CC BY
13
УДК 636. 22/28; 612.014.462
Кравщв Р.Й., доктор бюлопчних наук, професор, академк УААН,
заслужений дiяч науки i техшки Укра1ни, Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт ¡мет С.З. Гжицького Коняхш О.П., к. с.- г. наук, доцент, Решетник А.О., старший викладач © Подтьський держаений аграрно-техтчний утеерситет
ВИКОРИСТАННЯ МАГН1ТНОГО ПОЛЯ ДЛЯ ПОЛ1ПШЕННЯ ЯКОСТ1 М'ЯСНО1 ПРОДУКЦП ТВАРИН
Досл1джено еплие перемтного Iмпульсного електромагнтного поля на адаптацшт змти жирнокислотного складу лтдге у скелетних м 'язах курей. При цьому е лШдах егдзначено егроггдне збыьшення суми ненасичених жирних кислот за рахунок егроггдного збыьшення лтолееог, лтоленоеог, ейкозадгеноеог, ейкозатр1еноеог I ейкозапентаеноеог кислоти та егроггдного зменшення маргариноеог, гептадеценоеог I олегноеог жирних кислот.
Ключовi слова: електромагнтне поле, жирнокислотний склад м'яз1е, превентивна тератя
Вступ. Пошук шляхiв отримання високоякюно! продукци тваринництва, еколопчно чисто!, бюлопчно повнощнно!, з найменшими витратами матерiальних i трудових ресурЫв - завжди були актуальними та вимагали нових наукових пiдходiв у вирiшеннi цих питань.
Бюлопчна повноцiннiсть м'яса за даними FAO/WHO [1] в значнiй мiрi визначаеться жирнокислотним складом, а саме вмктом полiненасичених жирних кислот, якi вдаграють в органiзмi у людини важливу роль в нормашзацп процесiв обмшу речовин, сприяють виведенню з оргашзму надлишкового холестерину, являються компонентами кл^инних мембран, служать попередниками простагландинiв.
Здорову, бюлопчно повнощнну продукцiю можна одержувати тшьки вiд здорових, належно вирощуваних тварин. Ведення тваринництва в Укра1ш ставить перед ветеринарною наукою ряд проблем пов'язаних iз збереженiстю тварин i !х продуктивнiстю. Основними причинами хвороб тварин за таких умов е недотримання вимог утримання, годiвлi, недостатньо налагоджена система еколого-ппешчного контролю за станом здоров'я тварин i якктю отримано! продукци.
Врахування та корекщя адаптивних реакцiй тварин на змши умов зовнiшнього середовища та усунення негативного впливу паратипових факторiв дозволяють реалiзувати генетично зумовленi можливост органiзму. У зв'язку з цим велике теоретичне i практичне значення мае пошук нових ефективних
© Кравщв Р.Й., Коняхш О.П., Решетник А.О., 2009
95
методiв тдвищення неспецифiчно! резистентност оргашзму тварин для превентивно! терапи незаразних та iнфекцiйних хвороб.
Дослщженнями останнiх рокiв встановлено, що серед всього рiзноманiття видiв енерги фiзичних факторiв найбiльш перспективним для повернення патолопчно змiнених ланок оргашзму до нормального функщонування е низькоштенсивне магнiтне поле, яке належить до шформацшних методiв корекци порушених фiзiологiчних функцiй при мiнiмальних витратах енерги. Результат ди даного чинника пов'язаний з мобшзащею власних сил оргашзму для боротьби з захворюванням, при цьому проходять процеси вщновлення оргашзму i нормалiзацiя його функцiй. Другим важливим аспектом застосування лiкарського впливу електромагштного випромiнювання - це корекщя фiзiологiчного стану органiзму, профiлактика стресових ситуацш [9].
Незважаючи на велику кшьккть публiкацiй щодо механiзмiв i бюлопчно! ди магнiтного поля на оргашзм, ряд питань залишаються невиршеними. Необгрунтованим е критерiй вибору часу впливу магштного поля при рiзних функцiональних розладдах. Вiдсутнi роботи, яю аналiзують якiсть тваринницько! продукци на дш низькоiнтенсивних магнiтних полiв.
Виходячи з актуальност даних питань i враховуючи те, що лiпiди е головним компонентом жирово! тканини птищ, основну увагу у вивченнi внутршньом'язового жиру придiлялось саме жирнокислотному складу лшвдв скелетних м'язiв у курей, яю на протязi двох мюящв опромiнювались змiнним iмпульсним електромагнiтним полем (З1ЕМП)
Матер1али i методи. Дослщження проведенi на курах породи Тетра-Х, на базi клiнiки факультету ветеринарно! медицини Подiльського державного аграрно-технiчного ушверситету Для проведення дослiду було ввдбрано 40 курей в 12 мкячному вiцi, методом груп -аналогiв вони були роздшеш на двi групи: контрольну i дослiдну по 20 голiв у кожнiй. Птиця контрольно! i дослiдно! групи була клмчно здоровою i утримувалась в кл^кових батареях догляд i годiвля були аналопчними. Курей дослiдно! групи кожен день на протязi трьох годин (з 8-11год.) опромiнювали в соленоида iмпульсним низькочастотним змiнним електромагнiтним полем (з частотою 8 Гц ампл^удою 100 В, модулящя сигналу прямокутно! форми) [4], пiсля опромiнення птицю дослiдно! групи повертали в клiтковi батаре!. Тривалiсть наукового дослiду - 2 мкящ. Пiсля закiнчення був проведений контрольний забш дослiдних i контрольних курей. Матерiалом для бiохiмiчного дослiдження слугували середнi зразки грудного м'яза вдабраш вiд курей з дотриманням асептики, та антисептики, згщно з ГОСТ 7269-79. У м'язах визначали загальний вмiст лiпiдiв ваговим методом тсля експозици !х сумшшю хлороформ-метанолу 2:1 за методом Фолча [5], жирнокислотний склад загальних лшдав -методом газорiдинно! хроматографа [7] на хроматографi "Chrom - 4" чехословацького виробництва. Одержат цифровi даш обробляли статистично.
Результати i обговорення. З наведених у таблицй даних видно, що загальний вмкт лiпiдiв в скелетних м'язах у курей дослщно! групи був вiрогiдно меншим (Р<0,05), порiвняно з контрольною птицею.
96
Таблиця 1
Загальний вмкт лтЫв 1 Тх жирнокислотний склад у скелетних м'язах _дослщжуваних курей (М ± ш, п=4)_
Дослiджуванi показники Код жирних кислот Назва груп
Контрольна Дослщна
Загальш лiпiди, г / % 4,00 ±0,12 3,27 ±0,11*
Жирш кислоти,%
Мiристинова 14:0 0,96 ± 0,07 0,82 ± 0,08
Пентадеканова 15:0 0,99 ± 0,49 0,33 ± 0,06
Пальм^инова 16:0 21,02 ±0,82 21,02 ±0,45
Пальм^олешова 16:1 4,07 ± 0,43 3,58 ± 0,29
Маргаринова 17:0 1,41 ±0,27 0,70 ±0,03*
Гептадеценова 17:1 1,28 ±0,11 0,84 ±0,15*
Стеаринова 18:0 12,11 ±0,74 10,68 ± 0,77
Олешова 18:1 35,86 ± 0,01 34,93 ±0,10*
Лiнолева 18:2 9,54 ± 0,05 12,82 ±1,26*
Лiноленова 18:3 0,81 ± 0,05 1,02 ±0,01*
Ейкозанова 20:0 0,19 ± 0,01 0,15 ±0,02
Ейкозенова 20:1 0,50 ± 0,03 0,49 ±0,06
Ейкозадиенова 20:2 0,46 ± 0,09 0,59 ±0,02*
Ейкозатриенова 20:3 0,16 ± 0,05 0,21 ± 0,03*
Арахiдонова 20:4 5,21 ±1,20 5,92 ±1,20
Ейкозапентаенова 20:5 0,37 ± 0,06 0,42 ± 0,03*
Докозатетраенова 22:4 0,38 ±0,07 0,31 ± 0,06
Брасидинова 24:1 0,52 ±0,11 0,69 ±0,11
Докозапентаенова 22:5 0,59 ±0,10 0,64 ±0,14
Докозагексаенова 22:6 1,25 ± 0,25 1,60 ±0,32
Нещентифжоваш 2,33 ± 0,23 2,23 ± 0,53
Сума жирних кислот 97,66 ±7,25 97,76 ±7,48
Сума насичених жирних кислот 36,69 ± 2,39 33,69 ±1,41
Сума ненасичених жирних кислот 60,97 ±1,86 64,07 ±1,07
В т. числк моноеновi 42,23 ±0,18 40,53 ±0,46*
дiеновi 10,00 ±0,14 13,41 ±1,48**
полiеновi 8,75 ±1,77 10,13 ±1,89
iндекс насиченостi 0,60 ± 0,49 0,53 ±0,23*
Примiтка: *-Р< 0,05; ** -Р<0,01;
97
Жирнокислотний склад загальних лшвдв скелетних m^3íb у дослщних курей характеризувався бшьшим bmíctom ненасичених жирних кислот, в основному за рахунок вiрогiдного зростання лшолево!, лшоленово!, ейкозадиеново!, ейкозатриеново! та ейкозапентаеново! жирнох кислот. I вiрогiдним (Р<0,05) зменшиням вмiсту насичених, зокрема маргариново! а також мононенасичених: гептадеценово! та оле!ново! жирних кислот, що в свою чергу вплинуло на вiрогiдне (Р< 0,05) зниження iндекса насиченостi.
З наведених даних видно, що жиролшщний обмш в органiзмi досить чутливий до електромагштних полiв. За даними [8], при ди на оргашзм надзвичайних подразникiв енергетичний баланс в органiзмi компенсуеться за рахунок окиснення жирiв, якi транспортуються до тканини у виглядi вiльних жирних тсислот, триглiцеридiв i лшопопроте!дов, що в свою чергу змшюе спiввiдношення мiж жирними кислотами.
Вiдомо, що полшенасичеш жирнi кислоти в лiпiдах тканин утворюються з оле!ново!, лшолево! i лшоленово! кислот шляхом збшьшення вуглецевих ланцюпв [10]. Оле!нова кислота в органiзмi тварин
е попередником триенових кислот, синтез !! в органiзмi посилюеться при недостатнiй кiлькостi в ращош лiнолево!' i лiноленово!' кислот, i пов'язують з компенсаторним синтезом оле!ново! кислоти i перетворенням !! в триеновi кислоти при нестачi незамiнних жирних кислот [11].
Висновки. Загальне опромiнення курей слабоiнтенсивним змiнним iмпульсним електромагнiтним полем сприяло вiрогiдному зменшенню загального вмiсту лiпiдiв в скелетних м'язах. При цьому в лшщах вщзначене вiрогiдне збiльшення суми ненасичених жирних кислот за рахунок вiрогiдного зростання лшолево!, лшоленово!, ейкозадиеново!, ейкозатриеново! та ейкозапентаеново! жирних кислот i вiрогiдного зменшення вмюту насичених, зокрема маргариново! а також мононенасичених: гептадеценово! та оле!ново! кислоти.
Л1тература
1. FAO/WHO The Role of Dietary Fate and Oile in Humman Nutrrition // Nutmtion Report №3, Rome, FAG, 1978 .- P. 28-35.
2. Бшявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загально! екологi!.-К.: Либiдь, 1993.-304с.
3. Гигиенические критерии состояния окружающей среды. Радиочастоты и микроволны.-Женева: ВОЗ, 1984.-т. 16.-144с.
4. Коняхiн О.П, Андреев О. А. Магштна лабораторiя для експериментiв з молодняком велико! рогато! худоби // Вюник Бшоцерювського державного аграрного унiверситету. -2001-Вып.17.- С.69-73.
5. Кейтс М. Техника липидологии.- М.: Мир, 1975.- 240 с.
6. Кравщв Р., Демчук М. Пщготовка лiкаря ветеринарно! медицини з питань загально! ветеринарно! профилактики: проблеми та пропозици //Ветеринарна медицина Укра!ни.-2006.- №10.-С.41-42.
7. Методи дослiджень з фiзiологi! i бiохiмi! сiльськогосподарських тварин.-Львiв, 1988.- 92с.
98
8. Панин Л.Е. Биохимические механизмм стресса.- Новосибирск: Наука, 1983.-230с.
9. Холодов Ю.А., Новицкий Ю.И. Биологическое действие естественных и слабых искусственных магнитных полей// Реакции биологических систем на слабые магнитные поля.-М.,1971.-С.3-7.
10. Mante J. P. Мо1, and Cell Biochem., v. 69, №2, p.93
11.HolmanR.T. Prog. Chem. Fats, 1970, v. 9, p. 607
Summary
R.Y.Kravtsiv, O.P.Konyakhin, A.O.Reshetnik AN ELECTROMAGNETIC RADIATION AS METHOD OF GENERAL VETERINARY PROPHYLAXIS IS IN A STOCK-RAISING.
Explored influence of the variable impulsive electromagnetic field is on changing of adaptations of zhirnokislotnogo composition of lipidiv in the skeletal muscles of chickens. Thus in lipidakh the reliable increase of sum of the unsaturated fat acids is marked due to the reliable increase of linolevoy, linolenovoy, eykozadienovoy, eykozatrienovoy and eykozapentaenovoy acid and reliable diminishing of margarine, geptadetsenovoy and leinovoy of fat acids.
Стаття надшшла до редакцИ' 16.03.2009
99
