CC BY
15
6. Kostyuk V. A. Prostoy i chuvstvitelnyiy metod opredeleniya aktivnosti superoksiddismutazyi, osnovannyiy na reaktsii okisleniya kvertsetina / V. A. Kostyuk, A. I. Potapovich, Zh. V. Kovaleva // Voprosyi med. himii. - 1990. - No. 2. - C. 88-91.
7. Kukurudz N. I. Kliniko-patogenetichne obgruntuvannya zastosuvannya amIzonu v kompleksnomu likuvanni generalizovanogo parodontitu: avtoref. dis. na zdobuttya nauk. stupenya kand. med. nauk: spets. 14.01.22 „StomatologIya" / N. I. Kukurudz; Ivano-Frank. nats. med. unIversitet. - Ivano-FrankIvsk, - 2008. - 18 s.
8. Yaverbaum P. M. Biohimiya soedinitelnoy tkani, kosti, zuba i slyunyi / P. M. Yaverbaum, V. G. Vasilev // - Irkutsk: IGMI, -1992. - 29 s.
9. Diab-Ladki R Decrease in the total antioxidant activity of saliva in patients with periodontal diseases / R Diab-Ladki, B Pellat, R Chahine // Clin Oral Investig. - 2003. - №7. - P.103-107.
10. Pendyala G The challenge of antioxidants to free radicals in periodontitis / G Pendyala, B Thomas, S Kumari // J Indian Soc Periodontol. - 2008. - №12. - P.79-83.
МЕДИКАМЕНТОЗНА КОРЕКЦ1Я АКТИВНОСТ1 КАТАЛАЗИ ТА СУПЕРОКСИДДИСМУТАЗИ У ХВОРИХ НА ГЕНЕРАЛ1ЗОВАНИЙ ПАРОДОНТИТ ХРОН1ЧНОГО ПЕРЕБ1ГУ Худякова М. Б.
Аналiз динамки тдвищення активност каталази та супероксиддисмутази в ротовШ рщит у хворих на генералiзований пародонтит хротчного перебту 1-11 ступеня важкост при лкувант лтосомальним кверцетин-лецитиновим комплексом показав, що залучення його в лтосоми мае бшьш виражений ефект в вщдалент термти спостереження. Застосування лшосомально! форми кверцетину для мюцево! терапй методом направленого транспортування та використання пародонтальних кап для пролонговано! дй препараив може бути новим перспективним напрямком у комплексному лкуванш генералiзованого пародонтита.
Ключовi слова: каталаза, супероксиддисмутаза, генералiзований пародонтит, патогенез, лшосомальний кверцетин-лецитиновий комплекс.
Стаття надiйшла 19.03.2015 р.
MEDICINAL CORRECTION OF CATALASE
ACTIVITY AND SUPEROXIDE DISMUTASE IN PATIENTS WITH CHRONIC GENERALIZED PERIODONTITIS Khudiakova M. B.
The analysis proves pathogenetic role of abnormal processes of antioxidant defense in the oral fluids in their connection with clinical change in development of chronic generalized periodontitis of I-II degrees of severity. The scheme of complex treatment of periodontitis by means of local application of lipoflavon (liposomal quercetin-lecithin complex) using individual periodontal polyvinylchloride delivery tray contributing to inflammation elimination and long-term remission has been developed. This allows to recommend lipoflavon for local application as pathogenetically antioxidant substantiated drug in treatment of generalized periodontitis.
Key words: catalase, superoxide dismutase, generalized periodontitis, pathogenesis, liposomes, oral fluid, lipoflavon.
Рецензент Ткаченко П.1.
УДК 616-071.3:616.516.5
ФЕНОГЕНЕТИЧН1 АСПЕКТИ ДЕРМАТОГЛ1Ф1ЧНИХ ЗМ1Н ПРИ АТОП1ЧНОМУ
ДЕРМАТИТ1
Встановлеш виражет вщмтност ознак дерматогафки 12-17^чних дiвчаток, хворих на атотчний дерматит легкого та середнього ступеня важкост порiвняно зi здоровими мешканками Подшьського репону Укра!ни вiдповiдного вiку, яю маркують схильнiсть до розвитку даного захворювання i виявляються вiдхиленнями в частотах простих, рщюсних i складних пальцевих вiзерункiв, долонних вiзерункiв, рiзних форм вiсьових трирадiусiв, а також в довжит вiдрiзка a-d, гребтцевих рахунках а-Ь i Ьс та вщхиленнями значень окремих долонних куив.
Ключов! слова: атотчний дерматит, стушнь важкоси захворювання, д1вчатка, дерматогафка.
Робота е фрагмнтом НДР «Розробка л^валъно-профтактичних та лiкувалъно-дiагностично-реабттацшних програм при важких хрошчних дерматозах та захворюваннях, що передаютъся статевим шляхом, з метою тдвищення якостi життя пацiентiв» (№ держреестраци 0113и003463).
Атотчний дерматит (АД) - досить поширене захворювання з1 значним медико-сощальним навантаженням, оскшьки воно е «вхщними воротами» для розвитку наступних алерпчних хвороб, таких як алерпчний ришт 1 бронх1альна астма [12, 14]. АД зачшае близько 3,8-8,8 % дггей, а серед народжених тсля 1970 р. - до 20,4 % [4]. У бшьшосп з них наявш лише легю симптоми, у 14 % -середнього ступеня та у 2 % - важкого ступеня [13]. При цьому д1агностика АД все ще викликае труднощ^ оскшьки не знаходять жодно! патогномошчно! ознаки, що дозволяе легко диференщювати захворювання в1д придбаних екзем та шших сверблячих дерматоз1в [5].
Дерматогафша, не дивлячись на багатор1чн1 науков1 досл1дження пап1лярно1 шк1ри, мае потенцшну д1агностичну ц1нн1сть { значущють для б1ологИ розвитку людини { виршення багатьох серйозних медико-б1олог1чних проблем [8] та визнана потужним д1агностичним шструментом щодо захворювань з неясними етюлопею 1 патогенезом [10].
59
Метою роботи було встановити особливост дерматоглiфiчних показниюв дiвчаток Подшля, хворих на атошчний дерматит (АД) легкого i середнього ступени важкосп.
Матерiал та методи дослщження. Було обстежено 42 дiвчаток вiком вiд 12 до 17 роюв, хворих на атопiчний дерматит, яю знаходились на амбулаторному спостереженш дитячих медичних закладiв Подiльського репону Укра!ни. Обстеження дiтей проводилось у медичних кабiнетах середньо-освiтнiх шкiл I-III ступеня. У ролi контрольно! групи з бази даних науково-дослщного центру Вiнницького нацiонального медичного ушверситету iменi М.1. Пирогова взятi дерматоглiфiчнi показники 167 практично здорових дiвчаток аналогiчного хворим вiку, також у третьому поколшш мешканцiв Подiльського репону Укра!ни.
Комiтетом з бiоетики Вшницького нацiонального медичного унiверситету iменi М.1. Пирогова (протокол № 20 вщ 31.10.2007) встановлено, що проведенi дослщження не заперечують основним бiоетичним нормам Гельсшсько! декларацп, Конвенцп Ради Свропи про права людини та бюмедицину (1977), вiдповiдним положенням ВООЗ та законам Украши №28 вщ 01.11.2000р.
Серед пащенток проводили аналiз скарг, збiр анамнезу захворювання, в тому чи^ алергологiчного, анамнезу життя. Здшснювали ретельне загальне обстеження хворих, дослщження шюрних покривiв i видимих слизових оболонок, було проведено дерматоглiфiчне обстеження.
Верифшащю дiагнозу АД проводили вiдповiдно до дiагностичних критерпв J.M. Hanifin та G. Rajka [10], Для об'ективно! оцiнки важкостi перебiгу i площi ураження використовували бальну систему оцшки згiдно з шкалою SCORAD (Severity SCORing of Atopic Dermatitis), що була розроблена i затверджена Свропейською Асоцiацiею дерматовенерологiв у Женевi (1993). 1ндекс SCORAD визначали за формулою, в якш комплексно враховувалась поширешсть шкiрних висипань, !х морфологiя, стушнь виразностi проявiв та тяжкiсть суб'ективних вiдчуттiв пацiента. Поширенiсть (площа) ураження (0-100 %) визначали шляхом використання правил «дев'яток». Вогнища, взятi до уваги, мали ильки запальнi ураження.
Суха шюра не враховувалася. 1нтенсившсть (0-18): оцiнювали кожну з шести ознак (еритема, набряк, утворення папул, мокнуття, кiрки, екскорiацil, лiхенiзацiя, сухють) в середнiй iнтенсивностi по шкалi вiд 0 до 3 балiв: 0 - вiдсутнiсть, 1 - легкий, 2 - середньо-важкий, 3 -важкий. Сухють оцшювали на незапаленш шюрь Суб'ективнi симптоми (0-20): аналогова шкала ощнки наступних симптомiв: свербшня i втрата сну.
Ц данi пiдраховували i складали суму суб'ективних симптомiв: при максимальнiй поширеносн процесу i виразностi об'ективних i суб'ективних симптомiв SCORAD = 103, а при 1'х повнiй вщсутносн SCORAD = 0. Використовуючи коефщент SCORAD (k), який розраховували за вщповщною формулою, об'ективно оцiнювали стушнь важкосп перебiгу шкiрного процесу у кожно! обстежувано! дитини: k < 20 - легкий стушнь, 20 < k < 40 - середнш стушнь, k > 40 -важкий стушнь. Встановлено, що у 33 хворих дiвчаток спостернався легкий, у 11 - середнш, важкого ступеня захворювання серед обстежених не виявлено.
Дерматоглiфiчнt дослщження проводили за загальноприйнятою методикою: вщбитки отримували згiдно з методикою друкарсько! фарби [1], обробку дерматоглiфiв проводили за методикою H. Cummins i Ch. Midlo [8].
Статистична обробка отриманих результатiв проведена в пакет "STATISTICA 5.5".
Результати дослщження та Тх обговорення. Встановлено, що дiвчаткам, хворим на АД легкого ступеня важкосп в порiвняннi зi здоровими дiвчатками властивi: бiльш висока частота випадкових вiзерункiв на I (права: 12,12% проти 3,59%; р<0,05 i лiва: 9,09% проти 1,198%; р<0,01) та IV (права: 18,18% проти 3,593%; р<0,01 i лiва: 21,21% проти 2,395%; р<0,001) пальцях, дуг на II (права: 42,42% проти 19,76%; р<0,01 i лiва: 48,48% проти 21,56%; р<0,01), IV (права: 27,27% проти 5,988%; р<0,001 i лiва: 24,24% проти 8,383%; р<0,01) та V (права: 27,27% проти 5,389%; р<0,001 i лiва: 30,30% проти 6,587%; р<0,001) пальцях та бшьш низька частота ульнарних петель на IV (права: 18,18% проти 44,31%; р<0,01 i лiва: 30,30% проти 51,50%; р<0,05) та V (права: 51,52% проти 73,05%; р<0,05 i лiва: 51,52% проти 76,65%; р<0,01) пальцях обох кистей, що супроводжуються бiльш низьким значенням дельтового iндексу право! (4,848±2,774 проти 6,024±2,190; р<0,05), лiво! (4,667±2,803 проти 5,707±2,307; р<0,05) та обох кистей (9,313±5,433 проти 11,77±4,25; р<0,05). Зазначимо, що у порiвнюваних групах вщмшносп кiлькiсних показникiв пальцево! дерматоглiфiки не виявлеш
Аналiз як1сних показник1в пальцево! дерматоглiфiки дiвчаток, хворих на АД середнього ступеня важкосп свiдчить, що для них властивк бiльш висока частота центральних кишень на I пальщ
обох кистей (права: 36,36% проти 5,389%; р<0,001 i лiва: 18,18% проти 3,593%; р<0,05) та III пальцi шво! кистi (18,18% проти 4,192%; р<0,05), дуг на II (права: 54,55% проти 19,76%; р<0,01 i лiва: 72,73% проти 21,56%; р<0,01), на IV (27,27% проти 8,383%; р<0,05) i V (27,27% проти 6,587%; р<0,05) пальцях лiво! кистi, яю супроводжувались низькими значеннями дельтового iндексу право! кистi (4,545±2,296 проти 6,024±2,190; р<0,05) та 10 пальцiв (9,091±4,679 проти 11,77±4,25; р<0,05). У порiвнюваних групах вiдмiнностi кiлькiсних показииюв пальцево! дерматоглiфiки проявлялись низькими значеннями гребшцевого рахунку II пальця лiво! кисп (4,364±7,953 проти 9,657±6,934; р<0,05), що обумовлено переважанням у хворих у 3,4 рази дуг на ньому.
За результатами нашого дослiдження встановлено, що за якюними показниками долонно! дерматоглiфiки дiвчаткам, хворим на АД легкого ступеня в порiвняннi зi здоровими дiвчатками властивi: бiльш висока частота промiжного (права: 69,70% проти 38,71%; р<0,01 i лiва: 75,76% проти 39,35%; р<0,001), центрального трирадiусiв (права: 21,21% проти 2,581%; р<0,001 i лiва: 18,18% проти 3,226%; р<0,01) та комбiнацiй осьових трирадiусiв обох долонь (права: 27,27% проти 0%; р<0,001 i лiва: 24,24% проти 0,645%; р<0,001) на фош бiльш низько! частоти карпального трирадiуса (права: 51,52% проти 71,61%; р<0,05 i лiва: 45,45% проти 67,74%; р <0,05). Для них характерна наявшсть вiзерункiв на гiпотенарi (права: 63,64% проти 28,14%; р<0,001 i лiва: 57,58% проти 28,74%; р<0,01), у I (права: 15,15% проти 3,540%; р<0,05) i II (права: 12,12% проти 2,655%; р<0,05) мiжпальцевих промiжках право! долонi та IV - обох долонь (права: 72,73% проти 46,02%; р<0,01 i лiва: 84,85% проти 33,85%; р<0,01).
Аналiз якiсних показникiв долонно! дерматоглiфiки дiвчаток, хворих на АД середнього ступеня важкосп свiдчить, що для них властивк бiльш висока частота центрального трирадiусу (права: 27,27% проти 2,581%; р<0,001 i лiва: 27,27% проти 3,226%; р<0,001) та комбiнацiй осьових трирадiусiв обох долонь (права: 36,36% проти 0%; р<0,001 i лiва: 36,36% проти 0,645%; р<0,001). Виявлена бiльш висока частота наявностi вiзерункiв на тенарi обох долонь (права: 27,27% проти 7,784%; р<0,05 i лiва: 36,36% проти 10,78%; р<0,05) та на гiпотенарi (права: 63,64% проти 28,14%; р<0,05) i в I мiжпальцевому промiжку (права: 18,18% проти 3,540%; р<0,05) право! долош.
Встановлено, що за кiлькiсними показниками долонно! дерматогшфши дiвчаткам, хворим на АД легкого ступеня в порiвняннi зi здоровими дiвчатками властивi: бшьш висою значення кутiв Zatd обох долонь (права: 43,45±5,39 проти 41,46±5,92; р<0,05 i лiва: 44,52±5,65 проти 42,36±6,95; р<0,05), Zctd (лiва: 17,35±3,51° проти 15,60±3,74; р<0,05), Zatb (шва: 18,24±3,26 проти 16,90±3,21; р<0,05) лiво! долонi, довжини вiдрiзка a-d обох долонь (права: 50,24±5,39 мм проти 38,59±8,79; р<0,01 i лiва: 50,25±4,18 мм проти 38,19±9,54; р<0,01), гребшцевого рахунка а-Ь обох долонь (права: 40,76±5,29 абс. од. проти 36,83±6,05 абс. од.; р<0,001 i лiва: 41,15±5,59 абс. од. проти 37,77±6,32 абс. од.; р<0,01), Ь-с право! долош (права: 27,70±6,15 абс. од. проти 24,61±5,81 абс. од.; р<0,05).
Аналiз кiлькiсних показникiв долонно! дерматогтфши дiвчаток, хворих на АД середнього ступеня важкосп свiдчить, що для них властивк бiльш високi значення купв ^сМ обох долонь (права: 18,00±3,43 проти 15,52±3,30; р<0,05 i лiва: 18,30±3,65 проти 15,60±3,74; р<0,05), Zdat право! долонi (права: 59,27±5,12 проти 55,40±6,05; р<0,05).
Слiд зазначити, що вщмшносп показникiв дерматоглiфiки мiж дiвчатками, хворими на АД середнього ступеня важкосп порiвняно iз такими легкого ступеня важкосп захворювання проявляються: бiльшою частотою центральних кишень на I пальщ право! (права: 36,36% проти 6,061%; р<0,05) i на IV пальщ лiво! кистей ^ва: 36,36% проти 6,061%; р<0,05), а також ульнарних петель на IV пальщ право! кисп (права: 54,55% проти 18,18%; р<0,05).
Таким чином, на пiдставi порiвняння даних дерматомфши i встановлення показникiв, за якими виявлеш достовiрнi вiдмiнностi мiж групою хворих на АД рiзного ступеня важкосп i групою здорових дiвчаток вiдповiдного вiку, нами окресленi гшотетичш дерматоглiфiчнi фенотипи хворих на АД, яю асоцiюються з легким чи середшм ступенем важкостi захворювання.
Гшотетичний дерматоглiфiчний фенотип дiвчаток, хворих на АД легкого ступеня важкосп, включае 40 показниюв, з яких 17 - показники пальцево! (лише яюсш ) i 23 - показники долонно! дерматомфши (14 якiсних i 9 кiлькiсних). Гiпотетичний дерматоглiфiчний фенотип дiвчаток, хворих на АД середнього ступеня важкосп, включае 21 показник, з яких 10 - показники пальцево! (9 яюсних i 1 кшьюсний) i 12 - показники долонно! дерматомфши (8 якiсних i 3 кiлькiсних). Оскiльки комплекс дерматоглiфiчних ознак кожно! конкретно! хворо!, як правило, представлений меншою кiлькiстю ознак iз зазначено!, нами вжито термш «гшотетичний».
Загалом дерматоглiфiчна картина хворих на АД незалежно вщ ступеня важкосп характеризуеться спрощенiстю пальцевих вiзерункiв, що проявляеться переважанням дуг на
вказ1вному, без1менному пальцях та на м!зинщ, низьким дельтовим ¿ндексом, що пояснюеться превалюванням дуг, яю не мають дельти (триравдуса), що зумовлюе в тому числ1 1 низьке значення загального дельтового шдексу десяти пальщв, насичешстю долош в1зерунками в област гшотенара та I м1жпальцевому пром1жку долош, у зв'язку з чим на долонях наявний додатковий центральний трирад1ус 1 комбшацп трирад1ус1в !, як наслщок, кут ^^ набувае бшьш високих значень в пор!внянш з1 здоровими особами, що можна розщнювати як прояв схильност до атопн шюри взагал1, незалежно вщ особливостей перебпу захворювання.
У випадку, коли вищезазначений комплекс дерматогл1ф1чних ознак доповнюеться наявшстю рщюсного для популяцп випадкового в1зерунка на I пальщ обох кистей, наявшстю пром1жного вюьового триравдусу, а також доповнюеться високими значеннями купв Zatd 1 ^аШ, що пояснюеться високим розташуванням вюьових трирад1ус1в, довжини вщр!зка a-d обох долонь, що пов'язано з1 змшою локал!зацп долонних трирад1ус1в в обласн вказ1вного пальця та м1зинця, гребшцевого рахунка а-Ь 1 Ь-с право! долош, що вказуе на високу насиченють долош пашлярними лшями та наявшстю в!зерунюв у II м1жпальцевому пром1жку право! долош та у IV обох долонь -проявляеться специфша д1вчаток, хворих на АД легкого ступеня важкост1 захворювання.
Специф1ка дерматогшфши д1вчаток, хворих на АД середнього ступеня важкосп захворювання доповнюеться ускладненням пальцевих в1зерунк1в, що проявляеться переважанням центральних кишень на I пальщ обох кистей { на III пальщ л1во! кист1, низьким значенням греб1нцевого рахунку II пальця л1во! кист1, що пояснюеться переважанням дуг на ньому, високими значеннями кута право! долош, що обумовлено змшою локал1зац1! долонних трирад1ус1в а, d 1 t, а також наявшстю в1зерунк1в на тенар1 обох долонь. Зазначимо, що в основ! вщхилень дерматогл!ф!чних ознак при р!зного роду патолог!ях лежить д!я як генетичних, так ! середовищних фактор!в [2, 3, 6, 7 та ряд ш.]. У першому випадку вщбуваеться передача нащадкам вже наявних зм!н хромосомного апарату в одного з батьюв. У другому випадку, полтенна система греб!нцево! шк!ри плоду зазнае змш за рахунок вплив!в мутаген!в на орган!зм матер! тд час ваг!тност! ! перенесених нею в цей перюд !нфекц!й, змшюючи морфогенетичн! поля. Як в!рог!дний результат дп шк!дливого чинника можливе виникнення порушень у формуванн! морфолог!чного субстрату шюри, обм!нних та ростових процеав, що призводять до в!дхилень у дерматогшфщ!. 1х глибина та чисельшсть залежить не лише в!д характеристики та тривалосп дИ мутагену, а й вщ того, на якш стад!! розвитку знаходився пл!д тд час дИ мутагену на оргашзм матер!.
1. У результат! проведеного досл!дження виявлено асоц!ац!! кл!н!чного пол!морф!зму атоп!чного дерматиту з особливостями папшярно! шк!ри хворих д!вчаток. Легкий стушнь важкост! АД у хворих д!вчаток сп!вв!дноситься з наявн!стю випадкових в!зерунюв на I пальцях, дуг на II та V пальцях, дуг ! випадкових в!зерунюв на IV пальцях та супроводжуеться низькою частотою ульнарних петель на IV ! V пальцях обох кистей; низьким значенням дельтового !ндексу право!, л!во! та обох кистей, високими значеннями купв Zatd право! ! л!во! долонь, Zctd, ^а1Ь л!во! долош, довжини вщр!зка a-d право! ! л!во! долонь, греб!нцевого рахунка а-Ь обох долонь, Ь-с право! долош, а також наявшстю пром!жного, центрального вюьових трирад!ус!в ! комб!нац!й трирад!ус!в на обох долонях та наявшстю в!зерунюв на г!потенар!, у I, II м!жпальцевих пром!жках право! долош та IV - обох долонь.
2. Перебп атошчного дерматиту середнього ступеня важкост! у хворих д!вчаток асощюеться з наявн!стю центральних кишень на I пальщ право! ! л!во! кистей, дуг - на II пальщ право! ! л!во! кистей, центральних кишень на III пальщ л!во! кист!, дуг - на IV ! V пальцях л!во! кист!; з греб!нцевим рахунком II пальця л!во! кист! ! дельтовим шдексом право! кист! та 10 пальщв низьких значень; з наявн!стю купв Zctd обох долонь, Zdat право! долош з високими значеннями, наявшстю центрального вюьового трирад!усу та комбшацш трирад!ус!в на обох долонях ! в!зерунк!в на тенар! обох долонь, гшотенар! та у I м!жпальцевому пром!жку право! долон!.
3. Вщмшност! дерматогл!ф!ки у д!вчаток, хворих на АД середнього ступеня важкост! пор!вняно !з такими легкого ступеня важкост! захворювання виявлеш лише за яюсними ознаками пальцево! дерматогл!ф!ки та проявляються: б!льшою частотою центральних кишень на I пальщ право! та на IV пальщ л!во! кистей, а також ульнарних петель на IV пальщ право! кист!.
Перспективи подальших дослгджень - валiднiстъ комплексу дiагностичних критерйв можна тдвищити включенням до нъого, окрж клШчног морфологи висипанъ, деяких лабораторних показнитв i значущих провокуючих чиннитв, що впливаютъ на перебк i тяжтстъ захворювання, ще й резулътатами дерматоглiфiчних обстеженъ.
1. Gladkova T.D. Kozhnyie uzoryi kisti i stopyi obezyan i cheloveka / T.D. Gladkova // - M.: Nauka, - 1966. - 151 s.
2. Guseva I. S. Morfogenez i genetika grebeshkovoy kozhi cheloveka / I.S. Guseva // - Minsk : Belarus, - 1986.-158 s.
3. Guseva I.S. Dermatoglifika kak konstitutsionalnyiy marker pri multifaktorialnoy patologii / I.S. Guseva T.T. Sorokina // Voprosyi antropologi. - 1998. - Vyp. 89. - S. 99-111.
4. Kalyuzhnaya L. D. Aktualnaya problema dermatologii - atopicheskiy dermatit / L. D. Kalyuzhnaya // Ukrayinskiy medichniy chasopis. - 2003. - No. 2 (34). - S. 87-91.
5. Luzgina N. G. Rol somatotipa v displazii soedinitelnoy tkani v determinatsii variantnosti klinicheskogo techeniya atopicheskogo dermatita: avtoref. dis. na soiskanie uch. stepeni kand. med. nauk: spets.: 14.00.15 / Luzgina Nataliya Gennadevna. - Novosibirsk, - 2002. - 17 s.
6. Tegako L. I. Nauchnaya hiromantiya / L.I. Tegako // - M.: Eksmo, - 2008. - 171 s.
7. Tegako L. I. Dermatoglifika v sovremennom nauchnom poznanii cheloveka / L.I. Tegako, E.D. Kobyilyanskiy; Nats. akad. nauk Belarusi, In-t istorii. - Minsk: Belaruskaya navuka, - 2015. - 191 s.
8. Cummins H. Finger Prints, Palms and Soles. An Introduction to Dermatoglyphics / H. Cummins and Ch. Midlo // -Philadelphia, - 1961. - 300 p.
9. Gupta A. Role of dermatoglyphics as an indicator of precancerous and cancerous lesions of the oral cavity / A. Gupta, F. R. Karjodkar // Contemp. Clin. Dent. - 2013. - Vol. 4 (4). - P. 448-453.
10. Hanifin J. M. Diagnostic features of atopic dermatitis / J.M. Hanifin, G. Rajka // Acta Dermatol. Venereol. - 1980. - Vol. 92. -44 p.
11. Swami S. Atopic Dermatitis / S. Swami // Northeast Florida Medicine. - 2008. - Vol. 59, № 2. - P. 23-25.
12. Thaci D. Twice-weekly treatment with tacrolimus 0,03 % ointment in children with atopic dermatitis: clinical efficacy and economic impact over 12month / D. Thaci, C. Chambers, M. Sidhu [et al.] // JEADV. - 2010. - Vol. 24. - Issue 9. - P. 1040-1046.
13. Vashist M. Axial triradius as a preliminary diagnostic tool in patients of mental retardation / M.Vashist, R. Yadav, Neelkamal [et al.] // The Internet Journal of Biological Anthropology. - 2009. - Volume 4, № 1.
14. Watson W. Atopic dermatitis / W. Watson, S. Kapur // Allergy, Asthma & Clinical Immunology. - 2011. - № 7 (Suppl 1). - S. 4.
ФЕНОГЕНЕТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ДЕРМАТОГЛИФИЧЕСКИХ ИЗМЕНЕНИЙ ПРИ АТОПИЧЕСКОМ ДЕРМАТИТЕ Черкасов В.Г., Гунас И.В., Гара А.В.
Установлены выраженные отличия признаков дерматоглифики 12-17 летних девочек, больных атопическим дерматитом легкой и средней степени тяжести по сравнению со здоровыми жительницами Подольского региона Украины соответствующего возраста, которые маркируют склонность к развитию данного заболевания и проявляются отклонениями в частотах простых, редкостных и сложных пальцевых узоров, ладонных узоров, разных форм осевых трирадиусов, а также в длине отрезка a-d, гребневом счете а-Ь и Ь-с и отклонениями значений отдельных ладонных углов.
Ключевые слова: атопический дерматит, степень тяжести заболевания, девочки, дерматоглифика.
Стаття надшшла 18.04.2015 р.
PHENOGENETIC ASPECTS OF
DERMATOGLYPHIC CHANGES IN ATOPIC DERMATITIS Cherkasov V.G., Gunas I.V., Gara A.V.
The pronounced differences of dermatoglyphics signs of 12-17-year-old girl suffering from atopic dermatitis mild and moderate severity compared with healthy inhabitant of Podilsky region of Ukraine of appropriate age have been defined that mark predisposition to the development of this disease and found deviations in frequencies of simple, rare and complex finger patterns, palmar patterns, various forms axle threeradiuses, as well as the length of the segment a-d, comb accounts a-b and b-c and deviations of individual values palmar angles.
Key words: atopic dermatitis, disease severity, girls, dermatoglyphics.
Рецензент !щейюн К.С.
УДК 577.23+612.745.1+613.71./73+613.72:796.332.015.6
ВЛИЯНИЕ ОДНОКРАТНОГО ПРИМЕНЕНИЯ СУКЦИНАТА НАТРИЯ НА ПРОЦЕССЫ ВОССТАНОВЛЕНИЯ ФУТБОЛИСТОВ ПОСЛЕ ФИЗИЧЕСКИХ НАГРУЗОК В РАЗЛИЧНЫХ ЗОНАХ ИНТЕНСИВНОСТИ
В учебно-тренировочном процессе необходимо уделять внимание работе, как аэробной, так и анаэробной системам энергообеспечения. Если в цикле превалирует работа в аэробной зоне (режимы 1-3) это негативно сказывается на анаэробных возможностях. Наоборот работа в анаэробной зоне (4а, 4б) направленная на развитие скоростных качеств приводит к ухудшению общей выносливости. Из выше перечисленного следует, что применение субстанций, которые имеют положительное, нормализующее влияние на внутриклеточные энергетические механизмы и соответственно оптимизируют адаптационные процессы, но не запрещены к употреблению в спорте согласно международного стандарта «Запрещённый список» Всемирного антидопингового агентства, позволяет повысить эффективность тренировочного процесса за счёт повышения интенсивности отдельного тренировочного занятия. Что в свою очередь предоставляет дополнительные возможности получения более высокого результата в соревновательной деятельности.
В работе выявлено, что у спортсменов, принимавших сукцинат натрия повышалась скорость и эффективность процессов восстановления после тренировочных занятий, об этом свидетельствуют данные динамики содержания лактата в крови после тренировки в аэробной зоне интенсивности, а также положительная динамика замедления ЧСС.
