CC BY
30
УДК 316.334.22
Л. I. Швидка, кандидат соцюлопчних наук, доцент;
В. А. Мягких, кандидат соцюлопчних наук, доцент
ТРУДОВИЙ ПОТЕНЦ1АЛ СТУДЕНТСЬКО1 МОЛОД1: ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ В УМОВАХ СУЧАСНО1 ВИЩО1 ШКОЛИ
Вивчено особливостi формування трудового потенщалу студентськоI молоЫ Днтропетровщини на основi соцiологiчного до^дження. Як основт компоненти трудового потенщалу студентства розглянуто психофiзiологiчний, освтньо-професшний, творчий, комуткативно-тформацтний та моральний потенщали. Надано 1х аналiз.
Ключовi слова: потенщал людини, трудовий потенщал, студентство, вища школа.
Актуальтсть проблеми. Одшею з головних складових штеграци молодi в суспшьш структури е И включешсть в економiчну дiяльнiсть. Сучасна ситуащя у сферi пращ i зайнятост е дуже складною для укра!н-ського студентства. За чаив колишнього Радянського Союзу функцюнува-ла система розподiлу випускникiв ВНЗ, яка хоча й була жорсткою i не могла врахувати багатьох особиспсних очiкувань студентiв, але все ж гарантувала !м зайнятiсть за спещальшстю i статус молодого спецiалiста, що певною мiрою полегшувало першi самостшш кроки молодих людей i давало додатковi професiйнi та життевi шанси. Зараз розподiл студентiв проводиться дуже обмежено, що створюе для випускнишв ВНЗ ситуащю жорстко! конкуренци з пращвниками, якi мають професiйний досввд пра-цi, вже певний час перебувають на ринку працi i пристосувалися до нього. Випускник повинен бути готовим до тако! конкуренци, вмiти довести, що вiн володiе вiдповiдними знаннями, вмiннями та може працювати в рин-кових умовах. Тому дослщження трудового потенцiалу сучасного студентства е досить актуальною сощальною проблемою i саме !й присвячена дана стаття.
Щодо актуальностi проблеми в науковому планi, то слад зауважити, що феномен «трудовий потенщал» завжди привертав до себе увагу вчених: демографiв, економiстiв, фiлософiв, соцюлопв, якi з точки зору предмета свое! науки розвивали специфiчнi тдходи та методи вивчення цього явища, розробляли певнi концепцп щодо пояснення його функцюнування. Аналiз лiтератури з ще! проблеми дозволив видiлити значну кiлькiсть пiдходiв до пояснення цього феномену та констатувати, що дослщження трудового по-тенцiалу мають давню юторш. Але слiд зазначити, що найчастше цi шд-
© Швидка Л. I., Мягких В. А., 2010 225
ходи розвиваються у рамках економiчного знання. Щодо сощологп, то можна сказати, що вона не так давно розпочала розробляти цю проблему.
У зарубiжнiй сощологп та фшософп проблема трудового потенщалу пiдiймалась у роботах Д. Белла, Г. Канна, Дж. Нейсбгг, О. Тоффлера, Ж. Фурастье. У росшськш сощологп проблеми трудового потенщалу роз-глядають Н. I. Шаталова, А. С. Панкратов, Б. М. Генкш, М. I. Гольдш та ш. Що стосуеться укра!нських соцiологiв, то дослiдженням трудового потенщалу займаються К. I. Якуба, Я. А. Павлов, О. М. Шевченко. Аналiз праць цих авторiв дозволяе констатувати, що в науковш лiтературi розглядаеться перш за все трудовий потенщал зайнятого населения. Водночас слщ констатувати, що трудовий потенщал студентсько! молодi дослщжений слабко. Тому залишаються дискусiйними питання формування та реалiзащ! трудового потенщалу сучасного студентства. Отже, шдсумовуючи викладене, можна констатувати наявшсть певно! проблемно! ситуацп. З огляду на на-ведене в 2008-2009 рр. було проведене сощолопчне дослiдження, метою якого було вивчення особливостей формування трудового потенщалу в умовах сучасно! вищо! школи. За спецiально розробленою вибiркою опита-но 200 студенлв Днiпропетровського нацiонального унiверситету iменi Олеся Гончара. Проаналiзуемо отриманi данi.
Аналiз науково! лiтератури показав, що трудовий потенщал студента слщ розглядати як частину його потенцiалу як особистосп, тобто вiдносно iндивiдуума трудовий потенщал - це частина потенщалу людини, яка форму-еться на основi природних (фiзичних, психiчних) даних i здiбностей, освiти, виховання i життевого досвiду. Поняття «трудовий потенщал» мае неодно-значне тлумачення. Це пояснюеться частково тим, що дана проблема розро-бляеться об'еднаними зусиллями рiзних учених (економiстiв, демографiв, соцiологiв, фiлософiв та iн.). Особливе мiсце поадае позицiя авторiв, згiдно з якою трудовий потенщал виступае як сукупшсть соцiально-економiчних, професiйно-технiчних та органiзацiйно-управлiнських можливостей, реаль защя яких визначае масштаби й ефективнiсть трудово! дiяльностi. Так, трудовий потенщал, на думку М. I. Гольдша, пов'язаний з шнцевими результатами трудово! дiяльностi, !! практичною ввддачею. При характеристицi трудового потенщалу видшяють, як правило, мотиви, щншсш орiентацi!, особистiснi характеристики пращвниыв, пов'язанi з участю у трудовш дiяльностi, соцiально-економiчнi умови та виробничi ввдносини [2, с. 14].
Залежно ввд поставленого завдання трудовий потенщал може розгляда-тися в демографiчному, територiально-адмiнiстративному (регiональному), галузевому та шших аспектах. Трудовий потенцiал студентства характеризуемся двома групами показникiв: шльшсними i як1сними. Кiлькiснi - це чи-сельнiсть фiзичних осiб у межах дано! економiчно! територi!, яка на момент
облшу належить до робочо! силг Другi - це соцiально-економiчнi характеристики робочо! сили: спецiальнiсть, квалiфiкацiя, спецiалiзацiя, як1сть про-фесшно! подготовки, сiмейний стан, рiвень освiти та ш. Як основнi компонен-ти трудового потенщалу студентсько! молодi можна видiлити: 1) психофiзiо-логiчний потенщал, який зумовлюе стан здоров'я майбутнього пращвника, створюе шдгрунтя для формування i розвитку професiйних, творчих, мораль-них, комунiкативних навичок; 2) освггньо-професшний потенцiал, тобто на-бутi знаиия та навички, необхiднi для виконання вiдповiдних обов'язкiв та видiв робщ 3) творчий потенцiал - поеднання ерудицп, професiоналiзму, розвинено! уяви, нестереотипного мислення, глибини та швидкосп розуму, спостережливостi, здiбнiсть до генерацi! нових щей, методiв, образiв; 4) комушкативно-шформацшний потенцiал - характеризуе можливiсть нормаль-них соцiальних контактiв, вмiння отримувати i використовувати потрiбну iнформацiю; 5) моральний потенщал - грунтуеться на загальнолюдських щнностях, трудових цiнностях, обумовлюеться комплексом принципiв i правил поведшки людини в процесi пращ, визначае спрямованють трудово! поведшки [6, с. 424].
З'ясуемо !х змiстовну наповненiсть. Почнемо з шльшсних показник1в трудового потенцiалу.
Психоф1з1олог1чний потенщал. За даними офщшно! статистики, з кожним роком стан здоров'я населення Укра!ни попршуеться. Так, якщо у
2006 р. в Дшпропетровськш област зафiксовано 2729 тис. захворювань, у
2007 р. - 2781 тис., то в 2008 р. !х кшьысть досягла 2795 тис. випадыв [4]. Не е винятком i молодiжна спiльнота, у тому чи^ студентська молодь [3]. Щодо стану здоров'я студенпв ДНУ, то, як сввдчать медико-статистичнi данi, воно з кожним роком також попршуеться. Так, у 2006 р. було зарее-стровано 7760 випадшв захворювань серед студенпв, а вже у 2008 р. - 8326 випадшв. З кожним роком зростають показники таких форм захворювань: хвороби оргашв дихання; захворювання ока; хвороби нервово! системи; хвороби оргашв травлення; хвороби оргашв кровообпу [5]. Як бачимо, такий компонент, як здоров'я, не створюе надшного шдгрунтя для розвитку потенцшних можливостей студентства i тим самим попршуе як1сть трудового потенщалу студенив ДНУ Вченi, якi дослщжували медико-бiологiчнi аспекти дiяльностi студентiв, дшшли таких висновк1в. По-перше, встанов-лено шдвищену чутливiсть молодiжного органiзму до порушень гтени розумово! працi. По-друге, на !х думку, система оргашзаци навчально-виховного процесу й обсяг навчального навантаження не вщповщають фь зiологiчним можливостям органiзму, який ще знаходиться у фазi формування, особливо у студенпв молодших курав. Велике навчальне навантажения, нерiвномiрнiсть навантаження упродовж семестру, ввдсутшсть навичок систематично! самостшно! роботи i регулярного контролю породжують так1
явища, як артмя в робот студенпв, «штурмування» певних предметiв i дисциплiн у перiод залжово! та екзаменацшно! сесiй тощо [7].
Освтнъо-професшний потенщал. Чинник освгги i професшно! тдго-товки е визначальним у забезпеченш зайнятостi молодi. Освiта i професiйна пiдготовка надають молодiй людини квалiфiкацiю, розвивають у не! дiловi навички та пiдприемливiсть, сприйнятливiсть до наукових iдей i технiчних розробок, шдвищуючи в такий спосiб продуктившсть И майбутньо! працi (таблиця).
Таблиця
Основы показники дiяльностi ВНЗ 1-1У р1вм1в акредитащ!" в Дмiпропетровськiй обласп у 1995-2009 рр. [1]
Акредитацiя
I, II рiвнi III, IV рiвнi
Показмик Рiк
1995- 2000- 2005- 2008- 1995- 2000- 2005- 2008-
1996 2001 2006 2009 1996 2001 2006 2009
Кiлькiсть заклад1в 75 43 35 34 16 20 22 25
Кшьюсть студентiв, тис. 64,7 37,0 32,6 27,0 70,4 107,0 156,3 161,8
Прийнято студентiв за рж, 18,7 13,5 11,0 7,6 25,8 27,5 38,4 30,3
тис.
Випущено фахiвцiв за рж, 20,1 10,5 9,6 8,4 11,2 23,9 27,7 31,8
тис.
Як видно з таблищ, кiлькiснi обсяги професшно! тдготовки у ВНЗ I, II рiвнiв акредитацп у Дншропетровськш областi iстотно зменшуються. Щодо заклащв повно! вищо! освiти, то шльшсть !х зростае (на початок 1995/96 на-вчального року налiчувалося 16 заклащв повно! вищо! освiти, а на 2008/09 -25 заклащв). Збшьшуються також прийом до ВНЗ III, IV рiвнiв акредитацi! та випуск фахiвцiв. Що стосуеться ДНУ, то у 2007 р. тут навчалося 13 370 оаб, а у 2008 р. - 12 916 оаб, тобто маемо певне зменшення. У цшому ж слщ ввд-значити, що за кшьшсними показниками трудовий потенцiал студентсько! молод^ яка отримуе освiту у ВНЗ III, IV рiвнiв акредитацi! в Дшпропетров-ськ1й областi, мае сталу тенденц1ю до розширеного вiдтворення.
Важливим кiлькiсним показником освiтньо-професiйного компонента трудового потенщалу е працевлаштування випускник1в ВНЗ уах рiвнiв акре-дитацi!. Найбшьшою мiрою проблема працевлаштування полягае не стшьки у вiдсутностi вакансiй як таких, сшльки в недостатнiй пропозицп робочих
мюць, що за po3MipoM оплати, змютом та умовами пращ були б привабливими для сучасно! 0CBi4eH0ï молодi. Проблеми зaйнятостi молодi пов'язаш не тшь-ки з труднощами працевлаштування, вони значною мiрою залежать вщ рiвня ïï освiти, якосп професiйноï пiдготовки, соцiaльно-економiчноï мобiльнiстi, активносп в процесi пошуку роботи тощо. Тому важливо розглянути трудовий потенщал студентсько1' молодi в як1сному вимiрi.
Загалом, як уже наголошувалося, професшний потенцiaл визначаеться рiвнем освiти людини, обсягом та якiстю ïï загальних i спецiaльних знань, трудових навичок i вмшь, що обумовлюють здатшсть до прaцi певноï якостi. Вщ цього залежить не тiльки усшшшсть роботи за професiею, а й здатшсть до ротацп, iнновaцiйноï дiяльностi тощо. Саме тому перш за все ми виявили якостi майбутнього фaхiвця, формуванню яких сприяе навчання у ВНЗ. На думку опитаних студенлв, навчання у ВНЗ сприяе розвитку професшних iнтересiв (так вважають 57 % опитаних); освiтнiх плашв (52 %); бажанню сaмореaлiзaцiï (40 %); комушкативних якостей (39 %); загальнокультурних цiнностей (29,5 %); творчих якостей (23,5 %). Отже, отримаш даш сввдчать про те, що навчання у ВНЗ найб№ше сприяе формуванню професшних якостей. Менше уваги придшяеться формуванню комунiкaтивних i творчих якостей, загальнолюдських цшностей. Маемо зробити припущення про певну одностороннiсть трудового потенцiaлу, сформованого в умовах освггнього середовища. Це шдтверджуеться iншими даними дослiдження.
Так, на запитання щодо цiлей, як1 е значущими пiсля зaкiнчення ВНЗ, були отримаш таш вiдповiдi. Значущими в пiслявузiвськiй дiяльностi для студентськоï' молодi е можливiсть займатися улюбленою справою - 65 %; до-сягнення мaтерiaльного благополуччя - 62 %; сaмореaлiзaцiя - 53 %; стабшь-нiсть - 53 %. Це говорить про те, що сьогодшшня молодь нацшена на таке мюце роботи, яке е стaбiльним, дозволяе ш сaмореaлiзувaтися, займатися улюбленою справою й отримувати за це пристойну мaтерiaльну винагороду. Так1 якостi мaйбутньоï роботи, як хороший колектив, сприятливi умови прaцi, результaтивнiсть прaцi, також мають значення для певноï шлькосп респон-дентiв. Для нашого дослщження важливим е те, що тшьки 30 % опитаних студентiв вважають, що майбутня робота повинна мати творчий характер. Це означае, що певна кшьшсть опитаних студенпв не вважають за необхщне подальший творчий розвиток, оскшьки не мають сформованого творчого потенщалу. Тому не е дивним, що тшьки для 17 % респонденпв важливою е можливють виявляти iнiцiaтиву, бути самостшним. Респонденти не дуже цi-нують роботу, яка дае змогу приносити користь людям, що певною мiрою характеризуе 1'х моральний потенцiaл.
Стосовно професiйноï' кар'ери були отримaнi таш дaнi. Успiх професiй-ноï дiяльностi, на думку студентiв, значною мiрою залежить вiд власних iн-
диввдуальних якостей людини, цшеспрямованосп, а також ввд умiнь i навичок, отриманих студентом пiд час навчання у ВНЗ. Важливим було з'ясувати думку студента щодо того, чи вистачатиме 1м отриманих знань у ВНЗ для майбутньо! роботи. Як сввдчать ввдповщ респондента, тiльки 11 % з них вважа-ють професiйну подготовку цiлком достатньою; 58 % вважають, що поряд з добрими теоретичними знаннями повиннi бути сформованi i практичнi нави-чки, вмiння; 21 % респондента вважають професiйну тдготовку не досить достатньою, а 4 % - недостатньою. Це сввдчить про певш вади професiйного потенщалу, сформованого у майбутнього фахiвця.
Що стосуеться комунжативно-тформацшноЧ складово'1 трудового потенщалу, то це - характеристика можливостей людини, яы визначають яшсть !! спшкування. Комунiкацiя е атрибутивною властивютю, сощально-психологiчною функцiею, в процес яко! комунiкативний акт реалiзуе потреби iндивiдiв i спшьноти у взаемодi! з iншими, шдтриманш зв'язк1в, об-мiнi iнформацiею. Сшлкуючись, студенти задовольняють сво! потреби в шформацп, отримують схвалення (несхвалення) свое! поведшки тощо. Ко-мунiкативна дiяльнiсть здiйснюеться в певному соцiально-психологiчному середовищ^ у просторi якого вiдбуваються внутрiшньогруповi взаемини, реалiзуються !! зовнiшнi зв'язки. Комушкативний потенцiал студента е певною сукупшстю його психологiчних характеристик у сферi спiлкування, а також комушкативних можливостей, зумовлених його внутрiшнiми i зов-нiшнiми зв'язками. Наявнiсть учаснишв взаемодi! i зв'язк1в - важлива умо-ва розвитку особистостi, а отже, й умова розвитку !! комунiкативного по-тенцiалу. Тому у вщповщях студентiв на запитання: «Чим Ви займаетесь у пiслянавчальний час?» нас щкавили напрями комунiкацiйно! поведшки студента. У першу чергу студенти вщдають перевагу спшкуванню з друзя-ми (78 %), перегляду телепрограм (46 %), робоп в мереж1 1нтернет з нена-уковою шформащею (39,5 %). Але значно менша кшьшсть опитаних сту-дентiв звертаеться до 1нтернету з приводу отримання науково! iнформацi! (24,5 %). Займаються читанням лiтератури за фахом тшьки 23 %. Цi данi сввдчать про те, що пiсля навчання основна кшькють студентiв бажають сшлкуватися з друзями, переглядати телепрограми, працювати в мережi 1нтернет i не дуже прагнуть витрачати час на заняття, пов'язанi з навчанням. На наш погляд, це е певною проблемою, оскшьки сьогодш подальше на-рощування трудового потенцiалу фахiвцiв з вищою освиою неможливе без постшного оновлення професiйно! iнформацi!.
Щодо моралъно '1 складово'1 трудового потенщалу, то вона визначаеться багатьма психолопчними складовими: рисами характеру, спрямованютю осо-бистостi, трудовою мотиващею тощо. Вона знаходиться в тюному зв'язку з трудовою мораллю - комплексом принцишв i правил поведшки людини в процеа пращ, яка спираеться на загальне розумшня мiсця i значения працi
в сустльстш i включае позицп, мотиви та соцiaльну зaдоволенiсть учаснишв трудового процесу. На трудову мораль величезний вплив справляють сощаль-m та економiчнi чинники: виховання, освгга, рiвень культури, морaльнi прин-ципи суспшьства, рiвень економiчного розвитку, ставлення до власносп, оргaнiзaцiйнa культура та ш. Моральний потенцiaл ввдображуе стушнь за-своення норм трудово1' морaлi i ступiнь готовностi слiдувaти цим нормам у процеа прaцi. Стосовно студенпв, як1 ще не працювали i не стикалися з трудовою мораллю, важливо проaнaлiзувaти сформовашсть загальнолюдських цiнностей - пiдгрунтя, на якому формуеться моральна складова трудового потенщалу.
Так, на запитання: «Як Ви ставитеся до наступних явищ?» були отрима-нi так1 ввдповщ. Студенти ДНУ вважають неприпустимими ввдмову ввд ново-народженого (75,5 %), вадмову вiд турботи про батьшв (74,5 %), вживання наркотиков (73,0 %), крaдiжку майна (72,5 %). Водночас маемо констатувати, що деяк негативш явища, притaмaннi нашому сустльству, вважають неприпустимими значно менше опитаних студенпв. Так, вважають неприпустимими проститущю - 54,5 %, аборти - 49,5 %, упереджене ставлення до пред-ставнишв шших нaцiонaльностей - 45,5 %, нерадиве виконання професiйних обов'язкiв - 38,5 %, зловживання спиртними напоями - 36,5 % студенпв. Досить поблажливо студенти ставляться до хабарництва, гомосексуaлiзму, палшня, обману, про1'зду в транспорт! «зайцем», дошлюбних статевих зв'язк1в, несплати податшв, розлучень. Як свщчать вадповщ респондентiв, сучасне студентство мае, за власними самоощнками, незaдовiльний рiвень сформова-ностi морально1' свiдомостi та поведшки - 64,5 %, рiвень правосвадомосп i поведiнки - 60,5 %, рiвень полiтичноï свiдомостi i поведшки - 59,5 %.
Висновки. Проaнaлiзувaвши наведеш дaнi, можна констатувати, що за шльшсними показниками трудовий потенщал студентсько1' молодi Днiпропе-тровщини мае тенденщю до розширеного вiдтворення, тобто створюеться природна основа замщення старших контингенпв трудового потенцiaлу прaцiвникiв з вищою освпою. Що стосуеться ДНУ, то зафжсоване певне зменшення кшькосп студентiв, що навчаються. Стосовно яшсних характеристик трудового потенцiaлу маемо таке. Як свiдчaть вiдповiдi опитаних студенпв, ВНЗ перш за все сприяе розвитку професшних штереав. Менше уваги придшяеться формуванню комушкативних якостей, прагненню до творчосп, формуванню загальнолюдських цшностей. Маемо зробити припущення про певну одностороннiсть трудового потенщалу, сформованого в умовах освгт-нього середовища. Сучасне студентство, за власними самоощнками, мае не-задовшьний рiвень вияву морально1' свiдомостi та морально1' поведiнки. Не-достатньо сформовaнi правосввдомють, рiвень полiтичноï культури i поведшки. Тобто мусимо констатувати про наявшсть значних резервiв ВНЗ у полш-шеннi якiсних показник1в трудового потенщалу студентства.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вищi навчальш заклади [Електронний ресурс] // Офщ. сайт Голов. упр. статистики у Днтропетр. обл. - Режим доступу: http://www.dneprostat.gov.Ua/statinfo/o/o4/htm.
2. Гольдин Л. И. Актуальные проблемы развития трудового потенциала общества / Л. И. Гольдин // Вопр. философии. - 2000. - № 5. - С. 10-26.
3. Здоров'я i освгга: проблеми i перспективи : матерiали IV Всеукр. наук.-практ. конф. / за ред. А. Г. Рибаковського. - Донецьк : ДонНУ, 2006. - 225 с.
4. Захворювашсть населення [Електронний ресурс] // Офщ. сайт Голов. упр. статистики у Днтропетр. обл. - Режим доступу: http://www.dneprostat.gov.ua/statinfo/oz/ ozl/ htm.
5. Поточний арх1в студентсько! полжлшжи м. Днiпропетровська. - Дтпропе-тровськ, 2008. - 56 с.
6. Сощально-екожмчна адаптацiя студента та молодого спещалюта в перiод формування ринкових вщносин // Социальна робота. - К., 2004. - Кн. 6. - С. 415-430.
7. Церковна О. В. Доолдження динамжи змши стану здоров'я студенпв вищих техшчних закладш освiти за перiод навчання / О. В. Церковна // Молода спортивна наука Украши : зб. наук. пр. з галузi фiз. культури i спорту : в 4 т. - Львш : ЛД1ФК, 2006. - Т. 3, вип. 4. - С. 172-173.
ТРУДОВОЙ ПОТЕНЦИАЛ СТУДЕНЧЕСКОЙ МОЛОДЕЖИ: ОСОБЕННОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ В УСЛОВИЯХ СОВРЕМЕННОЙ ВЫСШЕЙ ШКОЛЫ
Швыдка Л. И., Мягкых В. А.
Изучены особенности формирования трудового потенциала студенческой молодежи Днепропетровщины на основе социологического исследования. Как основные компоненты трудового потенциала студенчества выделены психофизиологический, образовательно-профессиональный, творческий, коммуникативно-информационный и моральный потенциалы. Дан их анализ.
Ключевые слова: потенциал человека, трудовой потенциал, студенчество, высшая школа.
LABOUR POTENTIAL OF STUDENT YOUNG PEOPLE: FORMING FEATURES IN THE CONDITIONS OF MODERN HIGHER SCHOOL
Shvydka L. I., Myagkykh V. A.
The article is devoted the features offorming of labour potential of student young people of Dnipropetrovsk region on the basis of the conducted sociological research. As basic components of labour potential of student selected: psychology and physiology, education and professional, creative, communicative and informative, moral potentials, their analysis is given.
Key words: potential of man, labour potential, student, higher school.
