CC BY
24PSYCHOLOGICAL SCIENCES
ВПЛИВ КАРАНТИННИХ ЗАХОД1В НА ЕМОЦ1ЙНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ СТУДЕНТСЬКО1
МОЛОД1
Потоцька I. С.,
Вгнницький нацюнальний медичний унгверситет ¡мет М.1. Пирогова (Украша) к.психол.н., доцент кафедри медично'1 психологи та психгатрИ
з курсом пгслядипломног освти Рисинець Т.П.,
Вгнницький нацюнальний медичний унгверситет ¡мет М.1. Пирогова (Украша) к.психол.н., доцент кафедри нормально'1 ф1зюлоги
Лойко Л.С.,
Вгнницький нацюнальний медичний унгверситет 1меш М.1. Пирогова (Украша) к.психол.н., доцент кафедри нормально'1 ф1зюлоги
Лойко €. €.
Вгнницький нацюнальний медичний унгверситет 1мен1 М.1. Пирогова (Украша) к.мед.н., доцент кафедри дитячо'1 хгрургИ
THE IMPACT OF QUARANTINE MEASURES ON THE EMOTIONAL WELL-BEING OF STUDENT
YOUTH
Pototska I.,
Pirogov National Medical University, Vinnitsia (Ukraine) PhD in Psychological Sciences, assistant professor of the Department of Medical Psychology and Psychiatry with the course of postgraduate education
Rysynets T.,
Pirogov National Medical University, Vinnitsia (Ukraine) PhD in Psychological Sciences, assistant professor of the Department
of Normal Physiology Loiko L.,
Pirogov National Medical University, Vinnitsia (Ukraine) PhD in Psychological Sciences, assistant professor of the Department
of Normal Physiology Loiko Y.
Pirogov National Medical University, Vinnitsia (Ukraine) PhD in Medical Sciences, assistant professor of the Department
of Pediatric Surgery
АНОТАЦ1Я
У статп розглядаеться динашка емоцшних сташв студентсько! молодi при впровадженш карантинних заходiв в Укрш'ш, таких як: стурбованють-боягузство, комфорт-дизкомфорт, зорiентованiсть-дезорiенто-ванють, страх за власне здоров'я. Також студентами було оцшено загрози для них та члешв !х родин, у звязку iз поширенням COVID-19. ABSTRACT
The article considers the dynamics of emotional states of student youth in the implementation of quarantine measures in Ukraine, such as: anxiety-cowardice, comfort-discomfort, orientation-disorientation, fear for their own health. Students also assessed the threats to them and their families in connection with the spread of COVID-19.
Ключовi слова: емощйш стани, свггова пандемiя, актуальш загрози, карантинш заходи, студентська молодь.
Keywords: emotional states, global pandemic, current threats, quarantine measures, student youth.
Постановка проблеми. Мабуть, найактуаль-шшою проблемою сьогодення е пандемiя корона вiрусу серед населення не лише Украши, а й усього
свиу. Майже ргк ва мешканщ планети перебува-ють у незвичних для себе умовах юнування, спри-чиненими поширенням вiрусу COVID-19, вна-слщок чого ва почали розумгти, що таке карантин,
маски, рукавички та антисептики. Bei щ обмеження безпосередньо вплинули не лише на enoei6 життя, а й на психолопчний стан людей.
Аналiз останнiх дослвджень та публжацш. Введення карантинних заходiв через поширення COVID-19 позбавляе людей звичних форм жит-тeдiяльностi, що, звичайно, вiдображаеться на емоцiйному благополуччi кожно! людини. Останнi науково-практичнi конференцп у рiзних галузях науки представляють результати дослщжень змiн та особливостей переживання карантинних обме-жень та особливостей посткощного синдрому [2]. Карантиннi обмеження викликають стресову реак-цш, що найчастше i е предметом дослщження су-часних психологiв [1]. Але емоцшний ряд не зво-диться лише до стресу i проявляеться i в iнших емоцiйних переживаниях [3].
Отож, одразу пiсля впровадження карантину у Biнницькому нацiональному медичному ушверси-тетi iменi М.1. Пирогова (ВНМУ) з 12 березня 2020 року, тсля виходу студентiв на дистанцшне нав-чання нами було розроблено авторський опиту-вальник для дiагностики емоцiйного стану сту-денлв ВНМУ в умовах пандеми.
Метою даного дослвдження було емпiрично дослвдити вплив карантинних заходiв на емоцшне благополуччя студентсько! молодi.
50 45 40 35 30 25 20 15 10 5 0
так, стежу час вщ часу випадково
Дослщження проводилось серед студенпв 1-6 курав спецiальностей «Медична психолопя», <^кувальна справа», «Педiатрiя», «Стоматолопя» ВНМУ. Протягом 4-х тижшв щопонедiлка 16, 23, 30 березня та 6 квггня, одш i тi ж самi студенти давали вiдповiдi на запитання авторського опитуваль-ника для того, щоб ми могли дослiдити змши в IX емоцiйному станi при поширеносп захворюваностi на COVID-19 та поступовому впровадженнi карантинних заходiв в Украíнi. У дослiдженнi взяли участь 86 оаб, з яких 53 особи жiночоí та 33 особи чоловiчоí статi. Вiдсоткове сшввщношення вибiрки за статтю представлено на слайда Середнiй вiк до-слщжуваних складав 19,6 рок1в. Ми опитали сту-дентiв, чи вiдносяться вони до «груп ризику» захво-рюваносп на коронавiрус (хворi на цукровий дiабет, люди iз захворюванням серцево-судинно! або дихально! системи та шше). 65,1% студентiв за-значили що не мають хронiчних захворювань а 34,9% - належать до «груп ризику».
Виклад основного матерiалу. Задля до-слiдження динамiки !х вщношення до карантинних заходiв, студентам було задано одш i тi ж запитання чотири рази з тижневим iнтервалом.
Вiдповiдi на запитання «Чи стежите Ви за ро-звитком ешдемюлопчно! ситуацп в Укра!ш та Свт?» представленi на рисунку 1.
47,2
0 0 0 0
1-ий тиждень
2-ий тиждень
3-iй тиждень
4-ий тиждень
свiдомо iгнорую
Рис.1. Вiдображення у eidcomKax контролю студентами ситуацп навколо пандемИ COVID-19
Як ми бачимо з рисунку, на першому тижш студенти бшьше монiторили новини та шформащю стосовно пандемй'. На другому, третьому та четвертому тижнях, ця активнiсть знизилася. Приемно, що у вибiрцi студентiв медишв вiдсутнi люди, як1
свiдомо йнорували iнформацiю про поширення за-хворювання, та як1 не вiрили в юнування тако! хво-роби.
На запитання «Насшльки Ви дотримуетеся режиму карантину (сощального обмеження, самоiзо-ляцй)?» вiдповiдi студентiв були такими, як пред-ставленi на рисунку 2.
45 40 35 30 25 20 15 10 5 0
■ 38,7 тс с
Иду 33,334,235,5
1-ий тиждень
2-ий тиждень
3-ш тиждень
4-ий тиждень
не обмежую дещо
дотримуюсь
бтьше самоiзолювався дотримуюсь
Рис.2. Вiдображенняу eidrnmrnx дотримання студентами карантинних норм
Ввдповщь «Hi, зовам не обмежую себе» стаб№но була найменш обраною студентами впро-довж всього чотирьохтижневого опитування.
3pic вiдсоток студенпв, якi за впровадження карантинних заходiв самоiзолювалися вiд iнших людей. На нашу думку, це пов'язано з професшною приналежшстю студентiв. Адже студенти медики розумшть специфiку поширення вiрусу та дотри-муються розпоряджень Мшютерства охорони здо-ров'я.
Далi ми запитали студентiв - на ïx думку, чи впливае навчання в медичному унiверситетi на ïx
70 60 50 40 30 20 10 0
ставлення до епiдемiï. 90,1% студенпв ВНМУ вва-жае, що ïx ставлення до свiтовоï пандемiï е б№ш серйозним, та ïx дп е бiльш вiдповiдальними пiд час впровадження карантинних заxодiв, нiж у шших людей.
Наступним кроком ми дослвджували динамiку емоцiйниx станiв студентiв за впровадження карантинних заxодiв. На рисунку 3 ми бачимо вщобра-ження стурбованостi студентiв наявнiстю в Укрш'ш корона вiрусноï iнфекцiï.
1-ий тиждень
2-ий тиждень
3-ш тиждень
4-ий тиждень
А
Б
В
Г
Д
де А — дуже стурбований, Б — стурбований, В — достатньо стурбований, Г — дещо стурбований, Д — абсолютно споктний Рис.3. Вiдсоткове вiдображення стану стурбованостi студентсько'1 молодiу зв'язку 3i свтовою пан-
демieю
Можна сказати, що одразу тсля введення карантину, рiвень стурбованосп студенпв був дуже високий. Наша кра!на, i ва кра!ни свпу вцшому, за останне столiття не зустрiчалися з такого роду вiру-сами. Нi держава, нi медики не знали як запобити поширенню iнфекцii, як лiкувати таке захво-рювання, як продовжувати максимально ефективну та безпечну життедiяльнiсть. Засоби масово! шфор-мацií та Мiнiстерство охорони здоров'я шфор-мувало громадян про шляхи передачi iнфекцii, особливостi взаемодп з iншими людьми та про мюця, куди можна звертатися за шформащею та до-
помогою i це спрацювало, адже рiвень стурбованосп та тривоги почав знижуватися. I вже на 4 тиждень карантину ввдсоток стурбованих та спокш-них студентiв практично не вiдрiзнявся.
На запитання «Який емоцiйний стан Ви переживаете на даний момент?», переважна б№шють студентiв упродовж всього проведеного до-слiдження наголошувала на переважаннi у них по-чуття нади. Студенти розумiють, що карантинш обмеження е тимчасовими та вiрять, що медицина ве-лична наука, яка зможе здолати COVID-19.
Наступними емоцiйними станами, що до-слвджувався, були смiливiсть (як суб'ективне по-чуття впевненостi), або боягузтво, як невпевненiсть у собi та очiкування поганих подiй. Смшивють про-являлася у студентiв бшьшою мiрою протягом всь-ого опитування. Лише на другому тижн1 опиту-вання (23 березня), рiвень смiливостi раптово зни-зився та зрю рiвень невпевненостi. Саме в той
перюд в Украíнi було зафжсовано першi смертi вiд СОУГО-19, ^ на нашу думку, саме це спричинило це явище.
Цiкавi результата було отримано при вивченнi почуття комфорту та дискомфорту студентiв. Результата представлен на рисунку 4.
45 40 35 30 25 20 15 10 5 0
1-ий тиждень
2-ий тиждень
3-iй тиждень
4-ий тиждень
А
Б
В
Г
Д
де А — комфорт, Б — достатнш комфорт, В — середнт комфорт, Г — деякий дискомфорт, Д — абсолютний дискомфорт Рис.3. Вiдсоткове вiдображення перебуванняу стан комфорту-дискомфорту студентсъкоЧмолодi
На першому тижш опитування бшьшють сту-дентш заявляли про почуття комфорту, яке вони от-римують, у зв'язку iз перебуванням дома, у зв'язку iз впровадженням дистанцшного навчання, коли з'явилась можливiсть виспатися, яшсно харчува-тися та шкуди не поспiшати. Ситуацiя рiзко почала
40 35 30 25 20 15 10 5
змiнюватися, i вже на четвертому тижш перебування в самоiзоляцil, студенти ввдчували дискомфорт вщ постiйного перебування дома, неможли-восп виходити на вулицю та обмеження соцiальних контактiв.
Спiввiдношення станiв орiентацil та дез-орiентацil студентiв представлено на рисунку 5.
0
1-ий тиждень
2-ий тиждень
3-ш тиждень
4-ий тиждень
А
де А
Б
В
Г
Д
повна дезорieнтацiя, Б — дезорieнтацiя, В — вiдносна орieнтацiя, Г — зорieнтованiстъ, Д — повна зорieнтованiстъ Рис.5. Вiдсоткове вiдображення перебування у стан зорieнтованостi-орieнтацii студентсъко'1 молодi
Впродовж чотирьох тижшв спостертаеться пе-рехвд деорiентованостi студенпв у ситуацп в як1й вони опинились, в стан визначеносл. На початку поширення коронаирусно! шфекцп iснувало багато
мiфiв про шляхи передачi та високу шльшсть ле-тальних випадшв у людей при наявностi такого за-хворювання. Пандемiю порiвнювали iз зомбi апо-кал1псом який загрожуе iснуванню людства вцiлому. Мiнiстерство охорони здоров'я задiяло
максимально заходiв щодо шформування громадян при впровадженi заходи безпеки та iнформувало людей щодо шлях1в профiлактики коронавiрусноi шфекцп, що i сформувало у людей орieнтованiсть в ситуацп.
Далi, опитуванi студенти повинш були оцiнити за 5-ти бальною шкалою рiвень впливу на Гхнш емоцiйний стан рiзних загроз за п'ятибальною шка-
з хронiчними хворобами
лою, де 1-вщсутшсть загрози, 5-дуже висока за-гроза. Результати представлеш у виглядi середнь-ого арифметичного значення вибiрки.
Для представлення результапв з оцiнки загрози для власного здоров'я, ми порiвняли результати студенпв з наявними та ввдсутшми у них хронiчними захворюваннями. Результати представ-ленi на рис.6.
здоровi
4-ий тиждень 3-iй тиждень 2-ий тиждень 1-ий тиждень
0
1
2
3
4
5
Рис.6. Порiвняннярезультатiв стурбованостi власним здоров'яму зв'язку зi свтовою nандемieю студентiв "умовно здорових" зi студентами з хротчними хворобами (середнi значення)
У студенпв з хрошчними захворюваннями рiвень стурбованосп значно вищий шж у вибiрцi умовно здорових студенпв. I ще спостертаеться динамiка до зростання ще! занепокоеностi. В умовно здорових студенпв, рiвень хвилювання за власне здоров'я знаходиться у показниках дещо ви-щими за середнi, але воно не змiнюеться упродовж
Таблиця 1.
Динашка самооцiнки актуальних загроз студентами у зв'язку iз поширенням коронаырусно! шфекцп (се-
чотирьох тижнiв. Юшсть, це перiод, коли бiльшiсть студенпв ще не зустрiчалися з серйозними хворобами, вони сприймають себе сильними та невразли-вими для бшьшосп захворювань.
Результати самоощнювання студентами iнших загроз представлеш у таблиц 1.
Актуальнi загрози 1-ий тиждень 2-ий тиждень 3-ш тиждень 4-ий тиждень
Загроза власному фшансовому благополуччю 2,1 2,4 2,7 2,9
Загроза фiнансовому благополуччю рщних 2,2 2,4 2,5 2,8
Загроза задоволення потреби у спшкуванш 3,9 4,1 4,3 4,7
Загрозу фiнансовому благополуччю, що ви-никла в насл1док впровадження карантинних за-ходiв в краíнi, студенти не оцшили як велику. Вони оцшюють Г! в показниках нижче середнього як при хвилюванш за власш кошти, так i за турботи про кошти близьких i рвдних. На нашу думку, це пов'язано з вжовими особливостями юнацького в^. Бiльшiсть студентiв медичного унiверситету бшьшють часу ввдводять на навчання i не мають можливостi працювати. Це, в свою чергу, формуе бшьш «легке» ставлення до грошей. Студенти не турбуються про грошi, адже Гх фiнансування лягае на плечi батьк1в, i цi загрози Гх особисто не стосу-ються.
Впровадження в УкраГш карантину стало для студенпв загрозою у задоволеннi потреби в спшку-ваннi з близькими та друзями. Протягом всього до-слвдження рiвень ше! загрози залишався досить ви-соким. Пров1дноГ дiяльнiстю юнацького в^ е спiлкування з однолтгками та iнтимне особистiсне
спiлкування з друзями. Студенти звикли до активного студентського життя, i не були готовi до вве-дених обмежень в сошальних контактах, яш запро-вадили пiд час карантину.
Висновки. Студенти медичного унiверситету б№ш усвiдомлено та вiдповiдально поставилися до впровадження карантинних заходiв в УкраГш - до-тримувалися правил самоiзоляцií та турбувалися про стан здоров'я близький та рiдних.
Найбiльш гостро вони переживали вiдсутнiсть живого спшкування п1д час провадження карантинних заходiв.
Провiдними емод1йними станами студенпв при впровадженш карантинних заходiв були: пере-х1д стану стурбованостi у стан спокою та перехвд стану дезорiентованостi студентiв у стан орiентацii та визначенсотi. Стан комфорту, який виник на початку введення карантину пов'язаний з можливiстю перебувати дома змшився на дискомфорт вщ немо-жливостi спiлкуватися з однолптами.
почуття надп сyпроводжyвaло студенпв упро-довж усього перiодy дослвдження, як нaдiя на вiдповiдaльнy роботу медичних прaцiвникiв, ство-рення вакцини ввд коронaвiрyсноï iнфекцiï та як вжова особливiсть - нaдiя на свиле майбутне.
Лiтература
1. Галецька I.I., Климанська Л.Д., Клiмaнськa М.Б., Горошенко М.В. Переживання та поведiнкa студентсько1' молодi в умовах карантину COVID-19: страх чи внyтрiшня мотиващя детермiнyють превентивну поведiнкy I I.I. Галецька, Л.Д. Климанська, М.Б. К^манська, М.В. Горощенко II THE PSYCHOLOGICAL JOURNAL. - 2Q2Q. -Vol. 64. -С. 36-52.
2. Досвщ переживання пандемп covid-19: ди-стaнцiйнi психолопчш дослiдження, дистaнцiйнa психологiчнa пiдтримкa: мaтерiaли онлайн-семiнaрiв 23 квiтня 2020 року «Досвщ карантину: дистaнцiйнa психолопчна допомога i шдтримка» та 15 травня 2020 року «Дистaнцiйнi психолопчш до-слiдження в умовах пандемп covid-19 i карантину» I [за наук. ред. М.М. Слюсаревського, Л.А. Найдьо-новох*, О.Л. Вознесенсько!]. - К. : 1СПП НАПН Украни, 2020. - [електронне видання]. - 121 с.
3. Потоцька I.C. Залежшсть суб'ективного переживання щастя ввд цiннiсно-мотивaцiйних орieнтaцiй у сучасно1' студентсько1' молодИ I. С. Потоцька, О. О. Белов, В. А. Герасимук, А. В. Но-вицький II Медична психолопя. - 2Q19. - Т. 14, № 1. - С. 19-22.
