CC BY
92
mythical meanings and «actual». The author concentrate attention on the fact that the Soviet worker during this period was «cultural hero».
Posters were one of the main means of propaganda. After 1917 a worker was the central figure in the posters. In this article the author identified the main stages in the evolution of thei mage of a worker in 1920-1930's.:
1) «collective image» of the worker-hero (1917-1928) - is characterized by active use of mythological and folkloric themes and «cultural heroes» (Hercules St. George, smith), the operation of the image of the worker as generalizing symbol of the working class;
2) «the symbolic image» (1928-1931) - the use of color symbolism and silhouette graphics that was connected with the First Five-Year Plan;
3) Personalization of the image (1931-con. 1930) - emphasis on individual characters that were ideals but not symbols, the use of photomontage, the disappearance of the image of the worker as central.
In the conclusions is noted, that the disappearance of the image of the worker as a central one from the poster art was the manifestation of installation of a totalitarian system, because Stalin becomes the central figure in the poster propaganda.
Key words: the poster, the visual type, the worker, the culture hero, the smith, USSR, the ideology.
УДК 004.38:681.32
В. О. Кудлай
ЦИФРОВА ГРАМОТН1СТЬ ОСОБИСТОСТ1 В КОНТЕКСТЕ РОЗВИТКУ ШФОРМАЦШНОГО СУСШЛЬСТВА
У cmammi npoaHani3oeaHa проблема формування цифровой гpaMomnocmi oco6ucmocmi в умовах використання 3a^6ie обчислювальног, оргашзацтног технти й нових тформацтних технологт сучасного сустльства. Знання про основи використання нових технологт роботи з тформащею розумються як головний аспект цифровог грамотностi.
Клю^о^^ слова: цифрова грамоттсть, тформацтне сустльства, тформацтш технологи, особист^ть, тформацтш загрози.
Нов^нш етап розвитку сустльства характеризусться постшним зростанням значення такого здавна вщомого i повсякчас цшного ресурсу, який називають шформащею. Цей ресурс тепер став ключовою складовою розвитку вах галузей дiяльностi спшьнот у глобальному свт. Широке застосування техтчних засобiв для роботи з шформащею супроводжуеться впливом загроз у рiзних формах, з одного боку, несправностей устаткування та помилок персоналу (результатом може стати знищення або пошкодження шформацп), з шшого, доступу до не! стороншх оаб (в такому випадку шформащя може неконтрольовано поширюватись). Отже, кожна людина як представник шформацшного сустльства для убезпечення себе вщ можливих шформацшних загроз мае волод^и певним рiвнем цифрово! грамотность
З огляду на актуальтсть проблеми оволодшня особистютю достаттм обсягом знань з цифрово! грамотносп, пропонуеться розглянути один з й ключових аспектсв, що стосуеться використання людиною можливостей сучасних шформацшних технологш в
електронному середовищь
Наявшсть значно'1' кiлькостi наукових розвiдок i статей, що стосуються теми нашого студiювання, свiдчить про iнтерес дослщниюв до не'1. Часто науковцi обмежуються дослiдженням проблеми загроз в контекст оволодiння людиною сучасними iнформацiйними технологиями. В цьому аспектi серед найактившших дослiдникiв з числа украшських та зарубiжних науковцiв варто вiдзначити СО. Архипову [1], А.В. Бегуна [2], В.М. Богуш [3], В.О. Голубева [4], С.В. Кавуна [6], А.В. Сахарова [9].
Науковi роботи А. Мартша та Д. Медiгана [12], К. Ланкшир та М. Нобел [13], Н.Г. Джинчарадзе [5], Н.Б. Кирилова [7] присвячеш аналiзу структури, властивостей та функцш шформацшно'1' грамотносп, зокрема, ïï освiтнього, компетентнiсного та сощокультурного аспектiв. Однак, аналiз стану дослщженосп теми публшацп показуе, що серед вггчизняних публiкацiй знаходимо поодиною статтi та переклади iноземних студшвань, таких науковцiв як С. Мерфi [8], С.К. Хеннер [10], що зосереджують увагу саме на цифровш грамотностi особи у електронному середовищь
Вважаемо корисним впорядкування мiркувань стосовно визначення поняття «цифрова грамотшсть». У процес написання ща статтi виникли певш труднощi стосовно вибору термшу, який найкраще описуе систему процеав, що пов'язанi з роботою людини на робочому мiсцi в епоху шформатизацп суспiльства. Поняття «цифрово'1 грамотносп» формуеться у межах сучасних концепщях фшософсько'1', культуролопчно'1', сощолопчно'1', комушкацшно'1', техшчно'1 галузей науки [8]. Досi не юнуе единого пiдходу в публшащях стосовно релевантностi та унiверсальностi того чи шшого визначення термiну з огляду на потребу найбшьш точного описування його змюту, що зараз дозволяе створити шструментарш ефективно'1 комушкацп та документування шформацп в цифровому середовищь Важливо враховувати актуальнiсть загроз впливу на таю властивосп шформацп у комп'ютерному середовищi як цшюшсть, конфiденцiйнiсть та доступнiсть.
Оскiльки техшчш засоби дозволяють виконувати бiльшiсть сощально-комунiкацiйних операцiй, що загалом пов'язаш з писемнiстю, читанням i спшкуванням, то саме слово «грамотнiсть» е доречним для пояснення результату оволодшня професшними знаннями та навичками роботи в у мовах шформатизацп суспшьства. «Грамотшсть» мае багато рiзних визначень, бшьшють з яких пов'язуеться з вмшням читати та писати. Як вщзначають К. Ланкшир та М. Нобел, визначення цього термшу вимагае точносп, щоб системно та повно його розiбрати i зрозумiти [13, с. 14]. Дшсно, якщо йдеться про дiяльнiсть людини на робочому мющ, то в таких умовах виконуеться бшьш широкий спектр операцш нiж читання i писання. Саме визначення «грамотносп на робочому мющ», яке пов'язане з писемнiстю та комушкащею, що вiдбуваються у професшних цiлях як у внутрiшньому (шдивщуальному), так i у мiжпрофесiйному контекстах, бшьше пiдходить для дослiдження обрано'1 нами теми. Таке визначення охоплюе комплекс заходiв, що враховують взаемозв'язок теорп (розумiння, аналiз) i практики (управлшня iнформацiею, ïï обробка, оцшка, перегляд, документування, опублiкування, поширення тощо).
Ряд термiнiв за сво'1'м змютом вiдповiдають запропонованим умовам в тш чи iншiй мiрi. З них сумiжними з грамотнiстю на робочому мющ е такi новiтнi поняття, що з'явились в перюд «четверто'1' iнформацiйноï революцiï» [8]: 1) комп'ютерна грамотшсть; 2) юберграмотшсть; 3) 1нтернет-грамотшсть; 4) iнформацiйна грамотнiсть; 5) техшчна грамотнiсть; 6) електронна грамотнiсть; 7) цифрова грамотшсть.
Ва перелiченi термши активно використовуються в текстах сучасних публшацш. Проте можна вважати доцшьним кроком для впорядкування термiнологiï виключення з
наукового об^у перших чотирьох синонiмiчних термiнiв. Першi три термши -комп'ютерна грамотнiсть, юберграмотшсть та Iнтернет-грамотностi, можливо, мають занадто вузьку сферу застосування, водночас, стосуються будь-яких видiв грамотностi, на яю вплинули сучаснi технологи, проте таю види грамотносп не обмежуються комп'ютером або кiберпростором. Поняття «шформацшна грамотшсть» мае широкий змiст та зазвичай вживаеться у контексп традицiйних друкованих ЗМ1 i не обов'язково стосуеться нових технологiй або цифрових форм спшкування.
Останнi три термiни - «техшчна грамотнiсть», «електронна грамотнiсть», «цифрова грамотнiсть», використовуються здебiльшого в техшчнш лiтературi. «Технологiчна грамотнiсть» у широкому сена означае грамотнiсть, що пов'язана iз впливом технологiй, отже, влучно описуе широкий характер способiв грамотного використання шформацшних технологiй. Професор Мшесотського унiверситету, доктор фшософи Лi-Енн Кастман Бреш визначае поняття «технологiчна грамотшсть» як «систему наукових знань, що спрямоваш на забезпечення: здатностi використовувати технологи; вмшня читати, писати i спiлкуватися за допомогою технологiй, i здатнiсть критично мислити щодо ролi технологiй у роботi з шформащею» [13, с. 269]. Термiни «електронна грамотшсть» i «цифрова грамотнiсть» також мають широку сферу застосування в контексп теми запропонованого студiювання i е доречними для позначення можливостей особистостi здiйснювати комунiкацiю у цифровш формi.
Нами обрано термiн «цифрова грамотшсть», замють «технiчна грамотнiсть», з огляду на те, що слово «цифровий» вщноситься безпосередньо до сучасних комп'ютерних технологiй, що не стосуються об^у шформаци у аналоговiй формь Вважаемо доцiльним доповнити запропоноване ЛьЕнн Кастман Бреш визначення «цифрово'1 грамотносп» в контексп того, що авторка асощюе поняття з «практикою читання, листування та обмшу iнформацiею в онлайн середовищ^ а також щнностями, що пов'язанi з цiею практикою - сощальною, культурною, полiтичною, осв^ньою» [13, с. 232]. У даному випадку, визначення термшу «цифрова грамотшсть» обмежуеться «технолопчною грамотнiстю», тому доречно пов'язати його ще з «цифровою» сутшстю грамотностi. Тодi цифрова грамотшсть може розум^ися як теорiя i практика, що зосередженi на використанш цифрових технологiй, у тому чист вмшня читати, писати i спiлкуватися з використанням цифрових технологiй, здатшсть мислити критично про цифровi технологи, враховувати соцiальнi, культурнi, полiтичнi та осв^ш аспекти ще'1 дiяльностi.
Звернемо увагу, на те що найважлившим вмшням в цифровiй грамотностi е критичне мислення або можливють уникати хибних суджень про те, що ми знаходимо в 1нтернет1 Цшавою е специфiка оволодiння цифровою грамотшстю особистостями в залежностi вiд вшу. З огляду на штенсившсть розвитку шформацшних технологий в сучасному суспшьств^ доросле поколiння через зайнятiсть та сформовашсть певних звичок в робот з шформащею оволодiвае новими цифровими технологиями дещо повiльнiше за дгтей. Така проблема отримала назву - «цифровий розрив».
У порiвняннi з дорослими дгти, пiдлiтки та молодь осягають технолопчш новинки швидше. Доросш в силу зайнятостi i вже звичних схем поведшки не завжди за ними встигають. Тому д^и частiше, нiж дорослi, занурюються в цифровий св^ i володiють бшьш рiзноманiтними навичками роботи в онлайн-просторь Активне та тривале перебування в 1нтернет - впливовий чинник розвитку та соцiалiзацii дiтей, в процес яко'1 формуються системи особистих щнностей [7, с. 163]. Цифровий розрив в значнш мiрi визначае комушкативш проблеми мiж представниками рiзних поколшь.
На вiдмiну вiд iнших краш Свропи, в Украгш досi спостер^аеться «цифровий
розрив» мiж поколшнями, який став суттево помiтним з початку першо! декади ХХ1 столiття. Це пiдтверджують статистичнi данi ЮНЕСКО [10]. У 2000-х роках почалася штернетизащя навчальних закладiв. Дiти, тдттки та молодь долучились до глобально! мережi 3i значним ентузiазмом. За даними опитування в 2009 рощ близько 90% тдл^юв 14-17 роюв назвали себе користувачами 1нтернету [там само, с. 5]. Дорослих користувачiв 1нтернету в цей час налiчувалося не бiльше 35 % вщ всього дорослого населення. Цифровий розрив поступово скорочуеться не тшьки за рахунок переходу тдл^юв цифрового поколшня в категорiю дорослих, але i завдяки тому, що освiтнi центри, бiблiотеки сприяють навчанню старшого поколшня основам комп'ютерно! грамотностi. Так, наприклад, в межах комплексно! теми «1нформащя та культура як онтолопчна основа сталого розвитку людства» кафедрою культурологи Марiупольського державного унiверситету разом з Центральною бiблiотекою iм. В.Г. Короленка проводяться комп'ютерш курси та треншги з пiдвищення шформацшно! грамотностi для оаб похилого вiку. Запроваджена методика проведення занять дозволяе навчити оаб з низьким рiвнем комп'ютерно! грамотносп основам роботи з сучасним програмним забезпеченням у середовищi операцшно! системи Microsoft Windows, отримати навички роботи з пошуковими системами мереж 1нтернет, керування розсилкою електронно! пошти та оволод^и технологiею роботи з електронними каталогами сучасно! бiблiотеки.
Разом з тим, останш европейськi та украшсью дослiдження розвiяли мiф про те, що дгги досконало оволодiвають методами роботи у цифровому середовищь За даними дослщження ЮНЕСКО 75% тдл^юв навчалися користуватись 1нтернетом самостiйно. Умшня користуватися 1нтернетом виявляеться неявним знанням, отриманим «на дотик», через сер^ власних проб i помилок. Як правило, вс дiти самоучки i потребують систематизацп знань у сферi iнфокомунiкацiйних технологiй. Батьки, вчителi та викладачi мають пiдтримувати !х у цьому прагненш (так само, як i з навчанням читати та любити традицiйнi книги). Дослiдження показують, що в порiвняннi зi сво!ми учнями, педагоги, так само як доросл в цiлому, менш залучеш в життя онлайн. У 2008 рощ в межах дослщження корпорацп Google дорослш аудитора запропоновано ощнити свiй рiвень користування комп'ютером, а також заповнити тест для визначення рiвня комп'ютерно! грамотность За результатами самоощнки тшьки 3 % респондент вщнесли себе до категорп «вщсутш вмiння користуватися комп'ютером». Водночас нульовий рiвень комп'ютерно! грамотност показали майже 13% опитаних. Близько третини респондешив оцiнили себе в якосп користувачiв-початкiвцiв (32 %) з низьким р!в^м комп'ютерно! грамотностi [11, с. 12].
Користувачами вважають себе майже половина дорослих, лише 12% назвались «досвщченими» та 3% - «бшьш шж досвiдченими» користувачами [там само, с. 12]. Близько третини педагопв проходили вщповщш курси пщвищення квалiфiкацii, що дозволяе !м вважати себе грамотними в робот з текстовими редакторами, програмами для пщготовки презентацш, для верстання публiкацiй, а також вшьно працюють з осв^шми ресурсами мережi 1нтернет та, зокрема, мають облшов1 записи у сощальних мережах. Доросл користувачi 1нтернет за р!в^м активностi здебiльшого не тшьки не поступаються тдлггкам, а навт !х випереджають. Проте, чим бшьшим е вш людини, тим бшьшим стае цифровий розрив. У середиш ХХ сташття американський антрополог Маргарет Мщ, вивчаючи ам'!, що ем^рують до США i намагаються там адаптуватися, виявила особливий тип культури. Ця культура вiдрiзнялася новою формою спадкоемност м!ж поколшнями. Традицiйно старше поколшня передае життевий досвщ молодшим, але новий тип культури вщр1знявся тим, що доросл вчилися не тшьки у старших чи ровесниюв, але й у сво!х дггей. Саме д!ти стали посередниками
мiж дорослими i тим новим комунiкативним середовищем, в якому опинилась родина. Сьогоднi спостер^аеться подiбна ситуацiя, коли молодше поколшня самостiйно отримуе навички роботи з продуктами шновацш цифрових технологiй, i одночасно допомагають опанувати цi шноваци дорослим. Тобто дорослi навчаються у д^ей або разом з ними [13, с. 284]. Глобальна мережа перебувае в процес штенсивного розвитку, темпи якого багато в чому випереджають можливосп оволодiвати всiма нововведениями переачною людиною.
Одним з визначальних вимiрiв iнформацiйного суспiльства став високий темп технолопчних змiн. З огляду на це, особлива увага в сучаснш освт придiляеться цифровiй компетентности яка полягае у готовностi людини не тшьки самостiйно освоювати новi iнформацiйнi технологи, оцiнювати 1'х можливосп i ризики, але i бути готовою до сприйняття технологiчних змш, кiлькiсне зростання яких постiйно прискорюеться. У навчальних курсах з тдвищення цифрово'1 компетентностi важливо формувати настанови на постшне оновлення знань i придбання нових компетенцiй [7, с. 52]. Оскшьки технологи розвиваються, то яюсш поточнi знання та вмшня людини швидко стають застарiлими, тому, як наголошуеться у програмних документах ЮНЕСКО, осв^а мае бути безперервною. Разом з розширенням можливостей молодi отримувати знання з рiзних джерел, поняття навчального закладу як мюця осв^ньо! практики зазнае ютотно!' трансформаций Вже сьогоднi студенти отримують значну частину сво!х знань саме в 1нтернеть Прикладом може служити практика втизняних ВНЗ використовувати елементи дистанцшно! освiти за допомогою веб-порталiв.
Найгострiшi технологiчнi проблеми сучасного розвитку осв^и полягають у тому, що: а) шформацшш технологи асоцiюються з засобами, що розширюють можливосп навчання, засобом комушкаци та соцiалiзацii, а також повсякденною частиною життя людини. 1Т дозволяють планувати та контролювати власне навчання. Вони е просторово безмежними i носять мiждисциплiнарний характер. З 1х допомогою людина мае можливють брати участь у суспiльному житп, взаемодiяти зi сво'1'ми однодумцями i вчитися не тiльки в будiвлi навчального закладу, але i вдома, в дорозi чи будь-де.
б) технологи все бшьше впливають на можливосп людей навчатись, працювати, вщпочивати, взаемодiяти. Для вирiшення будь-якого питання сьогодш обов'язково необхiдною умовою стае наявшсть технiчних навичок. Цифрова рiвнiсть розглядаеться як фактор освiченостi: т!, хто володiе технологiчними навичками, мають бшьше можливостей для устху. Традицшш професи за допомогою цифрових технологий стають бiльш мобiльними.
в) збшьшуеться цiннiсть iнновацiй i творчостi. У практищ навчання значущостi набувае шновацшна дiяльнiсть та творчiсть як професшна навичка. Iнновацii та творчiсть пов'язуються не тшьки зi сферою мистецтва, щ навички однаково важливi для осв^и, науково! дiяльностi, пiдприемництва та буд-яко! дiяльностi людини.
г) зростае штерес до дистанцiйного навчання, онлайн-курав, наукових дискурсiв у глобальнiй мережа Традицiйно середовищем навчання був певний фiзичний простiр, проте зараз таким простором може бути онлайн-форум, сощальна мережа, Бкуре, де учасники осв^ньо!' та науковох комунiкацii спiлкуються вiртуально [11, с. 28].
Освiтня дiяльнiсть може вiдбуватись поза стiнами навчального закладу. Це може бути не тшьки безпосередньо дистанцшне навчання, але й звичайне використання стороншх осв^шх штернет-ресурав, комунiкацiя з фахiвцями, науковцями у сощальних мережах тощо.
На думку експертв найбiльш значущими та перспективними е змши в галузi iнформацiйних технологiй, що пов'язанi з [8]:
1) початком ери портативних шформацшно-комушкативних пристрогв: мобiльних
телефошв, смартфонiв, планшетв. Так, наприклад, у 2013 рощ з'явилися google-окуляри з вбудованими штернет-сервюами, в яких iнтегруються навколишнш cbït з вiртуальними технологiями;
2) вщмова вiд фiзичних носив шформацп для придбання програмного забезпечення, музичних творiв, кшопродукцп. Тепер цифровий контент розмщуеться в онлайн сховищах, тобто використовуються «хмарш технологи»;
3) поширенням електронних платiжних систем та, навт, електронно! валюти (бiткойн);
4) змшами у способi життя людини у контексп шдивiдуалiзацп, що також торкнеться процесу надання осв^шх послуг. 1ндивщуальне навчання за пiдтримки систем, що вщповщають можливостям кожно! людини, призведе до трансформацп традицiйних навчальних закладiв.
Таким чином, необхiднiсть оволодiння цифровою грамотшстю може бути пов'язана з неминучютю трансформацп освiти та навчального процесу в шформацшному суспiльствi.
Проте вщшдемо вiд проблеми трансформацп осв^и та пiдсумуeмо розглянутi пiдходи до визначення цифрово! грамотностi. Отже, цифрова грамотшсть умовно може подiлена на таю пари як: 1) техшко-технолопчний та сощогумаштарний аспекти; 2) користь та загрози цифрових технологiй.
У сощогумаштарному контекстi цифрово'1 грамотностi корисними е змютовно-комунiкативнi акти: спшкування в Iнтернетi, соцiальних мережах, вмшня створювати тексти рiзного типу, повщомлення для рiзних адресатiв, вмiння створювати фотографп, аудiо- та вiдеоматерiали на комп'ютерi та обмiнюватися ними. З небезпеками пов'язаш проблеми сощально-психолопчно! безпеки та дотримання норм поведшки, тобто треба пам'ятати про неприпустимють розмщення в мереж 1нтернет компрометуючо! шформацп, провокування шших та не пщдавання на провокаци («тролшг»), важливо розумгги небезпеку кiбер-залежностi, дотримуватись вимог шформацшного законодавства та моральних норм.
Технiко-технологiчний контекст цифровий грамотностi передбачае конструктивний вплив на особиспсть завдяки таким техшко-комушкацшним можливостям: користування шструментами пошуку, зберiгання та передача шформацп, зокрема, засобами браузерiв, хмарних технологш, використання технiчних каналiв комушкаци. Техшчна безпека асоцiюеться з загрозами, що пов'язаш з умшням використовувати програми захисту шформацп, позбавлятися вiд спаму, зловмисних програмних продуктiв, розумiти небезпеку тих чи шших дш для збереження цшсносп шформацп та працездатносп комп'ютерно! технiки загалом.
Отже, юнуе певне протирiччя у оволодiннi цифровою грамотшстю дорослими та дтми: хоча молодше поколiння у технiко-технологiчному аспект оволодiвае цифровою грамотнiстю швидше шж ïx батьки, проте дорослi повшше усвiдомлюють проблеми соцiогуманiтарного характеру в контексп використання цифрових iнновацiй. Перспективним е подальше дослщження проблем цифрово! грамотносп в сучасному суспшьста.
Список використаноУ л1тератури
1. Архипова G. О. Iнформацiйна безпека: соцiально-фiлософський вимiр: автореф. дис. ... канд. фшос. наук : 09.00.03 / Свгешя Олександрiвна Архипова; Нацiональний теxнiчний ушверситет Украши «КП1». - Кшв , 2012. - 16 с. ; Arkhypova Ye. O. Informatsiina bezpeka: sotsialno-filosofskyi vymir: avtoref. dys. ... kand. filos. nauk :
09.00.03 / Yevheniia Oleksandrivna Arkhypova; Natsionalnyi tekhnichnyi universytet Ukrainy «KPI». - Kyiv , 2012. - 16 s.
2. Бегун А. В. 1нформацшна безпека : навч. noci6. / А. В. Бегун. - Кшв : КНЕУ,
2008. - 280 с. ; Biehun A. V. Informatsiina bezpeka : navch. posib. / A. V. Biehun. - Kyiv : KNEU, 2008. - 280 s.
3. Богуш В. М. Теоретичш основи захищених iнформацiйних технологий : навч. noci6. / В. М. Богуш, О. А. Довидьков, В. Г. Кривуца. - Кшв : ДУ1КТ, 2010. - 454 с. ; Bohush V. M. Teoretychni osnovy zakhyshchenykh informatsiinykh tekhnolohii : navch. posib. / V. M. Bohush, O. A. Dovydkov, V. H. Kryvutsa. - Kyiv : DUIKT, 2010. - 454 s. .
4. Голубев В. О. 1нформацшна безпека: проблеми боротьби 3i злочинами у сферi використання комп'ютерних технологш / В. О. Голубев та ш.; заг. ред. Р. А. Калюжний. - Запорiжжя : Просвiта, 2001. - 252 с. ; Holubiev V. O. Informatsiina bezpeka: problemy borotby zi zlochynamy u sferi vykorystannia kompiuternykh tekhnolohii / V. O. Holubiev ta in.; zah. red. R. A. Kaliuzhnyi. - Zaporizhzhia : Prosvita, 2001. - 252 s.
5. Джинчарадзе Н. Г. 1нформацшна культура особи: формування та тенденцп розвитку (сощально-фшософський аналiз) : автореф. дис... д-ра фшос. наук: 09.00.03 / Наталiя Гаврилiвна Джинчарадзе; Кшвський ун-т iM. Т. Шевченка. - Кшв, 1997. -45 с.; Dzhyncharadze N. H. Informatsiina kultura osoby: formuvannia ta tendentsii rozvytku (sotsialno-filosofskyi analiz) : avtoref. dys... d-ra filos. nauk: 09.00.03 / Nataliia Havrylivna Dzhyncharadze; Kyivskyi un-t im. T. Shevchenka. - Kyiv, 1997. - 45 s.
6. Кавун С. В. 1нформацшна безпека : тдруч. / С. В. Кавун. - Харюв : Вид-во ХНЕУ, 2009. - 366 с. ; Kavun S. V. Informatsiina bezpeka : pidruch. / S. V. Kavun. -Kharkiv : Vyd-vo KhNEU, 2009. - 366 s.
7. Кириллова Н. Б. Медиакультура: от модерна к постмодерну / Н. Б. Кириллова. -2-е изд., испр. и доп. - Москва : Академический Проект, 2006. - 448 с. ; Kirillova N. B. Mediakultura: ot moderna k postmodernu / N. B. Kirillova. - 2-e izd., ispr. i dop. - Moskva : Akademicheskiy Proekt, 2006. - 448 s.
8. Мерфi С. Думка: Цифрова грамотшсть - це не лише «як», але й «чому» [Електронний ресурс] / С. Мерфц пер. з англ. проект «Мадаграмотнють». - Режим доступу: http://osvita.mediasapiens.ua/material/1757 ; 1. Merfi S. Dumka: Tsyfrova hramotnist - tse ne lyshe «iak», ale y «chomu» [Elektronnyi resurs] / S. Merfi; per. z anhl. proekt «Mediahramotnist». - Rezhym dostupu:http://osvita.mediasapiens.ua/material/1757
9. Сахаров А. В. Информационная безопасность организационно-технических систем : дисс. ... докт. техн. наук : 05.27.05, 05.12.21 / Андрей Владимирович Сахаров; Моск. гос. авиац. ин-т. - М., 2000. - 387 с. ; Sakharov A. V. Informatsionnaya bezopasnost organizatsionno-tekhnicheskikh sistem : diss. ... dokt. tekhn. nauk : 05.27.05, 05.12.21 / Andrey Vladimirovich Sakharov; Mosk. gos. aviats. in-t. - M., 2000. - 387 s.
10. Хеннер Е. К. Компьютерная грамотность и ИКТ-компетентность участников системы непрерывного образования / Е. К. Хеннер // Информатика и образование. -
2009. - № 3. - С. 4-9 ; Khenner Ye. K. Kompyuternaya gramotnost i IKT-kompetentnost uchastnikov sistemy nepreryvnogo obrazovaniya / Ye. K. Khenner // Informatika i obrazovanie. - 2009. - № 3. - S. 4-9 ;
11. Цифровая грамотность и безопасность в Интернете : метод. пособ. / Г. Солдатова, Е. Зотова, М. Лебешева, В. Шляпников. - Москва : Google, 2013. - 311 с. ; Tsifrovaya gramotnost i bezopasnost v Internete : metod. posob. / G. Soldatova, Ye. Zotova, M. Lebesheva, V. Shlyapnikov. - Moskva : Google, 2013. - 311 s.
12. Martin A. Digital Literacies for Learning / A. Martin, D. Madigan. - London : Facet Publishing, 2006. - 242 p.
13. Lankshear C. Digital Literacies: Concepts, Policies and Practices / C. Lankshear, M. Knobel. - New York : Peter Lang, 2008. - 323 p.
Стаття надшшла до редакцп 10.10.2015
V. Kudlay
INDIVIDUAL DIGITAL LITERACY IN THE CONTEXT OF INFORMATION SOCIETY DEVELOPMENT
The article is devoted to the problem of individual computer literacy forming process in conditions of computers, office equipment and new information technologies use. Knowledge of the information security and data protection fundamentals defined as a key aspect of computer literacy. It is proposed to apply the term «digital literacy» instead of «technical literacy», because the word «digital» refers directly to contemporary information technologies that do not relate to the flow of information in analog form. The author considers to extend the definition of «digital literacy» in the context of a reading practice, writing and information sharing in the online environment, and values associated with this practice - social, cultural, political, educational. In this case, the definition of «digital literacy» is limited by «technological literacy», so it is appropriate to link the «digital» to essence of literacy. So the digital literacy can be understood as a theory and a practice that are focused on the use of digital technologies, including the ability to read, write and communicate using digital technology, the ability to think critically about digital technology, consider social, cultural, political and educational aspects of this activity. The most important skills of digital literacy are critical thinking and the ability to avoid false judgments about what we discover on the Internet. The specifics of mastering the digital literacy by individuals with different age are linked to a problem of «the digital divide». The necessity of mastering the digital literacy is associated with inevitable transformation of education process in the information society.
Key words: digital literacy, information society, information technology, identity, information threats.
УДК 94(477.6=12)"178/191"(045)
О. С. Манякша
РЕЛ1Г1ЙН1 ЗАСАДИ СУСШ1ЛЬНОГО БУТТЯ Н1МЕЦЬКИХ КОЛОН1СТ1В
Ш1ВН1ЧНОГО ШРИАЗОВ'Я
У статтi до^джуються релитн засади сустльного буття тмецького та менонтського населення Швтчного Приазов'я наприюнщ XVIII-I чвертi ХХ ст. Придшяеться увага характеристик основним рисам духовного життя тмецькомовного населення. Окреслено гх взаeмовiдносини з представниками iнших релтйних груп. Зазначено, що проживаючи на територи Украгни, шмецьш переселенц прагнули зберегти свою еттчтсть, культуру i конфестну самобуттсть.
Ключовi слова: шмецью колотсти, релтйне життя, католики, протестанти, менонти, конфеия, консисторiя.
