CC BY
43Розуміння студентами залежності індивідуального стану здоров’я від факторів соціального середовища
Хотієнко С.В., Азанова Т.Д.
Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара
Анотації:
Розглянута залежність
індивідуального здоров'я студента від факторів сучасного життя. У дослідженні прийняло участь 600 студентів. З'ясовано індивідуальне розуміння студентами стану свого здоров'я. Виділено чинники соціального життя, що завдають найбільшу шкоду та порушують стан здоров'я молоді. Встановлено, що на сьогодні дуже різко постають питання з палінням та вживанням алкоголю. Встановлено, що більшість студентів знають яким повинен бути спосіб життя для поліпшення та підтримання свого здоров'я. Виявлено невдоволення студентів навантаженням на заняттях з фізичного виховання.
Ключові слова: респондент, здоров’я, фізична культура, студенти.
Хотиенко С.В., Азанова Т.Д. Понимание студентами зависимости индивидуального состояния здоровья от факторов социальной среды. Рассмотрена зависимость индивидуального здоровья студента от факторов современной жизни. В исследовании приняло участие 600 студентов. Выяснено индивидуальное понимание студентами состояния своего здоровья. Выделены факторы социальной жизни, которые наносят наибольший вред и поднимают состояние здоровья молодежи. Установлено, что на сегодня очень резко стоит вопрос с курением и употреблением алкоголя. Установлено, что большинство студентов знают каким должен быть образ жизни для улучшения и поддержания своего здоровья. Выявлено недовольства студентов нагрузкам на занятиях по физическому воспитанию.
респондент, здоровья, физическая культура, студенты.
Hotienko S.V., Azanova T.D. Comprehension students of dependence of an individual state of health from factors of a social medium. Dependence of individual health of the student on factors of the modern life is construed. 600 students have taken part in research. The individual comprehension is made out by students of state of the health. Factors of social life which put the greatest harm segregated and hoist a state of health of youth. It is established, that as of today very sharply there is a problem with smoking and the use of alcohol. It is established, that the majority of students know what there should be a way of life for improving and maintainings of the health. It is revealed grievances of students to loads on exercises on physical training.
respondent, health, physical education, students.
Вступ.
На сьогодні в суспільстві гостро постає питання про формування, збереження та зміцнення індивідуального здоров’я учнівської молоді. Бо від стану здоров’я студентського населення країни залежить здоров’я нації.
Студенти - це найбільш динамічна громадська група, що знаходиться в періоді формування соціальної та фізіологічної зрілості, добре адаптуються до комплексу чинників соціального та природного оточення. Разом із тим, у силу ряду причин, схильні до високого ризику порушень у стані здоров’я. Ослаблені, найчастіше ще до вузу, стан організму та психіки, екологічні проблеми навколишнього середовища, недостатнє харчування, гіподинамія, невисокий у цілому рівень валеологічної культури обумовлює те, що більша половина студентів нездорові, багато з них знаходяться в стані, що може викликати те чи інше захворювання [2].
Здоров’я - одна з обов’язкових умов повноцінного виконання студентом своїх навчальних, а в майбутньому і професійних функцій. Отже, турбота про здоров’я студентів - пріоритетне завдання вузівської освіти. Як зацікавлена сторона, вуз повинен виступати ініціатором і організатором цілеспрямованої та ефективної роботи зі збереження, реабілітації та примноженню здоров’я студентського контингенту [2].
РоботавиконаназапланомНДРДніпропетровського національного університету імені О. Гончара.
Мета, завдання роботи, матеріали і методи.
Метою проведення цієї роботи є вивчення залежності індивідуального здоров’я студента від факторів сучасного життя.
При виконанні цієї роботи були поставлені та виконанні наступні завдання:
• з’ясувати індивідуальне розуміння студентами стану свого здоров’я;
© Хотієнко С.В., Азанова Т.Д., 2010
• виділити які чинники соціального життя завдають найбільшу шкоду та порушують стан здоров’я молоді;
• з’ясувати, чи змінюється відношення до свого здоров’я в молоді з різних вузів;
• подивитися на вдоволеність студентами заняттями фізичного виховання під час навчального процесу, в кожному вузі, порівняти показники.
Матеріали і методи. Було опитано 600 чоловік із першого по четвертий курс, двох вузів Дніпропетровська (Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (ДНУ) і Придніпровська Державна Академія Будівництва та Архітектури (ПДАБА)) за репрезентативною вибіркою. Серед анкети були питання, що розкривають відношення сучасної молоді до проблем індивідуального здоров’я та відношення до нього.
Для отримання репрезентативної соціальної інформації використаним соціологічним методом являється опитування, яке мало форму анкетування та інтерв’ювання.
За Ядовим В. А., анкетування (письмова форма опитування) - найбільш розповсюджений вид опитування в практиці прикладної соціології. Під час анкетування опитуваний сам заповнює опитувальник у присутності анкетера або без нього. За формою проведення воно може бути індивідуальним чи груповим [5].
Інтерв’ювання - форма очного проведення опитування, за якого дослідник перебуває в безпосередньому контакті з респондентом. Інтерв’юер ставить запитання, організує і спрямовує бесіду з кожною окремою людиною, фіксує отримані відповіді відповідно до інструкції. Цей метод опитування вимагає більших витрат часу і коштів, ніж анкетування, але водночас підвищується надійність даних, що збираються, за рахунок зменшення кількості тих, хто не відповів, і помилок під час заповнення опитувальників [3].
Для збору та оброблення інформації використовувались праці И.Ф. Девятко [1], Е.П. Тавокіна [4] та В.А. Ядова [5].
Педагогіка, психологія та медико-біологічні
Результати дослідження.
Студентам було запропоновано оцінити спосіб свого життя, за шкалою: «здоровий», «добрий», «середній», «поганий». Як «здоровий» з суцільної кількості респондентів оцінили 16%; «добре» - 50%, «середнє» - 28%, були й такі, що вказали на «поганий» спосіб життя (6%). Таким чином більшість молодих людей оцінили свій спосіб життя як «добре». «Добре» майже однаково часто вважають свій спосіб життя респонденти різної статі: чоловічої 50%, жіночої 49%. Сумнівними можуть здатися результати 49% опитаних студенток ДНУ (150) які вважають свій спосіб життя «середнім», але очевидною причиною такого розриву в порівнянні зі студентками ПДАБА (25%; технічні спеціальності), є те, що більшість респонденток ДНУ були з природничих спеціальностей. Цікавість визиває той факт, що на питання «Чи відомі Вам правила здорового способу життя?», 94% всіх респондентів відповіло, що відомі. Але дивлячись на вище вказані данні, мало хто дотримується цих правил.
Причини не дотримання правил здорового способу життя можуть бути різноманітні: економічні, соціальні та ін. Роздивившись більш повно спектр соціального впливу виділили такі питання, як відношення до: їжі, паління, вживання алкогольних напоїв та заняття фізичними вправами, авжеж ці аспекти можна й доповнити.
За даними анкетування 24% вказали, що харчуються здоровою їжею. А 61% їдять навпаки, не здорову їжу. Інші відповіли, що не знають. Якщо порівнювати данні між чоловічою та жіночою статтю, отримуємо що 52% та 56% відповідно, харчуються не здоровою їжею. По вузах найбільший показник, за не здоровим харчуванням виявився у жінок ПДАБА (61%), в останніх випадках значення коливаються у межах 51-53%.
Паління, це шкідлива звичка, в анкеті було запропоновано відповісти на питання «Ви палите?», та подані варіанти відповідей: «так, кожен день», «так, один - два рази на тиждень», «так, коли нервую», «ні, кинув(ла) палити», «ні, не починав(ла) палити». За відповідями всіх респондентів, 50% не палять взагалі. Найбільші показник, паління вказали чоловіки ПДА-БА, з них палять кожен день 25%, декілька разів на тиждень 10%, коли нервують 13%. Виділяються ті хто кинув палити - 22%. Дивлячись на жіночу стать показник тих хто не палить вищій ніж у чоловіків ПДАБА-51%, ДНУ-60%.
На сьогодні дуже відомими, серед молоді, стають енергетичні напої. Реклама їх на кожному кроці розповідає про додаткову енергію та сили, що вони додають. Але мало де розповідається, що вони негативно впливають на внутрішній стан організму. З загальної кількості респондентів 49% відповіли, що не вживають енергетичні напої. А 39% вказали, що вживають рідко. Ми бачимо, що все ж таки молоді люди, розуміють те, що енергетичні напої не є корисними для здоров’я. Насторожує той факт, що 45% жіночої половини опитаних вказує, що вживає рідко та 45% не вживають взагалі, а дивлячись на чоловічу
стать отримуємо відповідно до першого випадку 33%, до другого - 52%. Отже, жіноча стать вживає більше енергетичних напоїв. Тенденція більшого вживання енергетичних напоїв жінками збігається в двох вузах.
В сьогочасному світі гостро постає питання у боротьбі з алкоголем. Бо вживання алкогольних напоїв збивають не тільки короткочасно стан сприймання реальності, а також на довгий час шкодять правильному виконанні всіх фізіологічних процесів в організмі. Нашою анкетою ми визначили частоту вживання алкогольних напоїв респондентів. Були запропоновані такі варіанти відповідей: «більше 3-х разів на тиждень», «у вихідні», «на свята», «не вживаю», «не можу відповісти». За отриманими даними 53% проанкетованих студентів відповіли, що вживають алкогольні напої у святкові дні. А також 13% взагалі не вживають алкогольні напої. У вихідні дні п’ють 20% респондентів. Знайшлись й такі (8%), що вказали про вживання алкоголю більше 3-х разів на тиждень. Більшість респонденток (63%) вказали, що п’ють у святкові дні. При чому 1% вказав, що п’ють більше 3-х разів на тиждень. Чоловіча половина показала такі результати: «більше 3-х разів на тиждень»
- 15%; «на свята» - 44%. Взагалі тих хто не вживає алкоголь серед жінок 12%, серед чоловіків 15%. Найменші результати за опитування, тих хто не вживають алкогольні напої взагалі є жінки ПДАБА - 8%, у порівнянні: чоловіки ПДАБА - 13%; чоловіки ДНУ
- 17%; жінки ДНУ - 16%. Також треба звернути увагу, що вказані данні по вживанню алкоголю у святкові дні майже не перевищую у жінок ПДАБА (64%) в порівнянні з жінками ДНУ (61%). Перевищенні спостерігається у вживанні його в вихідні дні: жінки ПДАБА - 23%, жінки ДНУ - 16%. Відносно чоловічої статі то чоловіки ПДАБА (більше 3-х разів на тиждень 17%; у вихідні дні 25%; не п’ють 13%) п’ють більше, ніж чоловіки ДНУ (більше 3-х разів на тиждень 13%; у вихідні дні 15%; не п’ють 17%).
Багато сторіч люди вважають, що рухові вправи підвищують здоров’я. В анкеті ми поцікавились, чи є студенти, що займаються додатковим спортом (окрім занять фізичного виховання у ВУЗі). Виявилось, що з жінок 38% замаються додатковим спортом (з них ПДАБА - 48%; ДНУ - 28%), а 62% не займаються додатковим спортом (з них ПДАБА - 52%; ДНУ - 72%). Відносно чоловічої статі, ми бачимо, що займаються додатковим спортом 63% (з них ПДАБА - 70%; ДНУ
- 55%), та не займаються додатковим спортом 37% (з них ПДАБА - 30%; ДНУ - 45%).
Окрім питань стану здоров’я студентів, нас зацікавило відношення студентів до занять фізичним вихованням у ВУЗі. Так на питання, про частоту відвідувань занять фізичним вихованням ми дізналися цікаві факти. Студенти ПДАБА мають одне заняття на тиждень у розкладі, але деякі з них обрали собі додаткову секцію, яку вони можуть відвідувати. В ДНУ проходить 2 заняття на тиждень, та теж наявні секції, що можуть обиратися студентами. Більшість учасників опитування, вказали що відвідують фізичну кафедру та займаються два рази на тиждень (30%). Але дивним виявився той факт, що
35% всіх опитуваних взагалі не змогли відповісти на це питання. Найбільша відвідуваність фізичних занять у ВУЗі спостерігається у хлопців ДНУ (11% відвідують більше двох разів на тиждень; 58% відвідують два рази на тиждень). Найменша відвідуваність спостерігається в жінок ПДАБА, бо з них 48% навіть не могли відповісти на це питання.
За допомогою питань анкети, ми спробували встановити, чи підходять заняття фізичним вихованням для студентів, спитавши їх самих. На питання «Чи задовольняють Вас умови занять фізичним вихованням у вашому ВУЗі?», були запропоновані такі відповіді: «так, дуже», «так, достатньо», «так, але є над чим попрацювати», «ні, не дуже», «ні, зовсім». За спільним числом опитаних, відповіді «так, дуже», «так, достатньо», «так, але є над чим попрацювати», «ні, не дуже», мають майже однакові відсотки (23%, 21%, 24%, 22% відповідно). «Ні, зовсім» вказали 10% респондентів. Більшість чоловіків ПДАБА вказали, що їх дуже задовольняє фізичне виховання в ВУЗі -40%, 27% вказали «так, але є над чим попрацювати», 17% - «так, достатньо», 15% - «так, але є над чим попрацювати». В порівнянні з чоловічою статтю ДНУ більшість вказали «так, але є над чим попрацювати» 29%. А також вказали 26%, що «так, достатньо»; по 18% - «так, дуже» та «ні, не дуже»; зустрілися й такі, що вказали «ні, зовсім» - 9%. Жіноча половина ПДАБА вказує що: «так, дуже» - 28%, «так, достатньо» -33%, «так, але є над чим попрацювати» - 15%, «ні, не дуже» - 15%, «ні, зовсім» - 9%. Більшість жінок ДНУ (40%) вказали, що не дуже задоволені умовами заняття фізкультурою. Також, з них 24% вважають «так, але є над чим попрацювати» та 23% - «ні, зовсім». Тільки 8% та 5% відповідно відповіли «так, дуже», «так, достатньо». Отже, хлопці показують, що їм подобаються умови більше, ніж жіночій половині. Та до того ж, студенти ПДАБА більш вдоволені умовами заняття фізичного виховання, ніж студенти ДНУ.
Також, ми намагалися дізнатися, чи підходить за ступенем навантаження, студентам заняття фізичним вихованням. Нами була встановлена така шкала навантаження: «легко», «нормально», «важко», «дуже важко». З усіх респондентів 58% вказали, що навантаження нормальне. Дивлячись по відношенню різних статей, ця динаміка зберігається, але з чоловіків 24% вказують, що їм легко та 11% - важко, 7% - дуже важко. По відношенню до жінок, то 11% - легко, 19% -важко, 12% - дуже важко. Виділяється з суцільного відношення, жінки ДНУ, які вказали, що: 33% важко, 12% дуже важко, 48% нормально та лише 7% легко.
В порівнянні з тим як студенти почувають себе після занять фізичним вихованням (за суб’єктивним показником). Була подана така шкала для відмічання самопочуття після занять фізичним вихованням: «все відмінно», «добре», «середнє», «не дуже добре»,
«погано». Чоловіки ПДАБА вказали: «все відмінно
- 50%», «добре - 30%», «середнє - 10%», «не дуже добре - 7%», «погано - 3%». Жінки ПДАБА вказали: «все відмінно - 39%», «добре - 33%», «середнє -19%», «не дуже добре - 5%», «погано - 4 %». Чоловіки ДНУ вказали: «все відмінно - 34%», «добре - 40%», «середнє - 14%», «не дуже добре - 6%», «погано -6%». Жінки ДНУ вказали: «все відмінно - 15%», «добре - 21%», «середнє - 35%», «не дуже добре - 27%», «погано - 3%». Продивившись всі данні, ми бачимо, що студентам ДНУ більш важко переносити заняття фізичним вихованням. Для того, щоб розібрати причину, необхідно додатково провести спостереження. Ми можемо тільки припустити, що причиною такого відриву є навантаження по нормативам та вимогам, стан здоров’я студентів, втомлюваність, погане харчування та не висипання.
Висновки.
За отриманими даними, ми бачимо, що більшість студентів знають яким повинен бути спосіб життя для поліпшення та підтримання свого здоров’я. Але мало хто з них його дотримується. Причини цього можуть бути різноманітні: економічні, соціальні та ін. Роздивившись більш повно спектр соціального впливу ми побачили, що на сьогодні дуже різко постають питання з палінням та вживанням алкоголю. За даними, що ми отримали, більшість студенток п’ють не тільки у святкові дні. Але все не так погано, як здавалося, бо знаходяться ті хто не палять та взагалі не вживають алкогольні напої.
Також, ми побачили, що найбільшу кількість поганих звичок мають студенти ПДАБА. Парадоксальним при цьому залишається, те що відносно невдоволення навантаженням на фізичному вихованні, більше проявили студенти ДНУ. Для того, щоб розібрати причину, необхідно додатково провести спостереження. Ми можемо тільки припустити, що такий відрив може з’являтися за таких факторів: навантаження по нормативам та вимогам, стан здоров’я студентів, втомлюваність, погане харчування та не висипання.
Література:
1. Девятко И. Ф. Методы социологического исследования. / И. Ф. Девятко./ Екатеринбург: Изд-во Урал, ун-та, 1998. - 208 с.
2. Косолапов А.Б. Проблемы изучения, сохранения и развития здоровья студентов: монография / А.Б. Косолапов. - Владивосток, 2003. - 200 с.
3. Полторак В. А. Маркетингові дослідження : навч. посіб. / В. А. Полторак. - Вид 2-е перероб. і доп. - К., 2003. - 387 с.
4. Тавокин Е.П. Основы методики социологического исследования / Е.П. Тавокин. - Инфра-М., 2009. - 239 с.
5. Ядов В. А. Стратегия социологического исследования. Описание, разъяснение, понимание социальной реальности / В. А. Ядов. - М., 1998. - 362 с.
Надійшла до редакції 29.07.2010р.
Хотиенко Светлана Викторовна Азанова Татьяна Дмитриевна [email protected]
