CC BY
31BASIC PRINCIPLES OF PSYCHOLOGICAL AND PSYCHIATRIC CARE INTERNALLY
DISPLACED PERSONS
Osukhovska O.,
doctor of Medical Sciences, senior researcher employee, head of the Department ofpsychiatry dependency States, Government agency "Research Institute of Psychiatry of the Ministry of health of Ukraine", Kiev, Ukraine
Kovalenko N.
psychiatrist, Municipal non-profit enterprise "Regional Psychiatric Hospital No. 4 " of the Odessa regional council», Bilgorod-Dniestrovsky, Ukraine
БАЗОВ1 ЗАСАДИ ПСИХОЛОГ1ЧНО1 ТА ПСИХ1АТРИЧНО1 ДОПОМОГИ ВНУТР1ШНЬО
ПЕРЕМ1ЩЕНИМ ОСОБАМ
Осуховська О.С.
доктор медичних наук, старший науковий cniepo6imHUK, 3aeidyea4 кафедри психiатрii залежних статв Державноi установи "Науково-до^дний тститут психiатрii Мiнiстерства охорони здоров'я Укра'ти", Кшв, Укра'та
Коваленко Н.В. лiкар-психiатр, Мутципальне некомерцшне тдприемство "Обласна психiатрична лкарня № 4" Одесько'1' обласно'1'ради ", Бшгород-Дтстровський, Укра'ша
Abstract
The article provides data on the basic principles of providing psychological and psychiatric care to internally displaced persons in Ukraine as a result of the armed conflict in the east of the country from the standpoint of evidence-based medicine. The results of studies of the characteristic features of mental phenomena in Internally Displaced Persons are also presented. Анотащя
В статп з позицш доказово! медицини наведеш даш щодо базових засад надання психолопчно! та псиматрично! допомоги внутршньо перемщеним особам в Укра!'ш в наслвдок збройного конфлжту на сходi кра!ни. Також представлеш результата дослвджень характерних особливостей психiчних феномешв у внутршньо перемщених оаб.
Keywords: internally displaced persons, forced migration, armed conflict, mental disorders, behavioral disorders, psychiatric care, psychological assistance.
Ключевые слова: внутршньо перемщеш особи, вимушена тгращя, збройний конфлжт, розлади психiки, розлади поведшки, психiатрична допомога, психологiчна допомога.
Актуальшсть. Глобальнi геополiтичнi про-цеси трансформаци свiтових держав, напруженiсть внутршньо i зовнiшньо суспiльних ввдносин, еко-номiчнi та полiтичнi кризи в багатьох кранах свiту, локальнi вiйськовi дií, збройнi конфлiкти сприяють прискоренню темпiв та збiльшенню масштабiв ми--рацiйних процесiв, пов'язаних саме з проблемно -деструктивними причинами, на ввдмшу вiд природ-ньоí' соцiально-економiчноí мирацп громадян. Ук-раíна, як молода европейська краша, не виняток. Становления нашоí державностi, на жаль, супрово-джуеться в останне десятирiччя системними кризами, одним з проявiв яких став довготривалий збройний конфлжт на Сходi Украши (2014-2021
роки) [1]. Руйнування державно! iнфраструктури, глобальш економiчнi, медико-соцiальнi проблеми, а, найголовшше, реальна загроза життю та безпещ украíнцiв змусили !х покинути сво! домiвки, втра-тивши рiдних i близьких, зазнавши значних матерь альних збитшв, та отримати статус внутршньо пе-ремiщених осiб (ВПО) [2]. Так, до проблем якомога скоршого завершення збройного конфлiкту дода-лись питания, пов'язаш з адмiнiстративною, еконо-мiчною та медико-соцiальною пiдтримкою ВПО [3]. Зокрема, до медичних проблем зазначених оаб ввдносяться зниження якосп життя, погiршения стану здоров'я з загостренням iснуючих хронiчних
та появою нових соматичних та/або псимчних за-хворювань, формування деструктивних психолоп-чних стигм 1з невизначешстю майбутнього та мож-ливосл скоршого налагодження сощально-побуто-вих умов юнування. З огляду на те, що шльшсть ВПО в Укра!ш станом на 13 кштня 2020 року в Ук-ра!ш складае 1 446 881 з найбшьшою концентра-щею в Донецьк1й 1 Лугансьшй областях, а також в Киев1 [4], виршення зазначених вище проблем стае вельми актуальним для медично! галуз1 Укра!ни.
Переселения оаб 1з зони конфлжту пов'язано з вггально акцентованим стресовим впливом на на-селення у зош бойових дш [5]. Багатор1внева пси-хоф1зюлопчна реакщя особистосп в таких умовах на тл зриву компенсаторних мехашзм1в, безумо-вно, призводить до формування дезадаптацшних патершв, а, в шдсумку, 1 до розлад1в психики та по-ведшки у ВПО. Порушення псимчного здоров'я у вимушених миранпв р1зномаштш 1 зачшають практично ва сфери псих1ки. Так, вщсутшсть позитивно! мотиваци до пере!зду 1 ф1зична неможли-в1сть подальшого перебування на батьшвщиш, тра-вматизащя псих1ки, обумовлена причинами та юто-р1ею мирацп, а також труднощ1 адаитацп на новому м1сщ визначають формування специф1чного дос-в1ду вимушених переселенщв. На фош астени фор-муються межов1 нервово-псих1чш розлади, як1 у ряд1 випадк1в набувають затяжного 1 хрошчного пе-реб1гу. Найб1льш поширеними з них е психогенш депрес1я, тривожш 1 соматоформш порушення [6]. Також вимушена м1грац1я е потужним фактором розвитку психосоматичних розлад1в, з яких вид1ля-ються бронх1альна астма, нейродермит, гшертошя, вегето-судинна дистошя, нервова бул1м1я та аноре-кая, виразкова хвороба шлунку 1 дванадцятипало! кишки. Тому, розробка базових засад психолопчно! та псиматрично! допомоги ВПО е вкрай важливим для своечасного надання квал1ф1ковано! реабшта-цшно! та психолого-псих1атрично! допомоги.
Мета. Розробити базов1 засади надання психолопчно! та псиматрично! допомоги внутршньо пе-ремщеним особам.
Матерiали та методи. Для досягнення мети роботи за умови шформовано! згоди 1з дотриман-ням принцитв бюетики та деонтологи за перюд
2015-2016 рр. було проведено комплексне обсте-ження 145 ВПО у вщ1 ввд 18 до 80 рошв, як1 були змушеш покинути мюця свого постшного прожи-вання у зв'язку з1 збройним конфлжгом на Сход1 Укра!ни 1 тимчасово проживали в санатор1ях Оде-сько! обласп. ВПО були перемщеш силами волон-терських оргашзацш, а контингент складали най-б1льш незахищеш шари населення - особи з шваль дшстю, люди похилого в1ку та особи, як здшснювали догляд за ними. З цього контингенту в подальшому 1 був набраний матер1ал дослщження. Скриншг включав клшжо-анамнестичний, клшжо-психопатолопчний та патопсихолопчний методи дослщження. Клшжо-психопатолопчний метод був реал1зований у вигляд1 натвструктурованого психопатолопчного штерв'ю, основною метою якого була комплексна оцшка псих1чного статусу пащента. Розлади псих1ки д1агностувалися ввдпо-ввдно до критерпв МКХ-10 розд1лу V «Псих1чш розлади» [7]. За результатами скршшгу було вщб-рано 130 респонденпв, з яких 15 ВПО були вилу-чеш з подальшого дослщження. До критерпв виключення з дослщження вщносилися: в1к моло-дше 18 рошв; вщсутшсть добровшьно! усвщомле-но! згоди на обстеження та виражене штелектуа-льно-мнестичне зниження.
Розподшення обстежених оаб на 3 групи на-ступне: 1) група хворих з соматичною патолопею (ГХСП), в яку увшшло 43 ВПО (33%) - контингент з д1агностованими рашше хрошчними соматич-ними захворюваннями або з швалщшстю за сома-тичним захворюванням; 2) група хворих з псих1ч-ною патолопею (ГХПП), в яку увшшло 43 ВПО (33%) - респондента з швалщшстю за псих1чним захворюванням; 3) група умовно здорових (ГУЗ), яку склали 44 ВПО (34%) - люди, яш не мали тяжких хрошчних захворювань чи швалщносл. В ГХСП увшшло 43 ВПО (33%), яш отримали шваль дшсть за соматичним захворюванням. Розподш за проф1лем 1нвал1дност1 наступний: невролопчний -23 (53,5%); офтальмолог1чний - 11 (25,6%); пуль-монолог1чний - 3 (7%); ендокринолопчний - 3 (7%); кардюлопчний - 2 (4,6%); травматолопчний - 1 (2,3%) (рис.1).
В ГХПП увшшло 43 ВПО (33%), що мали рашше дiагностований тяжкий хронiчний психiчний розлад або шватдтсть за псих1чним захворюваииям. Розподш за клiнiчною патологieю: шизофренiя - 21 (49%); легка розумова ввдсталють - 15 (35%); оргашчш розлади особистосл - 7 (16%) (рис. 2).
26%
РОЗПОД1Л ВПО З ГХСП ЗА ПРОФ1ЛЕМ 1НВАЛ1ДНОСТ1 (N=43)
7%
5%
2%
невролопчний ^ офтальмолопчний ^ пульмонолопчний ^ ендокринолопчний ^ кардюлопчний ^ травматолопчний
Рис. 1 Розподш ВПО з ГХСП за профшем iнвалiдностi (n=43)
I шизофрешя м легка розумова вщсталшть
оргашчш розлади особистостi
Рис. 2 Розподш ВПО з ГХПП за клiнiчною патологieю (n=43)
Групу умовно здорових складали 44 ВПО (34%), яш не мали рашше дiагностованих тяжких хрошчних захворювань чи швалвдносп.
Серед 130 обстежених внутрiшньо перемщених оаб переважали ж1нки з питомою вагою 69,2% ввд уах респондентiв. В ГХСП i ГХПП жшки скла-дали по 58,1%, а в ГУЗ - 90,9%.
За вжовими групами ВПО розподшилися рiв-номiрно у дiапазонi ввд 21 до 80 рок1в; 1 особа (2,3%) була молодша за 20 рошв i 1 - старше за 81.
Майже половину ВПО склали особи з серед-ньою спещальною освiтою - 49,2% (з практично однаковою к1льк1стю у ГХСП, ГХПП та ГУЗ); дос-лщжуваш з вищою освiтою - 26,9%; з середньою -
17,7%; з початковою i неповною середньою освь тою загалом - 5,4%; а найменшу питому вагу склали особи з неповною вищою освггою - 0,8%.
За типом зайнятосп 100% респондента з ГХСП i ГХПП становили iнвалiди. У ГУЗ 54,5% оаб були пенсюнерами; 31,8% - безробиними; доля зайнятих складала 4,6%.
За сiмейним станом: 27,7% були розлучет або неодружеш, а 14,6% - вдiвцi (дана категорiя ВПО складае пул респондента з шдвищеним ризиком формування розладiв психики та поведiнки); 24,6% - одруженц 5,4% - проживали в цив№ному шлюбi; 60,5% - неодружеш з ГХПП.
Б1льшють ВПО в перюд вимушеного перемь щення проживали з диъми - 26,9%; наодинщ -24,6% або з батьками - 20,8%; 13,9% проживали з чолов1ком/дружиною; 9,2% - з чоловшэм/дружи-ною та дгтьми; по 2,3% обрали в1дпов1дь «З чоловь ком/дружиною, дгтьми 1 батьками» та «1нше». З ГХСП 44,2% проживали на одинщ, а 48,8% ГЗПП -з батьками.
З обстежених оаб 80% скаржилися на самопо-чуття: 93% з ГХСП; 72,1% - ГХПП 1 75% - ГУЗ. Переважна б1льш1сть (65,4%) ВПО постшно прий-мали лши: 67,4% хворих з ГХСП; 69,8% - ГХПП 1 59,1% - ГУЗ. Свщком або учасником психотравму-ючих подш були 93,8% респонденпв без достов1р-но! р1знищ м1ж групами. Половина обстежених пе-ребували у вимушеному перемщенш б1льше 1 року; бшьше третини (36,1%) - в1д 6 м1сящв до 1 року; 8,5% - ввд 3 до 6 мюящв 1 5,4% в1д 1 до 3 мь сящв.
Для д1агностики порушень у псих1чнш та по-ведшковш сферах застосовували самоопитуваль-ник стану здоров'я PHQ; опитувальник оцшки яко-сп життя SF-36; госттальну шкалу тривоги 1 депре-сп HADS; коротку псих1атричну оцшочну шкалу BPRS; опитувальник вираженосп симптом1в ПТСР (Солдатова Г.У., Шайгерова Л.А., Черкасов П.А.) [8].
Результати. При вивченш фактор1в, як1 впли-вають на стан здоров'я ВПО та мають предикторш властивосп щодо формування розлад1в псих1ки та поведшки, з'ясовано, що 93% респонденпв стали жертвами военних дш або тероризму, переважна бь льш1сть ВПО в1дм1чала вщсутшсть житла, незадо-в1льш житлов1 умови, низький р1вень доходу та со-щального страхування, недостаттсть або недосту-пнють медично! допомоги, сощального страхування, наявшсть проблем, пов'язаних з адап-тащею до змши способу життя, а половина ВПО скаржилась на ввдсутшсть адекватно! !'ж1. Треба вщмтити, що ГХПП була найбшьш чутлива до фа-ктор1в ввдсутносп роботи, незадовшьних умов житла, низького р1вню доходу, а також респонденти ГХПП вщр1знялись у найб1льшш м1р1 агресивною та конфлжгаою поведшкою, вживанням тютюну та алкоголю.
Проведене дослщження феноменолопчного анал1зу розлад1в психши та поведшки у ВПО за до-помогою психод1агностичних опитувальнишв та шкал показало, що на фош комплексу псих1чних ре-акцш та сташв, пов'язаних з д1ею психотравмуючих чинник1в (пряма загроза життю, здоров'ю, виму-шене перемщення, соцюкультурна та побутова адаптащя до нових умов юнування та життя, про-блеми з працевлаштуванням, попршення стану здоров'я у зв'язку 1з загостренням юнуючих 1 появою нових захворювань 1 розлад1в, невизначешсть май-бутнього тощо), як1 стали тригером для форму-вання психопатолопчних процеав, дом1нуючими псих1чними розладами у респонденпв е адапта-цшш, депреая 1 тривога, посттравматичний стресо-вий розлад, а також зловживання алкоголем, пашч-ний синдром. У той же час, р1зна стушнь прояву
псих1чних та поведшкових порушень у групах з со-матичною, псих1чною патолопею 1 груш умовно здорових переселенщв дозволила виявити ефекти-вш маркери цшеспрямованого впливу для вимуше-них переселенщв при розробщ базових засад на-дання психолопчно! та псих1атрично! допомоги ВПО.
Спираючись на науково доказов1 отримаш даш нашого дослвдження, було розроблено комплексш багатор1внев1 диференцшоваш та етапш базов1 засади психолопчно! та псих1атрично! допомоги ВПО, яш дозволили б оптим1зувати юнуючу систему тдтримки внутршньо перемщених ос1б. Так, комплексний шдхвд включае використання сощаль-них, психолопчних, медичних заход1в у ввдповш-носп до р1вшв лшування/коригування/ /профшак-тики захворювань та розлад1в у ВПО: бюлопчного, психолопчного, сощального. Багатор1вневють за-безпечуеться програмою державного, регюналь-ного та локального р1вшв, диференцшовашсть вра-ховуе специф1чш для р1зних за наявнютю або ввдсу-тшстю хрошчних патолопчних сташв (швалвдносп) груп переселенщв програми мульти-дисциплшарно! допомоги, а етапшсть даних засад дозволяе найб1льш ефективно втручатись, надаючи необх1дну п1дтримку та супроввд, на р1зних етапах перем1щення та вимушеного перебування.
Соц1альн1 заходи базових засад складаються з:
• адмшстративно!, правово!, консультативно! допомоги переселениям ввдповщними в1дд1-лами соц1ального захисту оргашв м1сцевого само-врядування, пенсшного фонду, волонтерських ор-ган1зац1й тощо;
• сощальних, ф1нансових державних гаран-т1й отримання якомога скор1шого статуса «постра-ждало! в1д збройного конфлжту», «внутр1шньо пе-рем1щено! особи» з комплексом тльг, субсид1й, а також здшснення можливост1:
• рег1страц1! у Центрах зайнятосп;
• пр1оритетного працевлаштування;
• отримання житла;
• надання банк1всько! п1дтримки для ф1нан-сового забезпечення м1н1мального прожиткового м1н1муму;
• штеграци у сусп1льно-культурне та рель г1йне середовище у м1сц1 перебування через надання повно! шформацп про в1дпов1дн1 сусп1льн1, культурн1 групи, осередки тощо.
Психолог1чн1 заходи 1з залученням психолог1в, медичних психолог1в, волонтер1в, як1 пройшли в1д-пов1дну спещал1зовану п1дготовку, включають пси-холог1чний супровщ зокрема, в першу чергу, пер-винну психолог1чну консультац1ю з:
• можливим виявленням психолог1чних проблем;
• наданням 1нформац1! щодо медико-психо-лопчного супроводу (контактн1 дан1, граф1к роботи пункпв прийому);
• наданням шформацп про найбшьш поши-рен1 патопсихолопчш стани внасл1док впливу на особиспсть психотравмуючих под1й для своечас-ного звертання по психолог1чну/медичну допомогу
тощо (первинна психопрофшактика з проведениям роз'яснювальних бесш);
• консультуваииям щодо здорового способу життя (первинна психопрофшактика зловживання психоактивними речовинами);
• консультування з психологiчних питань та проблем впродовж вимушеного перемiщения.
Медичнi заходи на етат первинно! ланки медично! допомоги включають:
• скришнговий профiлактичний огляд у ам-булаторiях за мiсцем розташування ВПО, репстра-цiя та взяття на облж осiб з хронiчними захворю-ваннями, iнвалiднiстю;
• виявлення гострих сташв, пов'язаних з по-сттравматичним стресовим розладом, адаптацш-ними, тривожними, депресивнми, iншими психiч-ними та поведшковими розладами, хiмiчними та нехiмiчними адикщями для надання своечасно! спецiалiзовано! медично! допомоги;
• безпосередне надання первинно! медично! допомоги переселенцям;
• надання медично! допомоги ВПО у неввдкладному станi;
• здшснення iмунопрофiлактики вiдповiдно до чинного законодавства;
• оцiнку iндивiдуальних ризик1в i консультування з питань профшактики захворювань;
• тдготовку медично! документаци для на-правлення осiб з ознаками стiйко! втрати працезда-тностi на медико-соцiальну експертизу та медико-соцiальну реабiлiтацiю;
• оформлення довiдок, форм, листк1в непра-цездатностi тощо;
• курацiю ВПО iз психiчними розладами, враховуючи рекомендаци психiатра, медичного психолога.
Для курацi! ВПО з найбшьш типовими псих1ч-ними розладами внаслшок впливу психотравмую-чо! ситуацi! в рамках базових засад надання психо-логiчно! та псих1атрично! допомоги перселенцям нами було розроблено алгоритм дш, який в^^зня-еться етапнiстю, комплекснiстю та диференща-щею, а також дозволяе оптимiзувати принципи надання спецiалiзовано! психiатрично! допомоги таким респондентам.
На першому етапi надання спещал1зовано! псих1атрично! допомоги ВПО систематизуються дат щодо наявнiстi/вiдсутнiстi у преморбщ (до збройного конфлiкту) хронiчних захворювань та ш-валiдностi за психiчними, соматичними захворю-ваннями з дiагностичним визначенням проввдно! патологi!. Другий етап, мiстить диференцiйовану дiагностику психiчних та поведшкових розладiв iз застосуванням методик, яш виявили найбiльшу чу-тливють до розповсюджених феноменiв у ВПО т-сля перемiщения. На третьому етапi проводять роз'яснювальнi бесiди у складi рацiонально! психо-терапi! як з хворими, так i з членами !х родин, особами, яш за ними доглядають, щодо етюлогп, патогенезу та основних проявiв патопсихологiчних реа-кцiй i станiв стресового генезу, методiв !х л1кування, причому особлива увага придшяеться
питанням шк1дливих наслiдкiв вживання психоак-тивних речовин (ПАР), засобам формування особи-стiсних захисних установок, !х змiстового напов-нення для запобтання вживання ПАР. Четвертий етап складаеться з диференцiйованого терапевтич-ного, психотерапевтичного та фармакологiчного впливу на пащенпв, формуючись з низки послвдов-них кластерiв-заходiв. Важливо залучати до терапе-втичного альянсу родичiв та оаб, як1 доглядають за пацiентами. Перший кластер, тщшльний, включае заходи по встановленню робочого психотерапевти-чного контакту мiж ВПО та психиатром, прове-дення психологiчиого iнтерв'ювания, визначення особливостей соцiального функцiонувания, житте-вих установок, якосп життя, адаптацiйних пору-шень i розладiв (як найбiльш характерних для кого-рти ВПО), рефлексш, фабули переживань, фобiй, найбiльш драматичних спогадiв психотравмуючого досвiду, фрустрацiйних, трапчних думок, (як1 розг-лядаються, як ефективш фокус-мiшенi) [9]. Другий кластер, терапевтичний, мiстить комплекс фарма-котерапевтичного та психотерапевтичного впливiв на пащенпв, обсяг i тривалiсть яких в першу чергу залежать вiд переважаючо! клiнiчно! симптоматики i типу перебпу розладiв психiки та поведiнки [10,11,12,13]. Необхвдним елементом цього кластеру е наявнють психосоцiально! шдтримки ВПО, без яко! ефективнiсть лiкувальних заходiв буде ни-жчою.
Препарати фармакотерапi! розладiв псих1ки та поведiнки призначаються з урахуванням медикаме-нтозних стратегiй л^вання основних захворювань. Вибiр фармпрепарапв завжди iндивiдуальний i доповнюе психотерапевтичну роботу. З огляду на найб№ш поширенi розлади психiки та поведшки, як1 були нами дiагностоваиi у ВПО, наводимо наступи рекомендаций Основним показанням до при-значення антидепресантiв е переважання в клшч-нiй картинi адаптацiйних розладiв тривожно-депре-сивних або власне депресивних симптомiв. Ряд клiнiчних ознак дозволяе уточнити показання до призначення аитидепресантiв: затяжний перебiг адаптацiйного розладу з депресивною симптоматикою; поглиблення депресивно! симптоматики з по-явою в клшчнш картинi дисфорi!, явищ соматиза-цп афекту, посиленням мотивацiйно-вольових i афектогенних когнггивних порушень. Основним критерiем вибору антидепресанту е сприятливий профiль переносимосп [14,15], особливо за наявно-сп коморбiдно! соматично! патологi!. Найбiльш часто застосовують антидепресанти групи селектив-них iнгiбiторiв зворотнього захоплення серотошну (циталопрам, пароксетин, флуоксетин, флувокса-мiн, сертралiн) i селективнi шпбгтори зворотного захоплення серотонiну i норадренал^ (дулоксе-тин, венлафаксин, мiлиаципран).
С метою кутювання гостро! тривоги дощльно застосовувати бензодiазепiновi транквiлiзатори (дi-азепам, феназепам, клоназепам, тофизопам, альпра-золам, оксазепам). Iнодi використовувати комбшо-ваш препарати, як1 мiстять барбiтурати (корвалол, валокордин, валосердш). Перевагою бензодiазепi-шв е виразний i швидкий позитивний ефект при
тривоз1 р1зно! штенсивносп. Найб1льш виражена дгя вадноситься до вегетативно-соматичних прояв1в тривоги 1 м'язово! напруги [12]. У той же час трива-лий 1 в багатьох випадках неконтрольований вже т-сля 1 мюяця прийом барбиурапв 1 бензод1азешшв може призвести до формування ф1зично! та псих1ч-но! залежносп [13]. Серед поб1чних ефекпв бензо-д1азешшв в клшчному вадношент найбшьш значим! явища поведшково! токсичноси, ортостатич-но! гшотензп, мюрелаксащя, порушення координацп рух1в 1 зниження швидкосп психомо-торних реакцш. У лигах людей часто спостерта-ються фармакогент когштивш порушення у ви-гляд1 зниження концентрацп уваги 1 короткостро-ково! пам'яп [13]. Ефективним доповненням до синтетичних лЫв е також використання натуропа-тичних препарапв [20]. Анксюлгтики небензод1азе-тнового ряду (афобазол, пдроксизин, етифоксин) також е препаратами вибору в терапп розлад1в ада-птаци, доповнюючи психотерапевтичн1 втручання, особливо при тривожних станах легко! та пом1рно! важкост1. Однак, необхвдно зазначити, що при гос-тр1й 1 сильно вираженш тривоз1 небензод1азеп1нов1 анкс1ол1тики можуть бути недостатньо ефективн1, як правило, !х анкс1ол1тичний ефект проявляеться тшьки при курсовому прийом1, разом з тим вш до-сить стшкий. Анкс1ол1тики небензод1азеп1нового ряду можуть застосовуватися до 3 мюящв без ри-зику формування псих1чно! та ф1зично! залежност1, синдрому в1дм1ни.
Психотерапевтична, базова та патогенетично ор1ентована стратегия [9], представлена наступним чином:
• рацюнальна, роз'яснювальна психотерап1я по П. Дюбуа (2005), яка заснована на переконанш ВПО в стан1 неспання, безпосередньому вплив1 на св1т уявлень респондента шляхом переконливо! дь алектики, навчанш правильному мисленню з вико-ристанням основних засоб1в - продумано! ясно!, ло-г1чно! аргументацп, довод1в;
• навчання самоконтролю (самоспостере-ження, самостшна релаксац1я), аутогенне трену-вання (Б. Д. Карвасарський, 2012) в комплекс! з ау-тосугеспею, в ход! яко! респондент за допомогою прийом!в розслаблення, релаксац!!' м'яз!в, а разом з ними ! судин, а також цшеспрямованого самонав!-ювання, вчиться викликати у себе почуття тшес-ного комфорту (важкост! в шнщвках, у всьому т!л!), спокою, впевненосп в соб!, ! разом з тим регулю-вати функц!! вегетативно! нервово! системи свого орган!зму, зменшувати емоц!йне напруження.
В першу чергу психотератя другого кластеру спрямована на катарсичну переробку негативних емоц!й ! п!двищення ступеня усв1домлення внутр!-шньоособистюних конфл!кт!в, що перешкоджають адаптац!! до юнуючо! д!йсност!. Тому, необх!дним елементом роботи е змша в!дносини ВПО до стре-сово! ситуац!!' ! прийняття !! як частини життевого досв1ду. Важлива переоц!нка власно! рол! в цьому процес!, прийняття на себе певно! частки в!дпов!да-льносп з формуванням активно! позиц!! в подо-ланн! обставин, що склалися. У багатьох випадках в!дбуваеться реконструкция вс!е! системи в!дносин
особистост! з! зм!ною !ерарх!! !! ц!нн!сно-смисло-вих ор!ентацш. В ход! психотерапевтичного впливу розширюеться спектр навичок повед!нки пащента з подальшою реал!зац!ею !х в житп, п!двищуеться його здатн!сть до асим!ляцп ! регулювання негати-вних емоцш, виробляються нов! стратег!! поведшки в стресов!й ситуац!!, !, у тдсумку, п!двищуеться стресост!йк1сть.
Зазначимо, що крапкою прикладання заход!в цього кластеру в першу чергу е адаптацшш розлади у ВПО, як найбшьш поширен!.
Тривожн!, пан!чн! реакц!! та розлади - терапе-втичн! мшеш когн!тивно-повед!нково! терап!! (КПТ) [16,17,18,19], яку ввдр!зняе наступна посл!-довн!сть транзакцш: психотерапевтичний альянс ^ роз'яснювальна, психоосвгтня бес!да ^ формування самоконтролю патолопчно! симптоматики ^ когн!тивна реструктуризация деструктивних па-толог!чних думок, образ!в, патерн!в (!з застосуван-ням вербальних та повед!нкових конструкц!й) (2-3 сеанси на тиждень) ^ блокуючий вплив на сигнали тривоги, фоб!чних ! пан!чних почутт!в та думок ^ формування позитивного, здорового образу думок та повед!нкових моделей ^ уникання патолог!чних патерн!в ^ повторення в домашшх умовах прийо-м!в КПТ - тривалють активного трен!нгу до 1 мь сяця. Депресивн! тривожно-депресивш реакц!! та розлади, пов'язан! з психотравмуючим впливом, потребують наступних втручань тривал!стю також до 1 мюяця в можливш комб!нац!!' з фармаколопч-ними та натуропатичними препаратами [14,18,20]:
• когн!тивно-повед!нкова психотерап!я стру-ктуруеться за аналогом тако! при тривожних ! пан!-чних реакц!ях та розладах з редакц!ею виявлення, мошторингу та блокуючого впливу - застосування стратег!й протид!! б!льш широкому колу проблем-них деструктивних думок, переконань та !нтерпре-тац^ям;
• тератя вир!шення проблем (ТВП), за якою визначаються вузлов! проблемн! конструкц!! та фо-рмуються керован! завдання, способи !х зам!щення на перспективн! та позитивш, доц!льно використо-вувати планування д!яльност! та посилення позитивно! поведшки;
• м!жособиспсна (!нтерперсональна) психотератя (1ПТ) - !з залученням рольових !гор, анал!зу сп!лкуавння, шдтримувальне слухання та використання терапевтичних в!дносин;
• короткострокова психодинам!чна психотератя (КПП), в ход! яко! дослщжують минул! почуття в конфлжтних ситуациях з акцентом на штер-претац!ю та роботу через свщом! й несв!дом! конф-лшти.
Психотерапевтичн! заходи можуть бути проведен! як в !ндив!дуальному (найбшьш ефективному), так ! груповому формат!, в тому числ!, !з застосу-ванням дистанц!йних засоб!в. У психотерапевтич-н!й груп! робота в!дбуваеться ввдразу з дек1лькома пац!ентами з! схожими проблемами, причому пот-р!бний ефект досягаеться/ в тому числ! за рахунок взаемод!!' ! взаемовпливу людей один на одного. В будь-якому випадку психотерапевт залишаеться
ключовою фнурою л^вального процесу, вщповь дальною за сприятливий прогноз та/або одужання [21,22,23].
Третiй кластер четвертого етапу надання пси-холопчно! та психiатричноí допомоги ВПО мiстить профшактичш терапевтичнi заходи у виглядi про-фiлактичних оглядiв та консультувань пащенпв з наданням актуальних рекомендацiй.
Куращя ВПО вiдбуваеться зпдно Закону Укра-1ни «Про державнi фiнансовi гаранти медичного об-слуговування населения» та Програми медичних гарантiй [24,25].
Таким чином, розроблен базовi засади надання психолопчно1 та психiатричноl допомоги внутршньо перемiщеним особам в Украш дозволять покращити як1сть життя та стан здоров'я наших громадян, сприяти якомога швидчш штаграци таких осiб у суспiльнi процеси.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Переселенцi: життя до i шд час COVID-19 // https://www.humanitarianre-sponse.info/sites/www.humanitarianre-sponse.info/files/documents/files/07 2020 sss_re-port idps life_before_and_during_the_covid-19_ukr.pdf
2. Armed conflict in the East of Ukraine: the damage caused to the housing of the civilian popula- З-41 tion / compiler nataliia melnyk. — Kharkiv: llb "Human Rights Publisher", 2019. - 82 p. URl: https://www.humanitarianresponse.info/sites/www.hu manitariamespoffie.info/files/documents/files/report o n damage to housing of the_civilian_population_in _the_eastern ukraine eng.pdf
3. Волошин П. В., Марута Н. О. Основн напрямки наукових розробок в неврологи, псиматрп та нарк ологп в Украíнi // Украшський вiсник психоневрологи - 2017 - Т. 25 - вип. 1 (90) - C. 10—18.
4. https://mtot.gov.ua/ua/kilkist-zareestrovanih-vpo-stanom-na-13 -kvitnj a
5. Хаустова О.О., Коваленко Н.В. Аналiз пси-хопатологiчних особливостей розладiв психики та поведiнки у вимушених переселенцiв // Архiв пси-хiатрil - 2016 - Т.22 - 1 (84) - С.17-21.
6. Коваленко Н.В., Осуховська О.С., Хаустова О.О. Соцiально-демографiчнi показники та предиктори розладiв психiки та поведшки у внутрь шньо перемщених осiб // Психосоматична медицина та загальна практика - 2021 - Т.6 - №1 - С.1-15.
7. МКБ 10 - Международная классификация болезней 10-го пересмотра [Електронний ресурс] // Всемирной организации здравоохранения. - 1990. -Режим доступу до ресурсу: https://mkb-10.com/index.php?pid=4001.
8. Практична психосоматика: дiагностичнi шкали. Навчальний поабник/за заг. ред. О.С. Чабана, О.О. Хаустовой. друге видання- Кшв: 2019 -108 с.
9. Психотерапия в клинической практике / И. З. Вельвовский, Н. К. Липгарт, Е. М. Багалей, В. И. Сухоруков. - Киев: Здоров,я, 1984 - 157 с.
10. Психотерапия: Учебник для вузов. 4-е изд. / Под ред. Б.Д.карвасарского - СПБ.: Питер, 2012. -672 с.: ил.
11. Психотерапевтическая энциклопедия / Под ред. Б. Д. Карвасарского. Психотерапевтическая энциклопедия // 3-е изд. - СПб.: Питер. -2006. - 944 с.
12. Неввдкладна допомога в псих1атри та наркологи // Чабан О.С., Хаустова О.О., Омелянович В.Ю. / 3-те видання Кшв: Медкнига, 2019. - 156 с.
13. Краснов В.Н., Немцов А.В., Вельтищев Д.Ю., Ивушкин А.А. Новые подходы к лечению стрессовых и тревожных расстройств: результаты многоцентрового исследования эффективности Афобазола в психиатрической практике // Фарма-тека - 2006 - №s2-06 - С. 130-140.
14. Практична психосоматика: депреая. Навчальний поабник/ За заг. ред О.С. Чабана, О.О. Ха-устово!. - К.: Видавничий дiм Медкнига, 2020. -216 с. ISBN 978-966-1597-77-7.
15. Hameed U, Schwartz TL, Malhotra K et al. Antidepressant treatment in the primary care office: outcomes for adjustment disorders vs major depression. Ann Clin Psychiat 2005; 17: 77-81.
16. Field T.A., Beeson E.T., Jones L.K., The New ABCs: A Practitioner's Guide to Neuroscience-In-formed Cognitive-Behavior Therapy"/ Journal of Mental Health Counseling - 2016 - 37 (3): 206-20, doi:10.17744/1040-2861-37.3.206
17. Clinical Practice Guidelines for Cognitive-Behavioral Therapies in Anxiety Disorders and Obsessive-Compulsive and Related Disorders / Y. C. Janardhan Reddy, Paulomi M. Sudhir, M. Manjula / Indian Journal of Psychiatry - 2020 - № 62 С. 230-250.
18. Чабан О., Хаустова О., Сак Л. Психосома-тичний шдхвд до дiагностики та терапи тривоги у пащенпв з хрошчними нешфекцшними захворю-ваннями // Psychosomatic Medicine and General Practice. - 2020 - Т. 5. - №. 1. - С. e0501229-e0501229.
19. Khaustova O. O. Psykhosomatychni masky tryvohy [Psychosomatic masks of anxiety] // Ukrain-skyi medychnyi chasopys-Ukrainian medical journal. - 2019. - Т. 4. - №. 1. - С. 132.
20. Чабан О., Хаустова О., Сак Л. Психосома-тичний шдхвд до дiагностики та терапи тривоги у пащенпв з хрошчними нешфекцшними захворю-ваннями //Psychosomatic Medicine and General Practice. - 2020. - Т. 5. - №. 1. - С. e0501229-e0501229.
21. Асанова А., Хаустова О. Типовi складш ситуацп у взаемодп лжар-пащент. Психосоматична медицина та загальна практика . 2018; 3 (3): 112. doi: https://doi.org/10.26766/pmgp.v3i3.125
22. Khaustova O. Резистентна депре^: кри-тери визначення, фактори ризику i терапевтичнi стратеги //Psychosomatic Medicine and General Practice. - 2017. - Т. 2. - №. 3. - С. e020338
23. Chaban O. S., Khaustova O. O. Psychosomatic comorbidity and quality of life in elderly patients //NeuroNEWS - 2016. - Т. 1. - №. 2. - С. 8-12.
24. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2168-19#Text
25. https://www.kmu.gov.ua/news/u-2021-roci-za-programoyu-medichnih-garantij-psihiatrichnu-do-pomogu-nadavatimut-i-mobilni-multidiscipinarni-ko-mandi
