CC BY
27
Стрлна I. Д. та спвав. ПСИХ1ЧН1 РОЗЛАДИ УХВОРИХ З ПАТОЛОПСЮ ШК1РИ
УДК 616.5:616.89-008-036-07-08
Псих^чш розлади у хворих з патолопею шмри
Сшрша I. Д.*, Шорн1ков А. В.*, Фауз1 С. С.*, Шевченко Ю. М.*,
Коваленко Т. Ю.**
*ДЗ «Днтропетровська медична академ1я МШстерства охорони здоров'я Украгни» **КЗ «Дитячий санаторш № 1 Днтропетровськог обласног ради»
Проведено аналiз поширеносл пс^чних розладiв у хворих з дерматолопчними захворюваннями. Доведено, що клiнiчнi прояви шфних захворювань, особливо з симптомом свербЫня, можуть суттево змiнювати психiчний стан пацiентiв та бути передумовами виникнення невротичних, афективних, поведЫкових та аддиктивних розла-дiв. У той же час, супутш психiчнi розлади у хворих на соматичну (дерматолопчну) патологю суттево ускладню-ють дiагностику та надання допомоги пацiенту з основним захворюванням. Дослiджено патогенетичнi мехашзми взаемовпливу стресового фактору та психолопчного профiлю особистостi на розвиток та прогресування дерма-тологiчноí патологií. Виникае необхщнють поширення та поглиблення знань практикуючих лiкарiв дерматологiв у питаннях психiчноí патологií, коморбiдноí дерматологiчним захворюванням, та запровадження дючо'1' системи координацп мiж лiкарями та службами психiчного здоров'я.
Ключовi слова: депресiя, психодерматолопя, психосоматика, тривога, шкiрнi хвороби.
Шюра, як найбiльший орган людсько-го тша, безумовно мае тiснi та глибою зв'язки з центральною нервовою системою, яка регулюе И дiяльнiсть. Проте бiльшiсть па-цiентiв, що звертаються до дерматологiв, вва-жають свою проблему суто дерматологiчною i вiдмовляються вiд психiатричного обстеження i лiкування. Багато практикуючих лiкарiв не при-дiляють уваги зв'язку дерматолопчних розладiв з психiчними захворюваннями [1]. В останш роки суттево зростае рiвень психосоматичних та соматопсихiчних захворювань.
На практищ ми бачимо, що супутш психiчнi розлади у хворих на соматичш захворювання суттево ускладнюють дiагностику та надання допомоги пащенту з основним захворюванням. Так, при дослщженш тривоги та депреси у хворих дерматологiчного стацiонару з'ясовано, що 56,6 % пащешгв мають ознаки тривожного та/чи депресивного стану [2]. Ктшчш прояви шкiрних захворювань, особливо з симптомом свербшня, можуть суттево змшювати психiч-ний стан пащешгв та бути передумовами виникнення невротичних, афективних, поведшко-вих та аддиктивних розладiв [3].
Висока поширешсть психiчноl патологи серед пащешгв соматичного профiлю формуе на-гальну потребу запровадження ддачо! системи координацп мiж лiкарями та службами пси-хiчного здоров'я. З боку лiкарiв-дерматологiв потрiбно формувати глибокi знання щодо пси-
xÍ4hoi патологи та вм^и пояснити пацieнту особливостi його стану, змотивувавши на вiзит до психолога чи психиатра [4]. Вщповщно до умов часу, у свт дедалi ширше розповсю-джуеться новий психодерматолопчний пiдхiд до надання допомоги хворим на дерматоло-гiчнi захворювання, як мають певнi психiч-нi порушення. Данi лiтератури показують, що у психодерматолопчних клiнiках успiшнiсть лiкування та покращення якостi життя хворих, як первинно! кшцево! точки, значно вище, нiж при стандартному шдходь Таким чином, виникае необхiднiсть поширення та поглиблення знань практикуючих лiкарiв дерматолопв у питаннях психiчноl патологи, коморбщно! дерматологiчним захворюванням.
Наразi вiдсутня едина загальноприйнята класифiкацiя психодерматолопчних розладiв, але найчастiше видiляють таю [1, 5]:
- психофiзiологiчнi розлади;
- психiчнi розлади з дерматолопчними симптомами (первинш психiчнi розлади);
- дерматолопчш порушення з психiатрични-ми симптомами (вториннi психiчнi розлади).
О^м означених розладiв, Koo та Lee [6] ра-дять включати до класифшаци психодерматоло-гiчних порушень шкiрнi сенсорнi порушення та використання психотропних засобiв для чисто дерматолопчних (непсихiатричних) показань. Варто зазначити, що деяю захворювання, на-приклад, псорiаз, можуть вiдразу вiдноситися
до деяких груп розлад1в - через неоднозначнии вплив на психшу патента.
До психоф1зюлопчних розлад1в вщносять змши шюри, яю у чаш пов'язаш з гострим чи хрошчним стресом:
- адренерпчна кропив'янка;
- атошчний дерматит;
- псор1аз;
- акне вульгарю;
- себорейний дерматит та дисгщроз.
З позицш вичизняно! психосоматично! меди-цини, щ розлади фактично е оргашчними психо-соматичними розладами [7]; для них властива на-явнють так званого «хибного кола», яке тдтримуе дерматолопчну { псих1чну симптоматики (Рис. 1).
Рисунок 1. «Хибне коло» при психоф1зюлопчних розладах.
Адренергiчна кропив'янка характеризу-еться появою пухир1в тсля впливу психогенних фактор1в (психогенна кропив'янка). Клш1чно характеризуеться наявшстю др1бних, свербля-чих пухир1в, як оточеш бшим ореолом (за раху-нок спазмованих капшяр1в). У патогенез1 адре-нерпчно! кропив'янки бере участь симпатична нервова система: шд впливом психогенного фактору вщбуваеться звшьнення адренал1ну та норадреналшу, яю здатш шдвищувати чутли-вють ацетилхолшових рецептор1в [8].
Хвор1 на атопiчний дерматит ф1зично та пси-холопчно залежш вщ багатьох чинниюв зовшш-нього сощального оточення, бо нав1ть незначний подразник може спровокувати загострення хво-роби та викликати штенсивний сверб1жний стан та психолопчний дискомфорт, що значно попр-шить яюсть життя [9]. Психолопчний профшь
таких хворих характеризуеться депрес1ею, на-пружешстю, тривогою 1 агресивнютю, що зумов-лено власне дерматолопчною патолопею [10]:
- непередбачувашстю перебпу захворювання;
- болюним свербшням;
- косметично значущим характером висипань.
Особливо! уваги потребують хвор1 дитячого
та шдлггкового вшу: прояви атотчного дерматиту збшьшують в1ропдшсть розвитку акценту-ацш особистост та формування неадаптивних стратегш стрес-долаючо! поведшки, що у май-бутньому потенцшно може призводити до формування розлад1в особистост [11].
У хворих на псорiаз суттево знижуеться яюсть життя, зокрема через негативний вплив косметичних дефекпв шюри (висипання), що значною м1рою вщображаеться на психоемо-цшному сташ пащенпв [12]. В1дм1чено, що ураження шюри голови при псор1аз1 збшьшуе в1ропднють тривоги та депресп у пащенпв, вщ-повщно знижуючи яюсть життя [13]. З шшого боку, наявшсть хрошчного стресу через ураження шюри зменшуе актившсть гшоталамо-гшоф1зарно-наднирково! системи { тдвищуе симпатико-наднирково-медулярну реакщю, стимулюючи прозапальш цитокши. Таким чином, стрес тдтримуе 1 сприяе загостренню псор1азу. Висок р1вш прозапальних цитокшв пов'язують псор1аз, псих1чш стани та шш1 су-путш захворювання при псор1аз1 (наприклад, атеросклероз) у рамках порочного циклу [14].
У ос1б з акне вульгарк на перший план ви-ходять тривога та депрешя, особливо якщо вщ-сутня реакщя на л1кування [15]. Важюсть пси-х1чного стану залежить, серед шшого, вщ об-сягу ураження. Доведено, що у шдлггюв з акне наявш висок р1вш псих1атрично! супутньо! патологи, ймов1рносн самогубств { самопош-кодження, тому псих1атрична оцшка повинна бути включена до плашв лшування акне [16].
Термш «первинш псих1чш розлади» варто ви-користовувати у випадках, коли пащент не мае дерматолопчного захворювання, але вс шюрш прояви виникають внаслщок якогось псих1атрич-ного розладу. У огщщ ТоЫё & а1. [1] вцщляють таю первинш псих1чш розлади, що призводять до дерматолопчних прояв1в - див. Табл. 1.
Зазначимо, що первинш псих1чш розлади при
CnipiHa I. Д. та спвав. ПСИХ1ЧН1 РОЗЛАДИ У ХВОРИХ З ПАТОЛОПСЮ ШК1РИ
Таблиця 1. Первинш псих1чш розлади, що призводять до дерматолопчних проявiв, за [1] 3i змшами
Розлад 1. Стрес та тривога
2. Невротичш розлади (обсесивно-компульсивний розлад, дисморфофобiя, тривожнi розлади тощо) 3. Соматоформш розлади (включаючи психогенний свербiж) 4. Симулятивний розлад (шк1рний варiант) 5. Розлад iмпульсного контролю (трихотиломашя) 6. Розлад харчово1 поведiнки 7. Депресивш епiзоди (ендогеннi i психогенш) 8. Психози (шизофренiя, маячнi розлади)
дерматолопчних захворюваннях суттево пору-шують у пацiентiв ix взаемодiю з реальнютю та значно впливають на ïx поведiнку. Через цi порушення иоведшки дiагностика псиxiчниx розладiв не е дуже складною, i таю иащенти вчасно скеро-вуються для отримання псих1атрично! допомоги.
У практищ л1кар1в-дерматолопв найбшьш поширеш «вторинш психГчш розлади», коли психолопчш проблеми виникають внаслщок хвороби шюри. Цг розлади фактично е сомато-психГчними, а пусковим фактором е наявшсть псих1чно! травми у вигщщ змш зовшшносн та актуально! дом1нантно! проблеми у поверненш стану шюри до звичайного. При деяких станах психосощальний вплив порушень шюри е основною складшстю, яку зазнае пащент [6]. Най-часпше у цш категори розглядаються алопещя, впилио, вугрова хвороба тощо.
У загальному виглядГ меxанiзм формування психогенних псиxiчниx розладiв, зокрема при вто-ринних псиxiчниx розладах зображено на Рис. 2.
Порщшня волосся, що призводить до видимого облисшня, може супроводжуватися рГз-
I Актуальна домiнантна потреба |
I Низька ймовiрнiсть ïï задоволення |
^ТрйвогарТзноТТнтёнсйвно^т^-
(до ге!ералiзова!Oго тривожного розладу)
Астетя, депресiя + «Незрiлi захист мехашзми» |
НёвротйчнхТпов'язанГзГстрёсом,
i соматоформнi розлади
Рисунок 2. Загальний патогенез психогенних розла-дГВ [17]
ними психГчними розладами. Так, при алопе-цiï у жшок вiдмiчаеться зниження як загально].' соцiально-псиxологiчноï адаптацiï, так i якост життя взагалi, що зумовлено не об'ективною ситуацiею, а суб'ективним ставленням до себе, до хвороби та навколишнього середовища [18]. Також для пащенпв з алопещею властивi [19]:
- шдвищення рГвня тривоги;
- депресивш розлади (бшьшою мГрою - психогенш);
- зниження самооцшки;
- алекситишя.
При вГтилГго суттево зростае вГропдшсть розвитку багатьох психГчних розладiв, зокрема депресивних, у 4,96-5,05 разiв, нГж у осГ6 без вгтилио [20] - [22]; при цьому аналiз пГдгруп показуе, що поширешсть депреси серед жшок з впилио е значно вищою, шж у чоловшв [20].
При вугровш хворобГ майже у половини пащенпв формуються депресивнi стани рГзного ступеня вираженостi, високГ рГвнГ тривожносп, особливо ситуативно!, пов'язанi з ситуащями соцiальноï взаемодiï [23], [24].
Термш «шкГрнГ сенсорнi порушення» за Koo та Lee [6] описуе стани, коли пащент мае непри-емш вГдчуття на шкГрГ, такi як свербiж, печiння, повзання тощо без видимоï органiчноï етюло-riï. З позицш сучасноï псиxiатрiï, цГ порушення е соматоформними розладами та потребують специфГчного психГатричного лГкування. Однак часто при психГатричному обстеженнГ пащен-ти не мають явних ознак псиxiчноï патологи. У такому випадку варто оцшювати такГ порушення як дерматолопчш еквГваленти хронГчного больового синдрому або як «дерматолопчну» маску приxованоï (масковано1) депреси.
Використання психофармакологГчних засобГв
для л1кування дерматолопчних сташв е вщповщ-дю на пошук нових протисверб1жних засоб1в. Так, певш препарати, як традищжо використовують-ся для л1кування псих1чних розлад1в (амприпти-лш, доксетн), мають бшьш потужну протисвер-61жну дш, шж традицшш ашипстамшш засоби. Окр1м цього, при невропатичному болю можливо використання протисудомних препарапв, а при постгерпетичнш невралги - амгтриптитну.
Для покращення надання допомоги хворим з захворюваннями шюри, особливо тих, у кого тдозрюеться наявшсть тривоги та депресп, можливо ще на д1агностичному еташ вико-ристовувати опитувальники пащента про стан здоров'я (PHQ-9, PHQ-2 або под1бш) 1, залежно вщ результапв, скеровувати до фах1вщв з пси-х1чного здоров'я (медичного психолога / псих1-атра) для уточнення р1вня тривоги та депресп.
Загальш рекомендацп щодо направлення дерматолопчного пащента до спещалюпв у сфер! псих1чного здоров'я:
- явш ознаки психозу (маячш 1де!, галюцина-цп, потьмаренш свщомосп);
- симулятивний розлад;
- знижений настрш, особливо - з апапею та ангедошею;
- нав'язлива тривога, яка заважае хворому;
- шш1 нав'язлив1 думки, особливо яю стосу-ються зовшшносп пащента;
- наявшсть дерматолопчних симптом1в, яю не можна пояснити;
- завищеш оч1кування щодо усшх1в л1кування;
- «використання» дерматолопчного захворювання з утилпарною метою;
- ознаки агравацп, госштал1зму та сюрсимуляцп.
Таким чином, медична допомога особам з
психодерматолопчними розладами мае надава-тись командою спещалюпв [25]:
- дерматологом;
- медичним психологом / псих1атром;
- терапевтом;
- ендокринологом;
- шшими спещалютами - за необхщнютю [25].
Усшх у л1куванш залежатиме вщ поеднання
традицшного дерматолопчного шдходу з пев-ними, шдивщуально шд1браними психотера-певтичними методиками [2].
У комплекс медикаментозного лшування використовують, залежно вщ захворювання, препарати таких груп:
- антидепресанти;
- протитривожш засоби;
- стабшзатори настрою;
- нейролептики - за необхщшстю.
Слщ зазначити, що при медикаментозному л1куванш псих1чно! патологи ефект настае не-швидко та повного клшчного покращення вар-то очшувати за 3-5 тижшв л1кування.
При призначенш медикаментозного лшуван-ня слщ дуже ретельно ощнювати можливу взае-мод1ю м1ж лшарськими засобами. Препаратами вибору можуть бути антидепресанти, яю мета-бол1зуються цитохромом Р450 2С19 та майже не взаемод1ють 1з широким колом препарапв, яю можуть застосовуватися для лшування дерматолопчних хвороб.
Немедикаментозне лшування псиичних по-рушень у хворих з захворюваннями шюри мае включати психолопчне консультування та / чи психотерашю. Психолопчне консультування являе собою надання допомоги людям, що звер-нулися за допомогою, у вигляд1 порад, рекомен-дацш щодо виршення життевих психолопчних проблем. Фактично, бшьшють дерматолопчних пащенпв потребують використання цього метода для попередження та виршення проблем ¡з зовшшшстю, яю можуть виникати внаслщок захворювання.
Психотерапевтичне лшування психосома-тичних розлад1в у пащенпв дерматолопчного профшю слщ проводити у три етапи [26]:
- 1-й етап - невщкладне усунення кризово! ситуацп;
- 2-й етап - психотератя та використання у раз1 потреби вщповщних психотропних засоб1в;
- 3-й етап - тривала корекщя особистосп хворого, поведшки оточення, л1кування хрошч-но! шюрно! патологи.
Психотератя пащептам ¡з шк1рнпмп захворюваннями зазвичай надаеться в шдив1дуальнш фор-м1. Суттев1 вщмшвдст у результатах р1зних видав психотерапевтичного л1кування вщсутш, але тра-дищйвд перевага надаеться когштившй та пове-д1нковш психотерапи - через !хню шщлешсть на симптоми та меншу тривалють л1кування.
Висновки. Психодерматолопчш стани ви-никають у результат складно! взаемоди м1ж дерматолопчним захворюванням та псих1чни-ми факторами Наявшсть психолопчного стресу та пов'язаних з ним розлад1в попршуе пере-бп основного захворювання, знижуючи як1сть життя. Отже, комбшований п1дх1д необх1дний для бшь кращого розум1ння та л1кування психо-дерматолог1чних розлад1в.
CnipiHa I. Д. та cnieae. ПСИХ1ЧН1 РОЗЛАДИ У ХВОРИХ З ПАТОЛОГЮЮ ШК1РИ
Л1ТЕРАТУРА
1. Tohid H., Shenefelt P. D., Bumey W. A., Aqeel N. Psychodermatology: an association of primary psychiatric disorders with skin. Revista Colombiana De Psiquiatria. 2019. Vol. 48, No 1. P. 50 - 57.
2. Кочорова Л. А., Максимова А. А., Скрипов В. С. Опыт лечения дерматологических больных в психосоматическом отделении. Вестник Российской Военно-Медицинской Академии. 2018. № 2. C. 36 - 39.
3. Karavaeva T. A., Korolkova T. N. Psychological mechanisms and psychosomatic relationships in various dermatoses. Клиническая дерматология и венерология. 2018. Т. 17, № 5. С. 7.
4. Юдш М. А. Медико-психолопчш аспекти кос-метолопчно! медицини. Украшський вюник психоневрологи. 2016. Т. 24, № 2. С. 95 - 100.
5. Reichenberg J. S., Kroumpouzos G., Magid M. Approach to a psychodermatology patient. Giornale Italia Di Dermatologia E Venereologia. 2018. Vol. 153, No 4. P. 494 - 496.
6. Koo J. Y. M., Lee C. S. General approach to evaluating psycho-dermatological disorders. Psy-chocutaneous medicine. N. Y.: Marcel Dekker, 2003. P. 1 - 29.
7. Стрша I. Д., Вггенко I. С., Напреенко О. К. Ме-дична психолопя: державний нацюнальний тдручник. Дтпропетровськ: Л1ра, 2012. 442 c.
8. Кривенко В. I., Непрядюна I. В., Колесник М. Ю. Алерпчш ураження шюри у практищ сь мейного лтаря. Запор1жжя: ЗДМУ, 2017. 127 c.
9. Гiрник Г. С. Вплив атошчного дерматиту на психолопчний стан та сощальну адаптацiю пащенпв. Галицький лiкарський вiсник. 2015. № 22, число 2. C. 22 - 24.
10. Чарт Д. Т. Психосоматичш аспекти дерма-тозiв. Вiсник Харкiвського нацiонального педагогiчного ушверситету iм. Г. С. Сковороди «Психолопя». 2016. № 52. С. 473 - 479.
11. Усков О. А., Маркова М. В. Ытрапсжлчш та поведiнковi паттерни тдлптав з атотчним дерматитом як мшеш 1х медико-психолопчно1 пiдтримки. Украшський вюник психоневрологи. 2015. № 23. Вип. 1. С. 112 - 115.
12. Возняк I. Я., Святенко Т. В. Вивчення якосп життя у пацiентiв з псорiатичною хворобою. Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. 2009. № 1/2. С. 273 - 275.
13. Kwan Z., Bong Y. B., Tan L. L. Determinants of quality of life and psychological status in adults with psoriasis. Archives of Dermatological Research. 2018. Vol. 310, No 5. P. 443 - 451.
14. Ferreira B. I., Abreu J. L., Reis J. P., Figueir-edo A. M. Psoriasis and associated psychiatric disorders. The Journal of Clinical and Aesthetic Dermatology. 2016. Vol. 9, No 6. P. 36 - 43.
15. Ozturk P., Orhan F. O., Ozer A. Assessment of temperament and character profile with anxiety and depression in patients with acne. Balkan medical journal. 2013. Vol. 30, No 2. P. 161 - 166.
16. Eroglu F. O., Aktepe E., Erturan i. The evaluation of psychiatric comorbidity, self-injurious behavior, suicide probability, and other associated psychiatric factors (lonileness, self-esteem, life satisfaction) in adolescents with acne: a clinical pilot study. Journal of Cosmetic Dermatology. 2019. Vol. 18, No 2.
17. CnipiHa I. fl., TnMO^eeB P. M., fflopmKOB A. B. Ponb CTpecoBoi' pea^ii' «He3pinux» ncu-xiHHHx 3axHCHHx Mexam3MiB y $opMyBaHHi HeBpoTHHHHx, noB'a3aHHx 3i crpecoM coMaro-^OpMHHX p03nagiB. YKpaiHCbKHH BiCHHK nCH-
xoHeBponorii. 2018. T. 26, № 1. C. 92 - 94.
18. AnMegoB K. B., ^hbhhko B. B. KoMnneKCHa nporpaMa ncuxoco^anbHoro cynpoBogy mhok 3 anone^ero. YKpaiHCbKHH BicHHK ncnxoHeB-ponorii. 2016. T. 24, № 4. C. 36 - 39.
19. ^hbhhko B. B., G^peMeHKo T. O. Anone^a y mhok aK gepMaTonorinHHH Ta ncuxocoMa-thhhhh po3nag. BicHHK MopcbKoi' мegнцннн. 2016. № 3. C. 121 - 127.
20. Wang G., Qiu D., Yang H., Liu W. The prevalence and odds of depression in patients with vitiligo: a meta-analysis. Journal of the European Academy of Dermatology and Venereology.
2018. Vol. 32, No 8. P. 1343 - 1351.
21. Lai Y. C., Yew Y. W., Kennedy C., Schwartz R. A. Vitiligo and depression: a systematic review and meta-analysis of observational studies. British Journal of Dermatology. 2017. Vol. 177, No 3. P. 708 - 718.
22. Patel K. R., Singam V., Rastogi S. Association of vitiligo with hospitalization for mental health disorders in US adults. Journal of the European Academy of Dermatology and Venereology.
2019. Vol. 33, No 1. P. 191 - 197.
23. Литвиненко М. В. Психоемоцшний стан пащенпв i3 вугровою хворобою. Медична пси-хологiя. 2016. Т 11, № 2. С. 37 - 41.
24. Литвиненко М. В. Вугрова хвороба: погляд Kpi3b призму медично! психологи. Укра!н-ський вюник психоневрологи. 2016. Т. 24, № 2. С. 117 - 120.
Психические расстройства у больных с патологией кожи
Спирина И. Д., Шорников А. В., Фаузи Е. С., Шевченко Ю. Н., Коваленко Т. Ю.
ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины»
КУ «(Детский санаторий № 1» ДОС
Проведен анализ распространенности психических расстройств у больных с дерматологическими заболеваниями. Доказано, что клинические проявления кожных заболеваний, особенно с симптомом зуда, могут существенно изменять психическое состояние пациентов и быть предпосылками возникновения невротических, аффективных, поведенческих и аддик-тивных расстройств. В то же время, сопутствующие психические расстройства у больных с соматической (дерматологической) патологией существенно затрудняют диагностику и оказание помощи пациенту с основным заболеванием. Исследованы патогенетические механизмы взаимовлияния стрессового фактора и психологического профиля личности на развитие и прогрессирование дерматологической патологии. Возникает необходимость расширения и углубления знаний практикующих врачей дерматологов в вопросах психической патологии, коморбид-ной дерматологическим заболеваниям, и внедрения действенной системы координации между врачами и службами психического здоровья.
Ключевые слова: депрессия, кожные болезни, психодерматология, психосоматика, тревога.
25. Aymedov K. V. Psychodermatology - biopsy -chosocial approach. Journal of Education, Health and Sport. 2016. Vol. 6, No 12. P. 941 - 950.
26. OegopeHKo O. €. ncHxocoMaraKa Ta ncnxo-Tepania b cynacmM gepMaTOnorii'. yKpai'HCbKHH ^ypHan gepMaronorii', BeHeponorii', KoCMeTo-norii. 2007. № 1. C. 54 - 56.
Mental disorders in patients with skin pathology
Spirina I. D., Shornikov A. V., Fawzy Ye. S., Shevchenko Yu. M., Kovalenko T. Yu.
«Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine» SI
"Children's Sanatorium No 1" MI of Dnipropetrovsk Regional Council
The analysis of the prevalence of mental disorders in patients with dermatological diseases has been conducted. It has been proven that the clinical manifestations of skin diseases, especially those with the symptom of itching, can significantly change the mental state of patients and be prerequisites for the occurrence of neurotic, affective, behavioral, and addictive disorders. At the same time, concomitant mental disorders in patients with somatic (dermatological) pathology significantly complicate the diagnosis and treating of the patient with the underlying disease. The pathogenetic mechanisms of the interaction of stress factor and psychological profile of the personality on the development and progression of dermatological pathology have been studied. There is a need for widening and deepening the knowledge among practicing dermatologists in matters of mental pathology, which is comorbid with dermatological diseases, and introducing the acting system of coordination between doctors and mental health services.
Keywords: anxiety, depression, psychodermatology, psychosomatics, skin diseases.
Спирина Ирина Дмитриевна - доктор медицинских наук, профессор, заведующая кафедрой психиатрии, общей и медицинской психологии ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины». Шорников Андрей Владимирович - ассистент кафедры психиатрии, общей и медицинской психологии ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины».
Фаузи Елизавета Сергеевна - кандидат медицинских наук, доцент кафедры психиатрии, общей и медицинской психологии ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины». Шевченко Юлия Николаевна - кандидат медицинских наук, ассистент кафедры психиатрии, общей и медицинской психологии ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины». Коваленко Татьяна Юрьевна - доктор наук по государственному управлению, главный врач КУ «Детский санаторий № 1» ДОС». [email protected]
