CC BY
37
УДК 636. 22/28; 612.014.462
Демчук М.В., доктор ветеринарних наук, професор, ЛНУВМтаБТ
ÎMem С.З.Гжицького;
Коняхш О.П., доктор ветеринарних наук, професор кафедри, Решетник А.О., кандидат ветеринарних наук, доцент, Памiрський А.С., асистент, Лайтер-Москалюк С.В., асистент © Подыьський державный аграрно-техтчний утверситет
РОЛЬ ЕЛЕКТРОМАГН1ТНОГО ВИПРОМ1НЮВАННЯ У ЖИТТеД1ЯЛЬНОСТ1 ТВАРИН (БюЛОПЧш, ветеринарно -МЕДИЧН1, ЕКОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ)
У статт1 узагальнено лтературн дат стосовно бюлог1чно1' diï електромагнтного випромшювання на оргатзм людини i тварин, який базуеться на значному фактичному матерiалi. Проаналiзовано джерела магнтних nолiв в оточуючому середовищi, наведен основш мехатзми впливу даного чинника на оргатзм тварин.
Ключовi слова: електромагнтне поле, електромагнтне випромшювання, геомагнтне поле, гтогеомагнтне поле
Бюлопчш об'екти виникли i розвивались на поверхш Землi завдяки енерги Сонця за умов постшних гелiофiзичних впливiв. Тому особливий штерес для бiологiï становлять ефекти електромагштних випромiнювань оптичних i прилеглих до нього неiонiзуючих промешв, у взаeмодiï з якими еволющонувала жива природа. Вiдомо, що бюсфера оповита електромагнiтними полями земного та космiчного походження широкого спектру - вщ гама випромiнювань до шфранизькочастотних i захищена вiд них юносферою [7].
Магнiтне поле Землi значно бшьше, нiж у iнших планет Сонячноï системи. Пiд час геомагштних збурень, розмах коливань на поверхш Землi може сягати 102-103 нТл. i бшьше. Варiацiï геомагнiтного поля створюються струмами як протiкають в iоносферi Землi i являють собою спектр шумiв у дiапазонi 10-4-1010 Гц мжропульсацш геомагнiтного поля.
Розвиток науково-технiчного прогресу за останнi десятилiття сприяв штенсифжаци техногенного впливу на навколишне середовище. Рiст споживання електроенергiï у побут та народному господарствi щорiчно зростае, що сприяе формуванню нового значного фактору навколишнього середовища - електромагштного поля (ЕМП) антропогенного походження. Його створюють в основному двi велик групи штучних джерел:
- обладнання призначене для випромiнювання електромагнiтноï енергп: радiо й телевiзiйнi станцiï, радюлокацшш установи, фiзiотерапевтичнi апарати, рiзноманiтнi системи радюзв'язку, технологiчнi установки у промисловостц
© Демчук М.В., Конях1н О.П., Решетник А.О., Памрський А.С., Лайтер-Москалюк С.В., 2010
180
- вироби, яю спещально створеш для випромшювання електромагштно! енергп у просторi, при робой яких протiкаe електричний струм, який створюе паразитарнi випромiнення ЕМП. В основному це системи передачi й розповсюдження електроенергп лши електропередачi (ЛЕП), трансформаторнi пщстанцп i прилади И споживаючi (електроплити, електронагрiвачi, освiтлювальнi прилади i т iн.).
Для вах кра!н на сучасному етапi характерш виключно високi темпи розвитку, яю стосуються як росту напруги, так i протяжностi лiнiй. Довжина розподшьних лiнiй у США приблизно дорiвнюe 32 млн. км. Згiдно даних [8], 20% населення Укра!ни проживав у зош функцiонування лiнiй електропередач^ якi займають близько 2% територп. Випромiнювання цими пристроями ЕМП разом з природними полями Землi й Космосу створюють складну i не передбачувану обстановку. У результатi сумарна напружешсть ЕМП у рiзних точках земно! поверхш збiльшилась порiвняно з природним фоном у 100 -10000 разiв [11]. Дослiдження вчених Украшського наукового ппешчного центру МОЗ Украши свщчать, що "електромагштне забруднення " в Укра1ш у сотнi разiв перевищуе фон Землi, а в окремих випадках i санiтарнi норми для населення. Оскшьки електромагнiтнi хвилi поширюються по всiй земнiй кулi, висловлюеться думка, що людство може скоро вступити в еру енергетичного забруднення довкшля, яке можна порiвняти з хiмiчним забрудненням у нашi дш [10].
Отже, електромагнiтнi поля антропогенного походження, е масовим й широко розповсюдженим фактором, який може ютотно впливати на стан здоров'я людей i тварин, а також на яюсть продукци тваринництва. У межах еволюцшного прогресу цей колосальний рют напруженостi ЕМП можна розглядати як одномоментний стрибок з погано передбачуваними бюлопчними наслiдками.
За даними Е.А. Белова i Г.А. Петухово! [7], бюритми у тварин можуть порушуватись внаслiдок знижено! дil геомагнiтного поля (магштного поля Землi). Ефект ди гiпогеомагнiтного поля на органiзм залежить не тiльки вiд ступеня екранування фiзичного фактору, але i вщ часу перебування у ньому бюоб'екту [2] Так, гiпогеомагнiтне поле, ослаблене у 172,5 рази викликае загальмовашсть тварин, фазно впливае на сперматогенез у щурiв, достовiрно зменшуе кшькють тромбоцитiв, стимулюе зростання мiкроцитарноl популяцп еритроцитiв i сповiльнюе згортання, кровi [1].
Можливiсть негативного бiологiчного впливу гiпогеомагнiтного поля на органiзм тварин може вщбуватись при довготривалому перебуванш тварин у залiзобетонних примiщеннях, при промислових способах виробництва продукцil тваринництва. У результат проведення комплексних дослщжень [22] було виявлено низку змш, що виникають пiд дiею гшогеомагштного поля на фiзiологiчному, морфологiчному i бiохiмiчному рiвнях функцiонування органiзму ссавщв.
Оцiнка небезпечностi електромагнiтного випромiнювання (ЕМВ) пов'язана з розумiнням можливих механiзмiв !х бiологiчноl дИ. При цьому
181
фахiвцi розрiзняють фiзико-хiмiчнi й фiзiологiчнi процеси, роздiляючи останш на адаптивнi та патологiчнi. За даними Е.А. Пряхша зi ствав.[15], вiд первинного фiзико-хiмiчного ефекту ЕМП до бiологiчного феномену - велика дистанщя, яка включае рiзноманiтну кшьюсть реакцiй на атомно-молекулярному, субкл^инному, клiтинному та iнших рiвнях. Перехщ до власне бiологiчних ефектiв характеризуеться яюсно новим типом реакцiй, спрямованих на тдтримку гомеостазу. З точки зору визначення прямого зв'язку мiж
параметрами поля i реакцiями живих систем е субкл^инно - кл^инний рiвень [23].
Реакцiю бiологiчного оргашзму пiд час i пiсля опромшення умовно подiляють на три основш стади: фiзичну, фiзико-хiмiчну, бiологiчну. Пщ час фiзичноl стади енергiя чинника передаеться бюсистем^ що супроводжуеться процесами вiдбиття, розсiювання i поглинання. Електромагштна енергiя, яка впливае на оргашзм, поглинаеться тканинами. Електричне поле сильшше засвоюеться тканинами з дiелектричними властивостями (юстковою, жировою), а мiкрохвилi - тканинами з великим вмютом води (кров'ю, лiмфою).
Найкраще вивченi ефекти на^вання тканин, змiни рН, концентрацп й спiввiдношень iонiв у кл^инах i тканинах, змiни фiзико-хiмiчних властивостей води й електричних властивостей кл^ин. За впливу змшних ЕМП юни починають коливатись, а дипольнi молекули - обертатися з частотою поля. Перший ефект сприяе росту струмiв провщност та втрат енерги, другий -струмiв змiщення й дiелектричних втрат [23].
В основi бiохiмiчних механiзмiв ди - лежать порушення клiтинного метаболiзму [19] i мембранотропш ефекти, якi виникають внаслiдок зрушень процесiв переносу iонiв, поляризаци мембран i макромолекул, конформацiйних змiн макромолекул, окисно - вщновних процесiв i конф^ураци вае! системи фiксованих ферментних систем [16].
Загалом визначаеться три теори первинного механiзму бюлопчно! ди неюшзуючо! радiацil: мембранна, iонна, дипольна. 1хня характеристика наведена у рядi монографiй та оглядiв [9,16]. Мембранна теорiя пояснюе багато реакцiй пов'язаних з бiльш високими рiвнями iерархil, у тому числi з оргашзменим. 1онна i дипольна вiддзеркалюють високу чутливiсть до ЕМП тканин i органiв з менш iнтенсивним кровооб^ом i слабо вираженим механiзмом терморегуляцп (кришталик, мозок, сiм'яники та ш.). 1онна теорiя пояснюе вплив ЕМП дiапазону радiочастот на зарядженi молекули, а дипольна на нейтральш [20].
Найпровщшшими дiлянками органiзму для ЕМП е нервова система й кров, тому високочастотний потш енерги через них вважають максимальним [23]. Шсля надходження у живу систему енерпя поля перетворюеться в iншi форми, здебшьшого описанi тепловi ефекти [3], як пiдвищують загальну тепловiддачу у тканинах, якщо механiзм терморегуляци здатний шляхом розсшвання зайвого тепла запоб^ти перегрiванню, температура тiла залишаеться нормальною. В шших випадках можливе И тдвищення, що негативно вiдбиваеться на сташ органiзму. Органи, в яких мехашзми
182
теpмоpегyляцiï слaбо виpaженi (кpиштaлик, головний мозок, ам'яники, н^ки), пpоявляють велику чyтливiсть до о^омшення [19].
Зaгaльною зaкономipнiстю пpи ди низькочaстотниx xвиль e pозшиpення судин тa посилення мiкpоциpкyляцiï кpовi. Темпеpaтypa з почaткy пiдвищyeться, потiм знижyeться [3]. Особливо вaжливе знaчення мaють явищa тaк звaниx "гapячиx плям [15]. Тaк, опpомiнення людини ЕМП з чaстотою 79 МГц i потужшстю 19 мBт/см2 пiдвищye темпеpaтypy гiпотaлaмyсy нa 1°С, у сеpединi стегнa темпеpaтypa пiднiмaeться до 44° С зa 3 год. [27]. Селективне нaгpiвaння пояснюють дiелектpичною неодноpiднiстю бiомaтеpiaлy, yтвоpенням нa межi тганин pезонaнсiв - "стоячиx xвиль" великое' aмплiтyди [26]. Bиникнення "гapячиx плям" можливе в кiстковомy мозку, кpиштaликy, некpотичниx центpax пyxлин, тобто якщо локaльнi контypи ткaнин i ïx здaтнiсть поглинaти енеpгiю ствоpюють ефект лшз aбо дзеpкaл [27]. Однieю з пpичин пошкодження ткaнин ^и дiï електpомaгнiтним полем e pозвиток гiпоксiï, з кожним гpaдyсом тдвищення темпеpaтypи тiлa основний обмiн зpостae нa 5-14%, a потpебa у кисш нa 50-100%. Bисокa темпеpaтypa знижye здaтнiсть гемоглобiнy зв'язyвaти кисень. Швидюсть кpовообiгy пiдвищyeться, чaс тасичення кpовi киснем у легеняx знижyeться.
Емпipичний aнaлiз впливу неiонiзyючоï paAia^ï, який неможливо пояснити лише тсл^гами енеpгетичноï взaeмодiï з ткaнинaми, e пiдстaвою для гiпотези пpо iнфоpмaцiйнy pоль. Bпеpше ця гiпотезa бyлa висyнyтa О.С. Пpесмaном в 1968p [18], згщно якоï поpяд з енеpгетичною взaeмодieю iстотнy pоль вiдiгpae iнфоpмaцiйнa взaeмодiя ЕМП з бюлопчними оpгaнiзмaми. Bонa xapaктеpизyeться пеpетвоpенням iнфоpмaцiï, ïï пеpедaчi, кодyвaнням i збеpеженням.
Теpaпевтичний ефект пpи зовнiшньомy впливi ЕМП полягae в aктивaцiï бюлопчно - aктивниx точок aбо pефлексогенниx зон оpгaнiзмy, сигнaл вiд якиx по головниx кaнaлax aкyпyнктypи пеpедaeться у вiдповiднi im (згiдно клaсичноï теоpiï aкyпyнктypи) оpгaни й системи й дaлi дie нa кл^инному й сyбклiтинномy piвняx. Цей та^ямок нaзивaeться iнфоpмaцiйно - xвильовою теpaпieю, якa бyлa yпеpше зaпpопоновaнa й pозpобленa в Укpaïнi у npau^x Н.Д.Колбyнa [15].
Bеличинa бiоефектy електpомaгнiтного випpомiнювaння збiльшyeться з тpивaлiстю о^омшення, досягaючи мaксимaльного пpи експозицiï до однieï години, подaльший вплив, як пpaвило, пpизводить до стaбiлiзaцiï, a школи до зменшення ефекту. У деякиx випaдкax для отpимaння бюефекту ЕМB потpiбно декiлькa сеaнсiв о^омшення aбо циклiв по декiлькa сеaнсiв. Ui дaнi свiдчaть пpо кумулятивний xapaктеp ефекту ЕМB нa piвнi цiлого оpгaнiзмy, пов'язaний з шнувшням меxaнiзмiв нaкопичення й збеpеження iнфоpмaцiï пpо вплив [9].
Bивчення бюлопчного впливу гiпогеомaгнiтного поля свiдчaть ^о те, що дaний фaктоp викликae цiлy низку змiн нa фiзiологiчномy, бiоxiмiчномy i моpфологiчномy piвняx фyнкцiонyвaння оpгaнiзмy. Що свiдчить пpо негативний вплив гiпогеомaгнiтного поля нa оpгaнiзм i Mae пpяме вiдношення до ^облеми "пpомислового екстpимy","мaгнiтного голоду", aбо до "ситyaцiйного
183
промислового хрошчного стресу", тобто саме пряме вщношення до роб^, яю проводяться у виробничих примщеннях, що мають металевий екран [4].
Найбшьш чутливим до даного фактору е оргашзм, який розвиваеться, або органи (системи) дорослого оргашзму, в якому вiдбуваються процеси штенсивного клiтинного диференцiювання або обмiну. Необхщно вiдзначити можливу роль змiни проникност бiологiчних мембран у механiзмах впливу гшогеомагштного поля на органiзм, осюльки, проникнiсть мембран пов'язана з порушенням водного обмiну.
Особливий iнтерес викликае iдея використання штучного магнiтного поля, яке вщповщае за сво!ми фiзичними характеристиками геомагнiтному полю для боротьби з негативними наслщками гiпогеомагнiтного поля. Подальший розвиток ще! ще! пов'язаний з застосуванням i пiдбором параметрiв гiпо-, гiпер магнiтних полiв, яю дiють на органiзм з експериментальною патологiею, тобто слiд використовувати комбшацш двох видiв магнiтного поля для магштотерат! модельних процесiв у тварин. [5].
У наших дослщженнях [12-14] з вивчення бюлопчного впливу постшного i змiнного iмпульсного електромагнiтного поля наднизько! частоти на адаптацiйнi властивост сiльськогосподарських тварин було встановлено, що слабоштенсивш електромагнiтнi поля позитивно впливають на загальний рiст i розвиток тварин. Викликають адаптацiйнi реакци оргашзму i пiдвищують захисну функцiю iмунно! системи, що виражаеться у бугайщв, при 7-годинному опромiненнi постшним електромагнiтним полем з напруженiстю 146 А/м впродовж 485 дiб, збiльшенням: середньодобових приростiв на 16-20 % (р<0,05), живо! передзабшно! маси - 14,8 % (р<0,05), маси парно! тушi - 20 кг. (р<0,05). У курей при 3 - годинному опромiненнi !х змiнним iмпульсним електромагнiтним полем наднизько! частоти впродовж 60-ти дiб зростанням несучостi на 20 % порiвняно з контролем. Молодняк другого поколшня, отриманий вщ батькiв яких впродовж 395 дiб опромiнювали змiнним iмпульсним електромагнiтним полем наднизько! частоти, за середньодобовими приростами у першi 92 доби тсля народження переважав, контрольних тварин на 4,2 -20,2 % (р<0,05).
Результати дослщжень природно! резистентностi органiзму показали, що через два мюящ тсля опромшення кролiв постiйним магнiтним полем в органiзмi зростае на 40,9 % (р<0,001) бактерицидна активнiсть сироватки кровi, а превентивне опромiнення курей перед введенням вакцини Ла - Сота змшним iмпульсним електромагнiтним полем наднизько! частоти впродовж 9-ти дiб призводить до зростання титру антитш у кровi пiсля вакцинаци на 92 % (р<0,05).
Тривалий вплив неюшзуючо! радiацi! викликае неспецифiчну адаптивну реакцiю, пiдтвердженням яко! е змши у кровi, морфологiчнiй будовi залоз внутрiшньо! секрецi!, внутрiшнiх органiв тварин.
Отже, тдсумовуючи наведений аналiз л^ератури можна констатувати, що за впливу на оргашзм ЕМВ виникае широкий спектр фiзiологiчних, бiохiмiчних i бiофiзичних реакцiй, спрямованих на вiдновлення i пiдтримання
184
гомеостазу. Особливо! актуальност ця проблема набувае ниш у зв'язку з рiзними змшами еколопчного стану довкшля, зростанням кiлькостi стресорiв техногенного походження i !хнього впливу на суспшьство, флору i фауну.
Висновки:
Наведений аналiз даних засвщчуе надзвичайну складнiсть взаемоди бiологiчних об'екив i магнiтного поля. Численнi експериментальш дослiдження показують, що при впливi на органiзм тварин магнiтного поля виникае широкий спектр фiзiологiчних, бiохiмiчних i бiофiзичних реакцiй, спрямованих на вщновлення i пiдтримання гомеостазу. Вони характеризуються як неспецифiчнi подразники, яю викликають сукупнiсть адаптацiйних реакцiй i пiдвищують загальну резистентнiсть органiзму.
Л1тература
1. Абрамова Ж. И. Человек и противоокислительные вещества / Ж. И. Абрамова, Г. И. Оксенгендлер. - Ленинград: Наука, 1985. - 227 с.
2. Авцын А. П. Микроэлементозы человека / А. П. Авцын. - М.: Медицина,1991. - 496 с.
3. Акоев И. Г. Влияние электромагнитного излучения на ферментативную систему дезаминирования моноаминов и интегративную деятельность мозга / И. Г. Акоев, Т. П.
4. Алякринский Б. С. Биологические ритмы и организация жизни человека в космосе / Б. С. Алякринский. - М.: Наука, 1983. - 246 с.
5. Бабаева А. Г. Единство и противоположность цито-генетической активности лимфоцитов и их антителообразующей функции при восстановительных процессах в органах / А. Г. Бабаева // Бюл. эксп. биол. и медицины. - 1999. - №11. - С.484 - 490.
6. Бабичев В. Н. Формирование центральных нейрон-докринных механизмов контроля репродуктивной функции / В. Н. Бабичев, И. В. Шишкина, Т. А. Перишкова // Возрастные особенности физиологических систем детей и подростков. - М., 1985. - С. 35 - 38.
7. Белов Е. А. Изучение влияния электромагнитных полей бытовых приборов на растительные и животные организмы / Е. А. Белов, Г. А. Петухова : матер. всерос. науч. конф "Адаптация биологических систем к естественным и экстремальным факторам среды ", Челябинск, 11 - 15 октября 2004 г. -Челябинск, 2004. - С.6 - 8.
8. Бецкий О. В. Биологические механизмы и феномены действия низкочастотных и статических электромагнитных полей на живые системы / О. В. Бецкий. - Томск, 1984. - С.116 - 117.
9. Будянская Э. Н. Основные вопросы гигиены труда при использовании информационных технологий, оборудование комплексной автоматизации и систем связи / Э. Н. Будянская. // Гигиена насел. мест : сб. науч. тр. - К., 2000. - Вып. 37. - С. 285 - 288.
10. Влияние низкоинтенсивного электромагнитного излучения крайне высоких частот на процессы воспаления / К. В. Лушников, Ю. В. Шумилина,
185
В.С. Якушина и др. // Бюлл. эксперимент биологии и медицины, 2004. - Т.137, № 4. - С.412 - 415. - Библиогр.: 13 назв.
11. Влияние низкочастотного магнитного поля на состояние перикисного окисления липидов в мозге крыс / В. В. Мороз, В. В. Иванов, Н. И. Колесова и др. // Механизмы биологического действия электромагнитных излучений. - Пущино, 1987. - С.30 - 31.
12. Коняхш О.П. Вплив змшного iмпульсного низькочастотного електро -магштного поля на iмунологiчнi показники курей / О.П. Коняхш, С.В. Москалюк, А.С. Памiрський // Науковий вюник Львiвсько! нащонально! академп ветеринарно! медицини iменi С.З. Гжицького. - Львiв, 2004. - Т. 6, № 3, Ч. 6. - С. 43 - 45.
13. Коняхш О.П. Вплив постшного електромагштного поля на штенсив-шсть росту i поведшку бичюв / О.П. Коняхш // Науковий вюник Львiвсько! нащонально! академп ветеринарно! медицини iменi С.З. Гжицького. -Львiв, 2006. - Т. 8, № 2. (29), Ч. 4. - С. 65 - 68.
14. Кравщв Р.Й. Рекомендаци щодо технологи застосування у тваринництвi та ветеринарнш медициш змiнних iмпульсних електромагнiтних полiв наднизько! частоти / Кравцiв Р.Й., Коняхш О.П., Власенко 1.Г. Затверджеш Науково - методичною радою Державного ком^ету ветеринарно! медицини Укра!ни протокол № 1 вщ 20 грудня 2007 року . - Ки!в, 2007. - С. 1 -20.
15. Колбун Н. Д. Информационно-волновая терапия / Н. Д. Колбун, А. Е. Бессонов, Р. Е. Волянюк. - К.: Укр. енциклопедия, 1983. - С. 118 - 120.
16. Основные типы реакций периферической реограммы на электромагнитное воздействие / С. И. Щукин, Г. И. Семикин, П. В. Лужнов и др. // Технологии живых систем.. - 2005. - Т.2, № 6. - С.16 - 23. - Библиогр.: 12 назв.
17. Оценка влияния электромагнитных излучений радиочастотного диапазона на генетический аппарат лимфоцитов периферической крови / Е. А. Пряхин, Г. А. Тряпицына, И. А. Коломиец и др. // Экология и безопасность жизнедеятельности: сб. матер. IV Междунар. науч.- практ. конф., Пенза дек. 2004 г. - Пенза: РИО ПГСХА, 2004. - С.109 - 110. - Библиогр.:5 назв.
18. Пресман А. С. Электромагнитная сигнализация в живой природе: (факты, гипотезы, пути исследований) / А. С. Пресман - М.: Советское радио, 1974. - 63 с.
19. Рыбников В. И. К вопросу о влиянии микроволн на каталазную активность Stafilococcus aureus 209 Р / В. И. Рибников // Материалы третьего Всесоюзного симпозиума " Влияние магнитных полей на биологические объекты ".- Калининград, 1975. - 66 с.
20. Савченко О. Н. Значение гонадотропных гормонов в стимуляции функции яичников / О. Н. Савченко // Акушерство и гинекология. - 1973. - № 8. - С. 26 - 33.
21. Седашев В. Г. Динамика некоторых показателей резистентности организма на фоне предварительного воздействия электромагнитными полями /
186
В. Г. Седашев // Неионизирующие излучения во флебологической практике. -М., 1986. - С. 55 - 60.
22. Семенова, Л. П. Долгачева // Тезисы докладов 2-го съезда биофизиков России, Москва, 23-27 августа 1999 г. - М., 1999 - Т.3. - С. 749 -750.
23. Сердюк А. М. Взаимодействие организма с электромагнитными полями как с фактором окружающей среды / А. М. Сердюк. - К.: Наук. думка, 1977. -226 с.
24. Торопцев И. В. Влияние ПеМП на некоторые биохимические и морфологические показатели функций надпочечников / И. В. Торопцев, В. В. Мороз, Т. Г. Камнева // Живые системы в ЭМП. - Томск, 1981.-Т.3 - С. 55 -57.
25. Узденский А. Б. О биологическом действии СНЧ МП. Резонансные механизмы и их локализация в клетках / Узденский А. Б. // Биофизика - 2000. -Т.54, №5. - С. 888 - 893.
26. Холодов Ю. А. Физиологические характеристики биологического действия магнитных полей / Ю. А. Холодов // Гигиеническая оценка магнитных полей. - М.: 1972. - С.30 - 34.
27. Hill C. Federat / C. Hill, G. Matrone // Prosed . - 1970. - V.29. -
1474 p.
Summary
The resulted analysis of the data of the literature shows extremely complex interaction of biological objects and a magnetic field. Numerous experimental researches show, that at influence on an organism of animals of a magnetic field there is a wide spectrum of the physiological, biochemical and biophysical reactions directed on maintenance of a homeostasis. They are characterized as nonspecific irritant which cause set of adaptable reactions which raise the general resistency.
Стаття надшшла до редакцИ 14.09.2010
187
