CC BY
22
DOI 10.29254/2077-4214-2017-4-3-141-332-338 УДК: 616-053.3:674.8(477)
*Белорус А. I., **Федосюк Р. М., Ковальова О. М., Лисак В. П. Р1ВЕНЬ КУЛЬТУРИ БЕЗПЕКИ ПАЦ1СНТ1В У НЕОНАТАЛЬНИХ В1ДД1ЛЕННЯХ УКРА1НИ (РЕЗУЛЬТАТИ СОЦ1ОЛОГ1ЧНОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Л1КАР1В-НЕОНАТОЛОГ1В)
Вищий державний навчальний заклад Укра'ши «УкраГнська медична стоматолопчна академiя» (м. Полтава) *Полтавська обласна клiнiчна лiкарня М.В. Сктфосовського (м. Полтава) **ДУ «УкраГнський iнститут стратегiчних дослiджень МОЗ УкраГни» (м. КиГв)
umsakafped@ukr.net
Зв'язок публiкацГГ з плановими науково-до-слiдними роботами: представлена публiкацiя е фрагментом НДР ДУ «Украшсыкий iнститут стра-тегiчних до^джены МОЗ Укра1ни», № державно! реестраци 0110и005090 «Вивчення стану здоров'я дорослого населення Укра'ши, дiяльностi та ресурсного забезпечення закладiв охорони здоров'я в ре-гiональному аспектi».
Вступ. Безпека пацiентiв (БП) визнана важливим компонентом якостi медично! допомоги i в розвине-них кра'шах св^ е одним iз головних прюрите^в II розвитку [1,3]. Важливою детермшантою БП е так звана культура безпеки - концеп^я, що у найбтыш спрощенiй iнтерпретацiI означае таку психологiчно сприятливу робочу атмосферу, таку форму профе-сiйних взаемовiдносин мiж колегами (особливо мiж керiвниками та тдпеглими), що дозволяе !м втыно, без боязнi бути покараними, повщомляти про сво! помилки з метою !х аналiзу та попередження у май-бутныому.
Дослiдження показуюты, що при запровадженн позитивного некаралыного ^мату у структурному пiдроздiлi, полiпшуютыся стандарти безпеки патент, у тому чи^ здатнiсты i готовнiсты медичного персоналу повщомляти про незначн помилки i про-водити аудит свое! роботи з точки зору БП [16,19].
Новонароджеы, як потребуюты штенсивно! те-рапiI, маюты високий ризик здмснення медичним персоналом помилок через ункалыы фiзiологiчнi характеристики самих дтей та технологiчну складнiсты надання 1м медично! допомоги. Тому запроваджен-ня кулытури безпеки у неонаталыних вiдцiленнях, яка передбачае залучення вЫх працiвникiв, насамперед керiвництва, до !! формування, застосування мiж-дисциплiнарного пiдходу та оптималыних мiжпрофе-сiйних комункацм дозволиты зменшити частоту не-сприятливих подм серед новонароджених [15].
На сыогодншнм дены багато розвинених кра!н iнiцiювали дослiдження, присвяченi вивченню ролi кулытури безпеки в органiзацiI безпечного ото-чення пацiента пiд час лкувалыно^агностично-
го процесу та ставленню медичних працiвникiв до культури безпеки патента з використанням опиту-вальника «Доотдження культури безпеки пацiентiв в госпталЬ> (Hospital Survey of Patient Safety Culture) [4,6,7,10,14,17], яка була запроваджена Агентством з дослiджень i якостi в охоронi здоров'я (Agency for Healthcare Research and Quality AHRQ) [2,12].
Мета дослщження. Оцшити рiвень культури БП у закладах системи охорони здоров'я Укра'ши, що надають медичну допомогу новонародженим, та ви-вчити ставлення медичних пра^вниюв до запрова-дження заходiв з БП та системи моыторингу медичних помилок i критичних шциден^в.
Об'ект i методи досл1дження. Для досягнення мети проведено анкетування лiкарiв-неонатологiв та дитячих анестезюлопв, якi працюють у вщдшен-нях iнтенсивноI терапи та неонатальних вщдшен-нях закладiв охорони здоров'я Укра'ши. Опитування проводилось пщ час Конгресу неонатологiв Укра'ши «Актуальн питання неонатологiI» (2015 р.) за мето-дологiею Агентства з дослщжень i якостi в охоро-нi здоров'я. Опитувальник «Дослiдження культури безпеки па^ен^в в госпiталi» був модифкований та адаптований до нацюнально! системи охорони здоров'я. У ньому ми визначили таю головы модули «Персонал&Команда Вашого вiццiлення», «Ваш Керiвник», «КомунiкацiI», «Несприятливi подiI», «Гра-дацiя безпеки пацiентiв», «Ваша лкарня», «Оцiнка готовностi до запровадження заходiв з безпеки па-цiентiв та системи мониторингу медичних помилок i критичних iнцидентiв» та довiдкова шформа^я щодо типу закладу, в якому працюють респонденти, 1х стажу роботи в останньому структурному пщроз-д!т, спецiальнiсть та категорiя.
Варiанти вщповщей анкети надавались за 5-бальною шкалою, вщповщно вiд «Абсолютно не згоден» до «Повнiстю згоден» або частоти вщ «Hi-коли» до «Завжди». Вiдповiдi «абсолютно згоден» та «помiрно згоден», а також «часто» та «завжди» були об'еднан у групу позитивних вщповщей. Твер-дження кожного модулю були розподтеы на 2 кате-
гори: перша - це твердження, позитивна пщтримка яких свiдчить про наявнють у вiдцiленнi клiмату, що сприяе безпецi пацieнтiв та характеризуе цостатнiй рiвень II запровацження у структурному пщроздшк Друга категорiя - це т твердження, позитивна пщтримка яких свщчить про недостатнм рiвень запровацження у структурних пiцрозцiлах захоцiв з безпе-ки пащенпв, у т. ч. i «безпеково1» культури.
Учасники соцiологiчного дослщження були н формованi про цл цослiцження i цобровiльно запо-внили аноымну паперову версiю анкети. Респондентам було запропоновано зацавати будь-як питання, що стосувалися анкети, яку вони заповнювали. Пюля отримання заповнених анкет проведено 1х попередню обробку для видалення неповнiстю або неправильно заповнених анкет. Анкети вважалися недмсними, якщо вони мали суперечливi вщпов^ д^ наприклад, цекiлька вiцповiцей на одне питання, або принайми 30% тверджень анкети не мали вщповщей. Для проведення статистичного аналiзу даних доотджування ми використовували програму Microsoft Excel 2007.
Результати дослщження. Усього було роздано 200 анкет, з яких 161 була валщною (коефМент вщ-повщ 80,5%). Серед опитаних медичних пра^вниюв 35 (21,7%) працюють у перинатальному центру 32 (19,9%) - у пологовому будинку, 54 (33,5%) - у ди-тячм обласнiй лiкарнi, 27 (16,8%) - у дитячм мiськiй лiкарнi та 7 (4,3%) - в шших закладах. Переважна бтыхисть опитаних (82/50,9%) мають спецiалiзацiю з неонатологiI, 41 (25,5%) респондент - з дитячо! анестезюлоги, 34 (21,1%) респонденти - з двох спе-цiальностей (неонатологи та дитячо! анестезiологiI) та 4 (2,48%) респонденти - з шших спещальностей. Серед опитаних медичних пра^вниюв 33,8% респонденти мали стаж роботи у ниышньому вешены лкары бiльше 15 рокiв, 29,3% респондент - вiц 5 до 15 роюв та 36,0% респонцентiв - до 5 роюв (табл. 1). Подiбний розпоцiл респонцентiв вiцмiчаeться i за стажем роботи за ниышньою спецiальнiстю. Бть-шiсть респонцентiв мають вищу категорiю за спещ-альнютю (54,0%).
Твердження першого модулю
«Персонал&Команда Вашого вiдцiлення» описують внутрiшнi взаемовщносини медичного персоналу з точки зору БП. У цтому позитивну пщтримку (абсолютно або помiрно згоден) на пункти першо! категорiI, тобто пункти, що характеризують рiвень ствпрац в колективi з точки зору пщвищення без-пеки пацieнтiв (командний пщхщ), надали 65,4% респондентiв (табл. 2). Зокрема, найбтьшу позитивну пщтримку (бтьше 90%) одержали твердження «Пра^вники пiдтримують та ставляться з повагою один одного» та «Лiкарi та медичн сестри працюють разом як добре скоординована команда», що свщчить про високий рiвень командно! роботи у в^теннях, в яких працюють респонденти. Проте найменшу позитивну пщтримку одержали таю твердження, як «Персонал може працювати довше, якщо це покращуе догляд за патентами», «Пщ час над-звичайно! ситуацiI моя робота не залежить вщ роботи менш освiченого або менш здiбного персоналу» та «У нас е достатньо персоналу, щоб впоратися з
навантаженням», тим самим демонструючи, що р^ вень БП у вщдтены залежить вщ професiоналiзму медичного персоналу та його юлькост^ а також рiвня забезпеченостi лiжок iнтенсивноI терапiI необхщним облацнанням.
Що стосуеться тверджень друго'| категорiI, то 35,03% респонцентiв позитивно пщтримали твердження, що опосередковано свщчать про недостат-нiй рiвень гарантування безпеки пацiентiв з точки зору командного тдходу. Так, 68,3% респондент вiцчувають, що !х помилки працюють проти них i це просто випадковють, що серйознiшi помилки не бу-вають у вщдтены (36,0% респонцентiв). При цьому майже третина респондент вказала, що в !х вщщ-леннях iснують проблеми з БП.
У наступному модулi «Ваш керiвник» респонденти високо оцшили вiдношення керiвника до оргаы-зацiI БП у вiдцiленнi. Так, бтьшють респондентiв позитивно вщповти на твердження «Мiй керiвник може похвалити, коли бачить, що робота виконана вщпо-вщно до встановлених алгоритмiв безпеки па^ен-тiв» та «Мм керiвник серйозно розглядае пропозици персоналу з полiпшення безпеки па^ен^в» (вщпо-вiдно, 89,4±2,42% та 87,6±2,6% респондентiв). У той же час на твердження «Мм керiвник ^норуе проблеми з БП, яю виникають знову i знову» позитивну пщтримку надали лише 10,6±2,42% респондент.
Таблиця 1.
Основнi характеристики респондент
Показники абс. %
Стаж за нишшньою спещальнютю:
менше 1-го року 13 8,1
вiд 1 до 5 роюв 33 20,5
вщ 6 до 10 роюв 28 17,4
вщ 11 до 15 роюв 16 9,9
вщ 16 до 20 роюв 25 15,5
21 рк або бтьше 46 28,6
Тривалiсть роботи у нишшньому вiддiленнi:
менше 1-го року 15 9,3
вщ 1 до 5 роюв 43 26,7
вщ 6 до 10 роюв 31 19,3
вщ 11 до 15 роюв 16 9,9
вщ 16 до 20 роюв 19 11,8
21 рк або бтьше 37 23,0
Кате горiя: немае (ттьки сертифiкат спецiалiста) 30 18,6
друга 25 15,5
перша 19 11,8
вища 87 54,0
Про органiзацiю системи безпеки пащен^в з точки зору II внутршых та зовнiшнiх комунiкацiйних зв'язюв свiдчать твердження модулю «Ваша лкар-ня» (табл. 3). Безперечно вагому роль у формуванн ефективних мiжпрофесiйних та мiжцисциплiнарних комунiкацiй вiдiграе i керiвництво лiкарнi. Твердження першо'1 категорiI вказаного модулю в середньо-му пiдтримали 81,5% респондентiв з максимальною пщтримкою твердження «Керiвництво лкары забез-печуе робочу атмосферу, яка сприяе безпец пащ-ентiв» (85,1% лiкарiв) та мiнiмальною - <^ж лкар-няними вiцдiленнями, якi повинн працювати разом,
Таблиця 3.
Частка тверджень, позитивно шдтриманих респондентами, за модулем «Ваша лшарня»
Таблиця 2.
Частка тверджень, позитивно шдтриманих респондентами, за модулем «Персонал&Команда Вашого вiддiлення»
Твердження Позитивы вщповщ
Перша категоря тверджень: абс. %
Прац1вники пщтримуюты та ставлятыся з повагою один до одного 145 90,1+2,36
Л1кар1 та медичн1 сестри працююты разом як добре скоординована команда 148 91,9+2,15
У нас е достатныо персоналу, щоб впоратися з навантаженням 87 54,0+3,93
Персонал може працювати довше, якщо це покращуе догляд за патентами 64 39,8+3,86
Пщ час надзвичайно! ситуацм моя робота не залежиты в1д роботи менш осв1ченого або менш зубного персоналу 82 50,9+3,94
Орган1зац1я роботи у в1дд1ленн1 запоб1гае допущенню медичним персоналом помилок 122 75,8+3,38
Забезпечення вщдтення медичним обладнанням е адекватним для гарантування безпеки пам1ент1в 89 55,3+3,92
Середня кшькють позитивнихв'щпов'щей за модулем 65,4+3,75
Друга категоря тверджень:
Щоб виконати бтыше роботи, ми жертвуемо безпекою пац1ент1в 36 22,4+3,28
Я вщчуваю, що мо! помилки працююты проти мене 110 68,3+3,67
Це просто випадковюты, що серйозн1ш1 помилки не буваюты у в1дд1ленн1 58 36,0+3,78
У вщдтенш е проблеми з безпекою пац1ент1в 44 27,3+3,51
Персонал часто 1гноруе правила або кер1вн1 принципи, як1 встановлеш для Вашого вiццiпення 34 21,1+3,22
Середня кшькють позитивних в'щпов'щей за модулем 35,03+3,76
Твердження Позитивы вщповщ
Перша категоря тверджень: абс. %
Керiвництво лкарш забезпечуе робочу атмосферу, яка сприяе безпец пацiентiв 137 85,1+2,81
Мiж лiкарняними вщдтеннями, якi повиннi працювати разом, юнуе добра спiвпраця 125 77,6+3,28
ДiI керiвництва лкарш показуюты, що безпека пацiентiв е головним прюритетом 130 80,7+3,11
У лiкарнi, в яюй я працюю, добре проводитыся пiдготовка нового персоналу 133 82,6+2,99
Середня кшькють позитивних в!дпов!дей за модулем 81,5+3,06
Друга категоря тверджень:
Часто неприемно працювати зi ствроб^никами шших пiдроздiлiв лкарш 68 42,2+3,89
Мiж вiддiленнями лiкарнi часто виникаюты проблеми з обмшом iнформацiею 77 47,8+3,94
Керiвництво лiкарнi стае зацiкавленим в безпец пацiентiв тiлыки пiсля того, коли несприят-лива поцiя вже вщбулася 60 37,3+3,81
Змiни з безпеки пацiентiв е проблематичними в цм лiкарнi 47 29,2+3,58
Середня ктькють позитивних в!дпов!дей за модулем 39,1+3,85
iснуе добра ствпраця» (77,6% лiкарiв). У той же час майже 40% респондент позитивно пщтримали твердження друго! категори вказаного модулю, якi свiдчаты про наявнюты комунiкацiйних прогалин, що, як вщомо сприяе здiйсненню медичним персоналом помилок [8]. Так, 47,8% лiкарiв повщомили, що в !х лiкарнi часто виникаюты проблеми з обмiном ш-формацiею мiж вщдтеннями та 42,2% респонденти вказали, що !м часто неприемно працювати зi ств-робiтниками iнших пiдроздiлiв лкарни При цыому третина опитаних лiкарiв повiдомили, що змiни з БП е проблематичними в цм лкарни
У наступному модулi «КомунiкацiI» аналiз вщ-повiдей на запропонованi твердження, дозволив з'ясувати можливюты спiвробiтникiв втыно звггува-
ти про медичнi помилки та оговорювати причини !х виникнення (табл. 4). Лише 45,3% респондент позитивно пщтримали твердження, що стосуетыся можливостей вiлыно говорити про обставини, як можуты негативно вплинути на догляд за хворим; 60,2% респондент шформуюты про помилки, якi вщбуваютыся у вщдшены, та обговорююты способи запобкання помилкам, щоб вони не повторювали-ся знову. У цтому позитивно на твердження першо! категори вщповти 55,3% респондентiв. Майже 20% респондент вказали, що в !х пiдроздiлах наявнi частi комунiкативнi прогалини, якi призводяты до затримок у наданн медично! допомоги, а персонал бо!тыся задавати питання, якщо !м здаетыся щосы неправилыним.
Таблиця 4.
Частка тверджень, що позитивно шдтримат респондентами, за модулем «КомушкацГГ»
Твердження Позитивы вщповщ
Перша категоря тверджень: абс. %
Персонал може втьно говорити про обставини, що негативно впливають на догляд за новонаролженим 73 45,3+3,92
Ми шформуемо про помилки, як1 в1дбуваються у вщдтенш 97 60,2+3,86
Персонал не соромиться питати свое кер1вництво про його р1шення чи дм з безпеки пац1-ент1в 96 59,6+3,87
Ми обговорюемо способи запоб1гання помилкам, щоб вони не повторювалися знову 97 60,2+3,86
У нашому в1дд1ленн1 легко задати питання шшому, якщо чогось не розумлеш 82 50,9+3,94
Середня кльксть позитивних в'щпов'щей за модулем 55,3+3,92
Друга категоря тверджень:
Персонал боггься задавати питання, якщо |'м здаеться щось неправильним 30 18,6+3,07
Комушкативш прогалини, як1 призводять до затримок в наданш допомоги, е частими 31 19,3+3,11
Наступний модуль «Медичнi помилки&Зворотнм зв'язок» дозволив опосередковано з'ясувати частоту медичних помилок, як вщбуваються у вщдшен-нях, де працюють респонденти. Так, 60 респонден-^в (37,3±3,81%) вказали, що в к лкары часто або завжди допускаються помилки, але як не досягла патента, тобто вони були своечасно виправлен та не зачепили патента. П'ятдесят один респондент (31,7±3,67%) вказав, що в к лкары часто або завжди допускаються помилки, як досягли патента, але не завдали йому шкоди. Майже третина опита-них вказали, що в к лкары часто або завжди вщбуваються помилки, як досягли патента та завдали йому шкоди. При цьому 32,9% респондент вказали, що безпосередньо вони самi допускали помилки, як могли нанести потенцмну шкоду пацiентам.
Один з найвищих атрибупв культури БП - це культура, що заохочуе i винагороджуе осiб, якi не приховують медичн помилки, а звггують про них i вирiшують конкретн питання безпеки. Проте лише 65,8% респондент вказали, що в к вщдтены культура взаемовiдносин дозволяе легко вчитися на помилках шших, 60,2% опитаних вщмггили, що в к вешены заохочуеться звiтування про помилки та 62,7% респондент повщомили, що в Iх лiкарнi персонал не карають за помилки i розбирають причини квиникнення(табл. 5).
У модулi «Грацащя безпеки пащетчв» респонденти висловили свою суб'ективну думку щодо загального рiвня безпеки пащен^в у к структур-
ному пщроздл За результатами анкетування 29 (18,0±3,03%) респондентiв повщомили, що БП у к вщдтены вщмшний, 71 (44,1±3,91%) респонден-^в - що рiвень безпеки пащетчв дуже добри дуже добрим та 49 (30,4±3,63%) респондентiв - прийнят-ним.
У наступному модулi оцiнено готовнють медич-ного персоналу до запровадження заходiв з безпеки пацiентiв та системи моыторингу медичних помилок i критичних iнцидентiв. Так, 152 (94,4±1,81%) респонденти хотiли б отримати бтьше iнформацiI про БП, принципи побудови вщдшення високоI на-дмност^ системи монiторингу медичних помилок, несприятливих подм та критичних iнцидентiв в медицин^ 142 (88,2±2,54) респонденти вважають за необхщне поступове запровадження шструмен^в пiдвищення безпеки пацiентiв у службi неонатологiI УкраIни, навiть враховуючи неминуче збтьшення при цьому об'ему рутинно'| роботи i документооб^ гу. Щодо готовност медичного персоналу до зв^ тування про своI ненавмисн помилки та зумовленi ними несприятливi подiI, критичнi iнциденти i нав^ь смерть пацiентiв, то 114 (70,8±3,58%) лiкарiв готовi звiтувати про них, якщо система мониторингу i рее-страцiI таких подiй буде неаноымною та значно бть-ша респондент (143 (88,8±2,48) готовi звiтувати, якщо така система буде аноымною.
Анкетування медичних пра^вниюв з'ясувало, що в цтому вони готовi до запровадження заходiв з БП та системи моыторингу медичних помилок, так як
Таблиця 5.
Частка тверджень, позитивно шдтримаш респондентами, за модулем «Медичш
помилки&Зворотнiй зв'язок»
Твердження Позитивш вщповщ
Перша категоря тверджень: абс. %
Культура в моему вщдтенш дозволяе легко вчитися на помилках шших 106 65,8+3,74
Я допускав(ла) помилки, що могли нанести потенцмну шкоду патентам 53 32,9+3,70
Персонал не карають за помилки, а розбирають причини Ух виникнення 101 62,7+3,81
У вщдтенш заохочуеться зв1тування про помилки 97 60,2+3,86
Суперечки в моему вщдтенш будуть вир1шеш належним чином (не хто правий, а що е крашим для паи1ента) 112 69,6+3,63
Середня кльксть позитивних в'щпов'щей за модулем 58,3+3,89
137 (85,1±2,81%) респондентiв позитивно вщповши на це запитання. Hавiть 122 (75,8±3,38) респонден-тiв вказали, що 1х безпосередне керiвництво готове до пщтримання в закJlадi «безпеково'» культури, що передбачае розумiння, толерантнiсть i вiдмову вiд практики пошуку винуват^в як необхiдну умову успи ху в област безпеки пацiентiв.
Обговорення. У нашому дослiдженнi для оци нювання рiвня культури безпеки пащетчв у неона-тальних пiдроздiлах Укра'ни ми використовували модифiковану та адаптовану шкалу «Дослщження культури безпеки пащен^в в госпiталях» (Hospital Survey of Patient Safety Culture), що була розроблена Агентством з дослщжень i якостi в охоронi здоров'я. Був опитаний 161 респондент, з яких 50,9% е нео-натологами, 25,5% лiкарiв - дитячими анестезюло-гами, 21,1% лiкарiв - одночасно i неонатологами, i дитячими анестезiологами. У нашому дослщжен-нi приймали участь керiвники пiдроздiлiв та лiкарi майже з однаковим розподшом за стажем роботи у ниншньому вешены та спе^альнютю. Майже половина лiкарiв працюе у дитячих лкарнях, тобто контингент опитаних вiдрiзнявся вiд дослiджень, що були проведен в iнших кражах [6,7,10,11,16].
У цiлому 69,8% респондент надали позитивнi вiдповiдi за пунктами, що характеризують досить високий рiвень БП у неонатальних вщдшеннях, що ствпадае з результатами iнших дослщниюв [12]. У той же час 25,9% респондент дали позитивнi вщ-повiдi на твердження, якi вщображають недостатнiй рiвень культури безпеки у в^шеннях.
Результати показали, що найвищий вiдсоток позитивних вiдповiдей отримано за такими модулями як «Ваш керiвник» та «Ваша лкарня», хоча за пунктами останнього модулю отримано найбтьше позитивних вщповщей (39,1%) друго' категорiI, якi свiдчать про недостатнм рiвень безпеки пацiентiв у лкарнг Саме питання цього модулю характеризують мiжпрофесiйнi та мiждисциплiнарнi комункаци у лiкарнi, дефекти у яких можуть стати причиною медичних помилок [9]. Доотдження показують, що надання медично! допомоги буде безпечним i ефек-
тивним т1льки тод1, коли Bei pi3Hi елементи системи охорони здоров'я, добре штегроваы i скоординова-Hi [5,13].
Результати доeлiдження визнали, що пщго-товлений персонал мае виршальне значення для гарантування безпеки патента. Найвищий вiдeоток позитивно! вщповщей друго! категорiI «Персонал&Команда Вашого в^шення» означае, що розподiл персоналу, на думку респондент, е не достатым для гарантування безпеки пацiента. Про аналопчний висновок повiдомляли й Ы±м дослщни-ки - Hellings J. [6] i Zhu J. [18] та Yanli Nie [11].
Культура безпеки базуеться не на пошуку i покараны винуват^в, а на щентифкацп та корек-ци «слабких мieць» у системах та процесах. Саме така культура у закладах, що надають медичнi по-слуги, е основою безпеки пащетчв. Проте, саме на твердження модулiв «КомунiкацiI» та «Медичнi помилки&Зворотнiй зв'язок», якi й характеризують вiдношення керiвництва та персоналу до медичних помилок, наявысть у вiдцiленнi некарально! культури, одержало найнижчу пщтримку - вщсоток позитивних вiдповiдей 50,9% та 58,3%, вщповщно, що е значно нижчим за результати провщних клшк США, в яких Ц домени отримали позитивну пiдтримку в 75% та 72% вщповщно [12].
За нашими даними переважна кшьюсть лiкарiв (94,4%) хотши б отримати бшьше iнформацiI про безпеку па^ен^в та готовi до звiтування про сво! ненавмиeнi помилки та зумовлен ними несприятли-вi подiI (88,8% лiкарiв).
Висновки. Доeлiдження серед лiкарiв неонато-логiв та дитячих анестезюлопв Укра!ни продемон-струвало достатньо високий рiвень !х готовноeтi до впровадження i пiдтримки ново!, толерантно! до медичних помилок культури безпеки пащен^в.
Перспективи подальших досл1джень будуть полягати в обфунтуваны рекомендацiй щодо ме-ханiзмiв запровадження безпеково! культури та створення толерантного до медичних помилок не-карального кгммату у неонатальних в^теннях л^-вальних закладiв Укра!ни.
^ÎTepaTypa
1. Kontseptualni pidkhody do zabezpechennia yakosti ta bezpeky medychnoi dopomohy novonarodzhenym / O.M. Kovalova, T.K. Znamenska, V.I. Pokhylko [ta in.] // Perynatolohiia ta pediatriia. - 2013. - № 4 (56). - S. 6-10.
2. Agency for Healthcare Research and Quality (AHRQ). International Use of the Surveys on Patient Safety Culture [Electronic resource] // Agency for Healthcare Research and Quality(AHRQ). - 2012. - Mode of access: http://www.ahrq.gov/legacy/qual/ patientsafetyculture/pscintusers.htm.
3. Aspden P. Patient Safety: Achieving a New Standard for Care / P. Aspden, J. Corrigan, J. Wolcott. - Washington, D.C.: The National Academies Press, 2004.
4. Bodur S. Validity and reliability of Turkish version of "hospital survey on patient safety culture" and perception of patient safety in public hospitals in turkey / S. Bodur, E. Filiz // BMC Health Serv. Res. - 2010. - № 10. - P. 28.
5. Building a Better Delivery System: A New Engineering / Health Care Partnership / P.R. Reid, W.D. Compton, J.H. Grossman,
G. Fanjiang. - 2005. - 262 p. - (Washington, D.C.: National Academies Press).
6. Challenging patient safety culture: survey results / J. Hellings, W. Schrooten, N. Klazinga [et al.] // Int. J. Health. Care Qual. Assur. - 2007. - Vol. 20, № 7. - P. 620-632.
7. Chen I.C. Measuring patient safety culture in Taiwan using the Hospital Survey on Patient Safety Culture (HSOPSC) / I.C. Chen,
H.H. Li // Health Serv. Res. - 2010. - № 10. - P. 152-162.
8. Effect of a Systems Intervention on the Quality and Safety of Patient Handoffs in an Internal Medicine Residency Program / K.L. Graham, E.R. Marcantonio, G.C. Huang [et al.] // J. Gen. Intern. Med. - 2013. - Vol. 28, № 8. - P. 986-993.
9. Evaluation of postoperative handover using a tool to assess information transfer and teamwork / K. Nagpal, M. Abboudi, L. Fischler [et al.] // Ann. Surg. - 2011. - № 253. - P. 831-837.
10. Hospital safety culture in Taiwan: a nationwide survey using Chinese version safety attitude questionnaire / W.C. Lee, H.Y Wung, H.H. Liao [et al.] // BMC Health Serv. Res. - 2010. - № 10. - P. 234.
11. Hospital survey on patient safety culture in China / Y Nie, X. Mao, H. Cui // BMC Health Serv. Res. - 2013. - № 13. - P. 228.
12. Hospital Survey on Patient Safety Culture: 2012 User Comparative Database Report [Electronic resource] / J. Sorra, T. Famolaro, N. Dyer [et al.] // Rockville, MD: Agency for Healthcare Research and Quality. - 2012. - Mode of access: http://www.ahrq.gov/ professionals/quality-patient-safety/patientsafetyculture/hospital/2012/index.html.
13. Hughes R.G. Working conditions that support patient safety / R.G. Hughes, C.M. Clancy // J. Nurs. Care Qual. - 2005. - Vol. 20, № 4. - P. 289-292.
14. Matsubara S. Development of a patient safety climate scale in Japan / S. Matsubara, A. Hagihara, K. Nobutomo // Int. J. Quality in Health Care. - 2008. - Vol. 20, № 3. - P. 211-220.
15. Panagos P.G. Creating a Highly Reliable Neonatal Intensive Care Unit Through Safer Systems of Care / P.G. Panagos, S.A. Pearl-man // Clin. Perinatol. - 2017. - Vol. 44, № 3. - Р. 645-662.
16. Perception of nursing and medical professionals on patient safety in neonatal intensive care units / A. Tomazoni, P.K. Rocha, M.B. Ribeiro [et al.] // Rev. Gaucha Enferm. - 2017. - Vol. 38, № 1. - P. 64996.
17. The psychometric properties of the 'hospital survey on patient safety Culture' in Dutch hospitals / M. Smits, I. Christiaans-Dingel-hoff, C. Wagner [et al.] // BMC Health Serv. Res. - 2008. - № 8. - Р. 1-9.
18. What constitutes patient safety culture in Chinese hospitals? / J. Zhu, L.P. Li, M.Y Shi [et al.] // Int. J. Qual. Health Care. - 2012. -Vol. 24, № 3. - Р. 250-257.
19. Zohar D. A group-level model of safety climate: testing the effect of group climate on microaccidents in manufacturing jobs / D. Zohar // J Appl Psychol. - 2000. - Vol. 85, № 4. - P. 587-596.
Р1ВЕНЬ КУЛЬТУРИ БЕЗПЕКИ ПАЦЮНТ1В У НЕОНАТАЛЬНИХ В1ДД1ЛЕННЯХ УКРАНИ (РЕЗУЛЬТАТИ СОЦ1ОЛОГ1ЧНОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ Л1КАР1В-НЕОНАТОЛОГ1В) Белорус А. I., Федосюк Р. М., Ковальова О. М., Лисак В. П.
Резюме. У сучаснм медицин гарантування безпеки пащенпв вважаеться одним з основних прюрите^в. Важливим праймером безпеки пащенпв е так звана культура безпеки. Зростае визнання необхщност ство-рення в лкарнях культури, орiентованоI на безпеку па^енпв.
Мета. Оцшити рiвень культури безпеки пащен^в у закладах системи охорони здоров'я Украши, що на-дають медичну допомогу новонародженим, та вивчити ставлення медичних пра^вниюв до запровадження заходiв з безпеки пащен^в та системи моыторингу медичних помилок i критичних шциден^в.
Методи дослiдження. Проведено анкетування лiкарiв-неонатологiв та дитячих анестезюлопв за модифкованим опитувальником «Доогмдження культури безпеки пащен^в в госпиталях» Агентства з доотджень i якост в охорон здоров'я (США). Анкета включала 8 модутв та 51 твердження/запитання, як були розподтеы на 2 категори. Позитивы вщповщ на твердження першо! категори свщчили про достатнм рiвень культури безпеки па^ен^в у вщдтены, а позитивы вщповщ на твердження друго! категори - про II недостатнм рiвень.
Результати. Середне значення позитивних вщповщей, що надали лкар^ на твердження першо! категори коливався вщ 55,3% у модули «Комункаци» до 88,5% у модулi «Ваш керiвник», а на твердження друго! категори - вщ 39,1% модулю «Ваша лкарня» до 10,6% модулю «Ваш керiвник». Достатньо низький вщсоток позитивних вщповщей за модулями «Комункаци» та «Медичы помилки&Зворотнм зв'язок» свщчить про недостатнм рiвень запровадження культури безпеки па^ен^в у службi неонатологи Украши. Проте переважна ктьюсть лiкарiв (94,4%) хотти б отримати бтьше шформаци про безпеку пащен^в та готовi до звттування про сво! ненавмисн помилки та зумовлен ними несприятливi поди (88,8% лiкарiв).
Висновки. Доотдження серед лiкарiв-неонатологiв та дитячих анестезюлопв Украши продемонструвало достатньо високий рiвень !х готовнос^ до впровадження i пщтримки ново!, толерантно! до медичних помилок культури безпеки па^ен^в.
Ключовi слова: культура безпеки пацiентiв, анкетування, неонатологи, дитячi анестезiологи, медичнi помилки.
УРОВЕНЬ КУЛЬТУРЫ БЕЗОПАСНОСТИ ПАЦИЕНТОВ В НЕОНАТАЛЬНЫХ ОТДЕЛЕНИЯХ УКРАИНЫ (РЕЗУЛЬТАТЫ СОЦИОЛОГИЧЕСКОГО ИССЛЕДОВАНИЯ ВРАЧЕЙ-НЕОНАТОЛОГОВ) Белорус А. И., Федосюк Р. Н., Ковалева Е. М., Лысак В. П.
Резюме. В современной медицине безопасность пациентов считается одним из основных приоритетов. Важным праймером безопасности пациентов является так называемая культура безопасности. Признание необходимости создания в больницах культуры, ориентированной на безопасность пациентов, увеличивается.
Цель. Оценить уровень культуры безопасности пациентов в учреждениях системы здравоохранения Украины, оказывающих медицинскую помощь новорожденным, изучить отношение медицинских работников к внедрению мероприятий по безопасности пациентов и системы мониторинга медицинских ошибок, а также критических инцидентов.
Методы исследования. Проведено анкетирование врачей-неонатологов и детских анестезиологов по модифицированному опроснику «Исследование культуры безопасности пациентов в госпиталях» Агентства по исследованиям и качеству в здравоохранении (США). Анкета включала 8 модулей и 51 утверждений/вопросов, которые были разделены на 2 категории. Положительные ответы на утверждения первой категории свидетельствовали о достаточном уровне культуры безопасности пациентов в отделении, а положительные ответы на утверждения второй категории - о ее недостаточном уровне.
Результаты. Среднее значение положительных ответов, которые дали врачи, на утверждение первой категории колебался от 55,3% в модуле «Коммуникации» до 88,5% в модуле «Ваш руководитель», а на утверждение второй категории - от 39,1% модулю «Ваша больница» до 10,6% модулю «Ваш руководитель». Достаточно низкий процент положительных ответов по модулям «Коммуникации» и «Медицинские ошибки&Обратная связь» свидетельствует о недостаточном уровне введения культуры безопасности пациентов в службе неонатологии Украины. Однако, подавляющее количество врачей (94,4%) хотели бы получить больше информации о безопасности пациентов и готовы к отчетности о своих неумышленых ошибках и обусловленных ними неблагоприятных событиях (88,8% врачей).
Выводы. Исследование среди врачей-неонатологов и детских анестезиологов Украины продемонстрировало достаточно высокий уровень их готовности к внедрению и поддержке новой, толерантной к медицинским ошибкам культуры безопасности пациентов.
Ключевые слова: культура безопасности пациентов, анкетирование, неонатологи, детские анестезиологи, медицинские ошибки.
THE LEVEL OF PATIENTS' SAFETY CULTURE AT NEONATAL DEPARTMENTS OF UKRAINE (RESULTS OF SOCIOLOGICAL RESEARCH OF NEONATOLOGISTS)
Belorus A. I., Fedos^ R. M., Kovaliova O. M., Lysak V. P.
Abstract. In modern medicine, ensuring patients' safety is considered one of the main priorities. An important primer for patients' safety is the so-called culture of safety. The awareness of the need to create a patient-centered culture in hospitals is increasing.
The aim of the research is to evaluate the level of safety culture of patients at health care facilities of Ukraine that provide medical care to newborns and to study the attitude of healthcare providers towards the implementation of patients' safety tools and the system for monitoring medical errors and critical incidents.
Research methods. The questionnaire survey of neonatologists and children's anaesthesiologists was conducted based on the modified questionnaire "Research of patients' safety culture at hospitals" of the Agency for Research and Quality in Public Health (USA). The questionnaire included 8 modules and 51 statements/questions, which were divided into 2 categories. Positive responses to the questions of the first category indicated a sufficient level of safety culture for patients at the department, and positive responses to the second category - its insufficient
Results. In total, 200 questionnaires were distributed, of which 161 were valid (80.5% response rate). Among the surveyed medical staff, 35 (21.7%) work at the perinatal center, 32 (19.9%) - at the maternity hospital, 54 (33.5%) - at the children's regional hospital, 27 (16.8%) - at the children's city hospital and 7 (4.3%) - at other institutions. Among respondents, 33.8% had the professional experience at the current hospital department for more than 15 years, 29.3% of respondents - from 5 to 15 years and 36.0% of respondents - up to 5 years. The average value of positive responses provided by physicians in the first category ranged from 55.3% in the module "Communication" to 88.5% in the module 'Your administrative manager", and in the second category - from 39.1% of the module 'Your hospital" to 10.6% of the module "Your administrative manager". The low percentage of positive responses in the modules "Communication" and "Medical Errors & Feedback" indicates a lack of implementation of patients' safety culture in the neonatology service of Ukraine. Thus, 60 respondents (37.3%) indicated that their hospital often or always allowed mistakes but did not reach the patient, that is, the error was corrected in a timely manner and did not affect the patient. Fifty one respondents (31.7%) indicated that their hospital often or always allowed mistakes that had reached patients but did not harm them. Almost a third of respondents indicated that their hospital often or always have errors that reach the patients and caused harm. At the same time, 32.9% of respondents indicated that they themselves had made mistakes that could potentially harm the patients. In the "Patient Safety Grading" module, respondents express their subjective opinion about the overall level of patient safety in their structural subdivision. According to the results of the survey, 29 (18.0 ± 3.03%) respondents reported that the level of patient safety at their department was excellent, 71 (44.1 ± 3.91%) of respondents - that the level of patients' safety was very good and 49 (30, 4 ± 3.63%) of the respondents - that the level of patient safety was acceptable.
The results of the study revealed that trained personnel are crucial for ensuring patients' safety. The highest percentage of positive responses in the second category, "Unit Personal&Team» means that the distribution of staff, according to respondents, is not sufficient to guarantee the patients' safety. That is, the culture of safety should become a new paradigm of medical relationships if we want to succeed in such sensitive areas as elimination of human mistakes.
However, the vast majority of doctors (94.4%) would like to receive more information about patients' safety and are ready to report their unintended mistakes and adverse events (88.8% of doctors).
Conclusions. Research among neonatologists and children's anaesthesiologists in Ukraine has demonstrated a rather high level of readiness for introduction and maintenance of a new, tolerant culture of patients' safety.
Keywords: patients' safety culture, questionnaires, neonatologists, children's anaesthesiologists, medical er-
Рецензент - проф. Похилько В. I.
Стаття надшшла 09.11.2017 року
