CC BY
10
УДК 616.441-006.5-053.6:575.1
Н.В. Багацька, 1.Г. Деменкова, Л.1. Глотка
ГЕНЕТИЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ДИФУЗНОГО НЕТОКСИЧНОГО ЗОБА У П1ДЛ1ТКОВОМУ В1Ц1
ДУ «1нститут охорони здоров'я dimeü та п1дл1тюв АМН Украни», Харкв
ВСТУП
Сьогодн особливу увагу науков^в привертае проблема дифузного нетоксичного зоба (ДНЗ) у пщ-лп"юв. Надзвичайно важливими е питання щодо причин виникнення ДНЗ, серед яких визначають чинники спадковостi та етюлопчы чинники, тобто природнi зобогени [13, 17, 21], як можуть проявля-тися лише за умов слабкого йододефщиту [14]. У роботi [15] показано, що, крiм йодного дефщиту, ДНЗ може виникати внаслiдок дм таких чинникiв, як палiння, вживання окремих л^арських препаратiв, емоцiйний стрес, хрошчш шфекцм та негативнi змши харчування населення. Велике значення мають стать, вiк i наявнiсть спадковоТ схильностi до автоiмунних захворювань [7, 12].
Результатами молекулярно-генетичних дослщ-жень доведено, що основою генетичноТ схильносп до розвитку зоба е гетерозиготне носшство мута-цiй, яке призводить до порушення рiзних етапiв синтезу i транспорту тиреоТдних гормонiв, а саме: гетерозиготне носiйство мутацiй, що призводить до зниження ефективносл гормонопоезу; альтерна-тивний сплайсинг мДНК; рiзнi ген-геннi взаемо-зв'язки, у тому чи^ й мультиалельний взаемо-зв'язок у будь-якому локуа, що вщповщае за транспорт йоду [1, 20, 22]. Разом iз тим, прямi докази ролi рiзних варiантiв носiйства тих або iнших мута-цiй у патогенезi формування спадковоТ схильносп до зоба вщсутш. Встановлено кнування гешв-кандидатiв, мутаци в яких спричиняють формування патологи щитоподiбноТ залози (ген Ыа-1-сим-портеру, натрш-йодидного симпортеру, пошкод-ження якого призводить до втрати щитоподiбною залозою властивостi пiдтримувати градiент концен-траци йоду мiж залозою та кров'ю; ген тиреоТдноТ пероксидази, мутаци в якому порушують процес окислення йоду до активноТ форми; ген тироксин-зв'язуючого глобулiну та ген рецептора ТТГ) [6].
Роль генетичних чинниюв у формуванн зоба також пщтверджено у родинних i близнюкових дослщженнях. Доведено високу ймовiрнiсть фор-
мування зоба у нащадкГв за умов накопичення патологи щитоподГбно' залози у батькГв. Значна увага дослщниюв останнiми роками придiляeться вивчен-ню iмуногенетичних маркерiв схильностi до патологи ендокринно'Г системи, а саме захворювань щитоподГбно' залози — хронГчного лГмфоцитарно-го тирео'диту [10] та дифузного токсичного зоба [16]. Встановлено асо^аци мiж певними генами головного комплексу пстосумкносп (HLA-DQR, HLA-B8, HLA-B15, HLA-D3 та iншими), якi кодують спрямованiсть i вираженiсть iмунних реакцш, i тиреопатiями [18, 25, 26]. Також визначено роль антигеыв системи HLA, вщповщальних за спадкову схильнкть до нетоксичного дифузного зоба у дГтей, якi потерпiли внаслiдок авари на ЧАЕС [9]. Асоцiацiю певних антигеыв, зокрема DR5, пов'язано з роз-витком ппертрофГчноТ, а DR3 — атрофГчно' форми автоiмунного тирео'диту. В окремих роботах до-слщжувалися iмуногенетичнi та дерматоглiфiчнi маркери схильносп до порушень статевого дозри вання у хлопчикГв [2, 3, 8] i до дифузного нетоксичного зоба, який сформувався на тлГ затримки статевого розвитку [11]. Визначено певн дермато-глiфiчнi показники у пщлткГв iз ДНЗ, якi можуть використовуватися у прогнозi ДНЗ за умов «еко-патогенiв» iз вщмежуванням групи ризику щодо ДНЗ [4, 5]. Разом iз тим, наразi недостатньо робiт, присвячених визначенню ролi генетичних чинникiв у формуваннi ДНЗ i пошуку маркерiв схильностi до фа патологГ'' у пiдлiткiв пубертатного вГку.
Зазначене вище обумовило мету даного до-слiдження — визначення ролГ генетичних чинникГв у формуванн дифузного нетоксичного зоба у про-бандiв обох статей пГдлГткового вку.
МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ
Генеалогiчний аналiз проведено у 38 родинах пщлГтюв 13-17 рокГв обох статей Гз ДНЗ за П. Харпером. АналГзували три ступеня спорГдненостГ з пробандом: I ступшь — батьки, матерГ, брати, сестри; II ступГнь — бабуа, дГдусГ, дядьки, тГтки; III
ступшь — двоюрщы брати та сестри, прабабус та прадщи.
Вивчення частотного розподту антигенiв систе-ми HLA I класу проведено у 28 пщлГтюв i3 ДНЗ i 731 здорового донора, мешканцiв м. Харкова. HLA-фенотип встановлювали у стандартному двосту-пеневому мiкролiмфоцитотоксичному тест за Терасакi у модифГкацГ'' Ж. Доссе [23, 24]. Вико-ристовували HLA-гiстотипуючi сироватки Санкт-Петербурзького НД1 гематологи i переливання кровi (Рося). Дослiджувaли 20 специфiчностей локусу А, 37 — локусу В. ЛГмфоцити для пстотипу-вання видГляли з дефГбриновано' кровГ методом флотаци на грaдieнтi фiкол-верогрaфiн.
Дермaтоглiфiчнi дослiдження проведено у 33 хлопчикГв Гз ДНЗ. За контроль брали дерматоглГфГч-н вГдбитки 90 здорових хлопчикГв-пГдлГткГв 14-17 рокГв, мешканцГв м. Харкова. Застосовували методику, запропоновану H. Cummins, Ch. Midlo [19], з урахуванням унГфГковано''' Лондонсько' класиф^аци з дерматоглГфГки. ДерматоглГфи аналГзували за 49 ктьккними (вГдстанГ мГж пальцевими й осьовим трирадГусами, кути, гребеневий рахунок на долонях i пальцях, кГлькГсть трирадГусв i дельт) i якГсними (вГзерунки на долонях i пальцях, варГацГ'' долонних складок, закГнчення головних долонних лшш) показниками на лГвГй i правГй руцГ окремо та сумар-но на обох руках. У комплекс дерматоглГфГчних характеристик проводили пщрахунок ГндексГв Фуругати (спГввГдношення завиткГв i петель — W/L х 100), Данкмейера (спГввГдношення дуг i завиткГв — A/W х 100), Пола (спГввГдношення дуг i петель — A/L х 100) i дельтового (L + 2W/A + L + + 10W) за М.В. Волоцьким.
Математичну обробку отриманих даних проведено за допомогою пакетГв статистичних програм «SPSS Statistics 17,0», «Excel». Для оцшки вГрогщносл вщмшностей мГж ознаками застосовували пара-метричнГ (критерГй Стьюдента) та непараметричнГ (критерГй х2) методи.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
За даними генеалопчного аналГзу спадкова схильнГсть до захворювань щитоподГбно' залози виявлялася у 23 родинах пробандГв Гз ДНЗ, що скла-ло 60,5%. У родинах пробандГв Гз ДНЗ найчаспше захворювання щитоподГбно' залози визначалися у родичГв I ступеня (11,9%), рщше у родичГв II ступеня (7,3%) i найрщше — у родичГв III ступеня спорщне-ностГ з пробандом (3,3%). Тобто, захворювання щитоподГбно' залози часпше рееструвалися у роди-
чiв I ступеня спорщненосп порiвняно з родичами II (р>0,05) i III (р<0,05) ступенiв спорiдненостi. Дослiджуючи частоту виявлення хвороб щитопо-дiбно''' залози серед родичiв рiзних категорiй, ми встановили, що вiрогiдно частiше хвороби щитопо-дiбноí залози визначалися у матерiв пробандiв порiвняно з батьками (21,1% у матерiв i 2,6% у бать-кiв, р<0,001); у бабусь порiвняно з дiдусями (18,4% i 0,0% вiдповiдно, р<0,001), у ток порiвняно з дядьками (8,9% i 0,0% вiдповiдно, р<0,05). Частота патологи щитоподiбноí залози у двоюрщних сибсiв визначалася лише в 1,0% випадюв, найчастiше — у прабабусь порiвняно з прадiдами (11,9% i 0,0% вщ-повiдно, р<0,01).
Вивчення частоти порушень статево''' системи у родинах хворих на ДНЗ свщчило про високу частоту патологи статево''' системи у родичiв I ступеня (13,0%) порiвняно з родичами II (1,2%) i III (0,5%) ступеыв спорiдненостi (р<0,001). Серед порушень статево''' системи у родичiв рiзних категорiй спорщ-неностi вiрогiдно частiше рееструвалася затримка розвитку статево''' системи (ЗСР) у батьюв порiвня-но з матерями (23,7% у батьюв i 7,9% у матерiв, р<0,05). У родичiв iнших категорш порушення статево''' системи спостер^алися у поодиноких випад-ках (у 1,3% бабусь i дiдусiв; у 2,3% дядьев та у 1,0% двоюрщних сибав).
У тaблицi наведено частоту окремих багаточин-никових захворювань серед родичiв трьох ступенiв у родинах пробaндiв iз ДНЗ. У родичiв I ступеня спорщненосп з пробандом вiрогiдно чaстiше рееструвалися порушення репродуктивно' системи, ендо-криннi хвороби, захворювання шлунково-кишкового тракту. В окрему групу видтено захворювання щитоподiбно''' залози, як також визначалися чaстiше у родичiв I ступеня спорiдненостi, переважно у мaтерiв i сестер. Проте хвороби серцево-судинно' системи та онкопатолопя часп-ше виявлялися у родичiв II ступеня спорiдненостi (бабусь, дщуав), нiж у родичiв iнших категорш. Отже, за результатами генеалопчного aнaлiзу у родинах пробaндiв iз ДНЗ встановлено родинне накопичення багаточинникових захворювань, при-чому найчаспше пaтологiя щитоподiбно''' залози рееструвалась у родичiв-жiнок.
Анaлiз частотного розподiлу aнтигенiв системи HLA — А, В локусiв у хлопав iз ДНЗ показав, що найчаспше у локус А визначалися антигени А1 (28,6%), А2 (39,3%), А3 (21,4%), А24 (21,4%) та А32 (17,9%), вщповщно гены частоти цих антигеыв — 0,155; 0,221; 0,114; 0,114 та 0,094. У локус В найчаспше
траплявся антиген В8 (25,0%), генна частота якого склала 0,134. 1з пщвищеною частотою у локус В виявлялися також антигени В7 (17,9%), В8 (25,0%), В35 (17,9), гены частоти яких склали 0,094; 0,134 i 0,094 вщповщно.
Зiставлення результа^в гiстотипування антиге-нiв I класу системи HLA у хворих iз ДНЗ i здорових донорiв м. Харкова встановило пщвищену частоту носшства антигенiв А24 (21,4% у хворих проти 0,82% у здорових оаб; х2=36,7; р<0,001) i А26 (14,3% у хворих проти 0,96% у здорових оаб; х2=16,8; р<0,001) у локуа А та антигену В40 (25% у хворих проти 8,9% у здорових оаб; х2=4,1; р<0,05) у локуа В. У ходi вщбору нашстотыших вiдмiнностей у частотному розподЫ антигенiв системи ^А встанов-лено позитивнi та найвищi значення вiдносного ризику (RR) для антигеыв А24 (RR=32,4), А26 ^=17,7) i В40 (RR=3,5). Слiд вщзначити, що показ-ник атрибутивного ризику (5), який найточшше вiдображае наявнкть позитивних зв'язкiв мiж системою HLA i захворюванням, був найбтьшим для антигену А24 (5=0,21). З високою ймовiрнiстю можна припустити, що встановлен асофаци мiж антигенним складом тканин i дослiджуваною ендо-кринопа^ею можуть визначати специфiку взаемоди спадкових i довкiльних чинникiв, якi беруть участь у формуваннi щеТ патологи.
Аналiз дерматоглiфiчних особливостей у хлоп-чикiв iз ДНЗ порiвняно зi здоровими однолiтками свiдчить про статистичне зменшення вiдстаней «аЬ, ct, аЬ на правiй руцi, збiльшення гребеневого рахунка «Ьс» на обох руках, гребеневоТ ширини «а» на правш руцi. Вивчення вiзерункового фенотипу долонь у хлопчиюв iз ДНЗ порiвняно з таким у здорових хлопчиюв свiдчило про наявнiсть статистич-но значущих вiдмiнностей у частой вiзерунка AR/0 на тенарi (93,9% за ДНЗ проти 77,8% у здорових оаб, р<0,01); петель (^ на III мiжпальцевiй подушеч-
ц право''' руки (12,1% за ДНЗ проти 27,3% у здорових оаб, p<0,05); петель (L) (33,3% за ДНЗ проти 14,4% у здорових хлопчикГв, p<0,05), слщГв вГзерун-ка (V) (3,0 за ДНЗ проти 15,6% у здорових оаб, p<0,01) та вГзерунка id (0,0% за ДНЗ проти 11,1% у здорових оаб, p<0,01) на IV мГжпальцевш подушеч-цГ лГво' руки.
Серед вГзерункГв на пальцях статистично значу-щГ вГдмГнностГ встановлено у частой ульнарних петель (Lu) на III пальцГ (75,8% за ДНЗ проти 50,0% у здорових пщлГткГв, p<0,01) та завиткГв (W) на IV пальцГ лГво' руки (12,1% за ДНЗ проти 38,9% у здорових пщлГткГв, p<0,01). На II пальцГ право''' руки статистично значущГ вщмшносп встановлено у частой радГальних петель (LR) (6,1% за ДНЗ проти 17,8% у здорових оаб, p<0,05).
АналГзуючи частоту виявлення вГзерункГв на п'яти пальцях, встановили зменшення частоти W (13,9% за ДНЗ проти 25,1 % у здорових хлопчикГв, p<0,01) i збтьшення частоти Lu (69,1% за ДНЗ проти 60,4% у здорових хлопчикГв, p<0,05) на лГвш руцГ. На пальцях обох рук у хворих рщше рееструвалися W (21,5% за ДНЗ проти 29,7% у здорових хлопчикГв, p<0,01), часпше — Lu (53,3% за ДНЗ проти 44,9% у здорових хлопчикГв, p<0,01).
1ндекси Фуругати (43,5% за ДНЗ проти 58,2% у здорових хлопчикГв, p<0,01) i Данкмейера (25,8% за ДНЗ проти 12,9% у здорових хлопчикГв, p<0,01) на обох руках мали статистично значуще зменшен-ня у хлопчикГв Гз ДНЗ порГвняно зГ здоровими хлопчиками.
Закшчення головних лГнГй ABCD на долонях варГювали у хлопчикГв Гз ДНЗ порГвняно зГ здоровими пщлГтками: лГнГя А на лГвш руцГ рГдше закшчува-лася у 3-му полГ (21,2% за ДНЗ проти 41,1% у здорових хлопчикГв, p<0,05). Вивчення вГзерункового фенотипу пальцГв i долонь у хлопчикГв Гз дослщжу-ваною ендокринопатГею свщчило про наявнГсть
ПатологГя
I стушнь
n=92
II стушнь
n=246
III стушнь
n=183
Порушення репродуктивной системи (неплщнГсть I, II тощо) 7,6 ± 2,8 2,0 ± 0,9 0,5 ± 0,5 >0, 05 <0,05 >0,05
ЕндокриннГ хвороби 25,0 ± 4,5 13,0 ± 2,1 6,0 ± 1,8 <0 05 <0,05 <0,001
Захворювання щитоподГбно''' залози 11,9 ± 3,4 7,3 ± 1,7 3,2 ± 1,3 >0 05 <0,05 >0,05
р
р
р
3
Захворювання серцево-судинно''' системи 22,8 ± 2,6 28,5 ± 1,8 15,3 ± 2,7 >0,05 >0,05 <0,05
Онкопатолопя 0,5 ± 0,5 10,9 ± 1,9 6,6 ± 1,8 <0,001 <0,01 <0,001
Захворювання шлунково-кишкового тракту 16,3 ± 2,7 8,5 ± 1,8 2,7 ± 1,2 <0,05 <0,001 <0,01
Примтка: р1 — рГвень значущостГ вГдмГнностей мГж родичами I i II ступенГв спорГдненостГ; р2 — рГвень значущостГ вГдмГнностей мГж родичами I i III ступенГв спорГдненостГ; р3 — рГвень значущостГ вГдмГнностей мГж родичами II i III ступенГв спорГдненостГ.
Таблиця
Частота багаточинниковоТ патологи у род^в трьох ступенiв спорщненосп у родинах пробандiв iз ДНЗ, М±т,%
вфогщних вщмшностей, якi виражалися у 3MiHi кiлькiсних ознак (вiдстаней, KyTiB, гребеневого рахунку на долонi), частоти Bi3epyHKiB на пальцях i |^жпальцевих подушечках, значень iндексiв Фуругати та Данкмейера, частоти закiнчень го-ловних долонних лшш ABD.
Отже, з огляду на отриман данi можна вважа-ти, що наявнiсть виражених змш дерматоглiфiчних ознак за ДНЗ зумовлено, ймовiрно, взаeмодieю багатьох чинниюв: гормональною регyляцieю i метаболiчними процесами в оргаызм^ кiлькiстю гетерохроматину в ^тиы, довкiльними впливами тощо. Причому довктьы впливи можуть феноко-тювати весь шлях реaлiзaцiï асоцiативних зв'язюв мiж захворюванням i змiною дерматоглiфiчних параметрiв, запускаючи асоцiативний зв'язок або перед, або одночасно iз закладенням та форму-ванням гребшцево!' шюри. Змiна деяких дермато-глiфiчних параметрiв за дослщжувано!' патологи, зокрема гребеневого рахунку, може бути зумовле-ною модифiкyючим впливом статевих хромосом у зв'язку з тим, що Х-хромосома мктить гени, детер-мiнyючi нормальний розвиток потових залоз, одного з елеменлв гребшцево!' шкiри, а ^м того, в Х- та Y-хромосомах розташовано гени, вщпови дальнi за ростовi процеси, що визначають гормо-нальну статеву конститyцiю iндивiда, на ™i якоТ вiдбyваeться утворення паптярних гребенiв. У свою чергу, статевi хромосоми виступають як якк-ний (детермшуючий нормальний перебiг гктоге-незу) та ктьккний (через систему керуванням ростом) модифкатор у розвитку паптярних гре-бенiв. Необхiдно враховувати й тзню реплiкацiю ДНК С-гетерохроматину, внаслщок чого вщбува-еться yповiльнення швидкост розподiлy клiтин у подушечках пальщв в онтогенезi, що, у свою чергу, призводить до зменшення тотального гребеневого рахунку, а можливо, й до шших змш у дермато-глiфiчних ознаках хворих.
ВИСНОВКИ
1. Спадкова схильнкть до захворювань щитопо-дiбноï залози у родинах пробандiв iз ДНЗ складала 60,5%. У родоводах хворих встановлено родинне накопичення багаточинникових захворювань, у тому чи^ — статево!' системи та щитоподiбноï залози; патолопя щитоподiбноï залози виявлялася переважно в осб жшочоТ стaтi, тодi як порушення статевоТ системи — в оаб чоловiчоï стат I-III ступе-нiв спорщненосп з пробандом.
2. У хлопчиюв iз ДНЗ встановлено статистично
значуще пiдвищення aнтигенiв HLA А24, А26 i В40 порiвняно зi здоровими особами.
3. Визначено, що для хворих на ДНЗ характеры певн особливосл вiзерункового фенотипу, а саме змша кiлькiсних (вiдстaнi, кути, гребеневий рахунок на долонях) та яккних (характер вiзерункiв на пальцях i мiжпaльцевих подушечках, iндекс Фуругати, зaкiнчення головних долонних лiнiй АВD) ознак порiвняно з такими у здорових хлопчиюв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Айала Ф. Современная генетика / Ф. Айала, Дж. Кайгер. — М., 1987. — 312 с.
2. Багацька Н.В. Генетичн1 фактори у виникненн порушень статевого розвитку у хлопц1в-шдл1тк1в: авто-реф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора бюл. наук: спец. 03.00.15 «генетика» / Н.В. Багацька. — Х., 2004. — 40 с.
3. Багацька Н.В. Принципи медико-генетичного кон-сультування при затримц1 статевого розвитку у хлопчик1в / Н.В. Багацька, 1.Г. Деменкова // Ф1зюлопя та патолопя становлення чолов1чоТ статево''' систем: матер1али симп. — Х., 2002. — С. 43-48.
4. Власенко М.В. Дерматогл1ф1чн1 показники як маркер генетично'' схильносл до дифузного нетоксичного зоба у шдл1тк1в / М.В. Власенко // Ендокринолопя.
— 2007. — Т. 12, № 1. — С. 68-72.
5. Власенко М.В. Дифузний нетоксичний зоб у п1дл1тк1в: ^енез, д1агностика, л1кування: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук: спец. 14.01.14 «ендокринолопя» / М.В. Власенко. — К., 2008. — 39 с.
6. Галкина Н.В. Диффузный эутиреоидный зоб (эпидемиология, этиология и патогенез, роль генетических факторов в развитии, лечение) / Н.В. Галкина, Н.В. Мазурина, Е.А. Трошина // Пробл. эндокринологии. — 2006. — №
4. — С. 49-56.
7. ГнатейкоО.З. Проблемы питання в д1агностиц1 авто-1мунних тирео'дилв у д1тей / О.З. Гнатейко, З.В. Осадчук // Здоровье ребёнка. — 2009. — Т. 16, № 1.
— С. 101-103.
8. Деменкова 1.Г. Генетична характеристика хлопц1в-шдл1тк1в 1з конституцюнальною формою затримки статевого розвитку: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 03.00.15 «генетика» / 1.Г. Деменкова. — К., 2002. — 20 с.
9. Дмитренко Е.А. 1муногенетична характеристика д1тей з нетоксичним дифузним зобом 1А-1Б ступеня щитопод1бно1 залози, як1 потерпти внаслщок аварп на ЧАЕС 2002 року: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук: спец. 14.03.08 <<1мунолопя I алерголопя» / О.О. Дмитренко. — К., 2002. — 20 с.
10. Кандрор В.И. Молекулярно-генетические аспекты тиреоидной патологии / В.И. Кандрор // Пробл. эндокринологии. — 2001. — Т. 47, № 5. — С. 3-10.
11. Особенности HLA-фенотипа у подростков с задержкой полового созревания на фоне диффузного нетоксического зоба / Е.И. Плехова [и др.] // Балтийский журн. современной эндокринологии.
— 2008. — № 1. — С. 46.
12. Роль спадковоТ схильностГ та середовищних факто-рГв у виникненн захворювань щитопод^ноУ залози у дггей, що зазнали шкщливого впливу хГмГчних ксе-нобютиюв / Осадчук З.В. [та ш.] // Проблеми медич-но'' науки та освГти. — 2002. — № 3. — С. 14-21.
13. Ужегова Г.Н. Болезни щитовидной железы / Г.Н. Ужегова. — М., 2008. — 180 с.
14. Фадеев В.В. Генетические факторы в патогенезе йододефицитного зоба / В.В. Фадеев, Н.А. Абрамова // Пробл. эндокринологии. — 2004. — Т. 50, № 1. — С. 51-55.
15. Функция щитовидной железы в процессе оздоровительных мероприятий у участников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС / Ю.Н. Богин [и др.] // Вестник новых медицинских технологий. — 2000.
— № 1. — С. 72-73.
16. Чистяков Д.А. Генетические маркеры диффузного токсического зоба / Д.А. Чистяков, К.В. Савостьянов // Пробл. эндокринологии. — 2001. — № 2. — С. 3-4.
17. ШилинД.Е. Заболевания щитовидной железы у детей и подростков в условиях йодной недостаточности и радиационного загрязнения среды: дисс... доктора мед. наук. / Д.Е. Шилин. — М., 2002. — 358 с.
18. Ban Y. The influence of human leukocyte antigen (HLA) genes on autoimmune thyroid disease / Y. Ban, T. Davits // S. Clin. Endocrinal. — 2004. — Vol. 57, Suppl. 2. — P. 82-89.
19. Cummins H. Finger printer palms and soles: In introduction to dermatoglyphics / H. Cummins, Ch. Midlo. — Philadelphia, 1961. — 298 p.
20. De Brackeleer M. Genetic factors in iodine deficiency disorders: a general review / M. De Brackeleer, G. Mayer, A. Chaventre // Coll. Anthropol. — 1998. — Vol. 22, N 1.
— P. 9-15.
21. Heimann H. Familial incidence of thyroid disease and anamnestic incidence of pubertal struma in 449 consecutive struma patients / H. Heimann // Acta Med. Scand. — 1966. — Vol. 179, N 1. — P. 113-119.
22. Kimura S. Human thyroid peroxidase: complete cDNA and protein sequence, chromosome mapping, and
identification of two alternately spliced mRNAs / S. Kimura [et al.] // Proc. Natl. Acad. Sci. USA. — 1987. — Vol. 84, N. 16. — P. 5555-5559.
23. Terasaki P.J. Manual tissue typing techniques / P.J. Terasaki. — Bethesda, 1970. — P. 42-45.
24. Terasaki P.J. Microdroplet assay of human serum cytotoxins / P.J. Terasaki, J. McClelland // Nature. — 1964. — N 204. — P. 998-1007.
25. Autoimmune thyroid disease susceptibility / Y. Tomer [et al.] // S. Clin. Endocrinol. — 2002. — Vol. 56, Suppl. 1. — P. 45-51.
26. Tomer Y. Autoimmune thyroid disease / Y. Tomer, Greenberg D., Villanueva R. // S. Clin. Endocrinol. — 2005. — Vol. 76, Suppl. 1. — P. 48-51.
РЕЗЮМЕ
Генетические особенности диффузного нетоксического зоба в подростковом возрасте Н.В. Багацкая, И.Г. Деменкова, Л.И. Глотка
С целью выяснения роли генетических факторов в формировании диффузного нетоксического зоба в подростковом возрасте были проведены клинико-генеалогические, иммуногенетические и дерматоглифи-ческие исследования у пробандов обоего пола. Установлено семейное накопление мультифакториаль-ных заболеваний среди родственников I-III степеней родства, выявлены особенности в частотном распределении HLA-антигенов 1-го класса и дерматоглифических показателях у обследованных лиц.
Ключевые слова: диффузный нетоксический зоб, HLA-антигены, дерматоглифические признаки, подростки.
SUMMARY
Genetic features of nontoxic diffuse goiter in adolescence
N. Bagatskaya, I. Demenkova, L. Glotka
To find out the role of genetic factors in formation of nontoxic diffuse goiter in adolescence there were carried out clinico-genealogic, immunogenetic and dermatoglyph-ic investigation of probands of both sex. In-family accumulation of multilateral diseases was established in the relatives of I to III degree of consanguinity. Some peculiarities were revealed the incidence of distribution of class I antigens of the HLA system and in dermatoglyphic characters in the persons examined.
Key words: nontoxic diffuse goiter, HLA antigens, der-matoglyphic characters, adolescents.
Дата надходження до редакцн 11.08.2010 р.
