CC BY
54
616.5:616.89-079
Перспективи застосування дерматог^фжи для оцшки психiчного статусу у хворих на
хрошчш дерматози
Юшко Ю. М.
КМУ «М1ська полтлШка № 5», Чертвщ
ПЕРСПЕКТИВЫ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ДЕРМАТОГЛИФИКИ ДЛЯ ОЦЕНКИ ПСИХИЧЕСКОГО СТАТУСА У БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКИМИ ДЕРМАТОЗАМИ Юшко Ю.Н.
Проведен анализ современных публикаций, посвященных дерматоглифике, медицинской дерматоглифике и психодерматоглифике, на основании чего сделан вывод о перспективах использования метода дерматоглифики для оценки психического статуса у дерматологических больных с целью проведения адекватной их психокоррекции.
PROSPECTS OF USING DERMATOGLYPH-ICS FOR ASSESSMENT OF PSYCHICAL STATUS IN PATIENTS WITH CHRONIC DERMATOSES Yushko Yu. M.
Based on the analysis of recent publications on derma-toglyphics, medical dermatoglyphics and psychoderma-toglyphics, the conclusion about prospects of using the dermatoglyphics method for the assessment of psychical status in dermatological patients with the purpose of carrying out adequate psychocorrection of them has been drawn.
Постановка проблеми у загальному ви-глядь За даними сучасних дослщжень, у виникненш чи рецидивуванш цшого ряду хро-шчних захворювань шюри важливу роль вщ> грають психогенш чинники. До таких дермато-зiв, у першу чергу, вщносять [3, 19, 21, 37, 40, 41, 44-46, 54, 61]:
- атошчний дерматит;
- справжню екзему;
- псорiаз;
- рецидивуючий простий герпес;
- хрошчну кропив'янку;
- осередкову алопещю;
- червоний плоский лишай;
- розацеа;
- в^ил^о.
Водночас хрошчний, часто рецидивуючий перебк- даних дерматозiв з поширеним уражен-ням шкiри, штенсивним свербежем при алерго-дераматозах та лiхенах е причиною погiршення якост життя пацiентiв, зниження !х дiездатнос-тi та розвитку психiчних розладiв, якi реестру-ють як мшмум у 1/3 дерматологiчних хворих. За даними сучасних дослщжень, у структурi пси-хiчно! патологи осiб, що страждають на шкiрнi захворювання, [34, 65, 66, 70]:
- депреси становлять 60-80 %;
- розлади особистост - 40-60 %;
- тривожш розлади - до 30 %.
Усе це обгрунтовуе необхщшсть включення у комплексну терапiю таких хворих психоте-рапевтичних заходiв, як повиннi бути адекват-ними та диференцшованими залежно вiд типу психолопчного реагування пацiентiв на наяв-нють у них того чи шшого дерматозу [21, 22, 25, 27, 31]. Важливим у цьому плаш е своечасна та правильна дiагностика психолопчних змiн у хворих на хрошчш дерматози, що може бути здшснено за допомогою дерматоглiфiчних ме-тодiв дослiдження [1, 4, 10].
Мета дослщження - провести бiблiографiч-ний аналiз сучасних наукових публшацш, при-свячених питанням дерматоглiфiки, медично! дерматоглiфiки та психодерматоглiфiки, для ви-значення перспектив використання дерматотф> ки з метою оцшки психiчного статусу хворих на хрошчш дерматози та проведення !х адекватно! психокорекци.
Матерiали та методи дослiдження. Об'ектом дослщження були сучасш фаховi перiодичнi ви-дання та монографи вiтчизняних i зарубiжних авторiв останнiх рокiв, присвячених питанням психодерматологи, дерматоглiфiки, медично! дерматоглiфiки та психодерматоглiфiки.
3-4 2010
Викладення основного матерiалу. Виявлен-ня складних психосоматичних i COMaTOnCHXiHHHX взаемин е однieю з основних проблем сучасно! клшчно! медицини, у тому чи^ й психодерматологи. Психодермaтологiя - одне з найбшьш актуальних i, разом з тим, мaлодослiджених на-прямкiв сучасно! медицини. На першорядну роль психотравматизаци у виникненнi алерпчних i сверблячих дермaтозiв вказують вгтчизняш та iноземнi вченi [24, 55, 56, 68, 69, 76]. Зворотну сомaтопсихiчну складову шкiрного захворю-вання (коли косметичний дефект психогенно впливае на особистють, а повтори психотравми попршують динaмiку дерматозу) завжди тд-креслювали як психiaтри, так i дерматологи [39, 70, 71,]. «Якщо не враховувати емоцiйний фактор при шюрному зaхворювaннi, то у 40 % хворих терапевтична допомога не ефективна,» - тд-креслюють A. Rook та D. Wilkinson [64]. Таким чином, недоощнка психiчного стану призводить до витрат лшарсько! дiяльностi.
Психiчнi розлади, що вiдрiзняються поль морфiзмом клiнiчних проявiв, спостерiгaються, за даними W. Tress et al [74], у 35,5 % пащенпв дерматолопчних клiнiк. За даними дослщжень авторитетних нiмецьких дермaтологiв O. Braun Falco, G. Plewig, H. Wolff [39], при обстеженш понад 2000 дерматолопчних пащенпв у 30,2 % було виявлено психiчнi розлади.
Частота психiчних розлaдiв, коморбiдних шюр-ним захворюванням, за даними U. Stangier [70], може коливатися в межах 15-30 %. Найбшьш ви-сокий вiдсоток коморбiдностi шюрно! патологи -з патолопею депресивного спектра (59-77 %) та з тривожними розладами (6-30 %). Розлади осо-бистосп спостерiгaються у 57 % пащенпв.
Подiбнi результати наводять С. Schaller et al [66]. Обстеживши понад 200 пащенпв, що страждають на рiзнi дерматози, автори вста-новили таю показники поширеносп психiчно! патологи:
- психогенп за типом нозогенно! та реактивно! депресi! - 23 %;
- розлади особистосп - 58 %;
- оргашчш, ендогенш aфективнi розлади, дермaтозойнi марення - 13 %;
- соматоформш розлади - 3,6 %.
На сучасному етат сфера психодерматологи активно розвиваеться закордонними дослщника-ми, якi працюють у:
- ФРН (U. Gieler, T. Stangier et al) [45, 46];
- 1тали (A. Picardi, E. Panconesi, T. Lotti et al) [61];
- Великобритани (J. Cotterill et al) [17];
- США (Y. Koo, C. Koblencer et al) [53-55, 57];
- Канад (M. Gupta, A. Gupta et al) [47, 48].
У 1995 р. створено Свропейське товариство дерматолопв i психiaтрiв (H. Musaph) [17], у
рамках якого проводять регулярш тематичш симпозiуми, видаеться спещатзований журнал. Нaйбiльш перспективними уявляються нaуковi пошуки, проведенi «на межi» дерматологи, пси-хонейроiмунологi!, нейрохiмi! [17].
В останш роки в Росi! шсля об'еднання науко-вих зусиль з Кафедрою психiaтрi! та психосоматики ФППОВ (зaвiдувaч кафедри - акад. РАМН А. Б. Смулевич) прiоритетом при проведеннi дослiджень дермaтологiв i психiaтрiв е клiнiчний aнaлiз патологи, яку спостерпають. Цей аспект одержав вщбиття в мaтерiaлaх спецiaлiзовaних симпозiумiв i рядi публiкaцiй та видань [28, 29].
Психодерматолог1я - роздш психосоматично! медицини, що вивчае взаемовщносини психiки й шкiри як у випадку здоров'я, так i у випадку хвороби. Основними завданнями психодермато-логi! е [24, 27]:
- установити психолопчш функцi! шюри;
- визначити, як психiчний стан людини вщ-биваеться на сташ !! шкiри, волосся, нiгтiв i, на-впаки, як шкiрнi проблеми впливають на життя людини;
- з'ясувати, яку роль вщграе психiчний фактор у виникненш пaтологiчних змш шкiри;
- визначити основнi психолопчш характеристики ошб з патолопею шюри;
- виробити прийоми ефективного спiлкувaння iз клiентaми (пaцiентaми);
- розробити диференцшовану психокорек-цiйну тератю з метою оптимiзaцi! лiкувaння хрошчних шкiрних захворювань.
Психодермaтологiя - одне з найбшьш актуальних i, разом з тим, малодослщжених напрямюв сучасно! медицини [24]. Австрaлiйський психоаналитик F. Whitlock у робоп «Психофiзiологiчнi аспекти шкiрних хвороб» (1980) вводить поняття «психодермaтологiя», яке визначаеться з вщпо-вiдних теоретичних позицш [75].
За даними Британського журналу гостталь-но! медицини, до 80 % осiб, що звертаються до дерматолога, мають потребу в серйознш психоло-гiчнiй, а iнодi й психiaтричнiй допомозi [37, 75].
Психiчнi розлади виявляють при багатьох хрошчних захворюваннях шкiри:
- частою формою дермaтозiв е невротичнi екскорiaцi!, на яю страждають близько 2 % ушх пaцiентiв дермaтологiчно! клiнiки [47, 48];
- депреси у хворих на псорiaз зустрiчaються, за даним рiзних aвторiв, у 24-58 % випадюв [36, 41-43, 63, 67];
- при вугровш хворобi афективш розлади спостерiгaють ще чaстiше - бшьш нiж в 1/3 спостережень [3, 19, 44, 50, 55, 56]; при цьому переважають aтиповi депреси (у 40 % випадюв), яю вперше мaнiфестують ще в юнацькому вщ, мають нетривалий, однак часто рецидивуючий перебiг [73];
- при розацеа у половини обстежених пащ-енпв також превалюють депресивш нозогеннi реакци, яю формуються в осiб з особистими розладами драматичного кластеру [3, 19, 32];
- при рецидивуючому простому герпес де-пресп спостерiгають майже у половинi випадкiв [37, 38];
- широкий спектр коморбщно! психiчно! патологи виявлено у пацiентiв iз вогнищевою алопецiею [65].
Також встановлено, що тяжкий емоцiйний стрес лежить в основi [13, 18, 56]:
- хрошчно! кропивницi (72 %);
- себоре! (54 %);
- осередково! алопецп (87 %) .
Серед хворих, як страждають на атотчний дерматит, вираженi психiчнi розлади виявляють, у середньому, в 20-35 % випадюв [46, 52, 55, 77, 78]. При тяжкому перебпу атотчного дерматиту бiльш шж у 2/3 хворих превалюе психiчна пато-логiя невротичних та афективних психопатоло-гiчних регiстрiв - депресивш, тривожно-фобiчнi та неврастенiчнi розлади [21, 51, 52, 54, 57-60, 62]. Про машфестащю у хворих на атотчний дерматит переважно симптомокомплекшв не-вротичного кола:
- невротична депресiя - 23 %;
- невротична шохоц^я - 19 %;
- ютеро-конверсшш розлади, - 13%, -свщчать i спостереження Н.Б. Щербенка [34].
Традицшно психодерматологiчнi розлади тд-роздiляють на двi групи:
- психiчнi розлади, масковаш шкiрними про-явами [27, 28]:
1) патомiмiя;
2) невротичш екскорiацil;
3) екскорiйоване акне;
4) трихотиломашя;
5) обмежена iпохондрiя (коенестезюпатич-
на параноя);
6) зоопатичне марення з явищами тактильного галюцинозу;
7) дисморфофобiя/дисморфоманiя та iн.;
- шюрш захворювання, що манiфестують чи загострюються у зв'язку iз психогенними та си-туацiйними факторами та/або супроводжуються психiчними реакцiями на косметично несприят-ливий вплив шкiрного процесу; довгостроково iснуюча сверблячка; хронiчнi захворювання з рецидивуючим переб^ом, якi призводять до шохондричних проявiв [17, 21, 22, 45, 48, 53]:
1) атотчний дерматит;
2) кропивниця;
3) псорiаз;
4) екзема;
5) вогнищева та андрогенетична алопещя;
6) вiтилiго;
7) рецидивуючий простий герпес;
8) акне;
9) розацеа;
10) себорейний дерматит;
11) вульгарна пухирчатка та ш.
Таким чином, у загальному виглядi структура психосоматичних спiввiдношень в дерматологи вiдповiдае такш при iнших формах соматично! патологи [13, 25, 40, 69].
Загально вщомо, що шюра е iндикатором не тiльки фiзичного, але й душевного здоров'я лю-дини, чому е й генетичне шдгрунтя - у ембрюна людини шкiра й нервова система розвиваються з одного зачатка ектодерми [2, 10, 14].
Медична дерматогл1ф1ка, як один з напрямюв дослщжень у генетищ, сформувалася в середин 20-х рокiв минулого сторiччя, коли американськi вченi Харольд Каммшс i Мiдло запропонували назву «дерматоглiфiка» для областi знань, що займаеться вивченням шюрних вiзерункiв з позицш клшчно! медицини. Вони ж вперше опублiкували вiдомостi про дерматоглiфiчнi ознаки, що супроводжують деякi хромосомш захворювання (у тому числi шизофрешю). Тим самим був початий процес визнання даних дерма-тоглiфiки генетичними маркерами захворювань тканин, оргашв i систем. Подальший розвиток медично! генетики дозволив одержати даш про особливосп папiлярних вiзерункiв не тiльки при генетично обумовлених, але й при соматичних i, навiть, iнфекцiйних захворюваннях [4, 10, 12, 13].
Вщомо, що мiж шк1рою та структурами нерво-во! системи в перюд онтогенезу (ембрiонального розвитку) iснуе морфолопчний зв'язок, який в подальшому проявляеться, як паралельний розвиток тонких характеристик дерматоглiфiч-ного узору та структури нервових закiнчень на пальцях [1, 2]. У процеа ембрiогенезу нервова система та шюра формуються з одного й того ж зовшшнього зародкового листка - ектодерми. Утворюеться зв'язок внутршшх органiв, опорно-рухового апарату з нервовою системою, а через не! - i зi шкiрою шляхом органогенезу, тобто вростання нервово! системи в органи [23].
Тому порушення в спадковiй системi органiз-му (геннi, хромосомнi та геномш мутацil), якi змiнюють ланки ферментативно! та гормонально! регуляцi!, та несприятливi фактори середовища (включаючи шфекцшш та iнвазiйнi), якi при-сутш на початкових етапах розвитку зародка, проявляються в змiнах конфiгурацi! та орiентацi! папiлярних узорiв, а також у змш зон !х про-яву. Найбiльш суттевi вiдхилення в комплекс дерматоглiфiчних ознак (КДГО) виникають при геномних мутащях. 1х опис на даний час використовують в якосп симптомiв спадкових (генетичних) та вроджених захворювань [1, 2, 10, 23, 27].
На долонях та пальцях рук, стопах та пальцях
3-4 2010
шг видшено вiзерунки пашлярних лiнiй чотирьох основних конфiгурацiй (Табл. 1):
- дуги;
- петлц
- завитки;
- складш узори.
На додаток до них, юнують рiзноманiтнi тд-види дуг, петель та завитюв залежно вщ висоти та орiентацil узору, симетрп-асиметри, форми будо-ви лiнiй в центральнш частинi узору, iнших деталей конфиураци, якi вiдображають особливост морфологiчного та психiчного статусу людини. Тип, локалiзацiя та орieнтацiя узорiв на пальцях з вiком не змшюються. При обстеженi спецiалiст (лшар-генетик) вiзуально описуе КОГО - перелш особливостей папiлярного рельефу [1, 2, 4, 10]:
- тип;
- розташування;
- орiентацiя узору на пальцях та поверхш долонь;
- кшьюсть папiлярних лiнiй в узорi (гребене-вий рахунок) та ш.
Запропонований морфологiчний метод випд-но вiдрiзняеться тим, що виявляе симптомокомп-лекс псиичного захворювання, найважливiшою частиною якого е картина папiлярних узорiв пальцiв рук та долонь - морфологгчний маркер псих1чного статусу. Цей маркер е об'ективним (не залежним вщ суб'ективних чинниюв), який не змiнюеться впродовж усього життя. Вш е «маркером» не тшьки захворювань, якi розвинулися, але й 1х латентних (прихованих) форм, завдяки якому
Таблиця 1. Основш типи в1зеруншв
ДУги
■ ■ ■
Стандартна дуга Дуга з петлею всередиш Висока дуга
Петл1
Я В И ■
Стандартна петля Подвшна петля Подвiйна петля iз загином Петля «павлине око»
Р1зновиди завиткчв
н
Завиток-страль Завиток штегрований
можливе прогнозування псиичних розладiв, рiз-них дезадаптацiй, прихованих на даний момент або в молодi роки, яю можуть проявитися в не-сприятливiй стресовiй ситуацi! або у вщдалений перiод трудово! дiяльностi [23, 26, 27].
К. Н. Бадиков пропонуе ввести в дермато-глiфiку психодерматогл1ф1чний напрямок, який вщображуе психогенетичне дослщження. Тим самим проявляеться дiагностичний потенщал, який сформований системним пiдходом до структури iнформацiйних полiв внутрiшньо! по-верхнi кистей рук, i вказуе на мiждисциплiнарний характер дослiджень вщбитюв рук. Виконання психодерматоглiфiчних експертиз поеднуе в собi психогенетичну iнформацiю i формуе уяву про особистiсть в !! системному проявi. Наукова об-rрунтованiсть i пошуковий потенцiал досягнень медично! дерматоглiфiки служать передумовою до вивчення психiчних властивостей i якостей особистосп методами системного iнтегрального аналiзу в рамках психодерматоглiфiки [6, 10].
При виконанш психодерматоглiфiчних досл> джень тдтверджено аналогiчнi результати про морфолопю та дисморфологiю людини, отриманi методом штеркореляцш. Висновки вказують на штегральш зв'язки дерматоглiфiчних, психоло-гiчних та сощальних параметрiв особистостi [2, 4, 14, 23, 27].
Статистичний кшькюний i якiсний аналiз елементiв морфологи шюрного малюнку та ознак дисморфологи (особливостi морфологi! папiлярних лiнiй та !х мiнуцiй: гачки, острiвцi, вщгалуження тощо) дозволяе створити матрицю фiзiологiчних, функцiональних, морфофункщ-ональних параметрiв, яю через iнтегральний зв'язок ЦНС i шири формують висновки, що сто-суються психологi! особистостi. Саме у рамках психодерматоглiфiчного дiагностичного процесу можливе встановлення провщних властивостей i якостей особистосп як в областi морфологи, психологи, так i нозологi! [10, 23].
Особливу значимшть представляють до-слiдження нейропсихологiв та нейрофiзiологiв у дшянщ мiжпiвкульно! взаемодi! та функщ-онально! асиметрi! пiвкуль головного мозку. Вщомо, що темперамент зумовлений не ильки нейродинамiчною органiзацiею головного мозку, але й структурно-динамiчними особливостями оргашзму в цiлому [20]. Дане положення дозволяе говорити про загальну структуру оргашчних потреб, !хньо! взаемоди, якi iснують лише на рiвнi органiзму в цiлому, визначаючи мотиващю поведiнки. З погляду Б. Г. Ананьева, структура оргашчних потреб i темперамент можуть роз-глядатися, як природш властивостi високого рiвня [5].
Лопчним продовженням методичних переду-мов до дослщження морфологiчних i психоло-
гiчних особливостей за вiдбитками папшярного Bi3epyHKy рук е робота В. В. Яровенка. Автор запропонував концепщю системного тдходу щодо вивчення етшчних i соцiальних груп, но-золопчних i психологiчних моделей особистостi, вщображених на папiлярних вiзерyнках [35]. Акцент дослщжень В. В Яровенка звернений на дiагностичнi можливостi папiлярного вiзерyнкy та дерматоглiфiки поверхонь долонь кистей рук у цшому.
Розробка питання про зв'язок психши та соми (статури, пальцевих вiзерyнкiв, груп кро-вi) може вiдiграти провiднy роль у складанш гiпотетичного психологiчного портрету людини. Зв'язки нейродинамiчноï, психодинамiчноï та дерматоглiфiчноï конститyцiй зyмовленi тим, що ешдермю i нервова тканина мають загальне джерело розвитку в ембрiогенезi - ектодерму, у зв'язку з чим можна припустити, що форма пальцевих вiзерyнкiв маркiрyе темпи росту нервовоï тканини, а властивосн нервовоï системи, у свою чергу, тюно пов'язанi з типом темпераменту. Крiм того, зв'язок темпераменту та дерматот-фiки приблизно визначаеться тим, що гени, як контролюють статуру, контролюють, крiм того, i розвиток мозку, нейромедiаторiв та ендокрин-но1' системи, що визначають темперамент, або ж можливе iснyвання окремих гешв для кожно1' ознаки, якi тюно зчеплеш мiж собою [23, 26, 27].
Серед пальцевих вiзерyнкiв дистальних фаланг [11]:
- петлевий вiзерyнок корелюе з такими про-явами темпераменту, як:
1) низький рiвень активностi поведiнки;
2) неквапливють;
3) несхильнiсть до афектiв;
4) наполегливють, впертiсть;
5) глибина почутпв;
- вiзерyнкy у виглядi дуги вщповщають:
1) глибина та стшюсть почyттiв при слаб-
кому 1'хньому вираженнi;
2) трyднощi в зосередженш;
3) нерiшyчiсть;
4) сором'язливiсть;
5) невщповщшсть реакцiï силi подразника;
- завитковий вiзерyнок мае тенденцiю до взаемозв'язку з:
1) рухливютю;
2) тдвищеною збyдливiстю;
3) яскравiстю емоцшних переживань.
Серед людей з дуговими вiзерyнками на вка-
зiвномy та середньому пальцях лiвоï руки значно бшьше вiдкритих i правдивих, чим серед ошб iз завитками на цих пальцях, яким бшьше властива скритнють та менша сентиментальнiсть [15].
Виявлено зв'язок сполучення папшярних вiзерyнкiв i ризику формування рiзних форм девiантноï поведiнки:
3-4 2010
- встановлено високу частоту реестраци зави-ткових вiзерyнкiв у засуджених та при деформаци у моральнiй сферi [10];
- у серiйних убивць виявлено рщкюний тип асиметрiï в розподш вiзерyнкiв рiзноï складностi з переважним розташуванням вiзерyнкiв бiльшоï складност на пальцях право1' руки [11].
Оскшьки описанi дерматоглiфiчнi картини е варiантом норми, вирiшення проблеми проф> лактики девiантноï поведiнки можуть бути здш-сненнi саме зусиллями психолопв, якi повиннi визначити, у чому особливост психологiчного статусу цих людей i в чому причини ризику розвитку вщхилень у поведшщ [14].
Наукова обгрyнтованiсть i пошуковий по-тенцiал досягнень медично1' дерматогшфши послужив передумовою вивчення психiчних властивостей i якостей особистосп методами системного штегрального аналiзy в рамках пси-ходерматоглiфiки [33].
Таким чином, виявлено таю психодерматогл> фiчнi зв'язки [15]:
- високий рiвень екстраверсiï - висока частота реестраци вiзерyнкy ульнарна петля та низька частота вiзерyнкy завиток;
- низький рiвень екстраверси - висока частота наявностi вiзерyнкy завиток та низька частота наявносл вiзерyнкy ульнарна петля на 3-му пальщ лiвоï руки;
- високий рiвень нейротизму - висока частота наявност вiзерyнкy дуга та низька частота на-явностi вiзерyнкy ульнарна петля;
- низький рiвень нейротизму - висока частота наявност вiзерyнкy ульнарна петля на 1-му пальщ право1' руки;
- високий рiвень агресiï - висока частота на-явностi вiзерyнкy дуга.
Вщома значна кiлькiсть праць, якi присвячеш застосовуванню дерматоглiфiчного методу з метою професшного вiдборy [33], коли визначали стан психши у шдслщчих. Розроблено методику та програму для ЕОМ, як дозволяють встановити оптимальну професшну спецiалiзацiю молодих людей [23, 26]. Продовжуеться вивчення дер-матоглiфiки у спортсменiв вищо1' квалiфiкацiï (нащональна олiмпiйська збiрна).
Наведенi данi тдтверджують, що пальцевi дерматоглiфи можуть служити надшними маркерами певних фенотитв спортсменiв. Пред-ставникiв швидкiсно-силових, силових, iгрових та iнших видiв спорту можна вiрогiдно диферен-цiювати на основi ознак дерматоглiфiки [1, 2, 14, 16]. Встановлено можливють виявлення носiïв
мутантних генiв у практично здорових ошб [11].
Лiкар-генетик В. Г. Солониченко та нейроф> зюлог Н. Н. Богданов довели схожють рисунку на однойменних пальцях у батьюв та дитини, причому можливють появи дитини з психосо-матичними захворюваннями також може бути встановлена по виявленню вщхилень у батьюв -практично здорових iндивiдyyмiв. Омейний ана-лiз папiлярних yзорiв та лшш показав спадкову тенденцiю за вшма ознаками шкiрного покрову долонь [11]. Виявлено взаемозв'язок шдивщуаль-них особливостей паттернiв ЕЕГ з набором узо-рiв на пальцях рук, що обгрунтовуе можливiсть використання дерматоглiфiчного фенотипу для визначення професiйних здiбностей [33].
Ключовою та найбiльш складною проблемою е створення системи класифшаци дерматогл> фiчних ознак, якi включають критери форми дерматоглiфiв та критери формування симптомо-комплексiв при хрошчних дерматозах. Потрiбно упорядкувати значну кшькють iнформацiï, яка описуе симптоматику рiзних нозологiчних форм психiчноï патологiï одночасно за допомогою дерматоглiфiчного та психiатричного симптомо-комплексiв з наступним формування сукупного дерматоглiфiко-психiатричного симптомокомп-лексу з ч^ко пiдкресленою морфологiчною компонентою, характерною для хрошчних дер-матозiв.
Висновок. Психодерматоглiфiчнi дослiджен-ня вказують на штегральш зв'язки дерматоглi-фiчних, психолопчних i соцiальних параметрiв особистостi. Вiзерyнки гребенево1' шкiри е вiд-биттям генотипу людини i ношем генетично1' iнформацiï про людину. Наукова обгрунтованють i пошуковий потенцiал досягнень медично1' дер-матоглiфiки служать передумовою до вивчення психiчних властивостей i якостей особистосп методами системного штегрального аналiзy в рамках психодерматотфши i можуть застосову-ватися для попередньо1' оцшки психiчного стану хворих на хрошчш дерматози.
Перспективи подальших дослiджень. Перспективним напрямком у рамках вивчення психодерматоглiфiчного дiагностичного про-цесу е встановлення характерних психодерма-тоглiфiчних ознак у хворих на основш хронiчнi дерматози з тяжким рецидивуючим перебiгом з метою прогнозування розвитку дано1' патологи в ранньому вщ з проведенням комплексу дiагнос-тичних та профшактичних заходiв щодо дано1' категорiï оаб.
Л1ТЕРАТУРА
1. Абрамова Т. Ф. Пальцевые дерматоглифы
- генетические маркеры энергопотенциала человека / Т. Ф. Абрамова // Научные труды Всероссийского НИИ спорта. - Т. 1. - 1995. -С. 24-25.
2. Абрамова Т. Ф. Пальцевая дерматоглифика и
физические способности: автореф. дисс. ... д-ра биологич. наук: 03.00.14 / Тамара Федоровна Абрамова; Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. - М., 2003. - 51 с.
3. Адаскевич В. П. Акне и розацеа / В. П. Адаске-
вич - СПб., 2000. - 32 с.
4. Акинщикова Г. И. Дерматоглифика в системе
комплексного изучения человека / Г. И. Акинщикова, С. А. Полуэктова // Человек и общество. - Л., 1971. - Вып. 8. - С. 16-18.
5. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания / Б. Г. Ананьев. - СПб.: Питер, 2001. - 67 с.
6. Бадиков К. Н. Психодерматоглифика в созда-
нии поисковой модели личности / К. Н. Бадиков // Дальневосточные криминалистические чтения. Сборник научных трудов. - Вып. 10.
- Владивосток: Изд-во Дальневост. ун-та, 2004. - С. 32-34.
7. Бадиков К. Н. Становление и перспективы развития дерматоглифики в криминалистике: автореф. дисс. ... канд. юридич. наук: 12.00.09 / Константин Николаевич Бадиков; Дальневосточный государственный ун-т. - Владивосток, 2002. - 22 с.
8. Бадиков К. Н. Становление и перспективы развития дерматоглифики в криминалистике: дисс. ... канд. юридич. наук: 12.00.09 / Константин Николаевич Бадиков; Дальневосточный государственный ун-т. - Владивосток, 2002. - 235 с.
9. Бадиков К. Н. Дерматоглифические особенности исследования в методике построения поисковой криминалистической модели личности / К. Н. Бадиков. - Владивосток: ВФ РТА; ООО «Рея». - 2003. - С. 24-27.
10. Бадиков К. Н. Психодерматоглифика как интегральная модель морфофункционального потенциала человека / К. Н. Бадиков. - Российская таможенная академия, Владивостокский филиал. - Владивосток: ВФ РТА. - 2006. - 74 с.
11. БогдановН. Н. Второе лицо. Заметки о дерматоглифике / Н. Н. Богданов // Человек. - 2002.
- № 5. - С. 129-144.
12. Гусева И. С. Морфогенез и генетика гребеш-ковой кожи человека / И. С. Гусева - Минск : Беларусь, 1986. - 158 с.
13. Елесеев Е. В. Полигональность внутрилич-ностных психосоматических, соматопсихи-ческих взаимоотношений у единоборцев, страдающих кожными заболеваниями / Е. В. Елесеев, М. В. Трегубова // Научно-
теоретический журнал «Теория и практика физической культуры» (Челябинск). - 2004.
- № 1. - С. 34-36.
14. Зайцева Г. Прогноз розвитку силових зд> бностей висококвалiфiкованих спортсменок за дерматоглiфiчними ознаками / Г. Зайцева, I. Маляренко // Актуальш проблеми юнаць-кого спорту: Матерiали VI Всеукрашсько! науково-практично! конф. - Херсон : Вид-во ХДУ, 2008. - С. 7-11.
15. Зайченко А. А. Особенности темперамента и дерматоглифики осужденных за насильственные преступления / А. А. Зайченко, А. С. Краснощеков // Альманах современной науки и образования. - Тамбов: Грамота, 2007. -№ 1 : Педагогика, психология, социология и методика их преподавания. - С. 92-94.
16. Зулаев И. И. Метод пальцевой дерматоглифики как фактор спортивного отбора / И. И. Зулаев, М. В. Абульханова // Теория и практика физической культуры. - 2007. -№ 2. - С. 24-25.
17. Иванов О. Л. Краткий очерк истории психодерматологии / О. Л. Иванов, А. Н. Львов // Психиатрия и психофармакотерапия. - 2004.
- Т.6, № 6. - С. 54-58.
18. Иванов О. Л. Психодерматология : история, проблемы, перспективы / О. Л. Иванов [и др.] / Рос. журн. кожн. и венерол. болезней. - 1999.
- № 1. - С. 28-38.
19. Лалаева А. М. Современные представления о патогенезе и лечении розацеа / А. М. Лалаева [и др.] // Клин. дерматол. и венерол. - 2003.
- № 2. - С. 29-34.
20. Лурия А. Р. Высшие корковые функции человека и их нарушение при локальных поражениях мозга / А. Р. Лурия. - 3-е изд. - М.: Академ. проект, 2000. - 145 с.
21. Львов А. Н. Невротические экскориации, коморбидные инволюционные истерии / А. Н. Львов, М. А. Терентьева // Рос. жур. кожн. и венерол. болезней. - 2005 - № 6. -С. 39-40.
22. Миченко А. В. Атопический дерматит: аспекты психосоматических расстройств. Обзор литературы / А. В. Миченко, А. Н. Львов // Психич. расстройства в общей мед. - 2008. -№ 1. - С. 47-52.
23. Негашева М. А. Психомоторные особенности и пальцевые дерматоглифы как частные аспекты конституции / М. А. Негашева, А. А. Дубинина // Вопросы психологии. - 2007. -№ 3. - С. 127-136.
24. Павлова О. В. Основы психодерматологии / О. В. Павлова. - М.: ЛКИ, 2007. - 240 с.
25. Раева Т. В. Депрессия у больных с хроническими дерматозами и ее лечение коаксилом /
3-4 2010
Т. В. Раева // Журн. неврол. и психиатр. им. С. С. Корсакова. - 2005. - Т. 105, № 9. -С. 57-58.
26. Сергиенко Л. Информативность дерматогли-фических показателей рук в прогнозировании развития личности /Л. Сергиенко, Е. Стри-коленко // Зб. наукових праць «Педагопчш науки». - 2002. - Вип. 29. - С. 172-176.
27. Серг1енко Л. П. Дерматоглiфiчнi маркери в генетичному прогнозi фенотитчного про-яву психомоторних здiбностей людини / Л. П. Серпенко, Н. Г. Чекмарьова // Теорiя та методика фiзичного виховання. - 2008. -№ 5. - С. 11-17.
28. Смулевич А. Б. Психодерматология: современное состояние проблемы / А. Б. Смулевич [и др.] // Журн. неврол. и психиатр. им. С. С. Корсакова. - 2004. - № 10. - С.7-11.
29. Смулевич А. Б. Психосоматическая медицина / А. Б. Смулевич // Психические расстройства в общей медицине. - 2007. - № 1. - С. 3-10.
30. Спирин М. А. Электропунктурная диагностика и лечение / М. А. Спирин, С. Ю. Рявкин // Медицинский вестник. Аппараты ДиаДЭНС. Новый этап развития электродинамической рефлексотерапии. - Т. 2. - Вып. 2.
- Екатеринбург: Корпорация «ДЭНАС МС», 2003.-C. 79-84.
31. ТерентьеваМ. А. Психогенные (нозогенные) расстройства при хронических дерматозах / М. А. Терентьева, Т. А. Белоусова // Психиатр. и психофармакотер. - 2004. - № 6. - С. 270-277.
32. Трофимова И. Б. Психотерапия в комплексном лечении больных атопическим дерматитом и экземой / И. Б. Трофимова // Росс. журн. кожн. и венерич. болезней. - 2001. -№ 3. - С. 23-24.
33. ЧистикинА. Н. Профессиональный отбор по признакам дерматоглифики / А. Н. Чистикин, Е. А. Чистикина // Материалы итог. науч.-практ. конф. - Тюмень, 1995. - С. 71-72.
34. Щербенко Н. Б. Атопический дерматит, или нейродермит / Н. Б. Щербенко. - Режим доступу : http ://www.medgate.ru./article/2/117324/.
35. Яровенко В. В. Дерматоглифический метод
- нетрадиционное исследование // ХХ1 век : юридическая наука - практике (проблемы теории, законотворчества и правоприменения) / В. В. Яровенко. - Владивосток : Изд-во Дальневост. ун-та, 1999. - 153 с.
36. Akay A. Assessment of depression in subjects with psoriasis vulgaris and lichen planus / A. Akay, A. Pekcanlar, K. E. Bozdag et al // J. Eur. Acad. Dermatol. Venerol. - 2002. - No 2. -Р. 48-53.
37. Barton S. The Psychological Impact of Genital Herpes / S. Barton, J. Green. - L., 1999. - 24 p.
38. Bierman S. A possible psychoneuroimmuno-
logic basis for recurrent genital herpes simplex / S. Bierman // West J. Med. - 1983. - Vol. 139, No 4. - P. 547-552.
39. Braun Falko O. Dermatologie und Venerologie (5 Aufl.) / O. Braun Falko, G. Plewig, H. Wolff et al. - Berlin : Springer, 2004. - 1582 p.
40. Consoli S. Sensitive skin: psychological effects and seasonal changes / S. Consoli, L. Misery,
E. Myon, N. Martin // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. - 2007. -Vol. 21, No 5. - P. 620-628.
41. de Korte J. Quality of life in patients with psoriasis: a systematic literature review / J. de Korte,
F. Mombers, M. Sprangers et al // J. Investigat. Dermatol. Sym. Proceed. - 2004. -No 9. -P. 140-147.
42. Finlay A. The Dermatology Life Quality Index: assessing the efficacy of biological therapies for psoriasis / A. Finlay, R. Katugampola, V. Lewis // Br. J. Dermatol. - 2007. -Vol. 156, No 5. -P. 945-950.
43. Fortune D. Successful treatment of psoriasis improves psoriasis-specific but not more general aspects of patients well-being / D. Fortune, H Richards, B. Kirby B. et al. - Br. J. Dermatol, 2004. - 213 p.
44. Fried R. Psychological problems in the acne patient / R. Fried, A. Wechsler // Dermatol. Ther. - 2006. - Vol. 19, No 4. - P. 237-240.
45. Gieler U. Hauterkrankungen in psychologischer Sicht / U. Gieler, U. Stangier, E. Brechler. - Göttingen, Bern, Toronto, Seatle, 1995. - 78 S.
46. Gieler U. Psychophysiological Aspects of Atopic Dermatitis / U. Gieler, V. Niemeier et al // Psy-chocutaneous Medicine. - N.Y. : Marcel Dekker, 2003. - P. 41-65.
47. Gupta M. Neurotic excoriations: a review and some new perspectives / M. Gupta, A. Gupta, H. Haberman // Compr. Psychiatry. - 1986. -Vol. 27. - P. 381-386.
48. Gupta M. Psychodermatology: An update / M. Gupta, A. Gupta // J. of the American Academy of Dermatol. - 1996. - Vol. 34, No 6. -P. 1030-1046.
49. Hashizume H. Anxiety accelerates T-helper 2-tilted immune responces in patients with atopic dermatitis / H. Hashizume, T. Horibe, A. Ohshima et al. // Br. J. Dermatol. - 2005. - Vol. 152. -P. 1161-1164.
50. Henkel V. Screening for depression in adult acne vulgaris patients: tools for the dermatologist / V. Henkel, M. Moehrenschlager, U. Hegerl et al // J. Cosmet. Dermatol. - 2002. - Vol. 1, No 4. - P. 202-207.
51. Kieberg G. Atopic dermatitis is associated with lower health-related life quality. / G. Kieberg, S.V. Sorensen, D. Revicki // Int. J. Dermatol. -2002. - Vol. 41. - P. 151-158.
52. Kim T. Temperament and character dimensions
in patients with atopic dermatitis / T. Kim, C. Pae, J. Jeong // J. Dermatol. - 2006. - Vol. 33, No 1. - P. 10-15.
53. Koblenzer C. Neurotic excoriations and dermatitis artefacta / C. Koblenzer // Dermatologic Clinics. - 1996. - No 3. - P. 447-455.
54. Koblenzer C. S. The psychiatric and psychophysiologic aspects of psychocutaneous disease: atopic dermatitis as a paradigm / C. S. Koblenzer // Pediatric. Dermatol. - 2004. - Vol. 21, No 3. - P. 301.
55. Koo J., Smith L. Psychologic aspects of acne / J. Koo, L. Smith // Pediatr. Dermatol. - 1991. -No 8. - P. 185-188.
56. Koo J. General Approach to Evaluating Psy-chodermatological Disorders / J. Koo, C. Lee // Psychocutaneous Medicine. - N.Y. : Marcel Dekker, Inc, 2003. -No 477. - P. 1-13.
57. Linnet J. An assessment of anxiety and dermatology life quality in patients with atopic dermatitis / J. Linnet, G. Jemec // Br. J. Dermatol. - 1999. - Vol. 140. - P. 268-272.
58. Misery L. Dermatite atopique et psychisme / L. Misery // Ann. Dermatol. Venerol. - 2005. -Vol. 132. - P. 15112-15115.
59. Mojtabai R. Parental Psychopathology and Childhood Atopic Disorders in the Community / R. Mojtabai // Psychosom. Med. - 2005. -Vol. 67, No 3. - P. 448-453.
60. Pallanti S. Psychoneuroimmunodermatology of atopic dermatitis: from empiric data to the evolutionary hypothesis / S. Pallanti, T. Lotti, M. Urpe // Dermatol. Clin. - 2005. -Vol. 23, No 4. - P. 695-701.
61. Picardi A. Epidemiology of psychological and psychiatric conditions in dermatological patients / A. Picardi // 11th ICDP, 2005. - P. 26-27.
62. Ponyai G. Adulthood atopic dermatitis: epidemiology, clinical symptoms, provoking and prognostic factors / G. Ponyai // Orv. Hetil. -2007. - Vol. 148, No 1. - P. 21-26.
63. Ramsay B. A survey of the social and psychological effects of psoriasis / B. Ramsay, M. O'Reagan // Br. J. Dermatol. - 1988. - Vol. 118. - P. 195-201.
64. Rook A. Textbook of dermatology / A. Rook , D.S. Wilkinson, F.J.G. Ebling - 3rd Ed. - Oxford : Blackwell Scientific Publications, 1979. -165 p.
65. Ruiz Doblado S. Alopecia areata: psychiatric comorbidity and adjustmentto illness / Doblado S. Ruiz, A. Carrizosa, Hernandez M.J. Garcia
// Int. J. Dermatol. - 2003. - Vol. 42, No 6. -P. 434-437.
66. Schaller C. Der Bedarf an psychosomatischer Versorgung in der Dermatologie. / C. Schaller, L. Alberti, T. Ruzicka et al // Zeitschrift fur Dermatologie. - 1995. - Bd. 181. - S. 146-148.
67. Schmid-Ott G. Stigmatization and quality of life of patients with psoriasis and atopic dermatitis / G. Schmid-Ott, R. Burchard, H.H. Niederauer et al // Hautarzt. - 2003. - Bd. 54, № 9. - S. 852857, Bd. 151, № 6. - S. 1219-1226.
68. Schneider G. Psychosomatic dermatology - state of the art / G. Schneider, U. Gieler // Z. Psychosom. Med. Psychother. - 2001. - Bd. 47, № 4.
- S. 307-331.
69. Schneider G. Psychosomatic cofactors and psychiatric comorbidity in patients with chronic itch / G. Schneider, G. Driesch, G. Heuft et al // Clin. Experim. Dermatol. - 2006. - Vol. 31, No 6. - P. 762-767.
70. Stangier U. Hautkrankheiten und Koerperdys-morphe Stoerung. / U. Stangier. - Hogrefe Verlag, 2002. - 89 S.
71. Seiffert K. Psychophysiological reactivity under mental stress in atopic dermatitis / K. Seiffert, E. Hilbert, H. Schaechinger et al // Dermatology.
- 2005. - Vol. 210, No 4. - P. 286-293.
72. SteinbrecherM. Cooperation between dermatology and psychosomatic medicine / M. Steinbrecher, F. Bofinger // Z. Hautkr. - 1990. - Bd. 65, № 5. - S. 454-459.
73. Stewart J. Atypical features and treatment response in the National Institute of Mental Health treatment of depression collaborative research program / J. Stewart, R. Garfinkel, E. Nunes et al // J. Clin. Psychopharmacol. - 1998. - Vol. 18, No 6. - P. 429-434.
74. Tress W. Epidemiologie in der Psychosomatischen Medizin / W. Tress, R. Manz, Mossler B. Sollors // Psychosomatische Medizin. -4. Auflage. - Urban Schwarzenberg, Menchen Wien Baltimore, 1990. - S. 63-74.
75. Whitlock F. A. Psychophysiological aspects of skin disease / F. A. Whitlock. - L. : Saunders, 1980. - 94 p.
76. Zachariae R. Psychological Symptoms and Quality of Life of Dermatology Outpatients and Hospitalized Dermatology Patients / R. Zacha-riae, C. Zachariae, H. Ibsen [et al.] //Acta Derm-Venereol. - 2004. - Vol. 84, No 3. - P. 205-212.
