Научная статья на тему 'ГІГІЄНА І БЕЗПЕКА ПРАЦІ МЕДИЧНОГО ПЕРСОНАЛУ В УМОВАХ ПОДОЛАННЯ ПАНДЕМІЇ COVID-19. ДРУГЕ ПОВІДОМЛЕННЯ: ЗМІНИ І ПРОБЛЕМИ'

ГІГІЄНА І БЕЗПЕКА ПРАЦІ МЕДИЧНОГО ПЕРСОНАЛУ В УМОВАХ ПОДОЛАННЯ ПАНДЕМІЇ COVID-19. ДРУГЕ ПОВІДОМЛЕННЯ: ЗМІНИ І ПРОБЛЕМИ Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»

CC BY
191
21
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
COVID-19 / умови праці / професійна захворюваність медичних працівників / ризик зараження / COVID-19 / labour conditions / occupational morbidity of medical staff / risk of infection

Аннотация научной статьи по наукам о здоровье, автор научной работы — Яворовський О. П., Шкурба А. В., Скалецький Ю. М., Брухно Р. П., Харчук Л. В.

Мета. Вивчити динаміку і причини гострої професійної захворюваності на COVID-19 медичного персоналу, зміни в умовах і безпеці роботи медичних працівників, зокрема забезпечення їх адекватними та ефективними засобами індивідуального захисту. Матеріали і методи. У дослідженні використано бібліографічний, гігієнічний, анкетноопитувальний і математичний методи. Матеріалом дослідження слугували результати власних спостережень, анкети опитування медичних працівників, дані ВООЗ, МОЗ України, Центру громадського здоров’я МОЗ України, Державної служби України з питань праці, дані Державної служби статистики України, тематичні наукові джерела інформації. Результати досліджень. Роботу медиків, зайнятих подоланням пандемії COVID-19, віднесена до небезпечної (екстремальної). Виявлено наростання ступеня нервово-емоційного напруження і накопичення втоми порівняно з даними першого повідомлення. Зафіксовано значну кількість ергономічних та фізіолого-гігієнічних недоліків у засобах індивідуального захисту. Серед медичних працівників з встановленим діагнозом гострого професійного захворювання на COVID-19 переважають медичні сестри (38,43%), молодші медичні сестри (22,69%), фельдшери (3,72%), лікарі загальної практики – сімейної медицини (2,91%), лікарі-терапевти (2,86%) та лікарі-анестезіологи (2,52%). Виявлено вкрай низьку кількість комісійних розслідувань нещасних випадків (захворювань медпрацівників на COVID-19), завершених станом на 22.06.2020. Висновки. Рівні захворюваності медичних працівників на COVID-19 і значна кількість летальних випадків медперсоналу внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2 свідчать про недостатню увагу з боку держави до питань охорони праці у медичній галузі.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по наукам о здоровье , автор научной работы — Яворовський О. П., Шкурба А. В., Скалецький Ю. М., Брухно Р. П., Харчук Л. В.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

HYGIENE AND LABOUR PROTECTION OF MEDICAL STAFF UNDER CONDITIONS OF COVID-19 PANDEMICOVERCOMING. THE SECOND MESSAGE: CHANGES AND CHALLENGES

Objective: We studied the dynamics and causes of acute occupational morbidity on COVID19 in medical staff, changes in labour conditions and safety of medical workers, their protection with adequate and effective personal protective equipment in particular. Materials and methods: We applied bibliographic, hygienic, questionnaire and mathematical methods in the study. As a material for the study, we used the results of our own observations, questionnaires for a survey of medical staff, data of the WHO, the Ministry of Healthcare of Ukraine, the Center for Public Health of the Ministry of Healthcare of Ukraine, the State Labour Service of Ukraine, the State Statistics Service of Ukraine and thematic scientific sources of information. Results: The work of the doctors involved in COVID-19 pandemic overcoming is classified as dangerous (extreme). An increase in the degree of neuro-emotional stress and accumulation of fatigue was revealed in comparison with the data of the first report. A significant number of ergonomic and physiological and hygienic deficiencies in personal protective equipment were recorded. Nurses (38.43%), assistant nurses (22.69%) paramedics (3.72%), practicians of family medicine (2.91 %), therapists (2.86%) and anesthesiologists (2.52%) predominate among medical staff diagnosed with COVID-19 acute occupational disease. An extremely low number of commission investigations of the accidents (COVID-19 diseases in medical workers), completed as of June 22, 2020, was revealed. Conclusions: The incidence rates of medical workers for COVID-19 and a significant number of the deaths in medical staff as a result of the infection with SARS-CoV-2 coronavirus indicate the insufficient attention of the state to the issues of labour protection in medical industry.

Текст научной работы на тему «ГІГІЄНА І БЕЗПЕКА ПРАЦІ МЕДИЧНОГО ПЕРСОНАЛУ В УМОВАХ ПОДОЛАННЯ ПАНДЕМІЇ COVID-19. ДРУГЕ ПОВІДОМЛЕННЯ: ЗМІНИ І ПРОБЛЕМИ»



УДК: 613:331.451:616-051 :[616-022.7:578.834.1 ]-036.21 «2019»

https://doi.org/10.32402/ dovkil2020.04.004

HYGIENE AND LABOUR PROTECTION OF MEDICAL STAFF UNDER CONDITIONS OF COVID-19 PANDEMICOVERCOMING. THE SECOND MESSAGE: CHANGES AND CHALLENGES

Yavorovsky A.P., Shkurba A.V., Skaletsky Yu.M., Brukhno R.P.

Buhro V.I., Poniatovsky V.A., Ryhan М.М.

Kharchuk L.V.

ППЕНА I БЕЗПЕКА ПРАЦ1 ПАНДЕМ11 COVID-19.

1ЯВОРОВСЬКИЙ О.П., 'ШКУРБА А.В., 1,2СКАЛЕЦЬКИЙ Ю.М., 'БРУХНО Р.П. 3ХАРЧУК Л.В., 4БУГРО В.1., 'ПОНЯТОВСЬКИЙ В.А., 5РИГАН М.М. 1Нацiональний медичний ушверситет iM. О.О. Богомольця 2ДУ «1нститут громадського здоров'я iM. О.М. Марзеева НАМН Укра'Уни» 3Державна служба УкраТни з питань прац 4Нацiональна медична академiя пiслядипломноï освiти iM. П.Л. Шупика 5Нацiональний унiверситет фiзичного виховання i спорту Украïни, м. Кшв

МЕДИЧНОГО ПЕРСОНАЛУ В УМОВАХ ПОДОЛАННЯ ДРУГЕ ПОВ1ДОМЛЕННЯ: ЗМ1НИ I ПРОБЛЕМИ

Викладен! у даному повь домленш матер1али е продовженням статт1 «Ппена i охорона прац1 медичного персоналу в умовах подолання пандемп COVID-19», в якiй висвiтлено питання безпеки i гiгiени працi медичних пра^вниюв протягом перших трьох ета-тв карантину (вiд 12.03.2020 до 11.05.2020), визначеного Постановою Кабiнету Мшю-трiв Укра'Уни № 211 вiд 11.03.2020.

Друге повщомлення мiстить результати доошджень у наступнi перiоди карантину (11-21 травня та 22 травня -22 червня 2020 року). Воно вщдзеркалюе змЫи у захво-

ППеНА I БЕЗПЕКА ПРАЦ1 МЕДИЧНОГО ПЕРСОНАЛУ В УМОВАХ ПОДОЛАННЯ ПАНДЕМП COVID-19. ДРУГЕ ПОВ1ДОМЛЕННЯ: ЗМ1НИI ПРОБЛЕМИ 1 Яворовський О.П., 1 Шкурба А.В., 1,2Скалецький Ю.М., 1 Брухно Р.П. 3Харчук Л.В., 4Бугро В.1., 1 Понятовський В.А., 5Риган М.М. 1 Нацiональний медичний ун'верситет iM. О.О. Богомольця 2ДУ «1нститут громадського здоров 'я iM. О.М. Марзеева НАМН Укра)ни» 3Державна служба УкраУни з питань пращ 4Нащональна медична академiя niслядипломноï освiти iM. П.Л. Шупика 5Нащональний ун'верситет фiзичного виховання i спорту Укра)ни Мета. Вивчити динамiку i причини гостро) профе^йно]' захворюваност на COVID-19 медичного персоналу, змiни в умовах i безпе-щ роботи медичних працвниюв, зокрема забезпечення )х адекватними та ефективними засобами iндивiдуального захисту. Матер'али iметоди. Удослiдженнi викори-стано б'бл'ограф'мний, гiгiенiчний, анкетно-опитувальний i математичний методи. Матер'1алом досл'1дження слугували результати власних спостережень, анкети опитування медичних працвниюв, данi ВООЗ, МОЗ Укра)ни, Центру громадського здоров'я МОЗ Укра)ни,

рюваност населення та медичних пра^вниюв на COVlD-19, змши в охорош прац медичного персоналу у зв'язку з розвитком пандемп COVID-19 та розкривае меди-ко-профшактичы проблеми, що виникли внаслщок лквща-цп саытарно-епщемюлопчно'У служби.

Станом на 22 червня 2020 року у свт зареестровано 8860331 випадок COVID-19. Померло 460740 хворих. Ц показники вщповщно стано-вили в американському репо-н 4370519 i 221771; в бвроп - 2543778 i 193336; у Схд ному Середземномор'У (1ран, 1рак, Пакистан, Катар, бгипет, Саудiвська Аравiя, ОАЕ, Туню,

Державно]' служби Украни з питань прац}, дан1 Державно]' служби статистики Украни, тематич-Hi науков1 джерела нформацц Результати дослджень. Роботу медиюв, зай-нятих подоланням пандеми COVID-19, вднесе-на до небезпечно]' (екстремально]). Виявлено наростання ступеня нервово-емоцйного напру-ження i накопичення втоми порiвняно з даними першого повщомлення. Зафiксовано значну кльксть ергономiчних та фiзiолого-гiгieнiчних недолiкiв у засобах iндивiдуального захисту. Серед медичних працвниюв з встановленим дiагнозом гострого профеайного захворюван-ня на COVID-19 переважають медичнi сестри (38,43%), молодш'1 медичн сестри (22,69%), фельдшери (3,72%), лiкарi загально]' практики -амейно]'медицини (2,91%), лiкарi-терапевти (2,86%) та лiкарi-анестезiологи (2,52%). Виявлено вкрай низьку кльксть комiсiйних роз-слдувань нещасних випадюв (захворювань медпрацвниюв на COVID-19), завершених станом на 22.06.2020.

Висновки. Р!вн! захворюваност медичних працвниюв на COVID-19 i значна кльксть летальних випадюв медперсоналу внаслдок iнфiкування коронавiрусом SARS-CoV-2 свд-чать про недостатню увагу з боку держави до питань охорони прац у медичнiй галуз '!. Ключов'1 слова: COVID-19, умови прац'1, профе&йна захворювашсть медичних пра^вниюв, ризик зараження.

© Яворовський О.П., Шкурба А.В., Скалецький Ю.М., Брухно Р.П., Харчук Л.В., Бугро В.1., Понятовський В.А., Риган М.М. СТАТТЯ, 2020.

№ 4 2020 Environment & Health 4

Марокко, Лiвiя, Афганютан, Лiван, Сомалi, Йорданiя тощо) - 914518 i 20531; у Пiвденно-Схiднiй Азií -600191 i 17734; в Африц -224673 i 4396; у Захщному Тихоокеанському регiонi -205911 i 7329 [1-2].

В Украíнi вiд початку 2020 року станом на 22 червня загалом зареестровано 79847 випадкiв захворювання на COVID-19. Лабораторно пщ-тверджено COVID-19 у 37241 людини, серед них 2735 д^ей i 6046 медичних пра^вниюв. Госпiталiзовано 10234 особи. 343 хворих мали тяжкий переб^ та були пiдключенi до ШВЛ. 27007 хворих проходили амбулаторне лiкування. Одужало 16642, серед них 3657 медичних пра^вниюв. Померло 1012 оаб. Зроблено тестiв ПЛР 569589, 1ФА -128716. Станом на ранок 22.06.2020 в Украíнi було зареестровано 772 нових випадки COVID-19 [3].

Встановлено вщ 4% до 20% пiдтверджених випадюв захворювання на COVlD-19 у медичних пра^вниюв у свiтi. Така тенден^я спостер^аеть-ся протягом усього перюду пандеми [4-5]. Станом на 19 червня 2020 року в Укра'(ш 16,8% вщ усiх хворих станови-ли медичнi працiвники. У Росп даний показник становив 20%, у США - 19%, у Великм Британп - 18%, в 1тали - 11%, у Кита'( - 3,4%. Частка пра^в-ниюв галузi охорони здоров'я у структурi померлих вiд СOVlD-19 в Укра'(ы становила 4,4%, у Роси - 6,7%, в 1ран -1,59%, в lталií - 0,65%, у Великм Британií - 0,51%, у США - 0,3%, у Ымеччиш -0,23%, в 1спанп - 0,16% [6].

Отже, мета другого етапу дослщжень полягала у вив-ченнi динамiки i причин гостро!' професiйноí захворю-ваностi на COVID-19 медич-ного персоналу, змiн в умовах i безпецi роботи медичних працiвникiв, зокрема забез-печення (х адекватними та ефективними засобами шди-вiдуального захисту.

Матерiали i методи. Як i на першому етат, матерiала-ми наших дослiджень слугу-вали результати власних спо-

стережень, анкетне опиту-вання медичних пра^вниюв, данi ВООЗ, МОЗ Украши, Центру громадського здоров'я МОЗ Украши щодо захворюваностi на COVID-19 i смертностi населення та медичного персоналу, дат Державное служби Украши з питань працi (Держпрацi), дан Держстатистики Украши, тематичнi науковi джерела Ыформацп.

Умови працi персоналу оць нювались в iнфекцiйних та реашмацмних вiддiленнях Олександрiвськоí лiкарнi м. Киева, ки[вських мiських кль нiчних лкарень № 4, № 5, № 9, № 15 вщповщно до критерпв «Ппеычно[ класифiкацií працi за показниками шкщливост та небезпечностi факторiв виробничого процесу, важко-стi i напруженостi праць> (Наказ МОЗ Украíни № 248 вiд 08.04.2014).

Опитувальник, що викори-стовувався нами на першому етапi, було розширено до 54 питань, зокрема для бшьш детального дослiдження ерго-номiчних та фiзюлого-ririенiч-них характеристик засобiв iндивiдуального захисту, а також причин нервово-емо-цiйного напруження медичного персоналу у процес роботи.

Захищенють медичного персоналу вiд зараження збудником COVlD-19 оцшю-валась за забезпеченютю адекватними засобами шди-вiдуального захисту (Наказ МОЗ Украши № 762 вщ 02.04.2020).

Пщ ризиком розумiли ймо-вiрнiсть Ыф^вання, захворювання на C0VID-19 чи смерт вiд нього. Ризик зараження i захворювання медпрацiвника на cOVID-19 визначався за

ПРОБЛЕМИ СОУ1D-19 =

характером медичноí маыпу-ляцп, пiд час виконання яко[ могла вщбутись передача збудника вiд хворо[ людини до медпра^вника через органи дихання або можливим кон-тактним шляхом через слизовi оболонки ока. Величина ризи-ку захворювання на COVID-19 розраховувалася з викори-станням звiтiв Держстатистики Украши щодо облково[ кiлькостi працiвникiв та даних МОЗ Украши щодо захворю-ваност i смертностi населення.

Результати власних дослщжень та Тх обговорен-

ня. Для оцшки змiн безпеки i гiгiени прац персоналу iнфекцiйних вiддiлень, що здмснюють лiкування хворих на COVID-19, нами повторно з попередньо опитаних 46 оаб було опитано 39, у тому чист 22 лiкарi шфекцмних вiддiлень, 2 лiкарi вiддiлення анестезюлогп та реанiмацií, 2 лiкарi-iнтерни i 13 представ-никiв викладацького складу кафедри шфекцмних хвороб НМУ iменi О.О. Богомольця.

Аналiзом вiдповiдей респондент на запитання анке-ти встановлено, що за вком, стажем i побутовими умова-ми прац загалом група опитаних у повщомлеы 2 суттево не вiдрiзнялася вiд аналогiч-них характеристик опитаного медичного персоналу у По-вiдомленнi 1.

Оцшку суб'ективного сприй-няття медичним персоналом впливу чинниюв лiкарняного середовища представлено на рисунку 1. 35 (89,7%) опитаних медичних пра^вниюв вщ-значили, що вщчувають нер-вово-емоцмне напруження у процесi виконання функцю-нальних обов'язкiв, що дещо

5 Еоттошшт & Нелмн № 3 2020

бiльше, нiж у попередньому опитуваннi. При цьому на перше мюце серед причин нервово-емоцмного напру-ження опитанi поставили «небезпеку COVID-19 для власного здоров'я», на друге - «тривале перебування у засобах Ыдивщуального захисту»; на трете - «помилки, що негативно вплинули на здоров'я па^ен^в», на четверте -«недотримання хворими правил захисту щодо безпеки оточення».

Про втому вщ роботи наприюнц робочо1 змiни вка-зали ус 100% опитаних, а 28,2% (11 оаб) вiдчували втому вже у середин робочо1 змiни. У першому опитуваннi втома вiд роботи наприюнц змiни вiдзначали менше 87% респондент.

Вiд 54,35% (25) до 34,78% (16) опитаних оаб вiдзначили негативний вплив хiмiчного чинника на робочому мюц -дезiнфектантiв, медикаментiв i виробiв медичного призначен-ня. Вщчуття негативного впли-ву засобiв медичного призна-чення значно зменшилося порiвняно з попереднiм опиту-ванням - вiд 54,4% до 30,8%. При цьому 18 (39,1%) респондент вщчували наявнiсть запаху, 35 (7б,1%) - подраз-нення слизових оболонок, 13 (28,3%) - подразнення шюри, а 10 (21,7%) заявили про

наявнiсть алерпчно! реакцil.

Щодо фiзичних чинникiв (ультрафюлетового випромь нювання, шуму, вiбрацií, ультразвуку, юшзуючого та лазерного випромiнювання, електромагштних полiв ра-дiочастот), то на !хнм можли-вий вплив у другому опиту-ваннi вказала значно менша частка - вiд 51,3% респондент (ультрафiолетового випромiнювання) до 10,3% ^брацп).

Значно зменшилась у другому опитуванш i частина респондент, що вщзна-чають наявнють у зонi дихан-ня пилу - до 3 оаб (7,7%), що можна пов'язати з бшьш ефективною роботою меха-нiчноí вентиляцп. На це вка-зують i вiдповiдi на питання про роботу вентиляцií. Не-достатню ефективнiсть роботи вентиляцмних систем у другому опитуванн вщзначи-ли менше половини медпра-цiвникiв (19/48,7%).

Насторожуе те, що збшьши-лася кiлькiсть респондент, якi вказували на недостатню осв^ленють робочих повер-хонь i предме^в, що, як вщо-мо, суттево пiдвищуе ризик виникнення аварiй i нещасних випадкiв серед медичних пра^вниюв.

Частка медичного персоналу, що забезпечувався робо-чим одягом закладами охо-

Рисунок 1

Оцiнка респондентами негативного впливу фiзичних, хiмiчних та психо-фiзiологiчних чинникiв виробничого середовища (%/оаб)

Чи вщчуваете ви нервово-

емоцiйне напруження (% Goi6) 71,79/28

ДезтфсМагПи (^оциди)

Недостатне Goвiтлення ■ 51,28/20

УльтpафiGлетGве GпpGмiнення ■ 48,72/19

Медикаменти ■ 46,15/18

Вироби медичн. призначення 30,77/12

Пщвищений шум 20,51/8

Електромагштш поля 17,95/7

Вiбpацiя ■■ 10,26/4

Пiдвищена запиленють Ш 7,69/3

0 20 40 60 80 100

рони здоров'я (ЗОЗ), зали-шилась на тому самому piBHi.

Забезпеченють засобами iндивiдуального захисту (З1З) медперсоналу у ЗОЗ зросла до 94,9%. При першому опитуванш цей показник був значно нижчим i становив 69,6%. Практично ус опитан (вщ 82% до 100%) забез-печенi комбiнезонами, за-хисними окулярами, медич-ними масками, екранами для обличчя, одноразовими рукавичками. Протезабезпеченють одноразовими халатами вщзначили лише 16 (41,0%) опитаних.

Окpемi медичн фахiвцi як З1З використовують маски-шоломи i маски для дайвiнгу.

Значно зросла (вщ 54,3% до 74,4%) кшькють опитаних, що пройшли тестування на COVID-19, як i частка респондент (74,4%), якi вщчу-вають себе убезпеченими вiд зараження коpонавipусом у pазi використання наявних З1З.

Теpмiн перебування медперсоналу у комбiнезонах та iнших засобах захисту коли-ваеться вiд 2 до 12 годин з кшькютю одягань/роздягань за змшу вiд 1 до 6 pазiв та тpивалiстю одного одягання вщ 15 до 30 хвилин.

Сумюнють окремих З1З вщ-значили 30 (76,9%) опитаних, 28 (71,8%) з них вщзначили гладкють поверхонь З1З у мю-цях прилягання до тша.

На питання щодо додатко-вих фактоpiв ризику, як фор-мують З1З, респонденти другого опитування вiдзначили, що захисн окуляри змен-шують поле та гостроту зору через запотiвання. Комбше-зон погipшуе теплообмiн тiла пщ час роботи, створюе про-блеми з вщвщуванням туалету, а також, як i бахiли, усклад-нюе пеpемiщення персоналу. Як проблему вщзначили також вщсутнють комбшезошв необхiдних pозмipiв.

Опитаними медпра^вника-ми пропонуеться покращити теплообмiннi властивостi ком-бiнезону, пiдвищити захище-нiсть обличчя, покращити з'еднання елемен^в комбше-зону за рахунок зас^бок-блискавок, а також покращи-

2020 Environment & Health 6

HYGIENE AND LABOUR PROTECTION OF MEDICAL STAFF UNDER CONDITIONS OF COVID-19 PANDEMICOVERCOMING. THE SECOND MESSAGE: CHANGES AND CHALLENGES 1 Yavorovsky A.P., 1 Shkurba A.V., 1, 2Skaletsky Yu.M., 1 Brukhno R. P., 3Kharchuk L.V., 4Buhro V.I., 1Poniatovsky V.A., 5Ryhan M.M. 1 The NationalO.O. Bohomolets Medical University

2SI «O.M. Marzieiev Institute for Public Health, NAMS Ukraine»

3The State Service of Ukraine for Labour 4The National Shupyk Medical Academy of Postgraduate Education 5The National University of Ukraine on Physical Education and Sport

Objective: We studied the dynamics and causes of acute occupational morbidity on COVID-19 in medical staff, changes in labour conditions and safety of medical workers, their protection with adequate and effective personal protective equipment in particular. Materials and methods: We applied bibliographic, hygienic, questionnaire and mathematical methods in the study. As a material for the study, we used the results of our own observations, questionnaires for a survey of medical staff, data of the WHO, the Ministry of Healthcare of Ukraine, the Center for Public Health of the Ministry of Healthcare of Ukraine,

the State Labour Service of Ukraine, the State Statistics Service of Ukraine and thematic scientific sources of information. Results: The work of the doctors involved in COVID-19 pandemic overcoming is classified as dangerous (extreme). An increase in the degree of neuro-emotional stress and accumulation of fatigue was revealed in comparison with the data of the first report. A significant number of ergonomic and physiological and hygienic deficiencies in personal protective equipment were recorded. Nurses (38.43%), assistant nurses (22.69%) paramedics (3.72%), practicians of family medicine (2.91 %), therapists (2.86%) and anesthesiologists (2.52%) predominate among medical staff diagnosed with COVID-19 acute occupational disease.

An extremely low number of commission investigations of the accidents (COVID-19 diseases in medical workers), completed as of June 22, 2020, was revealed.

Conclusions: The incidence rates of medical workers for COVID-19 and a significant number of the deaths in medical staff as a result of the infection with SARS-CoV-2 coronavirus indicate the insufficient attention of the state to the issues of labour protection in medical industry.

Keywords: COVID-19, labour conditions, occupational morbidity of medical staff, risk of infection.

ти прилягання респ1ратора i зменшити його тиск на обличчя. Тобто результати другого опитування лiкарiв щодо зручност використання засобiв Ыдивщуального захи-сту пщ час виконання вироб-ничих завдань i надан ними пропозицп можуть бути вико-ристан Ыженерами i технологами для створення бшьш досконалих зразюв З1З.

Щодо небезпеки виникнен-ня можливих нещасних ви-падюв у процес трудовоУ дiяльностi медичних пра^в-ниюв у повторному опитуван-н було отримано таю результати.

Даш першого i другого Повщомлень практично збь гаються щодо оцЫки небез-пеки виробничого травматизму, на який, окрiм Ыших

Динаг/пка захворюваностч на COVID-1

причин, безумовно, впли-вають i ппеычы умови працк Трое респондент вщ 1 до 6 разiв страждали через слизь-ку пщлогу, трое вщ 2 до 3 разiв постраждали через стороны предмети пщ ногами. 5 оаб мали вщ 1 до 6 разiв уколи i подряпини гол-кою, двое вщ 4 до 10 разiв протягом зазначеного перю-ду травмувались уламками Рисунок2

9 в УкраТш

40000 35000 30000 25000 20000 15000 10000 5000 0

ь Динамка захворюваност серед населення

_ Зав. : .....я етатв карантину

—=— Динамка захворюваност серед медичних пращвниюв

ооо-^-^-^мммсоооо-^-^-^ммммооо-^-^-^ммммооо-^-^-^-^м

СООООООООООООООООООООООООООООООО.ОООООО 00000000000000000000000000000000000000

О3 О О О О О О О О О О О О О О О О О О О О О О О О О О О О О О О О О О О О О

22222222222222222222222222222222222222 0

7 Environment & Health № 4 2020

скла пiд час вщкриття ампул, ще двое вщзначили, що з ними це ставалося багато разiв. Один опитаний вказав, що 1 раз травмувався Ышими гострими предметами. Також

4 респонденти мали вщ 1 до

5 травм опорно-рухового апарату пщ час перемщення хворих, 1 опитаний 1 раз травмувався пщ час перемь щення Ыших вантажiв у робо-чий час. Трое з опитаних переводилися на легшу роботу через травму.

Динамку змши показниюв захворюваностi населення i медичних пра^вниюв на COVlD-19 протягом першого-п'ятого етапiв карантину

представлено на рисунку 2.

З рисунка 2 видно, що захворюванiсть на COVID-19 населення загалом i медич-ного персоналу зокрема протягом уах п'яти етапiв карантину неухильно зростала.

Середн темпи щоденного приросту нових випадюв Ыфь кування вiрусом SARS-CoV-2 серед населення i медичних працiвникiв коливалися у межах вщповщно вiд 42,3 i 11,1 (вiд 11.02.2020 до 17.04.2020) до 95,4 i 11,3 (вщ 13.06.2020 до 19.06.2020) оаб на день [6].

Аналiз розподшу нових випадкiв iнфiкування медичних пра^вниюв вiрусом

SARS-CoV-2 за днями тижня показав, що найбшьше зара-ження серед медперсоналу трапляеться у п'ятницю - 19,3 випадкiв i суботу - 16,3. Найменше нових випадкiв iнфiкування рееструвалось у понедшок - 11 [6]. Таку зако-номiрнiсть пiдвищення кшь-костi заражень медичного персоналу вiрусом SARS-CoV-2 наприкiнцi робочого тижня автор пов'язуе з нако-пиченням i формуванням протягом робочого тижня втоми, яка призводить до фiзiологiчних змш у структурах ЦНС, що вщповщають за гостроту сприйняття люди-ною небезпеки.

Таблиця 1

Прирiст чисельност захворювань серед населення i серед медичних працiвникiв станом на 22.06.2020 порiвняно з 12.05.2020

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Територ1я (область) К1льк1сть населення з лабораторно пщтвердженим C0VID-19 Загалом п1дтверджених випадюв 1нф1кування COVID-19 медичних прац1вник1в Вщсоток медичних прац1вник1в

22/06, абс прирют, абс прирют, рази 22/06, абс прирют, абс прирют, рази

Вшницька 1660 1080 2,9 328 152 1,9 19,76

Волинська 1852 1356 3,7 311 189 2,6 16,79

Дн1пропетровська 1042 294 1,4 237 110 1,9 22,74

Донецька 362 262 3,6 48 11 1,3 13,26

Житомирська 1270 745 2,4 244 90 1,6 19,21

Закарпатська 2149 1401 2,9 386 205 2,1 17,96

Запор1зька 555 224 1,7 71 11 1,2 12,79

1вано-Франк1вська 2056 923 1,8 423 161 1,6 20,57

м. Ки1в 4368 2438 2,3 505 345 3,2 11,56

Кивська 2208 1185 2,2 439 242 2,2 19,88

К1ровоградська 627 202 1,5 184 20 1,1 29,35

Луганська 72 30 1,7 3 2 3,0 4,17

Льв1вська 3980 3155 4,8 548 423 4,4 13,77

Микола1вська 366 141 1,6 54 10 1,2 14,75

Одеська 1304 651 2,0 224 94 1,7 17,18

Полтавська 293 45 1,2 68 6 1,1 23,21

Р1вненська 2693 1665 2,6 438 220 2,0 16,26

Сумська 258 101 1,6 15 5 1,5 5,81

Терноп1льська 1728 707 1,7 319 82 1,4 18,46

Харювська 1811 1188 2,9 314 173 2,2 17,34

Херсонська 188 26 1,2 30 5 1,2 15,96

Хмельницька 622 440 3,4 100 82 5,6 16,08

Черкаська 603 260 1,8 106 30 1,4 17,58

Черн1вецька 4357 1961 1,8 614 236 1,6 14,09

ЧернИвська 480 401 6,1 37 28 4,1 7,71

Загалом 36904 20881 2,3 6046 2932 1,9 16,38 (-3,05) станом на 12.05.2020 показник становив 19,43

4

№ 4 2020 Еоттошшт & Нклми 8

ГИГИЕНА И ОХРАНА ТРУДА МЕДИЦИНСКОГО ПЕРСОНАЛА В УСЛОВИЯХ ПРЕОДОЛЕНИЯ ПАНДЕМИИ COVID-19. ВТОРОЕ СООБЩЕНИЕ: ИЗМЕНЕНИЯ И ПРОБЛЕМЫ 1 Яворовский А.П., 1 Шкурба А.В., 1, 2Скалецкий Ю. Н, 1 Брухно Р. П., 3Харчук Л.В., 4Бугро В.И., 1Понятовский В.А., 5Рыган М.М. 1 Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца 2ГУ «Институт общественного здоровья им. А.Н. Марзеева НАМН Украины» 3Государственная служба Украины по вопросам труда

4Национальная медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика

5Национальный университет физического воспитания и спорта Украины

Цель. Изучить динамику и причины острой профессиональной заболеваемости медицинского персонала COVID-19, изменения в условиях и безопасности работы медицинских работников, в частности, их защищенности адекватными и эффективными средствами индивидуальной защиты. Материалы и методы. При проведении исследования были использованы библиографический, гигиенический, анкетно-опросный и математический методы. Материалом исследования послужили результаты собственных наблюдений, анкеты опроса медицинских работников, данные ВОЗ, МОЗ Украины, Центра общественного здоровья МОЗ Украины, Государственной службы Украины по вопросам труда, данные Государственной службы статистики

Украины, тематические научные источники информации.

Результаты исследований. Работа медиков, занятых преодолением пандемии COVID-19, отнесена к опасной (экстремальной). Выявлено нарастание степени нервно-эмоционального напряжения и накопление усталости по сравнению с данными первого сообщения.

Зафиксировано значительное количество эргономических и физиолого-гигиенических недостатков в средствах индивидуальной защиты.

Среди медицинских работников с установленным диагнозом острого профессионального заболевания СО^Ю-19 преобладают медицинские сестры (38,43%), младшие медицинские сестры (22,69%), фельдшеры (3,72%), врачи общей практики - семейной медицины (2,91%), врачи-терапевты (2,86%) и врачи-анестезиологи (2,52%). Выявлено крайне низкое количество комиссионных расследований несчастных случаев (заболеваний медработников COVЮ-19), завершенных по состоянию на 22.06.2020. Выводы. Уровни заболеваемости медицинских работников COVЮ-19 и значительное количество летальных случаев медперсонала в результате инфицирования коронавиру-сом SARS-CoV-2 свидетельствуют о недостаточном внимании со стороны государства к вопросам охраны труда в медицинской отрасли.

Ключевые слова: COVЮ-19, условия труда, профессиональная заболеваемость медицинских работников, риск заражения.

Зведеш станом на 22.06.2020 абсолюты дат з приросту чисельност захво-рювань на COVID-19 серед населення та кшькост ме-дичних пра^вниюв з лабора-торно пщтвердженими ви-падками Ыфкування вiрусом SARS-CoV-2 порiвняно з рiв-нями, зафксованими на 12.05.2020, представлено у таблиц 1.

Як видно з таблиц 1, кшь-кють населення, яке захворь ло на COVID-19, протягом четвертого i п'ятого перiодiв карантину зросла на 20881 особу (у 2,3 рази) i станом на 22.06.2020 становила 36904 особи. Загальний кумуля-тивний показник захворюва-ност на COVID-19 на 100 тис. населення на 22.06.2020 становив 83,63 i перевищу-вав значення показника на 11.05.2020 майже у 2,5 рази.

Чисельнють Ыфкованих ме-дичних пра^вниюв збшьши-лася на 2932 особи (в 1,9 рази) i сягнула рiвня 6049 оаб.

Найбшьший прирют захво-рювань серед населення за цей перюд вщзначено у Чершпвсьюй област (6,1 разiв, 401 особа), у Львiв-сьюй (4,8 рази, 3155 оаб), Волинсьюй (3,7 рази, 1356 оЫб), Хмельницькш (3,4 рази, 440 оаб), ВЫницьюй та Харювсьюй областях (2,9 рази, вщповщно 1080 i 1188 оаб).

Найбшьший прирют захво-рювань на COVlD-19 серед медичних пра^вниюв заре-естровано у Хмельницьюй (5,6 разiв, 82 пра^вники) i Львiвськiй областях (4,4 рази, 423 пра^вники) та у мют Киевi (3,2 рази, 345 пра-^вниюв).

Частка медичного персоналу серед Ыфкованого насе-лення станом на 22.06.2020 становила 16,38% i зменши-лася порiвняно з 12.05.2020 на 3,05%, проте залишаеться високою. Для порiвняння, частка уах Ыфкованих вiру-сом SARS-CoV-2 медичних пра^вниюв становить в lталií 11%, у Кита'|' - 3,8%. На 22.06.2020 у Росií зазначений показник становив 20%, у США - 19%, у Великм Бри-танп - 18% [6].

Якщо аналiзувати вщсоток iнфiкованих медичних пра-цiвникiв по областях, то най-вищим на цей перюд був показник у Юровоградськм (29,35%), Полтавсьюй (23,21%), Днiпропетровськiй (22,74%) областях, а найнижчим - у Луганськш (4,17%), Сум-ськм (5,81%), Чернiгiвськiй (7,71%) областях.

9 Емтошшт & Неамн № 4 2020

Серед причин захворюван-ня медичних працiвникiв на COVID-19 Центр громадсько-го здоров'я МОЗ УкраУни видiляe вiдсутнiсть чiткого плану дм у медичних закладах; порушення визначеного маршруту пацieнтiв та стан-дартiв ведення пацieнтiв; недостатне забезпечення медперсоналу необхiдними З1З; неправильне користу-вання засобами Ыдивщуаль-ного захисту (З1З); проблеми зберiгання та утилiзацiя З1З. До причин високого рiвня iнфiкування медичного персоналу вiрусом SARS-CoV-2, на нашу думку, слщ вiднести також високий рiвень нерво-во-емоцiйного напруження медичних пра^вниюв пiд час

роботи з хворими i заражени-ми на COVID-19. Напружена i небезпечна праця супровод-жуеться швидким розвитком втоми, а втома, як вщомо, погiршуe яюсть уваги i пам'ятi, знижуе рiвень самоконтролю безпеки медичних пра^вниюв на робочому мiсцi.

Високiй захворюваност медичного персоналу, як вже зазначалося, сприяе також недостатне ресурсне забезпечення ЗОЗ, зокрема забезпечення медичного персоналу засобами Ыдивь дуального захисту та робо-чим одягом.

Слщ зазначити, що за дани-ми анал^ичних панелей (дашбордiв) Кабiнету Мшн

стрiв УкраУни, станом на 22.06.2020 забезпеченють лiкарень обладнанням стано-вила 85,26%, медичним персоналом - 83,5%, засобами шдивщуального захисту -72,99% [3].

Аналiз професмноУ захво-рюваностi медичних пра^в-никiв показав, що ктькють повiдомлень про гостре професшне захворювання на COVID-19, як надiйшли вiд територiальних управ-лшь Держпрацi, станом на 22.06.2020 дорiвнювала 4384, тодi як на 11.05.2020 - лише 1124 випадки. Тобто рiвень професiйноУ захворюваностi працiвникiв галузi охорони здоров'я, зумовленоУ вiрусом SARS-CoV-2, вiд 12.05.2020

Таблиця 2

Дан Держпрацi про випадки гострого професмного захворювання на COVID-19 серед працiвникiв галузi охорони здоров'я i стан Гх розслiдування

(станом на 22.06.2020)

Теритсря (область) Пiдтверджених випадкiв шфкування COVID-19 медичних працiвникiв Повщомлення, що надмшли до ТУ Держпращ Ктькють розслщувань з подовженими термЫами розслщувань Ктькють завершених розслщувань Ктькють лiкарiв з питань □пени пра^ Наванта- ження на 1 лкаря

В1нницька 328 266 247 8 3 88,7

Волинська 311 269 215 16 5 53,8

Днтропетровська 237 248 211 60 5 49,6

Донецька 48 57 37 4 3 19

Житомирська 244 224 210 7 2 112

Закарпатська 386 250 173 1 3 83,3

Запор1зька 71 65 57 8 3 21,7

!вано-Франювська 423 129 122 20 1 129

м. КиУв 505 469 444 0 - -

КиУвська 439 181 152 9 8 81,3

Кiрсвсградська 184 91 88 7 2 45,5

Луганська 3 3 1 1 2 1,5

Львiвська 548 328 200 3 8 41

МиколаУвська 54 53 52 3 2 26,5

Одеська 224 138 121 3 2 69

Полтавська 68 36 24 3 5 7,2

Рiвненська 438 324 253 0 2 162

Сумська 15 14 12 0 2 7

Терноптьська 319 292 189 0 3 97,3

Харкiвська 314 220 187 13 9 24,4

Херсонська 30 24 24 0 3 8

Хмельницька 100 98 86 17 2 49

Черкаська 106 131 66 5 3 43,7

Черывецька 614 378 334 0 2 189

Чернiгiвська 37 96 72 6 2 48

Загалом 6 046 4384 (72,51%) 3577 (81,59%) 194 (4,43%) 82 (-148) 53,5

4

№ 4 2020 Еоттошит & Неамн 10

до 22.06.2020 зрю майже у 4 рази (табл. 2).

На вщмЫу вщ окремих Ыди-вiдуальних випадкiв гострого шфекцмного професiйного захворювання на C0VЮ-19, яю розслiдуються протягом 5 днiв комiсiями пiдприeмств, груповi захворювання на COVID-19 медпрацiвникiв пщ-лягають спецiальному розсль дуванню за визначеним алгоритмом протягом 15 дшв. Якщо станом на 11.05.2020 до Держпрац надмшли повi-домлення про 90 групових випадкiв зараження медпра-^вниюв на COVID-19, то на 22.06.2020 таких випадюв зареестровано 176. Груповi випадки захворювання на COVID-19 медпрацiвникiв зареестровано у ЗОЗ Юро-воградськоУ (69), ОдеськоУ (16), ЗакарпатськоУ (69), lвано-ФранкiвськоУ (3), Пол-тавськоУ (9) областей i мiста Киева (10). Причини виник-нення групових випадкiв зараження медичних пра^в-никiв вiрусом SARS-CoV-2, безумовно, пов'язаш з по-слабленням у ЗОЗ вимог до безпеки i ппени працi персоналу, Ыфекцмного контролю за рахунок, насамперед, про-тиепiдемiчних та саштарно-профiпактичних заходiв.

Як видно з табпицi 2, кшь-кiсть повiдомпень, якi надмш-

ли до територiапьних управ-лЫь Держпрацi, на 22.06.2020 становить щодо пщтвердже-них випадкiв iнфiкування COVID-19 медичних пра^в-никiв 72,5% (з 6046 на 1662 пiдтвердженi випадки повь домлення не надiйшпи).

За значною кiпькiстю Ыфку-вань повщомлень 3677 випадкiв (81,59%), якi пщля-гають комiсiйному розслщу-ванню за участ пiкарiв з ппе-ни прац^ термiни розслщу-вань офщмно подовженi, що найчастiше зумовлене вщсут-нiстю у штатах Держпрацi достатньоУ кiпькостi лiкарiв-гiгieнiстiв працi (табл. 2).

Станом на 22.06.2020 завершено розслщувань лише 194 з 4384, що становить (4,43%) через т саме причини - гостру потребу у лкарях з ппени працк

Як показують дан таблиц 2, умовне середне навантажен-ня з розспiдування нещасних випадюв, пов'язаних з COVID-19 серед медичних пра^вни-кiв, на 1 наявного у Держпрац пiкаря з ппени прац на 22.06.2020 припадае 53,5 справи. В окремих областях вЫ близький до 100 або пере-вищуе його. Якщо взяти до уваги термш, встановлений Постановою Кабмiну № 337 вщ 17.04.2019 «Про порядок розспiдування та облк не-

щасних випадкiв, професм-них захворювань та аварiй на виробництвь>, на розспiду-вання одного нещасного ви-падку комiсieю пiдприeмства вiдведено 5 дiб, то на прове-дення розспiдувань випадюв COVID-19 у медичних пра^в-ниюв в окремих областях зна-добляться мюяц й роки.

Ситуацiя, що склалася з гальмуванням комiсiйних розслщувань, не дозволяе свое-часно встановити вщповщ-нiсть умов i безпеки працi законодавству про охорону працi, з'ясувати причини i обставини настання нещас-них випадюв, встановити осiб, якi порушили вимоги, розробити заходи щодо запоб^ання подiбним нещас-ним випадкам. Тобто сповшь-нення розслщувань нещасних випадюв iнфiкування медперсоналу вiрусом SARS-CoV-2 створюе передумови для подальшого розвитку епщ-процесу COVID-19 серед медичних працiвникiв i пщви-щуе бiонебезпеку ЗОЗ.

Серед причин виникнення професiйного гострого ш-фекцiйного захворювання на C0VID-19 у медичних пра^в-никiв, за актами завершення комiсiйних розслiдувань, за-значено вiдсутнiсть З1З; вико-ристання З1З, що не вщповь дають ступеню iснуючих ри-

Рисунок3

Медичн професм, представникам яких встановлено дiагноз гострого професiйного захворювання на COVID-19, за якими надiйшли повщомлення до ТУ Держпрацi

на 22.06.2020

2000 1800 1600 ■ 1400 1200 ■ 1000 800 600 400 200 0

1839

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

1217

со

СП ^

-с^-с^ <о -<п -со

;со ,

337 188

21

N N (О 1Л (?) СЧ О

О.У Оу 0> V4

к-*

-О15 ^ //

/

т///жш///////т///м/ж/

<у /<.. о

./Л

ж/ /// *

^ х5г « ## -в

О* о.

<? «р ./* V

^ кО

^ /с/

/ /

11 Ежибошем & Н|л1т11 № 4 2020

зикiв для життя та здopoв'я пpацiвникiв; пcиxoфiзioлoгiчнi пpичини (влаcна неoбеpеж-нicть медпpацiвникiв, пopy-шення ними пpавил oxopoни пpацi); iншi пpичини (напpик-лад, пopyшення poзмежyван-ня чиcтoï та забpyдненoï вipy-coм зoн y ЗОЗ).

Аналiз пoвiдoмлень за кате-гopiями пpoфеciй медичниx пpацiвникiв, яким вcтанoвле-нo дiагнoз гocтpoгo пpoфе-c^oro заxвopювання на COVID-19, пpедcтавленo на pиcyнкy 3.

Як виднo з pиcyнка 3, най-бiльш вpазливими дo Ыф^-вання вipycoм SARS-CoV-2, як i y пеpшoмy пoвiдoмленнi, виявилиcя медичнi cеcтpи i мoлoдшi медичнi cеcтpи. Cеpед лiкаpiв cитyацiя дещo змiнилаcя. Пеpшi п'ять пoзи-цiй пociли лiкаpi ЗПCМ, лка-pi-теpапевти, лiкаpi-анеcте-зioлoги, лiкаpi-xipypги, лiкаpi-iнфекцioнicти.

Cтанoм на 22.06.2020 вщ заxвopювання на COVID-19 пoмеpлo 43 медичниx пpацiв-ники.

Cмеpтельнi випадки заpа-ження медпpацiвникiв COVID-19 зафiкcoванo y мicтi Киeвi та 18 oблаcтяx. Hе зафктова-нo на зазначенy датy cмеp-тельниx випадкiв cеpед ме-дичнoгo пеpcoналy y Жи-тoмиpcькiй, Лyганcькiй, Cyм-cькiй, Чеpкаcькiй i Чеp-нИвздюй oблаcтяx.

Пoказник летальнocтi пpа-^вниюв галyзi oxopoни здo-poв'я чеpез COVID-19 cтанoм на 22.06.2020 в УфаУн ct^o-вив 0,73 (y Pociï - 1,13, в !тали - 0,6, y Китаï - 0,5, y CI1IA -0,3, y Ымеччин - 0,2) [6].

Частка пpацiвникiв галyзi oxopoни здopoв'я y cтpyктypi

пoмеpлиx в УфаУн вiд CoVID-19 на 19.06.2020 cтанoвила 4,4%. У Pociï цей пoказник дopiвнював 6,7%, в !тали -0,65%, y CIA - 0,3%, y Ымеччин - 0,23% [6].

Виxoдячи з вищезазначенo-ro i вpаxoвyючи матеpiали Деpжcтатy нами бyлo пpoве-денo poзpаxyнoк кoефiцieнта pизикy для випадкiв заpажен-ня вipycoм SARS-CoV-2 i випадкiв cмеpтi медичниx пpацiвникiв i наcелення зага-лoм вiд COVID-19.

Зважаючи на cеpедньooблi-кoвy кiлькicть штатниx пpацiв-никiв в oxopoнi здopoв'я (826 ™c. oci6) [7] та чиcельнicть пocтiйнoгo наcелення (41 983,6 oci6) [8], вpаxoвyючи данi щoдo заxвopюванocтi на COVID-19 cтанoм на 22.06.2020 (табл. 1), знаxoдимo, щo p^ зик заpаження на кopoнавipyc SARS-CoV-2 y медичнoгo пpа-

цiвника cтанoвить 7,3 * 10-3, а пеpеciчнoгo гpoмадянина -

8,28'10-4. Ризик cмеpтi вiд цieï iнфекцiï для медичниx

пpацiвникiв cтанoвить 4,8 • 10-5, а для наcелення загалoм -

2,4«10-5. Тoбтo з чаcy пщт-тoвки пеpшoгo пoвiдoмлення y медичниx пpацiвникiв дещo зpic pизик заpазитиcя ^po-навipycoм SARS-CoV-2 i зни-зилаcя ймoвipнicть пoмеpти внаолдок заxвopювання на COVID-19 пopiвнянo з пеpе-ciчними гpoмадянами.

Висновки

1. Пpoведенi дocлiдження пoказали, щo на пеpioд завеpшення 5 етапy каpанти-ну, вcтанoвленoгo y зв'язку з пандемieю COVID-19, yмoви пpацi медпеpcoналy з гiгieнiч-ниx пoзицiй залишаютьcя шкщливими i небезпечними (екcтpемальними). Hебезпе-ка фopмyeтьcя не лише вито-гапатогенним кopoнавipycoм SARS-CoV-2 у лiкаpнянoмy cеpедoвищi, а й cyпyтнiми xiмiчними та фiзичними чин-никами, виcoким фiзичним i неpвoвo-емoцiйним напpy-женням.

2. Hа дpyгoмy етапi анкету-вання oпитанi лiкаpi, залyченi дo пoдoлання пандемiï COVID-19, заcвiдчили наpo-стання cтyпеня неpвoвo-емoцiйнoгo напpyження i нашпичення втoми.

Hайпoтyжнiшими cтpеco-генними фактopами pеcпoн-дентами вiдзначенo небез-пеку COVID-19 для влаcнoгo здopoв'я, тpивале пеpебy-вання у 3I3, пoмилки, щo негативнo вплинули на здo-poв'я пацieнтiв, недoтpиман-ня xвopими пpавил заxиcтy oci6 з oтoчення. Hапpикiнцi poбoчoгo дня наявнють вто-ми заcвiдчили yci oпитанi, пpи цьoмy майже тpетина

pеcпoндентiв вiдчyвала ïï пpoяви вже пocеpед poбoчoï змiни.

3. Значна кшькють медичниx пpацiвникiв з пiдтвеpдженим дiагнoзoм COVID-19 (6046 oci6), велика чаcтка заxвopю-ванocтi медпpацiвникiв cеpед наcелення загалoм (16,38%) i значна кшькють летальниx випадкiв медпеpcoналy вна^ л^к iнфiкyвання кopoнавipy-coм SARS-CoV-2 cвiдчать пpo недocтатню увагу з 6o^ деp-жави (Мiнекoнoмpoзвиткy, Деpжпpацi, Деpжпpoдcпo-живcлyжби i МОЗ Укpаïни) дo питань oxopoни пpацi у медичнм галyзi.

4. Кpитичними пpoфеciйни-ми фупами щoдo заxвopюва-нocтi медпеpcoналy на COVID-19 на 22.06.2020 e медичнi cеcтpи - 1839 oci6 (30,41%), мoлoдшi медичнi cеcтpи - 1217 (20,13%), фельдшеpи - 225 (3,72%), лiкаpi загальнoï пpактики -ciмейнoï медицини - 176 (2,91%), лiкаpi-теpапевти -173 (2,86%), лiкаpi-анеcтезio-лoги - 166 (2,52%). З чаcy пiдгoтoвки пеpшoгo пoвiдoм-лення у медичниx пpацiвникiв дещo зpic pизик заpазитиcя кopoнавipycoм SARS-CoV-2 i знизила^ iмoвipнicть пoмеp-ти вна^^к заxвopювання на COVID-19 пopiвнянo з пеpе-ciчними гpoмадянами.

5. Дpyгий етап пpoведениx нами дocлiджень пoказав, щo забезпеченicть медпеpcoна-лу З!З дещo пoкpащилаcя, xoч значна кшькють oпитаниx вказала на ïxнi еpгoнoмiчнi та фiзioлoгo-гiгieнiчнi недoлiки (звуження пoля зopy, знижен-ня гocтpoти зopy чеpез запo-тiвання oкyляpiв, пoгipшення теплooбмiнy, yтpyднення пе-pемiщення та вщвщування туалету у заxиcнoмy шмбше-зoнi). Зазначенi недoлiки i надаш лiкаpями пpoпoзицiï мають бути вpаxoваними у пoдальшoмy з yдocкoнален-ням З!З.

6. Пpивеpтаe увагу i вима-гаe невiдкладниx piшень вфай низька кiлькicть кoмi-ciйниx poзcлiдyвань нещаc-ниx випадкiв (заxвopювань медпpацiвникiв на COVID-19), завеpшениx cтанoм на 22.06.2020 (з 4384 лише 194,

2020 Environment & Health 12

4,43%), що значно гальмуе встановлення обставин i причин виникнення цих нещасних випадюв та планування i впровадження запобiжних за-ходiв з пiдвищення ефектив-ностi протиепiдемiчних захо-дiв i покращання рiвня бюбез-пеки у ЗОЗ загалом.

7. Ми вважаемо, що головы причини гальмування свое-часних комiсiйних розслщу-вань випадюв гострих профе-сiйних захворювань на COVID-19 серед медпра^в-никiв полягають, по-перше, у критично низькiй забезпече-ностi вiдповiдних державних закладiв (Держпрац^ Держ-продспоживслужби i МОЗ УкраУ'ни) лкарями-ппенюта-ми, лкарями-епщемюлога-ми, лкарями-профпатолога-ми, по-друге, у вщсутност едностi i скоординованостi дiяльностi зазначених Ысти-туцiй у виршены цiеï надзви-чайно'У i актуально'!' нин про-блеми.

Л1ТЕРАТУРА

1. ВОЗ. Ситуация с COVID-19 в Европейском регионе ВОЗ. URL :

h ttps://who. maps. arcgis. com/ apps/opsdashboard/index. htm l#/a 19d5d1f86ee4d99b013ee d5f637232d (дата звернення: 27.07.2020).

2. WHO. Coronavirus Disease (COVID-19) Dashboard. URL:

h ttps://covid 19.who. int/ (дата звернення: 27.07.2020).

3. КабЫет Мiнiстрiв Укра'Уни. Анал^ичн панелi (дашборди). URL:

h ttps://covid 19. gov. ua/analitic hni-paneli-dashbordy (дата звернення: 27.07.2020).

4. Яворовський О.П., Брухно Р.П., Брухно О.М. Збудники Ыфекцмних захворювань як шкiдливi та небез-печн фактори умов працi медичних пра^вниюв. Актуальн проблеми профi-лактичноï медицини : зб. наук. праць. Львiв, 2020. Вип. 20. С. 3-15. URL: http://ir. librarynmu. com/han-dle/123456789/2046

(дата звернення: 27.07.2020).

5. Яворовський О.П., Ска-лецький Ю.М., Шкурба А.В. Захистити i зберегти лкаря:

13 Environment & Health №

що можна i треба зробити. Газета «День». 2020. 16.04.2020 (№ 71-72). URL: http://day. kyiv. ua/uk/article/cu spilstvo/zahystyty-i-zberegty-likarya (дата звернення: 27.07.2020).

6. Varyvonchyk D.V. Operational monitoring of indicators of prevention at the workplace and registration of cases of acute occupational disease caused by COVID-19 in Ukraine. Collection

of Online Newsletters. 2020, June. Vol. 3. Issues 9-12. 111 p. doi: 10.13140/RG.2.2. 24574.41289

7. Employer-reported workplace injuries and illnesses -2018. Bureau of Labor Statistics, U.S. Department of Labor, Survey of Occupational Injuries and Illnesses, in cooperation with participating state agencies. 2019. URL :

h ttps://www. bls. gov/n ews.rele ase/pdf/osh.pdf (дата звернення 19.07.2020)

8. Про службу охорони прац системи МЫютерства охорони здоров'я Укра'Уни : Наказ МОЗ Укра'Уни № 268 вщ 30.09.1994. URL :

http: //mozdocs.kiev.ua/view. p hp?id=1278 (дата звернення 19.07.2020) REFERENCES

1. WHO. Situatsiya s COVID-

19 v Evropeyskom regione VOZ [WHO. COVID-19 Situation in the WHO European Region]. URL :

h ttps://who. maps. arcgis. com/ apps/opsdashboard/index. h tm l#/a 19d5d1f86ee4d99b013ee d5f637232d (Date of Application: 27.07.2020).

2. WHO. Coronavirus Disease (COVID-19) Dashboard. URL: https://covid 19. who. int/ (Date of Application: 27.07.2020).

3. The Cabinet of Ministers of Ukraine. Analitychni paneli (dashbordy) [Analytical Panels (Dashboards)]. URL: https://covid19.gov.ua/analitic hni-paneli-dashbordy (Date of Application: 27.07.2020).

4. Yavorovskyi O.P., Brukh-no R.P. and Brukhno O.M. Zbudnyky infektsiinykh zakhvo-riuvan yak shkidlyvi ta nebezpechni faktory umov pratsi medychnykh pratsivnykiv [Pathogens of Infectious

2020

Diseases as Harmful and Dangerous Factors of LabourConditions of Medical Workers]. In : Aktualni problemy profilaktych-noi medytsyny: zb. nauk. prats [The Current Challenges of Preventive Medicine: Coll. Sci. Works]. Lviv ; 2020 ; 20 : 3-15. URL: http://ir. librarynmu. com/han-

dle/123456789/2046 (Date of Application: 27.07.2020).

5. Yavorovskyi O.P., Skaletskyi Yu.M. and Shkurba A.V. Zakhystyty i zberehty likaria: shcho mozhna i treba zrobyty [To Protect and Save the Doctor: What Can and Should Be Done]. Hazeta «Den» [Newspaper «The Day»]. 2020; 16 April

(№ 71-72). URL: http://day. kyiv. ua/uk/article/cu spilstvo/zahystyty-i-zberegty-likarya (Date of Application: 27.07.2020).

6. Varyvonchyk D.V. Operational Monitoring of Indicators of Prevention at the Workplace and Registration of Cases of Acute Occupational Disease Caused by COVID-19 in Ukraine. Collection of Online Newsletters. 2020 ; June ; 3 (9-12) : 111 p. doi: 10.13140/ RG.2.2.24574.41289

7. Employer-Reported Workplace Injuries and Illnesses - 2018. Bureau of Labor Statistics, U.S. Department of Labor, Survey of Occupational Injuries and Illnesses, in Cooperation with Participating State Agencies. 2019. URL:

https://www. bls. gov/news. rele ase/pdf/osh.pdf (Date of Application 19.07.2020)

8. Pro sluzhbu okhorony pratsi systemy Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy : Nakaz MOZ Ukrainy № 268 vid 30.09.1994 [On the Labour Protection Service of the System of the Ministry of Healthcare of Ukraine: Order of the Ministry of Healthcare of Ukraine № 268, 30.09.1994]. URL : http: //mozdocs. kiev. ua/view. php?id=1278

(Date of Application : 19.07.2020)

Hag'Mwno go pegaKW 18.09.2020

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.