CC BY
101Дослідження способу життя та стану здоров’я студентів факультету фізичного виховання
Куртова ГЮ.
Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г.Шевченка
Анотації:
Розглянуто проблеми формування здорового способу життя та уявлення студентів про спосіб життя. Використано дані анкетного опитування 180 студентів факультету фізичного виховання. У експерименті з визначення стану здоров'я приймали участь 60 студентів третього курсу. Оцінено стан здоров'я за результатами обстеження функціональних систем студентів факультету фізичного виховання на основі використання методів і засобів сучасної стабілографії.
Ключові слова:
функціональні системи, стабі-лографія, здоров’я, студенти.
Куртова Г.Ю. Исследование способа жизни и состояния здоровья студентов факультета физического воспитания. Рассмотрено проблемы формирования здорового способа жизни и представления студентов о способе жизни. Использовано данные анкетного опроса 180 студентов факультета физического воспитания. В эксперименте по определению состояния здоровья принимали Участие 60 студентов третьего курса. Оценено состояние здоровья по результатам обследования функциональных систем студентов факультета физического воспитания на основании использования методов и способов современной стабилографии.
функциональные системы, стабилография, здоровье, студенты.
Kurtova G.U. The investigation of life style and health state of physical training department students. The problems of healthy life style forming and students' idea of the life style. Facts of 180 students of physical training department questionnaire are used in the investigation. In the experiment of health state determination 60 students of the third course took part. Health state is estimated according to the results of functional system investigation among the students of physical training department using methods and means of modern stabilography.
functional systems, stabilography, health, students.
Вступ.
В останні роки особлива увага приділяється створенню нормативно-правової та освітньої бази для формування здорового способу життя підростаючого покоління. Для вирішення цієї проблеми прийняті таки державні документи, як Державна національна програма «Освіта» (Україна XXI століття), Концепція національного виховання, Національна програма «Діти України», Цільова комплексна програма «Фізичне виховання - здоров’я нації» тощо. Незважаючи на ці заходи спостерігається стійка тенденція до погіршення стану здоров’я і рівня фізичної підготовленості дітей та молоді. В умовах надзвичайного становища, яке склалося в Україні, дедалі зростаючої кризи в усіх сферах життя нашого суспільства, соціальних статусів виховання фізично-, психічно-, і духовноздо-рових учнів, навчання їх здорового способу життя як необхідної умови розвитку стало однією з найгострі-ших проблем [2, 7].
Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті визначає основні стратегічні напрями її вдосконалення. Одним із пріоритетних завдань освіти є виховання у молодої людини відповідального ставлення до власного здоров’я і здоров’я оточуючих, як до найвищої індивідуальної і суспільної цінності. Одним із шляхів, що сприяє збереженню здоров’я підростаючого покоління, доктрина вважає залучення його до занять фізичною культурою. Інтенсивне використання фізичної культури дасть змогу знизити захворюваність дітей, підлітків та молоді, спрямувати їх прагнення до здорового способу життя, зменшити вплив шкідливих звичок [5].
У теорії фізичного виховання вже тривалий час досліджується проблема внутрішньої мотивації залучення до здорового способу життя. Незважаючи на ряд досліджень в цьому напрямку (Круцевич Т.Ю., Нестеренко А.Н., Кривенко А.П.), питання вивчення внутрішнього світу студентів і визначення соціальних і психологічних факторів, що впливають на свідоме і самостійне використання молоддю фізичних вправ, © Куртова Г.Ю., 2011
дотримання здорового способу життя досліджені ще недостатньо.
Отже, нині особливої актуальності набуває питання формування здібності вести здоровий спосіб життя як основи доброго здоров'я. Через це акцент в охороні здоров'я молоді зміщується в бік активізації в цьому самої особистості, підвищенні рівня знань, оволодінні вміннями та навичками здорового способу життя.
Робота виконана за планом НДР Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
• проаналізувати основні складові здорового способу життя. Дослідити дотримання правил здорового способу життя студентами факультету фізичного виховання.
• дослідити реальний стан здоров’я студентів на основі об’єктивних показників функціонального стану отриманих в ході стабілографічного контролю.
Результати дослідження.
Здоровий спосіб життя передбачає знання і вміння дотримання режиму навчання та відпочинку, правил особистої гігієни, визначення і обов’язкового дотримання рухового режиму, правильного харчування, усвідомлення шкідливого впливу від вживання наркотиків, алкоголю та табакопаління. Формування здорового способу життя — це спонукання до включення у повсякденне життя різних нових форм поведінки, корисних для здоров’я [8,4].
Ми провели дослідження з оцінки способу життя за індивідуальним тестом здоров'я [8] серед студентів ІІІ, IV курсів факультету фізичного виховання Чернігівського національного університету імені Т.Г. Шевченка. Загальна кількість вибірки 180 чоловік (90 студентів III курсу, 90 студентів IV курсу).
Фізична культура - навчальна дисципліна, яка навчає молодь зберігати і зміцнювати своє здоров'я, підвищує фізичну підготовленість, розвиває і удосконалює психофізичні здібності, необхідні в майбутній професійній діяльності. Доказаний позитивний вплив ранкової зарядки на організм людини, незаперечно тільки та
Педагогіка, психологія та медико-біологічні
людина, яка сама виконує зарядку може привчити до неї своїх дітей та учнів. Цікаво, що виконують ранкову зарядку щоденно на III курсі - 24 %, на IV курсі - 19 %; виконують - 2 - 3 рази на тиждень 33 % і 29 % відповідно; не виконують взагалі - 47 % всіх опитаних.
Наступне питання стосувалося усвідомлення шкідливого впливу на організм табакопаління. Безсумнівно, що людина, яка сама палить не зможе довести дітям та учням загрози цієї звички для життя, тому, що , як правило сама не вважає паління “достатньо” шкідливою звичкою. Ми виявили, що не палять 52 % студентів третього курсу, 32 % студентів четвертого курсу; випалюють 10 цигарок на добу 26 % та 36 % відповідно; 29 % студентів палять 20 цигарок за добу. Як бачимо більше половини загальної кількості опитаних мають таку шкідливу звичку як паління.
Особливе місце у складових здорового способу життя займає харчування, вміння вірно визначити свій харчовий раціон, обрати корисні продукти та способі їх приготування, збалансувати їжу та дотриматись режиму харчування. Проаналізувавши, особливості харчування студентів факультету фізичного виховання можна сказати, що правильного режиму харчування дотримуються 56 % всіх опитаних, вживають багато жирних продуктів 19 %, багато цукру і вуглеводів 25 %.
В нашому дослідженні ми з’ясували, як відвідують спортивні пари студенти факультету фізичного виховання. 87 % студентів III курсу систематично бувають на парах, 13 % не завжди відвідують. На IV курсі ситуація дещо насторожує 64 % систематично бувають на парах; 36 % не завжди відвідують. Як бачимо, на факультеті фізичного виховання 2 - 4 години на тиждень фізичними вправами займаються 40 % студентів III курсу, 66 % студентів IV курсу; 3 - 8 годин 60 % студентів III курсу, 34 % студентів IV курсу. На нашу думку, це досить низькі показники занять фізичними вправами, особливо для студентів факультету фізичного виховання, де фізичний розвиток та рухова активність є пріоритетними завданнями.
Проаналізувавши всі отримані дані, ми оцінили спосіб життя студентів III та IV курсів. Таким чином, 44 % студентів III курсу, 29 % студентів IV курсу ведуть здоровий спосіб життя; 50 % та 48 % —“відносно” здоровий, але при корекції окремих звичок його можна значно поліпшити; 6 % і 23 % відповідно - ведуть неправильний спосіб життя, який потребує зміни звичок і негайних дій для вдосконалення способу життя. Результати дослідження способу життя студентів наведено на рис. 1.
Як бачимо серед студентів які ведуть здоровий спосіб життя більшість студентів третього курсу; “відносно” здоровий спосіб життя (на думку авторів методики цей спосіб життя знаходиться на межі між здоровим і неправильним способом життя і потребує корекції) ведуть переважна більшість студентів четвертого курсу; серед студентів з неправильним способом життя, що потребує зміни звичок переважають старшокурсники.
Прагнення вести здоровий спосіб життя формується перш за все у період дорослішання і розвитку дитини. Великий вплив на неї мають зразки поведінки оточуючих і особливо батьків. Саме студентська молодь головний майбутній репродуктивний потенціал
країни, як свідчать дані нашого дослідження, спосіб життя студентів викликає стурбованість, а особливо високі показники паління та не усвідомлення студентами шкідливості впливу цих факторів на здоров’я, високий показник вживання алкоголю, недостатня рухова активність. Сформований у дитинстві і молодості неправильний стиль поведінки дуже важко виправити у зрілому віці. Тому з самого народження варто формувати і моделювати дотримання здорового способу життя у такому напрямку, який буде сприяти збереженню та укріпленню здоров’я.
На другому етапі нашого дослідження ми оцінювали стан здоров’я студентів за об’єктивними ознаками на основі обстеження функціональних систем організму з використанням засобів і методів комп’ютерної стабілографії. В нашому дослідженні приймали участь 60 хлопців, які навчаються на третьому курсі факультету фізичного виховання. Досліджувані проходили тестування на комп’ютерному стабілоаналізаторі з біологічним зворотнім зв’язком. Програма тестування включала наступні діагностичні методики: стабіло-графічні проби, тест кореляції стабілограм і дихання, аналіз серцевого ритму.
Функціональний стан людини деякі науковці розглядають як інтегративну характеристику стану людини з точки зору ефективності дій, що виконує людина і задіяних у реалізації цих дій систем за критеріями надійності і внутрішньої вартості діяльності. Традиційно у фізіології розглядається як стан органів, окремих систем, так і функціональний стан організму в цілому [9].
У процесі систематичного спортивного тренування розвиваються функціональні пристосувальні зміни в роботі серцево-судинної системи, які підкріпляються морфологічною перебудовою апарату кровообігу і деяких внутрішніх органів. Комплексна структурно-функціональна перебудова серцево-судинної системи забезпечує її високу працездатність, яка дозволяє спортсмену витримувати інтенсивні й довготривалі фізичні навантаження.
Найбільш важливі для спортсмена морфофункціо-нальні зміни системи кровообігу й дихання. Виходячи з цього, у своїй роботі ми досліджували функціональний стан дихальної та серцево-судинної системи.
З метою дослідження функціонального стану дихальної системи нами проведений тест кореляції ста-білограми і дихання. Мета тесту - виявити наявність дихальної складової у стабілограмі. У 87 % досліджу -ваних дихання не впливає на коливання центру тиску (ЦТ); у 10 % - присутній помірний вплив дихання на коливання ЦТ у сагітальній або фронтальній площині, а у 3 % дихання впливає на коливання у фронтальній і сагітальній площинах.
Тестування функціонального стану серцево-судинної системи з використанням стабілоаналізатора, дозволило синхронно спостерігати і записувати карді-оінтервалограми як в стані спокою, так і під час фізичного навантаження. Отримані характеристики функціонального стану серцевого ритму студентів викликають занепокоєння, у 13 % хлопців виявлені порушення, які потребують подальшої діагностики та спостереження.
Для спорту особливо значущою є функція вести-
булярної сенсорної системи, як провідної в здатності людини зберігати стійке положення тіла у просторі в стані спокою та при виконанні рухів [1]. Отже, проблема дослідження й оцінки біомеханічних параметрів стійкості тіла спортсмена для розробки дидактичних програм удосконалення технічної майстерності є дуже важливою й актуальною.
У нашому досліджені студенти виконували тест Ромберга. Методика складається з двох проб - з відкритими і закритими очима. Ця проба загальновизнана багатьма науковцями при проведенні стабіло-графічних досліджень з метою контролю [1, 3, 6], отримані дані дозволяють оцінити якість координації вертикального положення тіла при стоянні, рівень сформованості навичок рухової сенсорної системи по керуванню стійкістю тіла та характеризує якість нервово-м’язової активності.
Обстеження функціонального стану систем організму дало змогу визначити рівень здоров’я. Нами розроблена шкала оцінки рівня здоров’я студентів, яка дозволила сформувати такі групи 1 група - стан здоров’я в нормі (всі досліджувані показники знаходяться в межах статистичної норми), 2 група - умовна норма (1
- 2 досліджувані показники мають незначні, допустимі відхилення, наприклад, у виконанні тесту Ромберга розкид за сагітальною віссю - умовно у нормі); 3 група
- функціональні порушення (досліджувані показники мають значні відхилення). До третьої групи віднесено 23 % студентів, яким рекомендовано пройти додаткове медичне обстеження і рекомендовано провести аналіз і корекцію режиму тренувань, праці і відпочинку.
Висновки.
Спосіб життя більшості студентів факультету фізичного виховання відповідає вимогам здорового способу життя, але особиста культура здоров'я, потреба у дотриманні здорового способу життя не відповідає сучасним запитам. Отримані дані свідчать про низьку
внутрішню мотивацію студентів у дотриманні здорового способу життя.
Проведений нам експеримент дозволив на основі об’єктивних показників отриманих в результаті тестування стану функціональних систем визначити рівень здоров’я студентів. Доведено, що стан здоров’я 23 % студентів викликає занепокоєння і потребує подальших досліджень
Планується проведення комплексних досліджень впливу фізичних навантажень на організм студентів, що дозволить у майбутньому підвищити ефективність педагогічного процесу.
Література:
1. Богачук Л.П. Контроль стійкості тіла спортсменів / Л.П. Бо-гачук //Олімпійський спорт і спорт для всіх: Матеріали IX міжнародного наук. конгресу, Київ, 20 - 23 вересня 2005 р. -Київ, 2005. - С. 221.
2. Бондаренко Е.А. Системный подход к реализации комплексной программы “Здоровье” //Формування, збереження і зміцнення здоров’я підростаючого покоління як обов’язків компонент системи національної освіти. - Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції з валеології. - Дніпропетровськ, 1996 р. - С. 108-111.
3. Бретз Кароль Устойчивость равновесия тела человека: автореф. дис.... д-ра наук по физ. восп. и сп.: 24.00.01 / Бретз Кароль - К., 1997. - 42 с.
4. Глухов В.И. Физическая культура в формировании здорового образа жизни / В.И. Глухов. - К.: Здоров’я, 1989. - 72 с.
5. Тваній !В. Технологія гармонізації фізичного і інтелектуального особистісного розвитку і здоров’я в системі фізичного виховання молодшого школяра / І.В. Хваній, Ю. Калініченко //Теорія і методика фізичної культури. - 2009. - № 2. - С. 7-11.
6. Носко Н.А. Педагогические основы обучения молодежи и взрослых движениям со сложной биомеханической структурой / Н.А. Носко. - К.: Наук. світ, 2000. - 336 с.
7. Охорона здоров’я в Україні: проблеми та перспективи / Під ред. В.М Пономаренка. - К., 1999. - 309 с.
8. Плахтій П.Д. Вікова фізіологія і валеологія. Лабораторний практикум / П.Д. Плахтій, С.В. Страшко, В.К. Підгорний // За ред. П.Д. Плахтія: Навчальний посібник. - Кам’янець-Подільський: ПП Мошак М.!., 2005. - 208 с.
9. Физиология спорта и двигательной активности / Дж. Х. Уилмор, Д.Л. Костилл. - К.: Олимпийская литература, 1997. - 502 с.
Надійшла до редакції 03.03.2011 р.
Куртова Галина Юриевна [email protected]
