CC BY
86
УДК [612.821:616.89]+[613.8+614.2](477)(045) https://doi.org/10.32402/dovkil2020.04.053
MOTIVATION AND WORKING CAPACITY OF MEDICAL WORKERSIN THE SPHERE OF PSYCHIC HEALTHCARE AS A PREDICTOR OF THEIR PSYCHOLOGICAL WELL-BEING
Chorna V.V.
МОТИВАЦ1Я I ПРАЦЕЗЦАТН1СТЬ МЕДИЧНИХ ПРАЦ1ВНИК1В СФЕРИ ОХОРОНИ ПСИХ1ЧНОГО ЗДОРОВ'Я ЯК ПРЕДИКТОР ¡ХНЬОГО ПСИХОЛОГ1ЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ
ЧОРНА В.В.
Вiнницький нацiональний медичний унiверситет iM. М.1. Пирогова, м. Вiнниця
юдськi ресурси, зокрема ме-дичнi ресурси закладiв охо-рони здоров'я, з швидким економiчним та iнновацiйним розвитком держави е одним з важливих важелiв, що впли-вають на показники народжу-ваностi, захворюваностi, н валiдностi, скорочення три-валостi життя та смертност населення. За останнi роки ц показники в Украíнi невпинно попршуються, i це свiдчить про глибоку кризу у сферi
охорони здоров'я. Постмш реформи у нiй викликають масову незадоволенiсть ме-дичних пра^вниюв сфери охорони психiчного здоров'я, що впливае на мотивацю i стан працездатност íх та неконтрольовану мiграцiю медичних працiвникiв за кордон у пошуках достойно)' заробiтноí плати, незадово-ленiсть населення якiстю отримано) медично) допомо-ги у мюькм, а особливо у
МОТИВАЦ1ЯI ПРАЦЕЗДАТНСТЬ МЕДИЧНИХ ПРАЦ1ВНИК1В СФЕРИ ОХОРОНИ ПСИХ1ЧНОГО ЗДОРОВ'Я ЯК ПРЕДИКТОР ¡ХНЬОГО ПСИХОЛОПЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ Чорна В.В.
В1нницький нацональний медичний ун1верситет ¡м. М.1. Пирогова, м. В1нниця
Мета дослдження - визначення особливо-стей внутр1шньо1 i зовн1шньо'1 мотиваци, дифе-ренц1йно1 о^нки станiв зниженоJ працездатно-CTi медичних пра^вниюв комунального неко-мер^йного пдприемства «Вiнницька обласна клiнiчна психоневролопчна лiкарня '¡меш ака-демка О.1. Ющенка в!нницько'1' обласно J ради» i розробка профлактичних заходв. Матер'али та методи. Удослiдженнiбрали участь 224 медичних пра^вники Комунального некомер^йного пщприемства «Вiнницька обласна клiнiчна психоневролопчна лiкарня iм. О.1. Ющенка в!нницько'1' обласно J ради», з них 15,2% чоловiкiв i 84,8% жiнок. Кльксть лiкарiв, як взяли участь в опитуваннi - 38,8%, середнього медичного персоналу (СМП) -61,2%. Стаж професiйноJ дiяльностi лiкарiв ста-новив (19,7 +12,3) роюв i (15,5 +11,1) роюв СМП. Середнiй вк лiкарiв склав (44,6 + 12,2) роюв, СМП - (37,2 + 11,4) роюв. Проведено опитування щодо мотиваци про-фесiйноJ дiяльностi лiкарiв i медичних сестер за методикою К. Замфiра у модиф!^^!' А. Реана i опитування за методикою А. Леонова, С. Величковського щодо дифе-рен^йно]' о^нки станiв знижено'1' працездат-ност (ДОСЗП) працiвникiв закладiв охорони здоров'я.
Отриманi результати оброблен '! за допомогою лiцензiйного стандартизованого пакета «Statistica 6.1 for Windows» з пдрахунком середньоJ арифметичноJ величини, стандартноJ середньо)' арифметично'1' похибки. У робот
використовували анал1з втчизняних \ заруб'ж-них наукових джерел, б1бл1осемант1чн1й, анал'ь тичний \ статистичний методи досл1джень. Результати. У статт1 представлено дан1 опитування медичних прац1вниюв психоневроло-пчно)' л1карн1 щодо фактор1в внутр1шньо)' та зовн1шньо)' мотиваци профес1йно)' д1яльност1 л1кар1в \ середнього медичного персоналу. Визначено три типи мотиваци та мотивац1йних комплекс1в у медичних прац1вниюв охорони здоров'я, використано класиф1кац1ю мотива-ц1йних чинниюв: «мотиватори» \ «чинники контексту», або «ппен1чн1 фактори», як прово-кують негативний стрес, що впливае на яксть надання медично) допомоги. Встановлено, що зовн1шня негативна мотивац1я перевищуе зов-н1шню позитивну у чолов1юв-л1кар1в \ уж1нок СМП - (3,2 + 0,8) \ (3,0 +1,2) бали вдповдно, тому у них спостергаеться зниження зацкав-леност1 у робот1, вдсутшсть прагнення до кар'ерного росту, в1дсутн1сть самосприйняття, байдужсть до роботи \ пац1ент1в, що може негативно впливати на якють надання медично) допомоги, на м1жособист1сн1 стосунки у колектив1 та вдома. Проанал1зовано результати анкетування щодо диференц1йно)' оц1нки стан1в знижено) працездатност медичних прац1вник1в психоневролопчно)' л1карн1. Встановлено високий ступ1нь ¡ндексу перена-сичення у ж1нок-л1кар1в (3,2%) \ ж1нок СПМ (1,6%), високий ступ1нь втоми - 4,8% \ 3,9% вдповдно, що може оц1нюватися як стан передхвороби.
Запропоновано профшактичн1 заходи щодо подолання цих стан1в \ пол1пшення психосоц-ального середовища для яюсного виконання профес1йних обов'язюв \задоволеност своею працею.
Ключовi слова: внутрiшня i зовншня мотиваця, працездатнсть, перенасичення, стомлення, медичн'1 пра^вники.
4
© Чорна В.В. СТАТТЯ, 2020.
53 Environment & Health № 4 2020
с1льськ1й м1сцевост1. Низький р1вень соц1ального захисту населення i недоступн1сть медичних послуг пiсля другого етапу медичноУ реформи спричинили високий рiвень захворюваностi порiвняно з краУнами 6С [1, 2]. За стати-стичними даними ВООЗ, рiвень DALY (Disability-adjusted life year) роюв втраченого життя з поправкою на Ывалщ-нiсть за 2017 рк в УкраУнi ста-новив 34975,04 на 100 тис. населення, що вдвiчi вищий порiвняно з краУнами ЗахщноУ бвропи. У структурi стандар-тизованих за вiком втрат роюв життя (DALY) за 2017 рк в УкраУнi 75,9% припадають на втрати вiд неiнфекцiйних захворювань, 15,0% - вiд травм (у т.ч. насильство, кон-флiкти та самоушкодження), 9,1% - на втрати вщ Ыфекцм-них, неонатальних, мате-ринських i алiментарних захворювань [1, 3, 4].
Працездатнють та мотивация медичного пра^вника тiсно пов'язанi з низкою чин-никiв, а саме: заробiтною платою, умовами прац i життя, розвитком кар'ери, професiйним розвитком, за-собами, матерiалами, медич-ним обладнанням. У закладах охорони здоров'я (ЗОЗ) не-обхщно покращувати психо-со^альне середовище для медичних працiвникiв з метою якюного виконання ними профеайних обов'язкiв. Не-обхiдна пщтримка та фн нансове заохочення медичних пра^вниюв з боку керiв-ництва, зважаючи на постiйне збшьшення навантаження на них, високий рiвень вщповь дальностi, що призводить до стресу та вигорання на ро-бочому мюц [5-11].
I хоча наявна велика кшь-кють наукових дослiджень у цьому напрямку, проблема мотивацп медичних пра^вни-юв нинi не вирiшена. Не-зважаючи на очевидну еконо-мiчну, со^альну, оргаызацм-ну доцiльнiсть дана проблема залишаеться першочерговим завданням держави для по-долання кризи в охорон здо-ров'я [12]. На жаль, багато медичних фахiвцiв виУхало до Ыших краУн у пошуках роботи
з вищою заробiтною платою.
Проблема дефщиту медичних працiвникiв, особливо у сферi психiчного здоров'я (психiатри, невропатологи, психологи), iснуe i в шших краУнах 6С [13-16]. Для цього европейсью краУни постiйно вживають певнi заходи: ана-лiз, опитування, тестування, пiдвищення рiвня задоволе-ност медичних працiвникiв i заробiтноУ плати, використо-вують рiзнi методи заохочення. В европейських краУнах юнуе обов'язкове медичне i пенсiйне страхування, тому медичш працiвники мають со^альний пакет: медичне страхування, страхування вщ нещасних випадкiв, оплату професiйного навчання, оплату вщпочинку тощо.
Со^альний пакет у краУнах 6С мае чотири складовк забезпечення здоров'я, мо-тивацiя працi, навчання, пщ-вищення квалiфiкацiУ, соць альна пiдтримка, вщпочинок, розваги. За кордоном основ-ний вартюний об'ем со^аль-ного пакета до 50% припадае на рiзнi види страхування, але головним е медичне страхування. В УкраУн соць альний пакет мають лише працiвники великих втизня-них компанм, якi стрiмко роз-виваються i бажають вийти на мiжнароднi ринки европейських краУн, де дотримуються цивiлiзованих принципiв соць альноУ вiдповiдальностi за своУх працiвникiв. Трудовим законодавством УкраУни не передбачено со^альний пакет, але юнують обов'язковi страховi нарахування на зароб^ну плату до со^ально-го фонду [17-21].
Великою актуальною проблемою сьогодення багатьох краУн, як i УкраУни, е низька забезпеченiсть населення медичними пра^вниками у сiльськiй мюцевостк ООН оголосила прiоритетним на-прямком пол^ики багатьох краУн до 2030 року розвиток забезпечення людськими/ медичними ресурсами за-кладiв охорони здоров'я. Так, на прикладi Китаю запропо-новано стратегiю партнерства для громад та системи охорони здоров'я, а саме:
спшьне володЫня та розроб-ка програм, спiльний нагляд та конструктивний зворотний зв'язок, збалансований пакет стимулiв (фiнансових i нефiнансових), практична система моыторингу охорони здоров'я. Впроваджена стратепя партнерства для громад та системи охорони здоров'я вже декшька роюв дае позитивний результат [22, 23]. Питання мотивацп медичних пра^вниюв е над-звичайно актуальним, тому ми присвятили свою роботу дослщженню внутрiшньоУ та зовышньоУ мотивацiУ, працез-датностi медичних пра^вни-кiв закладiв охорони здоров'я (ЗОЗ).
Метою роботи е визначен-ня особливостей внутршньоУ i зовнiшньоУ мотивацiУ, дифе-ренцiйноУ оцЫки станiв зни-женоУ працездатностi медичних пра^вниюв Комунально-го некомерцмного пщприем-ства «ВЫницька обласна кль нiчна психоневрологiчна лн карня iменi академiка Ющен-ка O.I. ВшницькоУ обласноУ Ради» та розробка профшак-тичних заходiв.
Матерiали та методи до-слiджень. У нашому дослщ-женнi брали участь 224 медич-нi працiвники Комунального некомерцiйного пщприемства «Вшницька обласна клiнiчна психоневрологiчна лкарня iменi академка Ющенка O.I. ВЫницькоУ обласноУ Ради»: 15,2% чоловiкiв та 84,8% жшок. В опитуваннi брали участь лiкарi (38,8%) та серед-нiй медичний персонал (СМП - 61,2%). Стаж роботи за про-фесмною дiяльнiстю серед лiкарiв становив (19,7 + 12,3) роюв, (15,5 ± 11,1) рокiв -серед СМП. Середшй вiк серед лiкарiв склав (44,6 ± 12,2) роюв, серед СМП - (37,2 ±11,4) роюв.
Проведено опитування що-до мотивацiУ профеайноУ дь яльностi лiкарiв та медичних сестер за методикою К. Зам-фiра у модифiкацiУ А. Реана i опитування за методикою А. Леонова, С. ВеличковськоУ щодо диференцiйноУ оцЫки станiв зниженоУ працездатно-стi (ДОСЗП) пра^вниюв ЗОЗ [24, 25].
Одержат результати об-роблено за допомогою лщен-зiйного стандартизованого пакета «Statistica 6.1 for Windows» з пщрахунком се-редньоУ арифметичноУ вели-чини, стандартно! середньоУ арифметичноУ похибки. У робот використовували ана-лiз вiтчизняних та зарубiжних наукових джерел, бiблiосе-мантичний, аналiтичний та статистичний методи дослщ-жень.
Результати дослщження та Тх обговорення. У нашому дослiдженнi для визначення мотивацп' професiйноУ ме-дичноУ дiяльностi у медичних пра^вниюв психоневролопч-ноУ лкарн використовувала-ся методика «Мотивацiя про-фесiйноУ дiяльностi» К. Зам-фiр у модифiкацiУ А. Реана, яка дае можливiсть визначити актуальнiсть титв мотивацiй:
1 - матерiальна винагорода;
2 - прагнення до кар'ерного росту; 3 - бажання не пщда-ватися критик з боку керiв-ництва та колег; 4 - прагнення уникати можливих пока-рань або неприемностей; 5 -орiентацiя на престиж та повагу з боку Ыших; 6 - задо-волення вщ добре виконаноУ роботи; 7 - суспшьна корис-нiсть працi. Дана методика дае змогу визначити три типи мотивацп i мотивацмний комплекс медичного пра^вника будь-якоУ квалiфiкацiУ, фаху, стажу роботи: внутршня мотивацiя (ВМ) - розумЫня корисностi працi, бажання навчатися i пiдвищувати свiй професiоналiзм, бути задо-воленими результатами своеУ трудовоУ дiяльностi; зовышня позитивна мотивацiя (ЗПМ) -досягнення кар'ерного росту, постмна потреба у матерь альному стимулюваннi, вина-городах, премiях; зовнiшня негативна мотивацiя (ЗНМ) -неприемно отримувати критику, догану, штрафи вщ керiвництва.
Медичним працiвникам Вн ницькоУ обласноУ клiнiчноУ психоневрологiчноУ лiкарнi iменi академiка О.1. Ющенка було запропоновано анкету з запитаннями, тсля опитуван-ня використовувалася шкала вiд 1 до 5 балiв: 1 бал - «дуже
ОХОРОНА ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ'Я —
незначною мiрою», 2 бали -«достатньо незначною
мiрою». 3 бали - «не великою, але й не малою мiрою», 4 бали - «досить великою мiрою», 5 балiв - «дуже великою мiрою».
За результатами наших доотджень виявлено, що найвищий показник балiв становила внутрiшня мотива-цiя в усiх медичних пра^вни-кiв психоневрологiчноí лiкарнi (табл. 1), яка виражалась у розумшш корисност íхньоí працi, бажаннi начатися i пщ-вищувати свiй професюна-лiзм.
Аналiзуючи данi таблицi 1, можна констатувати, що у чоловiкiв-лiкарiв та у жшок-СМП зовнiшня негативна мотива^я перевищуе зовнш ню позитивну (3,2 + 0,8) i (3,0 ± 1,2) бали вiдповiдно, що вiдповiдае мотивацiйному комплексу ВМ > ЗПМ < ЗНМ. Таким чином, у цих медичних пра^вниюв можемо спосте-ркати зниження зацкавлено-ст у роботi, зниження рiвня психолопчного благополуччя (вiдсутнiсть мети у житт, негативне ставлення до ш-ших, вiдсутнiсть прагнення кар'ерного росту, вщсутнють самосприйняття, байдужiсть до роботи та Ыше), що може впливати негативно на якють
надання медично! допомоги, на мiжособистiснi стосунки у колективi та вдома.
У жiнок-лiкарiв склався мотивацмний комплекс ВМ > ЗПМ = ЗНМ. Це означае, що вони прагнуть кар'ерного росту, потребують отримува-ти матерiальне стимулюван-ня, Ум неприемно чути критику, отримувати догану вщ керiвництва.
1нший мотивацiйний комплекс ми отримали у чоловь юв середнього медперсоналу ВМ > ЗПМ > ЗНМ, що пщ-креслюе переважання розу-мЫня корисностi УхньоУ працi, бажання навчатися i пщвищу-вати свiй професiоналiзм та прагнути кар'ерного зростан-ня, отримуючи матерiальну винагороду, премií. Тому вони не бояться критики УхньоУ працк Це - найкращий моти-вацiйний комплекс.
Аналiзуючи результати опи-тування, ми скористалися класифiкацiею мотивацмних факторiв Ф. Герцберга, за якою видiляеться двi групи факторiв: «мотиватори» - це чинники, якi викликають по-зитивний вплив на мотива-цiю, наприклад, можливiсть кар'ерного росту, досягнення успiху, Ытерес та задоволен-ня роботою, самостверджен-ня як особистостi та профе-
Таблиця 1
Види мотивац1й професшно'Г д1яльност1 у медпрац1вник1в псих1атричного ЗОЗ, середне значення (бали)
Мотивацiя Лiкарi Середнм медичний персонал
Чоловки Жiнки Чоловки Жшки
M m M m M m M m
Внутрiшня 3,9 0,9 3,6 0,9 3,9 1,2 3,3 0,9
Зовншня позитивна 2,9 0,6 2,7 0,7 3,4 1,3 2,8 0,9
Зовнiшня негативна 3,2 0,8 2,7 1,0 3,2 1,6 3,0 1,2
сюнала, I «чинники контексту», або «г1г1ен1чн1 чинники». Наприклад, поган умови прац1 та м1жособистюн1 сто-сунки на роботу низька заро-б1тна плата та вщсутнють винагород, пов'язан1 передуем з зовн1шн1ми умовами I зовн1шньою негативною мо-тивац1ею [11, 26].
Методика диференцмноУ оц1нки стан1в зниженоУ пра-цездатност1 (ДОСЗП) за А. Леоновою та С. Велич-ковською е модиф1кованою верс1ею н1мецького тесту В1^И Пласа I Р1хтера для оц1нки ступеня важкост1 прац1 за р1зними видами професй ноУ д1яльност1. У прототипн1й верс1У методики ДОСЗП, створешй А. Леоновим та С. Величковською, вид1ляють чотири ступеня симптом1в псих1чних стан1в: монотон1я, псих1чне перенасичення, на-пружен1сть/стрес та стомлен-ня. Вщповщ1 респондент1в оц1нюються за допомогою чотирибальних шкал.
Монотон1я - стан зниженого свщомого контролю над виконанням роботи, що вини-кае у ситуац1ях одноман1тноУ роботи з частим повторенням стереотипних д1й I збщненим зовн1шн1м середовищем, су-проводжуеться в1дчуттям
нудьги/сонливост1 та дом1-нуючою мотивац1ею до зм1ни д1яльност1 [25].
Анал1зуючи показники ступеня вираженост1 монотон1У, який впливае на зниження працездатност1 прац1вник1в ЗОЗ (табл. 2), можна зроби-ти висновок, що у ж1нок-лка-р1в пом1рний стутнь (в1д 16 до 25 бал1в) 1ндексу моното-н1У становить 69,3% I не перевищуе показники чоло-в1к1в-л1кар1в (80,0%), а у жшок СМП - 78,1% I дещо перевищуе показники чоло-в1к1в СМП (77,8%). Разом з тим, у ж1нок-л1кар1в та ж1нок СМП встановлено вираже-ний ступ1нь (в1д 26 до 31 бал1в) монотон1У - 9,7% I 7,0% вщповщно, тод1 як у чолов1к1в виражений стутнь монотони вщсутшй.
Наступним критер1ем, за яким оцшювалася знижена працездатн1сть медичних прац1вник1в, було псих1чне перенасичення. Це стан не-прийняття дуже простоУ I суб'ективно нец1кавоУ або мало усвщомленоУ д1яльност1, який проявляеться у вираже-ному прагненн1 припинити роботу (вщмова в1д д1яльно-ст1) або внести р1зноман1т-н1сть до заданого стереотипного виконання [25].
В умовах переходу УкраУни на ринкову модель недоско-налють системи охорони здоров'я у частин1 в1дсутност1 стимулювання прац1 медич-ного людського ресурсу потребуе терм1нових заход1в удосконалення механ1зм1в заохочення прац1 медичних прац1вник1в та покращання здоров'я населення УкраУни. Згщно з наказом МОЗ УкраУни № 229 в1д 23.11.1993 «Про затвердження 1нструкц1У про порядок обчислення за-роб1тноУ плати прац1вникам охорони здоров'я та соц1аль-ного захисту населення» оплата прац1 прац1вник1в зд1йснювалася пропорц1йно в1дпрацьованому часу з ура-хуванням доплат за роботу у н1чний час, за чергування, за проведення консультаций надбавок за тривалють без-перервноУ роботи, за склад-н1сть, напружен1сть та високу яюсть роботи. Врахову-вались умови прац1, наприклад у зв'язку з небезпечними для здоров'я та особливо тяжкими умовами прац1 (праця з псих1чно хворими). Оплата прац1 була за спец1-ально затвердженим Пере-л1ком (додаток № 3 - пщви-щення зароб1тноУ плати на 50%). Зароб1ток не обмежу-
Таблиця 2
Диференцiйна оцшка станiв зниженоГ працездатностi у медичних працiвникiв психiатричного ЗОЗ за ступенем вираженост iндексу монотони, %
Медичний персонал ЗОЗ, п Ступ1нь вираженост1 шдексу монотони
Низький (до 15 бал1в) Пом1рний (16-25 бал1в) Виражений (26-31 бал) Високий (32 1 бтьше бал1в)
Л1кар1 п=87 Чоловки (п=25) 20,0 80,0 0 0
Ж1нки (п=62) 21,0 69,3 9,7 0
Середн1й медичний персонал п=137 Чолов1ки (п=9) 22,2 77,8 0 0
Ж1нки (п=128) 14,1 78,1 7,0 0,8
Таблиця 3
Диференцiйна оцiнка станiв зниженоГ працездатност медичних працiвникiв психiатричного ЗОЗ за ступенем вираженост iндексу перенасичення, %
Медичний персонал ЗОЗ, п Ступ1нь вираженост1 1ндексу перенасичення
Низький (до 15 бал1в) Пом1рний (16-25 бал1в) Виражений (26-31 бал) Високий (32 1 бтьше бал1в)
Л1кар1 п=87 Чолов1ки (п=25) 28,0 64,0 8,0 0
Жшки (п=62) 30,6 56,5 8,1 4,8
Середн1й медичний персонал п=137 Чолов1ки (п=9) 44,4 44,4 11,2 0
Ж1нки (п=128) 18,8 64,0 14,1 2,3
№ 4 2020 Еоттошит & Нклми 56
MOTIVATION AND WORKING CAPACITY OF MEDICAL WORKERS IN THE SPHERE OF PSYCHIC HEALTHCARE AS A PREDICTOR OF THEIR PSYCHOLOGICAL WELL-BEING Chоrna V. V.
Vinnytsia National M.I. Pyrohov Medical University, Vinnytsia
Objective: We defined the internal and external motivation features, performed a differential assessment of the states of reduced working capacity in medical workers of the Vinnytsia Yushchenko O.I. Regional Clinical Psychoneurological Hospital, Vinnytsia Regional Council (Communal Non-Profit Enterprise) and developed the preventive measures. Materials and methods: 224 medical workers (15.2% of males and 84.8% of females) of the Clinical Psychoneurologic Hospital (Communal Non-Profit Enterprise) took part in the study. 38.8% of the doctors, 61.2% of the nurses took part in the survey. The length of service in the professional activity was (19.7 + 12.3) years among doctors and (15.5 + 11.1) years among nurses. The average seniority of the doctors made up (44.6 + 12.2) years, nurses - (37.2 + 11.4) years.
We carried out a survey on the motivation of the professional activity of doctors and nurses by the methodology of K. Zamfir in the modification of A. Rean and a study based on the technique of A. Leonov, S. Velichkovskaya regarding the differential assessment of the states of reduced working capacity (DOSR) of workers of health care institutions.
To calculate the arithmetic mean, standard arithmetic mean error, we processed the results with the help of the Statistica 6.1 for Windows licensed standardized package. In the study, we
used the analysis of the work of domestic and foreign scientific sources, biblio-semantic, analytical, and statistical research methods. Results: The data of the survey of the psy-choneurologic hospital medical workers regarding doctors' internal and external motivation and nurses' professional activity are presented in the article. Three types of motivation and the motivation complexes in healthcare workers were determined, the following classification of motivational factors were used: «motivators» and «context factors», or «hygienic factors», which provoke negative stress affecting the quality of medical care. Analysis of the survey data shows that the external negative motivation exceeds the external positive one in male doctors and female nurses -(3.2 + 0.8) and(3.0 + 1.2) points, respectively. That's why these medical workers have a decrease in their interest in work, lack of striving for career growth, lack of self-perception, and an indifference to work, to patients, which can negatively affect the quality of medical care and interpersonal relationships the team and at home. The questionnaire results regarding the differential assessment of the states of the reduced working capacity of the psychoneurologic hospital workers have been analyzed. The results demonstrate a high level of oversaturation index in female doctors - 3.2% and female nurses - 1.6% and a high degree of fatigue - 4.8% and 3.9%, respectively, which can be assessed as a pre-disease state in women.
The preventive measures to overcome these states and to improve the psychosocial environment for the quality performance of the professional duties and satisfaction with the work are proposed. Keywords: internal and external motivation, performance, oversaturation, fatigue, medical professionals.
вався граничними розмiра-ми.
З метою змщнення зацкав-леност пра^вниюв у зро-станн продуктивност прац та пщвищення рiвня и норму-вання, якост виконуваних роб^ керiвники закладiв охо-рони здоров'я могли вводити пщрядну оплату прац^ пре-мювання пра^вниюв за осо-бистий внесок у загальш результати роботи колективу, а премп граничними розмiра-ми не обмежувалися.
Проте Наказ Мастерства прац та со^ально'У пол^ики УкраУни № 161/137 вщ 2001 року «Про впорядкування та затвердження умов оплати прац пра^вниюв закладiв охо-рони здоров'я та установ соць ального захисту населення» втратив чиннють на пiдставi затвердженого нового Наказу МЫпра^, МОЗ № 308/519 вщ 05.10.2005, який вже передба-
чав пщвищення зароб^но'У плати на 25% та 15% за шкщ-ливi i важк умови прац з пси-хiчними хворими (додаток № 3). Доплати проводили за роботу у ычний час, надбавки нараховували залежно вщ стажу роботи та складности напруженоси, оплата здмсню-валась i за чергування. 2002 року Постановою КМ УкраУни № 1298 «Про оплату прац пра-^вниюв на основi бдино'У тарифно! атки розрядiв i кое-фМенив з оплати прац пра-щвниюв установ, закладiв та оргаызацм окремих галузей бюджетноУ сфери» було введено нову форму обчислення зароб^но'У плати пра^вниюв закладiв охорони здоров'я для забезпечення законодавчо встановленого УУ м^мального розмiру. МУмальну зарплату та робочий час встановлено вщповщно до ст. 8 Закону УкраУни вщ 21.12.2016 № 1801
«Про державний бюджет УкраУни на 2017 рк».
Нин змЫ на вториннм та третиншй ланц фактично з нарахуванням диференцмо-ваноУ зароб^но'У плати не вщ-булося.
Нова реформа охорони здоров'я по суп е «зрiвнялiв-кою» i передбачае вщмову вщ тарифних аток розрядiв i кое-фiцiентiв. Згiдно з частиною 15 стати 16 Закону УкраУни «Основи законодавства Укра-Уни про охорону здоров'я» заклади охорони здоров'я, створен у результат реорга-нiзацií державних та кому-нальних закладiв охорони здоров'я - державних та комунальних установ, можуть мати вщокремлене майно (у тому чист кошти), закрiплене за ними на правi оперативного управлшня, самостiйний баланс. ЗОЗ можуть само-стiйно затверджувати штат-
нии розклад, мати рахунки в установах банюв, печатки. Вщповщно до частин 2 та 3 статт 94 Кодексу законiв про працю розмiр заробiтноí плати залежить вщ складно-стi та умов виконуваное робо-ти, професiИно-дiлових яко-стеИ працiвника, результатiв Иого прац та господарськоí дiяльностi пiдприeмства, установи, оргаызацп i макси-мальним розмiром не обме-жуеться.
Статтею 97 Кодексу законiв про працю та статтею 15 Закону Украши «Про оплату працЬ> встановлено, що фор-ми i системи оплати прац^ норми працi, розцiнки, тарифы атки, ставки, схеми посадових окладiв, умови запровадження та розмiри надбавок, доплат, премiИ, винагород та шших заохочу-вальних, компенсацiИних i гарантiИних виплат встанов-люються пщприемствами, установами, органiзацiями самостiИно у коллективному договорi з дотриманням норм i гарантiИ, передбаче-них законодавством, гене-ральною та галузевими (ре-пональними) угодами.
Змiни, внесенi до статт 95 Кодексу законiв про працю Укра'ши та статт 3 Закону
Укра'ши «Про оплату працЬ> у частин визначення м^маль-но' зароб^но'плати, призво-дять до порушення мiжпоса-дових (мiжквалiфiкацiИних) спiввiдношень у розмiрi оплати квалiфiкованоí i неквалiфi-ковано' працi працiвникiв бюджетное сфери. Так, згiдно з нормами вищезазначених законiв, працiвники некваль фковано' працi (прибираль-ники, сторожi, двiрники тощо) та висококвалiфiкованиИ персонал (лкар^ медичнi сестри, фельдшери та шш^ отриму-ватимуть з урахуванням доплат i надбавок практично однакову зароб^ну плату.
Встановлення бшьш висо-ких тарифних розрядiв для медичних пра^вниюв з урахуванням професмно-кваль фiкацiИних вимог складностi та вщповщальност виконува-них робiт е надзвичаИно акту-альним та сприятиме забез-печенню гiдноí оплати прац медичних працiвникiв, пщви-щенню престижност профе-сií лiкаря, збереженню кадрового медичного персоналу галузi та пщвищенню якостi надання медичноí допомоги.
За результатами обробки та (х iнтерпретацií згiдно з «клю-чем» ДОСЗП за методикою А. ЛеоновоС та С. Величков-
ськоС було встановлено (табл. 3), що помiрний сту-пiнь перенасичення наИбшь-ше вiдзначене у чоловшв-лiкарiв i жiнок СМП - 64,0% i 64% вiдповiдно. ВиражениИ ступшь (26-31 бал) психiчного перенасичення (незацкавле-нiсть у роботи) встановлено у СМП жшок i чоловiкiв - 11,2% i 14,1% вiдповiдно, що по-яснюеться постмним [х пере-буванням в умовах стацюна-ру та спiлкуванням з хворими. ВисокиИ ступiнь вираженостi шдексу перенасичення (32 i бiльше балiв) ми спостерка-ли у жшок: жiнки-лiкарi -4,8%, жiнки СМП - 2,3%, оскшьки жiнки бшьш вразли-вi, нiж чоловiки та бшьш емо-цiИно i вщповщально став-ляться до виконання сво^х професiИних обов'язкiв, а також дуже швидко висна-жуються, що може призвести до розвитку ознак тривожно-го i депресивного реагуван-ня, емоцмного вигорання.
Оцiнювання зниженоí пра-цездатностi медичних пра^в-никiв проводилось за наявнь стю/вiдсутнiстю у них напру-женостi/стресу. Напруже-нiсть/стрес - стан пщвищеное мобiлiзацií психологiчних i енергетичних ресурсiв у медичних пра^вниюв, що
Таблиця 4
Диференцiйна оцшка станiв зниженоГ працездатностi медичних працiвникiв психiатричного ЗОЗ за ступенем вираженост iндексу стресу, %
МедичниИ персонал ЗОЗ, п Ступ1нь вираженост1 1ндексу стресу
НизькиИ (до 15 бал1в) Пом1рниИ (16-25 бал1в) ВиражениИ (26-31 бал) ВисокиИ (32 1 бтьше бал1в)
Л1кар1 п=87 Чолов1ки (п=25) 12,0 48,0 16,0 0
Ж1нки (п=62) 11,3 72,6 12,9 3,2
Середнш медичниИ персонал п=137 Чолов1ки (п=9) 22,2 66,7 11,1 0
Ж1нки (п=128) 6,2 83,6 8,6 1,6
Таблиця 5
Диференцiйна оцiнка станiв зниженоГ працездатност медичних працiвникiв психiатричного ЗОЗ за ступенем вираженостi iндексу стомлення, %
МедичниИ персонал ЗОЗ, п Ступ1нь вираженост1 1ндексу стомлення
НизькиИ (до 15 бал1в) Пом1рниИ (16-25 бал1в) ВиражениИ (26-31 бал) ВисокиИ (32 1 бтьше бал1в)
Л1кар1 п=87 Чолов1ки (п=25) 24,0 68,0 8,0% 0
Жшки (п=62) 24,2 59,7 11,3 4,8
Середн1И медичниИ персонал п=137 Чолов1ки (п=9) 44,4 55,6 0 0
Ж1нки (п=128) 18,0 66,4 11,7 3,9
№ 4 2020 Еоттошжг & Нмтш 58
ОТИВАЦИЯ И РАБОТОСПОСОБНОСТЬ МЕДИЦИНСКИХ РАБОТНИКОВ СФЕРЫ ЗДРАВООХРАНЕНИЯ ПСИХИЧЕСКОГО ЗДОРОВЬЯ КАК ПРЕДИКТОР ИХ ПСИХОЛОГИЧЕСКОГО БЛАГОПОЛУЧИЯ Черная В.В.
Винницкий национальный медицинский университет им. М.И. Пирогова, г. Винница, Украина
Цель исследования - определение особенностей внутренней и внешней мотивации, дифференциальной оценки состояний сниженной работоспособности медицинских работников Коммунального некоммерческого предприятия «Винницкая областная клиническая психоневрологическая больница имени академика О.И. Ющенко Винницкого областного совета» и разработка профилактических мероприятий.
Материалы и методы. В исследовании принимали участие 224 медицинских работника Коммунального некоммерческого предприятия «Винницкая областная клиническая психоневрологическая больница имени академика О.И. Ющенко Винницкого областного совета», из них 15,2% мужчин и 84,8% женщин. Количество врачей, принявших участие в опросе - 38,8%, среднего медицинского персонала (СМП) - 61,2%. Стаж работы по профессиональной деятельности врачей составлял (19,7 + 12,3) лет и (15,5 +11,1) лет СМП. Средний возраст врачей составил (44,6 + 12,2) лет, СМП - (37,2 + 11,4) лет. Проведен опрос относительно мотивации профессиональной деятельности врачей и медицинских сестер по методике К. Замфира в модификации А. Реана и опрос по методике А. Леонова, С. Величковской относительно дифференциальной оценки состояний сниженной работоспособности (ДОССР) работников учреждений здравоохранения. Полученные результаты обработаны с помощью лицензионного стандартизированного пакета «Statistica 6.1 for Windows» с подсчетом средней арифметической величины, стандартной средней арифметической погрешно-
сти. В работе использовали анализ отечественных и зарубежных научных источников, библиосемантический, аналитический и статистический методы исследований. Результаты. В статье представлены данные опроса медицинских работников психоневрологической больницы относительно факторов внутренней и внешней мотивации профессиональной деятельности врачей и среднего медицинского персонала. Определены три типа мотивации и мотивационные комплексы у медицинских работников здравоохранения, использована классификация мотивационных факторов: «мотиваторы» и «факторы контекста», или «гигиенические факторы», провоцирующие негативный стресс, влияющий на качество предоставления медицинской помощи. Установлено, что внешняя негативная мотивация превышает внешнюю позитивную у мужчин-врачей и у женщин СМП - (3,2 + 0,8) и (3,0 + 1,2) балла соответственно, потому у них наблюдается снижение заинтересованности в работе, отсутствие стремления к карьерному росту, отсутствие самовосприятия, безразличие к работе и пациентам, что может влиять негативно на качество предоставления медицинской помощи, на межличностные отношения в коллективе и дома. Проанализированы результаты анкетирования относительно дифференциальной оценки состояний сниженной работоспособности медицинских работников психоневрологической больницы. Установлена высокая степень индекса перенасыщения у женщин-врачей (3,2%) и женщин СПМ (1,6%), высокая степень усталости - 4,8% и 3,9% соответственно, что может оцениваться как состояние предболезни.
Предложены профилактические мероприятия по преодолению этих состояний и улучшению психосоциальной среды для качественного выполнения профессиональных обязанностей и удовлетворенности своим трудом.
Ключевые слова: внутренняя и внешняя мотивация, трудоспособность, перенасыщение, усталость, медицинские работники.
розвиваеться у вщповщь на пщвищення складност або суб'ективноУ значущост дь яльност, з домшуванням мотивацп на подопання скрути, що реалiзуеться у продуктивна та деструктивна формах (переважання процесу-апьних мотивiв - мотивiв самозбереження або психо-лопчного захисту) [25].
Вщповщно до даних таблиц 4 високий ступЫь вираже-ност шдексу стресу, як i у попередньому доошдженш щодо високого ступеня Ыдек-су психiчного перенасичення, встановпено у жiнок-лiкарiв (3,2%) i жЫок СПМ (1,6%), що
пщтверджуе нашi спостере-ження наявного вираженого психоемоцмного стану жЫок-медиюв у цьому закладк
Нами здмснювалася також диференцмна оцЫка зниже-ноУ працездатност медичних пра^вниюв психiатричного ЗОЗ за ступенем вираженост Ыдексу стомпення. Стомлен-ня - це стан виснаження i дискоординацп у процес виконання основноУ профе-смноУ дiяльностi, що вини-кають внаслщок тривалоУ i штенсивноУ дм робочого навантаження, з домЫуючою мотива^ею на завершення роботи i вщпочинок [25].
Вщповщно до даних таблиц 5 помiрний ступЫь вираже-ност Ыдексу стомлення спо-стеркався у чоловiкiв-лiкарiв
- 68,0%, на другому мюц були жЫки СМП - 66,40%, на третьому мюц - жiнки-лiкарi
- 59,70%. У цих категорм медпра^вниюв спостер^ав-ся виражений ступЫь Ыдексу стомлення (вiд 26 до 31 бала): жiнки СМП - 11,7%, жiнки-лiкарi - 11,3%, чоловь ки-пiкарi - 8,0%. I лише висо-кi показники Ыдексу стомлення (32 i бшьше бапiв) спосте-рiгапись у жiнок-лiкарiв i жiнок СМП - 4,8% i 3,9% вщ-повiдно, що може свщчити
про порушення у психосома-тичному i психофiзiологiчно-му станi.
Аналiзом даних встановле-но, що зовнiшня негативна мотива^я перевищуе зовнш ню позитивну у чоловтв-лiкарiв та у жшок СМП - (3,2 + 0,8) i (3,0 + 1,2) бали вщповщ-но, що для здмснення профе-сiИноí дiяльностi е негатив-ним. Необхiдно правильно будувати мотивацю для здИ снення медичноУ дiяльностi, зокрема формування спри-ятливого со^ально-психоло-гiчного ^мату у колективi; поширення позитивного дос-вiду для досягнення успiхiв у роботi; забезпечення пщви-щення якостi надання медич-них послуг.
У жiнок-лiкарiв i у жiнок СМП встановлено виражениИ сту-пiнь монотони (26-31 бал) -9,7% i 7,0% вiдповiдно, що означае низькиИ рiвень свiдо-мого контролю над виконан-ням одноманiтноí роботи. ВиражениИ ступшь (26-31 бал) психiчного перенасичен-ня, незацiкавленостi, баИду-жост до роботи встановлено у жшок СМП i чоловiкiв СМП -11,2% i 14,1% вiдповiдно, що зумовлене постiИним перебу-ванням з хворими i потребуе змiни режиму роботи цих фахiвцiв.
ВисокиИ ступшь шдексу перенасичення (32 i бшьше балiв) встановлено у жшок-лiкарiв (3,2%) i жiнок СПМ (1,6%) та високиИ ступiнь стомлення - 4,8% i 3,9% вщ-повщно. Це е предиктором стану передхвороби у жшок.
Висновки
З урахуванням результа^в проведеного опитування для ефективного формуван-ня позитивного мотивацш-ного комплексу необхщно звернути увагу на таю еле-менти дiяльностi медичних пра^вниюв:
□зворотниИ зв'язок - обго-ворення конкретного завдан-ня i результатiв Иого виконан-ня (командна робота), яку використовують в операцИ них;
□ рiзноманiтнiсть вмiнь та навичок - пщвищення змь стовност роботи, насичення íí професiИними, нестандарт-
ними моментами, що викли-кае iHTepec до роботи як вагомий внутршнм мотив;
□ важливiсть роботи, яка полягае у формуванн у медичних пра^вниюв вiдчуття значущостi i важливостi свое!' роботи;
□цiлiснiсть роботи, яка полягае у дорученнях медичним пра^вникам конкретного зав-дання у повному обсяз^ що надасть можливють лiкарям, СМП отримати задоволення вщ роботи;
□посилення матерiального стимулювання, а саме: скасу-вання Постанови КМ Укра'Уни № 1298 вщ 2002 року «Про оплату прац працiвникiв на основi бдино'У тарифно' атки розрядiв i коефiцiентiв з оплати прац працiвникiв установ, закладiв та органiзацiй окре-мих галузей бюджетно'У сфе-ри» та усунення «зрiвнялiвки» в оплатi прац медичних пра-цiвникiв;
□впровадження обов'язко-вого медичного страхування та забезпечення со^альним пакетом медичних пра^вни-юв.
Л1ТЕРАТУРА
1. World health statistics 2017: monitoring health for the SDGs, Sustainable Development Goals. Geneva : WHO, 2017. 112 p.
2. Чорна В.В., Хлесто-ва С.С., Гуменюк Н.1., Махнюк В.М., Сидорчук Т.М. Показники захворюваност i поширеностi та сучаснi погляди на профшактику хвороб. Всник Внницького на^онального медичного унверситету. 2020. Т. 24,
№ 1. С. 158-164. Doi:
10.31393/reports-vnmedical-
2020-24(1)-31
3. Мезенцева Н.1., Батиченко С.П., Мезенцев К.В. Захворюванють i здоров'я населення в УкраУнк суспшь-но-географiчний вимiр: Монографiя. КиУв : Принт Сервю, 2018. 136 с.
4. Cao B., Bray F., Libawi A., Soerijomataram I. Effect on longevity of one-third reduction in premature mortality from non-communicable diseases by 2030: global analysis of the Sustainable Development Goal
health target. Lancet Glob Health. 2018. Vol. 6 (12). e1288-e1296. Doi: 10.1016/S2214-109X(18)30411-X
5. Головенко Х.В., Сопель О.М. Поширенють синдрому емоцiйного вигорання у медичного персоналу i фактори, як спричи-няють його розвиток. Медсестринство. 2017. № 4. С.51-53.
6. Драга Т.М., Мялюк О.П., Криницька 1.Я. Особливост синдрому вигорання у медичних пра^вниюв. Медсестринство. 2017. № 3. С.48-54.
7. Кастнерова М., Бабшець Л.С., Боровик О.1., Бабiнець А.1. Поширенiсть синдрому вигорання (burnout syndrome) серед медсестер у лкарнях ПiвденноУ ЧехiУ (SOUTH BOHEMIA REGION). Здобутки клМчно)' i експериментальноi медицини. 2017. № 3. С. 8287. doi: 10.11603/1811-2471.2017.v1.i3.8053
8. McFarland D.C., Hlubocky F., Susaimani-ckam B., O'Hanlon R., Rib M. Addressing depression, burnout, and suicide in oncology physicians. Am Soc Clin Oncol Educ Book. 2019.
Vol. 39. P. 590-598. doi: 10.1200/EDBK_239087
9. Buck K., Grace A., Runyan T., Brown-Berchtoid L. Addressing mental health needs among physicians. South Med J. 2019. Vol. 112 (2). P. 67-69. doi:
10.14423/SMJ.000000000000 0924
10. Bernburg M., Vitzthum K., Groneberg D.A., Mache S. Physicians' occupational stress, depressive symptoms and work ability in relation to their working environment: a cross-sectional study of differences among medical residents with various specialties working in German hospitals. BMJ Open. 2016. Vol. 6 (6). e011369. doi:
10.1136/bmjopen-2016-011369
11. Чорна В.В., Сергета 1.В., Махнюк В.М. Сучасн тдходи до створення внутршньолкарняного ком-
форту для хворих та медич-ного персоналу в психiатрич-них закладах охорони здо-ров'я. Biomedikal and Biosocial anthropology. 2019. Vol. 35. Р. 48-53. DOI: 10.31393/bba34-2019-08
12. Orton P., Orton C., Pereira Gray D. Depersonalised doctors: a cross-sectional study of 564 doctors, 760 consultations and 1876 patient reports in UK general practice. BMJ Open. 2012. Vol. 2 : e000274. doi: 10.1136/bmjopen-2011-000274
13. Labonte R. Health in All (Foreign) Policy: challenges in achieving coherence. Health PromotInt. 2014. № 1.
Р. 48-58. doi:
10.1093/heapro/dau031
14. Votruba N., Ziemann A., Grant J., Thornicroft G. A systematic review of frameworks for the interrelationships of mental health evidence and policy in low-and middle-income countries. Health Res Policy Syst. 2018. Vol. 16 (1). 85. doi: 10.1186/s12961-018-0357-2
15. Sun J., Sun R., Jiang Y, Chen X., Li Z., Ma Z., Wei J., He C., Zhang L. The relationship between psychological health and social support: Evidence from physicians in China. PLoS One. 2020. Vol. 15 (1). e0228152. doi:
10.1371/journal.pone.022815 2.eCollection 2020
16. Keovathanak Khim. Are health workers motivated by income? Job motivation of Cambodian primary health workers implementing performance-based financing. Glodal Health Action. 2016. Article 31068. https://doi.org/10.3402/gha.v 9.31068
17. Malik A.A., Yama-moto S.S., Hague A., Butt N.S., Baig M., Sauerborn R. Developing and assessing a tool to measure motivation among physicians in Lahore, Pakistan. PLoS
One. 2018. Vol. 13 (12). e0209546. doi: 10.1371/jour-nal.pone.0209546. eCollection 2018
18. Liu J., Yu W., Ding T.,
Li M., Zhang L. Cross-sectional
survey on job satisfaction and its associated factors among doctors in tertiary public hospitals in Shanghai, China. BMJ Open. 2019. Vol. 9 (3). e023823. doi: 10.1136/ bmjopen-2018-023823
19. Jiang F., Zhou H., Hu L., Rakofsky J., Liu T., Wu S., Liu H., Liu Y, Tang YL. Psychiatry residents in China: socio-demographic characteristics, career satisfaction, and related factors. Front Psychiatry. 2019. № 10. 177. doi: 10.3389/fpsyt.2019.00177. eCollection 2019
20. Nantsupawat A., Kunaviktikul W., Nantsupawat R., Poghosyan L. Effects of nurse work environment on job dissatisfaction, burnout, intention to leave. Int Nurs Rev. 2017. Vol. 64 (1). P. 91-94. doi: 10.1111 /inr. 12342
21. Labrague L.J., McEnroe-Petitte D.M., Gloe D., Maldia F. Organizational politics, nurses' stress. Burnout levels, turnover intention and job satisfaction. Int Nurs Rev. 2017. Vol. 64 (1). P. 109-116. doi:
10.1111/inr. 12347
22. Ayalew F., Kibwana S., Shawula S., Misganaw E., Abosse Z. et al. Understanding job satisfaction and motivation among nurses in public health facilities of Ethiopia: a cross-sectional study. BMC Nurs. 2019. Vol. 18. Article 46. doi: 10.1186/s12912-019-0373-8. eCollection 2019
23. Hu D., Zhu W., Fu Y, Zhang M., Zhao Y et al. Development of village doctors in China: financial compensation and health system support. Int J Eguiti Health. 2017. Vol. 16 (1). 9. doi:
10.1186/s12939-016-0505-7
24. Миронова Е.Е. Сборник психологических тестов: пособие. Ч. III. Минск : Женский институт ЭНВИЛА, 2006. 120 с.
25. РайгородскийД.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты: уч. пособ. Самара : БАХРАХ-М, 2005. 672 с.
26. Херцберг Ф., Mocнер Б., Снидерман Б.Б. Мотивация к работе. М. : Вершина, 2007. 238 с.
REFERENCES
1. World Health Statistics 2017: Monitoring Health for the SDGs, Sustainable Development Goals. Geneva : WHO ; 2017. 112 p.
2. Chorna V.V., Khliesto-va S.S., Humeniuk N.I., Makhniuk V.M. and Sydor-chuk T. M. Pokaznyky zakhvo-riuvanosti i poshyrenosti ta suchasni pohliady na profilak-tyku khvorob [Incidence and Prevalence Rates and Current Views on Diseases' Prevention]. Visnyk Vinnytskoho natsionalnoho medychnoho universytetu. 2020 ; 24 (1) : 158-164. Doi: 10.31393/reports-vnmedical-2020-24 (1)-31 (in Ukrainian).
3. Mezentseva N.I., Batychenko S.P. and Mezentsev K.V. Zakhvoriuvanist i zdorovia naselennia v Ukraini: suspilno-heohrafichnyi vymir: Monohrafiia [Morbidity and Health of the Population in Ukraine: Socio-Geographical Dimension: Monograph]. Kyiv : Print Servis ; 2018 : 136 p.
(in Ukrainian).
4. Cao B., Bray F., Libawi A. and Soerijomataram I. Effect on Longevity of One-Third Reduction in Premature Mortality from Non-Communicable Diseases by 2030: Global Analysis of the Sustainable Development Goal Health Target. Lancet Glob Health. 2018 ; 6 (12) : e1288-e1296. Doi: 10.1016/S2214-109X(18)30411-X
5. Holovenko Kh.V. and Sopel O.M. Poshyrenist syn-dromu emotsiinoho vyhorannia u medychnoho personalu i fak-tory, yaki sprychyniaiut yoho rozvytok [The Prevalence of Emotional Burnout in Medical Staff and the Factors that Cause its Development]. Medsestrynstvo. 2017 ; 4 : 5153 (in Ukrainian).
6. Draha T.M., Mialiuk O.P. and Krynytska I.Ya. Osoblyvosti syndromu vyhorannia u medy-chnykh pratsivnykiv [Features of Burnout Syndrome in Medical Professionals]. Medsestrynstvo. 2017 ; 3 : 4854 (in Ukrainian).
7. Kastnerova M., Babi-nets L.S., Borovyk O.I. and
Babinets A.I. Poshyrenist syn-dromu vyhorannia (burnout-syndrome) sered medsester u likarniakh Pivdennoi Chekhii (SOUTH BOHEMIA REGION) [Prevalence of Burnout Syndrome among Nurses in Hospitals in South Bohemia (SOUTH BOHEMIA REGION]. Zdobutky klinichnoi i ekspery-mentalnoi medytsyny. 2017 ; 3 : 82-87. doi: 10.11603/1811-2471.2017.v1.i3.8053 (in Ukrainian).
8. McFarland D.C., Hlu-bocky F., Susaimanickam B., O'Hanlon R. and Riba M. Addressing Depression, Burnout, and Suicide in Oncology Physicians. Am Soc Clin Oncol Educ Book. 2019 ; 39 : 590-598. doi:
10.1200/EDBK_239087
9. Buck K., Grace A., Runyan T. and Brown-Berchtoid L. Addressing Mental Health Needs among Physicians. South Med J. 2019 ; 112 (2) : 67-69. doi: 10.14423/SMJ.000000000000 0924
10. Bernburg M., Vitzthum K., Groneberg D.A. and Mache S. Physicians' Occupational Stress, Depressive Symptoms and Work Ability in Relation to their Working Environment: a Cross-Sectional Study of Differences among Medical Residents with Various Specialties Working in German Hospitals. BMJ Open. 2016 ; (6) : e011369. doi: 10.1136/bmjopen-2016-011369
11. Chorna V.V., Serheta I.V. and Makhniuk V.M. Suchasni pidkhody do stvorennia vnutr-ishnolikarnianoho komfortu dlia khvorykh ta medychnoho personal v psykhiatrychnykh zakladakh okhorony zdorovia [Modern Approaches to the Creation of In-Hospital Comfort for Patients and Medical Staff in Psychiatric Health Care Facilities]. Biomedical and Biosocial Anthropology. 2019 ; 35 : 4853. DOI: 10.31393/bba34-2019-08 (in Ukrainian).
12. Orton P., Orton C. and Pereira Gray D. Depersonalised Doctors: a Cross-Sectional Study of 564 Doctors, 760 Consultations
and 1876 Patient Reports in UK General Practice. BMJ Open. 2012 ; 2: e000274. doi: 10.1136/bmjopen-2011-000274
13. Labonte R. Health in All (Foreign) Policy: Challenges in Achieving Coherence. Health PromotInt. 2014 ; 1 : i48-58. doi: 10.1093/heapro/dau031
14. Votruba N., Ziemann A., Grant J. and Thornicroft G. A Systematic Review of Frameworks for the Interrelationships of Mental Health Evidence and Policy in Low-and Middle-Income Countries. Health Res Policy Syst. 2018 ; 16 (1) : 85. doi: 10.1186/s12961-018-0357-2
15. Sun J., Sun R., Jiang Y, Chen X., Li Z., Ma Z., Wei J., He C. and Zhang L. The Relationship between Psychological Health and Social Support: Evidence from Physicians in China. PLoS One. 2020 ; 15 (1) : e0228152. doi: 10.1371/jour-nal.pone.0228152.eCollection 2020
16. Keovathanak Khim. Are Health Workers Motivated by Income? Job Motivation of Cambodian Primary Health Workers Implementing Performance-Based Financing. Glodal Health Action. 2016 ; Article 31068. https://doi.org/10.3402/gha.v 9.31068
17. Malik A.A., Yama-moto S.S., Hague A., Butt N.S., Baig M. and Sauerborn R. Developing and Assessing a Tool to Measure Motivation among Physicians in Lahore, Pakistan. PLoS One.
2018 ;13 (12):e0209546. doi:10.1371/journal.pone.020 9546. eCollection 2018
18. Liu J., Yu W., Ding T., Li M. and Zhang L. Cross-Sectional Survey on Job Satisfaction and its Associated Factors among Doctors in Tertiary Public Hospitals in Shanghai, China. BMJ Open.
2019 ; 9 (3) : e023823. doi: 10.1136/bmjopen-2018-023823
19. Jiang F., Zhou H., Hu L., Rakofsky J., Liu T., Wu S., Liu H., Liu Y. and Tang Y.L. Psychiatry Residents in China: Socio-Demographic
Characteristics, Career Satisfaction, and Related Factors. Front Psychiatry. 2019 ; 10 : 177. doi: 10.3389/fpsyt.2019.00177. eCollection 2019
20. Nantsupawat A., Kunaviktikul W., Nantsupawat R. and Poghosyan L. Effects of Nurse Work Environment on Job Dissatisfaction, Burnout, Intention to Leave. Int Nurs Rev. 2017 ; 6 (1) : 91-94. doi: 10.1111/inr. 12342
21. Labrague L.J., McEnroe-Petitte D.M., Gloe D. and Maldia F. Organizational Politics, Nurses' Stress. Burnout Levels, Turnover Intention and Job Satisfaction. Int Nurs Rev. 2017 ; 64 (1) : 109-116. doi:
10.1111 /inr. 12347
22. Ayalew F., Kibwana S., Shawula S., Misganaw E., Abosse Z. et al. Understanding Job Satisfaction and Motivation among Nurses in Public Health Facilities of Ethiopia: a Cross-Sectional Study. BMC Nurs. 2019 ; 18. Article 46. doi:
10.1186/s12912-019-0373-8. eCollection 2019
23. Hu D., Zhu W., Fu Y, Zhang M., Zhao Y et al. Development of Village Doctors in China: Financial Compensation and Health System Support. Int J Eguiti Health. 2017 ; 16 (1) : 9. doi: 10.1186/s12939-016-0505-7
24. Mironova E.E. Sbornik psikhologicheskikh testov : posobiye. Chast 3 [Collection of Psychological Tests: Manual. Part 3]. Minsk : Zhenskiy institute ENVILA ; 2006 ; 120 p.
(in Russian).
25. Raygorodskiy D.Ya. Prakticheskaya psikhodiagnos-tika. Metodiki I testy: ucheb-noye posobiye [Practical Psychodiagnosis. Techniques and Tests: Study Guide]. Samara : BAKhRAKh-M ; 2005
: 672 p. (in Russian).
26. Khertsberg F., Mocner B. and Sniderman B.B. Motivatsiya k rabote [Motivation to Work]. Moscow : Vershina ; 2007 : 238 p.
(in Russian). Haa'Mwnogo pega^n 14.06.2020
