CC BY
13
ВПЛИВ «РОЗУМНИХ ПРИСТРО1В» НА РОЗВИТОК РИНКУ МОБ1ЛЬНОГО ТА В1РТУАЛЬНОГО НАВЧАННЯ
Татомир I. Л., к. е. н., доцент кафедри теоретичног та прикладной економ1ки Украгна, Дрогобицький державний педагог1чний университет 1мен11вана Франка,
ARTICLE INFO
ABSTRACT
Received 9 February 2017 Accepted 19 February 2017 Published 10 March 2017
KEYWORDS
gadgets, device,
mobile learning, educational startups, mobile application
This article describes the role played by modern gadgets and useful stuff in the development of the education system. The advantages of mobile learning formats and Examples of its application. Showing the latest advances educational technology developers Cisco, Giuntl Labs and Serious Games Institute, which are intensively working to create modern learning environments that combine mobile technology and virtual learning. Analyzed the evolutionary possibilities of technology in education and Approaches economists on dominance in the near future a number of futuristic gadgets that will contribute to the process of receiving and learning.
© 2017 The Author.
Мобшьне навчання являе собою окремий напрямок в сферi застосування шформацшних технологш в освт. Використання ще! швидко!, доступно! та самодостатньо! технологи у порiвнянi 3i стащонарним комп'ютером змушуе переглянути традицшш (ушфшоваш) моделi !! використання. Адже до недавнього часу !! функщональш можливостi не передбачали використання пропонованого сьогоднi мобiльними операторами й 1нтернет-мережею спектру програм, якi вщкрили можливостi для персоналiзованого навчання, забезпечили здатнють отримувати освiту незалежно вщ мiсця знаходження та вiльно обмшюватися думками з однолiтками та викладачами. Сучасш системи мобiльного навчання це не, що iнше як черговий споиб виведення освiти на новий виток розвитку.
З того часу як американська компашя Apple у мют Сан-Франциско представила iPhone 3G i анонсувала вiдкриття App Store - платформи, яка дозволяе скачувати мобшьш програми, телефони перестали слугувати лише засобом комушкацп, вони перетворилися у розумш гаджети з розвинутим дидактичним iнтерфейсом. У !х перелшу для скачування програм появилися освгтш додатки, якi надають користувачевi знання з iноземних мов, математики, ютори, програмування та iн., забезпечують наочну вiзуалiзацiю, складних хiмiчних та фiзичних явищ тощо. Такi новаци не залишились поза увагою св^ово! спшьноти.
У свiтi налiчуеться понад 3,2 млрд мобшьних абонентiв, це свщчить про те, що мобiльний телефон являеться найбiльш використовуваним 1Т-пристроем на планета У розвинутих кра!нах четверо iз п'яти людей володiють i користуються мобiльним телефоном, в той час як у кра!нах, що розвиваються спiввiдношення е наступним двое iз п'яти, однак i тут число користувачiв росте швидкими темпами. Прогнозуеться, що до 2021 р. близько половини усiх жигелiв кра!н, що розвиваються користуватиметься як мiнiмум одним мобiльним телефоном.
Продовжують змшювати 1Т-середовище i такi мобiльнi технологи, як планшетш комп'ютери. Експерти в цш сферi прогнозують швидке зростання продаж1в планшетних пристро!в з сенсорним управлшням у порiвняннi з продажами персональних комп'ютерiв.
Популяризацiя такого формату навчання досягаеться за рахунок переважання бiльш дешевих Android-пристро!в вартiстю до 100 доларiв, завдяки появi велико! кшькост брендiв на ринку електрошки. Сегмент бюджетних гаджетiв, з хорошою функцiональною якiстю та конкурентною цшою, тепер не впiзнати, тому що, завдяки китайським виробникам, у ньому вщбулася справжня революцiя. На бшьш дешевших моделях, як i дорогих з легюстю можна запускати основну частину мобiльних додаткiв, переглядати почту та вщео. Нижча вартiсть технологш робить процес доступу до осв^и бшьш об'еднаним, демократичшшим, трансграничним i транскультурним, що забезпечуе високий стушнь проникнення нових знань у кра!ни, що розвиваються та появу нового поколшня дiтей планшетникiв.
Першi системи мобшьного навчання студеипв були розроблеш в 90-х рр. у ряд1 унiверситетiв Свропи та Ази. Флагманом ринку стала корпоращя Palm Education Pioneers. У 2002 рощ в Канащ було створено Консорщум мобшьного навчання, а в Австрали державний стандарт на мобшьне навчання. У 2004 рощ корпоращею Intel було розпочато проект «Навчання завжди та всюди», метою якого стало надання кожному учневi персонального доступу до мобшьних комп'ютерних пристро1в та забезпечення безпровiдного зв'язку у школах. У 2011 рощ ЮНЕСКО спшьно з фшською компанiею Nokia провели перший в ютори Тиждень мобiльного навчання, який став щорiчною подiею глобального масштабу. Проведене у 2014 рощ спещалютами ЮНЕСКО дослщження пiдтвердило, що поширення недорогих мобiльних засобiв зв'язку ютотно збiльшуе кiлькiсть людей, яю читають книги. Було зафiксовано, що з допомогою мобiльного телефону близько 6 млрд людей мають змогу отримати доступ до нових знань [9].
Окремi держави св^у вже перейшли на електронний формат книговидання для навчальний закладiв. Так, у 2015 р. уряд Ивденно! Коре! анонсував, що плануе витратити понад два мiльярди доларiв на розробку електронних книг, якi покликаш замiнити паперов1 носи шформацп в ушх школах. В учнiв i студентiв буде доступ до електронних навчальних матерiалiв, розташованих в хмарному сховищ^ разом з мультимедiйним навчальним контентом на планшетних комп'ютерах. Така система навчання буде особливо зручною студентам, яю навчаються з дому [5].
Видавництва уже пiдраховують доходи вщ реалiзацil е-книг, якi за кшьюстю продажiв перевищують друкованi видання. Так у звiтi Асощацл американських видавцiв за 2014 рiк вдеться, що дохд видавцiв вiд продажу е-книг (враховуючи комплекти е-книг, окреме ПЗ та платформи) шкiльним навчальним закладам (вщ 1 до 12 класу) склав загалом близько 1,6 млрд дол. США: 1,2 млрд за комплекти та 382 млн за окреме ПЗ й платформи [3]. Беручи до уваги, той факт, що рiвень е-грамотносп, як серед викладачiв, так i школярiв/студентiв зростае, а кшьюсть електронних засобiв збiльшуеться, то матиме потенцiал росту даний ринковий сегмент.
Для формування колекци е-книг навчальнi заклади можуть використовувати рiзноманiтнi бiзнес-моделi: проводити передоплату, отримувати лщензда на певний термш чи визначену кiлькiсть трафiку, здшснювати плату за кiлькiсть скачувань та ш. Державнi освiтнi шституци розвинутих держав свiту спiвпрацюють з видавництвами на контрактнш основi. Так, вщдш освiти Нью-Йорку, у 2015 р. уклав на три роки контракт на суму 30 млн дол. США з компашею Amazon, щоб забезпечити доступ до е-колекци 1,800 публiчним школам i, вiдповiдно, 1,1 млн учням. Пщхопивши дану тенденщю гiганти 1Т-шдустри запустили цiлу серда випускiв eReaders, поставки яких зросли приблизно з 1 млн пристро1в у 2008 рощ до 10 млн у 2010 рощ. У 2011 рощ цей показник сягнув шку в 23 млн екземплярiв, однак уже тод1 поставки планшетниюв були значшшими — 67 млн пристро1в. Говорячи про сильнi позици частки дiджитал, ми не можемо стверджувати, що у найближчш перспективi упадуть продаж друкованих примiрникiв. Найбшьш перспективним на нашу думку повинен стати тандем друковано1 та електронно1 книги.
Розробники освiтнiх технологiй Cisco, Giuntl Labs та Serious Games Institute (Велика Бриташя) все штенсившше працюють над створенням сучасних навчальних середовищ, що об'еднують технологи мобшьного та вiртуального навчання. Цi технологи дозволяють запровадити технолопчну платформу, на основi яко! вибудовуеться цифрова модель примщень навчального закладу для того, щоб незалежно вiд мiсця перебування учня (студента) йому надавався доступ до необхщних навчальних матерiалiв. Спошб доставки мае вiдповiдати не лише мюцю перебування, а й пристроям, якi користувач мае у певний момент [12]. Навчальш заклади США заохочують сво1х працiвникiв до використання електронних пристро1в iPad, eReader, Tablet. Перспективним е використання педагогами мшатюрних, кишенькових комп'ютерiв, а також смартфошв, що поеднують комп'ютер i стшьниковий телефон.
Лише у 2014 р. понад 650 студенев Лос-Анджелеса навчалися за допомогою планшеив. оснащених ушма необх1дними навчальними програмами побудованих за принципом хмарних технологiй. Важливi даш, а зокрема роботи школярiв i специфiчна лiтература зберiгаються на шкшьних серверах, а доступ до них можна отримати не лише в клаш, а й в дома. Мобшьш технологи допомагають отримати i вищу освггу при чому, в провщних закладах свiту. Примiром, Стенфордський ушверситет пропонуе власникам айфонiв та айпедiв безкоштовн1 курси з програмування баз даних та розробки штучного штелекту, необхiднi PDF файли та лекци можна знайти навчальному ресурс iTUNES U або завантаживши спещальш додатки (iWork для iPad: Pages, Keynote та Numbersi, Movie i GarageBand). Новий додаток iTunes U
дозволяе студентам працювати i3 завданнями та отримати доступ до найбшьшого в свт (бiльш шж 500 000 джерел) iнтернет-каталога безкоштовних лекцiй, вiдеоматерiалiв, пiдручникiв тощо. Сотш унiверситетiв та iнших навчальних закладiв публiкують сво! матерiали в iTunes U, серед них Лондонська школа економши, Кембрiдж, Оксфорд та iншi оргашзаци, як наприклад, Публiчна бiблiотека Нью-Йорка.
Активне використання мобiльних гаджепв в освiтi спонукае розробникiв на створення нових пристро!в i спещального програмного забезпечення. Цiкаву розробку нещодавно представила швейцарська компанiя Dizmo - шновацшний користувацький iнтерфейс, який дозволяе створювати та редагувати документи i презентацп з рiзних пристро!в - смартфошв, планшетiв i ноутбукiв у межах одного вiртуального простору. При цьому ус користувач1 бачать змши в реальному часi. За словами розробниюв Dizmo чудово пiдходить для колективно! роботи чи презентацп, однак найбшьша користь у навчаннi групи людей.
У 2007 р. для шдвищення квалiфiкацii викладачiв, тестування та контролю студенев шведською компанiею Learning Academy Worldwide був розроблений проект M-Ubuntu. Особливу увагу автори проекту придшили навчанню з допомогою мобшьних телефошв. Використовуючи платформу M-Ubuntu викладачi незалежно вiд мiсця знаходження мають можливiсть проконсультуватися у професорiв провщних унiверситетiв.
Iнновацiйний пiдхiд до навчання з допомогою мобшьного телефону в 2008 р. запровадив i Юбер-1нститут у Япони. У Кита! фiрма Nokia розвивае програму Mobiledu, яка включае англомовнi навчальнi матерiали та шший освiтнiй контент вiд чималого числа постачальниюв оперативно! iнформацii безпосередньо мобшьним телефонам. За перiод запуску ще! програми понад 20 млн ошб стали ii дописувачами.
Сдину вiртуальну систему для мобiльного навчання створив найбшьший у свiтi за числом учасниюв проект MoLeNet (Система мобшьного навчання), який об'еднав 115 коледжiв та 29 шкш Великобритани [6, с. 15] .
Збшьшення попиту на компактний формат навчання призвiв до створення i запуску осв^шх стартапiв на зразок «Ушверситет в кишеш» (який згодом отримав назву «Мш ушверситет»), «Навчання на льоту», «Клас, який завжди з тобою». Спектр пропонованих ними осв^шх продуктiв характеризуеться постiйно зростаючим асортиментом, який охоплюе десятки тисяч додатюв, курсiв та сервiсiв для управлшня освiтнiм контентом.
Найбiльш розповсюдженими навчальними технолопями 2014 року визнано: систему управлшня навчання LMS, систему управлшня контентом навчання, мобшьш додатки та подкастинг. Експерти ринку мобшьного навчання орiентовно налiчують 2,3 млн ошб, яю займаються розробкою мобiльних додатюв. У 2013 роцi компанiя Apple тд час WorldWide Developer Conference заявила, про те, що у AppStore опублшовано 1,25 млн додатюв, яю користувачi скачали 50 млрд разiв, а розробники отримали дохщ у розмiрi 5 млрд дол. США.
Св^овий ринок мобiльних продукпв i послуг навчання досяг 5,3 млрд. дол. у 2012 рощ. При сукупних темпах рiчного зростання у 18,2% протягом наступних п'яти роюв його об'ем в 2015 рощ становив 8,7 млрд. дол., i мае за прогнозами економю^в потенщал, щоб у 2019 рощ сягнути позначки 14,2 млрд. дол. Очшуеться, що топ-покупцями мобшьних продукпв i послуг навчання у 2019 рощ будуть Китай, США, Iндонезiя, Iндiя i Бразилiя [7].
Стосовно Укра!ни вiдзначимо, що ключовим стримуючим фактором розвитку ринку мобшьного навчання виступае застарший стандарт зв'язку 2G. З його максимальною швидюстю 14 Кб за секунду можна завантажувати невелик текстовi файли, яке-небудь креслення чи документи iз зображеннями, але для цього потрiбно бiльше часу. За Словами I. Литовченка президента компани Ки!встар все опираеться у недалекоглядну державну полiтику. Операторам дош не видають лiцензii на зв'язок третього поколшня. I це при тому, що у свт активно розгортаються мереж1 уже четвертого поколшня - LTE, у яких можна переглядати i легко перекидати велию файли [11, с. 59]. Тим не менше, навiть у таких умовах уже запущено кшька щкавих освiтнiх проектiв, серед них Smart Kyivstar. Це перший в Укра!ш книжковий портал з лiцензiйним контентом. Сервю надае користувачам мобiльних пристро!в та персональних комп'ютерiв необмежений доступ до близько 2000 лщензшних книг.
Чимало скептикiв е-формату навчання наголошують на цiлому рядi труднощiв з якими стикаються користувачi мобiльних пристро!в у процесi отримання нових знань. Серед !х числа маленька клавiатура i недостатньо великий розмiр екрашв КПК i мобiльних телефонiв, швидке розряджання мобiльного пристрою, вiдсутнiсть можливосп користуватися програмами розробленими для настшьних персональних комп'ютерiв тощо. Однак на кожен з цих аргуменпв можна навести приклади вiдповiдних контрзаходiв. З метою збшьшення зображення
можна використовувати проекцшш технологи для проектування шформацп з екрану в говоря, а також бездротовi технологи передачi вщеоданих на комп'ютер чи телевiзiйнi моштори, що пiдтримують цi технологи. Збшьшення розмiру шрифтiв можна добитися за рахунок <жртуально1 клавiатури», яка уже використовуюеться в сучасних марках телефошв. Продовжити тривалiсть роботи портативних пристро1'в слiд на основi використання технологи метанолових паливних елементiв, а використовувати програми розроблеш для стацюнарних пристро1в можна на основi розробки ушверсально1 операцiйноï системи [8, с. 97].
Експерти ринку [1] високих технологш, Т. Анв1н, С. Бартл1, О. Брешар, Т. 1йош1, А. Ласло, Ч. Фейдл та ш, вказують на домiнування у найближчому майбутньому наступних «розумних пристро1'в», яю внесуть свою лепту в трансформащю освггнього середовища (рис. 1):
1. Гармтура в1ртуальног реальност1 - окуляри Google Glass, Oculus Rift та ш, що мютять рiзнi навчальнi додатки. Таю пристроï дадуть змогу проводити 3D-навчальнi тури, яю все штенсившше використовуватимуться для тдвищення мотивацiï навчально-пiзнавальноï дiяльностi. Саме завдяки 1'м учш матимуть змогу подорожувати в якост туристiв чи гiдiв, якщо це уроки вивчення шоземноь На уроках бюлоги чи географiï можна показати мюцевють, що характеризуе будь-яке географiчне положення, мiграцiю тварин, виверження вулкану, вигляд пiдводноï печери зсередини, або зледенше Бiле море, подорож тд кригою. На уроках iсторiï можна продемонструвати iсторичнi пам'ятки, мiсця боïв, музеï тощо [10, с. 142]. Неможлив1 речi стануть частиною повсякденноï освiти. Дiти зможуть подорожувати в космос, Стародавнш Рим або дослщжувати пiрамiди, не оплачуючи квиток до Сгипту. Для прикладу додаток Sky Map дозволяе вивчати небо у пошуках рiзних сузiрь.
Рис. 1. ЕволюцШт технолог1йних новащй застосовуваних на ринку осв1ти
Платформи AltspaceVR i LectureVR вщкривають новi можливостi для ушх викладачiв. Цi технологи дозволяють самостшно створювати вiртуальнi «аватари» i бути присутшм на лекци у будь-якому куточку св^у. Вперше застосовуватись технологи вiртуальноï реальностi в навчальному процес почались у школах Китаю, яю у фiнансовому планi виявились бшьш забезпеченими. Можливiсть поринути у св^ вiртуальноï реальностi мають нинi бшьшють освiтнiх установ розвинутих держав св^у. Цiновий дiапазон на такого роду технологи коливаеться в межах 20 - 600 дол. США.
Новаци настшьки швидко пiдкоряють освiтне середовище, що у найближчiй перспективi нам слщ очiкувати на появу електронних книг, яю будуть оснащенi технолопею вiдтворення трьохвимiрного контенту i взаемодiятимуть з читачем.
2. ЗО-принтери - новi технологiï адитивного виробництва, що використовують метод пошарового створення фiзичного об'екта за цифровою SD-моделлю. Трьохвишрний друк дае необмеженi можливостi для творчосп учнiв/студентiв розвиваючи 1'х абстрактне мислення. Вони е допомiжним засобом, коли необхщно поглянути на продукт задушв, вiдчути на дотик та випробувати його. Чимало освiтнiх установ уже апробували 1'х в ди. Так, у однiй iз шил Мiннеаполiса з допомогою принтера Dimension BST учш створюють дизайнерсью прототипи для рiзноманiтних завдань. Використовувана у Технолопчному iнститутi Технiон система SD-друку Objet Connex350 дае змогу проводити реальнi фiзичнi дослiди у лаборатори бiоробототехнiки i бiомеханiки. У Цюрiхському унiверситетi дана технологiя застосовуеться для вивчення перiодiв еволюцiï людини. Популяризащя 3D-моделей та широта застосування у рiзних сферах дiяльностi привертае все бшьшу увагу iнвесторiв i веде до поступового зниження Их вартосп, за рахунок зростання числа прототипних конкуруючих технологiй, якi дозволяють !х створювати.
3. Хмарт обчислення - iнформацiйнi сервiси, що надають послуги «хмарного» провайдера, який зберiгае на вщдалених серверах документацiю, програмне забезпечення та iншi данi учасникiв осв^нього процесу, допомагаючи економити кошти на утримання 1Т-iнфраструктури навчального закладу. Завдяки свош надiйностi, доступност та масштабносп лiдерами на ринку постачальниюв хмарних рiшень у сферi освiти залишаються такi iменитi компани як Amazon, Google, Microsoft та in
4. Застосування систем семантичного перекладу на рiзнi мови тексив, аудiо- й вiдеозаписiв, що забезпечить вщкритий доступ до освiти представникам рiзних мовних культур. Очiкуеться також поява перекладачiв мiж професiйними доменами знань, яю надаватимуть роз'яснення читачам-профанам. Вперше спроба миттевого перекладу була зроблена компанiею Skype, яка представила першу iтерацiю системи переказу реального часу для розмовно! англшсько! та iспанськоï мов. Такого роду технотренд спричинив справжнiй прорив у сферi «реалтаймового» перекладу. Десятитття дослiджень у сферi розпiзнавання мови, машинне навчання i «глибока нейронна мережа» штучного штелекту дають нов1 можливостi. Миттевий голосовий переклад на смартфош - одна з найщкавших у 2015 роцi [2].
5. Технологи' штучного iнтелекту, яю працюватимуть над iнтелектуалiзацiею сучасних осв^шх комп'ютерних систем. Передбачаеться створення нових та подальше удосконалення юнуючих вiртуальних спiврозмовникiв, комп'ютерних програм, яю iмiтують поведiнку людини i допомагають виршувати цiлий ряд освiтнiх завдань. Мова йде про бопв-розсильниюв, що займаються розсилкою штерактивного теоретичного матерiалу й ботiв-тюторiв, якi виконують роль невтомних iндивiдуальних наставникiв, здатних без зволшань давати вiдповiдi на поставлен запитання. Вони самi визначатимуть сильш та слабкi сторони учнiв за допомогою алгоршмв адаптуючи програми уроюв пiд кожного учня. Першi спроби, з успiшного практичного застосуванню такого роду новацш були проведенi в Технолопчному ушверситет1 Джорджiï, де на одному з астрантських курсiв викладачевi допомагала асистентка робот -Джил Вотсон - проект компани 1ВМ [4]. Вона давала астрантам поради й вiдповiдала на х'хш запитання на iнтернет-форумi. Такого типу «розумш» системи зможуть аналiзувати модел1 навчання, осiб, якi засвоюють знання i розробляти для них шдивщуальш плани з метою тдвищення результативности Анал^ики цифрового ринку бачать у таких проектах нове русло розвитку занять iз систематизацп знань та майбутне обличчя освгги. Провiдний футуролог шституту Да Вiнчi Томас Фрей зробив прогноз постосв^ньох' траекторй', зпдно якого найбiльшою Iнтернет-компанiею у 2030 рощ стане саме онлайн-школа, де учителем буде бот. Однак ix слщ розгляди як альтернативний захщ, а не як повноцiнну замшу живого спшкування.
Наступною хвилею розвитку тдключених до 1нтернету iнтегрованиx технологш стануть вбудованi системи та розумт пристроХ «1нтернету наноречей», яю включають бездротову комушкащю, доповнену реальнiсть, робототехшку та мiкроелектронiку. ïx
створення та подальше використання потребуе розвитку STEM осв^и, що базуеться на наущ. технолопях, iнженерii й математицi, якi е основою для шновацш i викликом часу. Чимало освiтнiх рiшень пропонуватимуть хакатон-проекти розробникiв програмного забезпечення. Бiльшою популяршстю користуватиметься мейкерський рух.
Отже, як бачимо подальше майбутне осв^и е немислимим без появи цшого ряду футуристичних гаджетiв, якi внесуть свою лепту в процес отримання та засвоення знань.
Л1ТЕРАТУРА
1. Будущее образование: глобальная повестка. - Scoltech, Re-Engineering Futures Group. - 212 с.
2. Дрони, iнтернет речей i персональне маскування: Технотренди 2015 року [Електронний ресурс] / Корреспонден^м^ 30 грудня 2014. - Режим доступу : http://ua.korrespondent.net/tech/science/3462392-drony-intemet-rechei-i-personalne-maskuvannia-tekhnotrendy-2015 -roku
3. 1вашина А. Е-тдручники в школах: американський досвщ [Електронний ресурс] / А. 1вашина. - Режим доступу : http://www.chytomo.com/news/e-pidruchniki-v-shkolax-amerikanskij-dosvid.
4. Колхан Ш. Чи зможуть роботи перевiряти домашш завдання? [Електронний ресурс] / Ш. Колхан. - Режим доступу : http://www.bbc.com/ukrainian/features-38343957.
5. Корея вщмовляеться вщ паперу i переходить на гаджети [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://myschool.ua/news/ koreya_vidmovlyayetsya_vid_paperu_i_perekhodyt_na_hadzhety_47.htm.
6. Куклев В.А. Становление системы мобильного обучения в открытом дистационном образовани : автореф. дис. на соиск. ученой степени д-ра пед. наук : спец. 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» / В.А. Куклев. - Ульяновск, 2010. - 46 с.
7. Кухаренко В. Тенденцп розвитку електронно! осв^и у 2015 р. [Електронний ресурс] / В. Кухаренко. - Режим доступу : http://education-ua.org/ru/analytics/438-tendentsiji-rozvitku-elektronnoji-osviti-v-2015 -r.
8. MomiH М.М. Сучасш системи мобшьно! осв^и та техшчш засоби для них / Мотш М.М., Д.О. Петренко, В.В. Аверянов // Вюник Нац. техн. ун-ту «ХП1» : зб. наук. пр. Темат. вип. : Новi ршення в сучасних технолопях. - Харюв : НТУ «ХП1». - 2011. - № 54. - С. 90-100.
9. Образование в кармане [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://eurasiancenter.ru/eduperspectives/20150310/1004010739.html.
10. Остапенко Л.П. 3D-тури як новггш засоби навчання / Л.П. Остапенко, А.В. Онщенко // Збiрник праць IX мiжнародноi конференцп «Новi шформацшт технологи в освт для вах» (25-26 листопада 2014 р.). - 2014. - Частина 2. - Ки!в : ГГЕА, 2014. - С. 141 - 145.
11. Перспективи розвитку шформацшно-комушкацшних технологш i штучного штелекту в економшах кра!н свiту та Укра!ни : монографiя / Кизим М.О., Матюшенко I. Ю., Шостак I. В. - X. : ВД «ШжеК», 2012. - 492 с.
12. The Global Information Technology Report 2008-2009. - World Economic Forum and INSEAD, 2009. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.weforum.org/pdf/gitr/2009/gitr09fullreport.pdf.
