CC BY
37
УДК 616.98:578.834]-036.21:616-051:613.86
https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2020.4.221224
Л.М. Юр 'ева
ОХОРОНА ПСИХ1ЧНОГО ЗДОРОВ'Я МЕДИЧНИХ ПРАЦ1ВНИК1В В УМОВАХ ПАНДЕМП COVID-19
ДЗ «Днтропетровська медична академ1яМОЗ Украти»
кафедра ncuxiampii, наркологи i медично'1 психологи
(зав. - д. мед. н., проф. Л.М. Юр'ева)
вул. В. Вернадського, 9, Днтро, 49044, Укра'та
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
Department of Psychiatry, Narcology and Medical Psychology
V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine
e-mail: [email protected]
Цитування: Медичт перспективы. 2020. Т. 25, № 4. С. 12-21 Cited: Medicni perspektivi 2020;25(4):12-21
Ключов! слова: ncuxinne здоров 'я, медичт пращвники, COVID-19, SARS-CoV-2, 2019-nCoV Ключевые слова: психическое здоровье, медицинские работники, COVID-19, SARS-CoV-2, 2019-nCoV Keywords: mental health, medical workers, COVID-19, SARS-CoV-2, 2019-nCoV
Реферат. Охрана психического здоровья медицинских работников в условиях пандемии COVID-19. ЮрьеваЛ.Н. Во время пандемии, вызванной вирусом SARS-CoV-2, на передовой борьбы находятся работники учреждений здравоохранения, на которых ложится не только значительная физическая, но и эмоциональная нагрузка. При этом медицинские работники относятся к группе высокого риска заболеваемости COVID-19. Пребывание в состоянии постоянного эмоционального стресса со временем приводит к возникновению как психических, так и соматических расстройств. Целью данной статьи является проведение обзора литературы на принципах системности относительно психического здоровья работников медицинских учреждений, оказывающих помощь пациентам с COVID-19. Проведен систематический поиск литературы, в результате которого для анализа было отобрано 32 статьи с сообщениями о психических и поведенческих расстройствах во время пандемии. Основную группу расстройств составляют расстройства тревожно-депрессивного спектра. По разным данным, от четверти до трети медицинских работников имеют клинически значимую тревогу, около трети - депрессию. Также указывается на значительную распространенность расстройств сна у лиц, оказывающих медицинскую помощь больным с COVID-19. В долгосрочной перспективе указано на ожидание роста уровня посттравматического стрессового расстройства. Также в статье приводятся современные взгляды на социально-психологические эффекты эпидемий и пандемий. Уделение чрезмерного внимания, особенно в социальных сетях, проблеме COVID-19 существенно усложняет борьбу с реальной проблемой преодоления пандемии. Доказано, что сверхконцентрация внимания на проблемах, связанных с COVID-19, является фактором повышенного риска развития генерализованного тревожного расстройства. Таким образом, охрана психического здоровья и социально-психологическая поддержка медицинских работников являются одними из важных направлений борьбы с пандемией коронавирусной болезни. Управление психологическими кризисами во время пандемий должно опираться на психогигиенические и психопрофилактические меры как на уровне индивида, так и на уровне общества в целом.
Abstract. Mental health care of medical workers during COVID-19 pandemic. Yuryeva L.M. During the pandemic caused by the SARS-CoV-2 virus, healthcare workers are at the forefront of the battle undergoing not only significant physical but also emotional stress. At the same time medical workers are considered to be at high risk for the incidence of COVID-19. Staying in a state of constant emotional stress over time leads to the emergence of both mental and somatic disorders. The purpose of this article is to conduct a literature review on the principles of consistency regarding the mental health of staff members of medical institutions providing care to patients with COVID-19. A systematic literature search has been carried out, as a result of which 32 articles with reports of mental and behavioral disorders during the pandemic have been selected for analysis. The main group of disorders are disorders of the anxious-depressive spectrum. According to various sources, from a quarter to a third of medical workers have clinically significant anxiety, about a third - depression. Significant prevalence of sleep disorders in individuals providing medical care to patients with COVID-19 has also been indicated. In the long term, the expectation of an increase in the level of post-traumatic stress disorder has been indicated. The article also provides modern views on the socio-psychological effects of epidemics and pandemics. Excessive attention, especially on social media devoted to the problem of COVID-19 significantly complicates the fight against the real problem of overcoming the pandemic. It has
been proven that overconcentration of attention on problems associated with COVID-19 is a factor of the increased risk of developing generalized anxiety disorder. Thus, the protection of mental health and the socio-psychological support of medical workers are some of the important directions in the fight against the coronavirus pandemic. The management of psychological crises during pandemics should be based on psycho-hygienic and psycho-preventive measures both at the level of the individual and society as a whole.
Медичний персонал e одним з ключових pecypcÍB держави в ситуацн пандемп. Вщомосп щодо псих1чного i психологичного стану медич-них пращвииюв, що беруть участь у лшвщацп коронав1русного захворювання, викликаного BÍpycoM SARS-CoV-2, дозволяють припустити, що щ наслщки можуть призвести до небезпек, яю перевищуватимуть иаслщки само! пандемп. Тому шдтримка ф1зичного i псих1чного здоров'я персоналу мае дуже важливе значения для боротьби з паидем1ею [18, 35].
Медичш пращвиики належать до групи най-вищого ризику захворюваносп на COVID-19. Протягом лютого-кв1тня 2020 року в США 19% (9282 особи) вщ ycix хворих на COVID-19 були медичними пращвииками, 27 (0,3%) oci6 померли [7]. Станом на 14.06.2020 р. в США вже захворши 76395 медичних пращвниюв, з яких 407 померло [5].
В Ухаш подтвердили COVID-19 у 1496 медичних пращвииюв, що становило 4,6% вщ ycix ви-падюв K0p0H0BÍpycH0i шфекцп. Пщгверджений щодеииий р1вень захворюваиосп медичних пращв-hhkíb протягом усього перюду в Ухаш був 130,5 випадюв на мшьйон oci6 (95% Д1, 123,9-137,2) [3].
Станом на 3 кв1тня 2020 р. в Кита! на COVID-19 захворши 3 387 пращвииюв охорони здоров'я, 23 (0,7%) з них померли [9].
В Ггалп станом на 3 кв1тня 2020 року близько 10 000 медичних пращвииюв були шфшоваш й 74 померли [27].
Надм1рне псих1чне навантаження на медичних пращвииюв, яю перебувають у мюцях спа-лах1в пандемп i мають шдвищений ризик заражения та психологичного травмування шд час догляду за шфшованими пащентами, мае як корот-K0CTp0K0BÍ, так i довгостроков1 наслщки для пси-х1чного здоров'я i психолопчного благополуччя.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Для визиачеиия сучасиого стану оргашзацн охорони псих1чного здоров'я медичних пращв-hhkíb в умовах пандемп COVID-19 був проведений систематичний огляд. Пошук був проведений в електронних базах даних (PubMed, Medline i Web of Science) (дата вщлшу 01 червня 2020 року) серед опублшованих рецензованих статей з використанням комбшацн таких ключових сл1в: «псих1чие здоров'я», «медичш пращвиики», «mental health», «medical workers»,
«health care personnel», та «COVID-19», «SARS-CoV-2», «2019-nCoV» без обмежень за датою публшацн або мовою стат.
Для включения в огляд стагп повишп були вщповщати такому критер1ю: описувати пси-х1чиу патолопю (у термшах та визиачениях МКХ-10 перегляду чи DSM-5) у пращвниюв заклащв охорони здоров'я шд час пандемп COVID-19, яю брали участь у наданш медичио! допомоги таким пащентам. Додатково були включеш огляди щодо псих1чного здоров'я теля спалах1в тяжкого гострого ресшраториого синдрому (SARS) у 2003 рощ та лихоманки Ебола у 2014 рощ. Критер1ями виключення слугували вщсутшсть власних дослщжень, иаявшсть розлад1в в oci6, яю безпосередиьо не надавали допомогу особам з COVID-19, повщом-леиия про клшчш випадки.
У результат! пошуку було отримаио в цшому 82 роботи, реферати яких були nepeeipem на предмет вщповщносп критер1ям включения. У цшому, ми переглянули 61 повнотекстову статтю, 32 з яких були включеш в остаточний огляд (рис. 1).
Переважна бшьшють статей (п=20) присвячеиа вивчеиию псих1чиого здоров'я пращвниюв закла-д1в охорони здоров'я в Китайськш Народиш Республщ, суттево меише (5 статей) - медичним пращвиикам Сполучеиих Штапв Америки, i жодно1 роботи про медиюв Схщноевропейського perioHy, що пов'язаио як з часом спалаху ешдемп, так i з масштабшстю защяиого персоналу через значну кшьюсть стацюиариих пащенпв.
РЕЗУЛЬТАТА ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Серед 5062 медичних пращвниюв лшареиь для тяжких пащенпв ¿з COVID-19 в Ухаш, у 29,8% були виявлеш ознаки стресу, у 24,1% -ознаки тривоги, у 13,5% - ознаки депресп [8]. Показник поширеност1 посттравматичного стре-сового розладу (ПТСР) серед медичного персоналу в таких ситуащях може сягати 20 вщсотюв, як це було шд час спалаху тяжкого гострого ресшраториого синдрому (SARS) у 2003 рощ [4].
Слщ зазначити, що в дослщженнях психолопчного та псих1чного стану медичних пращв-ниюв, що доглядали за хворими на ßipyc Ебола 2014, також було виявлено низку псих1чних та поведшкових розлад1в, найчаспшими з яких були тривожш, депресивш та посттравматичш CTpecoei розлади [29].
Рис. 1. Схема та алгоритм лггературного пошуку
За даними мережевого перехресного обсте-ження 7236 добровольщв, китайсью дослщники оцшили стан псих1чного здоров'я р1зних верств населения шд час иандемн СОУЮ-19. Пор1вняно з шшими ирофесшними трупами в медичних иращвниюв був виявлений найвищий р1вень погано! якост1 сну [13]. 1нсомшя дуже часто бувае одним з прояв1в тривожних \ депресивних розлад1в. Бона також е одним з головних фактор1в ризику розвитку ПТСР [24].
Медичш пращвники в Ухаш з1ткнулися з високим ризиком шфшування та недостатшм захистом вщ заражения СОУЮ-19. У нещодав-ньому дослщженш у 85,37% медсестер, без-посередньо залученнх до надання допомоги иащентам ¿з СОУГО-19, були виявлеш емоцшш реакцн (гшв, тривога, депрес1я). Вони вщчували розчарування, дискримшащю, негативш емоцн пащенпв, ¿золящю, перевтому \ виснаження. У них був вщсутнш контакт з родинами.
Важливим фактором псих1чно1 дезадаптацн медичних пращвниюв е фактор исихолопчного впливу ешдемн СОУЮ-19 на члешв 1х родин. При вивченш стану 1х здоров'я в Ншгбо \ Кита!
шд час спалаху COVID-19 було виявлено, що загальна поширешсть тривоги та депресивних симптом1в становила в родич1в медичних пра-щвниюв 33,73% i 29,35% вщиовщно. Найбшьш уразлив1 щодо псих1чних розлад1в були батьки й найближч1 родич1 [20].
Така ситуащя викликала исих1чш проблеми, таю як стрес, занепокоення, депресивш симп-томи, безсоння, заперечення, гшв i страх. Ц1 проблеми з псих1чним здоров'ям не тшьки впли-вають на увагу, розумшня i здатшсть медичних иращвниюв приймати ршення, що може перешкодити боротьб1 з SARS-CoV-2, але також можуть мати довгостроковий ефект на ix загальне благополуччя. Охорона ix псих1чного здоров'я мае важливе значения для боротьби з ешдем1ею та стану ix власного здоров'я в довгостроковш перспектив! [32].
Слщ зазначити, що псих1чний стан медичних пращвниюв теля завершения ешдемш ще довп роки потребуе психологичного втручання i псих1атрично1 корекцй. Через 1 piK теля заюнчення спалаху ешдемн SARS у 2003 рощ в Кита! в медичних пращвниюв був зафшсований
бшьш високий pieeHb стресу, шж у хворих, що одужали [30]. Под1бш результаты були за-реестроваш i в шшнх дослщженнях [4, 14, 15]. У 2006 рощ випадково вадбраш сшвроб1тннкп (N = 549) лшарш в Пеюш були опиташ щодо стану i'x ncHxinHoro здоров'я теля спалаху атипово! пневмонй 2003 року. Результаты анал1зу показали, що через 3 роки по тому ймов1ршсть наяв-ност1 високого р1вня депресивиих симптом1в шдвищилась. Було встановлено, що альтрую-тичие прийняття ризику шд час спалаху змен-шило в1ропдшсть високого р1вия депресивиих симптом1в теля спалаху [10].
Як i все населения, медичш пращвники пере-живають сощальио-психолопчш иаслщки пан-демп, як1 становлять ризики для i'x психоло-г1чиого благополучия i псих1чиого здоров'я.
Сощально-психолопчш ефекти пандемш
1. Сучасш шфекцшш пандемн супро-воджуються нешфекцшннмп псих1чиими eni-дем1ями, як1 зумовлеш впливом засоб1в масово! шформаци та сощальннх мереж на псих1чне здоров'я населения. Геиеральиий директор Всесв1тньо1 оргашзаци охороии здоров'я (ВООЗ) Т.А. Gebreisus офщшно визиав юнування «шфо-деми» i закликав до боротьби з нею, оскшьки вона суттево ускладнюе боротьбу з реальною проблемою подолання пандемн COVID-19 [38]. За час1в пандемн страх i тривога е невщ'емною частииою псих1чного стану людиии [1].
Вже шд час пандемн грипу H1N1 2009 року було зафшсовано одиочасиу емоцшну паидем1ю i вперше в науковий лексикон було введено по-няття "емоцшно! ешдемюлоги" [22]. Головиий редактор журналу «Current Psychiatry» H.A. Na-srallah вважае, що «в1русна пандем1я викликала паралельиу ешдем1ю тривоги» [21].
Китайсью дослщники оцшювали зв'язок проблем з псих1чним здоров'ям i впливом со-щальних мереж у перюд пандемн COVID-19. Для проведения ощнки псих1чиого стану було використано онлайн-дослщження 4872 oci6 старше 18 роюв з 31 провшцп й автоиомиих perioHiß. Пошпрешсть депресп, тривоги та поедиаиия депреси i тривоги стаиовила 48,3%. Бшьше 80% учасниюв повщомили про те, що вони часто шддавалися впливу сощальних мереж [19].
У мережевому перехресному обстеженш 7236 китайських добровольщв було виявлено, що перебуваиия в штернет-мережах бшьше 3 годин на добу i концентращя уваги на проблемах, пов'язаних з COVID-19, е фактором шдвищеного ризику розвитку генерал1зованого тривожного розладу [13].
2. Карантин, сощальне дистанщювання та сощальна ¿золящя.
Тривала ¿золящя та вщокремлення вщ имей та сощуму мае иегативиий вплив на псих1чие здоров'я та ф1зичне благополуччя. Серед проблем, що виникають в умовах карантину, найбшьш патогенними для псих1чиого здоров'я е таю: наяв-шсть иеоргашзованого вшьиого часу; сенсорна деприващя й обмеження простору, зниження ру-xoboï активиосп; постшна взаемод1я з обмежеиим колом людей (часто з одшею людииою).
С повщомлення про те, що сощальне дистанщювання може ще бшьше попршити тривогу та депресш [21].
Вплив карантину на псих1чний стан медичних пращвииюв вивчався ще в перюд спалаху SARS у 2003 рощ. Було виявлено, що перебуваиия на карантиш е провюником ПТСР за три роки. У медичних пращвииюв були д1агностоваш бшьш тяжю симптоми ПТСР, шж у загальнш попу-ляци. Перебування на карантиш позитивно корелюе 3i зловживаииям алкоголем, симптомами залежносп та поведшкою уникиения через 3 роки теля карантину. Медичш пращвиики також вщчували бшьшу стигматизащю, шж населения, проявляли бшьше поведшки уникиения, повщомляли про бшьший втрачеиий дохщ i постшно зазиавали психолопчиого травму-вання [28, 33].
3. Стигматизащя. Це типова психолопчна вщповщь при шфекцшнш загроз1, яка е проявом нав'язливих страх1в заражения i смерть Стигматизащя розповсюджуеться на людей з озна-ками pecnipaTopHoi' шфекци та ïx оточення, на тих, хто прибув з шших KpaÏH та mmi групи людей. Про зростання стигматизаци, пов'язаио1 з шфекщею, повщомлялося i при багатьох по-передшх ешдем1ях та паидем1ях [2, 6, 11].
Медичш пращвиики також можуть страждати як вщ зовшшиьо1 стигми, так i вщ само-стигматизацн. Зовшшия стигматизащя пов'язаиа 3Î страхом людей контактувати з тими, хто лшуе пащенпв з COVID-19. Самостигматизащя медичних прац1вник1в е проявом ïx незадоволених потреб i CTpaxiß. Вона також може бути наслщком в1карно1 травматизац11 [36].
Президент М1жнародного ком1тету Червоного Хреста Peter Maurer на засщанш Ради безпеки ООН 27 травня 2020 року заявив про те, що за перюд пандемн' з 13 березня 2020 р. в 13 крашах св1ту зафшсовано 208 напад1в на медичних прац1вник1в та медичш установи, яю надають допомогу пащентам з COVID-19. Ф1зичн1 напади становили 23%, дискримшащя з проявами невербально! i вербально! arpeciï - 20%, умисне
ненадання або вщмова в наданш допомоги, вербальна агрес1я, зневага до заход1в захисту медичного персоналу та умисне незабезпечення засобами захисту - 57% випадюв [16].
В умовах пандемн проблема стигматизацй е не тшьки етичною проблемою. Бона породжуе додатков1 страхи у справжшх носив СОУГО-19 \ заважае 1м своечасно повщомляти про стан свого здоров'я та отримувати своечасну медичну до-помогу. Поеднання тривоги та фобш з1 стигма-тизащею \ вщсутшстю в1ри в систему охорони здоров'я породило типовий поведшковий сце-нарш уникнення тестування на СОУГО-19 иредставниками груии ризику та приховування симитом1в хвороби. Такий поведшковий сце-нарш сирияе иоширенню иандемй.
Експерти ВООЗ у рекомендащях «Псих1чне здоров'я та психосощальш м1ркування шд час спалаху СОУГО-19» [17] иридшяють особливу увагу проблем! дестигматизацн.
4. Нестандартний стан медичних заклад1в та медичних пращвниюв, яю в розиал пандемн не можуть надати доиомогу вс1м хворим, що ставить шд загрозу дов1ру громадськосп до системи охорони здоров'я та II здатносп реагу-вати на сиалах. 33% мешканщв Канади \ 26% ресионденпв США не були виевнеш, що система охорони здоров'я в 1х кра!ш готова боротися з новими випадками СОУГО-19 [31]. Така ситуащя може викликати стресов1 розлади й шш1 реакцй исих1чного здоров'я на потенцшну катастрофу та може спровокувати ¿ндивщуальну й масову пашку. Виникае морально-етична дилема, описана англшським фшософом Фшшиою Фут як проблема «вагонетки», проблема вибору. У ситуацн СОУГО-19 найчастший виб1р: кого класти в реашмацшне вщдшення 1 дати шанс вижити, а кого ш.
Специф1чш джерела стресу для медичних пращвникав, яка л1кують пащенпв з СОУГО-19:
1. Необхщшсть застосовування суворих за-ход1в бюлопчно! безиеки:
а) ф1зичш незручност1 та напруження при постшному носшш сиещального одягу та засоб1в захисту;
б) ф1зична ¿золящя (обмеження на ф1зичш контакти, нав1ть теля робочого дня);
в) постшна пошформовашеть 1 иильшеть щодо процедур шфекцшного контролю;
г) ч1тке дотримання протоколу проведения медичних процедур, вщеутшеть спонтанносп дш.
2. Фактори, що иов'язаш з ризиком передач! захворювання:
а) постшний шфекцшний контроль, який може бути дуже стресогенною иод1ею, оскшьки
звичаин1 симптоми грииу та застуди прии-маються за COVID-19, поки не прийдуть результати тесту;
б) протир1ччя м1ж ирюритетами громадсько! охорони здоров'я i побажаннями иащенпв та i'x с1мей щодо карантину.
3. Психолопчш та особистюш проблеми:
а) страх заражения i ирофесшний ризик;
б) надм1рш прояви ототожнення i контрпереносу;
в) внутршнш конфлшт м1ж конкуруючими потребами роботи i ciM'i', який посилюеться ймов1ршстю заразити COVID-19 родину.
4. Сиециф1чш умови пращ:
а) постшне щоденне надм1рне навантаження, неиередбачувана кшьюсть нових иащенпв i екстрених ситуацш, дефщит сну;
б) постшне спостерпання за попршенням ф1зичного та псих1чного стану хворих та i'x CMepTi, що веде до вшарно! (вторинно!) трав-матизацп;
в) стигматизащя.
Медичний персонал, що працюе в умовах иандемй, мае дуже високий р1вень формування професшного вигоряння. 3 одного боку, синдром емоцшного вигоряння - це певний тип реагу-вання на хрошчний ирофесшний стрес, який дозволяе людиш дозувати й економно витрачати енергетичш ресурси. Але з шшого боку, вини-каюч1 соматичш, исихолопчш i исихоиатолопчш феномени мають несириятлив1 наслщки для здоров'я i ирофесшно! д1яльносп фах1вця. Проф> лактика синдрому вигоряння е одним з pecypciB змщнення психАчного здоров'я медичних пра-щвниюв у ситуацй иандемй [37].
Управлшня психолопчними кризами в першд пандемн COVID-19
Видшяють TaKi CTpaTeri4Hi напрямки змщ-нення психАчного здоров'я шд час спалаху COVID-19:
1) щентифшащя груп шдвищеного ризику;
2) скриншг психАчних розлад1в;
3) исихолопчш втручання, яю обираються за даними скриншга;
4) шдтримка залучених до спалаху COVID-19 медичних пращвниюв;
5) надання точно! та иовно! шформацй;
6) штегращя медичних i громадських pecypciB [12].
Висока контаг!озн!сть COVID-19 переш-коджае наданню кризово! исихолопчно! та психАатрично! допомоги offline. Поиуляризащя 1нтернет-служб i смартфошв та иоява мобшьних мереж п'ятого иоколшня (5G) дозволили фах1в-цям з психАчного здоров'я та органам охорони
здоров я надавати послуги в перюд спалаху C0VID-19 у режим! online. На сьогодшшнш день у Кита! широко впроваджеш декшька вид1в 1нтернет-служб псих1чного здоров'я [23].
Класичш психотерапевтичш та исихолопчш втручання, направлен! на корекщю исих1чного стану медичних иращвниюв у ситуацй спалаху пандемш, у бшьшосп вииадюв малоздшсненш. Реатзащя психологичного втручання серед медичних иращвниюв лшарень Китаю в перюд ешдемй SARS у 2003 рощ наштовхнулася на перешкоди. Вони неохоче брали участь у групових або ¿ндивщуальних психолопчних сес1ях. Деяю медичш сестри демонстрували ознаки исихолопчних страждань, збудливють, драпвливють, небажання вщиочивати. Вони вщ-
мовлялися вщ будь-яко! исихолопчно! доиомоги та заявляли, що в них немае проблем [34]. В 11% випадюв було виявлено високий р1вень травматич-них стресових реакцш, включаючи депресда, три-вожнють, ворожгсть та симптоми соматизацн [25].
Для бшьш ефективного виршення нагальних исихолопчних проблем людей, залучених в ешдем1ю СОУЮ-19, китайсью дослщники роз-робили нову модель психолопчного кризового втручання з використанням штернет-технологш (рис. 2). Ця модель об'еднуе лшар1в, исих1атр1в, исихолопв \ сощальних иращвниюв в штернет-платформи для здшснення исихолопчного втручання по вщношенню до иащеннв, 1х с1мей та медичного персоналу [23, 26].
Де-ф iцит з н а ньщодо i нфв к ц1 й н их к Е-с рс 6 Н езда рови й сгтю бжиття
I
Вел и к i i н и ж иттд та н е п ри-стос ован i ггь
I
В1дсутн ¡-сть U,i НК и пс и к ¡ч HS гс =дс рс в'я та м.етод1 б самооцш к и
I
Дв-ф i цит зн а нь цсдс фчзичнагота п-сиячнага здоров'я н ез н а н нл ve-^it пс ияолопч нога к.оп ¡н гу
|30ЛЯЦ|Я
/Ii kap П си холог Психштр
Дистрес
■ Контакт] особи з заранкнкк тернтор1н
■ Контакт! оообнз nau'ehrov.
■ Пац'еьтн злкколпнною
Е
Потен цж на ¡н-фшаваш 1
Медичний персонал i Нф Е К Ц| Й Н ИК 3 Б Со
I
П а ц1-енти з COVID-19
Рис. 2. Модель психолопчного кризового втручання
Це комплексна система реагування на исихолопчш кризи, яка дозволяе надавати послуги щодо псих1чного здоров'я в режим1 онлайн. Меню цих иослуг включае: штернет-опитування про стан исих1чного здоров'я, пов'язаного з1 сиалахом СОУГО-19; штернет-освиу з иитань исих1чного здоров'я в перюд пандемш; штернет-исихолопчш послуги консультування та штер-венцй для самодопомоги, включаючи когштив-но-иоведшкову терашю при деиресивних, тривожних, стресових розладах та безсонш.
Медичш иращвники е особливою групою, яка потребуе велико! сощально! шдтримки, 1 вони також е важливою силою для надання сощально! шдтримки пащентам. Щоб гарантувати 1х
иостшну ефективну роботу, слщ стежити за станом 1хнього псих1чного здоров'я i надавати безиерервну своечасну доиомогу для i'x шдтримки. Була розроблена покрокова модель управлшня стресом для медичних пращвниюв The Anticipated, Plan and Deter (APD): nepe-дбачати, иланувати, стримувати [26]:
Передбачати - пройти стрес-треншг ще до поди; розумии стрес-менеджмент; висловлювати образи, яю характеризують ймов1рш катастро-ф1чш реакцн на иодш.
Планувати - розробити шдивщуальний план резил1енсу (вщновлення теля исихолопчних проблем); знайти шдивщуальш або rpynoBi KoniHr-ресурси.
Стримувати - навчитись використовувати ¿ндивщуальний план резил1енсу та здшснювати мошторинг р1вня стресу.
Пюля спалаху ешдемп пспхосощальна пщ-тримка в основному зосереджена на особах, яю
перебувають на карантиш, \ медичному персонал! (рис. 3). Сощальна шдтримка та психолопчие втручання в основному надаються через гарячу телефонну лшю та штернет (наприклад, WeChat або шш1 мобшьш застосунки) [26].
Персонал I особи на карантин!, постраждал! ввд ешдеми 2019 пСоУ
Контактш особи
Пащенти з шдозрою
Шдтверджеш пащенти
Персонал шфекцшних лшарень
Рис. 3. Сощально-психолопчна онлайн-пщтримка населения та персоналу, що знаходяться на карантин!
ВИСНОВКИ
1. Даш проведеного науково-теоретичного анал1зу стану псих1чного здоров'я пращвниюв медичних установ, як1 надають допомогу хворим на СОУЮ-19, вказують на значну поширешсть у них тривожно-депресивних розлад1в \ розлад1в сну, що е фактором ризику зростання р1вня психосоматичних розлад1в \ посттравматичного стресового розладу. Вплпв сощально-психоло-пчних та специф1чних для медичних пращвниюв стресових чинниюв е значущим \ потребуе використання сучаснпх штернет-технологш со-щально-психолопчного крпзового втручання.
2. Таким чином, охорона псих1чного здоров'я \ сощально-психолопчна шдтримка медичних пращвниюв е одним з важливих наирямюв боротьби з пандем1ею коронав1русно1 хвороби. Управлшня психолопчними кризами шд час иандемш мае спиратися на исихоппешчш \ психопрофшактичш заходи як на р1вш ¿ндивща, так 1 на р1вш суспшьства в цшому.
Конфл1кт ¿нтерес1в. Автор заявляе про вщсутшсть конфлшту штерес1в.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. ЧабанО.С., ХаустоваО.О. Псих1чне здоров'я холопчно! кризи, тривоги, страху та тривожних в перюд пандеми СОУГО-19 (особливосп пси- розлад1в). ЯМРШЕ^Х 2020. Т. 114,№ 3. С. 26-36.
2. Aguilera J. Xenophobia "Is A Pre-Existing Condition." How Harmful Stereotypes and Racism are Spreading Around the Coronavirus. Time. 2020. 1 Feb.
(AaTa3BepHeHHa: 01.06.20).
3. Association of Public Health Interventions With the Epidemiology of the COVID-19 Outbreak in Wuhan, China / A. Pan et al. JAMA. 2020. Vol. 323, No. 19. P. 1915.
4. ChanA. O., Huak C. Y. Psychological impact of the 2003 severe acute respiratory syndrome outbreak on health care workers in a medium size regional general hospital in Singapore. Occupational Medicine (Oxford, England). 2004. Vol. 54, No. 3. P. 190-196. DOI: https://doi.org/10.1093/occmed/kqh027
5. Characteristics of Health Care Personnel with COVID-19 / CDC COVID-19 Response Team M. M. Hughes et al. United States. 2020. 12 February -9 April. MMWR. Morbidity and Mortality Weekly Report. 2020. Vol. 69, No. 15. P. 477-481. DOI: https://doi.org/10.15585/mmwr.mm6915e6
6. ChungR. Y.-N., LiM.M. Anti-Chinese sentiment during the 2019-nCoV outbreak. Lancet (London, England). 2020. Vol. 395, No. 10225. P. 686-687. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30358-5
7. Coronavirus Disease 2019 (COVID-19) in the U.S. / CDC. URL: https://www.cdc.gov/coronavirus/-2019-ncov/cases-updates/cases-in-us.htmlCenters for Disease Control and Prevention.
8. COVID-19 in Wuhan: Immediate Psychological Impact on 5062 Health Workers / Z. Zhu et al. Psychiatry and Clinical Psychology. 2020.
9. Death from Covid-19 of 23 Health Care Workers in China / M. Zhan et al. New England Journal of Medicine. 2020. Vol. 382, No. 23. P. 2267-2268.
10. Depression after exposure to stressful events: lessons learned from the severe acute respiratory syndrome epidemic / X. Liu et al. Comprehensive Psychiatry. 2012. Vol. 53, No. 1. P. 15-23. DOI: https://doi.Org/10.1016/j.comppsych.2011.02.003
11. Fear and Stigma: The Epidemic within the SARS Outbreak / B. Person et al. Emerging Infectious Diseases. 2004. Vol. 10, No. 2. P. 358-363. DOI: https://doi.org/10.3201/eidl002.030750
12. Ho C. S., Chee C. Y., Ho R. C. Mental Health Strategies to Combat the Psychological Impact of COVID-19 Beyond Paranoia and Panic. Annals of the Academy of Medicine. (Singapore). 2020. Vol. 49, No. 3. P. 155-160.
13. HuangY., ZhaoN. Generalized anxiety disorder, depressive symptoms and sleep quality during COVID-19 epidemic in China: a web-based cross-sectional survey. Epidemiology. 2020. Feb.
URL: http://medrxiv.org/lookup/doi/10.1101/2020.02.19. 20025395, (AaTa3BepHeHHa: 01.06.20)
14. Immediate and sustained psychological impact of an emerging infectious disease outbreak on health care workers / G. M. McAlonan et al. Canadian Journal of Psychiatry. Revue Canadienne De Psychiatrie. 2007. Vol. 52, No. 4. P. 241-247.
DOI: https://doi.org/10.1177/070674370705200406
15. Impact on health care workers employed in high-risk areas during the Toronto SARS outbreak / R. Styra
et al. Journal of Psychosomatic Research. 2008. Vol. 64, No. 2.Р. 177-183.
DOI: https://doi.Org/10.1016/j.jpsychores.2007.07.015
16. LedererE.M. Red Cross says 208 COVID-related attacks on health workers: The Associated Press. URL: https://apnews.com/5156fc838534d6690522ee45af cffefcAP NEWS, (дата звернення: 14.06.20).
17. Mental health and psychosocial considerations during the COVID-19 outbreak / World Health Organization. 2020.
URL: https://apps.who.int/iris/handle/10665/331490, (дата звернення: 14.06.20).
18. Mental health care for medical staff in China during the COVID-19 outbreak / Q. Chen et al. The Lancet Psychiatry. 2020. Vol. 7, No. 4. P. el5-el6. DOI: https://doi.org/10.1016/S2215-0366(20)30078-X
19. Mental health problems and social media exposure during COVID-19 outbreak / J. Gao et al. PLOS ONE. 2020. Vol.15, No.4. P.e0231924. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0231924
20. Mental health status among family members of health care workers in Ningbo, China during the Coronavirus Disease 2019 (COVID-19) outbreak: a Cross-sectional Study / Y. Ying et al. Psychiatry and Clinical Psychology. 2020.
21. NasrallahH. A. During a viral pandemic, anxiety is endemic: The psychiatric aspects of COVID-19. Current Psychiatry. 2020. Vol. 19, No. 4. P. e3-e5.
22. Ofri D. The Emotional Epidemiology of H1N1 Influenza Vaccination. New England Journal of Medicine. 2009. Vol. 361, No. 27. P. 2594-2595.
23. Online mental health services in China during the COVID-19 outbreak / S.Liu et al. The Lancet. Psychiatry. 2020.
DOI: https://doi.org/10.1016/S2215-0366(20)30077-8
24. Predeployment Sleep Duration and Insomnia Symptoms as Risk Factors for New-Onset Mental Health Disorders Following Military Deployment / P. Gehrman et al. Sleep. 2013. Vol.36, No.7. P.1009-1018. DOI: https://doi.org/10.5665/sleep.2798
25. Psychological distress of nurses in Taiwan who worked during the outbreak of SARS / C.-S. Chen, et al. Psychiatric Services (Washington, D.C.). 2005. Vol. 56, No. 1. P. 76-79.
DOI: https://doi.Org/10.1176/appi.ps.56.l.76
26. Recommended psychological crisis intervention response to the 2019 novel coronavirus pneumonia outbreak in China: a model of West China Hospital / J. Zhang et al. Precision Clinical Medicine. 2020. Vol. 3, No. 1. P. 3-8.
DOI: https://doi.org/10.1093/pcmedi/pbaa006
27. Reguly E. Italian doctors' fatalities reach tragic levels as they fight COVID-19 in overburdened hospitals. The Globe and Mail. 2020. 3 Apr. URL: https://www.theglobeandmail.com/world/article-italian-doctors-fatalities-reach-tragic-levels-as-they-fight-covid-1/, (дата звернення: 14.06.20).
28. Rubin G. J., Wessely S. The psychological effects of quarantining a city. BMJ. 2020. P. m313.
29. Shultz J. M., BainganaF., Neria Y. The 2014 Ebola outbreak and mental health: current status and recommended
response. JAMA. 2015. Vol. 313, No. 6. P. 567-568. DOI: https://doi.org/10.1001/jama.2014.17934
30. Stress and psychological distress among SARS survivors 1 year after the outbreak / A. M. Lee et al. Canadian Journal of Psychiatry. Revue Canadienne De Psychiatrie. 2007. Vol. 52, No. 4. P. 233-240. DOI: https://doi.org/10.1177/070674370705200405
31. Taylor S. The psychology of pandemics: preparing for the next global outbreak of infectious disease. Newcastle upon Tyne: Cambridge Scholars Publishing, 2019. 178 p.
32. The mental health of medical workers in Wuhan, China dealing with the 2019 novel coronavirus / L. Kang et al. The Lancet Psychiatry. 2020. Vol. 7, No. 3. P. el4. DOI: https://doi.org/10.1016/S2215-0366(20)30047-X
33. The psychological impact of quarantine and how to reduce it: rapid review of the evidence / S.K. Brooks et al. The Lancet. 2020. Vol. 395, No. 10227. P. 912-920. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30460-8
34. The psychological impact of the SARS epidemic on hospital employees in China: exposure, risk
perception, and altruistic acceptance of risk / P. Wu et al. Canadian Journal of Psychiatry. Revue Canadienne De Psychiatrie. 2009. Vol.54, No. 5. P. 302-311. DOI: https://doi.org/10.1177/070674370905400504
35. 2019-nCoV epidemic: address mental health care to empower society / Y. Bao et al. Lancet (London, England). 2020. Vol. 395, No. 10224. P. e37-e38. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30309-3
36. Vicarious traumatization in the general public, members, and non-members of medical teams aiding in COVID-19 control / Z. Li et al. Brain, Behavior, and Immunity. 2020.
DOI: https://doi.Org/10.1016/j.bbi.2020.03.007
37. Yuryeva L. N. Educational Programs for Burnout Prevention among Healthcare Professionals in Mental Health. Psychiatry, Psychotherapy and Clinical Psychology. 2019. Vol. 10, No. 2. P. 345-352.
38. Zarocostas J. How to fight an infodemic. The Lancet. 2020. Vol. 395, No. 10225. P. 676.
REFERENCES
1. ChabanOS, KhaustovaOO. [Mental health during the COVID pandemic - 19 (features of psychological crisis, anxiety, fear and anxiety disorders)]. NeuroNEWS. 2020;3(114):26-36. Ukrainian.
2. Aguilera J. Xenophobia "Is A Pre-Existing Condition." How Harmful Stereotypes and Racism are Spreading Around the Coronavirus. Time. [Internet]. 2020 Feb 1. [cited 2020Mar31]; Available from: https://time.com/5775716/xenophobia-racism-stereotypes-coronavirus/
3. Pan A, Liu L, Wang C, Guo H, Hao X, Wang Q, et al. Association of Public Health Interventions With the Epidemiology of the COVID-19 Outbreak in Wuhan, China. JAMA. 2020;323(19):1915. doi: https://doi.org/10.1001/jama.2020.6130
4. Chan AOM, Huak CY. Psychological impact of the 2003 severe acute respiratory syndrome outbreak on health care workers in a medium size regional general hospital in Singapore. Occup Med (Lond). 2004May;54(3): 190-6.
doi: https://doi.org/10.1093/occmed/kqh027
5. CDC COVID-19 Response Team, Hughes MM, Kuhar DT, Luckhaupt SE, McDaniel CJ, Porter RM, et al. Characteristics of Health Care Personnel with COVID-19 - United States, February 12-April 9, 2020. MMWR Morb Mortal Wkly Rep. 2020;69(15):477-81. doi: https://doi.org/10.15585/mmwr.mm6915e6
6. Chung RY-N, Li MM. Anti-Chinese sentiment during the 2019-nCoV outbreak. Lancet. 2020;395(10225):686-7.
doi: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30358-5
7. CDC. Coronavirus Disease 2019 (COVID-19) in the U.S. [Internet]. Centers for Disease Control and Prevention. 2020 [cited 2020 Jun 14]. Available from: https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/cases-updates/cases-in-us.html
8. Zhu Z, Xu S, Wang H, Liu Z, Wu J, Li G, et al. COVID-19 in Wuhan: Immediate Psychological Impact on 5062 Health Workers [Internet]. Psychiatry and Clinical Psychology; 2020 Feb [cited 2020 Jun 14]. Available from:
http://medrxiv.org/lookup/doi/10.1101/2020.02.20.20025338
9. Zhan M, Qin Y, Xue X, Zhu S. Death from Covid-19 of 23 Health Care Workers in China. N Engl J Med. 2020;382(23):2267-8. Available from: http://www.nejm.org/doi/10.1056/NEJMc2005696
10. Liu X, Kakade M, Fuller CJ, Fan B, Fang Y, Kong J, et al. Depression after exposure to stressful events: lessons learned from the severe acute respiratory syndrome epidemic. Comprehensive Psychiatry. 2012;53(1): 15-23. doi: https://doi.Org/10.1016/j.comppsych.2011.02.003
11. Person B, Sy F, Holton K, Govert B, Liang A, the NCID, et al. Fear and Stigma: The Epidemic within the SARS Outbreak. Emerg Infect Dis. 2004;10(2):358-63. doi: https://doi.org/10.3201/eidl002.030750
12. Ho CS, Chee CY, Ho RC. Mental Health Strategies to Combat the Psychological Impact of COVID-19 Beyond Paranoia and Panic. Ann Acad Med Singap. 2020 16;49(3):155-60.
13. Huang Y, Zhao N. Generalized anxiety disorder, depressive symptoms and sleep quality during COVID-19 epidemic in China: a web-based cross-sectional survey [Internet], Epidemiology; 2020 Feb. [cited 2020 Mar 22]. Available from:
http://medrxiv.org/lookup/doi/10.1101/2020.02.19.20025395
14. McAlonan GM, Lee AM, Cheung V, Cheung C, Tsang KWT, Sham PC, et al. Immediate and sustained psychological impact of an emerging infectious disease outbreak on health care workers. Can J Psychiatry. 2007 Apr;52(4):241-7.
doi: https://doi.org/10.1177/070674370705200406
15. Styra R, Hawryluck L, Robinson S, Kasapino-vic S, Fones C, Gold WL. Impact on health care workers employed in high-risk areas during the Toronto SARS outbreak. J Psychosom Res. 2008;64(2): 177-83. doi: https://doi.Org/10.1016/j.jpsychores.2007.07.015
16. Lederer EM. Red Cross says 208 COVID-related attacks on health workers [Internet], AP NEWS. 2020 [cited 2020 Jun 14]. Available from: https://apnews.com/5156fc838534d6690522ee45afcffefc
17. World Health Organization. Mental health and psychosocial considerations during the COVID-19 outbreak [Internet], 2020 [cited 2020 Mar 31]. Available from: https://apps.who.int/iris/handle/10665/331490
18. Chen Q, Liang M, Li Y, Guo J, Fei D, et al. Mental health care for medical staff in China during the COVID-19 outbreak. The Lancet Psychiatry. 2020;7(4): 15-16. doi: https://doi.org/10.1016/S2215-0366(20)30078-X
19. Gao J, Zheng P, Jia Y, Chen H, Mao Y, Chen S, et al. Mental health problems and social media exposure during COVID-19 outbreak. Hashimoto K, editor. PLoS ONE. 2020;15(4):e0231924.
doi: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0231924
20. Ying Y, Kong F, Zhu B, Ji Y, Lou Z, Ruan L. Mental health status among family members of health care workers in Ningbo, China during the Coronavirus Disease 2019 (COVID-19) outbreak: a Cross-sectional Study [Internet]. Psychiatry and Clinical Psychology; 2020 Mar [cited 2020 Mar 22]. Available from: http://medrxiv.org/lookup/doi/10.1101/2020.03.13.20033290
21. Nasrallah HA. During a viral pandemic, anxiety is endemic: The psychiatric aspects of COVID-19. Current Psychiatry. 2020;19(4):e3-5. Available from: https://www.mdedge.com/psychiatry/article/219212/coron avirus-updates/during-viral-pandemic-anxiety-endemic-psychiatric
22. OfriD. The Emotional Epidemiology of H1N1 Influenza Vaccination. N Engl J Med. 2009;361(27):2594-5. doi: https://doi.org/10.1056/NEJMp0911047
23. Liu S, Yang L, Zhang C, Xiang Y-T, Liu Z, Hu S, et al. Online mental health services in China during the COVID-19 outbreak. Lancet Psychiatry. 2020 Feb 18. doi: https://doi.org/10.1016/S2215-0366(20)30077-8
24. Gehrman P, Seelig AD, Jacobson IG, Boyko EJ, Hooper TI, Gackstetter GD, et al. Predeployment Sleep Duration and Insomnia Symptoms as Risk Factors for New-Onset Mental Health Disorders Following Military Deployment. Sleep. 2013 Jul 1;36(7): 1009-18.
doi: https://doi.org/10.5665/sleep.2798
25. ChenC-S, WuH-Y, YangP, YenC-F. Psychological distress of nurses in Taiwan who worked during the outbreak of SARS. Psychiatr Serv. 2005 Jan;56(l):76-79. doi: https://doi.Org/10.1176/appi.ps.56.l.76
26. Zhang J, Wu W, Zhao X, ZhangW. Recommended psychological crisis intervention response to the 2019 novel coronavirus pneumonia outbreak in China:
a model of West China Hospital. Precision Clinical
Medicine. 2020;3(l):3-8.
doi: https://doi.org/10.1093/pcmedi/pbaa006
27. Reguly E. Italian doctors' fatalities reach tragic levels as they fight COVID-19 in overburdened hospitals. The Globe and Mail. 2020 Apr 3 [cited 2020 Jun 14]; Available from:
https://www.theglobeandmail.com/world/article-italian-doctors-fatalities-reach-tragic-levels-as-they-fight-covid-1/
28. Rubin GJ, Wessely S. The psychological effects of quarantining a city. BMJ. [Internet]. 2020;m313. Available from:
http://www.bmj.com/lookup/doi/10.1136/bmj.m313
29. Shultz JM, Baingana F, Neria Y. The 2014 Ebola outbreak and mental health: current status and recommended response. JAMA. 2015;313(6):567-8. doi: https://doi.org/10.1001/jama.2014.17934
30. Lee AM, Wong JGWS, McAlonan GM, Cheung V, Cheung C, Sham PC, et al. Stress and psychological distress among SARS survivors 1 year after the outbreak. Can J Psychiatry. 2007 Apr;52(4):233-40. doi: https://doi.org/10.1177/070674370705200405
31. Taylor S. The psychology of pandemics: preparing for the next global outbreak of infectious disease. Newcastle upon Tyne: Cambridge Scholars Publishing; 2019. p. 178
32. Kang L, Li Y, Hu S, Chen M, Yang C, Yang BX, et al. The mental health of medical workers in Wuhan, China dealing with the 2019 novel coronavirus. The Lancet Psychiatry. 2020;7(3):el4. doi: https://doi.org/10.1016/S2215-0366(20)30047-X
33. Brooks SK, Webster RK, Smith LE, Woodland L, Wessely S, Greenberg N, et al. The psychological impact of quarantine and how to reduce it: rapid review of the evidence. The Lancet. 2020;395(10227):912-20. doi: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30460-8
34. Wu P, Fang Y, Guan Z, Fan B, Kong J, Yao Z, et al. The psychological impact of the SARS epidemic on hospital employees in China: exposure, risk perception, and altruistic acceptance of risk. Can J Psychiatry. 2009;54(5):302-ll. doi: https://doi.org/10.1177/070674370905400504
35. Bao Y, Sun Y, Meng S, Shi J, Lu L. 2019-nCoV epidemic: address mental health care to empower society. Lancet. 2020;395(10224):e37-8.
doi: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30309-3
36. Li Z, Ge J, Yang M, Feng J, Qiao M, Jiang R, et al. Vicarious traumatization in the general public, members, and non-members of medical teams aiding in COVID-19 control. Brain Behav Immun. 2020 Mar 10. doi: https://doi.Org/10.1016/j.bbi.2020.03.007
37. Yuryeva LN. Educational Programs for Burnout Prevention among Healthcare Professionals in Mental Health. Psychiatry, Psychotherapy and Clinical Psychology. 2019;10(2):345-52.
38. Zarocostas J. How to fight an infodemic. The Lancet. 2020;395(10225):676.
doi: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30461-X
Crana Ha^ium^ AO pe^aKuii' 15.06.2020
