CC BY
47
7. Матевосян С. Н. Половая дисфория (клинико-феноменологические особенности и лечебно-реабилитационные аспекты синдрома «отвергания» пола) / С. Н. Матевосян, Г. Е. Введенский // - М.: 000 «Медицинское информационное агентство». - 2012 - 400 с.
8. Рябухин К. В. Соотношение типа акцентуации и модели полоролевого поведения у женщин, страдающих хроническим алкоголизмом / К. В. Рябухин // Медична психолопя. - 2013, № 2 - С. 98-101.
9. Сидоров П. И. Сексуальное поведение и насилие / П. И. Сидоров, Г. Б. Дерягин // - М.: МЕДпресс-информ, - 2007. - 272 с.
10. Green R. Transsexualism and sex reassignament / R. Green, J. Money // - Baltimore. - 1969. - 512 p.
11. Kinsey A. C. Sexual behavior in the human male / A.C. Kinsey, W.B. Pomeroy, С. Е Martin // - Philadelphia: Saunders, - 1948. - 804 p.
12. Stewart S. H. Women, girls, and alcohol / S.H. Stewart, D. Gavric, Р. Collins // - New York, NY: Guilford Press, - 2009 - P.124-148.
ХАРАКТЕРИСТИКА СЕКСУАЛЬНО!' ОРГСНТАЦП У ЖЕНОК, ЗАЛЕЖНИХ В1Д АЛКОГОЛЮ З ОЗНАКАМИ РОЗЛАДУ СТАТЕВОРОЛЬОВО! ПОВЕД1НКИ НЕТРАНССЕКСУАЛЬНОГО ТИПУ Архшенко О. П. Вивчено направлешсть статевого потягу та його вщповщшсть жшочш морфолопчнш (соматичнш) i цившьнш стаи у 88 жшок, залежних вщ алкоголю з розладами статеворольово! поведшки нетранссексуального типу, та 30 контрольних оаб з нормативною (фемшшною) статеворольовою поведшкою за допомогою Шкали А. Кинзи. Встановлено, що у жшок-аддикпв з розладами статеворольово! поведшки нетранссексуального типу, сексуально орieнтована поведшка в реальному житп е виключно гетеросексуальною, але частина з них (26,14%), володiе латентною гомоеротичною, на що вказуе наявшсть в !х сновидчш продукцп стшко повторюваних гомоеротичних поведiнкових патгернiв. Максимально високий сумарний вiдсоток осiб з латентною гомоеротичшстю вiдмiчено серед гшеррольових аддикпв.
Ключовi слова: сексуальна орiентацiя, жiнки, залежнiсть вiд алкоголю, Шкала А. Кинзи.
Стаття надшшла 8.10.2014 р.
CHARACTERISTICS OF SEXUAL ORIENTATION IN ALCOHOL ADDICTED WOMEN WITH SIGNS OF GENDER-ROLE DEVIATIONS OF NON-TRANSSEXUAL TYPE Archipenko Y. P.
Sexual orientation and its correspondence to female morphologic (somatic) and civil sex based on the Kinsey Scale in 88 alcohol addicted women with deviations of gender-role behavior of non-transsexual type and 30 women with normative (feminine) gender-role behavior have been studied. Sexually oriented behavior in real life in alcohol addicted women with deviations of gender-role behavior of non-transsexual type was found to be exclusively heterosexual; however part of them (26.14%) has latent homoerotism that can be revealed by repetitive homoerotic patterns in their dreams. Maximal total rate of women with latent homoerotism was found among addicted women with hyper-role deviations.
Key words: sexual orientation, women, alcohol addiction, Kinsey Scale.
Рецензент Скрипшков А.М.
УДК 601.4:575:616.314-002
ДО ПИТАННЯ ЩОДО ГЕНЕТИЧНО1 СКЛАДОВО1 В УРАЖЕНН1 ЗУБ1В КАР16СОМ
Р1ЗНО1 1НТЕНСИВНОСТ1
Встановлено, що результуюча популяцшно! типологп дерматогафжи соматично здорових чоловшв Укра'ши вжом 19 - 35 рокiв, уражених карieсом, формуеться переважно за рахунок генетичного внеску оаб з низьким та середшм рiвнями iнтенсивностi ураженост карiесом, а найбiльшi вiдхилення значень вщ середньо-популяцiйних притаманнi чоловiкам з дуже високим рiвнем iнтенсивностi ураженост карiесом, що полягають у змта частот дводельтових i рiдкiсних вiзерункiв. Видiленi комплекси ознак пальцево! дерматогафжи, пов'язанi iз можливими варiантами розвитку карiесу за рiвнем iнтенсивностi ураженостг середнiй ^ низький, середнiй ^ дуже високий та дуже низький ^ дуже високий.
Ключов! слова: Kapiec, штенсившсть ураження, дерматогафка, соматично здоров1 чоловки.
Робота е фрагментом НДР "Розробка нормативних критерив здоров'я рiзних вжових та статевих груп населення на основi вивчення антропогенетичних та фiзiологiчних характеристик оргатзму з метою визначення маркерiв мультифакторiальних захворювань" (№ державноI реестрацн: 0103и008992).
На початок XXI стол1ття склалося досить цшсне уявлення про кар1ес як про широку медико-бюлопчну проблему, яка далека вщ остаточного виршення. Набирають гостроти глобальш питания кар1есологп, що стають предметом наукових дискусш, починаючи вщ визначення кар1есу зуба як «хвороби», завершуючи основними положеннями сучасно! кар1есологп, що грунтуеться на вузько-ппешчних { х1м1чннх уявленнях [7, 8].
Базуючись на останшх даних л1тературннх джерел, безсумшвними, на наш погляд, е тези про наявшсть пандемп кар1есу в цившзованих регюнах планети, про недостатшсть стратеги протидп кар1есу лише шляхом усунення встановлених { в подальшому нововиявлених «чинниюв ризику», про об'ективну неможливють остаточного подолання кар1есу у зв'язку з тим, що
етюлопя Kapiecy 3y6iB ще до кiнця не розкрита та наявшсть груп ризику, яК дуже важко, або взaгaлi не пiддaютьcя жодним вiдомим методам профшактики Kapiecy, але в той же час, i про наявшсть ще не використаних можливостей як щодо попередження, так i щодо yпpaвлiння епiдемiологiчною cитyaцieю. У цьому контекст на paзi актуальними e iнновaцiйнi пiдходи до вивчення причини кapiecy на оcновi цiлicноcтi оргашзму людини [7]. Оcтaннiми роками думки щодо необхщносп iнтегpaцiйного пiдходy в медициш, в тому чиcлi й стоматологи i3 залученням даних антропологи, антропогенетики та бюлоги сучасно! людини, стають все бiльш популярними [2]. Обгрунтуванням для таких думок e нacлiдки позитивних змiн умов життя, харчування, оргашзаци охорони здоров'я сучасно! людини, що вiдбyлиcь у бшьшост кра!н cвiтy впродовж XX ст. До таких наслщюв можна вщнести зменшення тиску cтaбiлiзyючого вiдбоpy, в результат чого збiльшyeтьcя внyтpiшньо-попyляцiйнa вapiaбельнicть, яка в рамках шднято! проблеми, проявляеться piзною iнтенcивнicтю й часовими параметрами виникнення кapiecy, що диктуе необхiднicть враховувати iндивiдyaльнi оcобливоcтi людини в piзних сферах li життeдiяльноcтi та мати на yвaзi вплив такого сучасного чинника як дисбаланс мiж споживаною енеpгieю та ii yтилiзaцieю, в умовах якого здшснюеться фyнкцiонyвaння оpгaнiзмy. 1з cоцiaльно-економiчним благополуччям тicно пов'язaнi вcтaновленi позитивнi змши pозмipiв тiлa, швидкостей росту, темтв статевого дозpiвaння [6]. Паралельно, пришвидшена програма розвитку сучасно! людини проявилась й у випередженш колишнiх природних теpмiнiв масового пpоpiзyвaння й формування зyбiв на 1,5 - 2 роки, а ранне пpоpiзyвaння вщносно незpiлих зyбiв пpиpiкae !х на руйнування кapiecом [8]. Таким чином, властивост саме цiлicного оpгaнiзмy, а не iзольовaноi мiкpобiоти, що оточуе окpемi зуби, повиннi бути тд пpицiлом нayковцiв. Як зазначае Е.В. Беляев [1] вдосконалення методiв дiaгноcтики й лiкyвaння кapiecy в наш час неможливе без врахування антропо-генетичного шдходу.
Метою роботи було визначення значення генетичного внеску соматично здорових чоловшв Укра!ни вiком 19 - 35 роюв, уражених кapiecом залежно вiд piвня його iнтенcивноcтi, у результуючу попyляцiйно! типологi! деpмaтоглiфiки шляхом вияву acоцiaцiй мiж показниками пальцево! деpмaтоглiфiки, як генетичними маркерами схильносп, та iнтенcивнicтю ураження кapiecом певного piвня.
Матерiал та методи дослщження. На бaзi кафедри дитячо! стоматологи й науково-доcлiдного центру Вшницького нaцiонaльного медичного yнiвеpcитетy iменi М.1. Пирогова проведено анкетування бiльш, шж 3500 чоловiкiв вiком вiд 19 до 35 роюв iз piзних pегiонiв Укра!ни для встановлення соматично здорових ошб за допомогою спещального скриншг-опитувальника [4]. У результат було вiдiбpaно 410 соматично здорових чоловшв у третьому поколiннi мешканщв вiдповiдних pегiонiв Укра!ни.
Уciм !м за допомогою cпецiaльного опитувальника проведено aнaлiз медико-cоцiaльних фaктоpiв умов життя, показниюв використання зacобiв догляду порожнини рота та суб'ективно! оцiнки стану тканин пародонту, результати яких вказують на досить високу одноpiднicть вибipок соматично здорових чоловiкiв iз piзних pегiонiв Укра!ни [9-11].
Комiтетом з бюетики Вiнницького нaцiонaльного медичного ушверситету iменi М.1. Пирогова встановлено, що проведеш доcлiдження не суперечать основним бюетичним нормам Гельciнcько! деклapaцi!, Конвенци Ради Свропи про права людини та бюмедицину (1977), вiдповiдним положенням ВООЗ та законам Укра!ни (протокол № 8 вщ 10.09.2013).
Для виконання поставлено! мети були використаш нacтyпнi методи доcлiдження: вивчення стоматолопчного статусу (повне cтомaтологiчне обстеження); конусно-променева комп'ютерна томогpaфiя (за допомогою КТ Veraviewepocs 3D Morita) включала визначення стану пеpiaпiкaльних тканин, коронки та шийки зуба (нaявнicть прихованих карюзних порожнин). Iнтенcивнicть ураження зyбiв кapiecом при поcтiйномy пpикyci визначали за шдексом КПВ, де К -кшьюсть зyбiв, уражених кapiecом та його ускладненнями; П - кшьюсть пломб; В - кiлькicть видалених зyбiв. Оцiнкa piвня зaхвоpювaноcтi кapiecом здiйcнювaлacь на оcновi кpитеpi!в штенсивност кapiecy Глобального банку cтомaтологiчних даних ВООЗ [3] для дорослого населення: 0,2 - 1,5 - дуже низький показник; 1,6 - 6,2 - низький; 6,3 - 12,7 - середнш; 12,8 - 16,2 -високий; 16,3 та вище - дуже високий показник штенсивност кapiecy зyбiв. Деpмaтоглiфiчне дослщження виконане за методикою H. Cummins i Ch. Midlo [12]. Вщбитки пальщв киcтi отримували за допомогою типографсько! фарби на лиcтi паперу [5]. Статистична обробка отриманих результат проведена в пакет «STATISTICA 6.1» (належить НДЦ ВНМУ iменi М.1. Пирогова, лщензшний № BXXR901E246022FA).
Результати дослщження та ïx обговорення. Проведено поpiвняння показниюв пальцево1' деpмaтоглiфiки чоловiкiв загально1' групи та загальних груп з piзним piвнем iнтенсивностi ypaженостi кapieсом з yсiх aдмiнiстpaтивних pегiонiв Украши. Встановлено, що достовipнi вiдмiнностi мiж вказаними групами демонструють лише яюсш показники пальцево1' деpмaтоглiфiки. Нaйбiльшy кшьюсть достовipних вiдмiнностей (б з 10-ти показниюв) серед груп з piзним piвнем iнтенсивностi ypaженостi кapieсом поpiвняно iз загадьною групою демонструе загальна група чоловiкiв iз дуже високим piвнем iнтенсивностi ypaженостi кapieсом ^ПВ5). Виявленi достовipнi вiдмiнностi стосуються частоти дводельтових i piдкiсних вiзеpyнкiв. Так, якщо чоловiкaм загально1' групи притаманна локaдiзaцiя дводельтових вiзеpyнкiв на IV падьщ (33,S %) i не характерна для III пальця право1' кистi (б,5 %), то y чоловшв з дуже високим piвнем iнтенсивностi ypaженостi кapieсом, навпаки, y 3 рази рщше фiксyються центрадьш кишенi на IV пaдьцi (10,0 %) та бшьш, нiж y 2,5 рази частше зyстpiчaються завитки на III пальщ право1' кист (1б,7 %). На лiвiй кист y чоловшв з дуже високим piвнем iнтенсивностi ypaженостi кapieсом дводельтовi вiзеpyнки зyстpiчaються чaстiше, нiж y чоловшв загально1' групи: так, y 2 рази частше зyстpiчaються подвшш петлi на I пaдьцi (33,3 % проти 1б,3 %) та y 3 рази частше -завитки на IV пальщ (13,3 % проти 4,5 %). Слщ зазначити наявне виражене порушення бшатерально1' aсиметpiï дводельтових вiзеpyнкiв IV пальця: сшввщношення вiзеpyнкa право: лiво y загадьнш гpyпi чоловiкiв становить бшьш, шж 7 до 1, a y чоловшв з дуже високим piвнем iнтенсивностi ypaженостi кapieсом приблизно 1 до 1. Що стосуеться вiзеpyнкiв, якi зyстpiчaються з найменшою частотою в попyляцiï, то y чоловшв з дуже високим piвнем iнтенсивностi ypaженостi кapieсом спостеpiгaeться перебшьшення ix частоти: y 3 рази частше зyстpiчaються випaдковi вiзеpyнки на I пальщ право].' кисп (13,3 % проти 4,5 %) та бшьш часто - дуги на V пальщ лiвоï кист (20,0 % проти S,S %) поpiвняно iз загальною групою чоловiкiв.
Виявлеш також достовipнi вiдмiнностi мiж чоловшами зaгaльноï групи та зaгaдьноï групи з високим piвнем iнтенсивностi ураженост кapieсом (ЕПВ4) за частотою яюсних покaзникiв пaдьцевоï деpмaтоглiфiки, якi полягають y бшьшш чaстотi (y 10 paзiв) paдiaдьниx петель на III пальщ та бшьшш частот ульнарних петель на IV пальщ пpaвоï кист y чоловшв з високим piвнем iнтенсивностi ypaженостi кapieсом. Незнaчнi достовipнi вiдмiнностi виявленi мiж чоловiкaми зaгaльноï групи та зaгaльноï групи з дуже низьким piвнем iнтенсивностi ураженост кapieсом (ЕПВ1), якi полягають y бшьшш частот (y 2 рази) випадкових вiзеpyнкiв на IV пальщ лiвоï кист y чоловшв з дуже низьким piвнем iнтенсивностi ураженост кapieсом. Мiж чоловiкaми зaгaльноï групи та загальних груп з низьким ^ПВ2) та сеpеднiм (ЕПВ3) piвнями iнтенсивностi ypaженостi кapieсом достовipниx вщмшностей не виявлено.
Отpимaнi результати пов'язаш iз pозподiлом осiб з piзними piвнями iнтенсивностi ypaженостi кapieсом в популяци, оскiльки частка осiб з низьким та середшм piвнями штенсивност ypaженостi кapieсом в популяци Украши, за нашими даними, вщображеними в кшькост обстежених осiб в piзниx групах, е нaйбiльшою.
Проведено також поpiвняння покaзникiв пaльцевоï деpмaтоглiфiки мiж загадьними групами чоловiкiв, якi вiдpiзнялись мiж собою за piвнем штенсивност ураженост кapieсом, вiдiбpaниx з ушх aдмiнiстpaтивниx pегiонiв Укpaïни. Встановлено, що найбшьшу кiлькiсть достовipниx вiдмiнностей демонструють групи чоловшв з сеpеднiм ^ПВ3) i низьким (KПВ2) (5 з 10-ти яюсних покaзникiв пaдьцевоï дерматогтфши та 1 - кiлькiсниx), з середшм ^ПВ3) i дуже високим (ЕПВ5) (5 з 10-ти якiсниx показниюв пaльцевоï деpмaтоглiфiки) та з дуже низьким (ЕПВ1) i дуже високим (ЕПВ5) piвнями iнтенсивностi ypaженостi кapieсом (4 з 10-ти якiсниx показниюв пaльцевоï деpмaтоглiфiки та 1 - кiлькiсниx). Зазначимо, що переважна кшьюсть виявлених вщмшностей стосуються якiсниx, а не кшьюсних покaзникiв пaдьцевоï деpмaтоглiфiки.
Так y чоловшв з сеpеднiм piвнем штенсивност ураженост кapieсом поpiвняно з низьким достовipно чaстiше зyстpiчaються завитки на III пальщ пpaвоï кистi (y 4 рази), ульнарш петлi - на IV i V пальцях лiвоï кист та достовipно рщше - випaдковi вiзеpyнки на V пальщ обох кистей. При цьому y чоловшв з сеpеднiм piвнем iнтенсивностi ypaженостi кapieсом значення гребшцевого рахунку V падьця лiвоï кист переважае над таким пpaвоï, a y чоловшв з низьким - навпаки, гребшцевий рахунок цього пальця бшьший на пpaвiй, нiж на лiвiй кистi. Отриманий результат обумовлений бiльшою eмнiстю петлi поpiвняно з випадковим вiзеpyнком, яка на цьому пальщ частше зyстpiчaeться y чоловшв з сеpеднiм piвнем iнтенсивностi ураженост кapieсом.
У чоловiкiв з середшм piвнем iнтенсивностi ypaженостi кapieсом поpiвняно з дуже високим майже y 4 рази достовipно чaстiше зус^чаються центpaльнi кишенi на IV пальщ та
рщше - випадков1 в1зерунки на I пальщ право! кисп; у 2,5 рази часпше - випадков1 в1зерупки на III пальщ та у стшьки ж раз1в рщше - подвшш петл на I пальщ та дуги на V пальщ л1во! кисп.
У чоловшв з дуже високим р1внем iитеисивиостi уражеиосп кар1есом порiвияио з дуже иизьким у 3 рази рщше зустрiчаються центральт кишеиi иа IV пальцi право! кисп, иа III пальцi право! кисп зустрiчаються завитки (16,7 %), в той час як у чоловшв з дуже низьким рiвнем воии ие трапляються; иа твш кистi иа I пальцi у 4 рази часпше зустрiчаються подвшш петш, иа IV пальцi у 3,5 рази рщше - випадковi вiзерунки, що супроводжуеться практично швелюваииям у р1зиищ гребiицевого рахуику V пальця мiж показииками право! та лiво!' кистi, в той час як у чоловшв з дуже низьким рiвнем гребiицевий рахуиок цього пальця иа правш кистi переважае иад таким лiво!.
Отримаиi результати мають прогиостичие значения, оскшьки за встаиовлеиою типолопчиою картиною дерматоглiфiки вииикае можливють прогнозу розвитку карiесу у соматично здорових чоловiкiв для вшового промiжку 19-35 рокiв середиього чи иизького, середиього чи дуже високого та дуже иизького чи дуже високого рiвня штеисивиост уражеиосп.
1. Дерматоглiфiчна популяцшиа типологiчиа картииа соматично здорових чоловшв формуеться переважио за рахуиок геиетичиого виеску ошб з иизьким та середшм рiвнями штеисивиосп уражеиостi карiесом. Найбiльшi вiдхилеиня дерматоглiфiчно! типологi! вiд популяцiйио! зафiксоваиi у чоловшв з дуже високим рiвнем штеисивиосп уражеиостi карiесом, що полягають у змш частот дводельтових i рiдкiсиих вiзеруикiв: у иих бшьш часто зустрiчаються завитки иа III пальщ, у 3 рази часпше фшсуються цеитральиi кишеиi иа IV пальщ право! кистц у 2 рази рщше -подвшш петш иа I та у 3 рази часпше - завитки иа IV пальцях лiво! кисп, а також у 3 рази часпше зустрiчаються випадковi вiзерунки иа I пальщ право! кисп та бшьш часто - дуги иа V пальщ лiво! кисп; спостерпаеться виражене порушення бiлатеральио! асиметрi! дводельтових вiзерункiв IV пальця, якi зустрiчаються практично з одиаковою частотою иа правш i лiвiй кистях.
2. Видшеш комплекси озиак пальцево! дерматоглiфiки, пов'язаш iз можливими варiаитами розвитку карiесу за рiвием iитеисивиостi уражеиостi: середнш ^ иизький, середиiй ^ дуже високий та дуже иизький ^ дуже високий: - наявшсть завитка иа III пальщ право! кист^ ульнарних петель - иа IV i V пальцях лiво! кисп та вщсутшсть випадкових вiзеруикiв иа V пальщ обох кистей свщчить иа користь розвитку карiесу середиього, а ие иизького рiвня штенсивносп ураженосп карiесом; - у випадку наявносп центрально! кишенi на IV пальщ та вщсутносп випадкового вiзерунку на I пальцi право! кисп, наявносп випадкового вiзерунка на III пальщ, вщсутносп подвшно! петлi на I пальщ та дуги на V пальщ лiво! кисп розвиваеться карiес середиього, а не дуже високого рiвня штенсивносп ураженосп; - наявшсть завитка на III пальщ та вщсутшсть центрально! кишеш на IV пальщ право! кисп, наявшсть подвшно! петш на I пальщ та вщсутшсть випадкового вiзерунка на IV пальщ лiво! кисп асощюеться iз розвитком карiесу з дуже високим, а не з дуже низьким рiвнем штенсивносп ураженосп.
Перспективи подальших дослгджень полягають у можливостi передбачення розвитку карiесу того чи тшого рiвня iнтенсивностi на iндивiдуальному рiвнi задля вжиття своечасних попереджувальних л^вально-профтактичних заходiв.
1. Беляев Е. В. Антропогенетичш фактори виникнення кар1есу у практично здо-рових мюьких юнаюв 1 д1вчат Подшьського репону Укра!ни : автореф. дис. ... канд. мед. наук : спец. 14.03.01 «Нормальна анатом1я» / Е.В. Беляев. -Вшниця, - 2007. - 21 с.
2. Брагин А. В. Клинико-физиологический статус лиц с различной устойчивостью к кариесу зубов и заболеваниям пародонта (механизмы резистентности, основы системной профилактики и комплексного лечения) : автореф. дис. ... д-ра мед. наук : спец. 14.00.21 «Стоматология» / А. В. Брагин. - Омск, - 2008. - 40 с.
3. Волков Е. А. Терапевтическая стоматология: учебник. В 3 ч. Часть 1. Болезни зубов / Е. А. Волков, О. О. Янушевич // - Издательство: ГЕОТАР-Медиа, - 2013. - 168 с.
4. Даниленко Г. М. Ппешчна скриншг-оцшка впровадження здоров'яформуючих шновацш у загальноосв^шх навчальних закладах / Г. М. Даниленко, Л. Д. Покроева, I. С. Кратенко [та ш.] // - Харюв, - 2006. - 76 с.
5. Гладкова Т. Д. Кожные узоры кисти и стопы обезьян и человека / Т.Д. Гладкова // - М.: Наука, - 1966. - 151 с.
6. Година Е. З. Динамика процессов роста и развития у человека: пространственно-временные аспекты : дис. ... д-ра биол. наук : спец. 03.00.14 «Антропология» / Е.З. Година. - М., - 2001. - 383 с.
7. Леус П. А. Перспективы искоренения кариозной болезни / П.А. Леус // Предиктивность в фундаментальной и клинической стоматологии : Материалы V Научно-практической конференции Ассоциации стоматологов Приднестровья, 1 нояб. 2013 г. - Тирасполь : Изд-во Приднестровского ун-та, - 2013. - С. 9-15.
8. Окушко В. Р. Проблема кариеса с позиций естественно-научной фактологии / В.Р. Окушко // Предиктивность в фундаментальной и клинической стоматологии : Материалы V Научно-практической конференции Ассоциации стоматологов Приднестровья, 1 нояб. 2013 г. - Тирасполь : Изд-во Приднестровского ун-та, - 2013. - С. 4-9.
9. Шшкарук-Диковицька М. М. Медико-сощальш фактори умов життя соматично здорових чоловшв i3 рiзних природних та адмшютративних репошв Укра'ши / М. М. Шшкарук-Диковицька // Biomedical and biosocial anthropology. - 2012. - № 19. - С. 248-254.
10. Шшкарук-Диковицька М. М. Показники використання засобiв догляду порожнини рота соматично здорових чоловшв i3 рiзних репошв Укра'ши / М.М. Шшкарук-Диковицька // Украшський медичний альманах. - 2012. - T. 15, № 5. - С. 164-169.
11. Шшкарук-Диковицька М.М. Показники суб'ективно! оцшки стану тканин пародонту в соматично здорових чоловшв i3 рiзних репошв Укра'ши / М.М. Шшкарук-Диковицька // Украшський медичний альманах. - 2012. - Т. 15, № 6. - С. 184-187.
12. Cummins H. Finger Prints, Palms and Soles. An Introduction to Dermatoglyphics / H. Cummins and Ch. Midlo. -Philadelphia, - 1961. - 300 p.
К ВОПРОСУ О ГЕНЕТИЧЕСКОМ СОСТАВЛЯЮЩЕЙ В ПОРАЖЕНИИ ЗУБОВ КАРИЕСОМ РАЗНОЙ
ИНТЕНСИВНОСТИ Борисенко А. В., Шинкарук-Диковицкая М. М.
Установлено, что результирующая популяционной типологии дерматоглифики соматически здоровых мужчин Украины в возрасте 19 - 35 лет, пораженных кариесом, формируется преимущественно за счет генетического вклада лиц с низким и средним уровнем интенсивности поражения кариесом, а наибольшие отклонения значений от среднепопуляционных присущи мужчинам с очень высоким уровнем интенсивности поражения кариесом, что проявляется в изменении частот двудельтовых и редкостных узоров. Выделены комплексы признаков пальцевой дерматоглифики, связанные с возможными вариантами развития кариеса по уровню интенсивности поражения: средний ^ низкий, средний ^ очень высокий и очень низкий ^ очень высокий.
Ключевые слова: кариес, интенсивность поражения, дерматоглифика, соматически здоровые мужчины.
Стаття надшшла 9.10.2014 р.
TO THE QUESTION OF GENETIC COMPONENT AFFECTION TEETH BY CARIES OF DIFFERENT INTENSITY Borisenko A. V., Shinkaruk-Dikovitskaya M. M.
Found that the resulting typology population dermatoglyphics somatically healthy men in Ukraine aged from 19 to 35 years, affected by caries, thrived on the genetic contribution of people with low and medium levels of infestation intensity of caries, and the largest deviation values from the average population inherent in men with very high intensity of infestation caries, is to change the frequency two-delta and rare patterns. Dedicated facilities finger dermatoglyphics traits associated with variations of tooth decay in terms of the intensity of infestation: average ^ low, medium ^ very high and very low ^ very high.
Key words: dental caries, intensity affection, dermatoglyphics, somatically healthy men.
Рецензент Петрушанко Т.О.
УДК 612.13:617.584:616-053.2/.5:616-071.3
КОРЕЛЯЦП ПОКАЗНИК1В РЕОВАЗОГРАМИ СТЕГНА З АНТРОПОМЕТРИЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ У ЗДОРОВИХ М1СЬКИХ П1ДЛ1ТК1В ЕКТО-МЕЗОМОРФНОГО
СОМАТОТИПУ
У практично здорових хлопчиюв екто-мезоморфного соматотипу переважна бшьшють зв'язюв показниюв периферично! гемодинамки за даними реовазограми стегна з антропо-соматотиполопчними параметрами тша були зворотшми. У дiвчаток екто-мезоморфного соматотипу, за даними реовазограми стегна, на вщмшу вщ хлопчиюв аналопчного соматотипу, достовiрнi зв'язки рiвномiрно роздшеш на прямi та зворотш. Найбшьша юльюсть зв'язюв iз конституцшними показниками у хлопчиюв зафксована для: ампл^уди швидкого кровонаповнення й систолiчноi' хвил^ середньо! швидкост повшьного кровонаповнення, базового iмпедансу та показника тонусу артерш крупного калiбру. У дiвчаток найбшьша юльюсть зв'язюв з конституцшними показниками зафксована для: тривалосп повшьного кровонаповнення й висхщно! частини реовазограми та показника сшввщношення тонуЫв артерш. Серед конституцшних показниюв як у хлопчиюв, так i дiвчаток найбшьша юльюсть зв'язюв встановлена з: обхватними розмiрами тша, товщиною шюрно-жирових складок, показниками компонентного складу маси тша, поперечними розмiрами тулуба, висотою антропометричних точок та з габаритними показниками тша.
IGii040Bi слова: реовазограф1я, кореляцп, хлопчики, д1вчатка, соматотип.
Робота е фрагментом НДР "Розробка нормативних критерйв здоров'я pi3Hux вжових та статевих груп населення на основi вивчення антропогенетичних та фiзiологiчних характеристик оргатзму з метою визначення маркерiв мультифакторiальних захворювань (тдлтковий вж)" (№ державноi реестрацн: 0113U008992).
За останш роки накопичений великий матер1ал, що свщчить про конституцшно-генетичш схильносп людини до деяких захворювань. При цьому, конституцюнальний шдхщ, на думку Н.А. Корнетова [4], дозволяе знаходити точки перетину бюлопчних основ людини з чинниками, що зумовлюють виникнення певних захворювань. 1ндивщуальна мшливють людини й географ1чна зумовлешсть конституцюнальних ознак дають можливють диференцшовано тдходити до характеристики норми, приймаючи за норму т величини, яю найбшьш адекватш даним умовам [3,
