров1 ме-тоди, рефлекйя, методи розвитку сощально! перце-пцп [12; с. 21-22].
Завдання: прошформувати учасник1в щодо ви-значень понять «стрес» та «стресостшшсть»; про-анал1зувати причинами виникнення стресу та нега-тивш наслщки впливу на психолопчний стан; сфо-рмувати умшня адаптацп до ситуаци; ознайомити з основними техшками виходу 1з стресового стану.
Умови взаемоди: «тут 1 зараз», щир1сть, ввдк-рипстъ, актившсть, принцип «Я», конфщенцш-нють.
Тривал1сть: 80 хвилин.
Вступ. Знайомство.
Мета: актив1зувати ввдчуття особистосп.
Вправа 1. Кожен з учаснишв називае свое 1м'я та два прикметники (на першу лтгеру, з яко! почи-наеться його 1м'я), як1 характеризують його.
Основна частина.
Табл. 1. Класифкащя стресу
Симптоми стресу:
- сильна стомлюванють, неуважшсть, проблеми з концентращею;
- дратiвливiсть, агресiя, прояви злоби;
- тривожшсть, зайве занепокоення;
- безпричиннi страхи;
- розлади пам'ятi, втрата почуття гумору;
- регулярш фiзичнi недуги (спина, голова, се-рце, шлунок);
- складнощi в стосунках у ам'! або з близь-кими, проведення менше часу з ними;
- ввдсутшсть бажання повертатися/влаштову-ватися на роботу або неефектившсть в роботi;
Епiдемiя коронавiрусу, вимушена соцiальна iзоляцiя, перехвд до ново! форми освiти, порушення стабшьно! картини свiту, руйнування базово! потреби в безпецi е причинами, як призводять до пос-тiйного стресу.
Мiнi-опитувания: Що саме у перюд карантину та вимушено! сощально! та фiзично! iзоляцi! для Вас особисто е стресом? Учасники по черзi вислов-люють сво! думки.
Отже, наведеш приклади сввдчать що основною причиною стресу стали поди, яш порушили звичайний ритм та форму життя. £ ситуацi!, як1 для уах можуть бути стресовими, але й так1, як1 е стре-совими для окремо! людини.
Як Ви розумiете стрес?
Вправа 1. Асощацп зi словом «стрес». Яш асо-цiацi! у Вас викликае слово «стрес»? Учасники ви-словлюють сво! припущення (кожен з учаснишв отримуе по черзi м'яч або шший предмет та висло-влюе сво! думки).
1нформативний блок № 1. Що таке стрес? Визначення стресу в психологи.
Стрес (ввд англ. stress — напруга) — неспеци-фiчна реакцiя оргаиiзму на ситуацш, що вимагае бiльшо! або меншо! функцюнально! перебудови ор-ганiзму. Це - нормальна фiзiологiчна вiдповiдь ор-гашзму на надмiрний вплив будь-якого подразника, надмiрну психоемоцiйну ситуацiю в житп. Стрес, як стверджуе кандидат бюлопчних наук В. Комаре-нко, е ушверсальним механiзмом, який дозволяе уйм живим ютотам бути гнучкими за будь-яких мов [9]. Вiн активiзуе оргаиiзм, щоб адаптуватися до нових подш, негативних або позитивних. 1сну-ють рiзнi класифiкацi! стресiв. В психологи, меди-цинi та фiзiологi! видiляють гострий, хронiчний, фь зюлопчний, психологiчний, емоцiйний, шформа-цiйний стреси. Поширеною е така класифiкацiя, зпдно з якою стрес розрiзияють за тривалютю, впливом на оргаиiзм та об'ектом впливу [1].
- незадоволенють ввд роботи, частi помилки, неможливють завершити роботу вчасно;
- ввдчуття вiдчуженостi, малозначущостi у су-спшьствц
- потяг до вживання алкоголю та зб№шення викурених сигарет, втрата апетиту чи пере!дання;
- апатiя, вщсутшсть життевих iнтересiв;
- надмiрна актившсть в соцiальних мережах;
- проблеми з комушкащею або небажання ст-лкуватися [1; 10].
Керування стресом - це вмшня контролювати, впливати та змшювати ситуацiю стресу в бажаному напрямку. 1снують рiзнi способи керування стресом.
Типи стресу
за тривалютю за впливом на оргашзм за об'ектом впливу
Короткостроковий гострий хронiчний Деструктивний конструктивний фiзiологiчний соцiальний психологiчний
Таблиця 2. Способи керування стресом.
способи керування стресом
фiзичнi Емоцшш 1нтелектуальш Духовнi
■ фiзичнi вправи рацюнальне харчування ■ сон та ввдпочинок ■ вправи на релаксацiю ■ розмови з близькими людьми ■ музика ■ вiдпочинок на при-родi ■ спiлкування з твари-нами ■ тайм-менеджмент ■ критичне ставлення до ситуацп ■ розстановка прюрите-тiв ■ медита-цiя ■ моли-тви
тельшлдждбшйрепор-
тажждорлафивьюефбьюконкурсйфниувськапрриос
обистютьзжедшщглопенаеппппрплаваннятлжеби-
пррезбьткоме-
дiящтрулодкуlвiдчайниенфрлнячтджхeфтасенчьна
опрукгшдщуцлабораторiятррилонтоваш-
яжплмстйсмтзацт
Для зменшення рiвня психологiчного та емо-цiйного перенавантаження та позбавлення вiд стресу, спричиненого вимушеною соцiальною iзо-ляцieю, ми маемо розвинути навички стресостшко-сп та навчитися адаптуватися до ново! форми соць ально! взаемоди. Стресостшшсть - це сукупнiсть особистiсних якостей, що дозволяють людинi пере-носити значш iнтелектуальнi, вольовi та емоцшш навантаження (перенавантаження) без особливих шкдливих наслiдкiв для здоров'я [2]. До складо-вих, яш формують стресостшшсть, ввдносять тра-дицiйно вправи на саморегуляцш та концентрацiю уваги.
Наступна частина треншгу представлена двома блоками вправ: на концентрацiю та саморе-гуляцш (керування стресом).
Вправи на концентращю уваги.
Вправа 1. Методика Мюнстерберга.
Учасники отримують роздрукований текст, серед якого е слова. Завдання - якнайшвидше знайти цi слова, оптимальний час для виконання вправи -2 хвилини. Кожне знайдене слово слiд пiдкреслити олiвцем. Шсля того, як закончили, необхiдно шдра-хувати к1льк1сть пiдкреслених слiв.
У цьому текстi зашифровано 23 слова. Якщо учасники не вклалися у 2 хвилини, це означае, що концентрацiя уваги нижче середнього. Якщо за 2 хвилини було знайдено вс слова, це хороший результат; якщо навиъ залишився час - це вiдмiнний результат.
Вправа 2. «ЛМя»
На чистому аркушi паперу з допомогою оль вця, дуже повiльно i плавно, учасники мають провести лiнiю i зосередити всi думки i увагу тiльки на нiй. Якщо учасник ввдволжаеться, вiн робить маленький тк наверх, як на кардюграш, i потiм про-довжуе. Хороший рiвень концентрацп - вiдсутнiсть жодного в^, тобто вiдволiкать, за три хвилини.
Вправа 3. Вправа Левггана.
Диктор Юрш Левiтан, щоб виключити частi навiть у хороших дикторiв помилки, тренував про-фесiйну концентрашю уваги, читаючи переверну-тий догори ногами текст. Iнодi вiн навггь просив ко-лег шдштовхувати i заважати йому, щоб ще бшьше ускладнити задачу. Читав текст розмiрено, голосно, рiвним темпом, домагаючись звичайного як1сного звучання. Для непрофесiонала одна сторшка друко-ваного тексту - хороший результат [15].
Приклад тексту:
Приклад тексту:_
бсонцевтргщорайонзшгуршовинахеьгчяфакту-кюпитентрочагщщкпро-
куроргурстабеютеорiянтобжеубхамаíхокейтруiцiф
цуйгзхтелевiзорсолджщeхюeлгщбпувигашо-
геюжпждрегщхенздсприйнят-
тяйцукенгшщзх1вафипролдблюбовьавфирплосдспе
ктакльячсимтьбюжюeрадiстьвуфцпеждлорпквчи-
ес[т\') ртяпхэ сн охонжом А онэ1ГшсЬшс[п о!п "охох ог онгшоигш иил'сЬ га!/ сн кэяхкпг иминось/;
к аос1оп. 0Х0НЫХ01ЮХИЭИ И ОХОНЫШф охон -ЭВ1ГЯ ОГ КИНЭ1ГЯВХЭ ОХОНЯГВГШОИГШ [ХЗОНПХ'СЮЗН кннзпшгшзл лпипнзхои ОХОНИйГОИЭОХИЭИ охон -эвия ог кнших1эя<<. кгг асжл вннэйояхэ :вхэ]/\[ снгонл'х [Пнрг я оихгаз "1 вяв(1ид шмкйгоиэ ищояэ ген шгега эн ид ¡вхои -оиог вндхйхоп ивя :згпч1лд \ ц кэихвхвивн эхэглд оттгмк ихидос! он эхэжои ид имин<<ж1гои шшшяое ихвяМонхх до!и тшх ген ихвяшшк!и онГгсдоэн IVса \()1 - с [ ¡шмвниявхэдо Гвн иинГвия э хГявсЬю ид ¡ихвялс1онх| охоь охвхвд кэчхэвГя IVса :а|п:д этнэи I ц :ииичгл';.ос[ эл'хиы:;. х яргвд чхэгачшя лшк!двн ихвял\ж!гш эл'ноиос!и с1охсс[ого1\ ох очи кгощ
иртвлхиэ от кэяхшлнои -ос[п л'хн|н0с[х квминэвьл ОХОЧЭд пт1вих1офн1 гоняих -слон лапша кэчхогеГГш шгк! ппвд ' с хйгаэфш юн -ол'с1шснос[о>1 1\кнножгсноаои;.ос[ лнзниьис[из "опПв -лхиэ элхнзгшм онаиоосЬс чэохх 'р нПкеюегоивэ сн чхснсал'досЬи так "изГопт эл'михисЬг чэохх '£ >юо -т хинэихве £эд иГопг кэчхкГохвне ;хс[оионсс[х \ivom -чэГвиос[х /; '1 хгаэви гонэихве кннрон оГо!п пГгеГ -но1\омос[ эл'с1онх| хлс!г твд' [ :пттв лхиэ |нсаоноиос[ц '[£8 3 £] имин<<ж1гои шшшяое шэьвневе ихвяМонхх хин киГ ояжвя ожл'г иь ояжвя о>иог имяпмэвн ох ох Г1Я 1хэонжэ1гве а С иь £ ' [ и1\ж[фип шпвлхиэ £ л'нжом чхотвьвнеои иминось/; лк1т1влхиэ хинвяоноиос[пв£
А. эдээ игпаиакл "яр1ин<<ж1гои хшшшяое кинвяМонхх кинвяошйго л'гсмт ихиняоиве кзчхэлноиос[и ивлин -ось/; ипкегое! юнчпипоо гонэтХиия 3(жл ОГ кэчхэ -ХхивГв ояхэГопг яйшэш хомчитаэГ 1шхкх(х[ц
¿опПвХхиэ ихвяопюйхноя вх имин<<ж1ГОИ 1нш1няое ихвяМонхх ид эхэжои ир-, влнииео^ 'I тин1пд Ч>1|)11Я'Л10(1()1\1!Э КН ИЯВ(1ид
ихсал'ьох'
-ОБЕ I ихвхиГвн 1\ос1ога" ихл'д эжои :нПвяихоиоивэ оГ енхеп. игнтом я эшт:с[и оняихяэфэ изгенг хиш -нх кххл'ьои эп\л';.ос[ :вшфвс[х охоьодос! охонэжлс!ивн ве чхгавн кннсс[охиа охонийгоиэ ихсминл' эшя снса -о;.;н(ис1о эdgoГ :хвниявхэдо хингсою А. итаоиэ ихвх -[(Год;, енхеп. I снож1:аона|с[а оныхоиохиэи вниГопг
внхнэхэииом онщПоиэ имчгрюо снчгсл'хмогохн! жхн отчгю чхшвн кочхэл'нт чхэшхнэхэииом внщП -оиэ ;ттсс[и л'мнис! л'гчоносьл'о щ ятаЕк яодо хинир -эфос[п иеинвномия ииняихяэфэ £ швек яои "ииэид -ос[п вх ииэ1гдос[п шгпкЦл'на ихсал'пт|с[иа эвхвиои -оГ имчгрюо нпкго;.; юнчпппоо хвяоиХ я еинэьвне охояиидоэо эсал'дсн ипкгл'лос[о1\со ояхПэхэи]/\[
' | с [ | (ххэоняихжэс! юнь1х01г0 -гехфохиэи кннэГиияГш) шПвешихж "(ИИОХЯ Я1ЯКОС[п Еинэгдвиэо) кннэияонГш (;хооножл'с[исн юнщП -оиэ кннонл'ол') кннэояоиэве э птткгл'лос[о1\со юивГя иохмэфд кинэппс! шэжвяе ихвииис[п х л'хсаонак! лньиогох'изи ихсхкЬд;. 1\огдос1и хочхвхвд ихсминл' ихо1\ ихвхкэоГ л'хо1\;. эвГ к|Пкгл'лос[о1\сз отодоэ
ИХ1Г01Г0Я ЧХЭШХВГЕ I XI ИХВЯВН£Ш£ОС[ КНН|1\л' И|П01\0
иГос[ис[п кннп\л';.ос[ он — кйиягХхэсТоивэ внихПоид икинвхиГ I 1\оол'нох иияоек и Еинпхявс[пХ •яI£вdgo х'инакл а|го отохоиоиоГ ве эдээ охоивэ вн иниГопх л'аигиа иохшхш кэчхэвхкэоГ иимк "ионвхэ иинихПои -эохиэи щояэ кнншявйпХ ОН - К|ПКГл'л0С[О1\СЗ
ххэонГххдоэн \
ххэояи1гжвя юяиидоэо чхснсал'дсн Ххэихвеоивэ охон -ЫХ01Г0ХИЭИ I ипкгл'лос[о1\со КННВХИИ 1\ИП £ л'>1!.к а;. /; иявйх хииьиогохиэи шониьис!и э ээdxэ иэГопг i иidoxиdэx икниэ1гиохо в£ ииидвхшэви х ииивяийх эжГв | [ [ | шяэ А. godoяx чхгави х яхГвк^ хииькиэи опиэГиви вн ихсал'>пьо Грхэ 6Т"01Л0Э снэшэГнви £ 1\о;.сс[ о!и чхшл';.онлос[и ихс1оио>ю шГохочз
•(|\ОЭО(1|Э 1Я11И!Н\Ч1ом)
15|)11Я'Л10(1()1\1!3 "1 о)у[ М()1'9 111111;||111!1\(1()ф||[
могхГэнои
"ояхэдоГоиэн нис[(:1\огс[(и кткгл'моио •Гodgdэx -л'д митнсд^сд :кннвномия ркэи вн эжя вяоиэ шн -Гвгяэивн I л'[-[ •кшoI^ídвx 'кол'дед сосдаом "кннвья -вн "вмшшэоп •xэнdэxнI "нофэиэх с[л'д1\сп:>1 'ивс[хо1Г -та :я1Гв1таэ хочс[х £ хинГвимэ шчихд оГ иxиГoxэdэп внжои "чхиГохия иxвxdэяэdэп вяоиэ ххэос[п отм^ 1хк ви юняиxвdэпo >юнл\'(к[ в£ ихкегяоиия л';.(к[гш I иxвxdэяэdэп и>п\л'гои в "ихвхиь эн '0L"|Ivл';.0d[_ мем -во - овявя оонпо - зтгноз >пгп>п: - вмшта тсохк - кхэ -в1и "швидв - вяпвт 'дл'мас - самл'д :эогохя хх иxвxdэя -эdэп I яхГвгдэ хояГ £ вяоиэ ххэос[п ихкея вgэdx шxdэяэdэп "р тин1ид
ПОЗИТИВН1 ЕМОЦП ПОЛШШУЮТЬ ЗДОРОВ'Я I ПОДОВЖУЮТЬ
життя
Наш! думки здатн! впливати на процеси у нашому оргашзмь Як виявили дослщниюк люди, як1 позитивно сириймають св1т, мають тенденц1ю до нижчого тиску, менше схильн! до розвитку серцевих захворювань, краще контролюють вагу, у них здоровтий р1вень иукру в кров!. Якщо людина з серйозним захворюванням концентруватиметься на иозитивних емои1ях, це може ищвищити и 1мун1тет \ не дати розшшутися деиреси. Нав!ть у невилковно хворих людей як1сть життя може значно покращитнея, коли вони не зациклюються на сумних переживаниях, а
намагаються знайти щось позитивне у кожному дн1.
Тгог/£9 °М ээиэрд |еио!1еилэ1и| эщ ^о 1иэшс1о|элэр ^о |еилпор ие!§эмло|\|
19
або промшь сонця). У такий cnoci6 формуеться «цша стресу».
Завдання для першо1 групи: написати на cboïx хмаринках негативнi наслщки стресу. Завдання для другоï групи: написати ri речi, як1 вщволшають вiд стресу, допомагають самостiйно врегулювати пси-хоемоцiйний стан та подолати стрес.
Вправа 3. Кодовi слова.
Люди, яш вiдносно легко можуть самостiйно знизити рiвень стресу, мають, як правило, своï «ко-довi слова». Наприклад, «я зможу», «прорвемося», «це тимчасово». Модератор тренiнгу пропонуе уча-сникам подiлитися досвiдом.
Вправа 4. Як я можу допомогти собi подолати стрес?
Учасники дшяться на групи по 2-3 людини, складають iндивiдуальний список порад подолання стресу, а потiм обмiнюються цими списками.
Заключний етап.
Вправа 1. «Сьогодш я...»
Завтрання полягае у створенш позитивноï ат-мосфери.
Учасники по черзi роблять сво1 висновки: «Сьогодш я... навчився, зрозумiв, вщчув, дiзнався, усвiдомив, запам'ятав».
Висновки. Основнi кроки саморегуляцй, як1 допомагають подолати стресову ситуащю, спричи-нену вiрусом К-19:
1. позитивне мислення, позитивне сощальне оточення;
2. нормалiзацiя режиму дня (сон, збалансоване харчування тощо);
3. критичне та вибiркове сприйняття новин, отримання iнформацiï лише з офщшних джерел, цифрова дiета;
4. доброзичливi стосунки з близькими, стлку-вання та, якщо е необхiднiсть, звернення за допомо-гою;
5. усвiдомлення та застосування власних мето-дiв релаксацй та саморегулювання;
6. створення умов, яш послаблюють стрес, за-тишне облаштування та оселi;
7. саморозвиток;
8. медитативш технiки, молитовна та духовна шдтримка, релаксацiйнi вправи.
Стрес як наслвдок вимушено1' соцiальноï iзоля-цй, спричинено1' розповсюдженням коронавiрусноï шфекцй, впливае на стан здоров'я окремо1' людини та свiдомiсть суспiльства. Результати м1жнародних та нацiональних досл1джень демонструють одна-ковi тенденцй' впливу К-19 на вищу освiту i, вщпо-вiдно, на здобувачiв вищо1' освгга. Такими тенден-цiями е: попршення ментального здоров'я та стрес. Отже, завданням науковцiв е консолiдацiя зусиль для подальшого грунтовного теоретичного та практичного вивчення проблеми в нацюнальному та глобальному вимiрах, а також розробки методик (технiк, треншпв) виходу iз стресового стану та стабшзацй психiчного здоров'я студентiв. Методики та способи ефективно1' боротьби зi стресом, серед яких основними ми вважаемо саморегулящю та концентрацш уваги, позволяють гармонiзувати
життя та ефективно виконувати повсякденнi бу-денш та професiйнi завдання. Складовою саморегуляци е також дотримання карантинних заходiв та вiдповiдних рекомендацй МОЗ Украши. У такий спосiб кожен з нас демонструю свою сощальну свь домiсть та вiдповiдальнiсть, вносить частку у боро-тьбу з коронавiрусом, виявляе повагу до допомагае зберегти здоров'я.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Берадзе Т. 19 ознак того, що Вашш психицi потрiбна допомога / BBC News Украша. URL : https://www.bbc.com/ukrainian/blogs-50005240
2. Вчимося жити разом. Курс подготовки вчи-телiв. URL : http ://llt. multycourse.com.ua/ua/page/22/97#2
3. Гольдштейн А., Хомик В. Тренiнг умшь спiлкування : як допомогти проблемним пiдлiткам / Пер. з англ. В. Хомика. - К. : Либгдь, 2003. - 520с.
4. Желуденко М.О. Пошформовашсть здобу-вачiв вищоi освiти як складова психологiчноi без-пеки в умовах вимушеного соцiального дистанщю-вання / М.О. Желуденко // IV Мiжнар. наук.-практ. Iнтернет-конференцiя «1нновацй в сучаснiй освт : украшський та свiтовий контекст». 2021. - С. .
5. Желуденко М.О., Султанова Л.Ю. Вплив пандемй COVID-19 на розвиток освггшх систем у глобальному, европейському та нацюнальному ви-мiрах / М.О. Желуденко, Л.Ю. Султанова // ОсвГта дорослих : теорiя, досвiд, перспективи : зб. наук. пр. - 1н-т пед. освгга i освгга дорослих iменi 1вана Зязюна НАПН Украши. Кшв, 2020. - Вип. 2 (18). -С. 171-183.
6. Желуденко М.О., Султанова Л.Ю. Потен-щал вищоi освгга в кризових умовах : аналiз та перспективи / М.О. Желуденко, Л.Ю. Султанова // The scientific heritage. - Budapest. - 2020. - N. 53., V.4. - P. 46-49.
7. Заслужена А.А., Зайцева 1.В. Позитивш на-слщки дистанцшно1' освгга: сощально-психолопч-ний контекст / А.А. Заслужена, 1.В. Зайцева // Вю-ник Запорiзького нацюнального унiверситету. Пе-дагогiчнi науки. № 2. - 2020. - С. 22-33.
8. Когут I., Назаренко Ю., Сирбу О. Корона-вГрус та освiта: аналiз проблем та наслщшв пандемй [Електронний ресурc] / I. Когут, Ю. Назаренко, О. Сирбу. - Режим доступу : https://cedos.org.ua/uk/articles/koronavirus-ta-osvita-analiz-problem-i-naslidkiv-pandemii - (дата звернення 14.04.2021).
9. Комаренко В. ТГльки факти про : що таке стрес i як вш виникае. URL : https://www.coca-cola.ua/live-drive/pump-yourself-up/stress
10. Матвеев В.М . Життя. Здоров'я. Доля / В.М . Матвеев. — Черкаси : Вщлуння-Плюс, 2008. — 186 с.
11. Офщшна шформащя i рекомендацй Всес-впньо1' оргашзацй охорони здоров'я щодо корона-вГрусно1' шфекцй COVID-19. ВсесвГтня оргашзащя охорони здоров'я. URL : https://cutt.ly/YoMlE6i
12. Реньш М.А., Садовникова Н.О., Лопес Е.Г. Социально-психологический тренинг: Практикум.
Екатеринбург : Изд-во ГОУ ВПО «Рос. гос. проф.-пед. ун-т», 2007. 190 с.
13. Сумський обласний клшчний гостталь ветерашв вшни. Поняття саморегуляцй. Способи саморегуляцй. URL : https://sumy-gospital.lic.org.ua/novyny-2/poniattia-samorehuliatsii-sposoby-samorehuliatsii/
14. Христук О.Л. Особливосп переживання стресу пгд час пандемп COVID-19 у студенпв в процеа дистанцшного навчання / О.Л. Христук, О.Г. Угрин // ВГсник Нацюнального ушверситету оборони Украши. - 2020. - Вип. 2. - С. 116-122. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnaou_2020_2_17.
15. Центр шновацшно1' освгга. Збираемо волю в кулак: вправи та методики для покращення кон-центрацп уваги. URL : http://prosvitcenter.org/metodyky-dlia-concentraciyi-uvahy
16. Auswirkungen der Corona-Pandemie auf Hochschulen und Studium [Електронний ресурс] / Hessisches Ministerium für Wissenschaft und Kunst. -Режим доступу : https://wissenschaft.hessen.de/presse/corona-centerpage/auswirkungen-der-corona-pandemie-auf-hochschulen-und-studium - (дата звернення 08.04.2021).
17. Außerplanmäßige Umfrage zur Situation der HTWK-Studierenden : Der Hochschulalltag fehlt [Електронний ресурс] / Hochschule für Technik, Wirtschaft und Kultur Leipzig (HTWK Leipzig). - Режим доступу : https://nachrichten.idw-online.de/2020/08/11/mehr-kompetenzen-aber-auch-mehr-stress-corona-krise-ist-herausforderung-fuer-studierende/ - (дата звернення 20.04.2021).
18. Corona-Folgen für die internationale Hochschulwelt : Studien & Prognosen [Електронний ресурс] / Deutscher Akademischer Austauschdienst. -Режим доступу : https://www.daad.de/de/infos-services-fuer-hochschulen/kompetenzzentrum/corona-folgen-fuer-die-internationale-hochschulwelt-studien-prognosen/ - (дата звернення 18.03.2021). - Corona-Folgen für die internationale Hochschulwelt: Studien & Prognosen.
19. Effects of COVID-19 Pandemic on Mental Health and Psychological Well-Being of Italian University Students [Електронний ресурс] / SSRN. -Режим доступу :
https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=3 679896 - (дата звернення 20.04.2021).
20. Eysenbach G., Fagherazzi G., Torous J. Effects of COVID-19 on College Students' Mental Health in the United States [Електронний ресурс] / G. Eysenbach, G. Fagherazzi, J. Torous. The National Center for Biotechnology Information. - Режим доступу : https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7473 764/#:~:text=Of%20the%20195%20students%2C%20 138,and%20depressive%20thoughts%20among%20st udents. - (дата звернення 14.04.2021).
21. State of the Student Experience: Fall 2020. [Електронний ресурс] / Gallup-Lumina-Foundation. -Режим доступу : https://www.holmesmurphy.com/fraternal/wp-content/uploads/sites/2/2021/01/Gallup-Lumina-Foundation-State-of-the-Student-Experience-Fall-2020_Report.pdf - (дата звернення 22.04.2021)
22. Stu.diCo. - Studieren digital in Zeiten von Corona. Bundesweite Studie zum OnlineSommersemester 2020 [Електронний ресурс] / Universität Hildesheim. - Режим доступу : https://www.hnd-bw.de/2020/09/24/bundesweite-studie-zum-online-sommersemester-2020/ - (дата звернення 21.04.2021).
23. Studie : „Lernen unter COVID-19 Bedingungen" [Електронний ресурс] / Universität Wien. - Режим доступу : https://lernencovid19.univie.ac.at/ - (дата звернення 24.04.2021).
24. Studieren in Corona-Zeiten [Електронний ресурс] / Julius-Maximilians-Universität Würzburg. -Режим доступу : https://www.uni-wuerzburg.de/aktuelles/einblick/single/news/studieren -in-coronazeiten/ - (дата звернення 07.03.2021).
25. Studie zur Gesundheit von Studierenden in Zeiten der Corona-Pandemie [Електронний ресур] / Züricher Hochschule für Angewandte Wissenschaften.
- Режим доступу : https://www.zhaw.ch/de/gesundheit/forschung/gesund heitswissenschaften/projekte/studierendengesundheit/
- (дата звернення 24.04.2021).
26. Zheludenko M. Education under the conditions of C-19 : psychological dimension of the issue. International E-Conference : Higher Education in a Pandemic Time, Odesa, 2020. - P. 42-45.
