CC BY
27
POTENTIAL RISKS OF MICROWAVES FROM MOBILE PHONES
FOR YOUTH HEALTH
Yakymenko I., Sidorik E., Tsybulin O., Chekhun V.
ПОТЕНЦ1ЙН1 РИЗИКИ М1КРОКВИЛЬОВОГО ВИПРОМ1НЮВАННЯ МОБ1ЛЬНИК ТЕЛЕФОН1В ДЛЯ ЗДОРОВ'Я МОЛОД!
ЯКИМЕНКО 1.Л.,
сидорик е.п.,
ЦИБУЛ1Н О.С., ЧЕХУН В.Ф.
Бшоцерювський нацiональний аграрний ушверситет, м. Бiла Церква, 1нститут експериментальноТ патологiï, онкологiï i радюбюлогп iM. Р.е. Кавецького НАН Укра'ши, м. КиТв
УДК 537.8
ротягом останшх десятил1ть м1крохвильове випромшюван-ня систем мобшьного зв'язку стало найбшьш значимим видом електромагн1тного випро-м1нювання антропогенного походження в оточенш люди-ни. При цьому до особливо-стей систем моб1льного зв'язку слщ в1днести безпосеред-ню близьк1сть джерела випро-м1нювання (трубки мобшьного телефону) до голови та мозку людини. Проте, слщ ч1тко виз-нати, що на сьогодш питання потенц1йних ризик1в в1д випро-м1нювання моб1льних телефо-н1в для здоров'я користувач1в значною м1рою залишаеться в1дкритим. Б1льше того, три-вожш дан1 еп1дем1олог1чних та експериментальних досл1-джень останн1х рок1в з даноТ проблематики часто залиша-ються предметом розгляду ву-зького кола фах1вц1в.
Отже, основними складови-ми мобшьного (стшьникового) зв'язку е базов1 станцп мобшь-ного зв'язку i моб1льн1 радюте-лефони. Телефон i стан^я пд тримують постiйний радiокон-такт, посилаючи один одному та приймаючи електромагнiтнi хвилi, що несуть закодовану у них шформацю. Найбшьшого поширення у свiтi на сьогоднш-нiй день набув цифровий стандарт GSM (Global System for
ПОТЕНЦИАЛЬНЫЕ РИСКИ МИКРОВОЛНОВОГО ИЗЛУЧЕНИЯ МОБИЛЬНЫХ ТЕЛЕФОНОВ ДЛЯ ЗДОРОВЬЯ МОЛОДЕЖИ Якименко И.Л., СидорикЕ.П., Цыбулин А.С., Чехун В.Ф.
Выявлено, что интенсивность микроволнового излучения мобильных телефонов, доступных национальным пользователям, в ряде случаев значительно превышает допустимую национальную норму. Анкетирование студентов киевского региона выявило, что от 20% до 63,6% опрошенных субъективно ощущают физический дискомфорт или боль в голове во время длительных разговоров по мобильному телефону. Выраженность ощущений прямо коррелировала с длительностью ежедневного пользования телефоном
(r=0,88; p<0,05).
© Якименко 1.Л., Сидорик €.П. СТАТТЯ, 2011.
Цибулiн О.С., Чехун В.Ф.
Mobile Communication). Стандарт GSM-900 використовуе електромагштне випромшю-вання (ЕМВ) з частотою близь-ко 900 МГц, а стандарт GSM-1800 — близько 1800 МГц. Ра-дюсигнал мобшьного телефону являе собою iмпульси «оци-фрованих» електромагштних хвиль несучо'' частоти 900 МГц або 1800 МГц, частота слщу-вання iмпульсiв становить 217 Гц [1]. ЕМВ цих частот належать до мiкрохвильового пщ-дiапазону радючастотного ви-промшювання, тобто до неюы-зуючих видiв випромЫювання. Мобшьний телефон у режимi очкування випромшюе Mirn-мальний рiвень ЕМВ (десяти сот частки мкВт/см2), засвщ-чуючи свою присутнiсть у мере-жi. Пiд час телефонно'' розмови рiвень ЕМВ телефону рiзко зростае, i для сучасних моделей Ытенсивнють ЕМВ становить вщ одиниць до сотень мкВт/см2 у безпосереднм близькостi вiд телефону. Ос-новним мiжнародним документом, що регламентуе норми не-юшзуючого випромiнювання, е рекомендацiï Мiжнародноï ко-мiсiï з захисту вiд неюшзуючого випромiнювання [2]. Для ЕМВ мкрохвильового дiапазону Ко-мiсiя визнала основним нормо-ваним показником питому по-глинуту потужнiсть випромшю-вання (SAR, Specific Absorption Rate). За безпечний рiвень SAR для загального населення було визнано 2 Вт/кг при локальному опромЫены голови або ту-лубу людини. У Рекоменда^ях передбачаеться, що дiя випро-мЫювання на людину станови-тиме до 30 хвилин на добу. Норми SAR були запропоноваш Комiсiею з розрахунку, що такi рiвнi ЕМВ будуть викликати на-грiв тканин тша людини не бшь-ше нiж на 1С.
Норми електромагштно'' без-пеки для рiзних кра'н згiдно з нацiональними стандартами
№ 1 2011 Environment & Health 48
суттево вiдрiзняються (рис. 1). У багатьох кра'нах бвропи до-пустимi норми iнтенсивностi неiонiзуючого ЕМВ становлять 100 мкВт/см2. В Укра'н норми електромагнiтноï безпеки ре-гламентуються «Державними санiтарними нормами i правилами захисту населення вщ впливу електромагштного ви-промшювання», затверджени-ми наказом Мшютерства охо-рони здоров'я Укра'ни № 239 вiд 01.08.1996 р. Зпдно з цим документом допустимi рiвнi н тенсивностi радювипромшю-вання (у т.ч. мiкрохвильового) для цивтьного населення становлять лише 2,5 мкВт/см2 i е чи не найжорсткшими у свiтi.
Вперше потенцiйну небезпе-ку випромiнювання мобтьних телефонiв для здоров'я люди-ни засвщчила серiя епщемю-
POTENTIAL RISKS OF MICROWAVES FROM MOBILE PHONES FOR YOUTH HEALTH
Yakymenko I., Sidorik E., Tsybulin O., Chekhun V.
It is detected that microwaves' intensity of commercial mobile phones in Ukraine often higher that national safety standard. The poll of Ukrainian students indicates that from 20% to 63.6% of youth has a subjective feeling of discomfort or headache during the long-lasted mobile phones' talks. These feeling correlate with the time of everyday phone using (r=0.88; p<0.05).
було виявлено, що найбтьш виражен ефекти тривало)' дм мiкрохвильового випромшю-вання спостер^алися серед наймолодших груп користува-чiв (до 21 року).
Нещодавно за результатами шшого епщемюлопчного до-слщження у рамках масштабного мiжнародного проекту In-
Таблиця
Максимальнi значення штенсивностей випромiнювання
(I, мкВт/см2) деяких моделей мобiльних телефонiв реальних абоненлв кшвського регiону (травень 2010 р.)
Модель мобшьного телефону I, мкВт/см2 SAR*, Вт/кг Оператор
Nokia 7200 170 0,73 Life
Nokia N72 160 0,76 Life
Sony Ericsson W350i 160 1,48 Life
Nokia 5230 140 1,1 Life
Sony Ericsson K850i 114 0,76 MTC
Nokia1661 69 0,91 Life
Sony Ericsson W810i 65 1,04 MTC
Nokia 3100 62 0,76 MTC
Sony Ericsson T650 32,8 1,45 MTC
Nokia 6303 27,9 1,15 Beeline
Samsung E200 16,1 0,59 Life
Примтка: * — значення SAR наводяться зпдно з паспортними даними в'щпов'щних моделей мобльних телефонiв.
terphone [6] попри певну не-визначенють загальних вис-новкiв було виявлено, що ефект мiкрохвильового опро-мЫення вiд мобiльних телефо-нiв суттево залежить вщ Ытен-сивностi користування мобть-ним телефоном. Так, ризик ро-звитку глiом у користувачiв мо-бiльних телефонiв зростав у 3,77 рази, якщо вони набирали 1640 годин користування мо-бтьним зв'язком протягом 1-4 рокiв життя (наприклад, кори-стувалися мобiльним телефоном понад годину щодня протягом 4-х роюв). Ризик розвит-ку менiнгiом зростав у таких ко-ристувачiв у 4,8 рази.
Метою нашоТ роботи було оцшити вiдповiднiсть рiвнiв мiкрохвильового випромшю-вання комерцмних мобiльних телефонiв нацiональним саш-тарним нормам та оцiнити суб'ективш вiдчуття молодi пiд час тривалого користування мобiльним зв'язком.
Матерiали i методи до-слщжень. Для оцiнки якостi мобiльних телефонiв, доступ-них нацiональному користува-чу, ми визначили рiвень Ытен-сивност мiкрохвильового ви-промiнювання мобiльних теле-
лопчних досл1джень шведсь-ких онколопв на чол1 з про-фесором Л. Харделлом [3-5]. Так, ризик розвитку невриноми слухового нерву у користувач1в мобтьного зв'язку виявився пщвищеним майже у 3 рази ni-сля 10 роюв користування мо-бiльним телефоном (nорiвняно з особами, що не користували-ся мобтьним зв'язком). Ризик розвитку глюм зростав у шве-дiв, якi користувалися мобтьним телефоном понад 10 роюв, бтьше шж втричi. При цьому в оаб, що користувалися мобтьним телефоном тстате-рально (з одного боку голови), ризик розвитку глюм зростав бтьше шж у 5 раз1в. KpiM того,
49 Environment & Health № 1 2011
Рисунок 1
Дозволен штенсивност електромагштного випромшювання мiкрохвильового дiапазону (800-900 МГц) у рiзних кражах cBiTy
1нтенсивн1сть ЕМВ, мкВт/см2
600
500
400
300
200 /
100 /
0 /
rif
100
J_: 10__10_10_ 4 _,2,5.
ÏZ
¿г
Ч
4 Довкiлля та здоров'я № 1-2011
фонiв, якими користуються студенти киТвського регiону. Дослiдження було проведено навесш 2010 р. Випромшюван-ня мобшьних телефонiв оцшю-вали за допомогою вимiрювача iнтенсивностi радювипромшю-вання «RF Field Strength Meter» (Альфалаб, США) у безпосе-реднiй близькост вiд телефону (на вiдстанi 1-2 см вщ антени телефону) пщ час виклику абонента в аудиторних неекрано-ваних примiщеннях.
У цей же перюд нами було проведено аношмне анкету-вання студенев Кивщини щодо особливостей користування ними мобшьним зв'язком. Було проанкетовано 173 студенти вишiв 2-го та 4-го рiвнiв акре-дитацií вiком вщ 17 до 19 рокiв, 53,8% становили дiвчата, 46,2% — хлопцк Переважна бiльшiсть молодi на момент опитування користувалася мо-бшьним телефоном вiд 3-х до 6-ти роюв. В опитуваннi оцшю-вали загальний та щоденний час користування мобшьним телефоном, обiзнанiсть щодо рiвнiв випромiнювання власно-го мобшьного телефону, суб'ек-тивнi вiдчуття тд час тривалих телефонних розмов тощо.
Результати дослiджень та Тх обговорення. Максимальш значення iнтенсивностi випро-мшювання деяких з перевiре-них моделей сягали 160170 мкВт/см2 (табл. 1), тобто на два порядки перевищували
Рисунок 2
Розподш абоненлв мобiльного зв'язку серед опитано'Г студентсько'Г молодi за щоденним часом користування мобшьним телефоном
Рисунок 3
Вщсоток дiвчат у групах абонентiв мобшьного зв'язку залежно вщ щоденного часу користування мобiльним телефоном
Дiвчат у групах, %
40 30 20 10
77,3
<0,5 0,5-1 >1-2 >2-3 >3
Час користування, годин на добу
допустиму нацюнальну норму електромагштноТ' безпеки (2,5 мкВт/см2). При цьому найвищш рiвень випромшю-вання мали телефони не з максимальним значенням SAR (згщно з паспортними даними вщповщних моделей). З великою ймовiрнiстю це свщчить про те, що перевiренi нами зразки мобшьних телефошв не вiдповiдали своТм паспорт-ним характеристикам.
Результати анкетування сту-дентськоТ молодi виявили, що лише 17,4% опитаних користуються мобшьним телефоном до 30 хвилин на добу, як це перед-бачено мiжнародними нормами. Майже 56% студенев роз-мовляють по мобшьному телефону вiд 30 хвилин до 2-х годин, а ще близько 26% — понад 2 го-дини на добу (рис. 2). При цьому дiвчата розмовляли значно бшьше за хлопав (рис. 3). Кое-фщент кореляцiТ мiж щоденним часом користування мобшьним телефоном та вщсотком дiвчат в окремих «часових» групах склав r=0,81; p<0,1.
На запитання «Чи вiдчуваете Ви фiзичний дискомфорт тд час тривалоТ розмови по мо-бiльному телефону?» позитивно («так» або «ЫодЬ>) вiдповiло вiд 40% до 63,6% молодi залежно вщ часу користування мобшьним телефоном на добу (рис. 4). На запитання «Чи вщ-чуваете Ви бшь у головi або у вус пiд час розмови по мобшьному телефону?» позитивно («так» або «шодЬ>) вщповши вщ 20% до 63,8% опитаних (рис. 5). Процент позитивних вщповщей зростав прямо про-порцiйно щоденному часу користування мобшьним телефоном (r=0,81; p<0,1 та r=0,88; p<0,05 для першого та другого запитання вщповщно). При цьому дiвчата виявляли суб'ек-тивне вiдчуття болю у бшьшост випадкiв частiше, шж хлопцi.
На запитання «Чи обирали Ви модель мобшьного телефону з м^мальним рiвнем випроми нювання?» позитивно вщповшо 8,1% опитаних. Знае значення SAR своеТ моделi мобiльного телефону 3,5% молодк
Характерно, що на запитання «Чи вщмовитесь Ви вщ користування мобiльним телефоном, якщо будете впевненi, що подальше його використання зашкодить Вашому здоров'ю?» 78,1% опитаних вщповши «Hi, не вщмовлюся».
№ 1 2011 Environment & Health 50
На нашу думку, наведенi данi свiдчать про серйознiсть про-блеми електромагнiтноí безпе-ки сучасних засобiв мобiльного зв'язку на нацюнальному рiвнi, враховуючи, що данi були от-риманi при опитуваннi молодо яка лише декiлька рокiв кори-стуеться мобiльним зв'язком i, вочевидь, робитиме це протя-гом усього подальшого життя.
Треба чiтко визнати, що уяв-лення про те, що мiкрохвильо-ве випромiнювання може спра-вляти тiльки теплову дю на бю-логiчнi об'екти, тобто е безпеч-ним при незначних потужно-стях, не вiдповiдають дмсностк Масив експериментальних да-них останшх рокiв доводить, що навiть мал^ так званi нете-пловi штенсивност мiкрохви-льового випромiнювання мо-жуть викликати серйознi мета-болiчнi змши у живих клiтинах.
Серед вщтворюваних бюлопч-них ефек^в низькоштенсивно-го електромагштного випроми нювання — збтьшення продук-цií активних форм кисню [7], експресiя бiлкiв теплового шоку [8], ушкодження ДНК [9], н дукцiя апоптозу клiтин тсля опромiнення [10].
Висновки lнтенсивнiсть мiкрохвильово-го випромiнювання мобiльних телефонiв нацюнальних кори-стувачiв у рядi випадюв не вщ-повiдае нацiональним нормам електромагштно)' безпеки. Ри вень щоденного користування мобiльним телефоном опита-ною студентською молоддю у бiльшостi випадюв (82,6%) значно перевищуе мiжнароднi норми. При цьому суб'ективш вiдчуття фiзичного дискомфорту або болю (у головi чи у вусi) пщ час тривалих розмов з
Рисунок 4
Вщсоток абонентiв серед опитано'Г молодi, що вiдчуваe фiзичний дискомфорт пщ час користування мобiльним телефоном залежно вiд щоденного часу користування
телефоном
Вщчуття дискомфорту, %
80
60
40
20
_ _ 62,5 ,63,6
52 3 56,6 ^
ТЕНИНА
<0,5 0,5-1 >1-2 >2-3
Час користування, годин на добу
>3
Рисунок 5
Вщсоток абонен^в серед опитано'Г молодо що вiдчуваe бiль у головi або у вус пiд час користування мобiльним телефоном залежно вiд щоденного часу користування
телефоном
Примтка:* — р<0,05;
** — p<0,01 пор1вняно з першою (<0,5 годин) групою.
51 Environment & Health № 1 2011
мобшьного телефону виника-ють у 20-63,6% студентськоТ молодi i тюно корелюють з н тенсивнiстю щоденного користування мобшьним телефоном. Очевидно, спщ активiзу-вати на нацюнальному рiвнi дослiдницьку та просв^ницьку роботу з даноТ проблематики.
Л1ТЕРАТУРА
1. Hyland G.J. Physics and biology of mobile telephony // Lancet. — 2000. — № 356 (9244). — Р. 1833-6.
2. ICNIRP, Guidelines for limiting exposure to time-varying elecrtic, magnetic and electromagnetic fields (up to 300 GHz) // Health Phys. — 1998. — № 74 (4). — Р. 494-522.
3. Hardell L. and M. Carlberg Mobile phones, cordless phones and the risk for brain tumours. Int. J. Oncol. — 2009. — № 35 (1). — Р. 5-17.
4. Hardell L. et al. Long-term use of cellular phones and brain tumours: increased risk associated with use for > or =10 years // Occup. Environ. Med. — 2007.
— № 64 (9). — Р. 626-32.
5. Hardell L., Carlberg M. and Hansson Mild K. Case-control study on cellular and cordless telephones and the risk for acoustic neuroma or meningioma in patients diagnosed 2000-2003 // Neuroepidemiology. — 2005. — № 25 (3). — Р. 120-8.
6. Cardis E. et al. Brain tumour risk in relation to mobile telephone use: results of the INTERPHONE international case-control study // Int. J. Epidemiol. — 2010. — № 39 (3). — Р. 675-94.
7. Ozguner F. et al. Mobile phone-induced myocardial oxi-dative stress: protection by a novel antioxidant agent caffeic acid phenethyl ester // Toxicol. Ind. Health. — 2005. — № 21 (9). — Р. 223-30.
8. De Pomerai D. et al. Non-thermal heat-shock response to microwaves // Nature. — 2000.
— № 405 (6785). — Р. 417-8.
9. Phillips J.L., Singh N.P.and Lai H. Electromagnetic fields and DNA damage // Pathophysiology. — 2009. — № 16 (2-3). — Р. 79-88.
10. Caraglia M. et al. Electromagnetic fields at mobile phone frequency induce apoptosis and inactivation of the multi-chape-rone complex in human epider-moid cancer cells // J. Cell. Physiol. — 2005. — № 204 (2).
— Р. 539-48.
Надйшла до редакцИ 25.10.2010.
0
