CC BY
17
Effects of Atomic Radiation. New York : United Nations, 2000. 74 p.
8. Source-to-effects Assessment for Radon in Homes and Workplaces. UNSCEAR 2006. Report : Annex E / United Scientific Committee on the Effects of Atomic Radiation. New York : United Nations, 2009. 138 p.
9. ICRP Publication 65. Protection Against Radon-222 at Home and at Work. Annals of the ICRP. 1994 ; 23 (2) : 78 p.
10. ICRP Publication 115. Lung Cancer Risk from Radon and Progeny and Statement on Radon / ed. C.H. Clement. Annals of the ICRP. 2010 ;
40 (1) : 64 p.
11. Pavlenko T.O. Dovkillia ta zdorovia. 2007 ; 2 (41) : 22-25 (in Ukrainian).
12. Clavensjoe B. and Aakerblom G. Radon Book. Measures against Radon in Existing Buildings. Stockholm : FORMAS ; 2003 : 131p.
13. Normy radiatsiinoi bezpeky Ukrainy (NRBU-97) : Derzhavni hihiienichni normatyvy [Standards of Radiation Safety of Ukraine (SRSU-97): State Hygienic Standards] DHN 6.6.1.6.5.001-98. Kyiv ; 1998 : 135 p. (in Ukrainian).
14. Vymiriuvannia kontsentratsii radonu-222 u povitri budynkiv metodom pasyvnoi trekovoi radonometrii z vykorystannia pry-ladu «Track 2010Z». MVK 6.6.2.063-2000 : metodychni vkazivky z metodiv kontroliu [Measurement of Radon-222 in the Indoor Air of Buildings by the Method of Passive Track Radonometry with the Help of «Track 2010Z». MIC 6.6.2.-063-2000: Methodical Instructions on the Control Methods.
Ministry of Health Care of Ukraine]. Kyiv; 2000 : 21 p. (in Ukrainian).
15. Pavlenko T.O., Akso-nov M.V., Fryziuk M.A. and Herman O.0. Metody protyradonovoho zakhystu budiv-el (ohliad) [Method of Anti-Radon Protection of Buildings (Review)]. In : Hihiiena naselenykh mists [Hygiene of Settlements]. Kyiv ; 2012 ; 60 : 218-222
(in Ukrainian).
16. Radon v pomeshchenii. Zashchita ot radona. [Indoor Radon. Protection from Radon]. URL : http://domekonom.su /2012/12/radon-zaschita.html
Hagitfwno go pegaK^Ï 12.03.2018
AWARENESS AND UNDERSTANDING OF THE THREATS FOR THE HEALTH OF THE BEHAVIORAL RISK FACTORS IN THE DEVELOPMENT OF NON-COMMUNICABLE DISEASES BY THE YOUNG PEOPLE AS AN IMPORTANT COMPONENT OF THE IMPLEMENTATION OF PREVENTIVE MEASURES
Serdiuk A.M., Gulich M.P., Koblianska A.V., Liubarska L.S.
ОБ1ЗНАН1СТЬ ТА УСВ1ДОМЛЕННЯ МОЛОДДЮ ЗАГРОЗИ
ДЛЯ ЗДОРОВ'Я ПОВЕД1НКОВИХ ФАКТОР1В РИЗИКУ РОЗВИТКУ НЕ1НФЕКЦ1ЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ - ВАГОМА СКЛАДОВА РЕАЛ1ЗАЦ11 ПРОФ1ЛАКТИЧНИХ ЗАХОД1В
СЕРДЮК А.М., ГУЛ1Ч М.П., КОБЛЯНСЬКА А.В., ЛЮБАРСЬКА Л.С.
ДУ «1нститут громадського здоров'я iM. О.М. Марзеева НАМН УкраТни», м. Кшв УДК 613.97:613.2:316.62 Ключовi слова: неiнфекцiйнi захворювання, поведiнковi фактори ризику, cnoci6 життя, o6i3HaHicTb, усвiдомлення, опитувальн1 анкети.
Масштабний тягар хро-нiчних неiнфекцiйних захворювань (Н1З), що охопив yci кра'ши сучас-ного CBiTy i демонструе тенденцю до зростання, негативно впливае як на здоров'я окремого громадянина, так i на громадське здоров'я суспть-ства загалом [1-3].
Виршальну роль у форму-ваннi негативних тенденцм у сферi громадського здоров'я
ОСВЕДОМЛЕННОСТЬ И ОСОЗНАНИЕ МОЛОДЕЖЬЮ УГРОЗЫ ДЛЯ ЗДОРОВЬЯ ПОВЕДЕНЧЕСКИХ ФАКТОРОВ РИСКА РАЗВИТИЯ НЕИНФЕКЦИОННЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ - ВАЖНАЯ СОСТАВЛЯЮЩАЯ РЕАЛИЗАЦИИ ПРОФИЛАКТИЧЕСКИХ МЕРОПРИЯТИЙ Сердюк А.М., Гулич М.П., Коблянская А.В., ЛюбарскаяЛ.С. ГУ «Институт общественного здоровья им. А.Н. Марзеева НАМН Украины», г. Киев, Украина
Актуальность обусловлена необходимостью изучения уровня осведомленности молодежи относительно факторов риска развития неинфекционных заболеваний и степени их распространенности для прогнозирования последствий реализации профилактических мер. Цель - определение уровня осведомленности студентов о поведенческих факторах риска развития неинфекционных заболеваний и осознание ими угрозы этих факторов для здоровья. Материалы и методы. Проведен опрос студентов Киевского национального торгово-экономического университета по специальности «пищевая технология и товароведение» (выборка - 430 респондентов) об основних факторах риска развития неинфекционных заболеваний, а также осознания молодежью роли образа жизни для сохранения здоровья. Результаты. Было показано, что о влиянии поведенческих факторов на развитие неинфекционных заболеваний осведомлено большинство студентов: о влиянии нерационального питания - 87,4%, о недостаточной физической активности - 80,9%, о злоупотреблении алкоголем и слабоалкогольными напитками - 92,2%, о курении - 91,6%. Однако эта осведомленность не приводит к осознанию угрозы для их здоровья: употребляют сладкие газированные и слабоалкогольные напитки (соответственно 68% девушек, 92% юношей; 65% девушек, 71% юношей), каждая третья девушка (более 40%) предпочитает выпивать чай или кофе с 2 и больше ложками сахара, употребляет 25 г и более соли в сутки, а также 25% респондентов употребляют маргарины и спреды, около 25% не употребляют ежедневно фрукты и овощи; курят сигареты и употребляют наркотики соответственно 23,8% девушек, 43,7% юношей и 10,3% респондентов. Установлено, что только 55% опрошенных указали об активном образе жизни и поддержании своей физической формы. Приведенное исследование свидетельствует о необходимости дальнейшего усовершенствования информационных и учебных программ для улучшения осведомленности и осознания молодожью опасности основных поведенческих факторов риска развития неинфекционных заболеваний. Ключевые слова: неинфекционные заболевания, поведенческие факторы риска, образ жизни, осведомленность, осознание, опросные анкеты.
© Сердюк А.М., Гул/'ч М.П., Коблянська А.В., ЛюбарськаЛ.С. СТАТТЯ, 2018.
№ 3 2018 Environment & Health 62
вщграють поведiнковi факто-ри, як характеризують спосiб життя людини. Серед таких факторiв значну роль у тдви-щеннi ризику розвитку Н1З мають нерацiональне харчу-вання, низька фiзична актив-нiсть, тютюнопалшня, зловжи-вання алкоголем [1].
Зпдно зi стратегieю ВООЗ профiлактика Н1З за рахунок корегування способу життя як напрямок збереження здо-ров'я населення набувае все бiльшого значення. Св^овою практикою доведено, що ю-нуе реальна можливiсть про-водити профшактику хрошч-них неiнфекцiйних захворю-вань не тiльки на шдивщуаль-ному рiвнi, але й на популя-цiйному, насамперед серед молодо за рахунок формуван-ня потреби у здоровому спо-собi життя [4-6].
ОбГрунтування ефективних заходiв щодо попередження I зменшення впливу на здоров'я населення чинниюв ризику розвитку Н1З вимагае вивчення сучасних особливостей та закономiрностей Тх поширено-ст серед рiзних груп населення (вково-статевих, со^ально-професiйних тощо) шляхом проведення епщемюлопчних доотджень для оцшки динам^ ки зрушень i корегування стра-тегiчних орieнтирiв та програм-них заходiв.
При цьому перевага нада-еться дослiдженням з одно-часним визначенням декiлькох факторiв ризику залежно вщ способу життя людини та фак-торiв, що характеризують шдивщуальний ризик. Саме такий пщхщ дасть змогу ефек-тивно проводити профшактич-нi заходи, спрямованi на Тх подолання. Але не менше значення для успiшного проведення заходiв запобiгання розвитку Н1З мае обiзнанiсть молодi щодо здорового способу життя та розумшня нею значення поведшкових факторiв ризику у розвитку хрошчних захворювань.
Спрямування зусиль щодо профiлактики Н1З на молодь -це збереження потенщалу майбутнього здоров'я наци, можливють суттево вплинути на формування здорового способу життя. Це вщкривае пер-спективи реалiзацiТ загально-державних профтактичних за-ходiв щодо неiнфекцiйних за-хворювань [7].
Г1Г1еНА Д1ТЕЙ ТА П1ДЛ1ТК1В =
Серед молодого населення УкраТни студентська молодь е специфiчною верствою, особ-ливостi способу життя якоТ необхiдно обов'язково врахо-вувати. Сьогодш вона не захи-щена вщ ризикових форм поведiнки: зловживання тютюном, алкоголем, наркотиками, а сучасний ритм навчання перешкоджае збалансовано-му i рацiональному харчуван-ню [8].
Тому дуже важливим та необхщним е проведення ет-демiологiчних дослiджень, спрямованих на визначення рiвня обiзнаностi молодi щодо факторiв ризику розвитку Н|З, а також вивчення ступеня поширеност у студентському середовищi таких поведшкових факторiв ризику, як нера-цiональне харчування, низька фiзична активнють, тютюнопа-лiння, зловживання алкоголем. Результати цих дослщжень вкрай необхiднi для прогнозу-вання наслiдкiв реалiзацiТ захо-дiв профiлактики Н1З в УкраТн вiдповiдно до цiлей сталого розвитку на перюд до 2030 року.
Метою роботи було визна-чення рiвня обiзнаностi студен-тiв щодо поведшкових факто-рiв ризику розвитку Н1З та усв^ домлення Тх загрози для здо-ров'я.
Матерiали та методи до-слiджень. Дослiдження проводились за допомогою анкет-но-опитувального методу. Для цього авторами була розроб-лена та використана анкета, при створенш якоТ враховува-лись загальш принципи i правила ВООЗ [9].
Анкета вщповщае мiжнарод-ним вимогам до такого роду докуменлв, що можуть бути використаш пщ час проведення аналiзу [10-12].
В анкет для визначення рiвня обiзнаностi молодi щодо фак-торiв ризику Н1З були викори-
сташ безпосереднi показники здорового харчування, фiзич-ноТ активностi, шкiдливих зви-чок i усвiдомлення молоддю ризику нездорового способу життя та обрано шдикатори, як досить повно вiдбивають спектр проблеми.
Дослщження проводили од-ночасно у березш 2017 року у групi молодих людей - студен-тiв КиТвського нацiонального торгово-економiчного ушвер-ситету (КНТЕУ) за фахом «хар-чова технолопя та товарознав-ство». Ми спрямували своТ дослщження саме на цю катего-рiю студентства тому, що у майбутньому саме вони мають формувати пол^ику здорового харчування у сферi ресторанного господарства.
Було роздано, отримано та оброблено 430 анкет. УЫм респондентам, якi брали участь в опитуванш, вручали анкети, яю супроводжували-ся детальним шструктажем з акцентуванням уваги на необхщносл максимально точного Тх заповнення.
При опитуваннi вивчали не тшьки обiзнанiсть студентськоТ молодi щодо поведшкових факторiв ризику Н1З, але й оци нювали ступiнь поширеност факторiв, що призводять до розвитку нешфекцмних захво-рювань.
Отриманi данi проаналiзовано та оцiнено з урахуванням стати-стичних методiв аналiзу [13].
Робота виконана у рамках запланованоТ НДР.
Результати та Тх обгово-рення. Для оцiнки рiвня об^ знаностi студентiв щодо впливу певних факторiв ризику розвитку Н1З респондентам було поставлено запитання «Чи вiдомо Вам, що факторами ризику Н1З е нерацiональне харчування та зловживання сТплю, цукром, алкоголем, тю-тюнопалiння, низька фiзична активнють?».
63 Еоттошшт & Иеаьти №3 2018
Анал1з в1дпов1дей опитаних показав, що б1льш1сть студен-т1в об1знана щодо впливу цих фактор1в на ризик розвитку Н1З. 87,7% студенев вказали, що Тм вщомо про вплив нера-ц1онального харчування на ризик розвитку Н13; 80,9% визнали недостатню ф1зичну активн1сть, майже 92,0% студентам вщомо, що алкоголь I тютюнопалшня е факторами ризику розвитку Н13.
Такий високий р1вень об1зна-ност1 студент1в КНТЕУ, напевно, пояснюеться тим, що до навчальноТ програми цього Ыституту включено курс лекц1й з основ здорового харчування та здорового способу життя.
З урахуванням таких високих вщсотюв об1знаност1 студент1в щодо впливу цих фактор1в на ризик розвитку Н13 було проведено анал1з в1дпов1дей рес-пондент1в щодо споживання овоч1в та фрукт1в, зловживання с1ллю, цукром I продуктами, яю м1стять транс-жири, а також оцшено власний досв1д вжи-вання алкогольних та слабоал-когольних напоТв, тютюну та наркотиюв.
Вщповщ об1знаних студент1в залежно в1д стат1 свщчать, що 25,0% юнак1в та 22,3% д1вчат не вживають щодня св1ж1 овоч1 та фрукти. Таким чином, чверть молод1 п1дпадае п1д ризик розвитку Н13, адже, за оц1нками ВООЗ, низьк1й р1вень споживання овоч1в та фрукт1в е причиною випадюв шлунково-киш-кового раку - 19,0%, випадюв 1шем1чноТ хвороби серця -31,0% I 11,0% випадюв Ысульту у свт [14-16].
Анкетуванням встановлено, що 25,8% юнаюв I д1вчат вживають маргарини та спреди, як1 мютять транс-1зомери жирних кислот, що пов'язано з1 зб1льшенням ризику розвитку передус1м серцево-судинних, онколог1чних захво-рювань та д1абету.
Щодо споживання сол1 на добу, виявилося, що 31,5% юнаюв I 25,8% д1вчат у груп1 об1знаних студент1в спожи-вають в1д 25 г I бтьше сол1 на добу. Вщомо, що високий р1вень споживання сол1 вщ1г-рае роль у пщвищенш високого тиску, який е фактором ризику розвитку серцево-судинних захворювань. Тому ВООЗ реко-мендуе для виключення ризику щоденне споживання сол1 менше 5 г.
Анал1з в1дпов1дей респонден-т1в свщчить про високий р1вень споживання солодких газова-них напоТв. Так, у груп1 об1зна-них студент1в щодня спожи-вають солодю газован1 напоТ 92% юнак1в та 68% д1вчат. Кр1м того, 41% юнаюв та 29% д1вчат додають до чаю чи кави 2 та бтьше ложок цукру.
Таю дат викликають занепо-коення, адже надм1рне споживання цукру та солодких газо-ваних напоТв е одн1ею з причин зб1льшення юлькост людей, як1 страждають на ожиршня та цукровий д1абет. За рекомен-дац1ею ВООЗ, у рац1он1 харчування з енергетичною цшнютю 2200-2500 ккал на добу юль-юсть цукру мае становити 50 г цукру. При цьому для отриман-ня додаткового позитивного ефекту для здоров'я ВООЗ рекомендуе знизити I цю юль-юсть цукру. Потр1бно врахову-вати, що велика частка цукру надходить до орган1зму люди-ни з солодкими напоями. Так, вмют цукру у л1тров1й пляшц солодкого газованого напою становить 40 г (приблизно 10 чайних ложок) [17].
Проведене дослщження про-демонструвало також поши-рення таких шюдливих звичок, як вживання алкогольних та слабоалкогольних напоТв, тю-тюнопал1ння та наркотик1в.
Досл1дження об1знаност1 та поширення шк1дливих звичок дозволило встановити: 91,6% опитаноТ студентськоТ молод1 в1домо, що тютюнопал1ння суттево впливае на розвиток Н13, проте 28,0% з них палять. Серед них 23,8% становлять д1вчата (83,0% з них викурюють щодня вщ 1 до 10 сигарет) I 43,7% - юнаки. 3 них 67,0% палять в1д 1 до 10 сигарет I, на жаль, 11,8% викурюють в1д 10 до 20 сигарет на добу.
Бтьшють опитаних студент1в (92,2%) знае, що зловживання алкоголем е фактором ризику
Н13, проте з ц1еТ групи 65,0% д1вчат та 71,0% юнаюв перю-дично споживають алкогольн та слабоалкогольн1 напоТ.
Щодо власного досвщу студенев з вживання наркотиюв, то 10,3% опитаних повщомили про досвщ вживання наркоти-к1в, серед яких 15% юнаюв I 9% д1вчат вщ загальноТ к1лькост1. Отже, серед студентськоТ молод! мае мюце вживання або була спроба вживати наркотики. При цьому цкавим е той факт, що з 10,3% респондент, що мають досвщ вживання наркотиюв, лише 2% позитивно ставляться до цього. Це дае над1ю, що юльюсть тих, що вживають наркотики, зменшу-ватиметься.
Вивчення об1знаност1 студенев про вплив фактора низькоТ ф1зичноТ активност1 на ризик розвитку Н13 показало, що значний вщсоток (80,9%) молод1 знае про це. Проте лише 55,0% респонденлв з ц1еТ групи студент1в усвщомле-но ведуть активний спос1б життя та пщтримують ф1зичну форму.
Оц1нивши види спорту, якими найчаст1ше займаються сту-денти, ми встановили, що най-бтьший в1дсоток (58,0% юна-к1в, 60,0% д1вчат) становили студенти, як1 в1дв1дують трена-жерн1 зали та займаються ф1т-несом.
Майже чверть студент1в (25,5% юнаюв, 29,3% д1вчат) надають перевагу б1гу як недорогому способу пщтрим-ки своеТ ф1зичноТ форми.
Проте, на жаль, лише 4-5% студентськоТ молод1 займають-ся плаванням.
Так, результати анкетування показали, що 55,0% опитаноТ молод1 надають перевагу активному способу життя та пщтримують свою ф|зичну форму, проте значний вщсоток студентськоТ молод1 не займаеть-ся жодними видами спорту I не пщтримуе постмно свою ф1-зичну форму. Це може бути пов'язаним з в1дсутн1стю ч1ткоТ' мотиваци та усв1домлення потреби у таких заняттях.
Висновки
1. Встановлено, що значний вщсоток опитаних студент1в об1знаний, що нерацюнальне харчування (87,4%), недостат-ня ф1зична активн1сть (80,9%), зловживання алкогольними та слабоалкогольними напоями (92,2%), а також тютюнопалш-
№ 3 2018 Еоттошшт & Иеаьти 64
AWARENESS AND UNDERSTANDING OF THE THREATS FOR THE HEALTH OF THE BEHAVIORAL RISK FACTORS IN THE DEVELOPMENT OF NON-COMMUNICABLE DISEASES BY THE YOUNG PEOPLE AS AN IMPORTANT COMPONENT OF THE IMPLEMENTATION OF PREVENTIVE MEASURES Serdiuk A.M., Gulich M.P., Koblianska A.V., Liubarska L.S.
SI «O.M. Marzeiev Institute for Public Health of the NAMSU», Kyiv, Ukraine
Background: The topicality is stipulated by the necessity for the study both the level of the awareness of young people regarding risk factors of the development of non-communicable diseases and the level of their prevalence for the prediction of the consequences of the implementation of preventive measures.
Objective: We determined the level of the awareness of the students about behavioral risk factors for the development of non-communicable diseases and understanding of the threats of these factors by them.
Materials and methods: We performed the ques-tionary in the students (430 respondents) of the Kyiv National Trade and Economic University in the speciality: food technology and commodity science about main risk factors for the development of non-communicable diseases and understanding of the role of the lifestyle for the health preservation in the young people.
Results: The majority of the students was shown to be aware of the influence of the behavioral factors on the development of non-communicable diseases, the effect of inefficient nutrition - 87.4%, insufficient physical activity - 80.9%, alcohol and low-alcohol beverages - 92.2%, smoking - 91.6%. However, this awareness does not lead to understanding of the threat for their health: they consume sweet fizzy and low-alcohol beverages (68% of the girls, 92% of the boys, 65% of the girls, 71% of the boys, respectively), every third girl and over 40% prefer to drink tea or coffee with 2 or more spoons of sugar, use 25 grams and more salt daily, and 25% of the respondents consume margarines and spreads, about 25% do not consume fruits and vegetables every day, 23.8% of the girls, 43.7% of the boys, and 10.3% of the respondents smoke cigarettes and use drugs. Only 55% of the respondents were estimated to point to an active lifestyle and maintaining of their physical form. The study indicates the need for the further improvement of the information and training programs to improve the awareness and understanding of the dangers of the main behavioral risk factors for the development of non-communicable diseases by the young people.
Keywords: non-communicable diseases, behavioral risk factors, lifestyle, awareness, understanding, questionnaires.
ня (91,6%) е факторами ризику розвитку нешфекцмних захво-рювань. Проте така обiзнанiсть не призводить до усвщомлен-ня ними загрози цих факторiв для здоров'я.
2. Визначено, що велика час-тина студентськоТ молодi не усвщомлюе шкоду вщ зловжи-вання сшлю (25,8% дiвчат, 31,5% юнаюв), цукром (29,0% дiвчат, 41,0% юнаюв), солод-кими газованими напоями (68% дiвчат, 92,0% юнаюв), маргаринами i спредами (25,8% дiвчат i юнаюв) та недо-статньоТ юлькост щоденного споживання свiжих фруктв I овочiв (22,3% дiвчат, 25,0% юнаюв), що може збшьшити ризик розвитку Н1З.
3. Виявлено, що серед студентськоТ молодо обiзнаноТ щодо впливу шюдливих зви-чок на розвиток Н1З, перю-дичне споживання алкоголь-них та слабоалкогольних напоТв (65,0% дiвчат, 71,0% юнаюв), тютюнопалшня (23,8% дiвчат, 43,7% юнаюв). 10,3% респонденлв повщомили про досвщ вживання наркотичних речовин, серед яких 15,0% юнаюв i 9,0% дiвчат.
4. Визначено, що серед юль-кост студенев, яю обiзнанi вд носно ролi фiзичноТ активност у розвитковi Н1З, лише 55,0% надають перевагу активному
способу життя та займаються пщтримкою своеТ фiзичноT форми.
5. Встановлено необхщнють подальшого доопрацювання та удосконалення шформацмних i навчальних програм для моло-дi й студенев з метою покра-щання ТхньоТ обiзнаностi та усвщомлення небезпеки ос-новних поведшкових факторiв ризику розвитку Н1З з точки зору збереження подальшого здоров'я.
Л1ТЕРАТУРА
1. Неинфекционные заболевания. Информационный бюллетень. Апрель 2017 г Режим доступа : http://www.who. int/mediacentre/factsheets/ fs355/ru/.
2. Достижение девяти глобальных целей по НИЗ, общая ответственность: Доклад о ситуации в области неинфекционных заболеваний в мире, 2014 / Всемирная организация здравоохранения. 2014. 16 с.
3. Европейский план действий в области пищевых продуктов и питания на 2015-2020 годы. URL: http://www.euro. who.int/ru/health-topics/dis-ease-prevention/nutrition/publi-cations/2015/european-food-and-nutrition-action-plan-20152020
4. Стратегия предупреждения хронических заболеваний
в Европе. Основное внимание - действиям общества по укреплению общественного здоровья. Видение стратегии с позиции CINDI / Всемирная организация здравоохранения. Копенгаген, 2005. 64 с.
5. Сердюк А.М., Полька.Н.С., Гу^ч М.П. Профшактика неш-фекцмних захворювань, що пов'язаш зi способом життя, особпивостями харчування та фiзичною активнютю -вагомий напрям нацюнальноТ стратеги охорони здоров'я насепення УкраТни. Журнал Академп медичних наук. 2010. Т. 16. № 2.
С. 299-307.
6. Гутч М.П., Коблян-ська А.В. Профшактика нен фекцмних захворювань та боротьба з факторами ризику Тх розвитку: тдходи до впро-вадження заходiв ГлобальноТ стратеги ВООЗ запобтання i контролю нешфекцмних захворювань в Укра'Тнк Довклля та здоров'я. 2010. № 2. С. 57-62.
7. Осуществление концептуального видения политики Здоровье-2020 : стратегическое руководство в интересах здоровья в xXl веке. Реализация задуманного / Всемирная организация здравоохранения. 2014. 108 с.
65 Environment & Health №3 2018
8. Молодь у CBiTi, що 3Mi-нюеться / UNICEF. Женева, 2000. С. 44.
9. Краткий опросник ВОЗ для оценки качества жизни. The World Health Organization Quality of Life (WHOQOL) -BREF / Всемирная организация здравоохранения. 2004. URL : (http : // www.who.int/ substanceabuse/researchtool s/en/russian_whoqol.pdf).
10. Качественные индикаторы для мониторинга достижения целевых ориентиров политики Здоровье-2020 / Всемирная организация здравоохранения. Копенгаген,
2014. 50 с.
11. Разработка показателей для целевых ориентиров политики Здоровье-2020. Первое совещание группы экспертов (Утрехт, Нидерланды, 18-19 июня 2012 г.) / Всемирная организация здравоохранения, 2012. URL : (http : // www.euro.who.int/_data/assets/ pdffi le/0016/172510/ Developing-indicators-for-the-Health-2020-targets-Rus.pdf).
12. Доклад о состоянии здравоохранения в Европе
2015. Целевые ориентиры и более широкая перспектива -новые рубежи в работе с фактическими данными / Всемирная организация здравоохранения. 2015. URL : http : // www.euro.who.int/_ data/assets/pdffile/0006/2937 39/ European-health-report-2015-full-book-ru.pdf? ua=1
13. Антомонов М.Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных. К., 2006. 558 с.
14. Стимулирование потребления фруктов и овощей во всем мире. URL :http://www. who.int/dietphysicalactivity/fruit /ru/index1.html
15. Глобальная стратегия по питанию, физической активности и здоровью. ВОЗ, 2004. 18 с.
16. Питание и здоровье в Европе. Резюме / Европейское региональное бюро ВОЗ. Копенгаген, 2003. 38 с. URL : http: // www. euro. who.int/ doc-ument/e78578r. Pdf
17. WHO Guideline: Sugars intake for adults and children. URL:/http://www.who.int/nutri-tion/publications/guidelines/sug arsjntake/ru/.
18. Бапаюрева О.М., Бондар Т.В., Артюх О.П. та ш. Стан та чинники здоров'я укра'шських тдп™в : моногр. К. : ЮН1СЕФ; Укр. Ы-т соц. доспщжень iM. О. Яременка, 2011. 172 с.
REFERENCES
1. Noncommunicable diseases. Fact sheets April 2017. URL: http://www.who.int/medi-acentre/factsheets/ fs355/ru/.
2. WHO Global status report on noncommunicable diseases 2014 : Attaining the nine global noncommunicable diseases targets; a shared responsibility. 2014.
3. European Food and Nutrition Action Plan 2015-2020. / WHO, 2014. 40 p. URL : http://www.euro.who.int/ru/heal th-topics/disease-prevention/nutrition/publica-tions/2015/european-food-and-nutrition-action-plan-20152020
4. A Strategy to Prevent Chronic Disease in Europe.
A Focus on Public Health Action. The CINDI Vision. Copenhagen ; 2005. 64 p.
5. Serdiuk А.М., Polka N.S. and Gulich M.P. Zhurnal Akademii medychnykh nauk. 2010 ; 16 (2) : 299-307
(in Ukrainian).
6. Gulich M.P. and Koblian-ska A.V. Dovkillia ta zdorovia. 2010 ; 2 : 57-62
(in Ukrainian).
7. Implementing a Health 2020 Vision: Governance for Health in the 21-st Century. Making it Happen. WHO ; 2013 : 92 p.
8. Molod v sviti, shcho zmini-uetsia [Young People in a Changing World]. Geneva : UNICEF ; 2000 : 44 p.
(in Ukrainian).
9. The World Health Organization Quality of Life (WHOQOL) - BREF / WHO, 2004. URL: (http: // www.who.int/ substance_ abuse/research_tools/en/russ-ian_whoqol.pdf).
10. Kachestvennye indicatory dlia monitoring dostizheniia tse-levykh orientirov politiki
Zdorovie-2020 [Qualitative Indicators for Monitoring Health 2020 Policy Targets]. Copenhagen : WHO ; 2014. 50 p. (in Russian).
11. Razrabotka pokazatelei dlia tselevykh orientirov politiki Zdorovie-2020. Pervoe soveshchanie gruppy ekspertov [Developing Indicators for the Health 2020 Targets (Utrecht, Netherland, 18-19.2012)]. WHO ; 2016 : 43 p. URL: (http: // www.euro.who.int/_data/assets/ pdf_fi le/0016/172510/ Developing-indicators-for-the-Health-2020-targets-Rus.pdf).
12. Doklad o sostoianii zdravookhraneniia v Evrope 2015. Tselevye orientiry I bole shyrokaia perspektiva - novye rubezhi v rabote s fakticheskimi dannymi [The European Health Report 2015. Targets and Beyond - Reaching New Frontiers in Evidence]. WHO ; 2015. URL : http :// www.euro.who.int/_data/assets/ pdf_file/0006/293739/ European-health-report-2015-full-book-ru.pdf?ua=1
(in Russian).
13. Antomonov M.Yu. Matematicheskaia obrabotka i analiz medico-biologicheskikh dannykh [Mathematical Processing and Analysis of Medico-Biological Data]. Kiev ; 2006 : 558 p. (in Russian).
14. Promoting Fruit and Vegetable Consumption Around the World. URL
■http://www.who.int/dietphysi-calactivity/fruit/ru/indexl.html
15. Global Strategy on Diet, Physical Activity and Health. WHO ; 2004.
16. Pitanie I zdorovie v Evrope. Novaia osnova dlia deistvii -resume [Food and Health in Europe : a New Basis for Action]. Copenhagen : WHO Regional Office for Europe ; 2003. 38 p. URL : http: // www. euro. who.int/ document/e78578r. Pdf
(in Russian).
17. Guideline: Sugars intake for adults and children. WHO ; 2015. 59 p.
18. Balakirieva O.M., Bondar T.V., Artiukh O.P. et al. Stan ta chynnyky zdorovia ukrainskykh pidlitkiv : monografi-ia [State and Factors of the Health of the Ukrainian Adolescents : Monograph]. Kyiv
: UNICEF ; 2011 : 172 p. (in Ukrainian). Hagitiwno go pega^i'i 22.03.2018
№ 3 2018 Environment & Health 66
