CC BY
19
УДК 636. 22/28; 612.014.462
Коняхш О.П., д.вет.н., професор кафедри, Решетник А.О., к.вет.н., доцент, Памiрський А.С., асистент, Лайтер-Москалюк С.В., асистент Коняхша Н.О., студентка © Подтьський державный аграрно-техшчний утверситет
ВПЛИВ ОМАГШЧЕНО! ВОДИ НА ГЕМАТОЛОГ1ЧН1 ПОКАЗНИКИ
КОР1В
У статт1 узагальнено лтературю дат стосовно бюлог1чно1' diï електромагнтного випромтювання на воду ïï структурну будову i ïï вплив на гематологiчнi показники, який базуеться на значному фактичному матерiалi.
Ключовi слова: омагшчена вода, електромагштне поле, електромагштне випромшювання, «пам'ять води».
Вступ. Вода е важливою структурною частиною живих органiзмiв, утворюючи
внутрiшньоклiтинний водний прос^р. Вона бере участь у майже вах бiохiмiчних реакцiях, якi вщбуваються в органiзмi, оскiльки лише у водному середовищi здiйснюються
процеси асим^ци, дисимшяцп, дифузи i осмосу.
Молекула води [1] Н2О (мал.1) мае кутову будову: у вершинi кута розташовуеться атом кисню, а атоми водню усунутi в сторони; атом кисню притягуе електрони атомiв водню, нiби оголюючи позитивнi заряди 1хшх ядер - протонiв. Виникае електростатична асиметрiя: атоми водню одержують «частково позитивнi заряди» (о+), а у мюцях неподiлених пар електронiв атома кисню, виникае надлишок електронно! щильност i з'являються «частково вiд'емнi заряди» (о-). При цьому утворення ютиних iонiв не вiдбуваеться, але молекула води стае диполем. Мiж зовшшшми парами електронiв кисню i "онами водню" сусiднiх молекул води утворюються так званi водневi зв'язки. У
© Коняхш О.П., Решетник А.О., Пашрський А.С., Лайтер-Москалюк С.В., Коняхша Н.О., 2011
416
Мал.1. Схема молекули води як диполя (с+ -с -) (цит. за В.Ф.Жилко-_Титаренко, 1989)_
кришталях льоду кожна молекула води з'еднана водневими зв'язками з чотирма шшими
молекулам, внас-лщок чого
утворю-еться правильна тетраедрична структура (мал.2). Водневi зв'язки недовговiчнi час 1хнього iснування -10-10 - 10-11с. У рiдкiй водi, у так званих кластерах (асоцiацiях молекул води) (мал.3) водневi зв'язки безупинно утворю-ються й руйнують-ся. Власне аномально
висока теплоемнiсть води пов'язана з тим, що бiльша частина тепла, яке пщводиться до води розходуеться на розрив кластерiв а менша - на пiдвищення юнетично! енергп молекул, власне температури води i 11 випаровування [1].
Дослщження С.В. Зенiна [2] показали, що кожна молекула води, у простих тетраедрах може об'еднуватись мiж собою вершинами, ребрами або гранями, утворюючи рiзноманiтнi кластери зi складною структурою. Конф^уращя елементiв води чутливо реагуе на рiзноманiтнi зовнiшнi впливи, змшами сво1х об'емних структур. Саме цим шляхом пояснюеться пам'ять води i 11 iнформацiйнi властивостi.
Дослiдницькiй груш [3] вдалося встановити, що скручеш молекули складають у водi кластери геометрично правильно! форми у виглядi п'яти «тш Платона»: тетраедра, гексаедра, октаедра, додекаедра й жосаедра. Оскшьки «тiла Платона» iснують у всьому простор^ вода шляхом резонування з вiбрацiйним зразком ие! ж форми може сприймати шформацш й вщдавати 11 знов. У дослiдженнях [4] було встановлено, що вода являе собою iерархiю правильних об'емних структур, в основi яких лежить кристалоподiбний «квант води» - кластер, який складаеться з 57 11 молекул. «Кванти води» можуть взаемодiяти один з одним за рахунок вшьних водневих зв'язкiв, що призводить до утворення структур другого порядку у виглядi шестикутниюв, якi складаються з 912 молекул води, i практично здатш до взаемодп за рахунок утворення водневих зв'язюв. Час юнування тако! структури тривалий. За сво1ми фiзико-хiмiчними характеристиками, вода мiняе свою структуру залежно вiд сприйнято! шформацп. Структуруючись пiд впливом шформацп, вода 11 записуе та «запам'ятовуе надовго». Якщо ступiнь збудження структурованого
п \
\н
/А;*
х " Г".....а "
ч« н Н " н н "
Л
Vм V:«)/,
кластери
Мал. 2. Тетраедрична структура координовано!' води, атоми кисню знаходяться у кутах правильного тетраедра (цит. за В.Ф.Жилко-Титаренко, 1989)
Мал.3. Модель «миготливих» кластер1в
у живш вод1 (цит. за В.Ф.Жилко-Титаренко, 1989)
елементу недостатнш для перебудови Bciei' структури води у певному об'ем^ то тсля зняття подразнення система через 30-40 хв. повертаеться у вихiдне положення. Оскшьки кластери, якi виникли, руйнуються, то звичайна вода завжди мiстить хаотичний набiр кластерiв з рiзноманiтною структурою, така вода називаеться неструктурованою.
За повщомленнями [5], ефект омагшчування води реалiзуеться через принцип ядерно-магштного резонансу (збiльшення енергоемностi атомiв) i магштострикцп (змiни обсягу при намагшчуванш). I, як наслiдок, вщбуваеться дроблення великих кластерiв, вiдновлення бшьш дрiбноl структури однорiдностi, пiдвищуеться плиншсть i розчинна здатнiсть. Саме щ придбанi властивостi води й рщинних систем задають тон ефекту омагшчування. Бшьш дрiбнi кластери довше збершають пам'ять води. Якщо е занадто велию промiжки мiж кластерами, тодi iнша iнформацiя може легко проникати в щ дiлянки i руйнувати !х цiлiснiсть, i у такий споаб стерти iнформацiю. Крiм цього туди також можуть проникати мшрооргашзми.
Слiд вiдмiтити, що у магштобюлоги поки що немае переконливого теоретичного обгрунтування всiх емпiричних результатiв з впливу електромагштного поля (ЕМП). Пропонуеться декiлька альтернативних, але близьких за щеолопею первинних механiзмiв впливу низькочастотних змшних магнiтних полiв. За повщомленнями [6] одним з важливих механiзмiв впливу електромагнiтного поля (ЕМП) на живi системи е влив його на воду. Саме поглинання випромшювання сiткою молекул води створюе умови для взаемоди цього випромiнювання з бюмембранами на рiвнi примембранного шару -глшокаликсу, складовою компонентою якого е молекули води.
Враховуючи актуальшсть даного питання, ми провели порiвняльне дослiдження безпосереднього впливу змiнного iмпульсного електромагнiтного поля наднизько! частоти (З1ЕМП ННЧ, 8 Гц ) i впливу омагшчено! води даним електромагштним полем на гематологiчнi показники за умов in vitro.
Матер1али i методи дослщжень. Кров для дослщження вiдбирали з яремно! вени вщ 4 корiв, кожну пробу кровi стабiлiзували гепарином i дiлили на 4 зразки, з яких було сформовано 4 групи кровг Перша група слугувала контролем i була штактною. У другiй контрольнiй груш, пробiрки з кров'ю помiщали у склянку зi звичайною водопровiдною водою на 40 хв. У третш груш пробiрки з кров'ю опромшювали З1ЕМП ННЧ впродовж 40 хв. У четвертш групi пробiрки з кров'ю опускали на 40хв у попередньо заморожену воду, яку в день експерименту розморожували i опромшювали впродовж 60хв З1ЕМП ННЧ.
Гематолопчне дослiдження полягало у визначеннi кшькоси еритроцитiв, лейкоцитiв, вмiсту гемоглобiну i швидкостi осiдання еритроцитiв, гематокриту кров^ вмiсту загального бiлка, загального кальщю i каротину.
Отриманнi результати оброблялись статистично з використанням комп'ютерно! програми «Microsoft Excel», рiвень вiрогiдностi мiж показниками у контролi i дослвд оцiнювали за критерiем Стьюдента.
Результати дослщжень. Аналiзуючи результати гематологiчних дослщжень (таб.1) необхщно вiдмiтити, що у 1 дослщнш групi пiсля опромшення кровi З1ЕМП ННЧ впродовж 40 хв.
вiдмiчали вiрогiдне (р<0,05) зростання швидкост осщання еритроцитiв на 19,58% i 12,43% i вмкту загального кальцш на 45,4% i 35,5 % (р<0,01) порiвняно з 1 i 2 контрольними групами. Вмют загального бiлка i каротину в сироватщ кровi вiрогiдно (р<0,05) знизився: бiлку на 5,8 i 6%, а вмiст каротину на 29% порiвняно з контрольними групами.
Таблиця 1
Вплив З1ЕМП ННЧ 1 омагшченоУ води на гематолоНчш показники
(М ± т, п=4)
№ п/п ГЕМАТОЛОГИИ I ПОКАЗНИКИ Контрольна група 1 Контрольна група 2 (звичайна вода) Дослвдна група 1 (кров опром. З1ЕМП ИИЧ) Дослвдна група 2 (омагшч.вода З1ЕМП ИИЧ)
1. Кшьшсть еритроципв, Т/л 6,30 ± 0,42 6,55 ± 0,05 6,00 ± 0,07 5,81 ± 0,14*
2. Кшьшсть лейкоципв, Г/л 8,30 ± 0,07 9,93 ± 0,05 8,70 ± 0,11 9,20 ± 0,23
3. ШОЕ мм / год. 5,63 ± 0,14 6,13 ± 0,21 7,00 ± 0,38 9,33 ± 0,25**
4. Гемоглобш, г/л 96,0 ± 0,15 87,0 ± 0,03 94,0 ± 0,07 90,0 ± 0,38*
5. Гематокрит, л/л 0,35 ± 0,25 0,40 ± 0,38 0,34 ± 0,76 0,36 ± 0,38
6. Загальний бшок, г/л 73,90 ± 0,01 73,50 ± 0,00 69,80 ± 0,04* 72,8 ± 0,02
7. Загальний кальцш, ммоль/ л 5,10 ± 0,10 6,01 ± 0,02 9,33 ± 4,49** 6,00 ± 0,96
8. Каротин, мкмоль /л 11,55 ± 0,00 11,55 ± 0,00 8,94 ± 0.00** 10,99 ± 0,01
Примпта *р<0,05; **р<0,01.
Порiвнюючи результати гематологiчних дослiджень у другiй дослщнш групi, пробiрки з кров'ю яко! знаходилась впродовж 40хв. в опромшенш водi, було вiдмiчено: вiрогiдне (р<0,05) зменшення кiлькостi еритроцитiв на 7,77% i 2,7%, вiрогiдне (р<0,01) зростання швидкост осiдання еритроцитiв на 65,71%, i 52,20% вiдповiдно порiвняно з першою i другою контрольними групами. А вмют гемоглобiну в кровi дослщно! групи вiрогiдно (р<0,05) зменшився на 6,25% порiвняно з першою контрольною групою.
Отже, реакцiя гематолопчних показникiв на дiю З1ЕМП ННЧ i омагшчено! води даним чинником на гематолопчш показники аналогiчна i характеризуеться вiрогiдним зменшенням кiлькостi еритроциив, зростанням швидкостi осiдання еритроцитiв, зменшенням вмюту гемоглобiну порiвняно з контрольними групами. Слщ вiдмiтити, що в магштобюлоги поки що немае переконливого теоретичного обгрунтування всiх емпiричних результат. Пропонуеться декiлька альтернативних, але близьких за iдеологiею первинних механiзмiв впливу низькочастотних змшних магнiтних полiв. Бшьшють гiпотез базуеться на шформаци про динамiчну структуру води, яка змшюеться певним чином в просторi i в часi за впливу на не! рiзних фiзичних факторiв [7,8]. Вважаеться, що водневi зв'язки мiж двома молекулами води мають сильну поляризацiйну властивiсть i при певних умовах можуть бути первинним рецептором електромагштного випромiнювання [9]. Разом з цим показано, що
електромагштш й акустичш впливи можуть викликати структурш перебудови лабшьних кластерiв, стабiлiзованих за рахунок транспорту протонiв [10]. У зв'язку з цим при впливi електромагштного випромiнювання збiльшуeться гiдратацiя бiлкових молекул, внаслщок чого пiдвищуeться активнiсть рецепторних структур i змiнюeться функцiональний стан кл^инних мембран [11].
Необхiдно вщм^ити, що молекули вшьно1 води поглинають ЕМВ значно сильнiше, нiж молекули зв'язано! води [12]. Певно, що описаш вище особливостi взаемодп молекул води з магштними випромiнюваннями лежать в основi механiзму формування "пам'ят води", тобто збереження бюлопчно1 активной! води пiсля усунення дп чинника [13]. Вважаеться, що вплив ЕМВ на воду i воднi розчини призводить до складного конвективного руху в середиш клiтини i в мiжклiтиннiй рiдинi, що знiмае обмеження дифузного руху рщини поблизу кл^ин i призводить до бiльш активного перенесення речовин й електричних зарядiв через мембрани [12,14]. Виявлено, що електромагштне опромiнення еритроцитiв призводить до посилено! реакцп перекисного окиснення лшвдв на фонi зниження активностi антиокисних ферменпв еритроцитiв, що супроводжуеться пошкодженням еритроцитарних мембран i руйнуванням кл^ин [15]. Дослiдження на молекулярному рiвнi показали, що за впливу ЕМВ молекули гемоглобiну переходять в новий конформацшний стан, який вiдрiзняеться розподшом заряду електронiв i градiентом електричного поля на атомi залiза. Це, в свою чергу, призводить до перебудови третинно! структури глобшово1 частини молекули i змiни ll' динамiчних властивостей. Крiм цього, спостерiгаеться прискорення переходу оксигемоглобiну у метгемоглобiн [16].
Висновки. Реакцiя гематологiчних показникiв на дш З1ЕМП ННЧ проявляеться вiрогiдним зростанням: швидкостi осiдання еритроцитiв, вмюту загального кальцiю i зниженням вмюту загального бiлка i каротину. Дiя омагшчено1 води даним чинником на гематолопчш показники аналогiчна i проявляеться вiрогiдним зменшенням кiлькостi еритроцитiв, зростанням швидкост осiдання еритроцитiв, зменшенням вмюту гемоглобiну порiвняно з контрольними групами.
Л1тература
1. Жалко-Титаренко В.Ф. Водно-электролитный обмен и кислотно-основное состояние в норме и при патологии. - / К.: Здоровья.-200с.
2. Зайлер Б. Тайна жизни // Zeiten Schrift. Почерк времени. 2002. №2. с.13-16.
3. Коротков К.Г., Чумак А.В. Влияние сознания на материальный мир-концепции и эксперимент // От эффекта Кирлиан к биоэлектрографии: Сб.ст.-СПб,: Ольга, 1998.-С. 158-168.
4. Полонников Р.И. Феномен информации и информационного взаимодействия. - СПб.: С.- Питерб.ин.-т информатики, 2001. С.45-50.
5. Крюк Э.А. Современная концептуальная модель энергоинформационного взаимодействия //Бинар Аура Z. 1997. №3. С.14-17.
6. Девятков Н. Д. Роль синхронизации в воздействии слабых электромагнитных сигналов миллиметрового диапазона волн на живые
организмы / Н. Д. Девятков, М. Б. Голант, А. С. Тагер // Биофизика. -1983. -Т.28, Вып. 5. - С. 895 - 896.
7. Adey W.R Tissue interactions with nonionising electromagnetic fields// Physiol. Rev. 1981.-V. 61,№2. -Р435-514.
8. Holman R.T. Prog. Chem. Fats, 1970, v. 9, p. 607
9. Тапочка Л.Д., Гапочка М.Г., Королев А.Ф., Рощин А.В., Сухоруков А.П., Сысоев Н.Н., Тимошкин И.В. Механизмы функционирования водных биосенсоров электромагнитного излучения // Биомедицинская радиоэлектроника. - 2000. - №3. - С. 48-55.
10. Антонченко В.Я., Давыдов А.С., Ильин В.В. Основы физики воды. -Киев: Наук.думка, 1991. - 68 с.
11. Хургин Ю. И., Кудряшова В. А., и др. Медикобиологические аспекты миллиметрового излучения. Под ред. Н.Д.Девяткова. - М.: ИРЭ АН СССР, 1987. - 246 с.
12. Бецкий О.В., Лебедева Н.Н. Современные представления о механизмах воздействия низкоинтенсивных миллиметровых волн на биологические объекты // Миллиметровые волны в биологии и медицине -2001. - №4. - С. 5-12.
13. Frohlich H. Biological effect of microwaves and relaited question //Electronics and electron Physics.-1980.-V.53,-P.85-110.
14. Donma O, Yorulmaz E, Pekel H, Suyugul N. Blood and lens lipid peroxidation and antioxidant status in normal individuals, senile and diabetic cataractous patients //Curr Eye Res-2002-Jul;25(1)-P.9-16.
15. Кайзер Ф.Нелинейные колебания (предельные циклы) в физических и биологических системах // В кн. «Нелинейные электромагнитные волны». М.: Мир, 1983. - С. 250-285.
16. Диденко Н.П., Зеленцов В.И., Ча В.А. О конформационных изменениях биомолекул при взаимодействии с электромагнитным излучением // Эффекты нетеплового воздействия миллиметрового излучения на биологические объекты. - М.: ИРЭ АН СССР. - 1983. - С.63-67.
Summary
The reaction of hematological indexes on influence of the variable impulsive electromagnetic field of LF (PIEMP NCH) is characterized the reliable increase of speed of settling of red corpuscles, maintenances of general calcium with lowering of maintenance of general albumen and carotin. Influence of omagnichennoy PIEMP NCH waters on haematological indexes like and characterized the reliable diminishing of amount of red corpuscles, increase of speed of settling of red corpuscles, diminishing of maintenance of hemoglobin as compared to control groups.
Стаття надшшла до редакцИ 14.04.2011
