CC BY
107
УДК 613.956:004 еЩЕНКО А.В.
Харювська медична академм п'слядипломно! осв'пи
ВПЛИВ ¡НФОРМАЩЙНИХ ТЕХНОЛОПЙ НА ЗДОРОВ'Я п1ДЛ1ТК!В
Резюме. У статтi наведено сучаст дат щодо впливу на здоров'я тдлтшв комп'ютерних технологш, тривалого перебування у мережi 1нтернет, використання мобшьних телефошв. Описанорозвиток адик-тивног поведнки у тдлтшв — користувачiв персональних комп'ютерiв. Наданорекомендаци щодора-цонального використання тдлтками компЮтерiв та мобшьних телефошв. Шдкреслено необхiднiсть спещально'(тдготовки лiкарiв щодо надання медико-сощально'1 допомоги тдлткам. Ключовi слова: тдлтки, стан здоров'я, комп'ютери, мобльн телефони.
Юльюсть здорових шдл^юв в Укра!ш на да-ний час не перевищуе 2—9 %, цей показник змен-шуеться з кожним роком [5]. Поширешсть вих хвороб у шдлишв за останш 5 роюв тдвищилася на 15 %, у тому чи^ на 7,6 % зросла поширешсть хвороб нервово! системи та на 4,5 % — розладiв психжи та поведшки [6]. У нашш кра!ш сьогодш кожна четверта-п'ята дитина потерпае як мжмум вщ одного психiчного розладу, кожна п'ята мае поведшков^ когштивш або емоцшш проблеми, у кожно! восьмо! дiагностуеться хронiчний пси-хiчний розлад [9]. Така ситуащя вiдбуваеться на ™ прогресуючого впровадження технiчних засо-бiв: комп'ютерiв, мережi 1нтернет, мобшьних телефошв, яю стають неввд'емними компонентами життя та змiнюють фiзiологiчнi умови iснування пiдлiткiв i можуть сприяти розвитку захворювань. За останш роки в Укра!ш значно зросла кшьюсть молодих людей, якi мають доступ до комп'ютера. Всесвiтня органiзацiя охорони здоров'я (ВООЗ) внесла комп'ютерну залежнiсть у розряд кате-горш патологiчних пристрастей [11]. У шдлпгав швидше, нiж у дорослих, формуеться процес зви-кання, передумовою чого е нестабшьшсть психь ки. Доведено, що до 14 % користувачiв 1нтернету мають залежнiсть, до 25 % набувають !! протягом твроку вiд початку перебування в мережi [13].
Дозована та спрямована робота на комп'ютерi мае багато позитивних якостей, особливо на етат тзнання свiту, формування корисних навичок. Молодь отримуе велию можливостi для всебiчно-го саморозвитку, освiти та розширення комушка-тивних зв'язкiв. Але, як не парадоксально, щ над-бання призводять до зниження культурного рiвня шдлггкового контингенту, моральних якостей,
пам'ят та уваги; розвитку iзольованостi вщ ото-чуючих. У «комп'ютеризованого» поколшня ввд-мiчаються змiни фундаментальних духовно-куль-турних засад, понять i уявлень, а штелектуальний розвиток вiдбуваеться в шшому сошально-часо-вому вимiрi. 1нформацшш технологи чинять гш-нотичний вплив на штелект та духовнiсть шдл^-кiв, а комп'ютернi iгри здатш довести до повного змiшування реального та вiртуального свiту.
Привабливiсть комп'ютерного свiту для тд-лiткiв обумовлена: наявшстю «власно! територп», яку складно контролювати дорослим; можливiстю самостiйно приймати ршення. Зворотна сторона тривалого перебування у вiртуальних обстави-нах — психолопчний iнфантилiзм iз вiдсутнiстю ввдповщальност за сво! вчинки, агресивнiсть або емоцшна холоднiсть, певне звуження кругозору, ризик асошально! поведiнки.
Головним джерелом несприятливого впливу на здоров'я користувачiв персональних комп'ютерiв (ПК) е моштор. Поряд iз ергономiчними параметрами: знижений контраст зображення, дзер-кальш блiки вiд екрану, мерехтiння зображення, небезпеку становить електромагштне випромь нювання (ЕМВ). Найбiльш шкiдливий у цьому плаш монiтор на електронно-променевiй трубщ. Але випромiнювати електромагнiтне поле (ЕМП) можуть також системний блок, схеми управлшня та формування шформацп на рвдинно-криста-лiчних екранах та iншi складовi апаратури. Про механiзми дп на органiзм ЕМВ вiдомо небагато.
© бщенко А.В., 2013 © «Здоров'я дитини», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
До його бюлопчно! дГх найбiльш чутливими системами оргашзму е нервова, iMyHHa, ендокринна та статева [2]. Ыдвищений ризик розвитку захво-рювань мають пiдлiтки — особи, яю переживають перiод пубертату, активного росту, становлення ендокринно!, нервово!, серцево-судинно! та ш-ших систем. Особливо вразливими е особи, яю вже мають функщональш захворювання та хро-шчну органiчнy патологiю.
Тривале перебування у свт вiртyальноi ре-альностi у шдл^ковому вiцi може стати причиною адиктивно! поведiнки (вiд англ. addiction — схильшсть, згубна звичка), що характеризуеться прагненням перебувати за комп'ютером якомога довше та е проявом сощально! дезадаптацп. Спри-яти розвитку залежност можуть дефекти вихо-вання в ам'!: гiпоопiка, емоцшна нестабiльнiсть, зайва вимогливiсть батькiв тощо. Симптоми за-лежностi можна умовно роздшити на три групи: психiчнi (почуття радостi, ейфорп при контакт з комп'ютером, роздратування або пригшчення без нього, вiдсyтнiсть контролю за часом, емоцшна нестшюсть i т.д.); соцiальнi (виникнення проблем у взаеминах з оточуючими, економiчнi про-блеми, пов'язанi з витратами грошей, нехтування особистою гiгiеною); духовш (втрата сенсу життя, духовне зубожшня).
Часто комп'ютерна залежнiсть пов'язана з «ш-тернетомашею», що призводить майже до такого ж руйнування особистост^ як алкоголiзм i нар-комашя. Стадп iнтернет-залежностi: защкавле-нiсть, втягування, повна залежшсть iз тяжкими симптомами вщмши пiд час «ввдлучення» ввд ПК. В iнтернет-залежних молодих людей ризик алко-голiзацii вищий у 7 разiв, а наркотизацп — у 6,8 раза, шж в шших пiдлiткiв [3]. 1нтернет-залеж-шсть (сетеголiзм) може проявлятися у гемблшгу (кроманп), нав'язливому веб-серфiнгy, стлку-ванш у соцiальних мережах тощо. Формуванню iнших форм девiантноi поведiнки сприяе небез-пека, з якою дгги i пiдлiтки можуть зyстрiтися, пе-ребуваючи в режимi онлайн: експлуатащя довiри (!х можуть спокусити на вчинення непристойних дш, участь у сектах тощо); доступ до порнографа; доступ до сайпв iз деструктивним змютом (ш-стрyкцiй з виготовлення чи покупки наркотичних речовин, вибyхiвки та ш.) [4].
Найбiльш щкавими та небезпечними е рольо-вi комп'ютернi iгри, що здатнi сформувати стшку психологiчнy залежнiсть. Часто вони не врахову-ють вiкових психолопчних особливостей i здатнi вплинути на формування особистост в перiод активно! соцiалiзацli. Пiдлiток отримуе гострi, яскравi враження у вiртyальномy св1т1 i не прагне повертатися у буденшсть. Пiдсилюе комп'ютерну залежнiсть гра у мереж! 1нтернет. Ознаки крома-нп як р1зновиду адиктивно! поведiнки:
1. Постшна залyченiсть, збiльшення часу, про-веденого в ситуацп гри.
2. Витюнення колишнк iнтересiв думками про гру.
3. Втрата контролю (нездатшсть припинити гру як пiсля виграшу, так i пiсля програшiв).
4. Стан дискомфорту поза провою ситуащею, дратiвливiсть, неспокiй.
5. Збiльшення частоти кор i прагнення до ви-сокого ризику.
6. Нездатнiсть чинити отр спокусi вiдновити гру [1].
Тривала робота на комп'ютерi викликае змши у функцiонуваннi органiзму.
На перше мюце у пiдлiткiв — користувачiв ПК виходять змiни психолопчного стану та невро-тичнi розлади, що характеризуются комплек-снiстю, тяжюстю та поеднанням рiзних патоло-пчних проявiв [7]. Часто робота за комп'ютером передбачае постшну концентрацiю уваги та за-своення велико! кшькосп шформацп. Характер-ним е отримання непотрiбноi шформацп, яка «перевантажуе» мозок та пам'ять i призводить до розумово! втоми та порушення уваги. Внаслщок нервово-емоцшно! напруги швидко розвиваеться перевтома, що провокуе головний бшь. Може ви-никати шум у вухах, запаморочення, нудота. Не-контрольоване у чаи стлкування з комп'ютером на ™ перевтоми призводить до розладiв сну, ме-тушливостi у поведшщ, порушення пам'ятi [4]. Ранш наслiдки впливу ЕМВ на тдлпгав прояв-ляються у функцiональних порушеннях нервово! системи у виглядi вегетативних дисфункцш, не-врастенiчного та астешчного синдромiв. На рiв-нi нервово! клггини, структур, що беруть участь у передачi нервових iмпульсiв, виникають суттевi вiдхилення при да ЕМВ мало! штенсивносп [15]. Змiнюеться вища нервова дiяльнiсть, тдвищуеть-ся проникливють гематоенцефалiчного бар'ера. Вплив iнтенсивного ЕМВ на iмунну систему про-являеться у пригшченш клiтинного iмунiтету.
У процес роботи з ПК у шдлпгав може роз-виватися комп'ютерний зоровий синдром (КЗС), який Грунтуеться на зоровому стомленнi. Зоровi симптоми КЗС: зниження гостроти зору; його затуманення; труднощi при переводi погляду з ближшх предметiв на дальш i назад; вiдчуття змiн забарвлення предме^в; дво!ння. Очнi симптоми включають: бiль у дiлянцi очних ямок i лоба; бiль пiд час руху очей; почервоншня очних яблук; ввд-чуття пiску за вiями; сльозотечу; печiння i рiзь в очах. Можливе зменшення об'ему акомодацп, тимчасова короткозорiсть [11] та ш. При три-валому перебуваннi перед екраном внаслщок зменшення частоти моргання може розвиватися синдром сухого ока (порушення зволоження ро-говицi слiзною рщиною). Синдром проявляеться печiнням в очах, почервоншням кон'юнктиви, появою судинно! сггки на бiчних поверхнях очей. Особливо шквдливими для органiв зору е кри з яскравими дрiбними елементами, читання та вве-дення тексту, малювання.
Вимушена поза з нахилом уперед вносить змь ни в конф^уращю хребетного стовпа i призводить
до звуження грудно'1 клiтки, що ввдбиваеться на 3anoBHeHHi шлуночкiв серця кров'ю i серцевому ритмi. Можливе попршення живлення мiокарда, що е причиною виникнення функщональних по-рушень серця. Порушення з боку серцево-судин-но'1 системи проявляються у лабiльностi пульсу та артерiального тиску, болi у дшянщ серця та iн. [7]. Нерухоме положення тдлггка протягом тривалого часу е причиною порушення мжроцир-куляцИ кровi. Застiйнi явища особливо вираженi на рiвнi оргашв малого таза та кiнцiвок. Тривалi порушення мжроциркуляцИ сприяють стiйким змшам судин (наприклад, венозний стаз е причиною розширення судин при геморо'!). Вимуше-не положення може стати чинником порушення метаболiзму та гшоксИ у м'язах (насамперед, шш, спини та плечового поясу), скривлення хребта, остеохондрозу, утрудненого дихання (юшзова-не повиря викликае сухiсть слизових оболонок, грудна клггка знаходиться у стиснених умовах), захворювань кистей рук. Характерний розвиток карпального синдрому (ошмшня та 6гль у паль-цях кисл) [11]. На бiльш тзшх стадiях можливi ускладнення: тендовагiнiт, синдром «тешсного лжтя» ( запалення загального сухожилля м'язГв-розгиначiв, розташованих бiля лжтя), що розви-ваеться внаслiдок неправильного положення рук при робот з клавiатурою та мишею.
Тривале перебування за комп'ютером може бути причиною порушень харчування. Це недо-статне, нерегулярне, незбалансоване харчування, наслвдком якого е порушення роботи травного тракту (гастрити, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипало! кишки, хрошчш запори), вь тамшна та мiнеральна недостатнiсть, або зло-вживання продуктами швидкого приготування, фаст-фудом на rai гшодинамп, що е причиною ^дмГрно! маси тiла, метаболiчних та ендокрин-них порушень. У користувачiв ПК частiше ввдзна-чаються захворювання жовчного мiхура i печш-ки, що виникають, очевидно, у зв'язку з частим перебуванням у вимушенш поз^ при якiй поси-люеться тиск на жовчнi протоки i жовчний мiхур, що викликае стаз.
Можуть виникати статевi порушення, пов'язанi зi змшою регуляцп з боку нервово'1 та нейроендокринно! систем. Багаторазове опромь нення ЕМП викликае зниження активностi гшо-фiза. Вiдзначено специфiчну дiю ЕМП на стате-ву функцiю жшок, розвиток ембрiона [9], якiсть сперматогенезу, тобто репродуктивну функщю молодi [15].
Рекомендаци щодо зменшення негатив-них факторiв для здоров'я пiд час роботи на комп'ютерк сприятливий мжро^мат у примь щеннi (температура 19,5 ± 0,5 °С, вологiсть повггря не бiльше 75 %, 3-кратний обмш повиря за годину, щоденно — вологе прибирання); достат-не рiвномiрне освiтлення; правильна оргашзащя робочого мюця (площа на 1 мюце не менше 6 м2,
об'ем — не менше 20 м3, розмiщення комп'ютера на ввдсташ не менше 1 м ввд стш, вiдстань мгж за-дньою поверхнею монiтора одного ПК та екраном шшого ПК не менше 2,5 м, мжмальна вiдстань ввд екрана до користувача повинна дорiвнювати 50—70 см, клавiатура та руки повинш розташову-ватися якомога далi вiд монiтору, площина екрана мае бути перпендикулярною нормальнш лшп зору користувача, висота робочого крюла мае ре-гулюватися в межах 400—500 мм); встановлення оптимальних параметрiв монгтору (частота ка-дровог розгортки не менше 85 Гц для електронно-променевог трубки, для рiдкокристалiчних мош-торiв — 75 Гц, шдивщуально пiдiбранi яскравiсть та контрастшсть монiтору); регулярнi перерви пiд час роботи (короткочасш з використанням вправ для очей та бгльш тривалi iз загальними фгзични-ми вправами). Зпдно з державними санiтарними нормами [8], праця на ПК повинна проводитися в шдивщуальному режимi та бути безперервною для учнiв X—XI клаив на 1-й годинi занять до 30 хв., на 2-й годиш занять — 20 хв.; для VIII— IX класiв — 20—25 хв.; для учшв VI—VII класiв — до 20 хв.; для II—V класiв — 15 хв.
Бгльше нiж 2/3 населення Землi знаходиться у щоденному контакт з джерелами ЕМП. Але першим джерелом ЕМВ, яке штенсивно використо-вуеться в безпосереднiй близькост вiд життево важливих органiв людини, стали мобiльнi теле-фони (МТ). У свт зареестровано 4,6 мЫарда ко-ристувачiв МТ [12], значна частина гх — пiдлiтки. Близько 70 % користувачiв розмовляють по телефону бгльше 30 хвилин на день; 30 % — мають по 2 телефони i регулярно гх використовують; 40 % — на шч кладуть апарат на вщстань менше 0,7 м вщ голови.
Основними елементами стгльникового зв'язку е базовг станцгг та МТ. Як тг, так i гншг е джерелами ЕМВ. Телефон i станцГя пГдтримують постш-ний радюконтакт. Чим менше випромГнювання базовог станцП, тим бГльше випромГнювання самого телефону. На сьогодш найбгльш поширеним стандартом е GSM (82 % свгтового ринку мобгль-ного зв'язку). Це глобальний стандарт цифрового мобгльного зв'язку, з розподгленням каналГв за часом та частотою. Менша ткова потужнгсть у телефошв CDMA з технолопею зв'язку, при якш канали передачг мають спгльну полосу частот шириною 1,25 МГц, але ргзну кодову модуляцгю. Канали трафгку створюються при застосуваннг широкополосного кодомодульованого радюсиг-налу (шумоподгбного сигналу, що передаеть-ся в единому частотному дгапазош). Для систем CDMA2000 максимальна випромгнювана потуж-нгсть становить 250 мВт.
Основним мехашзмом взаемодп мгж радю-частотною енерпею з органгзмом людини е на-гргвання тканин, при використаннг МТ перш за все нагргваеться головний мозок. Навгть незна-чне тдвищення температури може сприяти тд-
вищенню проникливост гематоенцефалiчного бар'ера [16]. Установлено, що опромшення тд-лiткiв ЕМП стшьникового телефону протягом 2 хв викликало змши бюелектричнох активностi мозку, якi зберiгалися наступнi 2 години. G даш, що навiть працюючи в режимi очiкування МТ здатний скоротити i розладнати найважливiшi фази шчного вiдпочинку: швидкий i повшьний сон. Виявлено, що вiд ЕМП мобшьного апарату марнiють дрiжджовi грибки i оцтовоки^ бакте-рп, телефон на пояс або в кишеш може впливати на склад мжрофлори кишечника. ЕМП телефону гальмуе формування iмунноï вiдповiдi i робить оргашзм бiльш уразливим щодо дп зовшшшх факторiв навколишнього середовища.
Знайдено зв'язок мгж порушенням поведiнки пiдлiткiв, когштивними змiнами та частотою i тривалютю використання МТ. Описано адикцiю до МТ, що проявляеться потребою у спшкуванш за допомогою дзвiнкiв або SMS-повщомлень. Такому зв'язку вщдаеться перевага перед реальним спiлкуванням, а ввдсутшсть повiдомлень викли-кае тривожшсть та напруження, дратiвливiсть та зниження настрою [10]. Читання з екрану та мо-бшьна iгроманiя призводять до напруження очей i можуть передувати порушенням зору.
У замкнутому просторi МТ у режимi пере-дачi може створювати серйозну небезпеку для здоров'я. Хвильова природа електромагнетизму пояснюе, що мiкрохвилi за рахунок ввдображен-ня вiд стiн, сходяться в певнш точцi та штерфе-рують одна з одною, ïx iнтенсивнiсть в «гарячш точщ» збшьшуеться приблизно в 2 тис. разiв. По-тенцiйно небезпечними мiсцями можна вважати кабши лiфтiв та бшьшють засобiв громадсько-го транспорту. Протягом 10 роюв проводилися широкомасштабнi дослвдження щодо розвитку глiоми, менiнгiоми, невриноми слухового нерва у користувачiв МТ. Вони лягли в основу ршен-ня ВООЗ та Мiжнародного агентства з вивчення раку (2011) класифжувати радювипромшювання МТ як потенцiйний канцероген, визначивши хх у групу 2B «можливо канцерогенних для люди-ни». Особливу увагу привертають дослiдження впливу ЕМП телефошв у дитячому i тдлггково-му вiцi. Цей контингент, безумовно, буде мати бшьший стаж користування МТ, шж сучаснi до-рослi. Телефони вже давно використовують не тiльки для спiлкування абоненпв, але й для iгор, прослуховування аудюзапиив, виходу у мережу 1нтернет та iн. Дiти та тдлггки бiльш уразливi у зв'язку з тим, що нервова система ще розвива-еться, мають мiсце iншi дiелектричнi властивостi тканин, пiдвищена проввдшсть та поглинальна здатнiсть (що залежить ввд товщини черепнох коробки, розмiрiв голови, анатомп вуха тощо). Одним iз показникiв безпеки МТ е SAR (Specific Absorption Rates) — рiвень випромшювання, який визначае енергш ЕМП, що видiляеться в тканинах тша людини за одну секунду. Гранич-
не значення цього показника 2 Вт/кг. 6 рiзниця мiж мiсцевим розподiленням SAR у дггей та до-рослих, що виявляеться у бiльш високiй експо-зицп у деяких тканинах та органах (наприклад, очах).
На даному еташ рекомендаций для пiдлiткiв по-винш включати таке: не використовувати МТ без необхвдносл, тривалiсть безперервнох розмови обмежувати 3—4 хв, мiж розмовами — не менше 15 хв, не розмовляти у транспорт^ по можливос-тi використовувати навушники чи гучномовець, тримати апарат далi вщ голови пiд час з'еднання з абонентом, далi вiд тiла — при ввдсутносп використання (уночi тощо).
Причиною електромагнiтного випромшю-вання також е бездротовi штернет-технологп — Wi-Fi. Питання постае актуальним у зв'язку з пропозищею проведення Wi-Fi у середшх на-вчальних закладах. Для шдлггка, який викорис-товуе комп'ютер у хорошому дiапазонi сигналу бездротового маршрутизатора, SAR становить 0,0057 Вт/кг, що менше 1 % SAR мобшьного телефону [14]. Але ж це ввдбуваеться на ™ дп шших джерел ЕМВ. Ввдносно невеликий стаж використання подiбних широкополосних бездротових технологш та ввдсутшсть вiрогiдних багатоцен-трових дослвджень е причиною обережного використання хх для чутливого органiзму д^ей та пвд-лiткiв у перюд пубертату. Наприклад, Росiйський нацiональний комггет iз захисту вiд iонiзуючих випромшювань у 2011 р. закликав не використовувати системи Wi-Fi та iншi види бездротового широкополосного доступу в навчальних закладах i закладах ввдпочинку, де проводять час д™ та пiдлiтки вiком до 18 роюв.
Усе бiльше iнформацiйних технологш та су-часних пристрохв покликано покращити та полег-шити життя д^ям та пiдлiткам. Упровадження у широке користування мобiльних телефонiв, ста-цiонарних та портативних комп'ютерiв, бездротового 1нтернету та iнших технолопчних ново-введень потребуе досконалого вивчення хх впливу на зростаючий оргашзм та розробки ефективних i здшснюваних санiтарно-гiгiенiчних норм хх використання. Необхвдним е проведення про-фiлактичних заходiв щодо попередження техно-логiчних залежностей у шдл^юв в Украшь Вони повинш включати як широке шформування на-селення щодо ризикiв безконтрольного використання комп'ютера, мережi 1нтернет, мобiльних телефонiв, так i тдготовку лiкарiв з психолопч-них особливостей пвдлггкового вiку та надання пвдлггкам медико-сощально! допомоги.
Список лiтepaтypи
1. Борусяк В. Психология девиантного поведения: Метод. ре-ком. /В. Борусяк. — Н. Новгород: ННГАСУ, 2009. — 32 с.
2. Василенко В.В. Аналiз впливу електромагнтних випромшювань на оргатзмлюдини та методи захисту/В.В. Василенко, С.Г. Павлов // Енергетика i автоматика. — 2011. — № 4(10). — С. 1-14.
3. Егоров А.Ю. Нехимические зависимости/ А.Ю. Егоров. — СПб.: Речь, 2007. — 190с.
4. Малкова Е.Е. Клинико-психологические феномены формирования компьютерной зависимости у современных подростков [Электронный ресурс]/ Е.Е. Малкова, Н.И. Калин // Медицинская психология в России. — 2012. — № 4(15). — Режим доступу: http://www.medpsy.ru/mprj/archiv_global/2012_4_15/nomer/ nomer03.php
5. Медико-демографiчна ситуащя та оргатзащя медичног допомоги населенню у 2010 рощ: тдсумки дiяльностi системи охорони здоров'я та реалiзацiя Програми економiчних реформ на 2010—2014 роки «Заможне суспыьство, конкурентоспро-можна економжа, ефективна держава» / [Лихотоп Р.Й., Картнська Л.Г., Хобзей М.К. та т.]/ За ред. О.В. Анщенка. — К.: МОЗ Украгни, 2011. — 104 с.
6. Мокеенко Р. О. Частота i структура захворюваностi дтей в Украгт та шляхи гг зниження / Р.О. Мокеенко// Пери-натология и педиатрия. — 2009. — № 4(40). — С. 23-26.
7. Павленко А.Р. Компьютер, мобильный... и здоровье. Решение проблемы/А.Р. Павленко. — К.: Основа, 2007. — 250 с.
8. Постанова Головного державного саттарного лжаря Украгни № 9 вiд 30.12.1998«Державт саттарт правила та нор-ми «Влаштування i обладнання кабiнетiв комп 'ютерног техтки в навчальних закладах та режим пращ учтв на персональних комп 'ютерах».
9. Проект Концепщг вдосконалення психiатричног допомоги дтям. — К. : МОЗ Украгни, 2012. — Режим доступу: http://www. moz.gov.ua/ua/portal/Pro_20120405_3.html
10. Руководство по аддиктологии/ [Б.А. Аксельрод, А.В. Борцов, А.С. Гарницкая и др.]/ Под ред. В.Д. Менделевича. — СПб. : Речь, 2007. — 768 с.
11. Силаев А.А. Гигиенические требования к организации работы детей и подростков с компьютером / А.А. Силаев, Л.Ю. Кузнецова, Н.Д. Бобрищева-Пушкина, О.Л. Попова // Практика педиатра. — 2009. — С. 27-30. — Режим доступу: http://medi.ru/doc/j01091027.htm
12. Электромагнитные поля и общественное здравоохранение: мобильные телефоны // Информационный бюллетень ВОЗ. — Июнь 2011. — № 193. — Режим доступа: http://www. who.int/mediacentre/factsheets/fs193/ru/index.html
13. Юрьева Л.Н. Компьютерная зависимость: формирование, диагностика, коррекция и профилактика / Л.Н. Юрьева, Т.Ю. Больбот. — Днепропетровск: Пороги, 2006. — 196 с.
14. Dr. Ray Copes, Dr. Lawrence Loh. Wireless Technology and Health Outcomes: Evidence and Review Are there human health effects related to the use of wireless internet technology (Wi-Fi)? // Toronto, Ont.: Ontario Agency for Health Protection and Promotion, 2010 — Р. 1-10.
15. Grigoriev, Yury. Mobile communications and health of population: the risk assessment, social and ethical problems / Y. Grigoriev // The Environmentalist. — 2012. — № 32. — Р. 193200.
16. Stam R. Electromagnetic fields and the blood-brain barrier / R. Stam //Brain Res Rev. — 2010. — № 65(1). — Р. 80-97.
Отримано 18.02.13 □
Ещенко A.B.
Харьковская медицинская академия последипломного образования
ВЛИЯНИЕ ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ НА ЗДОРОВЬЕ ПОДРОСТКОВ
Резюме. В статье представлены современные данные о влиянии на здоровье подростков компьютерных технологий, длительного пребывания в сети Интернет, использования мобильных телефонов. Описано развитие аддиктивного поведения у подростков — пользователей персональных компьютеров. Даны рекомендации по рациональному использованию подростками компьютеров и мобильных телефонов. Подчеркнута необходимость специальной подготовки врачей по оказанию медико-социальной помощи подросткам.
Ключевые слова: подростки, состояние здоровья, компьютеры, мобильные телефоны.
Yeshchenko A.V.
Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkiv, Ukraine
IMPACT OF INFORMATION TECHNOLOGIES ON ADOLESCENTS' HEALTH
Summary. The paper presents recent data concerning the impact of computer technologies, long Internet surfing, mobile phone use on adolescents' health. The development of addictive behaviors in adolescents — personal computer users is described. The recommendations concerning rational computer and mobile phone use by adolescents have been offered. A necessity of special doctors' training in medical and social assistance to adolescents has been accentuated.
Key words: adolescents, health status, computers, mobile phones.
