CC BY
9
ESTIMATION OF A PROPHYLACTIC ORIENTATION OF RESEARCH WORKS WHICH ARE CARRIED OUT WITHIN THE FRAMEWORK OF THE INTERBRANCH COMPLEX
PROGRAM "HEALTH OF THE NATION"
Serdiuk A.M., Polka N.S., Koblianska A.V.
OUIHKA nPOQIflAKTHHHO'i CHPflMOBAHOCTI HAVKOBO-flOCflIflHHX POEIT, flKI BHKOHVMTbCfl 3A MIWrAflV3EBO№ KOMHflEKCHOffl nPOfPAMO№ "3flOPOB'fl HAUIi"
вiтовi демографiчнi тенденцií вказують на те, що сьогоднi необхiдно змшювати пiдходи до профiлактики захворювань. Найважлившими тенденцiями е демографiчне старiння та збтьшення загальноí чисель-ностi населення. Зростання чисельност населення ви-магае збтьшення таких основ-них ресурав, як енергетика, транспорт та водопостачання, що, у свою чергу, впливае на якiсть довктля. Старiння населення призводить до зростання внеску у причини смертно-ст через хронiчнi захворю-вання, характернi для осiб старшого вку. За статистикою, на ачень 2009 року чи-сельнють населення в Украíнi становила 46143,7 тисяч оаб. Згiдно з даними Державного ком^ету статистики Украíни, особи у вщ понад 60 роюв становили понад 20% по-стмного населення, що за шкалою демографiчного ста-рiння Ж. Боже-Гарнье-Росета означае дуже високий рiвень демографiчноí старост сус-пiльства [1]. За прогнозами ООН, 2050 року ця цифра ста-новитиме вже 38%. Враховую-чи таю демографiчнi зрушен-
ОЦЕНКА ПРОФИЛАКТИЧЕСКОЙ НАПРАВЛЕННОСТИ НАУЧНО-ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКИХ РАБОТ, КОТОРЫЕ ВЫПОЛНЯЮТСЯ В РАМКАХ МЕЖОТРАСЛЕВОЙ КОМПЛЕКСНОЙ ПРОГРАММЫ "ЗДОРОВЬЕ НАЦИИ"
СердюкА.М., Полька Н.С., Коблянская А.В.
Показано участие научных учреждений АМН Украины в реализации государственных программ; значение полученных результатов выполнения научно-исследовательских работ в реализации научной части разделов Межотраслевой комплексной программы "Здоровье нации", профилактическое направление научных работ по разным специальностям, практическая значимость результатов выполнения НИР.
Ключевые слова: охрана здоровья, государственные программы, профилактическая медицина, организация научной и научно-исследовательской работы.
© СердюкА.М., Полька Н.С., Коблянська А.В. СТАТТЯ, 2011.
СЕРДЮК А.М., ПОЛЬКА Н.С., КОБЛЯНСЬКА А.В.
ДУ "1нститут ппени та медичноТ екологп iM. О.М. Марзеева АМН УкраТни", м. КиТв
УДК 616.084:001.89
^^40Bi слова: охорона здоров'я, державш програми, профшактична медицина, оргашзащя науковоГ та науково-дослщно'Г роботи.
ня, необхщно зробити бтьший акцент на профтактищ та ран-ньому виявленню саме хрошч-них нешфекцшних захворю-вань.
Хронiчнi неiнфекцiйнi захво-рювання — це група нозологiй, яку об'еднують спiльнi чинники ризику та можливост попе-редження або корекцп пору-шень. До таких хвороб належать серцево-судинш захво-рювання, проблеми психiчного здоров'я, цукровий дiабет, хронiчнi захворювання верхнiх дихальних шляхiв, хвороби опорно-рухового апарату та онкологiчнi. За даними ВООЗ, у структурi захворюваностi |'х-ня частка сягае 77%. Смерт-нють через такi хвороби з року в рк зростае i становить у се-редньому в уах краíнах свiту близько 60%, а у кра'шах з низьким та середшм рiвнем розвитку економiки — 80%. Ц хвороби також посщають про-вiдне мiсце у формуванш тим-часовоí непрацездатностi та швалщносл населення бшь-шостi европейських кра'ш. Дослiдники рiзних краíн вщ-значають, що нинi цi хвороби значно помолодшали, а це, безсумнiвно, призводить до сощальних та економiчних втрат сусптьства [2-5].
Особливостями розвитку хрошчних неiнфекцiйних хвороб е полiетiологiчнiсть чинни-кiв ризику, довгий безсимп-томний перiод, тривалий пере-бщ який закiнчуеться розвит-ком ускладнень, що призводить до втрати працездатност та iнвалiдностi [2].
Хрошчш стани мають загаль-нi основы риси: вони слйю i ви-магають вiдповiдного рiвня ме-дичного лкування протягом певного часу. ^м того, хрошч-нi стани мають деяк загальнi аспекти, якi викликають стур-бованiсть:
□ поширенiсть хрошчних сташв зростае в усьому свт, i
Рисунок 1 Фактори ризику виникнення нешфекцшних захворювань за даними ВООЗ (2006 р.) [3]
Пщвищений кров'яний тиск 12,8%
lншi
40,4%
Тютюн 12,3%
Гiподинамiя
3,5%
Недостатне споживання фрукпв, овочiв, 4,4%
Надмiрна маса тта, 7,8%
IX-
жодна кра1на не втьна в1д ньоТ дИ;
□ хрошчш стани створюють серйозну проблему вщносно д1евост1 I ефективност1 юную-чих систем охорони здоров'я I е перев1ркою здатност1 оргаш-зувати системи для задово-лення неминучих потреб;
□ хрон1чн1 стани усе бтьше ви-кликають серйозн1 економ1чн1 I соц1альн1 наслщки в ус1х рег1онах I загрожують ресурсам охорони здоров'я в ус1х краТнах св1ту;
□ хрон1чн1 стани можна об-межити, але лише у тому ви-падку, коли кер1вники в уряд1 I охорон1 здоров'я сприймають змши I новаторство.
Основними чинниками роз-витку хрон1чних захворювань е несприятлив1 умови життя, спад-ков! або набут1 порушення ней-рогуморальноТ регуляци оргаыз-му, нерацюнальне харчування, шк1длив1 звички, г1подинам1я, забруднене довктля [3, 4].
Зг1дно з даними ВООЗ, майже 60% загального тягаря хвороб в бврот припадають на 7 основ-них чинниюв ризику (рис. 1). Ко-жен з цих фактор1в пов'язаний принайми з двома захворюван-нями; у свою чергу, кожне з про-в1дних захворювань пов'язане з двома або бтьше чинниками ризику. Кр1м того, у багатьох ¡н-див1дуум1в (особливо в ос1б, що належать до соц1ально неблаго-получних груп) чинники ризику
часто поеднуються I взаемод|-ють один з одним, взаемно п1д-силюючись. Провщними чинниками ризику для здоров'я насе-лення б1льшост1 европейських краТн е тдвищений кров'яний тиск, пал1ння та вживання алкоголю. Тобто, усунувши або об-меживши вплив цих чинниюв, можна зменшити тягар таких хвороб у популяци. Проблему, яка стосуеться довгого латент-
ного перюду не1нфекц1йних захворювань, можна вир1шити, спираючись на скрин1нгов1 методики, як1 дозволяють виявити таку хворобу на ранн1х етапах I, таким чином, не допустити ТТ подал ьшого розвитку та усклад-нення [3, 4].
Заходи первинноТ проф1лак-тики мають бути спрямованими на збереження здоров'я, запо-б1гання д1Т шюдливих чинниюв природного I соц1ального сере-довища, здатних викликати па-толог1чн1 зм1ни в орган1зм1. Вто-ринна профтактика призво-дить до раннього виявлення та л1кування захворювань, осюль-ки своечасне л1кування у бть-шост1 випадк1в призводить до ц1лковитого одужання, змен-шення ризику виникнення ускладнень та збереження пов-ноТ працездатностк Метою тре-тинноТ проф|лактики е реабт1-тац1йн1 заходи, л1кування ускладнень захворювань, ком-пенсац1я втраченоТ функци та збереження працездатност1 хвороТ людини [7-9].
Стратепчна направлен1сть проф|лактики нешфекцмних захворювань мае об'еднувати зусилля р1зних сектор1в еконо-мки для забезпечення ком-плексноТ роботи з усунення або зменшення чинниюв ризику. Найкращим способом роз-в'язання проблем охорони здоров'я у нацюнальному масшта-б1 е комплексы програми, яю за допомогою цтьового фшансу-Таблиця 1
Структура науково-дослщних робiт, якi виконувалися протягом 2003-2008 рокiв у рамках Програми за медичними спещальностями
Спе^альнють Ктькють НДР Ктькють установ-виконавщв
Пульмонологiя 1 1
Неврологiя 1 1
Онколопя 1 1
Реанiматологiя 1 1
Нейрохiрургiя 2 1
Гематологiя 2 2
Оториноларингологiя 2 1
1нформацмы технологií у медицинi 2 2
Спадкова та вроджена патологiя 2 2
Гастроентерологiя 2 2
Стандарти медичноТ допомоги та освiти 2 2
Кардiологiя 3 2
Ортопедiя 5 2
Психiатрiя 7 2
Гiгiена та екологiя 23 15
Разом 56 20
№ 2 2011 ЕотШОШШТ & ИмЬТИ 10
ESTIMATION OF A PROPHYLACTIC ORIENTATION OF RESEARCH WORKS WHICH ARE CARRIED OUT WITHIN THE FRAMEWORK OF THE INTERBRANCH COMPLEX PROGRAM "HEALTH OF THE NATION"
Serdiuk A.M., Polka N.S., Koblianska A.V.
Participation of the scientific institutes of the Academy of Medical Sciences of Ukraine in the realization of the state programs, significance of the obtained results of the performance of the
scientific-and-research works in the realization of a scientific part of the sections of the Interbranch Complex Program "Health of the Nation", prophylactic direction of the scientific works by different specialities, the practical significance of the results of scientific works' performance are demonstrated.
Key words: health protection, state programs, prophylactic medicine, organization of scien-tific-and-research work.
вання вир1шують прюритетш питання державно! пол1тики [6].
Метою роботи було прове-дення анал1зу профтактично! направленост1 науково-дослщ-них роб1т, яю виконувапися протягом 2003-2008 роюв за основними роздтами Програми фах1вцями установ, що пщ-порядковаш АМН УкраТни.
Отримаш результати. З метою змщнення здоров'я насе-пення, збереження працездат-ност1, поп1пшення демограф|ч-нот ситуаци, пщвищення ефек-тивност1 медико-саытарно! до-помоги та створення умов здорового способу життя Постано-вою Каб1нету М1н1стр1в УкраТни в1д 10.01.2002 року № 14 було затверджено М1жгапузеву ком-ппексну програму "Здоров'я наци" на 2002-2011 роки (дап1 Програма). В основу Програми покладено принципи державно! поп1тики у сфер1 охорони здоров'я та принципи ВООЗ, а дом1-нантою виконання науково! ча-стини Програми е профтактич-на направпен1сть ус1х заход1в, як1 розробляються та впрова-джуються вченими установ Ака-деми медичних наук УкраТни.
Протягом 2003-2008 роюв тривало виконання 56 науково-дослщних роб1т (НДР) 20 ¡нсти-тутами АМН УкраТни. З них на 1 с1чня 2009 року було завершено 29 НДР У таблиц! 1 представлено ктькють НДР, яю викону-вались у рамках Програми за такими спец1альностями, як п-пена та еколопя, ортопед1я, нейрох1рург1я, кард1олог1я, пульмонолопя, невролог1я, ге-матолог1я, оториноларинголо-пя, псих1атр1я, онколог1я, ш-формац1йн1 технологи у медицин!, спадкова та вроджена па-толог!я, гастроентеролог!я, ре-ан!матолог!я, стандарти медич-но! допомоги та осв!ти. Майже 40% НДР виконувалися за спе-ц!альностями "ппена та еколо-г!я", 12,5% — "псих!атр!я", 9% — "ортопед!я", 5,4% — "кардю-
лопя". П'ять науково-дослщних po6iT виконувалися сптьно науковцями декiлькох установ.
Заходи, що направлен на по-кращання здоров'я д^ей, роз-робляють виконавцi 41,8% НДР, 32,7% НДР спрямовано на покращання здоров'я доросло-го населення (з них бтьше по-ловини направлено на розроб-ку заходiв для працездатного населення), результати 25,5% роб^ призведуть до пщвищен-ня якостi медичноТ допомоги як для дитячого, так i для доро-слого населення.
За профтактичними заходами НДР розподiлилися таким чином. Первиннм профiлактицi щодо виникнення нешфекцм-них хвороб придiлено увагу ви-конавцiв 27,4% НДР, вториншй — 54,8%, третиннiй — 17,8% (рис. 2).
Домшування вторинного виду профтактики над iншими е характерним для бiльшостi краТн, хоча доведено, що най-ефективнiшою у зменшенш вкладу у захворюванiсть та смертнють через хронiчнi нен фекцмт хвороби е первинна профiлактика [3]. Свiтовi тен-
денци свiдчать про те, що ниш заходи служби охорони здоров'я спрямоваш на л^вання вже наявних хворих, внаслщок чого залишаються нереалiзо-ваними можливост профтак-тики, раннього виявлення i ли кування. За даними Оргашзаци економiчного спiвробiтництва i розвитку (ОЕСР), у середньому лише 3% уах витрат на охоро-ну здоров'я у краТнах ОЕСР ви-дтяеться на програми профи лактики захворювань, як велика частина витрат спрямо-вана на "лкування i догляд за хворими" [3]. Наша краТна не е виключенням, оскiльки най-бiльш широкою е мережа лка-рень, а не оздоровчо-профи лактичних центрiв.
Як видно з рис. 3, заходи пер-винноТ профiлактики направле-нi в основному на дитяче населення, осюльки фундамент на-шого здоров'я закладаеться са-ме у дитинствк У дитячому вщ формуються навички, якi у май-бутньому визначають спосiб життя дорослоТ людини, тому найнеобхiднiшим заходом пер-винноТ профiлактики е гiгiенiчне виховання, яке сприятиме
Рисунок 2
Розподш науково-дослiдних po6iT за напрямами профшактичних заходiв
-о-
впровадженню 1деологи здорового способу життя, у тому чист духовного, псих1чного та ф1зич-ного. За допомогою медико-п-пешчного навчання та вихован-ня необхщно надати пщростаю-чому покол1нню можливост1 набути звички до регулярного та рац1онального харчування, п1д-вищення р1вня руховоТ активно-ст1 та позбавити залежностей р1зного походження. Форму-вання такоТ повед1нки у майбут-ньому дозволить людин1 активно протид1яти впливу фактор1в навколишнього середовища, як1 зумовлюють виникнення I розвиток р1зних форм не1нфек-цшноТ патологи, а також тдтри-мувати в1дпов1дну реактивн1сть свого орган1зму [10-14].
БТпьшють науково-досл1дних роб1т, направлених на вторинну профилактику хрон1чних неш-фекц1йних захворювань, спря-мована на л1кування дорослого населення (рис. 3). У результа-т1 досл1джень, проведених про-тягом 2003-2008 роюв, сформовано методичну базу ран-нього виявлення та ефективно-го л1кування таких тяжких захворювань, як диспластичш зах-ворювання хребта та суглоб1в, що призводять до 1нвал1дност1 у молодому вщ1, скол1отична хвороба, розс1яний склероз, хвороби шлунково-кишкового тракту, 1шем1чна хвороба сер-ця, цереброваскулярн1 хворо-би, хрон1чн1 запальн1 захворю-
вання верхн1х дихальних шля-х1в, харчова алерг1я, дисбакте-р1ози, анеми, 1мунн1 порушен-ня, вроджен вади розвитку, он-колопчна патолог1я та профе-с1йн1 захворювання. Ряд роб1т вир1шуе проблеми щодо про-ф1лактики псих1чних порушень, яю, за даними ВООЗ, нин1 зу-стр1чаються у кожноТ четвертоТ людини у той чи 1нший перюд життя [15]. У рамках Програми це питання виршуеться шляхом розробки науково обГрун-тованого прогнозу захворюва-ност1 та поширеност1 псих1чних розлад1в серед дорослого населення УкраТ'ни, попереджен-ня етдеми залежностей р1зно-го походження та запоб1гання суТцидам. Доведено, що ефек-тивн1сть проф1лактики та лку-вання соматичних захворювань залежить в1д наявност1 чи в1дсутност1 супутньоТ депреси, яка значно обтяжуе кшшчний переб1г наявноТ патологи внут-р1шн1х орган1в, а також призво-дить до зниження якост1 життя, пщвищення р1вня тривожност1, посилення виразност1 больо-вих в1дчутт1в, що потребуе включення до комплексного л1-кування не тТпьки психофарма-котерапи, але й адекватноТ психотерапи [16].
Анал1з НДР, як1 нац1лен1 на формування заход1в третинноТ проф1лактики, показав, що, як I при вториншй проф1лактиц1, вони спрямоваш б1льше на до-росле населення (рис. 3). Ви-конання ц1еТ частини НДР дало можливють розробити методики щодо д1агностики, проф|-лактики та л1кування тромбо-тичних та гемораг1чних усклад-нень у пац1ент1в з гемостазю-пат1ями р1зного Генезу, покра-щання реабт1таци хворих п1сля перенесеного 1нфаркту мюкар-да для зменшення трудових втрат внаслщок проведення етапного в1дновлювального л1-кування з застосуванням опе-
Рисунок3
Розподiл науково-дослiдних po6iT, якi виконувалися протягом 2003-2008 роюв, за напрямами профшактики
Третинна профтактика
Вторинна профiлактика
Первинна профiлактика
Юльюсть НДР о
и Вивчення здоров'я дтей та дорослих
Вивчення п здоров'я дорослих
Вивчення ■здоров'я дгей
10
12
раци аорто-коронарного шун-тування, оптим1зац|| реабТшта-ци учасник1в лквщаци насл1дк1в ЧорнобильськоТ катастрофи, що перенесли 1нфаркт мюкар-да. Було створено загальнона-ц1ональну систему диференци йованого п1дходу до лкування хворих на злояк1сн1 л1мфопро-л1феративн1 захворювання.
Вивчення п1дход1в до реабТт-таци д1тей з тяжкими хрошчни-ми захворюваннями та адапта-ци Тх до сусп1льного життя дозволило розробити та впрова-дити органозбер1гаюч1 операцИ' у д1тей з пухлинами опорно-ру-ховоТ системи, методи прогно-зування гематоонколопчноТ патологи у д1тей на основ! виз-начення генетичних дефект1в хромосомно' нестабтьностк
Анал1з можливостей проф1-лактики не1нфекц1йних захворювань, проведений за результатами НДР, яю виконувались у межах М1жгалузевоТ комплексно' програми "Здоров'я наци", показав, що застосування роз-роблених профтактичних за-ход1в можна продемонструва-ти на приклад! наступних моделей, яю направлен! в1дпов1дно на осв1ту, медичну допомогу та профес1йну медицину.
На рис. 4 представлено модель 1, яка вщображае схему ефективност1 первинноТ, вто-ринноТ та третинноТ профшактики. Профтактика — сукуп-нють заход1в з запоб1гання будь-чого, система заход1в, направлених на охорону здо-ров'я, попередження виникнен-ня i поширення хвороб, на по-л1пшення фiзичного розвитку населення, збереження пра-цездатностi i забезпечення довгол^тя. Первинна проф^ лактика — система заходiв по-передження виникнення i д1Т факторiв ризику розвитку захворювань. Ряд заходiв первинноТ профтактики може здiй-снюватися у масштабах держа-ви. Вторинна профтактика — комплекс заходiв, направлених на усунення виражених факто-рiв ризику, якi за певних умов можуть призвести до виникнення, загострення i рецидиву захворювання. Третинна профтактика — комплекс захо-дiв щодо реабТттаци хворих, яю втратили можливiсть повноцн ноТ життедiяльностi.
Як видно з рис. 4, заходи первинноТ профшактики е бар'ером, який захищае организм Bifl впливу фактор1в ризи-
№ 2 2011 Environment & Health 12
2
4
6
8
Спадковiсть —
Якiсть та доступнiсть медично' допомоги
Довктля
Спосiб життя
ку. Якщо цей бар'ер яки-мось чином фактори ризи-ку оминають, то здоров'я переходить у хворобу. На етат хвороби под1бними бар'ерами е заходи вто-ринно' та третинно' проф1-лактики. Як видно з репре-зентовано' схеми, вщнови-ти працездатнють та по-кращити як1сть життя на етапах "хвороба" та "шва-лщнють" можливо лише у випадку використання за-ход1в проф1лактики.
На рис. 5 представлено модель 2, яка вщображае схему профшактичного впливу на осв1тньому р1вн1. Ця модель складаеться з двох взаемопов'язаних систем. Перша система охоплюе заклади охорони здоров'я, ос-в1тн1 заклади та засоби масово''' Ыформаци (ЗМ1). Друга система — це взаемозв'язок м1ж д1ть-ми, батьками та вчителями. З першо' системи до друго'' мае надходити шформац1я щодо проблем повед1нкових фактор1в ризику. А з друго'' до першо'' за принципом "зворотного зв'яз-ку" повинна надходити шфор-мац1я щодо ефективност1 за-стосування отриманих знань. Взаемозв'язок цих двох систем зрештою призводить до фор-мування навичок здорового способу життя у д1тей та молод1 i, в1дпов1дно, зменшуе ризик ви-никнення не1нфекц1йних захво-рювань у майбутньому. Ефек-тивнють змодельовано'' схеми проф1лактики можлива ттьки за безпосередньо'' участ1 д1тей та Тхшх батьк1в та педагог1в.
Вщповщно до ц1е'' модел1 за результатами виконання 7 НДР ("Скриншг-оцшка, прогнозу-вання та рання проф|лактика порушень здоров'я у д1тей шк1льного вку", "Пг1ен1чна оц1нка ризику для здоров'я на-селення забруднення довк1лля i розробка заход1в профшакти-ки", "Розробка науково обфун-тованих критерпв ппешчно'' оц1нки i регламент1в оргатзацп позашктьно' д1яльност1 п1дл1т-к1в у комп'ютерних клубах як основи збереження 'хнього ф1-зичного i псих1чного здоров'я", "Розробити та впровадити методику формування груп ризику порушень стану репродуктивного здоров'я серед молод1 та тдштюв, постраждалих внаслщок аварп на ЧаеС, для проведення коригуючих захо-д1в", "Розробити технолопю
Модель ефективност первинноГ, вторинноГ та третинно'Г профiлактики Модель 1
т
Збереження та мщнення здоров'я
Хвороба
Цтковите видужання
Збереження цiлковитоТ
праце-здатностi
Усклад-нення захворю-вання
/
Збере-ження праце-здатностi
Ц1лковита втрата праце-здатност1
впровадження оздоровчих за-ходiв у загальноосв^шх нав-чальних закладах з рiзним рiв-нем сформованостi здоров'я-зберiгаючоí поведiнки школя-рiв", "Вивчити особливостi де-вiантноí поведiнки у пщл^юв та розробити систему психопро-фiлактики", "Наукове обфунту-вання оптимiзацií системи еко-лого-гiгieнiчного виховання ди тей") розроблено ряд заходiв профшактики саме в осв^ньо-му напрямку.
На рис. 6 представлено модель 3, яка вщображае схему профшактичного впливу на-дання медично!' допомоги i яка розроблена внаслщок аналiзу клiнiчних НДР, що виконува-лись у рамках Програми. Ця модель направлена на шфор-мованють усiх прошаркiв сус-пiльства (у тому чист й медично' ланки) щодо негативного впливу факторов ризику на фи зичне та психiчне здоров'я, а також на зниження ризику ме-дико-соцiальних наслщюв хвороб. Ця модель передбачае
пщвищення осв1ти л1кар1в та середнього медичного персоналу щодо метод1в профшакти-ки, зменшення впливу факто-р1в ризику, методик ранньо' д1-агностики та адекватного л1ку-вання, а також реабiлiтацiТ п1сля перенесеного захворю-вання. Застосування ц1е'' моде-л1 призведе до зменшення смертност1 та захворюваност1 на нешфекцмш хвороби, а зрештою матиме значний еко-ном1чний ефект.
У процес1 виконання НДР "Наукове обфунтування удос-коналення 1нформац1йного за-безпечення мехашзму обл1ку профес1йних захворювань в Ук-ра''ш" проведено анал1з юную-чо'' системи виявлення, обл1ку i реестраци профес1йних захворювань. Було встановлено по-г1ршення медико-сан1тарного обслуговування прац1вник1в, недостатн1сть обсягу або на-в1ть взагал1 в1дсутн1сть проведення перюдичних медичних огляд1в, особливо на пщприем-ствах приватно' форми влас-
Рисунок5
Модель формування рацюнального способу життя
Модель 2
_с
Сфера охорони
здоров'я -'
Сфера освiти
1
ЗМ1
IГ
Пщвищення шформованост щодо проблем поведЫкових факторiв ризику
Дiти Батьки Педагоги
ФОРМУВАННЯ РАЦЮНАЛЬНОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ
ност1, масових приховувань прац1вниками наявних захво-рювань через побоювання втратити роботу i навпаки, ак-тивн1 Т'хш звертання вже при н валщизаци. Тому ця модель направлена на тдвищення рiвня iнформованостi щодо здорового способу життя, покращан-ня умов працi, проведення пе-рiодичних медичних оглядiв, розробку та впровадження стандарт дiагностики профе-айних захворювань, своечасне виявлення, облiк, реестрацю та лiкування професiйних захворювань, вщновлення пра-цездатностi завдяки ствпращ
сектору охорони здоров я та пщприемства.
Як видно з представлених моделей, для успшного впровадження розроблених заходiв необхiдне спiвробiтництво не лише на мiжгалузевому рiвнi, а й на Ыдивщуальному та групо-вому. Адже без свiдомоТ участ населення у розроблених заходах оч^ваного ефекту досягти неможливо.
У таблиц 2 представлено за-гальш показники впровадження результатiв науково-дослщ-них робiт, якi виконувалися за Програмою протягом 20032008 роюв.
Рисунок 6
Модель профшактичного впливу надання медичноГ
допомоги
Модель 3
Сфера охорони здоров я — Пщвищення р1вня Ыформованосп щодо метод1в профтактики
Зменшення впливу фактор1в ризику
Популяцмне здоров'я 1 — Рання д1агностика та адекватне л1кування
У Економ1чна ефективнють Вщновлення працездатност
Таблиця 2
Показники впровадження результат науково-дослiдних робiт, якi виконувалися за Мiжгалузевою комплексною програмою "Здоров'я наци" протягом 2003-2008 рр.
Показник
Розроблено програмних продукпв 16
Опубл1ковано монографм та поабниюв 9
Створено та зареестровано технолопй 32
Розроблено методичних рекомендацш 36
Розроблено шформацмних лиспв 20
Створено баз даних 78
Розроблено метод1в д1агностики, л1кування, проф1лактики 72
Розроблено алгоритм1в, протокол1в 36
Впроваджено нововведень 43
Отримано охоронних документ1в на об'екти штелектуальноТ власност1 63
Подано заявки на винаходи 15
Опубл1ковано:
статей у наукових фахових журналах 459
тез 401
Зроблено доповщей на наукових форумах 554
Проведено науково-практичних конференцм 10
Проведено наукових сем1нар1в 45
Проведено круглих стол1в 15
Висновок
Таким чином, стратепчна на-правленiсть профтактики неш-фекцiйних захворювань мае об'еднувати зусилля рiзних секторiв економiки для забез-печення комплексноТ роботи з усунення або зменшення чин-ниюв ризику. Найкращим способом розв'язання проблем охорони здоров'я у нацюналь-ному масштабi е комплекснi програми, яю за допомогою ци льового фшансування виршу-ють прюритеты питання державно! пол^ики [6].
Отриманi результати показали, що протягом 2003-2008 роюв науковцями, яю брали участь у виконанш Мiжгалузе-во! комплексно! програми "Здоров'я нацiТ", було розро-блено та впроваджено ряд методик у напрямках первинно!, вторинно! та третинно! профи лактики. Медична та со^альна ефективнiсть проведених до-слiджень пiдтверджуеться екс-пертними оцЫками кожно! нау-ково-дослiдноТ роботи. Впровадження розроблених заходiв на нацюнальному рiвнi призве-де до значного покращання здоров'я населення краТни.
Л1ТЕРАТУРА
1. Генофонд i здоров'я: вщ-творення населення УкраТни / За ред. А.М. Сердюка, О.1. Тимченко. — К.: Медшформ, 2006. — 272 с. (С.12).
2. McQueen D.V. Continuing efforts in global chronic disease prevention [Електронний ресурс] // Prev. Chronic. Dis. — 2007. — № 4. — Режим доступу: http://www.cdc.gov/pcd/is-sues/2007/apr/07_0024.htm.
3. Курс на оздоровление. Европейская стратегия профилактики и борьбы с неинфекционными заболеваниями / ВОЗ. — Копенгаген: ВОЗ, 2006. — 65 с.
4. 2008-2013. Action Plan for the Global Strategy for the Prevention and Control of Noncom-municable Diseases / WHO. — Geneva: WHO, Regional Office for Europe, 2008. — 42 p.
5. The evolution of integrated chronic disease prevention in Alberta, Canada [Електронний ресурс] / M.S. Wolbeck, C. Smith, R.C. Plotnikoff at al. — Режим доступу: http://www. cdc.gov/pcd/issues/2006/ jul/05_0225.htm.
6. Про державы цiльовi програми: Закон УкраТни вщ 18.03.2004 № 1621-IV.
№ 2 2011 Environment & Health 14
7. A Dictionary of Epidemiology / Ed. by J.M. Last; Internal Epide-miological Association. — New York, Oxford, Toronto: Oxford University Press, 1995. — 180 p.
8. Материалы для подготовки и квалификационной аттестации по специальности "Общественное здоровье и здравоохранение": учебное пособие / Под ред. В.С. Лучкевича и И.В. Полякова.
— Санкт-Петербург, 2005. — 54 с.
9. Encyclopedia of Public Health [Електронний ресурс] / ed. by L. Breslow, Gale Cengage. — New York: Gale Group and Design, 2009. — Режим доступу: <http://www.enotes.com/pu-blic-health-encyclopedia/dis-ease-prevention.
10. Children's health and the environment in Europe: a baseline assessment / WHO. — Copenhagen: WHO, Regional Office for Europe, 2007. — 145 p.
11. Global Strategy on diet, physical activity and health / WHO. — Geneva: World Health Organization, 2007. — 21 р.
12. Policies to reduce and prevent excess body weight and obesity in children and adolescents [Електронний ресурс] / WHO.
— Copenhagen, WHO Regional Office for Europe, 2007 (ENHIS fact sheet 2.7). — Режим доступу: http://www.euro.who.int/ Do-cument/EHI/ENHIS_Factshe-et_2_7.pdf, accessed 17 July 2007.
13. Programme of Community action in the field of public health (2003-2008) [Електронний ресурс]. — Brussels: European Commission, 2002. — Режим доступу: http://europa.eu/scad-plus/leg/en/cha/c11503b.htm, accessed 17 July 2007.
14. Health Evidence Network. What is known about the effectiveness of economic instruments to reduce consumption of foods high in saturated fats and other energy-dense foods for preventing and treating obesity? / WHO.
— Copenhagen: WHO Regional Office for Europe, 2006. — 25 р.
15. Охрана психического здоровья: проблемы и пути их решения. Отчет о Европейской конференции ВОЗ на уровне министров / ВОЗ. — Копенгаген: Европейское бюро ВОЗ,
2006. — 199 p.
16. Науковi засади Мiжгалу-зево! комплексно! програми "Здоров'я наци" / За ред. А.М. Сердюка. — К.: Деркул,
2007. — 288 с.
Надiйшла до редакцИ 19.12.2010.
ALLELIC POLYMORPHISM OF mEPHX GENE AS MARKER OF PREDISPOSITION TO FORMING OF THE ECOLOGICALLY DETERMINED PATHOLOGY IN CHILDREN
Vishtak N.V., Hnateyko O.Z.
АЛЕЛЬНИЙ ПОЛ1МОРФ1ЗМ ГЕНА mEPHX ЯК МАРКЕР СХИЛЬНОСТ1 ДО ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГ1ЧНО ДЕТЕРМ1НОВАНИХ СТАН1В У Д1ТЕЙ
иференцмна чутливють рюних людей до дм середовищних факторiв залежно вщ шдивщу-альних спадкових особливостей призводить до адаптивного процесу чи, навпаки, дезадап-таци, що супроводжуеться про-явом професмних чи мульти-факторних захворювань, яю ви-никають у результат таких кон-тактiв [1].
Метаболiзм генотоксичних чинникiв (ксенобiотикiв) здм-снюеться тим саме шляхом, яким бютрансформуються при-роднi для оргашзму речовини. Потрапляючи до органiзму, новi класи хiмiчних сполук, з якими оргашзм ранiше нiколи не зу-стрiчався, включаються в уже сформован бiохiмiчнi реакцií, виробленi у процес фiлогенезу. Процеси бютрансформаци спрямованi на знешкодження (детоксикацiю) цих сполук i е одним iз захисно-пристосувальних механiзмiв, якi врiвноважують взаемовiдносини оргашзму з навколишшм середовищем.
Безпосереднiм мюцем знешкодження стороннiх речовин е клп~инш органоíди, зокрема ен-доплазматичний ретикулум, який мютить мiкросомальнi ферменти [2].
АЛЛЕЛЬНЫЙ ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНА mEPHX КАК МАРКЕР ПРЕДРАСПОЛОЖЕННОСТИ К ФОРМИРОВАНИЮ ЭКОЛОГИЧЕСКИ ДЕТЕРМИНИРОВАННОЙ ПАТОЛОГИИ У ДЕТЕЙ Виштак Н.В., Гнатейко О.З. Изучение основных факторов индивидуальной предрасположенности дает возможность обнаруживать лица, особенно склонные (либо наоборот, особенно устойчивые) к развитию экологически детерминированной патологии. В данной работе исследованы полиморфные локусы Т337С и A415G гена mEPHX у детей, проживающих в условиях интенсивного загрязнения окружающей среды и в зоне радиационного контроля. Исследование показало, что носители 415GG генотипа предрасположены к более тяжелому течению ряда соматических заболеваний, спровоцированных генотоксическими факторами.
Ключевые слова: дети, загрязненная среда, экопатология, генетический полиморфизм, ген mEPHX.
© ВштакН.В., Гнатейко О.З. СТАТТЯ, 2011.
В1ШТАК Н.В., ГНАТЕЙКО О.З.
ДУ "1нститут спадково! патологи АМН Укра!ни", e-mail:[email protected]
УДК: 575.113.2 + 616.1/9 -053.2]: 612.014.4
-е-
