CC BY
22
16. Гончарук Е.И., Воронен-ко Ю.В., Марценюк Н.И. Изучение влияния факторов окружающей среды на здоровье населения / Под ред. Е.И. Гончарука.
— К.: КМИ. — 1989. — 204 с.
17. Guideline for Industry Dose-Response Information to Support Drug Registration Federal Register.-1994. — Vol. 59, № 216. — Wednesday, November 9, 1994. — pages 5597255976.
18. Чернюк В.1. Шум и вибрация в труде механизаторов сельского хозяйствыа как гигиеническая проблема: Дисс. докт. мед. наук. — К., КНИИ ГТиПЗ. — 1987. — 394 с.
19. Денисов Э.И. Методология дозной оценки шумов и вибраций в медицине труда: Ав-тореф. дисс. докт. биол. наук.
— М., ИМТ АМН РФ. — 1995.
20. Медицина труда в угольной промышленности (Под ред. В.В. Мухина). — Донецк, 2000. — 204 с.
21. Андреева Л.И., Кожемякин Л.А., Кишкун А.А. Модификация метода определения перекисей липидов в тесте с тио-барбитуровой кислотой // Лабораторное дело. — 1988. — № 11.— С. 41-43.
22 McCord J.M., Fridovich I. Superoxide dismutase: an enzyme function for erythrocuprein (hemocuprein) // J. Biol. Chem.
— 1989. — V. 244, № 22. — P. 6049-6055.
23. Aebi H.E. Enzymes 1: oxi-doreductases, transferases // In: Bergmeyer H., Ed. Methods of enzymatic analysis. — 1980.— V. III.— P. 273 — 282.
24. Чевари С., Андял Т., Яштренгер Я. Определение ан-тиоксидантных параметров крови и их диагностическое значение (модификация метода Fraidi R) // Лаб. дело. — 1991. — № 10. — С. 9-13.
25. Зотов С.В. Поведiнковi реакци тварин при дм ЕМП, як створюються засобами стшь-никового мобшьного зв'язку стандарту GSM-900 // Матер. XIV з'Тзду ппеню^в УкраТни. — Днтр.: АРТ-ПРЕС. — 2004. — Т.1. — С. 260-264.
26. Справочник: Лабораторные методы исследования в клинике / Под ред. Меньшикова В.В.
— М.: Мед., 1987. — 368 с.
27. Гаркави Л.Х., Квакина Е.Б., Уколова М.А. Антистрессовые реакции и активационная терапия. — М., 1999. — 362 с.
Надiйшла до редакцИ 19.06.2009.
БАРАН Б.А., БУБЕНЩИКОВА Г.Т., ХРЯЩЕВСЬКИЙ В.М.
Хмельницький нацюнальний ушверситет
УДК 504.75(477)
BIOLOGICAL ACTION 0F ELECTROMAGNETIC RADIATION
Baran B.A., Boobenshchikova G.T., Kchryashchevsky V.N.
Б1ОЛОГ1ЧНА Д1Я ЕЛЕКТРОМАГН1ТНОГО
ВИПРОМ1НЮВАННЯ
волю^я живо1 природи, як Bi-домо, вщбувалася у взаемоди з багатьма фiзичними факторами, у тому чист i з геомагшт-ним полем. Однак науково-техшчний прогрес суттево зми нюе довктля, зокрема це стос-уеться електромагштного фону. З кожним роком в уах краТ-нах св^ зростають енергопо-тужност, внаслщок чого елек-тромагштне поле (ЕМП) антропогенного походження стало значущим еколопчним фактором з високою бюлопчною ак-тивнiстю. 1995 року Всесв^-ньою органiзацiею охорони здоров'я навiть було введено термЫ "глобальне електромаг-штне забруднення довктля". ЕМП антропогенного походження мають iншi характеристики, шж геомагнiтне поле i призводять до десинхрошзаци мiжклiтинних та мiжорганних взаемодiй у бiологiчнiй систему яка налаштована в унiсон з природним електромагштним фоном. На дiяльнiсть клiтин, окремих органiв та переб^ бю-хiмiчних реакцiй справляють значний вплив ЕМП надвисо-кочастотного та шфранизько-частотного дiапазонiв [1, 2].
У робот [3] наводяться мо-жливi механiзми дiТ магнiтного
БИОЛОГИЧЕСКОЕ ДЕЙСТВИЕ ЭЛЕКТРОМАГНИТНОГО ИЗЛУЧЕНИЯ Баран Б.А., Бубенщикова Г.Т., Хрящевский В.Н.
Электромагнитное излучение различных частот даже небольшой интенсивности может отрицательно влиять на биологические объекты растительного и животного происхождения. Экспериментально показано, что действие любых физических полей на биообъекты влияет как на молекулы воды, так и на клетки живых организмов.
BIOLOGICAL ACTION 0F ELECTROMAGNETIC RADIATION Baran B.A., Boobenshchikova G.T., Kchryashchevsky V.N.
Electromagnetic radiation of various frequencies though of small intensity, can affect the biological objects of vegetable origin as well as animal origin in negative way. It has been shown experimentally that action of any physical fields on bioobjects affects water molecules as well as cells of live organisms.
© Баран Б.А., Бубенщикова Г.Т., Хрящевський В.Н.
СТАТТЯ, 2009.
43 Environment & Health № 4 2009
(електромагнiтного) поля на бюлопчш системи. У бiльшостi з них вода розглядаеться як майже нейтральний розчин-ник, в якому вщбуваються бю-хiмiчнi реакцií. Однак вода бере безпосередню участь в обм^ речовин, якi полягають в основi всiх процесiв життедiяльностi. Наприклад, основы компонен-ти íжi — бшки, жири та вуглево-ди — мають бути розщеплени-ми на дрiбнiшi фрагменти. Це вiдбуваеться у результат п-дролiзу — взаемодп цих сполук з водою. Суттева частка енер-гетичних процесiв у кштинах органiзму забезпечуеться молекулами аденозинтрифос-форноí кислоти (АТФ). Для здмснення будь-якого акту життедiяльностi, наприклад м'язового скорочення, молекула АТФ повинна роздшитися на два фрагменти — аденозинди-фосфорну кислоту (АДФ) та фосфатний залишок, тобто та-кож вступити у реакцiю пдроли зу. А щоб накопичити енергю у молекулi АТФ, íí необхщно син-тезувати, з'еднавши молекулу АДФ з залишком фосфорно!' кислоти, при цьому молекула води видшяеться. Кiнетика та-
Рисунок 1 Залежнють вщносно'Г схожостi насiння квасолi вiд частоти електромагнiтного поля у випадку дГГ його на воду (□) та розчин мiнеральних добрив (■ )
6
ЛII
I
2 4 6 8 10 12 14 15 Частота, Гц
ких процеав залежатиме вщ енергетичного стану води у першому i другому випадках. Тобто основу бiохiмiчного ме-ханiзму впливу сонячноí актив-ностi або антропогенних ЕМП на процеси життедiяльностi становлять змiни фiзико-хiмiч-них властивостей води клiтин i тканин органiзму. Такi уявлення дозволяють краще зрозумiти явища, що вщбуваються на молекулярному i надмолекулярному рiвнях у живих системах, як реагують на змiну напруже-ностi ЕМП будь-якого похо-дження, та пояснити у загаль-шй формi природу деяких ге-любюлопчних ефектiв.
На пiдставi цього у цм роботi основна увага придшяеться ролi води у стабiлiзацií бюси-стем.
Об'ектом дослiдження було обрано насЫня квасолi. Проро-щування проводилося за одш-ею iз стандартних методик: у чашки Петрi помщали по 30 насiнин i заливали дистильова-ною водою або розчином комплексного добрива (0,2 г/л). Результати оцшювали за юлью-стю паросткiв у контрольному дослiдi (без дм магнiтного поля) та пюля омагнiчування з ш-дуктивнютю 2 мТл. На рис. 1 показано результати дослав з впливу електромагштного поля на вiдносну схожють насiння квасолi (спiввiдношення кшь-кост паросткiв пiсля омагшчу-вання N та юлькост паросткiв у контрольному дослщ Nк).
З рисунка 1 видно, що схожють квасолi великою мiрою залежить вiд частоти ЕМП, тобто пщ дiею деяких частот схо-жiсть квасолi е кращою, нiж у контрольному дослщ або нав-паки — меншою. Окрiм того спостерiгаеться суттева рiз-ниця мiж схожiстю квасолi т-сля обробки íí ЕМП у дистильо-ванiй водi та у розчиш мше-ральних добрив. Наприклад, тсля обробки квасолi ЕМП з частотою 14 Гц и схожють у 5 разiв вища, шж у контрольному дослiдi. Водночас схожють ква-солi пiсля íí обробки ЕМП з ш-дукцiею 2 мТл i частотою 50 Гц (на рис. 1 не показано) в обох випадках дорiвнювала нулю. Пiсля обробки ЕМП з шдукщею 30 мТл, частотою 50 Гц значен-ня ^^ становило 0,2 для ди-стильованоí води, 0,3 — для розчину мшеральних добрив. Це свщчить про негативний вплив ЕМП промислово( часто-
ти на бiологiчнi об'екти, що було неодноразово вщзначено у науковм лiтературi.
Нами були проведет дослщи з впливу високочастотного електричного поля (110 кГц, 10 кВ) на схожють квасолi у ди-стильованiй водi та у розчиш мшеральних добрив. Трива-лють експозицií — 20 хв. Дiя такого поля на воду певною ми рою нагадуе дю магнiтного поля, тобто призводить до зро-стання "структурно[ темпера-тури". Дослiдження модельноí реакцií (окиснення тюктово( (лiпоевоí) кислоти йодом) показало, що швидкють такоí ре-акцií в опромiненiй водi зрос-тае у 2,2 рази порiвняно зi швидкiстю у звичайнiй водк Виявилося, що схожiсть квасо-лi у дистильованiй водi, попе-редньо оброблешй коронним розрядом, рiзко зростае — у 2,4 рази. Якщо ж таким чином обробляти воду разом з насш-ням квасол^ и схожiсть знижу-еться: N^,/N^0,25. Схожiсть квасолi пiсля обробки и у роз-чинi мiнеральних добрив була нульовою.
Було також проведено досли ди з впливу ЕМП на мiкроорга-шзми, зокрема дií високоча-стотного електричного поля (110 кГц, 10 кВ) на процес бро-дшня сахарози у присутност хлiбопекарських дрiжджiв. Три-валють обробки 10% розчину — 40 хв. У результат дослiдiв виявилося, що видтення СО2 з розчину, попередньо обробле-ного коронним розрядом, рiзко зростае — у 3,2 рази протягом перших чотирьох годин. Якщо таким чином обробляти розчин сахарози разом з дрiжджовими кштинами, то видтення СО2 рiзко знижуеться i лише за 3 го-дини перевищуе видiлення з контрольного розчину
Це означае, що дiя будь-яких фiзичних полiв на бiооб'екти впливае i на молекули води, i на кштини живих органiзмiв. Таким чином, джерела ЕМП справляють дю (здебшьшого негативну) на дикi та культуры рослини i Грунтову флору у зон íхнього впливу.
Найчутливiшими до ЕМП е нейродинамiчнi процеси, яю прямо чи побiчно перемикають хронобюлопчш процеси орга-нiзму на патолопчний або стре-совий режим функцюнування. Ще у 1928 роцi О.Л. Чижевський назвав сонячну активнють "фактором, який сприяе виникнен-
№ 4 2009 Еоттошшт & Иеаьти 44
5
4
3
2
ню та поширенню психозiв". Серед людей, якi працюють у зонi промислових частот або меш-кають поблизу лшм високо-вольтних електропередач, по-ширеш депресивнi стани. Одержано кореляцiю у збшь-шеннi числа самогубств серед оаб, якi проживають у мюцях, в яких iнтенсивнiсть електромаг-ытного поля з частотою 50 Гц перевищуе 0,15 мкТл.
Важливе значення мають бю-хiмiчнi реакцiТ, що вщбувають-ся з утворенням та динамкою тюлових сполук. Прискорене окиснення тюлових чи шших антиоксидантiв пщ впливом ЕМП призводить до зменшен-ня буферноТ емностi антиокси-дантноТ системи та зниження адаптацмного ресурсу.
Нами дослiджувалося окиснення тюктовоТ (лiпоевоТ) ки-слоти йодом у присутност крохмалю як шдикатора. У да-ному випадку за переб^ом ре-акцiТ можна слщкувати фотоме-тричним методом. Джерелом електромагытного випромiню-вання служив генератор висо-кочастотних сигналiв Г4-144 з вихщною потужнiстю 1,5 Вт. ОпромЫюванню у цилшдрично-му резонаторi з резонансною частотою 788 МГц пщдавали лише дистильовану воду, у се-редовищi якоТ i дослщжували переб^ згаданоТ реакцiТ.
Сама тiоктова кислота бере участь у багатьох бiохiмiчних процесах живих органiзмiв, зо-крема людини. ^м участi в окиснювальному декарбокси-люванш а-кетокислот тiоктовa кислота виконуе роль перенос-ника ацильних груп i акцептора електроыв при розщепленнi т-ровиноградноТ кислоти до карбон (IV) оксиду, оцтовоТ i мо-лочноТ кислот тощо.
Результати дослав показали, що ефективна константа швидкостi окиснення тюколо-воТ кислоти йодом в опромше-нм водi зросла у 2,2 рази порiв-няно з котрольним розчином.
Важливу роль у дiяльностi живих оргaнiзмiв вщграють ко-ливн хiмiчнi реaкцiТ. При окис-ненш малоновоТ кислоти (МК) броматом калю за температу-ри 298,3оК система KBrO3 — МК характеризуеться наявнютю н дукцiйного перiоду, пiсля заюн-чення якого з'являються авто-коливання. Яюсно електромаг-нiтне поле однаково впливае на воду та водш розчини пщ дiею р1зних частот. Тому у даному
45 Environment & Health № 4 2009
досл^д електромагытну оброб-ку розчиыв здiйснювали у со-леноíдi з Ыдук^ею 5 мТ i частотою 100 Гц протягом 30 хв. Пе-реб^ реакцií контролювали за змiною потенцiалу точкового платинового електроду (ТПЕ) вщносно хлорсрiбного електроду порiвняння.
У звичайних умовах, без маг-нiтноí обробки розчину, коли-вання мають перiод ~ 2 хв. (рис. 2, крива 1), вони поступо-во згасають, оскiльки система е замкнутою, i вихiднi речови-ни, необхiднi для переб^ ре-акцií, до не'( не надходять.
Виявилося, що пщ дiею маг-нiтного поля на таку систему, крiм зменшення перюду коли-вань, спостерiгаеться скоро-чення шдукцмного перiоду ре-акцií (рис. 2, крива 2). Аналопч-ш результати було одержано у дослщах з лимонною кислотою, яка бере участь у дихаль-ному процес клiтин.
Результати наших дослщв по-яснюють ще один аспект нега-тивноí дií магнiтних полiв техногенного походження на живi ор-ганiзми, оскiльки коливнi реакци лежать в основi важливих бюло-гiчних процесiв: генерацií бю-ритмiв (у тому числi нервових iмпульсiв), що викликаеться зми ною проникност трансмем-бранних йонопровiдних каналiв [4]. Щодо проблеми злоякiсних новоутворень, то, згщно з суча-сними уявленнями, перетво-рення нормальноí тканини на ракову можна описати таким чином. Рiзнi бшки, якi беруть участь у мiжклiтинних взаемо-дiях, генетично детермiнованi. Будь-яке збурення такого гене-тичного контролю, "спонтанне" (наприклад за рахунок соматич-них мутацм) або зумовлене зов-нiшнiми факторами ^зичними, хiмiчними чи бiологiчними), мо-же призвести до виникнення кл™н з аномальним набором бтюв. У роботi [5] наводяться дан про активацiю стрес-бiлкiв,
якi спричиняють розвиток пу-хлин i збтьшення проникливостi гематоенцефалiчного бар'еру в умовах тривало!' дií ЕМП стть-никового телефону.
Частота та потужнють ЕМП, застосованого у наших досли дах, вщповщае аналогiчним показникам бiльшостi мобть-них телефонiв. Хоча потужнiсть випромшювання мобiльних те-лефонiв невелика (1.5-2.0 Вт), однак внаслiдок iнтерференцií хвиль при багаторазових вщ-биттях вщ стiнок резонатора утворюеться стояча хвиля з ви-сокою амплiтудою, яка може генерувати напругу у деюлька вольт. Резонатором може бути коливна електромагштна система, обмежена металевою поверхнею або поверхнею, яка стикаеться з електромагштним середовищем меншо( щтьно-стi, тобто дiелектриком. Окрiм того, мобiльний телефон пiд час роботи генеруе ЕМП не лише на основних (робочих) частотах. ^м основного сигналу (0.3-3 ГГц) мобшьний телефон у режимi "дзвшок" i "розмова" генерируе змЫне електричне поле у дiапазонi 5-2000 Гц та змшне магнiтне поле у дiапазо-нi 5-500 Гц.
Реакщя органiзму здоровоí людини на коливання (у певних межах) такого еволюцшно звичного фактора, як геомаг-штне поле, мае адаптивно-компенсаторний механiзм i не виходить за межi фiзiологiчноí норми. Геомагштш або елек-тромагнiтнi поля не викликають специфiчних захворювань людини, але через розбалансова-нiсть систем регуляци функцiй органiзму посилюють наявш функцiональнi порушення. Так, у бтьшост людей у перiод до i пiсля користування радiотеле-фоном у спектрах електроен-цефалограми пщсилюеться альфа-дiапазон бiострумiв мозку. Особливо ч^ко цi змiни спостерiгалися пiсля вимикан-
Рисунок2
Залежнiсть потенцiалу ТПЕ вщносно хлорсрiбного електроду вiд часу при окисненнi малоновоГ кислоти
броматом кал^ при 298,3оК (1 — контрольний розчин; 2 — омагшчений розчин)
А Е, мВ
40 с
т, с
9C-7W
ня поля протягом 15-20 хв., що свiдчить про наявнють ефекту rn-слядií ЕМП на оргаызм. Дiлянка опромiнення пiд час роботи телефону — головний мозок та ре-цептори вестибулярного i зоро-вого аналiзаторiв. Розрахунки поглинуто!' енергií ЕМП у мозку людини показують, що при кори-стуваннi радiотелефоном потуж-нiстю 0,6 Вт з робочою частотою 900 МГц питома енерпя поля у головному мозку становить 120230 мкВт/см2. Норматив для ко-ристувачiв стiльникових телефо-нiв у Роси — 100 мкВт/см2.
Нинi гранично-допустимi умови (ГДУ) для оцiнки впливу ЕМП на довкiлля на загал не розробленi у жоднiй кра'шк 6 лише результати окремих дослщжень дií ЕМП на компоненти екосистем. Найбтьш опрацьованими i впровадженими у багатьох краíнах е ГДУ для людини. Однак Ц стандарти у рiзних краíнах дуже в^^зняються один вiд одного. Це зумовлено вибо-ром критерiíв, за якими можна судити про ступшь шкщливост ЕМП певного рiвня. За ГДУ мають братися бiологiчно зумовленi рiв-нi, виявленi у результатi фiзiоло-гiчних, клiнiчних, бiохiмiчних та н ших дослiджень на бiологiчних об'ектах. Дiючi санiтарнi норми i правила не вщповщають знанням про небезпеку ЕМП, одержаним дослiдниками за останшй час, хо-ча такi ЕМП е дуже вщчутним фактором для вах елементiв бюеко-систем вщ людини до найпрости ших органiзмiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Баран Б.А., Березюк О.Я., Покришко ГА. Дослщження впливу надвисокочастотних електро-магштних полiв на бiохiмiчнi процеси // Довюлля та здоров'я. — 2004. — № 6. — С. 12-14.
2. Агаджанян Н.А., Власова И.Г. Влияние инфранизкочастотного магнитного поля на ритмику нервных клеток и их устойчивость к гипоксии // Биофизика. — 1992.
— Т. 37, № 4. — С. 681-689.
3. Бинги В.Н., Савин А.В. Физические проблемы действия слабых магнитных полей на биологические системы // УФН. — 2003.
— Т. 173, № 3. — С. 265-300.
4. Николис Г., Пригожин И. Самоорганизация в неравновесных системах. — М.: Мир, 1979.
5. Jokela K., Leszczynski D., Paile W., Salomaa S., Puranen L., Hyysalo P. Radiation safety of handheld mobile phones and base stations. STUK-A161 Report, OY Edita Ab. — Helsinki, Finland, 1999.
Надiйшла до редакцп 02.09.2009.
ЛЮДИНА ТВОРЧОГО НЕСПОКОЮ
До 80^ччя з дня народження 1.1. Жкберга
Народився 1лля 1сайо-вич19 листопада 1929 року у м. Киев1. У 1952 роц1 з в1дзнакою зак1н-чив Кинвський медич-ний 1нститут. Навчання поеднував з роботою у науко-вих гуртках кафедр терапи, х1-рурги та г1г1ени, був головою факультетського та членом ради шститутського наукового студентського товариства.
Трудову д1яльнють розпочав як л1кар мюько( санепщстанци, а пот1м — викладач, зав. нав-чальною частиною школи ме-дичних сестер у м. Макивка на Донбас1 (1952-1956). У 19561964 роках — науковий сп1вро-б1тник, зав. лаборатор1ею рад1-ац1йно( г1г1ени I токсикологи, зав. вддтом г1г1ени НД1 епще-мюлоги, м1кробюлоги та ппе-ни, в1дпов1дальний секретар Молдавського в1дд1лення Всесоюзного наукового товари-ства ппенют1в. Протягом 19642000 роюв — асистент, доцент, професор, зав. кафедрою ппе-ни та екологи Нац1онального медичного ун1верситету та 1н-ституту Укра1нсько1 асоц1ацп народно1 медицини у м. Киев1.
У р1зн1 роки за сум1сництвом та на громадських засадах працював також головним спе-ц1ал1стом з л1карняно( ппени Ки(вського м1ськздоровв1д1лу, кер1вником-консультантом ме-дично1 групи ки1всько1 фшп Всесоюзного проектного та наукового шституту "Г1ПРОЗ-ДРАВ", кер1вником Центру нав-чання та самоконтролю хворих на цукровий д1абет НД1 ендо-кринологи АМН Украши, головою Украшського товариства сприяння хворим на цукровий д1абет, науковим редактором журнал1в "Диабет" I "Д|абет та життя", в1це-президентом Ук-рашсько1 д1абетично( федераций головним спец1ал1стом Центрального методичного ка-бшету з вищо1 медично1 осв1ти МОЗ Украши, референтом журналу АН СРСР "Медична географ1я", лектором товариства "Знання" та 1н.
Науков1 доотдження Н1кберга 1.1. (його науковими вчителями були академки О.М. Марзеев та Л.М. Шабад, професори Р.Д. Габович та В.М. Жабо-тинський) охоплюють широкий спектр теоретичних I практич-них проблем медицини (питан-ня ютори медицини, медично( екологи, рад1ац1йно( та лкарня-но1 ппени, медично1 бюкл1мато-логи, д1абетологи, методики ви-що1 медично1 осв1ти, науково( популяризаци медичних знань
НАШ1 ЮВ1ЛЯРИ
та iH.) Характерною особливи стю цих достджень е спрямо-ванють на розробку сумiжних проблем л^вально( та профи лактично( медицини, що найбтьш повно вщбилося у його докторсьюй дисертацií "Прог-нозування та профтактика ге-лiометеотропних реакцм при серцево-судинних захворюван-нях" та у низц iнших наукових праць. Вш добре вiдомий як лектор та педагог-методист ви-що) медично) школи, вихова-тель i науковий керiвник студен-тiв та молодих вчених, популяризатор медичних знань. OcHOBHi результати науково-практично/, педагопчно! та громадсько/ роботи з 1950 по 2000 piK. За архiвними матерiалами вщтворено хронологiю та юто-рiю кафедри гiгiени та медично)' полiцií Ки'вського унiверситету Св. Володимира i дiяльностi першого ii завщувача, про-фесора В.А. Субботiна.
Створено лабораторю гiгiени повiтря у санешдемстанцп м. Макiíвки. Отримано новi нау-ковi данi щодо забруднення атмосферного пов^ря бенз/а/пи реном, окисом i двоокисом вуглецю. Для вщбору проб по-вiтря у польових умовах впер-ше використано рудничний ежекторний асшратор (АЕР). Виявлено пов'язан з патолоп-ею ЛОР-органiв причини зни-ження чутливостi населення до неприемних запахiв, зумовле-них забрудненням атмосферного пов^ря.
Пiдготовлено i захищено у Харкiвському медичному ш-ститутi (1959) кандидатську дисертацiю "Ппеычне обфун-тування та оцiнка ефективност оздоровлення повiтря у районi пекококсового виробництва".
Органiзовано лабораторiю радiацiйноí ппени у Молдави, вперше дослiджено природний радiацiйний фон i умови пращ персоналу з джерелами юни зуючих випромшювань у цiй республiцi, запропоновано де-кiлька нових модифiкацiй мето-дiв радiометричних дослiджень (вiдзначенi дипломами ВДНГ Молдави).
Вивчено i узагальнено дос-вiд лiкарняного будiвництва, обфунтовано рекомендацií до проектування нових багатопро-фiльних лiкарень у клiматичних умовах Украши. Разом з архи тектором А.С. Загнибородою брав участь у проектуванн кли нiки Киíвського шституту хiрур-
№ 4 2009 Environment & Health 46
