CC BY
39
Т. 126, № 1. — С. 101-121.
45. Report of the United Nations Scientific Committee on the Effects of Atomic Radiation to the General Assembly. Annex J. Exposures and effects of the Chernobyl accident. — 2000. — 115 p.
46. Harrison R.M., ApSi-mon H.M., Beck H. et al. Radioe-cology after Chernobyl. 3. Atmospheric Pathways [Електрон-ний ресурс] // Режим доступу: http: //www. icsusco-pe.org/downloadpubs/sco-pe50/chapter03.html, втьний.
47. Kirchman R., Bell N.B., Coughtrey P. J., Frissel M. et al. Radioecology after Chernobyl. 4. Terrestrial Pathways [Електрон-ний ресурс] // Режим доступу: http://www.icsusco-pe.org/downloadpubs/sco-pe50/chapter04.html, втьний.
48. HamiltonTaylor J., Kelly M., Kershaw P., Lambert C.E. et al. Radioecology after Chernobyl. 5. Radionuclide Aquatic Pathways [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.icsusco-pe.org/downloadpubs/sco-pe50/chapter05.html, втьний.
49. Pollanan R., Ikahei-monen TK., Klemola S., Juhanoja J. Identification and analysis of a radioactive particle in a marine sediment sample // J. Environ. Radioact. — 1999. — Vol. 45. — P 149-160.
50. Silva R.J., Nitsche H. Acti-nide environmental chemistry // Radiochim. Acta. — 1995. — Vol. 70/71. — P. 377-396.
51. Кашпаров В.О., Лев-чукС.Е., Йощенко В.И. и др. Анализ дисперсности радиоактивных аэрозолей при лесных и луговых пожарах на загрязненных в результате аварии на ЧАЭС территориях // Предупреждение, ликвидация и последствия пожаров на радиоактивно загрязненных землях. — Гомель: ИЛ НАН Беларуси, 2002. — Вып. 54. — С. 142-145.
52. Кашпаров В.О., Хомути нш Ю.В., Глуховский О.С. та Ы. Оцшка небезпечност вторин-ного в^рового переносу радю-активних аерозолiв пюля част-кового осушення водойми-охо-лоджувача ЧАЕС // Бюлетень еколопчного стану зони вщчу-ження та безумовного (обов'яз-кового) вщселення. — К.: Чор-нобильiнтерiнформ, 2003. — № 1 (21). — С. 67-74.
53. Report of the United Nations Scientific Committee on the Effects of Atomic Radiation to the General Assembly. — 2000. — 17 p.
Надiйшла до редакцИ 15.04.2009.
THE WHO STRATEGY CONCERNING PREVENTIVE MAINTENANCE OF NON-COMMUNICABLE DISEASES AND STRUGGLE AGAINST THEM: MODERN ASPECTS OF REALIZATION OF PROGRAM CINDI IN UKRAINE
Gulich M.P., Koblyanska A.V.
СТРАТЕГ1Я ВООЗ ЩОДО ПРОФ1ЛАКТИКИ НЕ1НФЕКЦ1ЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ТА БОРОТЬБИ З НИМИ: СУЧАСН1 АСПЕКТИ РЕАЛ1ЗАЦП ПРОГРАМИ CINDI В УКРА1Н1
70-х роках минулого столiття стало цтком зрозумiло, що не-iнфекцiйнi захворювання (Н1З), TaKi як хвороби серцево-су-динно)' системи, рак, дiaбет, хроычш хвороби легенiв тощо, лежать важким тягарем на населены вах кра'ш свiту, у тому чист й Укра'ши. I нинi, у ХХ1 сто-лiттi, Н1З залишаються най-бiльш серйозною загрозою здоров'ю населення, охоронi здоров'я та економiчному розвитковi кра'ш.
За даними офщмних стати-стичних мaтерiaлiв, в УкраТы у структурi смертностi перева-жають хвороби системи крово-обiгу, новоутворення, хвороби оргaнiв травлення та дихальноТ системи тощо (рис. 1).
На жаль, за прогнозами фа-хiвцiв, ця проблема збереже свою актуальнють i у найближ-чому майбутньому [3]. Дослщ-ники рiзних кра'ш вiдзнaчaють, що нинi цi хвороби значно по-молодшали, що, безсумывно, призводить до соцiaльних та економiчних втрат суспiльствa [1, 4-6]. Тому швестування у профiлaктику i бтьш ефектив-ну боротьбу з нешфекцмними захворюваннями дозволить одержати нaйбiльшу вщдачу, а також принести значну користь як у гaлузi охорони здоров'я, так i у гaлузi економки.
Встановлено, що найбтьш поширенi неiнфекцiйнi захворювання пов'язаш з одними i тими факторами ризику i ха-рактеризуються загальними детермiнaнтaми та загальними можливостями Тх профтакти-ки. I тому для боротьби з ними може використовуватися едина стратепя профтактики.
З огляду на це, на початку 80-х роюв минулого сташття Всесв^ня оргaнiзaцiя охорони здоров'я розробила та запро-понувала загальнонацюнальну програму iнтегровaноï профи
ГУЛ1Ч М.П., КОБЛЯНСЬКА А.В.
ДУ "1нститут ппени та медичноТ екологií iм. О.М. Марзеева АМН УкраТни", м. КиТв
УДК: 616021/084:001.83:061.1
СТРАТЕГИЯ ВОЗ ОТНОСИТЕЛЬНО ПРОФИЛАКТИКИ НЕИНФЕКЦИОННЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ И БОРЬБЫ С НИМИ: СОВРЕМЕННЫЕ АСПЕКТЫ РЕАЛИЗАЦИИ ПРОГРАММЫ CINDI В УКРАИНЕ Гулич М.П., Коблянская А.В. Проанализирован европейский и украинский опыт Общенациональной программы ВОЗ интегрированной профилактики неинфекционных заболеваний dNDI (^untrywide Integrated Non-communicable Disеasеs Intervention (dNDI) the WНО ргодгатте). Приведены основные положения Стратегии ВОЗ предупреждения хронических заболеваний в Европе. Определена роль факторов риска, связанных с образом жизни, в развитии хронических неинфекционных заболеваний. Предложено перспективное направление будущих проектов в рамках Программы dNDI в Украине.
© Гул'ч М.П., Коблянська А.В. СТАТТЯ, 2010.
THE WHO STRATEGY CONCERNING PREVENTIVE MAINTENANCE OF NON-COMMUNICABLE DISEASES AND STRUGGLE AGAINST THEM: MODERN ASPECTS OF REALIZATION OF PROGRAM CINDI IN UKRAINE Gulich M.P., Koblyanska A.V. The European and Ukrainian experience of the National program the WHO of the integrated preventive maintenance of non-communicable diseases CINDI (Countrywide Integrated
Non-communicable Disease Intervention (CINDI) the WHO programme) is analyzed. Substantive provisions of the WHO Strategy of the prevention of chronic diseases in Europe are resulted. The role of risk factors which are connected to a lifestyle, in development of chronic non-communicable diseases is determined. The perspective direction of the future projects is offered within the framework of Program CINDI in Ukraine.
лактики нешфекцмних захво-рювань, так звану програму CINDI (Countrywide Integrated Non-communicable Disease Intervention (CINDI) the WHO programme) [6].
Мета CINDI — пщтримати у краТнах-учасницях розвиток комплексних штегрованих стратепй щодо профшактики нешфекцмних захворювань (Н1З) та послаблення Т'хшх нас-лщюв шляхом
□ поеднання умов охорони здоров'я i профшактики захворювань та розвиток мiжсекто-рального ствроб^ництва з за-лученням населення;
□ посилення ролi пра^вни-юв охорони здоров'я;
□ покращання використання юнуючих ресурав.
Завдання CINDI — знизити ризик розвитку неЫфекцмних захворювань шляхом зменшен-ня властивих цим захворюван-
ням факторiв ризику (папшня, нерацюнального харчування, недостатньо!' фiзичноï активности зловживання алкоголем та психоемоцмного стресу).
Ця програма з найбшьшим устхом втiлюеться бвропейсь-ким регiональним бюро ВООЗ. Розпочалася вона з проведен-ня пщготовчих нарад, i поступо-во краïни почали пiдписувати угоду з бвропейським репо-нальним бюро ВООЗ щодо уча-
Таблиця 1
Тягар хвороб i смертнють через Н1З в ввропейському perioHi ВООЗ (за даними 2005 року) [1]
е
Група причин (провщы Н1З) Тягархвороб (DALYs*) (тис.) % вс1х причин хвороб Кшькють смертей (тис.) % вах причин смертей
Серцево-судиннi захворювання 34421 23 5067 52
HepBOBO-n^xi4Hi розлади 29370 20 264 3
Онкологiчнi захворювання (злоякiснi новоутворення) 17025 9 1855 19
Хвороби шлунково-кишкового тракту 7117 11 391 4
Захворювання дихальних шляхiв 6835 5 420 4
Розлад органiв чуття 6339 4 0 0
Хвороби опорно-рухового апарату 5745 4 26 0
Цукровий дiабет 2319 2 153 2
Захворювання порожнини рота 1018 1 0 2
Bei Н1З 115339 77 8210 86
Bei причини 150322 9564
е
Примтка:* — DALYs (показник DALY) — показник, який використовуеться для вим'ру загального тягаря хвороб та вдображае кшькють роюв здорового життя, що втрачене через хвороби, iнвалiднiсть та передчасну смерть.
Рисунок 1 CTi у програмк З того часу CINDI Структура причин смертност населення УкраГни в ввропейському репоы пере-
у 2007 poui (%) [2] росла у велику спшьну роботу з
профшактики нешфекцмних захворювань та укpiплeння здоров'я. Вона також спугуе одним з мeханiзмiв втiлeння репо-нальноТ пoлiтики "Здоров'я-ХХ1". Hапpикiнцi 1990-х роюв у peалiзацiТ програми ВООЗ CINDI брали участь вже 27 кра-Тн бвропейського peгioну i Канада, а ще 5 краТн знаходяться у пpoцeсi приеднання до вико-нання цiеТ програми (табл. 1).
Досвщ ClNDI показав, що кра-Тни можуть починати проекти з невеликих обмежених за мас-
u хвороби системи кровооб^у
■ рак
□ зовнiшнi причини смерт
□ хвороби оргашв травления
■ хвороби оргашв дихання
□ Ыфекцмн хвороби
■ iишi причини
штабами та кiлькiстю демон-страцiйних районiв. Бiльшiсть програм починалася на piBHi де-монстрацiйного району. З часом таю проекти можуть виро-сти до реалiзацN заходiв у масштабах Bciei краТни, але з рiз-ною швидкiстю (Фiнляндiя, Пор-тугалiя, Словеыя, Канада). Де-монстрацiйнi програми e потуж-ним засобом формування на-цiональноí полiтики. Кiнцевою метою нацюнальних програм CIN DI e поширення Ытеграль-них заходiв втручання на всю краТну або повного сприяння у здмсненш комплексних дiй у масштабах краТни.
На початку нового стол^тя ВООЗ було прийнято Страте-гю запобiгання хронiчним зах-ворюванням в бврот на основi узагальненого досв^у CINDI [7]. бвропейське бюро CINDI запропонувало систему стра-тегiчних цшей та принципiв що-до хроычних хвороб. Загаль-
Б1ОЛОГ1ЧН1 ФАКТОРИ ДОВК1ЛЛЯ
Ця стратегiя на початку нового столiття видiляe чотири основы хрошчш захворюван-ня: серцево-судиннi захворю-вання, рак, хронiчнi обструк-тивш захворювання легенiв i дiабет.
Основна увага придТпяеться чотирьом факторам, пов'яза-ним зi способом життя: тютю-нопалiнню, рацiону харчуван-ня, фiзичнiй активностi, алкоголю.
Рисунок 2
Фактори ризику виникнення нешфекцшних захворювань за даними ВООЗ (2006 р.) [4]
пщвищений кров'яний
тиск 12,80%
iHШi
40,40%
гiподинамiя
3,50%
тютюн 12,80%
недостатне споживання фрукт1в i овоч1в
4,40%
ною метою uie'i стратеги е yKpi-плення та збереження здо-ров'я, а також запоб^ання poзвиткoвi хpoнiчних захворювань шляхом розробки захoдiв у галузi громадського здоров'я на мiсцeвoму piвнi, на piвнi краТни та бвропейського peгioну. Cтpатeгiчна основа зниження поширеност HI3 (з пoзицiТ CINDI) представлено на схемк 1Т можна назвати ще стpатeгiею чотирьох (рис. 3).
алкоголь 10,10%
пщвищений вмют холестерину у KpoBi 8,70% надмiрна маса тiла 10,10%
Це, у свою чергу, мае призве-сти до покращання характеристики шдивщуального ризику шляхом впливу на чотири бю-логiчнi фактори ризику: над-мiрну масу тТпа, гiпертензiю, порушення вуглеводного та жирового обмiнiв.
Для досягнення цього необхщно застосувати чотири комплексы тдходи: зниження iндивiдуального ризику (для оаб з категорií високого ризику), зниження ризику у масштабах населення загалом (спря-мовано на со^альы детерми нанти), рацюнальне викори-стання медико-санiтарних служб (шляхом надання бТпьш широких можливостей системi первинноí медико-санiтарноí допомоги), пiдтримка з боку системи спрямованост до вузьких спещашстчв.
Всi цi заходи мають бути пов'язаними з покращанням функцiонування со^ально-еко-номiчного середовища, для чо-го необхiдно зосередити голов-ну увагу на чотирьох основних со^альних детермiнантах Н1З: бщност^ вiдсутностi можливо-стi отримати осв^, безробiттi та соцiальнiй нерiвностi.
I нарешт, чотири основнi шляхи реатзаци стратеги: розробка полiтики, укртлення оргашза-цiйно-кадрового потенцiалу, проведення досшджень i поширення iнформацií та досвщу.
Таким чином, у стратеги ВООЗ "Здоров'я для вах" здоров'я населення розглядаеться Таблиця 2
Участь кра'Гн у реалiзацFí програми ВООЗ CINDI
Краíни-учасницi Програми CINDI Австрiя, Бiлорусь, Болгарiя, Угорщина, Ымеччина, Iспанiя, Iталiя, Канада, Казахстан, Ктр, Киргизiя, Латвiя, Литва, Мальта, Польща, Португалiя, Республка Молдова, Росiйська Федеращя, Румунiя, Словаччина, Cловенiя, Сполучене Королiвство, Туркменiстан, Украíна, Фiнляндiя, Хорватiя, Чеська Республка, Естонiя
Кра'ши, якi перебувають у процес приеднання до Програми CINDI Азербайджан, Боснiя i Герцеговина, Грузiя, Cербiя i Чорногорiя, Македонiя
як 1нтегральна I нев1д емна ча-стина загального соц1ального розвитку [8].
До справи покращання здо-ров'я населення залучаються не тшьки служба охорони здо-ров'я з1 своТми переважно л1ку-вальними функц1ями, а також I вс1 1нш1 сектори, як1 створюють соц1альне, економ1чне, при-родне та культурне середови-ще. Саме таке сприятливе для здоров'я середовище допома-гае людиш у вибор1 здорового способу життя.
Вказаний принцип м1жсекто-ральних д1й слугуе основою нового Ытегрованого, мультидис-ципл1нарного п1дходу, направле-ного на сусп1льство, що сприяе контролю та зниженню пошире-ност1 Н1З (акцент на укр1пленн1 здоров'я та запоб1ганн1 хворобам через юнуючу систему охорони здоров'я, а також на актив-ну участь громади та Ыдивщуу-м1в), тобто в1н б1льш широкий, н1ж традиц1йна робота одних лише служб охорони здоров'я.
Новаторськ п1дходи ВООЗ щодо профшактики Н|З були позитивно сприйнят1 системою охорони здоров'я та медичною громадськютю УкраТни.
1994 року УкраТна приеднала-ся до виконання програми С^6| у рамках дослщжень по-ширення фактор1в ризику зах-ворювань серцево-судинноТ системи. Програма виконува-лася на баз1 1нституту кардюло-г1Т АМНУ (кер1вник програми — професор 1рина Смирнова).
Метою достджень була оцш-ка частоти факторiв ризику розвитку серцево-судинних захворювань (ССЗ), зокрема серед чоловiчого населення м. Киева вком вiд 20 до 64 ро-кiв. Програма обстежень пе-редбачала оцiнку сощально-демографiчного статусу, опи-тування щодо палшня та рiвня фiзичноí активностi, вимiрю-вання артерiального тиску, ан-тропометричш вимiрювання з розрахунком iндексу маси тша (1МТ), визначення вмiсту лт^в та лiпопротеíдiв у кровi.
Результати проведених дослщжень переконливо свщчили про високу частоту поширено-ст серед дорослого чоловiчого населення м. Киева таких фак-торiв ризику, як тютюнопалЫня, надмiрна маса тша, артерiаль-на гiпертензiя. Встановлено, що висока частота вказаних ри-зик-факторiв асоцiюеться з не-рацiональним "атерогенним" характером харчування. У зв'язку з цим робочою групою CINDI УкраТна у 2001 рощ було розроблено та видано поабник "Принципи здорового харчування (CINDI УкраТна). Поабник для полiпшення якостi роботи" [9]. Цей поабник е адаптова-ним для УкраТни варiантом ре-комендацм ВООЗ з харчування ("CINDI dietary guide").
В УкраТн у рамках програми CINDI з моменту пщписання Угоди виконувалися дослщжен-ня загалом у демонстрацiйному районi декiлькох адмЫютратив-
Таблиця 3
Особливостi моделей розвитку програми CINDI у рiзних кражах
У масштабах вае'Т краТни з самого початку К1пр, !сланд1я, Мальта
Всеоб'емне втручання в одному демонстрацшному район! з поступовим розширенням до масштаб1в вс1еТ краТни Ф1нлянд1я, Португал1я, Словен1я
Пол1тика щодо хрон1чних захворювань, яка прийнята для вс1еТ краТни Канада
Декшька демонстративних район1в, що представляють адм1нютративну структуру краТни, з посл1довною розробкою нацюнапьно'Т пол1тики охорони здоров'я та плану дм з боротьби з хрон1чними захворюваннями Литва
Крупний рег1он в якост1 демонстративного району з подальшою комплексною програмою для всього бвропейського рег1ону Австр1я, Н1меччина, !спан1я, Англ1я
Демонстративн1 райони у дектькох адм1н1стративних одиницях з елементами втручання у масштабах вае'Т краТни Бшорусь, Чеська Республ1ка, Естон1я, Угорщина, Польща, Словаччина, УкраТна
Декшька демонстративних район1в з поступовим переходом у програми для всього регюну та розробкою план1в д1Т для вае'Т краТни Болгар1я, Рос1йська Федерац1я
них одиниць з елементами втру-чання у масштабах всiеí краТни виключно щодо поширення факторiв ризику розвитку сер-цево-судинних захворювань.
Профшактика як концептуальна основа охорони здоров'я УкраТни послужила основою для розробки широкого загалу державних цшьових програм, а саме: державноТ програми за-побтання та лiкування серце-во-судинних i судинно-мозко-вих захворювань (2006-2010); державноТ цшьово'Т програми "Цукровий дiабет" (2009-2013); державноТ програми "Дитяча онкологiя" (2006-2010); програми профшактики i лiкування артерiальноí гiпертензií в Укра-íнi (затверджена Указом президента УкраТни № 117/99 вщ 04.02.1999 р.), Мiжгалузевоí комплексноТ програми "Здоров'я наци" (2002-2011).
бвропейське бюро ВООЗ вд значае, що суттевим недолком у вирiшеннi проблеми профи лактики Н1З програмно-цшьо-вим методом залишаеться вд сутнiсть розробок виключно стосовно факторiв ризику. Не юнуе загальнонацiональноí по-лiтики вщносно хронiчних неш-фекцiйних захворювань. Адже програму iнтегрованоí профи лактики хроычних захворювань до цього часу на нацюнально-му рiвнi не затверджено.
бвропейське бюро ВООЗ також вщзначае, що у краТнах-уча-сницях програми ClNDI так i не вщбулося бажаноТ вираженоТ концентрацií зусиль на неЫфек-цiйних захворюваннях для отри-мання позитивних результатiв щодо здоров'я. Техшчш програми, як виконувались i викону-ються, дють iзольовано одна вiд одноТ, не встановлено ефек-тивноТ координацií мiж такими важливими блоками, як Ыщати-ви з укрiплення здоров'я. Не ю-нуе необхiдноí та достатньоТ структури, яка б вiдповiдала но-вим потребам, що виникли [10].
Накопичений свтовий досвiд свiдчить про те, що таю основы Н1З, як серцево-судиннi, рак, хронiчнi обструктивнi захворю-вання легенiв, дiабет е наслд ком декiлькох типiв поведЫки, пов'язаних зi способом життя. На сьогодш бiльшiсть евро-пейських краТн при виконаннi своТх нацiональних програм CINDI надають перевагу роботам одночасно з декшькома факторами ризику, яю визнача-ють спосiб життя людини [11].
У сучасному суспiльствi альтернативного шляху збереження здоров'я та запоб^ання розвит-кoвi HI3, кpiм впровадження здорового способу життя, не юнуе. ВООЗ в "Основах пол^ики до-сягнення здоров'я для вах у XXI стoлiттi в бвропейському регю-нГ — "Здоров'я-XXI" чiткo визна-чае як одну iз задач: до 2015 року люди в уах прошарках сус-пiльства пoвиннi прийняти бшьш здоровий спoсiб життя [8].
У новм CтpатeгiТ' запoбiгання
poзвиткoвi HI3 CINDI видiляе чо-тири основы фактори, що пoв'язанi зi способом життя (вжи-вання тютюну, фiзична актив-нiсть, хаpчoвi звички та вживання алкоголю), i визначае Тх як прю-pитeтнi напрямки втручання [7].
Однак у сучасному свт, що дуже змшюеться, на поведшку та спoсiб життя суттево вплива-ють eкoнoмiчна криза та таю процеси глoбалiзацiТ, якi ведуть до тдвищення впливу фактopiв ризику, особливо серед молодк Так, в умовах глобатзаци зро-стання тpанснацioнальних ком-панiй, що випускають тютюнoвi вироби, слабоалкогольш напоТ, хаpчoвi продукти, яю одержали назву "Тжi-смiття" ("джанк-фуд"), значною мipoю призво-дять до поширення несприят-ливих фактopiв способу життя, таких як змши pацioну харчу-вання, харчових звичок i тдви-щення бioлoгiчних фактopiв ризику — надмipнoТ маси тша.
На eвpoпeйськiй кoнфepeнцiТ ВООЗ з боротьби з ожиршням 2006 року було визначено, що ожиршня — це глобальна проблема охорони здоров'я. Ет-дeмiя ожиршня е одшею з най-важливших проблем охорони здоров'я в бвропейському ре-гioнi ВООЗ, де половина доро-слого населення i кожна п'ята дитина мають надлишкову ма-су тiла, а третина з них вже страждае на ожиршня. На кон-фepeнцiТ було визначено, що особливо небезпечною е тен-дeнцiя до розвитку oжиpiння, яка спостертаеться серед ди тей та тдл^юв. Вiдзначалoся також, що серед тдттюв^в-чаток, а за останшй час i хлоп-чикiв нерщко зустpiчаеться по-рушення харчовоТ поведшки — ненормальне зростання апети-ту. Це призводить до швалщи-заци людей молодого вiку, по-силення епщеми oжиpiння серед дорослого населення та створюе загрозу здоров'ю на-ступних пoкoлiнь [13].
Змши у технологи переробки та виробництва харчових продукт i тopгoвiй пoлiтицi, що сталися за останн дeсятилiття, значно вплинули на добовий рацюн населення та хаpчoвi звички. Треба обов'язково враховувати, що глoбальнi зми ни харчових звичок можуть суттево впливати не тшьки на спо-сiб життя i здоров'я населення, а й на розвиток сшьського гос-подарства та харчовоТ проми-слoвoстi. I все це вже вщбу-ваеться в Укра'Тш. Вiтчизнянi виробники все частiшe перехо-дять на виробництво дуже популярно'!' серед д^ей i пщл™в "Тжi-смiття" (чiпсiв, сухаpикiв, солодких безалкогольних та слабоалкогольних напоТв то-що). Вiдзначаються також гло-бальнi змiни руховоТ активнoстi та шюдливих звичок.
У пepioд eкoнoмiчнo! кризи вiдбуваеться збiднeння населення та посилюеться загроза споживання населенням суро-гатних продук^в харчування. Екoнoмiчна нeдoступнiсть нату-ральних харчових продук^в для населення, з одного боку, та на-магання виробниюв здешевити свою пpoдукцiю за рахунок не-харчових iнгpeдiентiв (харчових добавок), з другого, призводять
до суттевих яюсних змш у рацю-нi харчування всiх верств населення, у тому чист д^ей дoшкiльнoгo та шкiльнoгo вiку. HoBi глобальнi реалГГ загрози пщвищення негативного впливу факторгв ризику Н1З
1. Глoбальнi тенденци виробництва та peалiзацiТ продук^в харчування:
□ Зростання кiлькoстi та об-сягiв виробництва транснацю-нальними компашями тютюно-вих виpoбiв, слабоалкогольних напоТв, харчових продук^в, якi одержали назву "джанк-фуд" ("Тжа-смiття");
□ Змiни у технологи пере-робки та виробництва харчо-вих продук^в (застосування великого обсягу харчових добавок);
□ Змши яюсного складу про-дуктiв харчування;
□ Агресивна рекламна та торгова пoлiтика щодо продук-тiв, якi пiдвищують ризик розвитку Н!З;
□ Перехщ вiтчизняних виробниюв на виробництво продукт "джанк-фуд".
2. Глoбальнi тeндeнцiТ щодо фiзичнo! активнoстi, шкiдливих звичок:
□ Залежнють вiд кoмп'ютepiв
Рисунок 3
Стратепя запобггання хронгчним нешфекцшним захворюванням (з позицГГ CINDI)
Зменшення
тягаря Н1З:
CCЗ
Рак
ХОЗЛ
Дiабeт
Полгпшення соц!ально-економ1чних умов шляхом контролю чотирьох соц1альних детерм1нант Н1З: Бiднiсть Oсвiта Зайнятють Coцiальна нepiвнiсть
ДГГ, зосереджен1 на чотирьох факторах, пов'язаних з1 способом життя:
Тютюн Харчування Фiзична активнють Алкоголь
Надання систем! охорони здоров'я
б!льш широких можливостей для реагування
Супутне зменшення чотирьох б!олог!чних фактор!в ризику:
Надлишкова маса тiла Гiпepтeнзiя Гiпepлiпeмiя Порушення вуглеводного oбмiну
Чотири основн! стратеги для реал!зацп:
Пол^ика Змiцнeння кадрового пoтeнцiалу Проведення дoслiджeнь Поширення досвщу
Чотири комплексн! стратег!чн! п!дходи:
Зниження ризику для
всього населення Зниження ризику для окремих оаб Надання бшьш широких можливостей первиннш медико-саытарнш
дoпoмoзi Залучення вузьких спeцiалiстiв
i комп ютерних irop;
□ Низька рухова активнiсть;
□ Зловживання алкоголем, наркотичними речовинами тощо.
3. Екoнoмiчна криза:
□ Намагання виробниюв здешевити свою продукцю за рахунок нехарчових iнгpедieн-тiв (харчових добавок);
□ Збщнення населення;
□ Екoнoмiчна недoступнiсть натуральних пpoдуктiв харчу-вання для населення;
□ Загроза споживання насе-ленням сурогатних продук^в харчування.
Зниження якiснoгo складу ра-цioну харчування та формуван-ня у дiтей та тдл™в непра-вильних харчових звичок ство-рюють суттеву загрозу для Тх-нього здоров'я i для здоров'я наступних поколшь через пiдвищення ризику розвитку хроычних неiнфекцiйних захворювань. Вщомо, що хpoнiчнi не-шфекцмы захворювання у ди тей майже у 30% випадюв приз-водять до первинноТ швалщно-стi дорослого населення [14].
Зрозумшо, що екoнoмiчна криза охопила весь свiт, а про-цеси глoбалiзацiï керуються ви-могами pинкoвoï екoнoмiки. Це потребуе негайного проведен-ня дiйoвих захoдiв з приборкан-ня негативних со^альних нас-лiдкiв для охорони здоров'я та довкшля. Тому вже зараз необхщно вживати великомас-штабнi стратепчш заходи щодо зменшення пoшиpенoстi фак-тopiв ризику, пов'язаних зi способом життя, особливо нераци онального харчування, тютюно-палiння, зловживання алкоголем та недостатньою фiзичнoю активнютю. Пpiopитет в^а-еться кореГуючим заходам умов життя (на роботу у шкoлi тощо), здiйснення яких буде залежати в[д со^ально-еконо-мiчних реалм у деpжавi [15, 16].
Ниш в УкраМ збереження "по-тен^алу здоров'я для здорових" та профшактика Н|З за рахунок корегування способу життя як напрямок тдвищення iндексу здоров'я нацй' набувае все бшь-шого значення. Законодав-ством Укpаïни сприяння збере-женню здоров'я та здоровому способу життя визначено як один з основних напpямiв державно!' пол^ики охорони здоров'я, що передбачае необхд нють багатосекторно'' дiяльнoстi з залученням держави, грома-ди, некoмеpцiйних i комерцй них неурядових opганiзацiй та
iндивiдуумiв. Концептуально стpатегiю формування здорового способу життя сформульова-но в Основах законодавства про охорону здоров'я, де цьому пи-танню присвячено спе^альну статтю [17] (ст. 32. Сприяння здоровому способу життя насе-лення) та у Концепци загально-державно' цiльoвoï со^ально'' програми "Здорова нацiя" на 2009-2013 pp. [18].
Стратепя "збереження здо-ров'я для здорових" передбачае спрямування зусиль, передуам на дитяче населення як потен-цiал майбутнього здоров'я нацiï, здоров'я наступних поколшь. У цьому вiцi ще можна суттево вплинути на формування здорового способу життя [19].
Нин найбшьш вразливою ка-тегopieю дитячого населення щодо впливу на здоров'я рацю-ну харчування, фiзичнoï актив-нoстi, pизикoвoï пoведiнки в умовах глoбалiзацiï та еконо-мiчнoï кризи е пiдлiтки. Про те, що питання здоров'я тдл™в в УкраМ стoïть надзвичайно гос-тро, свщчить pезoлюцiя круглого столу на тему: "Нагальш питання охорони здоров'я тдлт кiв Украши", який вiдбувся 19 червня 2009 р. у примщенш Веpхoвнoï Ради Украши (за го-ловуванням голови Ком^ету ВР Укpаïни з питань охорони здоров'я БахтеевоТ Т.Д.) за участю пpедставникiв Кoмiтету з питань охорони здоров'я ВР Украши, Представництва Дитячого фонду ООН "UNISEF", Проекту Агентства США з мiжнаpoднoгo розвитку (USAID) "Разом до здоров'я" та фахiвцiв piзних державних установ, пщпоряд-кованих Академп медичних наук Укpаïни. Учасники круглого столу наголосили, що "... необхщно звернути увагу орга-шв деpжавнoï влади на невд кладне забезпечення дieвoï деpжавнoï пoлiтики щодо фор-мування здорового способу життя серед тдл^юв, раннього виявлення та попередження у них проблем фiзичнoгo та пси-хiчнoгo здоров'я, захисту вiд ризикових форм поведшки, включаючи зловживання тютюном, алкоголем, наркотиками, захисту вщ пасивного куpiння, створення сприятливого сере-довища у ам! та суспiльствi" [20]. ^м того, учасники круглого столу зазначили, що ос-новним напрямком системи охорони здоров'я тдл™в мае бути профшактична спрямова-
HicTb. Свтовою практикою доведено, що, спираючись на доктрину "фaктоpiв ризику", ли Kapi первинного ланцюга охорони здоров'я можуть провади-ти реальну пpофiлaктичну роботу не тшьки на Ыдивщуально-му piвнi, але й впливати на формування у суспшьств^ насампе-ред серед молодо потреби у здоровому cпоcобi життя.
I хоча cтpaтегií, моделi та ме-тоди укpiплення здоров'я не об-межуються будь-якою одшею проблемою охорони здоров'я, а стосуються усього населення, вивчення поширеност факто-piв ризику Н1З серед тдлт^в мае великi переваги при фор-мувaннi "здоров'я для здорових" майбутых поколiнь. Нинi Укра'на знаходиться на cтaдií розробки нового проекту у рамках програми CINDI для обфунтування комплексних н тегральних cтpaтегiчних захо-дiв щодо профшактики неш-фекцiйних захворювань.
Л1ТЕРАТУРА
1. Preventing chronic diseases: А vital investment. Geneva, World Health Organization, 2005 (http:// www.who.int/chp/chronic_dis-ease_report/full_report.pdf).
2. Статистичний щор1чник Украши за 2007 pk / Державний комiтет статистики Укра'ни. — К.: Консультант, 2008. — 572 с.
3. Профилактика неинфекционных заболеваний и борьба с ними: осуществление глобальной стратегии. Доклад секретариата. // 61 сессия Всемирной Ассамблеи здравоохранения (WHA ). — Документ А61/8, 2008.
4. McQueen D.V. Continuing efforts in global chronic disease prevention / Prev. Chronic. Dis. — 2007. — № 4 // http://www. cdc.gov/pcd/issu-es/2007/apr/ 07_0024.htm
5. Курс на оздоровление. Европейская стратегия профилактики и борьбы с неинфекционными заболеваниями / Региональное бюро ВОЗ. — Копенгаген, 2006. — 65 с.
6. Протокол и практическое руководство. Общенациональная интегрированная программа профилактики неинфекционных заболеваний (CINDI). — Копенгаген, Региональное бюро ВОЗ, 1996. — 100 с.
7. Стратегия предупреждения хронических заболеваний в Европе. Основное внимание действиям общества по укреплению общественного здоровья. Видение стратегии с позиций CINDI. — Копенгаген, Региональное бюро ВОЗ, 2005.
8. европейская база данных "Здоровье для всех" / http://
www.evro.who.int/
9. Принципи здорового харчування / Поабник для полтшення якостi роботи. — К., 2001. — 20 с.
10. 2008-2013. Action Plan for the Global Strategy for the Prevention and Control of Noncommuni-cable Diseases / WHO. — Geneva: WHO, Regional Office for Europe, 2008. — 42 p.
11. Предлагаемый Второй план действий в области пищевых продуктов и питания для Европейского региона ВОЗ на 20072012 гг., 2007 (http://www. evro/ who.int.)
12. Preventing chronic diseases: А vital investment. Geneva, World Health Organization, 2005 (http: //www.who.int/chp/chronic_dis-ease_report/full_report.pdf)
13. Европейская министерская конференция ВОЗ по борьбе с ожирением "Питание и физическая активность в интересах здоров'я", Стамбул, Турция, 1517 ноября 2006 г. (http://www. evro/ who.int.)
14. Проблема ожирения в Европейском регионе ВОЗ и стратегии ее решения. Резюме. — Копенгаген: ВОЗ, 2007.
15. Курс на оздоровлення. бвропейська стратепя профн лактики та боротьби з неЫфек-цмними хворобами. — Копенгаген, бвропейське бюро ВООЗ, 2006 р. (http: // www.euro. who.int/ document/ RC 56 / rdoc.08.pdf)
16. Глобальная стратегия ВОЗ по питанию, физической активности и здоровью. Руководство для стран по мониторингу и оценке осуществления.— Всемирная организация здравоохранения, 2009
— 47с. (http: // www.euro.who.int/ document^d^. (http: //www.euro. who.int/document/рdf)
17. Основи законодавства УкраУни про охорону здоров'я (остання редак^я вщ 01.01.2009) // Вщомост Верховно)' Ради УкраУни (ВВР). — 1993.
— № 4. — ст. 32.
18. Розпорядження Кабнету Мiнiстрiв УкраУни № 731-р вщ
21.05.2008 р. "Про схвалення Концепци ЗагальнодержавноУ цн льовоУ сошальноУ програми "Здорова на^я" на 2009-2013 роки" // Офщмний вюник УкраУни в i д 02.06.2008. — 2008.— № 37. — С. 26, ст. 1241, код акту 43145/2008.
19. ТаллЫська хар™: Системи охорони здоров'я для здоров'я та добробуту / (http: // www.euro.who.int/document/ E91438r.pdf)
20. Резолющя круглого столу "Нагальн питання охорони здоров'я пщл^юв УкраУни",
19.06.2009 р. — 5 с.
Надiйшла до редакцп 10.06.2009.
POLYFUNCTIONALITY OF AUTOCHTONOUS MICROFLORA OF KUIALNYK MINERAL WATERS
Nikolenko S.I., Mokienko A.V., Khmelevska O.N., Glukhovska S.N.
ПОЛ1ФУНКЦ1ОНАЛЬН1СТЬ ABTOXTOHHOÏ М1КРОФЛОРИ КУЯЛЬНИЦЬКИХ М1НЕРАЛЬНИХ ВОД
щомо, що мiж хiмiчним складом мшеральних вод та (хшм мiкробним ценозом, тобто ав-тохтонною мiкрофлорою iснуe певний зв'язок. Данi л^ерату-ри свiдчать про автохтонну мiкрофлору у мiнеральних водах рiзних класiв [1-7].
Значущiсть мiкрофлори мше-ральних вод пояснюеться íí широкою поширенютю i здатнiстю впливати на бальнеолопчы вла-стивостi. Специфiчний вплив стосуеться загальноукртлю-вальноí, iмуномодулюючоí, ан-тиспастичноí, ппотензивноУ,, знеболюючоí, гемопластичноУ дií тощо. Бiологiчна дiя мше-ральних вод значною мiрою залежить вщ продуктiв метабо-лiзму [хых мiкробних ценозiв. Продукти життeдiяльностi ми кроорганiзмiв (цукри, амшоцук-ри, амшокислоти тощо) склада-ють 0,8% оргашчних речовин [8]. Присутнiсть у деяких мше-ральних водах лiзину зумовле-на дiяльнiстю автохтонних бак-терм, здатних синтезувати також серин, алаын, треонiн [3].
У пщземних водах виявля-ються амонiфiкувальнi, деш-трифiкувальнi, тiоновi, водень-окиснювальнi, метанокисню-вальнi, сульфатвiдновлювальнi, воденьпродукуючi, метанутво-рювальш та iншi бактерií.
ПОЛИФУНКЦИОНАЛЬНОСТЬ АУТОХТОННОЙ МИКРОФЛОРЫ КУЯЛЬНИЦКИХ МИНЕРАЛЬНЫХ ВОД Николенко С.И., Мокиенко А.В., Хмелевская О.Н., Глуховская С.Н.
В работе исследована полифункциональность микрофлоры Куяльницких минеральных вод. Установлено, что эти лечебно-столовые воды содержат жизнеспособные микроорганизмы различных эколого-трофических групп. Высказано предположение о существенном влиянии сложных ферментативных реакций микроорганизмов минеральных вод на формирование их физико-химического состава и биологической активности.
Ключевые слова: минеральные воды, микрофлора, полифункциональность.
© Нколенко С.1., Мокенко А.В., Хмелевська О.М., Глуховська С.М. СТАТТЯ, 2010.
Н1КОЛЕНКО С.1.,
моюенко а.в., хмелевськА о.м., ГЛУХОВСЬКА С.М.
УкраТнський науково-дослщний шститут медичноТ реабштацп та курортологи МОЗ УкраУни, м. Одеса
УДК 615.327.076:579(477.74)
K^40Bi слова: мшеральш води, мшрофлора, полiфункцiональнiсть.
