Визначення актуальності щодо ведення здорового способу життя студентами
Кірко Г.О.
Харківський інститут банківської справи Університету банківської справи Національного банку України
Анотації:
Розглянуто відношення та поінформованість студентів про шкідливі для здоров'я звички. У дослідженні брали участь 90 студентів. Наведено фактори, які спонукають або заважають веденню здорового способу життя. Показано рівні самооцінки стану здоров'я студентів. Наведені фактори впливу на стан здоров'я навколишнього середовища, фізичної, медичної та гігієнічної активності студентів. Встановлено, що вести здоровий спосіб життя студентам перешкоджають порушення добового режиму сну, неякісне харчування, забруднення навколишнього середовища, навчальні перевантаження.
Ключові слова:
студенти, здоров’я, шкідливі звички, фізичне виховання, навчання, самооцінка, навколишнє середовище, мотивація.
Кирко Г.О. Определение актуальности ведения здорового образа жизни студентами. Рассмотрено отношение и информированность студентов о вредных для здоровья привычек. В исследовании принимали участие 90 студентов. Приведены факторы, которые побуждают или мешают ведению здорового образа жизни. Показаны уровни самооценки состояния здоровья студентов. Приведенные факторы влияния на состояние здоровья окружающей среды, физической, медицинской и гигиеничной активности студентов. Установлено, что вести здоровый образ жизни студентам препятствуют нарушение суточного режима сна, некачественное питание, загрязнение окружающей среды, учебные перегрузки.
студенты, здоровье, вредные привычки, физическое воспитание, обучение, окружающая среда, мотивация.
Kirko G.O. Definition of a urgency of conducting healthy life style by students. The attitude and knowledge of students about unhealthy habits is considered. 90 students took part in research. Factors which induce are resulted or prevent conducting a healthy life style. Levels of self-estimation of a state of health of students are shown. The resulted factors of influence on a state of health of an environment, physical, medical and hygienic activity of students. It is established what to conduct a healthy life style to students a poor-quality feed, environmental contamination, educational overloads interfere infringement of a daily mode of dream.
students, health, harmful habits, physical education, studies, self-appraisal, environment, motivation.
Вступ.
Актуальність проведеного дослідження спирається на те, що в сучасних економічних умовах працівники різних сфер, як правило, перестають приділяти увагу заняттям фізичною культурою та спортом [2].
У ході навчального процесу і роботи в банківських установах студенти і працівники потрапляють в умови недостатнього рухового режиму: вони, як правило, довгий час знаходяться в навчальних аудиторіях, офісах сидячи за столом і працюючи з комп’ютером. Внаслідок цього в них відбуваються порушення процесу кровообігу, постави, що призводить до виникнення професійних захворювань та зниження працездатності. Для попередження та подолання цих небажаних наслідків велика роль відводиться фізичним вправам і особливо тим, які мають цілеспрямовану дію на відновлення фізіологічних функцій організму [2-5].
Багаточисельні приклади підтверджують, що випускники вузів, які активно займалися під час навчання фізичною культурою і спортом, успішно працюють у складних умовах підприємств. Але деякі факти свідчать про те, що не в повній мірі вичерпуються всі можливості фізичного виховання у вирішенні задач підготовки студентів до високопродуктивної праці [1].
Виходячи з того, що на сучасному рівні розвитку національної економіки постійно підвищується роль працівників банків, то вимоги до їх підготовки в системі вищих навчальних закладів освіти постійно зростають. У зв’язку з цим головним завданням всього навчального процесу з фізичного виховання є надання студентам, які навчаються у вузах економічного профілю, спеціальних знань щодо здорового способу життя та формування у них практичних навичок.
Робота виконана у відповідності до плану
© Кірко Г.О., 2010
НДР Харківського інституту банківської справи Університету банківської справи Національного банку України.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Метою дослідження було визначення актуальності ведення здорового способу життя серед студентів інституту, їх відношення та поінформованість про шкідливі для здоров’я звички.
Задачі роботи включали:
дізнатися про відношення студентів до здорового способу життя;
проаналізувати їхню самооцінку стану здоров’я;
визначити фактори, які спонукають або заважають веденню здорового способу життя;
визначити рівень поінформованості молоді щодо наслідків шкідливих звичок.
Об'єкт дослідження: Процес фізичного виховання студентів у вищому навчальному закладі.
Предмет дослідження: студенти 1 та 4 курсів вищого навчального закладу.
Методи дослідження: теоретичний аналіз науково-методичної літератури, опитування, анкетування, методи математичної статистики та порівняльного аналізу.
Результати дослідження
Анкетування проводилося між студентами ХІБС УБС НБУ, у дослідженні брали участь студенти (юнаки та дівчата) 1 та 4 курсу (90 осіб).
Проблему зміцнення здоров’я студенти відносять до найбільш значущих і актуальних. Хоча частка респондентів які поставили її на перше місце, склала 32 %, на друге місце - 14,9 %, на третє місце - 18,6 %, на 4-5 місце - 34,5 %.
Показники питомої ваги респондентів, що оцінили стан свого здоров'я як «добре» і «відмінно» серед хлопців і дівчат істотно не відрізнялися як на 1, так і на 4 курсі. При цьому частка хлопців, які оцінювали
Педагогіка, психологія та медико-біологічні
своє здоров'я на «добре» і «відмінно» на 1 курсі склала
- 69,7 %, достовірно не відрізнялася від аналогічного показника на 4 курсі - 72,6 %. Відмінності показників питомої ваги дівчат з хорошим і відмінним здоров’ям на 1 курсі - 77,3 %, на 4 курсі - 65,5 % також не різняться.
У числі чинників, які перешкоджають респондентам вести здоровий спосіб життя, найбільш поширеними були порушення добового режиму сну, неякісне харчування - 40,2 %, забруднення навколишнього середовища та шум - 46,7 %, навчальні перевантаження - 24,6 %, нестача фізичної активності -10,8 %, шкідливі звички - 13,5 % та погане медичне обслуговування - 11,8 %, психологічні конфлікти - 10,1 %.
Засоби зміцнення здоров’я, які застосовують студенти, на обох курсах майже не відрізняються за своїм характером.
Займаються самооздоровленням, включаючи фізкультуру та спорт, 97,8 % студентів. Найпоширенішими методами зміцнення здоров’я респонденти назвали заняття фізкультурою та спортом - 76,7 %, прийом вітамінів - 11,3 %, турботу про екологію житла, використання чистої води та натурального взуття - 4,6 % , якісних продуктів харчування - 5,8 % студентів.
Не вживають заходів для зміцнення здоров’я 2,2 % опитаних, при цьому із загальної кількості опитаних студентів, не мають жодних перешкод для занять са-мооздоровленням - 34,5 % студентів.
Чинники, що перешкоджають активному самовдосконаленню, респонденти назвали такі: брак
часу - 22,6%, відсутність бажання, настрою - 19,3 %, проблема у виборі виду спорту - 11,8 %, незручний графік навчання - 11,4 %, нестача коштів - 8,7 %, віддаленість від спортивних споруд - 6,0 %, відсутність спортінвентарю - 4,8 %, незадовільні побутові умови - 3,3 %.
Фізична активність студентів першого та четвертого курсу має значну відмінність. Регулярно (1 і більше разів на тиждень) займаються фізкультурою 99,8 %
- студентів першого курсу та 62,8 % - студентів четвертого курсу. Причиною такої відмінності можна вважати недостатню мотивацію студентів четвертого курсу в зв’язку з браком вільного часу, перевантаженням у навчанні, підготовкою до державних іспитів і відсутністю занять із фізичного виховання на 4 курсі в інституті. На відміну від студентів четвертого курсу, першокурсники займаються фізкультурою регулярніше, бо, по-перше, мають більше вільного часу, по-друге, займаються фізичним вихованням як обов’язковою дисципліною.
Відповідно до опитування, найбільш популярними видами масової фізкультури серед студентів є піші прогулянки - 13,7 %, походи, спортивні ігри, лижі, ковзани, біг, плавання - 13,3 %, заняття в спортивних секціях - 7,0 %, навчальні заняття з фізичного виховання - 59,3 % і ранкова гімнастика - 13,3 %.
Визнають негативний вплив шкідливих звичок на своє здоров’я 50,5 %. Серед опитаних хлопців палять на третьому курсі - 8,8 %, на четвертому курсі - 6,2 %. Серед опитаних дівчат палили 3,6 % першокурсників і 2,3% на 4 курсі.
100
80
60
40
20
Про шкоду тютюнопаління
□ Хлопці
□ Дівчата
Про шкоду алкоголю
Про шкоду наркотиків
Рис. 1. Рівень інформованості про наслідки від шкідливих звичок студентів 1 курсу
0
95
90
85
80
75
70
Про шкоду тютюнопаління
а
Про шкоду алкоголю
Про шкоду наркотиків
|—І Хлопці Дівчата
Рис. 2. Рівень інформованості про наслідки від шкідливих звичок студентів 4 курсу
Більшість курців палять аби розрядити емоції
- 21,4 %; за звичкою - 27,6 %, деяким подобається палити - 8,3 %, із-за побоювання набрати зайву вагу -2,0 %, за прикладом інших - 9,2 %. Одним із мотивів 17,3 % курців назвали невміння зайняти себе цікавими та корисними справами. Серед хлопців 1 і 4 курсів частка тих, хто вживає спиртні напої складає 7,3 %, а серед дівчат - 0,5 %. Згідно соціологічного опитування з’ясувалося, що серед студентів, які займаються фізкультурою та спортом 3-6 разів на тиждень, палять 1,4 %, вживають алкоголь 4,5 %.
Проведений аналіз показує, що здоров’я входить в першу трійку життєвих пріоритетів студентів. У той же час цілеспрямовано займаються самовдосконаленням 97,8 % опитаних. Менше 1/3 опитаних мають обставини, які не дозволяють їм активно вести здоровий спосіб життя, або ж посилаються на відсутність мотивації.
Таким чином можна вважати, що мотивація студентів, які займаються фізичним вихованням у ВНЗ, а також студентів, що закінчили курс фізичного виховання у ВНЗ, є досить актуальною та проблемною.
Висновки.
Проблему зміцнення здоров’я студенти відносять до найбільш значущих і актуальних. Показники питомої ваги респондентів, що оцінили стан свого здоров'я як «добре» і «відмінно» серед хлопців і дівчат істотно не відрізнялися як на 1, так і на 4 курсі. У числі чинників, які перешкоджають респондентам вести здоровий спосіб життя, найбільш поширеними були порушення добового режиму сну, неякісне харчування, забруднення навколишнього середовища, навчальні перевантаження.
Засоби зміцнення здоров’я, які застосовують студенти, на обох курсах майже не відрізняються за своїм характером. Чинники, що перешкоджають активному самовдосконаленню, респонденти назвали такі: брак часу, відсутність бажання, настрою.
Фізична активність студентів першого та четвертого курсу має значну відмінність. Причиною такої
відмінності можна вважати недостатню мотивацію студентів четвертого курсу в зв’язку з браком вільного часу, перевантаженням у навчанні, підготовкою до державних іспитів і відсутністю занять із фізичного виховання на 4 курсі в інституті.
Більшість студентів визнають шкідливу дію зловживань алкоголем та тютюном. Згідно соціологічного опитування з’ясувалося, що серед студентів, які займаються фізкультурою та спортом 3-6 разів на тиждень, палять та вживають алкоголь менша кількість.
Проведений аналіз показує, що здоров’я входить в першу трійку життєвих пріоритетів студентів.
Таким чином можна вважати, що мотивація студентів, які займаються фізичним вихованням у ВНЗ, а також студентів, що закінчили курс фізичного виховання у ВНЗ, є досить актуальною та проблемною.
Подальші дослідження планується провести у напрямку вивчення інших проблем здорового способу життя студентів.
Література:
1. Завидівська Н.Н. Професійно-прикладні основи формування здорового способу життя студентів вищих навчальних закладів економічного профілю. / Н.Н. Завидівська. //Педагогіка і психологія професійної освіти: Науково-методичний журнал. -2002. -№1. - С. 152-157.
2. Лубышева Л. И. Современные подходы к формированию физкультурного знания у студентов вузов (Текст) / Л.И. Лубышева // Теория и практика физической культуры, 1993 - С.19-21.
3. Лисяк В. М. Розвиток інтересу до занять фізичною культурою і спортом у студентської молоді / В. М. Лисяк // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наукових праць під ред. Єрмакова С.С., Харків, ХДАДМ (ХХПІ), 2004. - № 1. - С.172 - 178.
4. Олійник Т. Формування у студентської молоді потреби ведення здорового способу життя / Т. Олійник // Молода спортивна наука України: Зб. наук. пр. в галузі фізичної культури та спорту, вип. 7.- Львів: НВФ, Українські технології, 2003.- Т. 2.- С. 208-210.
5. Кожевникова Людмила. Физическое воспитание как средство формирования здорового образа жизни и культуры досуга студенческой молодежи / Людмила Кожевникова // Физическое воспитание студентов /научный журнал. - Харьков: ХООНОКУ-ХГАДИ, 2010. - №3. 34-39.
Надійшла до редакції 07.07.2010р.
Кирко Геннадий Александрович [email protected]