CC BY
6
Ф1ЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ I СПОРТ
УДК 57.02:612.1.613.7
Б01: 10.15587/2313-8416.2018.124509
Ф1З1ОЛОГ1ЧНИЙ СТАН СПОРТСМЕНА П1Д Д1€Ю МОБ1ЛЬНОГО РАД1ОТЕЛЕФОНУ
© €. О. Неведомська, О. В. Тимчик
Експериментально встановлено вплив електромагнгтного випромгнювання мобшьного радютелефону на оргатзм спортсменгв. В експериментг взяло участь 75 спортсметв у вщг 16-20 ротв. Виявлено, що вплив мобшьного радютелефону на фЫологгчний стан спортсметв сприяе .збшьшенню артергального тиску при знижент пульсу або навпаки. Це не в1дпов1дае .загальноприйнятт залежностг «пульс - арте-ргальний тиск кров!». Тако'1 залежност1 не спостерггалося тд час впливовI стацюнарного телефонного апарату на фЫологгчний стан оргатзму спортсмена. Зроблено спробу пояснення одержаноI в експери-ментг законом1рност1.
Ключов1 слова: електромагнтне випромгнювання, мобтьний радютелефон, фгзюлоггчний стан, пульс, артергальний тиск, спортсмен.
1. Вступ
Усього пройшло 24 роки (з 16 червня 1993 року) як в Укра!ш було запроваджено моб№ний зв'язок i здшснено перший дзвшок з мобшьного телефону. За щ роки шльшсть моб№них телефошв стала б№шою за шлькють стацюнарних домашшх телефошв. Серед тих, хто використовуе мобшьний телефон, вже не тшьки дiловi люди, а й школярi та студенти, i навиъ малюки. Моб№ш радютелефони стали не ильки неодмшним атрибутом сучасно! лю-дини, а головне - Н надiйним помiчником, адже в су-часному мобшьному телефонi, крiм зв'язку з абонентом, е i радiо, i фотоапарат, i вiдеокамера, i телевiзор, i комп'ютер, i лiхтарик, i навiгатор, i будильник, i ба-гато чого iншого. Саме наявшсть мобiлъних телефо-нiв допомагае у важких життевих ситуацiях, береже людей вщ небезпеки, а iнодi i рятуе життя. Тому су-часна молодь багато часу проводить за мобшьним радiотелефоном, який являе собою малогабаритний прийомо-передавальний апарат i е джерелом елект-ромагнiтного випромiнювання з широким спектром частот - ввд 450 до 2700 МГц при шкових значениях потужносп в дiапазонi вiд 0,1 до 2 ватт, як зазнача-еться Всесвiтнъою оргашзащею охорони здоров'я (ВООЗ) [1]. Електромагштне випромiнювання ство-рюе електромагнiтне поле i певним чином впливае на оргашзм людини. Тому в Укрэдш Мiнiстерством охорони здоров'я затверджено санiтарнi норми та правила захисту населення вiд впливу електромагшгаих випромiнюванъ (1996 р.) [2] та змши до них (2017 р.) [3]. Проте, дискусшним залишаеться питання впливу мобiлъних телефонiв на оргашзм людини.
2. Лггературний огляд
Ус бiологiчнi ефекти, що виникають при дil електромагнiтного випромiнювання, подшяють на двi групи: тепловi та нетепловi [4].
Тепловий ефект дп електромагнiтного ви-промiнювання полягае в тому, що електромагштна енергiя поглинаеться тшом людини i, перетворюю-чись на теплову, розiгрiвае тiло й окремi органи [5]. У моб№ному телефонi основним електромагнiтним випромiнювачем е антена, яка знаходиться зовам поряд iз вухом, оком i головним мозком, на яш й дiе електромагнiтне поле. У резулътатi цього температура окремих дшянок тша i головного мозку шдвищу-еться. Шд час тривало! розмови цей ефект можна вь дчути у шдвищенш температури вушно! раковини.
Нетепловий ефект дп електромагнiтного ви-промiнювання пов'язаний зi змiнами проникностi клгшнних мембран, збудливостi тканин (особливо нервово!), структурними або хiмiчними перебудова-ми та порушенням ферментативних процесiв i нервово! передачi [6].
Незважаючи на заяви гiгантiв iндустрii мобь льного зв'язку, що опромiнення ввд мобiлъного телефону не становлять небезпеки для здоров'я людини, дослщженням впливу електромагнiтного випромiню-вання мобшьних телефонiв займалися багато дослщ-нишв в багатьох кра!нах свiту.
Вперше потенцiйну небезпеку випромшюван-ня мобшьних телефошв для здоров'я людини засвщ-чила сергя епiдемiологiчних дослiдженъ шведських онкологiв [7]. Так було встановлено, що серед обсте-жених пащенпв, котрi активно використовували мо-
бiльний зв'язок упродовж 10 рошв, ризик розвитку невриноми слухового нерву та глюм зростае майже утричi порiвняно з особами, що не користувалися мобiльним зв'язком. При цьому в осiб за умови три-валого користування мобшьним телефоном тiльки з одного боку голови, ризик розвитку глюм зростав 6i-льше нiж у 5 разiв. Якщо користуватись мобiльним телефоном понад годину щодня протягом чотирьох рошв, загроза розвитку глiоми та меншгюми зростае у 3,7 й 4,8 разiв вiдповiдно.
Наймасштабнiшим мiжнародним проектом бу-ло ретроспективне дослiдження Interphone. За результатами 1хнього дослщження попри певну неви-значенiсть загальних висновкiв було виявлено, що ефект мжрохвильового опромiнення вiд мобiльних телефошв суттево залежить вiд iнтенсивностi користування моб№ним телефоном [8]. Так, ризик розвитку глюм у користувачiв моб№них телефонiв зростав у 3,77 рази, якщо вони набирали 1640 годин користування мобшьним зв'язком протягом 1-4 рошв життя (наприклад, користувалися мобшьним телефоном понад годину щодня протягом 4-х рошв). Ризик розвитку меншгюм зростав у таких користувачiв у 4,8 рази.
Аналiз i узагальнення наукових дослщжень з цiеi проблеми здiйснюе Всесвггня Органiзацiя Охо-рони Здоров'я (ВООЗ). Звернемо увагу на динамiку основних висновшв цiеi' органiзацii. 2006 року Всесвггня органiзацiя охорони здоров'я на основГ аналiзу рiзноманiтноi медичноi статистики з цiеi проблеми встановили, що немае переконливих доказiв шдви-щеного ризику виникнення раку мозку, як залежать вщ використання моб№них радiотелефонiв [9]. Про-те, 2011 року експерти Мiжнародного агентства з ви-вчення раку (МАВР), що входить в структуру Всесвь тньо! органiзацii охорони здоров'я (ВООЗ), вщзна-чають, що не можна виключити ризик виникнення пухлин при постшному використаннi мобшьних те-лефонiв, проте в разi нетривалого використання та-кий ризик украй невеликий [10]. «Переглянувши практично вс актуальнi свщчення, робоча група кла-сифiкувала високочастотш електромагнiтнi поля як потенцiйно канцерогенш для людини», - заявив Джонатан Самет, голова групи учених МАВР, яш за-ймалися цим питанням. За його словами, е свщчення того, що «мобшьне» випромiнення може привести до розвитку глюми одного з видГв пухлини головного мозку [10].
2014 року в шформацшному бюлетеш № 193 ВООЗ зазначено, що на той час найголовшшим за-лишалося ретроспективне дослiдження Interphone методом «випадок-контроль» серед дорослих людей, яке координувалося Мiжнародним агентством з ви-вчення раку (МАВР) [1]. Метою цього дослщження було виявлення зв'язку мГж користуванням мобшь-ними телефонами i раком в дГлянщ голови та шш у дорослих людей. У результата дослiдження Interphone електромагштш поля, створюванi мобшьними телефонами, МГжшродним агентством з вивчення раку (МАВР) прокласифiкованi як ймовГрний канцероген для людей (Група 2В) [1].
У цьому ж бюлетеш (№ 193, 2014 р.) ВООЗ було зазначено, що у зв'язку з популяршстю мобшь-
них телефошв серед молодi !хня органiзацiя сприяе проведенню подальших дослiджень серед ще! групи населення [1]. Також цим документом передбачало-ся, що до 2016 року ВООЗ проведе офщшну оцiнку ризику всiх вивчених наслщшв впливу радючастот-них полiв для здоров'я. Проте, на жаль, слщ конста-тувати, що на середину 2017 року офщшна оцiнка ВООЗ щодо зазначено! проблеми вiдсутня.
З огляду на вiдсутнiсть офiцiйноi оцшки ВООЗ щодо впливу мобiльних телефошв на молодий орга-нiзм, здшснимо аналiз вiтчизняних i зарубiжних лтге-ратурних джерел за останнi шють рокiв.
Укра!нськими вченими оцiнювалися вщповщ-нiсть рiвнiв мiкрохвильового випромiнювання коме-рцiйних мобiльних телефонiв нацiональним сашгар-ним нормам та суб'ективнi вщчуття 173 студентiв вишiв 2-го та 4-го рiвнiв акредитацii' вiком вщ 17 до 19 рокiв (53,8 % становили дiвчата, 46,2 % - хлопцГ) пiд час тривалого користування мобiльним зв'язком [11]. На момент опитування (2011 р.) студенти кори-стувалася мобiльним телефоном вщ 3-х до 6-ти рокiв. Проведене дослщження виявило, що iнтенсивнiсть мжрохвильового випромiнювання мобiльних теле-фонiв нацюнальних користувачiв у рядi випадкiв не вщповщае нацiональним нормам електромагнiтноi безпеки. Рiвень щоденного користування мобiльним телефоном опитаною студентською молоддю у бшь-шостi випадкiв (82,6 %) значно перевищуе мiжнарод-нi норми. При цьому суб'ективш вiдчуття фiзичного дискомфорту або болю (у головi чи у вуа) пiд час тривалих розмов з мобiльного телефону виникають у 20-63,6 % студентсько! молодi i тiсно корелюють з штенсившстю щоденного користування мобiльним телефоном (г=0,88; р<0,05).
2014 року зазначенi украшсьш вченi надали практичнi поради щодо зменшення надлишкового мiкрохвильового опромiнення користувачiв мобшь-них телефонiв [12]. Цього ж року сшвробиниками Укра!нського НД1 медицини транспорту наголошу-еться про обов'язковий i систематичний монiторинг рiвнiв електромагнiтних випромiнювань, як ство-рюються мобшьними телефонами, а також розробле-но профiлактичнi заходи: розробка медико-бiологiчних пристро!в захисту вiд електромагштних випромiнювань та санiтарних паспортiв радютехшч-них об'ектiв [13].
Росiйськi вчеш пiдтверджують висновки шведських дослiдникiв [14]: пщ час роботи мобшь-ного телефону обов'язково пщдаються впливу елект-ромагнiтними полями радiочастот нервовi структури головного мозку i головний мозок в цих умовах стае критичним органом, а також рецептори слухового i вестибулярного аналiзаторiв, розмщеш у внутрш-ньому вусi [15].
На вразливють головного мозку вказують i украiнськi вченi: опромiнення пiдлiткiв ЕМП стшь-никового телефон протягом 2 хв викликае змiни бь оелектрично! активностi мозку, якi зберiгалися на-ступнi 2 години [16]. Уразливють головного мозку пояснюеться тим, що частоти стшьникових апаратiв спiвпадають з частотами власно!, природно! бюелек-трично! активностi головного мозку людини, яш ре-еструються на електроенцефалограмi (ЕЕГ) [5]. Так,
частота 217 Гц сшвпадае з гамма-ритмом головного мозку (вадповщае за активну дiялънiстъ людини), 8,35 Гц - iз альфа-ритмом (пов'язаний з абстрактним мис-ленням, розумовою дiялънiстю в цiлому), а 2 Гц - з дельта-ритмом (переважае шд час сну). Отже, ззовш (з безпосередньо! близъкостi) в головний мозок людини потрапляють сигнали, що здатш взаемодiяти з власною бюелектричною активнiстю головного мозку (наприклад, шляхом резонансу) i тим самим по-рушувати його функцп. Так1 змiни помiтнi на ЕЕГ й не зникають тривалий час пiсля завершено! розмови. Крiм того, мобiлъний телефон навiтъ у стан очшу-вання виклику не «спить», а постшно працюе в пуль-суючому режимi (900 МГц). Тому звичка багатьох людей розташовувати бiля узголiв'я л1жка стшьнико-вий телефон i використовувати його як будильник виявляеться шкодливою.
Групою росшських вчених, як1 протягом чоти-рьох рошв (до 2011 р.) дослщжували психофiзiологi-чнi показники 196 дiтей-користувачiв (712 рок1в) мобiлъного зв'язку, виявлено збiлъшення кiлъкостi порушень фонематичного сприйняття, зни-ження показник1в працездатносп, уваги i смислово! пам'ятi, прискорено! появи втоми [17]. Через три роки шсля зазначеного вище досл1дження (2014 р.) ци-ми авторами подано матерiали лонгiтюдного спосте-реження за змiнами параметрiв просто! зорово-моторно! реакцi!, гостроти зору i швидкостi зорового розрiзнення дiтей-користувачiв мобiлъного зв'язку [18]. Одержанi результата вказують на мультиварiан-тнiстъ ймовiрного впливу мобiлъних телефонiв на зо-рову систему дiтей.
Укра!нськ1 дослщники пiсля проведеного дос-л1дження (2016 р.) зазначили негативний вплив на фь зюлопчний стан людини: при постшному частому користуваннi мобiлъними телефонами трапляються запаморочення, головний бiлъ i пщвищена стомлю-ванiстъ [19]. Майже чверть ними опитаних зазначае про виникнення проблем з пам'яттю, половина стра-ждае вiд головних болей, а близько 65 % турбуе сон-ливiстъ.
Анкетування та дослщження медичних карток 851 пiдлiткiв вжом вщ 13 до 17 рошв м. Харкова (2017 р.) виявило можливий вплив електромагнiтного випромiнювання мобшьних телефошв на розвиток дитячого оргашзму у проявах таких станiв, як пато-логiя очей, серця, нирок, захворювання нервово! i ен-докринно! систем [20].
Вiдомi досл1дження, як не пiдтвердили гшоте-зу про шдвищений ризик виникнення пухлин приву-шно! слинно! залози внаслщок використання мобшь-них телефонiв [21]. Проте, iншi групи дослщнишв виявили збшьшення швидкостi потоку слину, швид-косп кровотоку та об'ему слинних залоз у частих ко-ристувачiв мобшьних телефошв [22]. Радючастотш випромiнювання моб№них телефонiв е типом мшро-хвильово! енергii, яка може бути поглинена водою, що мютиться в тканинах оргашзму, i тим самим шд-вищуе !х температуру. Викликане стшьниковим телефоном тепло, збiлъшуе кровопостачання капiлярiв, прилеглих до слинних залоз, i призводить до збшь-шення перфузп та збiлъшення швидкостi слиновидь лення. Мобiлънi телефони вплинули на вегетативну
нервову систему, що викликае п1двищення парасим-патичного тонусу та зменшення симпатичного тонусу, завдяки якому збiлъшуетъся швидк1сть слинови-дшення [7].
Група дослiдникiв (2015 р.) тд час вивчення цитогенних аномалш клiтин слизово! оболонки по-рожнини рота внаслщок впливу електромагнiтного випромiнювання мобiлъного телефона встановили, що особи, яш використовують мобiлъний телефон бь льше нiж 60 хвилин на тиждень протягом восьми рошв, збiлъшили ядернi аномалi! [23]. Нижня губа мала бiлъш високу шльшсть двоядерних клiтин. Причиною цього може бути близьшсть цих дiлянок до мобшьного телефону, джерела електромагштного випромiню-вання, а також пщ дiею сонячного випромiнювания.
Досл^дження (2015 р.) виявили вившьнення нi-келю в слину з фiксоваиих ортодонтичних пристосу-вань [24], а також значне вившьнення ртуп з рестав-рацii стоматологiчноi амальгами в пашенпв пiд дiею стiлъникових телефонiв [25].
2016 року групою вчених проведено профшь експресп ацитокiну в слиш у користувачiв мобiлъних телефонiв понад 10 рок1в [26]. Виявлено вщмшносп в рiвиях IL-10 в шсилатеральних слинних залозах суб'ектiв, як1 завжди прикладали телефон до одного i того вуха, порiвияно з контралатеральними слинними залозами у суб'ектiв, яш прикладали телефон до рiз-них вух. Змши профiлю цитокiнiв у слиш можуть бути пов'язаш з нагрiвалъними ефектами неiонiзуючого випромiнювання мобiлъних телефонiв.
Цього ж року дослщники пiсля опромiнюваиия пристроем, який iмiтуе стiлъниковий телефон-RFE, клiтин видалено! щитоподiбно! залози в1д пацiентiв, не виявили потенцшно канцерогенного впливу на клггани щитоподiбно! залози людини [27]. Крiм того, загалънi бiомаркери, яш зазвичай пов'язанi з екологi-чним стресом, залишилися незмiнними.
Групою вчених, що дослщжували ризики кожного органу тша людини внаслiдок електромагштного випромшювання, доведено, що в людей, яш використовують моб№ний телефон понад 50 хвилин на день, може розвиватися рання слабшсть чи шший те-пловий дисбаланс через спалення глюкози в мозку [28]. Також в цьому дослiдженнi зазначаеться, що при використанш мобiлъних телефонiв слщ врахову-вати, що мобiлънi телефони випромшюють радiохви-лi, навiтъ коли вони перебувають у режимi оч^ван-ня, та враховувати рiзнi чинники, такi як тривалiстъ, мiсце розташування та спосiб використання, з метою зменшення можливих насл1дк1в впливу радiацii на оргаиiзм. Через ризик мутаци та сексуально! травми та запобпання безплiд,дя через вплив на чоловiчi ста-тевi клiтини, мобiлъний телефон повинен бути вщда-лений вщ талii.
Серед проведених 27 дослщжень дii радiочас-тотного електромагнiтного випромiнювання на чоло-вiчу репродуктивну систему та функцш сперми було зареестровано 21 негативних наслщшв: значне зни-ження рухливостi сперматозоlдiв, а також пошко-дження ДНК в них [29].
З огляду на вище зазначений аналiз, можна констатувати, що на сьогодш накопичено достатньо результапв дослiдженъ вiтчизияних i заруб1жних
вчених щодо впливу електромагштного випромшю-вання мобiльних телефошв на оргашзм доросло! людини. Публжацп зарубiжних вчених за останш роки свiдчать, що вони зосередилися на дослiдженнi впливу електромагнггаого випромiнювання мобiльних те-лефонiв на складовi голови, якi знаходяться близько до вуха, куди притискаеться телефон. Результати цих дослщжень бiльшою мiрою вказують на негативний вплив електромагштного випромшювання мобшьно-го радiотелефону на оргашзм доросло! людини. Од-нак, недостатньо дослiджень, якi б висвгтлювали вплив мобiльних радiотелефонiв на фiзiологiчний стан органiзму студентсько! молодi, хоча актуаль-нiсть цiеï проблеми достатньо велика з огляду на те, що 1х органiзм ще знаходиться в стадiï розвитку та формування, а вони е активними користувачами цих пристроïв.
3. Мета та задачi дослщження
Метою дослщження було експериментально встановити вплив електромагнiтного випромiнювання мобiльного радютелефону (МРТ) на фiзiологiчний стан органзму студентськоï молодi, зокрема спортсменiв.
Для досягнення мети були поставленi наступш
задачi:
1. За вiдповiдними методиками встановити, чи юнуе вплив мобшьних радютелефошв (МРТ) на фiзi-олопчний стан студентськоï молодi, зокрема спорт-сменiв.
2. За виявлення впливу МРТ на фiзiологiчний стан спортсмешв пояснити одержанi данi з фiзiологi-чно1' точки зору.
4. Матерiали i методи
Анкетуванням було охоплено 75 студенпв Факультету здоров'я, фiзичного виховання та спорту Кшвського унiверситету iменi Бориса Грiнченка. Бь льшiсть студентiв, охоплених анкетуванням, амнад-цятирiчнi (43 %) та вiсiмнадцятирiчнi (36 %) й чоло-вiчоï статi (80 %).
На початку проведення експерименту застосо-ваний емшричний метод, а саме, анкетування. Метою анкетування було дiзнатися, чи володшть молодi люди власними апаратами стшьникового зв'язку, як часто використовують i\ у своему повсякденному життi, чи усвщомлюють i вiдчувають вплив мобшьних радютелефошв на власний оргашзм. Запитання анкети, подано нижче:
Анкета (Дайте розгорнуту вгдповгдь або пра-вильну вгдповгдь тдкреслть)
1. Скшьки вам рошв?
2. Ваша стать (Чоловгча / Жточа)
3. Чи маете Ви мобшьний телефон? (Так / Hi)
4. Яко1' марки Ваш мобшьний телефон?
5. Який оператор Вашого мобшьного зв'язку?
6. До якого вуха Ви прикладаете мобшьний телефон? (Лiвого/Правого)
7. Де знаходиться Ваш моб№ний телефон вдома?
8. Де знаходиться моб№ний телефон пщ час Вашого сну?
9. Чи використовуете свш мобшьний телефон у якосп будильника? (Так /Hi / 1нколи)
10. Скшьки годин Ви спите?
11. Чи висипаетеся Ви?
12. Де знаходиться Ваш мобшьний телефон шд час навчання в Ушверситеп?
13. Як штенсивно Ви користуетеся мобшьним телефоном протягом доби? (1-2 рази; 3-4 рази; 5-6 разiв; до 10 разiв; дуже часто, не можливо пора-хувати)
14. У який час доби Ви частше всього користуетеся мобшьним телефоном? (вранц / удень / уве-черi / вночГ)
15. Скшьки часу в середньому тривае Ваша розмова по моб№ному телефону? (1 хв /2 хв / до
5 хв / до 10 хв / до 0,5 год / до 1 год / до 2 год / понад 2 год)
16. Чи вщчуваете Ви на^вання вушно1' рако-вини та прилегло!' до не1' частини голови, до яких притискаеться моб№ний телефон пщ час розмови? (так / н/)
17. Чи бувають у Вас стани, коли болить голова? (так / ш)
18. Якщо Ви вiдповiли на попередне запитання так, то як часто у Вас болить голова? (кожного дня / раз на тиждень /раз на м/сяць / не пам 'ятаю)
19. У яшй дмнщ болить голова? (у лобовш /у потиличнт /у скроневш /у тiм 'ятй / скр/зь / важко вiдповiсти)
20. Яш, на Ваш погляд, причини виникнення болю голови?
21. На Ваш погляд, чи е вплив мобшьного телефону на Ваш оргашзм? (так / н/ / не знаю)
22. Якщо Ви вiдповiли на попередне запитання так, то який це вплив моб№ного телефону на Ваш оргашзм? (Позитивний / Негативний. Пояснть, чо-му? /Не знаю)
Надалi застосован методики дослщження пульсу у далянках, де артери розмщеш ближче до поверхш тша, та вимiрювання артерiального тиску за методом Короткова [30]. А методику дослщження впливу мобь льного радютелефону на ц фiзiологiчнi показники мо-лодих спортсмешв розроблено авторами.
Методика дослщження впливу мобшьного радютелефону на фiзiологiчнi показники молодих спортсмешв. Вплив мобшьного радютелефону на пульс та артерiальний тиск визначався протягом трьох серш дослщв. Перед кожною серiею дослвдв студенти вимiрювали пульс на зап'ясп (променева артерiя) пщ час спошйного сидшня за столом. Вимiр артерiального тиску проводився викладачем та меди-чною сестрою ушверситету на плечi за методом М. С. Короткова. Шсля цього студенти здшснювали дзвшок по мобшьному радютелефону протягом 1-е].' хвилини (перша серiя дослiду), протягом 3-ох хвилин (друга серiя дослiду), протягом 5-ти хвилин (третя серiя дослщу). Вибiр тривалостi розмови по мобшьному радютелефону мобтному радiотелефону по-яснюеться тим, що розмова молодими людьми до 5 хвилин е найчастшою (згщно результатiв анкету-
вання - у 76 % студенпв). Для того, щоб на пульс i артерiальний тиск не впливав емоцiйний стан студенпв, !х iнструктували: предмет розмови повинен бути нейтральним (!ндиферентним).
Для коректносп дослiдження одш й тi самi студенти у той же день проводили подiбнi три серп дослщв, проте розмови здшснювали вже не по мобь льному радiотелефону, а по стацюнарному телефонному апарату.
5. Результата дослвдження
Анкетування студентiв засвiдчило, що ва студенти володiють апаратами стiльникового зв'язку рь зних марок та користуються послугами рiзниx мобь льних операторiв. Виявилось, що б!льш!сть студентiв користуеться мобiльним апаратом марки Samsung (74 %) i послугами мобшьного оператора Life (60 %).
Майже всi студенти (97 %) використовують телефон в якосп будильника, тому пщ час сну три-мають його недалеко вiд себе: б™ себе на лiжку (50 %), на столi в шмнап (29 %), бiля лiжка (14 %), пщ подушкою (7 %).
Щд час перебування вдома студенти тримають мобiльний телефон на столi (87 %) або бiля себе (13 %). Пщ час навчання в Унiверситетi мобiльний телефон у хлопщв знаходиться в кишенi брюк (80 %), а дiвчата тримають його в сумщ (20 %). 58 % студенпв здшснюють на добу понад 10 дзвшшв, 21 % - до 10 дзвшшв. У бшьшосп респонденпв (76 %) кожна розмова тривае до 5 хвилин. 88 % молодих людей найiнтенсивнiше розмовляють по мобшьному радю-телефону (МРТ) увечерг
На питання «Чи болить у вас голова?» 92 % молодих людей вiдповiли - так. 29 % студенпв вщ-чувають головний бшь один раз на тиждень, 71 % -один раз у мюяць. Переважае бiль у скроневш (51 %) частит голови. Бшь студенти пояснюють переванта-женням, втомою, стресами, не систематичним харчу-ванням, поганим екологiчним станом довшлля. Слiд зазначити, що шхто зi студентiв не пов'язав сво! го-ловнi болi зi впливом мобшьних радютелефошв.
Проте, на запитання анкети «Чи вiдчуваете Ви нагр!вання вушно! раковини та прилегло! до не! час-тини голови, до яких притискаеться мобiльний телефон тд час розмови?» усi респондента (100 %) вщ-повiли ствердно.
Бiльшiсть студентiв (86 %) зазначили, що юнуе вплив мобiльного телефону на оргашзм, i цей вплив -негативний. Пщ «негативним впливом» студенти ро-зумiють радiоxвильову даю мобiльного телефону на органiзм. Але пояснити, у чому саме проявляеться ця негативна дiя, нixто не змп, що свщчить про недо-статню iнформованiсть з цього питання. Один зi сту-дентiв виявив позитивний вплив мобшьного радютелефону (МРТ), який полягае у шдшманш настрою.
Аналiз середшх показник1в пульсу та артер!аль-ного тиску тсля впливу мобiльного радiотелефону (МРТ) та стацюнарного телефонного апарату (СТА) на органзм студенпв у серiяx № 1-3 показав, що:
1) дшсно спостерпаеться вплив МРТ на ф!зю-логiчний стан органiзму:
- у бшьшосп (73 %) пiдвищився пульс;
- у незначно! кiлькостi (23 %) пульс зменшився;
2) вплив СТА на фiзiологiчний стан оргашзму незначний: лише у 7 % студенпв збшьшився пульс i в 4 % цей показник зменшився.
Аналiз одержаних даних виявив:
1) дшсно спостерпаеться вплив МРТ на ф!зю-логiчний стан спортивно! молод!, зокрема на такi ва-жливi показники, як пульс i артерiальний тиск;
2) простежуеться протилежна залежшсть мiж показниками «пульс» i «артерiальний тиск кровi»: у студентiв, у яких спостерпаеться зменшення артер!а-льного тиску, вщзначаеться збiльшення пульсу i на-впаки (збiльшення артерiального тиску супроводжу-еться зниженням пульсу);
3) вплив СТА на фiзiологiчний стан органiзму незначний.
Як вщомо, у здорово! людини артерiальний тиск сталий. Вш може зростати при значному ф!зич-ному чи емоцшному напруженнi. Проте у дослщжен-ш були вiдсутнi як фiзичне, так i емоцшне напру-ження. Сдиним чинником, який впливав пiд час екс-периментального дослiдження на оргашзм молодо! людини, - електромагнггне випромiнювання мобшь-ного радiотелефону. Встановлена протилежна залежшсть мiж показниками «пульс» i «артерiальний тиск кровi» суперечить юнуючш в органiзмi фiзiологiчнiй залежносп: при збiльшеннi пульсу, яке виникае шд час прискорення серцево! дгяльносп, артерiальний тиск кровi також збшьшуеться [31].
Встановлену протилежну залежшсть мiж показниками «пульс» i «артерiальний тиск кровi» можна пояснити компенсаторними фiзiологiчними мехашз-мами, як! виникають в органiзмi пiд дiею електрома-гнiтного випромiнювання МРТ:
1. Електромагнггае випромiнювання МРТ ви-кликае теплове подразнення шшри вушно! раковини та прилегло! до не! дшянки голови (це пщтверджу-ють дат, викладенi в лiтературному огляд!, та безпосередньо анкетування студенпв). У шшр! тд час теплового подразнення утворюеться судиннорозширю-вальна речовина - пстамш [31]. Пстамш розширюе артерiоли i збiльшуе кровонаповнення капiлярiв, внаслщок чого спостерпаеться почервоншня шшри у мь сщ подразнення, а артерiальний тиск починае падати внаслiдок зменшення притоку кров! до серця. Це так званий мюцевий мехашзм регуляцй' кровообпу, який контролюе величину кровотоку через окремi органи i тканини (на противагу центрального меxанiзму регуляцй' кровообпу, який здiйснюеться гiпоталамусом та судинно-руховим центром довгастого мозку).
2. Падшня артерiального тиску кров! також викликае судиннорозширювальна речовина - бради-шнш [31], яка активно починае утворюватися в тд-щелепнш слиннш залоз! пщ д!ею електромагштного випром!нювання МРТ. Д!я брадишншу под!бна до дп пстам!ну.
3. У вщповщь на зниження артер!ального тиску в оргашзм! для його нормал!заци з'являеться рефлектор-не прискорення та посилення скорочень серця. Це яви-ще характеризуеться збшьшенням пульсу.
4. У тих студенпв, у яких вщзначалося пщви-щення артер!ального тиску, ймов!рно видшялися су-динозвужувальн! речовини - адреналш i норадреналш [31]. Ц речовини звужують артерй' i артерюли шк1ри;
судинозвужувальний ефект цих речовин обумовлюе рiзке падвищення артерiального тиску.
5. У вiдповiдь на шдвищення артерiального тиску в органiзмi для його нормалiзацiï з'являеться рефлекторне зменшення кiлькостi скорочень серця; це явище характеризуеться зменшенням пульсу.
На основi одержаних результатiв можна сфор-мулювати деяк1 рекомендаци щодо використання мобшьних радютелефошв (МРТ):
а) вухо, прилеглi до нього тканини та головний мозок на^ваються тд час розмови по МРТ; чим тривалша розмова по МРТ, тим б№ший негативний тепловий вплив на зазначеш органи та тканини оргашзму; тому МРТ необх1дно використовувати якомога менший час, а до моменту з'еднання не притискати МРТ до вуха, адже у цей час штенсившсть потоку електромагнiтних хвиль у сотню разiв вища, ангж при розмовц
б) навiть непрацюючий МРТ знаходиться на постшному зв'язку з мережею мобшьного оператора; тому, коли мобшьний телефон висить на грудях i живот^ вшбуваеться електромагшгае опромiнення пев-них внутрiшнiх оргашв, коли лежить у кишенi - ре-продуктивнi органи або серце; це опромшення е пос-тшним, тому МРТ краще носити у сумш, а не на вла-сному тiлi.
Iнформацiя про ризики загроз мобiльного зв'язку повинна бути доступна для кожноï людини, особливо для дитини та молодь
Для встановлення та обгрунтування iнших впливiв електромагнiтного випромiнювання мобшь-них радютелефошв необхвдш подальшi зусилля та ек-спериментальнi дослщження украïнських науковцiв.
6. Висновки
1. Одержан протягом експериментального дослщження данi пiдтвердили, що дшсно спостерк-а-еться вплив мобшьного радютелефону на фiзiоло-
гiчний стан спортсмена, зокрема на таш важливi показники, як пульс i артерiальний тиск. Просте-жуеться протилежна залежшсть мiж показниками «пульс» i «артерiальний тиск кровi»: у студентiв, у яких спостертаеться зменшення артерiального тиску, вщзначаеться збiльшення пульсу i навпаки (збшьшення артерiального тиску супроводжуеться зниженням пульсу). Вплив стацiонарного телефонного апарату на фiзiологiчний стан оргашзму спортсмена незначний. Встановлена нами протилежна залежшсть мiж показниками «пульс» i «ар-терiальний тиск кровЬ> пояснюеться компенсатор-ними фiзiологiчними механiзмами, якi виникають в органiзмi пiд дiею електромагнiтного випромiню-вання МРТ.
2. Експериментальним дослiдженням пщтвер-джено, що тд час використання мобiльного радютелефону в органiзмi спортсмена виникае розбала-нсування нормальноï фiзiологiчноï залежност мiж серцевою дiяльнiстю (пульсом) та артерiальним тиском кровi. Проте спортивний молодий оргашзм намагаеться за допомогою компенсаторних мехаш-змiв вiдновити нормальну фiзiологiчну залежнiсть мiж серцевою дiяльнiстю (пульсом) та артерiаль-ним тиском кровь Однак систематичне i часто дов-готривале використання мобшьного радютелефону молодими людьми може привести до порушення дiяльностi центральноï нервовоï системи внаслщок порушення мозкового кровообiгу, наслiдком чого -часп головнi болi. З огляду на те, що мозкова тканина молодi мае вищу провiднiсть, а черепнi кiстки тоншi порiвняно з людьми старшого вжу, можна стверджувати, що мозок молодоï людини бiльш чу-тливий до електромагштного випромшювання. Тому вплив електромагштного поля мобшьного радютелефону на процеси формування нервовоï дь яльностi молодого оргашзму може бути бшьш не-безпечним.
Л^ература
1. Электромагнитные поля и общественное здравоохранение: мобильные телефоны. Всемирная организация здравоохранения, 2014. Бюл. № 193. URL: http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs193/ru/
2. Державш саттарш норми та правила захисту населення вщ впливу електромагштних випромшювань (ДСанПШ), затв. наказом МОЗ Украши № 239 вщ 01.08.1996, м. Кшв.
3. Про затвердження Змш до Державних санiтарних норм i правил захисту населення вщ впливу електромагнiтних випромiнювань, затв. наказом МОЗ Украши № 266 вГд 13.03.2017, м. Кшв.
4. Григорьев Ю. Г., Григорьев О. А. Мобильная связь и здоровье. Электромагнитная обстановка. Радиобиологические и гигиенические проблемы. Прогноз опасности: монография. М.: Издательство «Экономика», 2015. 556 с.
5. Крушевский Ю. В., Кравцов Ю. И., Бородай Я. А. Влияние электромагнитного излучения устройств сотовой связи на человека // Автоматика и информационно-измерительная техника. Науюж пращ ВНТУ. 2008. № 1.
6. Кудряшов Ю. Б., Перов Ю. Ф., Рубин А. Б. Радиационная биофизика: радиочастотные и микроволновые электромагнитные излучения: ученик. М., ФИЗМАТЛИТ, 2008. 184 с.
7. Long-term use of cellular phones and brain tumours: increased risk associated with use for >=10 years / Hardell L., Carlberg M., Soderqvist F., Mild K. H., Morgan L. L. // Occupational and Environmental Medicine. 2007. Vol. 64, Issue 9. P. 626632. doi: 10.1136/oem.2006.029751
8. Brain tumour risk in relation to mobile telephone use: results of the INTERPHONE international case-control study // International Journal of Epidemiology. 2010. Vol. 39, Issue 3. P. 675-694. doi: 10.1093/ije/dyq079
9. Базовые станции и беспроводные технологии. Всемирная организация здравоохранения, 2006. URL: http://www.who.int/ mediacentre/factsheets/fs304/ru/index.html
10. Мобшьш телефони все-таки можуть викликати рак мозку? УН1АН Telegram. 2011. URL: https://www.unian.ua/ society/501510-mobilni-telefoni-vse-taki-mojut-viklikati-rak-mozku.html
11. Потенцшш ризики мжрохвильового випромшювання мобшьних телефонв для здоров'я молодГ / Якименко I. Л., Сидорик е. П., Цибулш О. С., Чехун В. Ф. // Довкшля та здоров'я. 2011. № 1. С. 48-51.
12. Якименко I. Л., Сидорик е. П., Цибулш О. С. Мобшьний телефон i твое здоров'я: буклет. К.: Д1А, 2014. 23 с.
13. Евстафьев В. Н., Гоженко С. А. Уровни электромагнитных излучений, создаваемые мобильными телефонами и другими носимыми радиопередающими устройствами (обзор литературы и собственных исследований) // Актуальные проблемы транспортной медицины. 2014. № 1 (35). С. 46-57.
14. Hardell Mobile phones, cordless phones and the risk for brain tumours // International Journal of Oncology. 2009. Vol. 35, Issue 1. doi: 10.3892/ijo_00000307
15. Григорьев Ю. Г. Мобильный телефон и неблагоприятное влияние на головной мозг пользователя - оценки риска // Радиационная биология. Радиоэкология. 2014. Т. 54, № 2. С. 215-216.
16. Сщенко А. В. Вплив шформацшних технологш на здоров'я тдлгтюв // Здоровье ребенка. 2013. № 3 (46). С. 123-127.
17. Хорсева Н. И., Григорьев Ю. Г., Горбунова Н. В. Психофизиологические показатели детей - пользователей мобильной связью. Сообщение 2. Результаты четырехлетнего мониторинга // Радиационная биология. Радиоэкология. 2011. Т. 51, № 5. С. 617-623.
18. Хорсева Н. И., Григорьев Ю. Г., Горбунова Н. В. Изменение параметров зрительного анализатора детей - пользователей мобильной связью: лонгитюдное исследование // Радиационная биология. Радиоэкология. 2014. Т. 54, № 1. С. 62-71.
19. Фогель А. О., Присяжнюк О. Г. Мобшьний зв'язок користь чи шкода? // Бюлопчш дослвдження - 2016. 2016. С. 294-295.
20. Головачова В. О. Вплив електромагштного випромшювання на здоров'я дней у сучасному суспшьмш // Експе-риментальна i юлшчна медицина. 2017. № 1 (74). С. 65-70.
21. Duan Y., Zhang H. Z., Bu R. F. Correlation between cellular phone use and epithelial parotid gland malignancies // International Journal of Oral and Maxillofacial Surgery. 2011. Vol. 40, Issue 9. P. 966-972. doi: 10.1016/j.ijom.2011.03.007
22. Effect of mobile phone use on salivary concentrations of protein, amylase, lipase, immunoglobulin A, lysozyme, lactoferrin, peroxidase and C-reactive protein of the parotid gland / Hashemipour M. S., Yarbakht M., Gholamhosseinian A., Famori H. // The Journal of Laryngology & Otology. 2014. Vol. 128, Issue 05. P. 454-462. doi: 10.1017/s0022215114000899
23. Cell phone radiation effects on cytogenetic abnormalities of oral mucosal cells / Daroit N. B., Visioli F., Magnusson A. S., Vieira G. R., Rados P. V. // Brazilian Oral Research. 2015. Vol. 29, Issue 1. P. 1-8. doi: 10.1590/1807-3107bor-2015.vol29.0114
24. Effect of mobile phone use on metal ion release from fixed orthodontic appliances / Saghiri M. A., Orangi J., Asatourian A., Mehriar P., Sheibani N. // American Journal of Orthodontics and Dentofacial Orthopedics. 2015. Vol. 147, Issue 6. P. 719-724. doi: 10.1016/j.ajodo.2015.01.023
25. Mercury Release from Dental Amalgam Restorations after Magnetic Resonance Imaging and Following Mobile Phone Use / Mortazavi S. M. J., Daiee E., Yazdi A., Khiabani K., Kavousi A., Vazirinejad R. et. al. // Pakistan Journal of Biological Sciences. 2008. Vol. 11, Issue 8. P. 1142-1146. doi: 10.3923/pjbs.2008.1142.1146
26. Cell phone use is associated with an inflammatory cytokine profile of parotid gland saliva / Siqueira E. C., de Souza F. T. A., Ferreira E., Souza R. P., Macedo S. C., Friedman E. et. al. // Journal of Oral Pathology & Medicine. 2016. Vol. 45, Issue 9. P. 682686. doi: 10.1111/jop.12434
27. Effect of cell phone-like electromagnetic radiation on primary human thyroid cells / Silva V., Hilly O., Strenov Y., Tzabari C., Hauptman Y., Feinmesser R. // International Journal of Radiation Biology. 2015. Vol. 92, Issue 2. P. 107-115. doi: 10.3109/09553002.2016.1117678
28. Effects of the Effect of Ultra High Frequency Mobile Phone Radiation on Human Health / Moradi M., Naghdi N., Hemmati H., Asadi-Samani M., Bahmani M. // Electronic physician. 2016. Vol. 8, Issue 5. P. 2452-2457. doi: 10.19082/2542
29. The effects of radiofrequency electromagnetic radiation on sperm function / Houston B. J., Nixon B., King B. V., De Iuliis G. N., Aitken R. J. // Reproduction. 2016. Vol. 152, Issue 6. P. R263-R276. doi: 10.1530/rep-16-0126
30. Неведомська £. О. Анатомiя i фiзiологiя людини: навч.-метод. поаб. К.: Кишськ. ун-т iменi Бориса Гршченка, 2016. 54 с.
31. Физиология человека / под ред. Г. И. Косицкого. М.: Медицина, 1985. 544 с.
Рекомендовано до публжацп д-р бюл. наук, професор Лисенко О. М.
Дата надходження рукопису 09.01.2018
Неведомська Свгешя Олекспвна, кандидат иедагопчних наук, доцент, кафедра фiзичноi реабштаци та бюкшезюлоги, Кшвський ушверситет iменi Бориса Грiнченка, вул. Бульварно-Кудрявська, 18/2, м. Кшв, Украша, 04053 E-mail: [email protected]
Тимчик Олеся Володимирiвна, кандидат бюлопчних наук, доцент, кафедра фiзичноi реабштаци та бюкшезюлоги, Кшвський ушверситет iменi Бориса Грiнченка, вул. Бульварно-Кудрявська, 18/2, м. Кив, Украша, 04053 E-mail: [email protected]
