CC BY
23
6УДК 613:614.2:378.016
А.М. Сердюк, М.П. ^Ï4,
https://doi.org/10.26641/2307-0404.2019.1.162168
ОБ1ЗНАН1СТЬ ТА УСВ1ДОМЛЕННЯ
О.Д. Петренко, Л. С. Любарська, А.В. Коблянська
СТУДЕНТСЬКОЮ МОЛОДДЮ ЗАГРОЗИ ДЛЯ ЗДОРОВ'Я
ФАКТОР1В РИЗИКУ РОЗВИТКУ НЕ1НФЕКЦ1ЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ -СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ
ДУ «1нститут громадського здоров 'я ¡мет О.М. Марзеева НАМН УкраИни» (дир. - академт НАМНУ, д. мед. н., проф. А.М. Сердюк) вул. Попудренка, 50, Кшв, 02094, Украша
SI «O.M. Marzieiev Institute for Public Health of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine» Popudrenko str., 50, Kyiv, 02094, Ukraine e-mail: [email protected]
Цитування: Медичт перспективи. 2019. Т. 24, № 1. С. 4-14 Cited: Medicni perspektivi. 2019;24(1):4-14
Ключовi слова: соцiологiчне до^дження, нетфекцтт захворювання, студенти, фактори ризику Ключевые слова: социологическое исследование, неинфекционные заболевания, студенты, факторы риска Key words: sociological research, non-infectious diseases, students, risk factors
Реферат. Осведомленность и осознание студенческой молодежью угрозы для здоровья факторов риска развития неинфекционных заболеваний - современное состояние проблемы. Сердюк А.М., Гулич М.П., Петренко Е.Д., Любарская Л.С., Коблянская А.В. Целью данной работы было: провести анализ осведомленности и осознания студентами угрозы для здоровья факторов риска развития хронических неинфекционных заболеваний, установить наличие у них навыков здорового образа жизни; разработать и научно обосновать Алгоритм внедрения здоровьесберегающих образовательных технологий в учебный процесс высших учебных заведений Украины. Проведен социологический опрос среди студентов высших учебных заведений Украины касательно уровней осведомленности и осознания отдельных факторов развития неинфекционных заболеваний. Было опрошено 430 студентов Киевского национального торгово-экономического университета и 216 студентов Сумского государственного педагогического университета. Была использована специально разработанная анкета. Установлен высокий уровень осведомленности студентов касательно основных факторов развития неинфекционных заболеваний - нерационального питания, низкой физической активности, курения, злоупотребления алкоголем. При этом студенты недостаточно осознают степень риска развития заболеваний и недостаточно мотивированы к ведению здорового образа жизни. Показано существенное различие показателей ведения здорового образа жизни среди студентов разнопрофильных вузов. Разработан Алгоритм внедрения здровьесберегающих образовательных технологий в учебный процесс высших учебных заведений, являющийся научно обоснованной системой, которая содержит основные задачи, принципы и меры, направленные на повышение уровня осведомленности и осознания студенческой молодежью угрозы для здоровья факторов риска развития хронических неинфекционных заболеваний. Полученные данные являются основанием для совершенствования мероприятий по профилактике неинфекционных заболеваний среди студентов в Украине.
Abstract. The awareness and consciousness of young students about the threat of risk factors of development of non-infectious diseases - modern status of the problem. Serdyuk A.M., Gulich M.P., Petrenko O.D., Lyubarskaya L.S., Koblyanskaya A.V. The purpose of this study was to analyze students' awareness and consciousness about the threat to health of risk factors for the development of chronic non-infectious diseases, to determine whether they have the skills of a healthy lifestyle and to develop and scientifically substantiate the Algorithm for introducing health-saving educational technologies in the educational process of higher educational institutions of Ukraine. A sociological survey was conducted among students of higher educational institutions of Ukraine regarding the levels of awareness and consciousness about certain factors in the development of non-infectious diseases. 430 students of the Kiev National University of Trade and Economics and 216 students of Sumy State Pedagogical University were interviewed. A specially designed questionnaire was used. A high level of awareness of students about the main factors in the development of non-infectious diseases - poor nutrition, low physical activity, smoking and alcohol abuse has been established. At the same time, students are not sufficiently conscious about the risk of developing diseases and are unsufficiently motivated to a healthy lifestyle. It is shown a significant difference in indicators of healthy lifestyle among students of institutions of various profile. The Algorithm for the introduction of a
health-saving educational technologies into the educational process of higher educational institutions, which is a scientifically substantiated system containing the main tasks, principles and measures aimed at raising the level of awareness and consciousness of young students about the health threat of risk factors for the development of chronic non- infectious diseases has been developed. The data obtained are the basis for the improvement of measures for the prevention of non-infectious diseases among students in Ukraine.
Сучасною проблемою громадського здоров'я в Укра!ш е швидке та неухильне зростання хро-шчних нешфекцшних захворювань (Н1З), що негативно впливае на демографiчнi показники, працездатнiсть та iнвалiдизацiю населення. Особливу загрозу становить те, що вш розвитку нешфекцшних захворювань значно помолодшав [18]. За даними Всесвггнього Банку, лише 81% украшщв, яким у 2017 роцi виповнилось 15 роюв, досягнуть 60-рiчного вiку [13]. Цей показник яскраво демонструе загрозу Н1З для здоров'я та життя населення.
Як невщ'емна частина европейського процесу боротьби з хронiчними нешфекцшними захворю-ваннями Укра!на приедналась до основних мiжнародних iнiцiатив стосовно збереження здоров'я населення [3, 6, 15]. Пщтримуючи поль тику ВООЗ, в Укра!ш на основi мiжнародних докуменпв розроблено i впроваджено «Стратепю сталого розвитку «Укра1на - 2020» та «Нащо-нальний план заходiв щодо неiнфекцiйних захворювань для досягнення глобальних цiлей сталого розвитку на перюд до 2030 року» [11, 12, 17].
Виходячи з базових положень вказаних докуменпв, одним з найвагомiших чинникiв форму-вання та збереження здоров'я людини е спосiб життя, а саме поведiнковi фактори, якi й вщ> грають вирiшальну роль у розвитку Н1З. Це, перш за все, нерацюнальне харчування, низька фiзична активнють, тютюнопалiння, зловживан-ня алкоголем. Зпдно iз стратегiею ВООЗ, про-фшактика Н1З за рахунок змiни способу життя набувае все бшьшого значення [3. 15]. Свгговою практикою доведено, що, спираючись на доктрину «факторiв ризику», е реальна можливiсть про-водити профiлактику Н1З не тшьки на iнди-вiдуальному рiвнi, але й на популяцiйному рiвнi, перш за все серед молод^ за рахунок формування у них потреби у здоровому способi життя.
Спрямування зусиль щодо профшактики нешфекцшних захворювань на молодь - це збереження потенщалу майбутнього здоров'я наци, це можливють ще суттево вплинути на формування здорового способу життя, i це дае перспективи реалiзацil загальнодержавних профiлактичних заходiв щодо нешфекцшних захворювань.
Останшм часом з боку держави, суспшьства та науковщв зросла увага до проблем формування та збереження здоров'я студентсько! молодь Вона е достатньо специфiчною групою
населення, для яко! характерно шдвищення рiвня розумового навантаження та психоемоцшного стресу, рiзка змiна способу життя, змша сощаль-них вщносин, схильнiсть до ризиково! поведiнки тощо [1, 8, 20]. Особливе занепокоення викликае зростання серед студенпв захворюваносп на Н1З. За даними проведених наукових дослiджень, значна частина студенпв наприкiнцi професiй-ного навчання обтяжена низкою серцево-судинних, шлунково-кишкових захворювань тощо [2, 5, 19].
Найкра1Щ свiтовi практики, яю базуються на новггшх фактичних даних, свiдчать, що першо-основою профiлактичного напрямку дiяльностi закладiв громадського здоров'я щодо Н1З е забезпечення шдвищення рiвня обiзнаностi рiзних верств населення щодо факторiв ризику розвитку Н1З. Без сумнiву, покращення обiзна-ностi та усвiдомлення молоддю небезпеки факторiв ризику розвитку Н1З може стати ваго-мою складовою профшактичних заходiв щодо хронiчних нешфекцшних захворювань.
Тому одним з важливих завдань шдготовки студентiв у вищих навчальних закладах мае бути формування в них культури здорового способу життя, засвоення основних знань щодо чинниюв ризику розвитку хрошчних неiнфекцiйних захворювань. На жаль, у вищих навчальних закладах викладання елеменпв здоров'язбер^аючих дисци-плiн мае несистемний, ситуативний характер [2, 7].
Однак сьогодш, коли система вищо! освiти в Укра!ш зазнае суттевих перетворень, виникають новi можливостi щодо пiдвищення обiзнаностi та усвiдомлення студентською молоддю основ здорового способу життя та загрози для здоров'я факторiв ризику розвитку Н1З [2].
Метою ц1в1 роботи було: провести аналiз обiзнаностi та усвщомлення студентами загрози для здоров'я факторiв ризику розвитку Н1З, встановити наявнють у них навичок здорового способу життя та розробити i науково обгрун-тувати Алгоритм впровадження здоров'язберi-гаючих освiтнiх технологiй у навчальний процес вищих навчальних закладiв Укра!ни
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Дослiдження проводилося на основi стан-дартизованого опитування за допомогою анкет-но-опитувального методу. У дослiдженнях вико-ристовувалася розроблена нами анкета, в якш враховано загальнi принципи i правила ВООЗ,
мiжнароднi вимоги до докуменпв, що можуть бути використаш при проведенш ешдемюло-гiчних дослiджень [4, 9, 10, 14].
Соцюлопчне дослщження проведено у двох вищих навчальних закладах Укра!ни - Ки!всь-кому нацюнальному торговельно-економiчному унiверситетi (КНТЕУ) та Сумському державному педагопчному унiверситетi (СумДПУ). Вивчали обiзнанiсть щодо здорового способу життя i факторiв розвитку Н1З у майбутнiх фахiвцiв, якi в подальшому будуть реалiзовувати полiтику здорового харчування у сферi громадського харчування, та майбутшх вчителiв, професiйна дiяльнiсть яких направлена на розповсюдження сво!х знань та життевих прiоритетiв серед майбутшх учшв.
Було роздано, отримано та оброблено 430 анкет у КНТЕУ та 216 анкет у СумДПУ. Всiм респондентам, яю брали участь в опитуванш, було вручено анкети, що супроводжувалися детальним шструктажем з акцентуванням уваги на необхщност максимально точного !х запов-нення. При опитуваннi оцiнювали, перш за все, стушнь поширеностi поведiнкових факторiв ризику Н1З серед студентсько! молодi та обiз-наностi !х щодо факторiв, якi призводять до розвитку нешфекцшних захворювань.
Отриманi анкетнi даш опрацьовували за допо-могою традицшних методiв статистики [16].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Сьогоднi неiнфекцiйнi хрошчш захворювання е основними причинами смертност в Укра!ш, але Н1З не е неминучим результатом сощально-економiчного розвитку. 1х можна уникнути шляхом трансформаци соцiального, економiч-ного та фiзичного середовища, що визначае поведшку, пов'язану зi здоров'ям. Причини Н1З добре вiдомi та можуть ефективно виршуватися, як окремими особами, так i групами людей. Для цього вони повинш бути поiнформованi та вмотивоваш вести здоровий спосiб життя для збереження свого здоров'я та запобнання розвитку хронiчних нешфекцшних захворювань.
За даними порiвняльного аналiзу результатiв анкетування, проведеного серед студенпв КНТЕУ та СумДПУ, визначено рiвень обiзна-ностi студентiв щодо основних факторiв розвитку Н1З (рис. 1). Так, встановлено, що пере-важна бiльшiсть опитаних виявляе обiзнанiсть щодо негативного впливу факторiв розвитку Н1З на стан здоров'я.
Негативний вплив нерацюнального харчування е вщомим для 87,4% студентiв КНТЕУ та 85,6% студента СумДПУ. Лише 12,6% опитаних, яю навчаються в КНТЕУ, та 14,4% сту-дешгв СумДПУ невiдомо про такий фактор розвитку хрошчних неiнфекцiйних захворювань.
100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
87,4
85,6
80,9
75,5
91,6
73,6
92,2
72,2
неращональне харчування
низька ф1зична актившсть
□ КНТЕУ
тютюнопалшня
зловживання алкоголем
□ СумДПУ
Рис. 1.Частка студент1в, яким в1домо про
Кшьюсть обiзнаних щодо негативного впливу на здоров'я низько! фiзичноl активносп серед опитаних студентiв обох навчальних закладiв
вплив основних фактор1в розвитку Н1З, %
також суттево не вiдрiзнялась. Так, 80,9% студенпв КНТЕУ та 75,5% студентiв СумДПУ обiзнанi щодо впливу цього фактора на здоров'я.
В® I
Показники ж обiзнаностi студенпв КНТЕУ та СумДПУ щодо негативного впливу тютюнопа-лiння i споживання алкоголю дещо вiдрiзняються. Майже всi опитанi студенти КНТЕУ при анкетуванш вказали, що !м вiдомо про такi фактори розвитку Н1З, як тютюнопалiння i споживання алкоголю (91,6% та 92,2% вщпо-вiдно). Частка обiзнаних студенев СумДПУ щодо тютюнопалiння становила 73,6%, споживання алкоголю - 72,2%. Таким чином, бшьше чверт опитаних студенев СумДПУ е необiзна-ними з приводу негативного впливу тютюно-палшня та споживання алкоголю на стан здоров'я (26,4% та 27,8% вщповщно). Вищевикладеш результати свiдчать про досить високий рiвень обiзнаностi студентсько! молодi щодо основних факторiв розвитку Н1З, зокрема нерацiонального харчування, низько! фiзичноl активностi, тютю-нопалiння, споживання алкоголю тощо. Однак той факт, що понад чвертi студентiв СумДПУ не вщомо про ризик тютюнопалiння та споживання алкоголю для здоров'я, безумовно свщчить про необхщнють пiдвищення рiвня просв^ницько! роботи серед цього контингенту, а також внесення питання про шкоду тютюнопалшня та споживання алкоголю до вщповщних навчаль-них програм СумДПУ.
Порiвняння даних, отриманих у ходi анкету-вання студентiв, дозволило встановити таю особливосп харчування студентiв вищих на-вчальних закладiв. Так, близько чверт респон-дентiв, якi навчаються у КНТЕУ (25,8%), та близько третини студенев СумДПУ (31,5%) взагалi не вживають свiжi овочi та фрукти кожного дня. Солодю газоваш напо! споживають 75% студентiв КНТЕУ та 82,9% студенев СумДПУ. При цьому бшьша частка осiб, яю
споживають солодкi газованi напо1, серед студенев КНТЕУ зазначила, що споживають !х iнодi, перiодично (41,2%), у той час, як серед студенев СумДПУ бшьшють споживае солодкi газоваш напо! постшно (45,4%).
Порiвнюючи даш щодо споживання солi студентами вищих навчальних закладiв, встано-вили, що вщносна кiлькiсть студентiв, якi споживають сшь на рiвнi 5 та 25 г на добу, в обох навчальних закладах суттево не вiдрiзняеться та становить 70,5% та 24,8% серед студенев КНТЕУ i 73,6% та 25,0% серед студенев СумДПУ. Проте серед студенев КНТЕУ е незначна частка оаб, яю споживають сiль на рiвнi 35 г (3,5%), яка серед студенпв СумДПУ вщсутня. Частка сту-денпв, якi споживають цукор, додаючи його до гарячих напо!в, серед опитаних студеипв СумДПУ становить 77,3%, що на 16,4% вище аналогiчного показника серед студентiв КНТЕУ (60,9%).
Також нами було проведено вивчення отри-маних даних з урахуванням обiзнаностi та стал опитаних студентiв.
При розподш отриманих даних встановлено, що порiвняно з дiвчатами, якi навчаються в КНТЕУ, студентки СумДПУ суттево бшьше споживають надмiрну кшьюсть цукру (табл. 1). Так, споживання цукру в надмiрнiй кшькосп дiвчатами СумДПУ (45,2%) перевищуе анало-гiчний показник серед дiвчат-студенток КНТЕУ (29,3%) бiльше шж у 1,5 рази. При ощнщ отриманих даних з урахуванням обiзнаностi серед юнакiв слiд зазначити, що порiвняно з хлопцями-студентами КНТЕУ, студенти СумДПУ менше споживають солодких газованих напо!в, а також серед них суттево бшьша (в 1,4 раза) частка ошб, як не споживають щоденно свiжi овочi та фрукти (табл. 2).
Таблиця 1
Розподш вщповщей д1вчат на запитання в рпних групах об1знаност1, щодо нерац1онального харчування як фактора ризику розвитку Н1З, %
Питания, що вивчалось КНТЕУ СумДПУ
обiзиаиi иеоб1зиат об1зиат иеобiзиаиi
Вживання сол1 на добу 25 г та бшьше 25,8 29,6 22,5 36,8
Вживання солодких газованих иапош 68 74 57,9 89,5
Додають до чаю та кави 2 ложки цукру та бшьше 29 29,6 43 47,4
Вживання маргаришв та спреев 25,8 44,4 35,8 21,1
Ввдсуттсть у щоденному ращот св1жих фрукт1в та овоч1в 22,3 51,8 28,5 26,3
Студенти Нацюнального торговельно-еконо-мiчного унiверситету та СумДПУ шд час анкетування також надавали вщповщ щодо рiвня фiзичноl активностi, занять спортом та фiзично активного способу життя. Частка респондента, яка дала позитивнi вiдповiдi на щ питання, становила 45,65% у СумДПУ та 49,5% у
КНТЕУ вщповщно. При цьому серед студента СумДПУ не вiдмiчено суттево! рiзницi мiж групами обiзнаних та необiзнаних, а в КНТЕУ в груш обiзнаних студентiв займаються шдтрим-кою фiзичноl форми в 1,25 раза часпше, анiж у групi необiзнаних (55,0 44,0% вiдповiдно).
Таблиця 2
Розподш в1дпов1дей юнакчв на запитання в рпних групах об1знаност1, щодо нерац1онального харчування як фактора ризику розвитку Н1З
Питания, що вивчалось КНТЕУ СумДПУ
об1знан1 необ1знат об1знат иеобiзиаиi
Вживання сол1 на добу 25 г та бшьше 31,5 37,5 29,4 33,3
Вживання солодких газованих напош 92 93 79,4 83,3
Додають до чаю та кави 2 ложки цукру та бшьше 41 68 79,4 66,6
Вживання маргаритв та спред1в 25,8 31 41,2 33,3
В1дсутн1сть у щоденному рац1он1 св1жих фрукт1в та овоч1в 25 44 35,3 58,3
Найбiльш популярними видами спорту серед СумДПУ, особливо хлопщв, порiвняно зi
студентiв як КНТЕУ, так i СумДПУ е заняття в студентами КНТЕУ, набагато популяршший бiг,
тренажерному залi, фiтнес (серед дiвчат) i бiг. вiрогiдно, як найбшьш доступний вид спорту
При цьому слщ зазначити, що серед студента (табл. 3).
Таблиця 3
Пор1вняльний аналп студент1в, як1 п1дтримують ф1зичну форму, за статтю, %
Види спорту Студенти КНТЕУ Студенти СумДПУ
юнаки двчата юнаки двчата
Тренажерний зал 58 30 39,1 50
Фiтнес 30 4,3 33,5
Бiг 25,5 29,3 50 34,7
Плавання 4,5 4 13 7,1
1мш1 види спорту 12 6,7 19,6 12,4
За результатами анкетування нами було отримано шформащю щодо поширеностi таких шкщливих звичок, як тютюнопалiння та спожи-вання алкоголю. Вiдповiдно до отриманих даних, тютюнопалiння найбiльш поширене серед сту-дентiв КНТЕУ (табл. 4). Найбшьша вiдносна кiлькiсть студента, яю палять, споживають вiд 1
до 10 цигарок на день. Також, якщо серед студента КНТЕУ не виявлено суттевих статевих розбiжностей щодо вживання електронних сигарет, то в СумДПУ частка дiвчат, яи палять електроннi сигарети, в 3,8 раза вище вщповщного показника серед хлопцiв. Також у СумДПУ суттево бшьша частка студента, яю вказали, що палять, проте не
змогли визначитись з частотою (iнодi - вкрай показник був вищим утрич^ а серед дiвчат - у рщко). Серед хлопцiв-студентiв СумДПУ цей 5,1 раза, порiвняно зi студентами КНТЕУ.
Таблиця 4
Пор1вняння частоти куршия студентами за статтю, %
Студенти КНТЕУ Студеити СумДПУ
Частота палшня
юиаки, як д1вчата, як1 юиаки, як1 д1вчата, як1
курять курять курять курять
Щодия в1д 1 до 10 сигарет Щодня б1льше 10 сигарет Щодия бшьше 20 сигарет Електронш сигарети 1иод1 курять
67 11,8
20 12,7
83
17
12,5
50 25
12,5 37,5
63,2
5,3 47,4 63,2
Споживання алкоголю е важливим негатив-ним чинником впливу на стан здоров'я молодь Вщповда студенев пiд час анкетування дозволили нам встановити особливосп цього явища з урахуванням стал, обiзнаностi, ВНЗ та курсу навчання. Так, обiзнанi студенти обох ВНЗ дещо рщше, порiвняно з необiзнаними, споживали
алкогольнi та слабоалкогольнi напо! з визна-ченою частотою. Проте вщносна кiлькiсть студентiв, якi вказали, що споживають алкоголь, але не змогли вказати частоту (вкрай рщко, на свята тощо), в обох ВНЗ вища серед обiзнаних студенев (табл. 5).
Таблиця 5
Групи студент1в, як1 вживають алкогольн1 та слабоалкогольн1 напоУ, %
Студеити КНТЕУ Студеити СумДПУ
Частота споживання алкоголю
об1зиаш иеоб1зиаи1 об1зиат иеоб1зиаи1
1-2 рази иа тиждень
2-3 рази на тиждень Бшьше 3 разш иа тиждеиь 1ише
49 18 12 30
55 18 18 9
21,8
3.2
1.3 37,2
21,7 5
21,7
Статевий розподш ошб, якi споживають алкогольнi та слабоалкогольш напо!, дозволив виявити таке. В обох ВНЗ, де проводилось дослщження, вщносна частка хлопцiв, яю споживають алкоголь, була бшьшою порiвняно з дiвчатами.
Проте якщо в КНТЕУ ця перевага була несут-тевою (на 9%), то серед студенпв-юнатав СумДПУ споживання алкоголю виявилося в 1,5 рази часпше порiвняно з дiвчатами (рис. 2).
Розподш вщносно! кiлькостi студенпв, якi вживають алкоголь, за курсом навчання мае сво!
особливостi в кожному ВНЗ, де проводились дослщження (рис. 3). Так, серед оаб, як на-вчаються на першому та другому курсах СумДПУ, найменша кiлькiсть тих, що споживае алкоголь, проте на старших курсах вона тд-вищуеться та в кшщ навчання сягае 66,7%.
Вщносна кiлькiсть студентiв КНТЕУ, яю споживають алкоголь, е найвищою на першому курсi - 69,0%, що в 1,8 раза вище аналопчного показника серед студенпв СумДПУ. На остан-ньому курсi така кшьюсть становить 64%.
80 и
70 -60 -50 -40 -30 -20 -10 -0
58,7
39,4
Юнаки, студенти КНТЕУ Дiвчата, студенти КНТЕУ Юнаки, студенти СумДПУ Д1вчата, студенти СумДПУ
Рис. 2. Пор1вняння студент1в, як1 вживають алкогольш та слабоалкогольш напот, за статтю, %
Порiвнюючи данi щодо ставлення до нарко-тикiв та досвiду споживання наркотичних речо-вин, слiд зазначити, що серед студентiв КНТЕУ досвiд споживання таких речовин набагато вищий порiвняно зi студентами СумДПУ. Так, 2,8% респондента, що навчаються в СумДПУ, повщомили про досвiд споживання наркотиюв, що в 3,7 раза нижче аналопчного показника серед студентiв КНТЕУ (10,3%). На вщмшу вiд
студента СумДПУ, 2% студента КНТЕУ заявили про позитивне ставлення до споживання наркотиюв. Частка тих, яю байдуже ставляться до споживання наркотиюв, у СумДПУ також суттево нижча (10,6%) порiвняно зi студентами КНТЕУ (18%). Негативно до наркотиюв ставляться 75% студента КНТЕУ та 89,4% студента СумДПУ.
100
80 -
60 -
40 -
20 -
69,0
64,0 64,0
53,0
43,60
66,7
50,5
50,0
38,7
31,40
Студенти КНТЕУ, як1 вживають алкоголь, %
Студенти СумДПУ, яга вживають алкоголь, %
□ 1 курс □ 2 курс □ 3 курс □ 4 курс □ 5 курс
0
Рис. 3. Розподш студент1в, як1 вживають алкогольш та слабоалкогольш напот, за курсом навчання, %
Проведет дослщження показали, що незва-жаючи на досить високу обiзнанiсть студентiв, далеко не вс вони усвiдомлюють та мотивоваш дiяти вiдповiдно до наявних знань. Встановлено, що у студентсько! молод^ на И думку, iснуе
низка перепон, стереотипових уявлень та звичок, як перешкоджають здоровому способу життя. Щд час опитування до таких факторiв студенти вiднесли брак вiльного часу (43,8%), вщсутшсть
бажання (30,5%) та низький piBeHb доходiв (30,2%).
Незважаючи на це, юнують фактори, здатнi пiдвищити мотивацiю щодо ведення здорового способу життя та змшити поведiнку студентiв: подовження тривалосп життя (79,6%), покра-щення зовшшнього вигляду (71,5%), збереження здоров'я (вщсутнють хвороб) (58,2%), життевий успiх (46,0%), бажання створити ам'ю (43,2%), «мода» на здоровий спошб життя (30,8%) тощо.
Нами встановлено, що в навчальному процес цих ВНЗ е дисциплши, якi мiстять елементи знань щодо здорового способу життя. Виявилося, що в КНТЕУ викладають таю дисциплши, як «Ппена та санiтарiя», «Оздоровче харчування», «Технолопя спецiальних харчових продукпв». А в СумДПУ е: «Кафедра здоров'я, фiзичноï тера-mï, реабiлiтацiï», «Кафедра медико-бiологiчних основ фiзичноï культури», де викладають такi дисциплши. Таким чином, в обох ВНЗ е дисциплши, яю мютять елементи знань щодо здорового способу життя.
Однак юнують вщмшносп у викладанш цих дисциплш. Якщо в КНТЕУ бшьше уваги при-дшяеться здоровому харчуванню як фактору ризику розвитку захворювань, то в СумПУ увага придшяеться бiльше фiзичному розвитку як фактору здорового способу життя. Тому, на наш погляд, суттево рiзняться сощолопчт показники двох ВНЗ щодо поведшкових факторiв ризику вiдносно палiння та вживання алкогольних напоïв.
На пiдставi власних дослiджень та за даними лтератури встановлено, що в навчальних програмах ВНЗ iснують суттевi вiдмiнностi викладання здоров'язберiгаючих дисциплiн у ^CT^i вищо1' школи. Нерiдко в навчальних програмах шдготовки фахiвцiв у галузях знань, що не належать до наук про людину, взагалi вiдсутнi такi дисциплiни. Бiльшiсть ВНЗ, на-вчальний профiль яких не стосуеться здоров'я людини, взагалi не включають до навчального плану подiбнi програми або знання в них вщображаються частково та однобоко, вщпо-вiдно до вимог певно1' професи. Наслiдком такого процесу е абсолютна або часткова непо-iнформованiсть значно1' кiлькостi студентiв щодо здорового способу життя та ризику розвитку Н1З.
Не викликае сумнiвiв, що одним з важливих завдань пiдготовки студеипв у вищих на-вчальних закладах мае бути формування в них культури здорового способу життя, засвоення основних знань щодо чинниюв ризику розвитку хрошчних неiнфекцiйних захворювань.
Способом вирiшення вищезазначених завдань може стати розробка та запровадження здо-
ров'язбершаючих освiтнiх технологiй у навчаль-ний процес ВНЗ. Результати проведених дослiджень та аналiз науково1' лiтератури з цiеï проблеми дозволили нам розробити Алгоритм впровадження здоров'язбершаючих освiтнiх тех-нологiй у навчальний процес вищих навчальних закладiв Украши, який представлено низкою покрокових задач, що забезпечить ефективнють Алгоритму та його чутливють до змiн вщпо-вiдних соцiологiчних показникiв (рис. 4).
Алгоритм впровадження здоров'язбершаючих освiтнiх технологш у навчальний процес вищих навчальних закладiв Украши розроблено вщпо-вщно та на пiдтримку «Нацiонального плану заходiв щодо неiнфекцiйних захворювань для досягнення глобальних цiлей сталого розвитку на перюд до 2030 року» (2018 р.) та «Комуш-кацшно1' стратегiï Профiлактика/попередження неiнфекцiйних захворювань в Укра1'ш до 2025 року», схвалених експертами МОЗ i европейсь-кого бюро ВООЗ в Украм.
Для досягнення основно1' мети Алгоритму: шдвищення рiвня усвiдомлення молоддю факторiв ризику розвитку Н1З, формування навичок здорового способу життя запропоновано 8 послщовних задач. На першому етапi впровадження Алгоритму необхщне проведення соцюлопчного дослiдження з визначенням обiзнаностi та усвщомлення студентами факторiв розвитку Н1З, виявлення груп ризиково1' поведiн-ки та аналiз базових освiтнiх програм ВНЗ, якi мiстять компоненти здоров'язбертаючих знань. На цьому етапi вщбуваеться визначення в дослiджуванiй когортi наявносп осiб з ризико-вою поведшкою та органiзацiя, за потреби, пси-хологiчноï допомоги.
На основi отриманих даних вщбуваеться роз-робка осв^ньо-шформацшних технологiй щодо факторiв ризику розвитку Н1З з урахуванням специфiки як соцюлопчних показникiв сту-дентiв, так i наявносп в конкретному ВНЗ базових осв^шх здоров'язберiгаючих програм.
З огляду на отримаш нами в ходi анкетування данi при розробщ освiтньо-iнформацiйних техно-логiй, необхщно враховувати поширенiсть стереотипових уявлень щодо перешкод до ведення здорового способу життя та розкриття основних мотивацiйних факторiв подовження життя, покращення зовнiшнього вигляду та здоров'я, усшшшсть людей, яю ведуть здоровий спосiб життя, його вплив на шмейний стан тощо.
Пщвищення рiвня обiзнаностi та усвщом-лення ризику розвитку Н1З, шдвищення моти-вацiï студентсько1' молодi до ведення здорового способу життя та зниження ризиково!' поведiнки
е основним очшуваним результатом впровадження Алгоритму. Воно вщбуваеться шд дiею навчального процесу, оргашзаци позанавчальних
занять студентiв, медiапiдтримки, шдвищення доступност здорового харчування та спортивних споруд.
Мета: тдвищення р1вмя усввдомлення молоддю факторiв ризику розвитку Н1З, формування мавичок здорового способу життя
Рис. 4. Алгоритм впровадження здоров'язбер^аючих освiтнiх техмологiй у навчальний процес вищих навчальних закладiв УкраТни
Оцшка ефективностi впровадження Алгоритму полягае в порiвняльному аналiзi соцюло-пчних показникiв щодо обiзнаностi та усвщом-лення студентською молоддю факторiв розвитку Н1З на початку виконання Алгоритму та наприкшщ проведеного навчального курсу iз застосуванням освiтньо-iнформацiйних техно-логш. Монiторинг показникiв ефективностi Алгоритму забезпечуе адаптившсть осв^ньо-iнформацiйних технологiй щодо факторiв ризику розвитку Н1З, можливють оперативного внесення змiн до окремих навчальних програм та ix удосконалення.
ВИСНОВКИ 1. Встановлено, що переважна бшьшють опитаних студентiв як КНТЕУ, так i СумДПУ обiз-наш, що нерацiональне харчування (87,4% та
85,6% вщповщно), недостатня фiзична актив-нiсть (80,9% та 75,5% вщповщно), зловживання алкоголем (92,2% та 72,2% вщповщно) i тютюно-палiння (91,6% та 73,6% вщповщно) е факторами ризику розвитку нешфекцшних захворювань. Проте j-x^ обiзнанiсть не приводить до усв> домлення загрози для здоров'я цих факторiв, якi визнанi такими, що призводять до розвитку Н1З.
2. Визначено, що студентська молодь не усв> домлюе шкоду для здоров'я та збшьшення ризику розвитку Н1З вiд зловживання солi та цукру, солодких газованих напо]^, маргаришв та спредiв, недостатньоï кiлькостi вживання щодня фрукпв та овочiв, недостатньоï фiзичноï актив-ностi, тютюнопалiння, зловживання алкоголем, споживання наркотичних речовин тощо.
3. Результати проведених дослщжень свщчать про наявнють суттевих вiдмiнностей залежно вщ профiлю ВНЗ у даних анкетування щодо об!з-наностi та усвщомлення студентами факторiв розвитку Н1З, навичок здорового способу життя, поширеностi ризиково! поведiнки тощо. Такi вiдмiнностi, на наш погляд, зумовлеш рiзними тдходами та спрямуванням викладання здо-ров'язбер!гаючих дисциплiн у системi вищо! школи та свiдчать про необхiднiсть подаль-шого доопрацювання та удосконалення ш-формацiйних та навчальних програм для молодi i студентiв з метою покращення !х обiзнаностi та усвщомлення небезпеки основних поведiнкових факторiв ризику розвитку Н1З з точки зору збереження подальшого здоров'я.
4. Розроблений Алгоритм впровадження здо-ров'язберiгаючих осв^них технологiй у навчаль-ний процес ВНЗ дасть змогу значно шдвищити усвiдомлення студентською молоддю небезпеки основних поведшкових факторiв ризику розвитку Н1З з точки зору збереження подальшого здоров'я, а також усвщомлення необхщност ведення здорового способу життя.
5. З метою тдвищення ефективност розроб-леного Алгоритму та його модифшацн необхiдне подальше проведення дослщжень у цьому напрямку, що сприятиме ор!ентацл педагогiчного процесу вищо! школи на формування навичок здорового способу життя та здоров'язбериаючо! поведiнки студентсько! молодi Украши.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Афанасьева В. А., Огинская М. К., Огнева Л. Г. Современные составляющие здорового образа жизни студентов медицинских вузов. Хист. 2017. Вып. 19. С. 409.
2. Гармаш О. I. Формування здоров'я та здорового способу життя у студент!в вищих навчальних заклад!в. URL: http://intkonf.org/garmash-o-i-formuvan-nya-zdorovya-ta-zdorovogo-sposobu-zhittya-u-studentiv-vischih-navchalnih-zakladiv/
3. Глобальный план действий по профилактике неинфекционных заболеваний и борьбе с ними на 2013-2020 гг. / ВОЗ. Женева, 2014. 114 с.
4. Доклад о состоянии здравоохранения в Европе 2015. Целевые ориентиры и более широкая перспектива - новые рубежи в работе с фактическими данными / ВОЗ. 2015. URL: http://www.euro.who.int/_da-ta/assets/pdf_file/0006/293739/European-health-report-2015-full-book-ru.pdf?ua=1
5. Дорогайкина Е. М. Роль здоровья для студентов и педагогов в современном вузе. Решетневские чтения. 2016. № 20. С. 508-511.
6. Достижение девяти глобальных целей по НИЗ, общая ответственность: доклад о ситуации в области неинфекционных заболеваний в мире, 2014 / ВОЗ. 2014. 16 с.
7. Дудорова Л. Ю. Педагог!чн! умови формування потреби в здоровому способ! життя майбутн!х учител!в у процес! ф!зичного виховання: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. В!нниця, 2009. 24 с.
8. Зиновьев Н. А, Зиновьев А. А., Купреев М. В., Святченко П. Б. Информированность студентов технического вуза о параметрах здорового образа жизни. Ученые записки ун-та Лесгафта. 2015. № 11 (129). С. 42-47.
9. Качественные индикаторы для мониторинга достижения целевых ориентиров политики Здоровье-2020 / ВОЗ. Копенгаген, 2014. 50 с.
10. Краткий опросник ВОЗ для оценки качества жизни. The World Health Organization Quality of Life (WHOQOL) - BREF / ВОЗ. 2004. URL: http://www.who.-nt/substance_abuse/research_tools/en/russian_whoqol.pdf)
11. Нацюнальний план заход!в щодо не!нфек-ц!йних захворювань для досягнення глобальних ц!лей сталого розвитку на пер!од до 2030 року: Розпо-рядження Каб!нету М!н!стр!в Укра!ни в!д 6.07.2018 р. № 530-р/2018. URL: http://www.kmu.gov.ua/.../pro_zat-verdzhennya-nacionalnogo
12. Про стратег!ю сталого розвитку «Укра!на -2020»: Затверджена Указом Президента в!д 12.01.2015 р. № 5 / 2015. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/-laws/show/5/2015
13. Показатели развития человеческого капитала / Всемирный банк. 2018. URL: http://http://www.vsemir-nyjbank.org/ru/publication/human-capital
14. Разработка показателей для целевых ориентиров политики Здоровье-2020. Первое совещание группы экспертов (Утрехт, Нидерланды, 18-19 июня 2012 г.) / ВОЗ. 2012. URL: http://www.euro.who.int/_da-ta/assets/pdf_fi le/0016/172510/Developing-indicators-for-the-Health-2020-targets-Rus.pdf
15. Резолюция, принятая Генеральной Ассамблеей ООН 25.09.2015 г. 70/1. Преобразование нашего мира: Повестка дня в области устойчивого развития на период до 2030 года. 70 сессия Генеральной Ассамблеей Организации Объединенных Наций: А/70/L.L URL: http://www.un.org/ga/search/view_doc.asp?symbol =A/RES/70/1&Lang=R
16. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. Киев: МОРИОН, 2001. 408 с.
17. Ц!л! сталого розвитку в Укран!. URL: http://sdg.org.ua/ua/
18. Щор!чна доповвдь про стан здоров'я насе-лення, сан!тарно-еп!дем!чну ситуац!ю та результати
дшльносп системи охорони здоров'я Украши. 2014 piK / МОЗ Украши; ДУ «У1СД МОЗ Украши». Кшв. 2015. 460 с.
19. Evrim Çelebi, Cemal Gundogdu, Aysel Kizilkaya. Determination of Healthy Lifestyle Behaviors of High
School Students. Universal J. Educational Research. 2017. Vol. 5, N 8. P. 1279-1287.
20. Yakymenko I., Tsybulin O., Shapovalov Ye. Healthy lifestyle behaviors among university students in Ukraine. Довкглля та здоров'я. 2017. № 1. C. 41-45.
REFERENCES
1. Afanasyeva VA, Oginskaya MK, Ogneva LG. [Modern components of a healthy lifestyle of medical students]. Hist. 2017;19:409. Russian.
2. Garmash OI. [Formation of health and healthy lifestyle among students of higher educational institutions]. Available from: http://intkonf.org/garmash-o-i-formuvannya-zdorovya-ta-zdorovogo-sposobu-zhit-tya-u-studentiv-vischih-navchalnih-zakladiv/. Ukrainian.
3. [The Global Plan of Action for the Prevention and Control of Noncommunicable Diseases for 2013-2020]. VOZ. Zheneva. 2014;114. Russian.
4. [European Health Report 2015. Targets and a broader perspective - new frontiers in working with factual data]. VOZ ; 2015. Available from: http://www.euro.who.int/_data/assets/pdf_file/0006/293739/ European-health-report-2015-full-book-rupdf?ua=1. Russian.
5. Dorogajkina EM. [The role of health for students and teachers in a modern university]. Reshetnevskie chteniya. 2016;20:508-11. Russian.
6. [Achievement of nine global NCD targets, shared responsibility: Report on the situation of non-communicable diseases in the world, 2014]. VOZ. 2014;16. Russian.
7. Dudorova LYu. [Pedagogical conditions for the formation of the need for a healthy way of life for future teachers in the process of physical education]. [dissertation]. 2009;24. Ukrainian.
8. Zinov'ev NA, Zinov'ev AA, Kupreev MV, Svyat-chenko PB. [Awareness of students of a technical college about the parameters of a healthy lifestyle]. Uchenye zapiski universiteta Lesgafta. 2015;11(129):42-47. Russian.
9. [Qualitative indicators for monitoring the achievement of Health 2020 targets]. WHO. Kopengagen. 2014;50. Russian.
10. [WHO brief questionnaire for assessing the quality of life]. The World Health Organization Quality of Life (WHOQOL). BREF. WHO; 2004. Available from: http://www.who.int/substance_abuse/research_tools/en/ru ssian_whoqol.pdf. Russian.
11. [The National Plan of Measures for Non-Communicable Diseases to Achieve Global Sustainable Development Goals by 2030. The Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated July 6, 2018, N 530-p / 2018.]. Available from: http://www.kmu.gov.ua/.../pro_zatver-dzhennya-nacionalnogo. Ukrainian.
12. [About the Strategy of Sustainable Development "Ukraine-2020". Approved by Decree of the President dated January 12, 2015, N 5/2015]. Available from: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5/2015. Ukrainian.
13. [Human Capital Development Indicators / World Bank. 2018]. Available from: http://http://www.vse-mirnyjbank.org/ru/publication/human-capital. Russian.
14. [Development of indicators for Health 2020 targets. First Expert Group Meeting (Utrecht, the Netherlands, June 18-19, 2012) / WHO. 2012]. Available from: http://www.euro.who.int/_data/assets/pdf_fi le/0016/172510/Developing-indicators-for-the-Health-2020-targets-Rus.pdf. Russian.
15. [The resolution adopted by the General Assembly of the United Nations on September 25, 2015. 70/1. Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development (70th session of the United Nations General Assembly): A / 70 / L.1]. Available from: http://www.un.org/ga/search/view_doc.asp?symbol=A/R ES/70/1&Lang=R. Russian.
16. [Statistical methods in biomedical research using Excel]. Kyiv, MORION. 2001;408. Russian.
17. [Goals of sustainable development in Ukraine]. Available from: http:// sdg.org.ua/ua/. Ukrainian.
18. [Annual report on the health status of the population, sanitary and epidemiological situation and the results of the health care system of Ukraine. 2014. Ministry of Health of Ukraine]. MOZ Ukrai'ni. DU «UISD MOZ Ukraini». Kyiv. 2015;460. Ukrainian.
19. Evrim Qelebi, Cemal Gundogdu, Aysel Kizilkaya Determination of Healthy Lifestyle Behaviors of High School Students. Universal Journal of Educational Research. 2017;5(8):1279-287.
20. Yakymenko I, Tsybulin O, Shapovalov Ye. Healthy lifestyle behaviors among university students in Ukraine. Dovkillya ta zdorov'ya. 2017;1:41-45.
CraTra Hagmm^a go pegaKmi' 30.01.2019
♦
