CC BY
2646 The scientific heritage No 53 (2020)
ПОТЕНЦ1АЛ ЦИФРОВОÏ ОСВ1ТИ В КРИЗОВИХ УМОВАХ: АНАЛ1З ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Султанова Л.
1нститут педагог1чно'1 oceimu i oceimu дорослих гмен11вана Зязюна НАПН Украти, д-р пед. наук, старший науковий ствробтник, 3aeidyea4 eiddrny теори i практики педагогiчноï освти
Желуденко М.
Нацюнальний авiацiйний утверситет, канд. пед. наук, доцент, доцент кафедри тоземног фшологи Факультету лiнгвiстики та сощальних комyнiкацiй
POTENTIAL OF DIGITAL EDUCATION IN CRISIS CONDITIONS: ANALYSIS AND
PERSPECTIVES
Sultanova L.,
Ivan Ziaziun Institute of Pedagogical Education and Adult Education of the National Academy of
Pedagogical Sciences of Ukraine, Doctor of Pedagogical Sciences, Senior Researcher, Head of the Department of Theory and Practice of Pedagogical Education
Zheludenko M.
National Aviation University, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor Associate Professor of Foreign Philology Department, Faculty of Linguistics and Social Communications
Анотащя
Стаття присвячена розгляду сучасного стану освгга в умовах дестабшзуючих факторiв; ан^зуеться потенщал освгга у кризовш ситуацп; визначаються основш характеристики цифрово1' освгга, а також дос-лвджуються недолши та перспективи цифрово1' освгга як шструменту забезпечення стабшьного розвитку суспiльства та сощально1 безпеки суспiльства.
Abstract
The article is devoted to the consideration of the current state of education under the conditions of destabilizing factors; the potential of education in a crisis situation is analyzed; the main characteristics of digital education as well as the drawbacks and prospects of digital education as a tool to ensure the sustainable development of society and social security of society are determined.
Ключовi слова: освгга, цифрова освгга, сощальна безпека, цифрова шфраструктура, недол^ та перспективи освгга, дестабiлiзуючi фактори, стабшьний розвиток сустльства.
Keywords: education, digital education, social security, digital infrastructure, drawbacks and prospects of education, destabilizing factors, sustainable development of society.
Вступ. СОУШ-19, який вплинув на вс форми взаемоди сустльства та змшив традицшну картину свпу, поставив сустльство перед новими викли-ками. Але водночас вш ввдкрив новi можливосл, розкрив штелектуальт, креативнi та економiчнi ре-зерви держав та громадян.
Одним з шляхiв протидii кризовш ситуацп е здатнiсть аналiтичного мислення, саморефлексiя, критичний аналiз та високий рiвень пошформова-ностi. М. Кириченко зазначае: «1нформащя як нарь жний камiнь технологiчноi сфери е засобом змен-шення ентропii, складником, що вирiзняе впорядко-вану, структуровану систему посеред велетенсь^' кiлькостi некорисних» [1]. В такому контексл шфо-рмащю ми асоцiюемо з освiтою. За словами О. Га-ращук, «освгга - це стратепчний ресурс сощально-економiчного, культурного i духовного розвитку сустльства, полшшення добробуту населения, забезпечення нацюнальних iнтересiв, змiцнення_мiж-народного авторитету, формування позитивного
iмiджу краши, змiцнення ïï конкурентоспроможно-сл на мiжнароднiй аренi, створення умов для само-реалiзацiï людини» [3].
Ввд адекватно!' та професiйноï освiтньоï поль тики держави в цшому залежать можливостi подо-лання кризово1' ситуацiï i не лише з точки зору соць ально1' безпеки людини та суспiльства, а й з точки зору економiчноï стабшьностг
Актуальнiсть. У дослiдженнi «Rethinking Education in the Digital Age», проведеному на замов-лення £вропарламенту у 2020 роцi, зазначаеться, що центральним питанням сучасно1' полiтики мае стати переосмислення освiти в епоху цифрових те-хнологiй. Автори дослвдження називають основнi причини цього. По-перше, лише освiта може сфор-мувати квалiфiкованих спецiалiстiв в умовах появи нових професш та трансформацiй на ринку пращ. По-друге, освiта формуе передумови соцiальноï ш-теграцiï та рiвноï участi громадян в умовах цифро-во1' демократiï [12].
The scientific heritage No 53 (2020)
47
£врокомюш у своему плат щодо реалГзацп якгсно! цифрово! освии наголошуе на тому, що як-icTb освiти можна пГдвищити серед шшого шляхом точного аналiзу даних та прогнозування [11]. Отже, ми спробуемо проаналiзувати сучасний стан освии, загрози та потенцiйнi можливостi в умовах дестабь л1зуючих факторiв.
Завдання дослвдження полягають у тому, щоб розглянути сучасний стан освiти в умовах дестабь л1зуючих факторiв; проаналiзувати потенцiал цифрово! освiти у кризовш ситуаци; визначити основнi характеристики цифрово! освгга; дослiдити недо-л1ки та перспективи цифрово! освiти як шструме-нту забезпечення стабiльного розвитку сустльства та соцiально! безпеки сустльства.
Основний MaTepia™. Зараз усi ми е сводками недолiкiв освiти, и недосконалостi, невiдповiдностi часу та навiть часто неспроможностi вирiшувати актуальнi завдання. Але, не дивлячись на проблеми, переход до цифрово! освгга виявився единою мож-ливiстю продовжити освГту. Для багатьох виклада-чГв та студенпв це був перший раз, коли вони у по-вному обсязГ використовували цифровГ технологi! для навчання та викладання.
Прюритетом нашого дослГдження е цифрова освгга, яку ми розглядаемо як форму освгга, рГвно-цшну з традицшною формою освии i яка базуеться на сучасних можливостях цифрових технологш. З точки зору практики, цифрова освгга - це едина мо-жливють забезпечення безперервностi процесу на-вчання в умовах пандемi! та постпандемiчно! реальности Отже, цифрова oceima еуткальною мож-ливжтю забезпечення неперервного процесу oceimu незалежно eid дестабШзуючих фaкmoрiв. Основою цифрово! освии, а також и основним ш-струментом е 1нтернет. Ввдповщно, цифрову освГту ми асоцшемо, в першу чергу, з можливостями 1н-тернету. Доступ до мереж 1нтернет належить до ба-зових прав людини. ООН ще у 2011 рощ визнала право на доступ до мереж 1нтернет базовим правом людини. Незалежний експертно-аналиичний центр Офгс ефективного регулювання (Better Regulation Delivery Office) на сво!й офщшнш сторшщ апелюе до резолюци ООН, яка стверджуе, що «... 1нтернет завдяки своему ушкальному та трансформуючому характеру не тшьки дае можливГсть окремим людям реалГзувати свое право на свободу думок та !х по-ширення, але й стимулюе розвиток сустльства в щ-лому» [2].
Цифрова освгга характеризуеться багатьма чинниками, якг впливають на якгсть навчального
матерГалу, якГсть надання послуг, ситуащю на ринку пращ й, ввдповщно, на кгнцевий результат, який полягае у забезпеченш сталого та безпечного роз-витку держави.
ПерехГд до цифрово! освии передбачае, в першу чергу, реалГзащю основних мринцшмв функ-цюнування тако! форми освии:
1. Наявшсть доступу до 1нтернету.
2. Техшчна забезпечешсть (комп'ютер, планшет, ноутбук, смартфон).
3. Мшмальна цифрова обГзнашсть.
4. Наповнення цифрових платформ якгсним навчальним матерГалом.
5. Подготовка педагопчних кадрГв до дистан-цшно! та онлайн-роботи.
6. Законодавча база.
Приоритетами цифрово! освгга е: сприяння, тдтримка та участь держави та державних оргатв влади уах рштв у реалГзаци принцитв цифрово! освии; масштабне використання цифрових технологш навчання та викладання; розвиток цифрових навичок та компетентностей, формування культури цифрово! комушкаци; тдготовка педагопчного персоналу, аналггака в системГ освии, стратепчш прогнози, створення цифрово! шфраструктури освии та розробка ушфшованих стандарпв цифрово! освии [7; 10].
Розглянемо недолГки та проблеми вищо! освии у кризовш ситуаци та на основГ !х аналГзу спробуемо визначити шляхи виведення освии на принци-пово шший за своею формою та змютом рГвень. Серед негативних чиннишв кризово! ситуаци, якг кардинально вплинули на освГту, можна видшити наступш: сощальна Гзолящя, блокування можливо-CTi навчання face-to-face, напруження в суспшьста, економГчш криза, ввдсутшсть достовГрних знань про реальний стан речей, низький рГвень аналиич-ного мислення, змши у сприйнятп традицшно! ка-ртини свГту, вщсутшсть стандарпв та методик ви-значення ефективносп освии; нерГвний доступ до якгсного 1нтернету, низький рГвень цифрово! обГз-наносл (техшчш навички користування цифро-вими гаджетами та обмежений доступ до яшсно! ш-формаци) [4;5; 9]. Негативш наслщки для еконо-мГки, освии, сощально! безпеки, фГзичного та психГчного здоров'я, здорового функщонування сустльства як системи ще бшьше дестабшзують су-спшьство.
Однак, фактори дестабшзуючого характеру несуть у собГ потенцшш можливостг Маемо насту-пну картину у галузГ освии.
48 The scientific heritage No 53 (2020
Реальна ситуац1я Завдання та потенцшт можливостi
Низький i нерiвномiрний рь вень охоплення 1нтернетом. Максимальне забезпечення доступу до яшсного та швидкого 1нтер-нету, забезпечення цифрово! iнфраструктури.
Неяшсш електронш платфо-рми та недосконалий тстру-ментарш Вдосконалення та розширення можливостей використання цифрових тструменпв навчання; впровадження вiдкритих платформ та хмарних рiшень, вiдкритi онлайн-курси, впровадження каналiв УоиТиЬе та Amazon у процес освiти; створення якiсного укра!номовного освiтнього контенту
Ввдсутшсть чггко! стратеги та полiтики держави у галузi освiти в умовах тклюзивно! освiти Розробка рекомендацш як основа для тструктивних листiв МОН Ук-ра!ни щодо особливостей функцiонування закладiв вищо! освгга в умовах дестабшзацп суспiльства факторами природного походження.
Недостатнiй рiвень розвитку цифрово! освiти та медiа гра-мотносп викладачiв. Усвiдомлене та критичне використання цифрових засобiв навчання; розвиток концеппв подальшо! освiти викладачiв; створення можливостей тдвищення квалiфiкацii та цифрово! обiзнаностi.
Фiнансовi збитки внаслiдок зменшення частки iноземних студентiв. Фiнансова пiдтримка держави, створення онлайн-курав та програм iз залученням бiзнесу, пошук альтернативних форм фшансування.
Вiдсутнiсть единих стандарпв цифрово! освiти. Узгодження стандартiв цифрово! освгги, вщповщних вимогам сучас-ного ринку пращ; розробка та прийняття закотв щодо унiфiкацii' ста-ндартiв освгга, шформацшно! безпеки та захисту шформацп.
Стрес як наслщок емоцiйного та професiйного переванта-ження викладачiв та студен-пв6. Встановлення work-life-balance, включення в процес освгга методик та практик саморегулювання та тайм-менеджменту, оптимiзацiя часу проведеного перед комп'ютером.
Недостатнiй рiвень мобшьно-стi та гнучкосл форм нав-чання. Запрошення гостьових лекторiв та провГдних фахiвцiв, готових читати лекци у режимi homeoffice; посилення тшомовно! пГдготовки педаго-гГчного персоналу та студентства.
Глобальний дефщит вчителiв у всьому свт. В Украiнi дефь цит вчителiв станом на 2030 рiк становитиме 86,6 тис. вчи-телiв (ЮНЕСКО) [6]. Змшана система освгга з Гстотним елементом дистанцiйного i онлайн -навчання е оптимальним варiантом вирiшення проблеми, оновлення педагогiчноi' освгга та пГдготовки педагопчного персоналу в умовах пандемiчноi та постпантемГчно! реальности
Стрес, пов'язаний iз забезпе-ченням якiсного навчання за допомогою цифрових шстру-ментiв. Запезпечення емоцшно! та сощально! шдтримки викладачГв, зменшення рГвня напруги через створення гнучких умов пращ та повага прав пращвнишв освгга, створення культури цифрового етикету та спшкування; постшт консультацп Гз психологами та сощологами.
Перспективи дослщження. Академiчнi досль дження припускають, що цифрова освiта мае анало-гiчнi традицiйнiй освiтi результати. Однак на сучас-ному етапi ввдсутт дослiджения факторiв, якi ви-значають успiх. Перспективним е створення: методики визначення критерпв та ефективностi ци-фрово1' освiти; форм перевiрки та демонстрацп ком-петентностей, стратегii тдготовки педагогiчного персоналу, стратегii цифрово1' шфраструктури. Ок-рiм того, недостатньою е теоретична та статистична база, яка доводить ефектившсть цифровоi освiти. Отже, ми не можемо стверджувати, що цифрова освгга е панацеею вщ усiх проблем, проте впровадження цифрово1' освгга за умов реалТзаци основ-них принцитв, чгтко1' постановки завдань, визначення мети та розробки стратегш розвитку е щлком реальним завданням.
Екстраординарна ситуацiя, яка склалася сього-дт, зможе вивести освгту на новий рiвень якосп за умов правильно!' самодiагностики та критичного
самоаналiзу. Проте, будь-яка проблема, сощаль-ного, техтчного, eK0H0Mi4H0r0 характеру тощо мь стить у собi людський фактор. Тому основне за-вдання кожно! особистостi зберiгати та стояти на принципах основних людських цiнностей та поваги один до одного. Президент Коледжу Макалестера Браян Розенберг заявив у своему штерв'ю The New York Times: «Сустльство, що не засновано на етищ, саморефлекси, емпатп та красi, приречене на те, щоб втратити орiентири» [8].
Детальнiшi результати дослiдження представ-ленi у науковому доробку колективу авторiв О.В. Ковтун, Л.Ю.Султанова, С.П. Гринюк, М.О. Желу-денко, 1.В. Зайцева, А.А. Заслужена на тему «Потенщал вищо! совгги в умовах пандемп: глобальний, европейський, нацiональний вимiр». Дослщження проводиться за iнiцiативи та фшансово! пiдтримки Мiнiстерства освiти i науки Укра!ни, а також Нащ-онального фонду дослiджень в рамках конкурсу на-укових та науково-технiчних проекпв «Наука для
6 At the same time, the European Commission warns that working remotely from home and the obligation to be constantly available through email and phone can dissolve the dividing line between work and leisure and cause increased stress and burn-out (Curtarelli et al., 2017; European Commission, 2016).
The scientific heritage No SB (2020)
49
безпеки людини та суспшьства», метою якого е тд-тримка та фшансування найкращих наукових прое-ктiв iз вирiшення питань безпеки людини, зокрема безпеки в умовах COVID-19.
Список лггератури
1. Кириченко М. Розвиток шформацшно-тех-нолопчно! сфери та И вплив на формування цифрового свгтогляду та цифрово! вдеологи сучасно! людини. Гуманiтарний вiсник ЗД1У. 2019. Випуск 77. С. 35-46.
2. ООН признала доступ в интернет базовым правом человека. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://lenta.ru/news/201l/06/07/basicright/
3. Освгтня сфера шсля карантину. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://www.pedrada.com.ua/article/2785-osvtnya-sfera-pslya-karantinu).
4. Пандемiя та освiта. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://rn.day.kyiv.ua/uk/artide/den-ukrayiny/pandemiya-ta-osvita
5. Сухенко Я., Лук'яненко Н. Подолання кри-зових ситуацiй в освгтньому середовищi: Методи-чнi рекомендаци / Я. Сухенко, Н. Лук'яненко. -Полтава: ПОШЛО, 2007. - 16 с.
6. ЮНЕСКО: глобальний дефщит вчител1в у всьому свт. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://pon.org.ua/international/4338-yuneskoglobalnij-deficit-vchiteliv-v-usomu.html
7. Як змшиться освГта тсля пандеми : 5 про-гнозГв свгтових експерпв. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: https://osvitoria.media/experience/yak-zminytsya-osvita-pislya-pandemiyi-5-prognoziv-svitovyh-ekspertiv/
8. Якою буде вища освГта шсля COVID-19? [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/vyshcha-osvita-pislia-koronavirusu/30655858.html
9. Як COVID-19 може змшити освГту майбут-шх поколшь [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://pon.org.ua/novyny/7840-yak-covid-19-mozhe -zmniti-osvtu-maybutnh-pokoln.html
10. Is Digital Learning Effective in the Workplace? [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://elearnmag.acm.org/archive.cfm?aid=568598
11. Digital Educational Action Plan. [Електрон-ний ресурс]. - Режим доступу: https://ec.europa.eu/education/education-in-the-eu/digital-education-action-plan_en
12. Rethinking Education in the Digital Age. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.europarl. europa. eu/Reg-Data/etudes/STUD/2020/641528/EPRS_STU(2020)64 1528_EN.pdf
UNIVERSITY DISTANCE LEARNING DUE TO THE COVID-19 PANDEMIC IN UKRAINE
Zaytseva I.,
PhD (Candidate of Pedagogical Sciences), Associate Professor of the Department of Foreign Philology and Translation Kyiv National University of Trade and Economics
Grynyuk S.
PhD (Candidate of Pedagogical Sciences), Associate Professor National Aviation University
Abstract
In this article, the author has clarified the role of distance learning under the conditions of Covid-19 pandemic, analyzed its peculiarities: its advantages and disadvantages, educators' and students' perception of distance learning, the challenges and responses of higher education.
Keywords: distance learning, educators, students, pandemic, advantages, disadvantages.
1. Introduction
The importance of distance learning has been confirmed in guiding documents of the Ukrainian government [3; 13]. The significant role of distance education in providing a flexible and accessible learning environment for University students performed a significant part in March 2020 when the coronavirus pandemic has forced Ukrainian universities to rapidly shift online, and no date has been confirmed for them to reopen. With the second coronavirus peak that took place in October 2020, many higher University institutions shifted into distance learning.
Clearly, this pandemic has tremendously affected students of higher educational establishments and educators: they faced new challenges at the beginning of
the new 2020-2021 academic year - the organization of effective distance and blended learning and adaptation to today's requirements.
During a pandemic Covid-19 the principles of classical education are changing to conceptually new, priority strategies and key approaches to implement quality management in higher education. This form of distance learning differs much from an educational process conducted in class and conventional distance education because distance learning under the conditions of a pandemic was suddenly, unreadily and forcefully implemented [2; 4; 8].
The unexpected crisis caused by coronavirus pandemic has made Ukrainian educators to solve a lot of
