ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕКИ, ГІГІЄНИ ПРАЦІ ТА ІНФЕКЦІЙНОГО КОНТРОЛЮ В БОРОТЬБІ З ПРОФЕСІЙНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ НА COVID-19 У ЗАКЛАДАХ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 613.62:616-051(477.42):616.9:578.834 https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2020.4.221660

0.П. Яворовський 1, ПРОБЛЕМЫ БЕЗПЕКИ, ППСНИ ПРАЦ1 Ю.М. Скалецький 13, ТА 1НФЕКЦ1ЙНОГО КОНТРОЛЮ

ля" ЕтХН°ь 2 В БОРОТЬБ1 3 ПРОФЕС1ЙНИМИ

1.M. KupLw4 ЗАХВОРЮВАННЯМИ МЕДИЧНИХ

ММ Риган 5 ПРАЦ1ВНИК1В НА COVID-19 У ЗАКЛАДАХ

ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я YKPAÏHH

Нацюналъний медичний ymeepcumem iM.i О.О. Богомолъця

кафедра ziziem ma екологП № 2 1

(зав. - д. мед. н., проф. О.П. Яворовський)

кафедра тфекцшних хвороб 2

(зав. - д. мед. н., проф. O.A. Голубовсъка)

бул. Т. Шевченка, 13, Ku'ie, 01601, Укра'ша

ДУ «Incmumym громадсъкого здоров 'я im. О.М. Марзеева ПАМП Украгни»3 (дир. - д. мед. н., проф. A.M. Сердюк) вул. Попудренка, 50, Ku'ie, 02094, Украша

Житомирсъкий медичний incmumym ЖитомирсъкоЧ обласноЧради 4 кафедра громадсъкого здоров 'я (зав. - к. мед. н. I.M. Киричук)

вул. Велика Бердичгвська, 46/15, Житомир, 10002, Украша

Нацгональний умверситет фгзичного виховання i спорту Украгни 5

(ректор - д. е. н., проф. С.В. 1мас)

вул. Фгзкультури, 1, Ku'ie, 03150, Украта

Bogomolets National Medical University

Department of hygiene and ecology N 2 1

Department of infectious diseases 2

T. Shevchenko elvd., 13, Kyiv, 01601, Ukraine

SI «O.M. Marzelev Institute for Public Health of the NAMS of Ukraine» 3 Popudrenko Str., 50, Kyiv, 02094, Ukraine

Zhytomyr Medical Institute of Zhytomyr Regional Council Board 4 Department of public health

Velyka Berdychivska Str, 46/15, Zhytomyr, 10002, Ukraine National University of Ukraine on Physical Education and Sport5 Fizkultury str., 1, Kyiv, 03150, Ukraine e-mail: kgpnmu@ukr.net

Цитування: Медичт перспективы. 2020. T. 25, № 4. С. 159-165 Cited: Medicni perspektivi 2020;25(4):159-165

Ключов! слова: COVID-19, умоеи пращ, професшна захеорюеатстъ медичних пращениюе, ризик заражения Ключевые слова: COVID-19, условия труда, профессиональная заболеваемость медицинских работников, риск заражения

Keywords: COVID-19, working conditions, occupational morbidity of médical workers, risk of contamination

Реферат. Проблемы безопасности, гигиены труда и инфекционного контроля в борьбе с профессиональными заболеваниями медицинских работников на COVID-19 в лечебных учреждениях Украины. Яворовский А.П.,

Скалецкий Ю.Н., Брухно Р.П., Шкурба А.В., Киричук И.Н., Рыгай М.М. Цель публикации состояла в оценке безопасности, гигиены труда и инфекционного контроля в лечебных учреждениях Киева, Житомира и Житомирской области для улучшения управления рисками заражения медицинского персонала вирусом SARS-CoV-2 и снижения профессиональной заболеваемости и смертности медицинских работников от COVID-19. При проведении исследования были использованы библиосемантичний, гигиенический, анкетно-опросный, статистические методы и методы сравнительного и системного анализа. Работа медиков, занятых преодолением пандемии COVID-19, отнесена к опасной (экстремальной). Кроме вируса SARS-CoV-2, на формирование условий труда медицинских работников влияют сопутствующие физические, химические факторы и высокое физическое и нервно-эмоциональное напряжение. Среди медицинских работников Житомирской области, которым поставлен диагноз острого профессионального заболевания COVID-19,

2 0/ Том XXV/ 4

преобладали медицинские сестры (38,57%). Второе ранговое место по уровню заболеваемости COV1D-19 занимали младшие медицинские сестры (26,1%), третье - фельдшеры (5,31%). Заболеваемость врачей ранжировались в такой последовательности: врачи ОПСМ - 4,85%, врачи-хирурги - 4,16%, врачи-анестезиологи - 2,54%, врачи-инфекционисты - 2,08%, врачи-рентгенологи - 1,85%. Такое распределение по медицинским профессиям в целом наблюдается по всем областям Украины. Риск заразиться SARS CoV 2 для медицинских работников по состоянию на начало октября был выше в 3,8 раза, чем среди общего населения. Риск умереть от COV1D 19 у работников здравоохранения выше в 1,5 раза, чем среди общего населения. Главными причинами высоких уровней профессиональной заболеваемости медицинского персонала на COV1D-19 в Украине следует определить работу в очаге заболевания, личную неосторожность пострадавших, не полную обеспеченность ЛУ кадрами, медицинских работников СИЗ; неиспользование СИЗ при их наличии, отсутствие или некачественное проведение инструктажа по охране труда; дефицит врачей-эпидемиологов, гигиенистов и профпатологов.

Abstract. Problems of safety, occupational hygiene and control over infections in fighting with occupational diseases of healthcare workers with COVID-19 in treatment facilities of Ukraine. Yavorovsky A.P., Skaletsky Yu.M., Brukhno R.P., Shkurba A.V., Kirichuk I.M., Regan M.M. The objective of the publication was to assess the safety of treatment facilities, occupational health and infection control in Kiev, Zhytomyr and Zhytomyr region to enhance risk management of SARS-CoV-2 infection of healthcare workers and reduce occupational illness and mortality for COVID-19. Bibliosemantic, hygienic, questionnaire, statistical methods and methods of comparative and system analysis have been used. The work of doctors involved in overcoming COVID-19 pandemic is classified as dangerous (extreme). In addition to the SARS-CoV-2 virus, the working conditions of medical workers are influenced by physical, chemical factors and high physical and neuro-emotional stress. Among medical workers of the Zhytomyr region who were diagnosed with an acute occupational disease COVID-19, nurses prevailed (38.57%). Junior nurses (26.1%) - the second COVID-19 incidence, paramedics (5.31%) occupy the third place. The doctors' incidence was ranked in the following sequence: doctors of GPFM - 4.85%, surgeons - 4.16%, anesthesiologists - 2.54%, infectious disease doctors - 2.08%, radiologists - 1.85%. This distribution of medical professions is observed for all Ukraine regions. Chance of becoming infected with SARS CoV 2 for healthcare workers in October was by 3.8 times higher than the general population. Risk of dying from COVID-19 in healthcare workers is greater by 1.5 times than the general population. The high level of occupational morbidity of COVID-19 in Ukrainian medical personnel is determined by personal negligence, incomplete staffing of TF with medical workers, of medical workers with PPE; dis-use of PPE if available, absence or poor-quality instruction on labor protection; shortage of epidemiologists, hygienists and occupational pathologists.

Добре вщомо, що у всьому свт першою i головною категор1ею ризику профеайного заражения пщ час епщемп шфекцшних хвороб, неза-лежно вщ в1ку, ¿мунного статусу, наявносп супут-шх хвороб, виступають медичш пращвиики [6, 9].

Двадцять третього березня 2019 р. М1ж-народна оргашзащя пращ (МОП) нормативним документом «ILO Standards and COVID-19 (coronavirus) FAQ - Key provisions of international labour standards relevant to the evolving COVID-19 outbreak (23 March 2020, Version 1.2) визнала COVID-19 новям професшним захворюванням останнього десятир1ччя i вщиесла медичний персонал до професшио1 групп ризику [10].

У документ! шдкреслено, що захворювання на COVID-19 визнаеться профес1йним, якщо воно розвинулося виаслщок професшного контакту. У pa3i втрати працездатносп через COVID-19 медичний пращвник мае право на грошову компенсащю, вщшкодування медичних та сощальних витрат, а в pa3i смерт1 члени ciM'ï постраждалого отримують грошову компенсащю [6, 10].

В Укра1'ш захворювання COVID-19 постановок» Кабшету MimcipiB № 394 вщ 13.05.2020 року внесено до перелшу професшних захворювань i

160

тим самим доповнено список професшних захворювань, затверджений рашше (постанова Кабшету Мшютр1в Украши № 1664 вщ 08.11.2000 року) [6].

Процедура встановлення д1агнозу гострого професшного захворювання на СОУГО-19 визна-чаеться нормативним документом «Порядок роз-слщування та облшу нещасних випадюв, професшних захворювань та аварш на виробництвЬ>, затвердженим постановою Кабшету мшютр1в Украши №337 вщ 17.04.2019 р [6].

Мета публшацй полягала в ощнщ безпеки, гшеии пращ та шфекцшного контролю в закладах охорони здоров'я (303) м. Киева, м. Житомира та Житомирсько! обласп для покращення управлшня ризиками заражения медичного персоналу в1русом 8АК8-СоУ-2 та зниження професшно! захворюваносп \ смерт-носп медичних пращвниюв вщ СОУГО-19.

МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ

При проведенш дослщження використаш б1блюсемантичний, ппешчний, анкетно-опиту-вальний, статистичш методи та методи пор1в-няльного й системного анатзу [1, 5, 8].

На умовах лщензИ CC BY 4.0

Використовувалися дат МОП, Кабшету Mi-HicTpiB Украши, оперативна шформащя Державно! служби з питань пращ, даш Нацюиально! служби здоров'я Украши, Центру громадського здоров'я МОЗ Украши.

Проведено анкетування 135 медичних пращв-ниюв 10 303 у Киев! та Житомирськш облает! з використанням створено! авторами статп анкети, яка мютила 54 запитання та охоплювала без-пеков1 й ririeHÎHHi аспекти роботи медичного персоналу, а також питания шфекцшного контролю [8].

Ризик шфшувания BipycoM SARS-CoV-2 серед населения розраховувався 3i сшввщиошения кшькост! захворших oci6 до чисельност! населения облает!, а ризик шфшувания медичного персоналу - 3i сшввщиошения захворших медичних пращвииюв до чисельност! медперсоналу [5].

Статистична ощнка виконувалися за загально-прийиятими методиками з використанням лщен-зшно! програми Microsoft Excel.

Дослщження проведен! в рамках роботи над НДР «Наукове обгрунтування оптимально! си-стеми управлшня ризиками для забезпечення безпечного лшарияного середовища» (державний реестращйний номер: 0120U101432), яка вико-нуеться на кафедр! ririeHH та екологп № 2 НМУ ¿меш О.О. Богомольця на замовлення МОЗ Украши.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ÏX ОБГОВОРЕННЯ

Через високу в!рулентшсть i контагюзнють, достатньо тривале виживаиня на поверхиях i предметах та вщсутнють популяцшиого ¿муш-тету, Bipyc SARS-CoV-2 вщиесений до збудниюв особливо небезпечних шфекцшиих хвороб (Наказ МОЗ Украши вщ 25.02.2020 р. №526). Тому робота медичного персоналу, професшно зайнятого подолаииям пандемп COVID-19, згщио з чинною гшешчиою класифшащею пращ вщнесеиа до небезпечно1 або екстремально! (4-й клас) [3]. Небезпека в л1карияному середовищ1 формуеться не т1льки BipycoM SARS-CoV-2, а й супутн1ми х1м1чиими, ф1зичиими чинниками, висо-ким ф1зичиим i нервово-емощйним напружениям.

Так, проведеие нами в 303 Киева та Жито-мирсько! област1 анкетування показало, що переважна к1льк1сть медичних прац1виик1в зазиае впливу п1двищеного иервово-емоц1йного иапру-жеиия (89,7% кшвських i 74,0% житомирських л1кар1в). Серед причин цього напружения на перше мюце i кияии, i житомиряни поставили иебезпеку заражения BipycoM SARS-CoV-2 для власного здоров'я i здоров'я члешв родини, на друге мюце кияни поставили тривале пере-

буваиня в засобах захисту, житомиряни - тяжкий стан хворих, а на трете мюце кияни поставили власш помилки, що негативно вплинули на стан здоров'я хворих, тод1 як житомиряни - тривале перебування в засобах захисту.

Житомирсью л1кар1 в 22,9% випадюв втому вщчувають у середиш робочо! зм1ии, 66,7% у кшщ робочо! зм1ни, а 28,2% кшвських л1кар1в в1дзначають стан втоми у середиш робочо! змши й 79,5% у кшщ робочо! змши.

Достатньо забезпечеш 313 у кшвських лшарнях 94,9% л!кар1в, тод1 як у житомирських лише 62,5% опитаних ос1б.

Тестувания на СОУГО-19 методом ПЛР проводились у 74,5% кшвських ! 56,5% житомирських л!кар1в, при тому, що вс1 опитаи! кияни ! житомиряни мають вщношення до прийому, обстеження ! л1кування хворих на СОУГО-19.

Щеплення в1д !нфекц1йних захворюваиь у житомирських л!кар1в за рахунок держави про-водяться в 68,8% опитаних, а в Киев! у 18,0% опитаних.

Серед ф!зичиих чинниюв житомирсью л1кар1 иайчаст1ше в!дм1чають вплив ультрафюлетового випром!нювания (22,9%), на другому мющ -шум в1д обладнання (20,8%) ! на третьому м1сц1 (16,7%) - юшзуюче випром!нювания. У !хшх ки!вських колег на першому ! другому м1сц1 теж зиаходяться ультрафюлетове випром!нювания (48,7%) ! шум (20,51%), а на третьому мющ (18,0%) - електромагштне випромшювання.

Достатне осв1тлення на робочому м1сц1 ! достатню ефектившсть веитиляц!! в!дзначають 90,6% та 50,0% житомирян \ 51,3% та 30,8% киян вщповщно.

При цьому варто вщм!тити, що деф1цит осв^лення сприяе зростанию частоти випадк1в аварш (укол1в голкою, пор!з1в скальпелем тощо), травм вщ пад1нь.

Також слщ звернути увагу на наявн!сть особливих вимог до систем вентиляцй в шфекцшних в!дд!леннях. Наприклад, ВООЗ для забезпечення безпечного ! комфортного перебування медичного персоналу в реашмацшних вщдшеннях з хворими на СОУГО-19 рекомендуе подачу чистого пов1тря в примщенш з роз-рахуику не менше шж 160 л/с на одного пащента [2]. В Укра!ш ж на цей момент вщбуваеться перепроф!лювания загальносоматичних в1д-д1леиь пщ прийом пац!ент!в з п1дозрою або поставленим д1агнозом СОУГО-19 без ураху-вання вимог до вентиляц!йних систем шфекцшних вщдшень.

Серед шкщливих х!м1чних профес!йиих чиниик!в ки!вськ! (71,8%) ! житомирськ! (57,3%)

20/ Том XXV/ 4

161

л1кар1 найчастше називають наявшсть бюцид1в \ лшарських засоб1в - 46,2% \ 39,6% вщповщно. Опиташ кшвсью л1кар1 як прояв впливу х1м1чних чинниюв в1дм1тили: неприемный запах - 41,0%, подразнення слизових оболонок або шюри -35,9% 1 алерпчш реакцп - 18,0%, а в 1х жито-мирських колег значения цих прояв1в вщзнача-лнся на р1вш 51,0%, 45,0% ¿33,3% вщповщно.

Протягом 2019-2020 роюв серед житомирських л1кар1в майже кожннй 5-й вщмггив, що в1д 1 до 10 раз травмувався через слизьку шдлогу, 11 л1кар1в через слизью дор1жки на територп 303, по 8 ос1б через сторонш предметы шд ногами та вщсутшсть поручшв на шдйомах 1 спусках, а також 6 ос1б - через висою пороги. Приблизно на такому ж р1вш проблему травмування вщм1чали й кшвсью л1кар1.

Схожими виявилися показники травмування кшвських 1 житомирських л1кар1в внаслщок укол1в чи подряпин ш'екцшною голкою або уламками скла при вщкригп ампул, а також отримання опшв. Суттево не вщр1знялася в опи-таних трупах л1кар1в 1 кшьюсть випадюв травмування опорно-рухового апарату, зафшсо-ваних в основному при перемщенш хворих.

За даними анал1тичних панелей Кабшету Мшютр1в Украши [4], забезпечешсть 303 Укра1ни медичним персоналом, який надае допомогу хворим на СОУЮ-19, на кшець ве-ресня 2020 року в середньому по Украш становила 83,5%. Найнижчим цей показник був у Харювськш област1 (72,8%), а найвищим у Р1вненськш обласп (91,88%). У Киев1 забезпечешсть 303 персоналом була на р1вш 83,69%, а в Житомирськш обласп - 78,53%. Неповна укомплектовашсть 303 медичним персоналом призводить до шдвищення ф1зично! 1 нервово-емоцшно! напруженосн 1х пращ, до швидшого розвитку 1 накопичення втоми.

Привертають увагу й низью р1вш забезпе-ченосн медичного персоналу 313 [4]. Найвищим цей показник в Укра1ш був у середиш серпня 2020 року 1 становив по Укра1ш 76,1% в1д реально! потреби. 3 того часу спостер1гаеться ч1тка тенденщя до зниження забезпеченосн медичних пращвниюв 313. Упродовж швтора мюящ цей показник знизився бшьше н1ж на 7% 1 станом на початок жовтня становив всього 69%. Найнижчим цей показник був у Хмельницькш обласп (53,89%), а найвищим у Юровоградськш обласп (95,22%). У Киев1 забезпечешсть медичного персоналу 313 була на р1вш 67,84%, а в Житомирськш обласп - 69,49%.

При цьому р1вш забезпеченосн 303 такими 313, як маски медичш багаторазов1 та костюми

162

бюзахисту, були нижчими за 50% (48,1% та 43,3% вщповщно). А забезпечешсть халатами ¿золяцшними одноразовими становила 55,3%.

Характеризуючи вплив вищезазначених чин-ниюв на стан здоров'я медичних пращвниюв, слщ зазначити, що захворювашсть медичного персоналу, як 1 населения в цшому, в1д початку ешдемн невпинно зростала (рис.).

Як видно з рисунку, станом на кшець вересня 2020 року в Украш було зафшсовано 14492 шдтверджеш випадки захворювань медичного персоналу на СОУЮ-19 (чисельшсть населения з шдтвердженим д1агнозом СОУГО-19 становила 208959 ос1б). Питома вага захворших медичних пращвниюв у структур! всього захворшого населения становила 6,94%. Варто вщзначити, що цей показник майже втрич1 знизився по-р1вняно з найвищим офщшно зафшсованим протягом карантину в Укра!ш (19,43%, станом на травень 2020 року).

Даш проф. Д.В.Варивончика [11] свщчать про те, що середиш темп приросту нових випадюв шфшування в1русом 8АЯ8-СОУ-2 за показником «ос1б/день» (тобто «кшьюсть ос1б, що шфшувалися за день») на вщповщш 7 дат, представлених на рисунку 1, серед медичних пращвниюв становив: 18,3; 93,6; 80,6; 78,6; 85,9; 59,9; 114,7; 187,7. Показник «ос1б/день» серед медичних пращвниюв за перюд спостереження зрю у 10,3 раза.

Кумулятивна чисельшсть смертельних випад-юв, за даними проф. Д.В. Варивончика, на 2 жовтня 2020 р. серед медичних пращвниюв становила 131 особа (летальшсть 0,8%). Летальшсть населения вщ СОУГО-19 у цей перюд реестру-валась нар1вш 2% [11].

Анатз розподшу нових випадюв шфшування медичних пращвниюв в1русом 8АЯ8-СоУ-2 за днями тижня показав, що найбшьше заражения серед медперсоналу трапляеться в п'ятницю 1 су боту. Найменше нових випадюв шфшування рееструвалося в понедшок. Таку законом1ршсть шдвищення юлькосп заражень в1русом 8АЯ8-СоУ-2 у юнщ робочого тижня, можна пояснити накопиченням 1 формуванням у медичного персоналу впродовж робочого тижня втоми, яка призводить до ф1зюлопчних змш у структурах ЦНС, що вщповщають за гостроту сприйняття людиною небезпеки [2, 7, 9].

Анатз захворювань медичних пращвниюв на СОУГО-19 за профес1ями показав, що вищ1 рангов! мюця за юльюстю профес1йних захворювань посщають середн1 медичн1 пращвники: медичн1 сестри (38,57%), молодш1 медичш сестри (26,1%), фельдшери (5,31%) та адмшютративний

На умовах лщензп СС БУ 4.0

персонал. Серед спещалюнв переважають nixapi ЗПСМ (4,85%), nkapi-xipyprn - 4,16%, nkapi-анестезюлоги (2,54%), лшарьшфекцюшсти (2,08%), лкарьрентгенологи (1,85%).

Як показали rnmi розрахунки, ризик шфшу-ватись SARS CoV 2 у пращвниюв галуз1 охорони

Частка закшчених розслщувань випадюв професшного захворювання СОУГО-19 серед пращвниюв галуз1 охорони здоров'я на кшець вересня 2020 року становила по краш 24,6%. У Волинськш, Одеськш, Р1вненськш, Запор1зькш, Чершвецькш, Сумськш областях та м. Ки!в цей показник не перевищував 20%; у Закарпатськш обласи на цей час було розслщувано лише 3,4% випадюв захворювань.

Серед причин виникнення професшного ш-фекцшного захворювання СОУГО-19 у медичних пращвниюв, комьями, яю працювали в Киев1 та Житомирськш облает^ зазначеш особиста не-обережшсть потерпших, вщсутшсть або неви-користання 313 за !х наявностц використання 313, що не вщповщають ступеню юнуючих ризшав для життя та здоров'я пращвниюв; вщсутнють шструктажу з охорони пращ, що особливо важливо для середнього й молодшого медперсоналу; робота в осередку захворювання; шш1 причини (наприклад, порушення розмежування чисто! та забруднено! в1русом зон у 303).

До причин виникнення професшного захворювання СОУГО-19 серед медичних пращв-ниюв, на нашу думку, слщ вщнести дефщит

здоров'я станом на початок жовтня був вищий у 3,8 раза, шж серед загального населения. Ризик померти вщ СОУЮ 19 у пращвниюв галуз1 охорони здоров'я вищий в 1,5 раза, шж серед загального населения.

медичних кадр1в у 303 Украши та дефщит 313. Дефщит медичних кадр1в веде до збшьшення тривалосп роботи наявного персоналу в мед-установ1 \ шдвищення р1вня нервово-емоцшного напруження, а дефщит 313 у таких умовах роботи значно збшьшуе ризик заражения мед-пращвниюв в1русом 8АК8-СоУ-2.

Причиною високого р1вня захворюваносп медперсоналу на СОУГО-19 також слщ уважати вщсутшсть об'ективно! можливосп в 303 на мюцях своечасного \ в повнш м1р1 проведения комюшних розслщувань обставин \ причин виникнення випадюв професшних захворювань \ смертей серед медичних пращвниюв зпдно з Постановою Кабм1ну вщ 17.09.2019 року № 337 «Про затвердження Порядку розслщування та облшу нещасних випадюв, професшних захворювань та аварш на виробництвЬ>. Через гострий дефщит або й повну вщсутшсть у вщповщних структурах кадр1в лшар1в-ппешст1в, лшар1в-ешдемюлопв \ л1кар1в-профпатолопв, замють вщведених на розслщування одного випадку профзахворювання Постановою Кабмшу 5 д1б I оперативного протиешдем1чного реагування, фактично робота затягуеться на тижш й мюящ.

23.04.20 11.05.20

23.05.20 22.06.20 31.07.20 Всього захвортомедишв

31.08.20 30.09.20

Динамжа пщтверджених випадшв захворювань медичних пращвнишв на COVID-19 у перюд з 23.04 до 30.09.2020 р. (за даними Державно! служби з питань пращ)

20/ Том XXV/ 4

163

висновки

1. 3 безпекових, гшешчних та ешдемю-лопчних позицш робота медичного персоналу пов'язана з можливим професшним контактом з в1русом 8АК8-СоУ-2, який вщиесено до збудниюв особливо небезпечних шфекцш, за Ппешчиою класифшащею така праця характери-зуеться найвищим класом небезпеки - 4.

2. Кр1м високопатогенного в1русу ЗАЯЗ-СоУ-2, на формування умов пращ впливають супутш ф1зичш, х1м1чш чинники та високе ф1зичне й нер-вово-емоцшие напруження. У поедиаиш вони посилюють дда один одного 1 зумовлюють функ-цюиальне накопичеиия втоми в медичних пращв-ниюв, що у свою чергу пщвищуе ризик виникиеи-ия профес1йного захворювання на СОУГО-19.

3. Анал1з професшио! захворюваносп медичних пращвниюв на СОУГО-19 за профес1ями показав, що бшьше третиии захворших медичних пращвниюв Житомирсько! обласп (38,57%) стаиовили медичш сестри. Друге мюце посщали молодш1 медичш сестри (26,1%), трете - фельдшери (5,31%). Захворювашсть л1кар1в ранжува-лася в такш послщовносп: л1кар1 ЗПСМ - 4,85%, л1кар1-х1рурги - 4,16%, лшарьанастезюлоги -2,54%, лшарьшфекцюшсти - 2,08%, лкар1-реитгенологи - 1,85%. Такий розподш за медич-ними профес1ями в цшому спостер1гаеться по вс1х областях Укра1ни.

4. Головними причинами високих р1ви1в про-фес1йно1 захворюваност1 медичних прац1виик1в слщ визнати: особисту иеобережн1сть noTepni-лих, невикористаиня 313 за i'x наявност1, роботу в осередку захворювання, вщсутнють або неяк1сне проведения ¿нструктажу з охорони пращ при допуску до роботи в шкщливих i небезпечних умовах; неповну забезпеченють 303 кадрами медичних пращвниюв (наяви1 79,4%) i адекват-иими 313 (68,3%); дефщит або повну в1дсути1сть кадр1в - л1кар1в-епщемюлопв, ririeHicTiß i проф-патолопв, що не т1льки унеможливлюе своечасне комюшне розсл1дування випадк1в профес1йиих захворювань медпращвниюв на COVID-19 i смерт1 в1д нього, а й не дозволяе здшснювати иеобх1дн1 протиеп1дем1чн1 й саи1тарно-г1г1еи1чн1 заходи в масштабах краши на державному piBHi в повному обсяз1.

5. Ризик шфшуватись SARS CoV 2 у галуз1 охорони здоров'я станом на початок жовтня був вищий у 3,8 раза, шж серед загального населения. Ризик померти вщ COVID-19 у прац1вник1в галуз1 охорони здоров'я вищий в 1,5 раза, шж серед загального населения.

Конфлшт iHTepeciß. Автори заявляють про вщсутнють конфлшту iHTepeciß.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

1. Антомонов М.Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных. 2-е изд. Киев: МИЦ "Мединформ", 2018. 579 с.

2. Ппена та охорона пращ медичного персоналу в умовах подолання пандемп COVID-19 (перше повщомлення) / О. П. Яворовський та ш. Довкшля та здоров'я. 2020. Т. 96, № 3. С. 10-18

URL: http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/2117

3. Гтешчна класифшащя пращ за показниками шюдливосп та небезпечносп фaктopiв виробничого се-редовища, вaжкocтi та нaпpyжeнocтi трудового процесу: затв. наказом МОЗ Укра!ни ввд 07.04.2014 р. №248. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0472-14

4. KaöiHeT MiHicTpiB Украши: AHafliTH4Hi naHefli (дашборди).

URL: https://covidl9.gov.ua/analitichni-paneli-dashbordy

5. Москаленко В. Ф. Бюстатистика. Ки!в: Книга-плюс, 2009. 184 с.

6. Стандарта визнання COVID-19 як гострого пpoфeciйнoгo захворювання в Укра!ш та зг1дно з положениями мiжнapoднoi opraHi3auii' npaui / А. В. Басанець та iH. Укр. журнал з проблем медицины пращ 2020. Т. 16, № 2. С. 86-95.

DOI: https://doi.org/10.33573/ujoh2020.02.086

7. ЯворовськийО.П., Зенк1наВ.1. Медики Укра1'ни найменш захищеш. Охорона працг. 2020. Т. 312, № 6. С. 46-49.

8. ЯворовськийО.П., СкалецькийЮ.М., Брух-но Р. П. Метод анкетування як шструмент оц1нки умов npaui медичного персоналу та управлшня ризиками в надзвичайних cитyaцiяx мeдикo-бioлo-ri4Horo характеру (на приклащ подолання пaндeмiï COVID-19): 1нформ. лист № 145-2020. Кшв: Укрмед-пaтeнтiнфopм, 2020 р. 4 с.

9. Bohlken J., Schömig F., Lemke M. R. COVID-19-Pandemie: Belastungen des medizinischen Personals. Psychiatr Prax. 2020. Vol. 47, No. 4. P. 190-197. DOI: https://doi.org/10.1055/a-1159-5551

10. ILO Standards and COVID-19 (Coronavirus) FAQ Key provisions of international labour standards relevant to the evolving COVID-19 outbreak. NORMES 23 March 2020-Version 1.2

11. Varyvonchyk D. V. Operational monitoring of indicators of prevention at the workplace and registration of cases of acute occupational disease caused by COVID-19 in Ukraine: 2020, September II Collection of Online Newsletters. 2020. Vol. 6. Issues 22-25. 176 p. D01:10.13140/RG.2.2.19237.52962

164

На умовах лщензИ CC BY 4.0

[cc)

®

MEffHHHI nEPCnEKTHBH / MEDICNIPERSPEKTIVI

REFERENCES

1. Antomonov MYu. [Mathematical processing and analysis of medical and biological data. 2nd ed.]. Kyiv: MYCz "Medynform". 2018. p. 579. Russian.

2. Yavorovskyj OP, et al. [Hygiene and labor protection of medical personnel in the context of overcoming the COVID-19 pandemic (first report)]. Dovkillya ta zdorovia. 2020;3(96): 10-18. Ukrainian. Available from: http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/2117/

3. [Hygienic classification of labor according to the indicators of harmfulness and danger of factors of the production environment, the severity and intensity of the labor process, approved by the order of the Ministry of Health of Ukraine from 07.04.2014 N248]. Ukrainian. Available from:

http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0472-14

4. [Cabinet of Ministers of Ukraine: Analytical panels (dashboards)]. Available from: https://covidl9.gov.ua/analitichni-paneli-dashbordy

5. MoskalenkoVF. [Biostatistics]. Kyiv: Knyga-plyus; 2009. p. 184.

6. Basanecz AV, et al. [Standards for recognition of COVID-19 as an acute occupational disease in Ukraine and in accordance with the provisions of the International Labor Organization], Ukrayinskyi zhurnal z problem medycyny pratsi. 2020;16(2):86-95. Ukrainian, doi: https://doi.org/10.33573/ujoh2020.02.086

7. Yavorovskyi OP, Zenkina VI. [Ukrainian doctors are the least protected]. Okhorona pratsi. 2020;6(312):46-49. Ukrainian.

8. Yavorovskyi OP, Skaleczkyi YuM, Bruxno RP. [Questionnaire method as a tool for assessing the working conditions of medical staff and risk management in emergencies of medical and biological nature (on the example of overcoming the pandemic COVID-19)]. Informaciinyi lyst No. 145-2020. Kyiv: Ukrmedpaten-tinform; 2020. p. 4. Ukrainian.

9. Bohlken J, Schômig F, Lemke MR. COVID-19 Pandemic: Stress Experience of Healthcare Workers - A Short Current Review. Psychiatr Prax. 2020May;47(4):190-7. doi: https://doi.org/10.1055/a-1159-5551

10. ILO Standards and COVID-19 (coronavirus) FAQ Key provisions of international labour standards relevant to the evolving COVID-19 outbreak. NORMES 23 March2020-Version 1.2

11. Varyvonchyk DV. Operational monitoring of indicators of prevention at the workplace and registration of cases of acute occupational disease caused by COVID-19 in Ukraine: 2020, September. Collection of Online Newsletters. 2020;6(22-25):176. D01:10.13140/RG.2.2.19237.52962

Crarra Ha^mm^a ao pe^aKuii' 02.09.2020

♦

2 0/ Tom XXV/ 4