CC BY
13
5. Project: Implementation of the New Law of Ukraine "On Higher Education". Available at: http://osvita.gov.ua/? page_id=552
УДК. DOI:
1. Вступ
Ефектившсть дшльносп освгтшх оргашзацш в Украш в перюд здшснення реформ багато в чому залежить в1д профес1онал1зму i особистосп кер1в-ника, який е носieм певного образу, iмiджу навчаль-ного закладу, здатний забезпечити його конкурен-тоздатнiсть в ^^reMi надання освiтнiх послуг, i фак-тично визначае обличчя загальноосвгтнього навчаль-ного закладу, дiяльнiсть педагопчного та учнiвського колективiв.
Змiни вимагають орiентацiï керiвникiв загаль-ноосвiтнiх навчальних закладiв на толерантну взае-модю, як на базис успiшного i ефективного управлш-ня. Виходячи iз специфiки працi керiвника загальноосвгтнього навчального закладу, одним з найваж-ливiших завдань, що стоять перед системою середньоï освiти, е створення сприятливих умов для формування
6. The Statute of the National Agency for Quality Assurance in Higher Education. Available at: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/244-2015-n
профестног толерантностi як професшно важливоï якосл фахiвцiв, працюючих з людьми.
Необидно вiдмiтити, що характеризувати суттсть поняття профестног толерантностi можна тшьки у взаемозв'язку з поняттям iншостi, або iншого (шших iдеалiв, представлень, переконань i так дал), тобто того, що вг^зняеться ввд власних установок лю-дини. Так1 ситуацiï часто виникають в управлшськш дiяльностi керiвника, адже погляди, вдеали i спосiб жит-тя його тдлеглих можуть вiдрiзнятися ввд вщповщних представлень управлiнця. Отже, можна сказати, що професшна толеранттсть е неодмшним атрибутом фаховоï дiяльностi кер1внишв, неввд'емною ланкою в професiйнiй взаемоди з шдлеглими та соцiальним сере-довищем. Вщповвдно актуальним являеться дослвджен-ня особливостей профеайно'1 толерантностi керiвникiв загальноосвттх навчальних 3aKnadie та ïï компонентiв.
Рекомендовано до публкацп д-р пед. наук, професор Олшник В. В.
Дата надходження рукопису 17.08.2015
Klyasen Nataliia, PhD, Head of Education Management, State Scientific Institution, «The Institute of innovation techniques and education content», of Ministry of Education and Science of Ukraine, Metropolitan Basil Lipkivskogo str., 36, Kyiv, Ukraine, 03035
Natalia Goncharenko, Candidate of Pedagogical Sciences, Senior Researcher, Department of project management, Institute of modernization of education content of Ministry of Education and Science of Ukraine, Metropolitan Basil Lipkivskogo str., 36, Kyiv, Ukraine, 03035
159.92.378:036.37.10 10.15587/2313-8416.2015.50678
ПСИХОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ТОЛЕРАНТНОСТ1 ДО ВЗАеМОДП 13 СУБ'еКТАМИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ ЯК ОДНОГО 3 КОМПОНЕНТ1В ПРОФЕСIЙНОÏ ТОЛЕРАНТНОСТ1 КЕР1ВНИК1В 3АГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ 3АКЛАД1В
© О. В. Брюховецька
Охaрaктеризовaнi показники толерaнтностi до взаемоди i3 суб'ектами навчально-виховного процесу. Емпiрично до^джено рiвень толерaнтностi до взаемоди i3 суб'ектами навчально-виховного процесу керiвникiв зaгaльноосвiтнiх навчальних зaклaдiв i ïï показниюв. Зроблено висновок про необхiднiсть розвитку толерaнтностi до взаемодИ' i-з суб 'ектами навчально-виховного процесу, як одного з важливих компонентiв професiйноï толерaнтностi керiвникiв зaгaльноосвiтнiх навчальних зaклaдiв, в системi пiслядипломноï педaгогiчноï освiти
Ключовi слова: толерaнтностi до взаемодИ' i-з суб'ектами навчально-виховного процесу, показники толерaнтностi до взаемоди iз суб 'ектами навчально-виховного процесу
The tolerance parameters to the interaction with the subjects of the educational process are characterized. The tolerance level to interaction with the subjects of the educational process by heads of secondary educational institutions and its performance is empirically investigated. The conclusion about necessity of tolerance development to the interaction with the subjects of the educational process as one of the important components of professional tolerance of heads of secondary educational institutions in the system of Postgraduate Education are made
Keywords: tolerance for interaction with educational process subjects, tolerance performance for interaction with educational process subjects
2. Аналiз лiтературних даних та постановка проблеми
Слад зазначити, що у працях психолопв е прям1 або непрям1 згадки про професшну толеранттсть (Г. Андреева, Г. Бардер, С. Бондирева, Р. Длтс, I. Дуб-ровша, I. Зимня, Р. Кочюнас, А. Маркова, Л. Мь тша, Р. Немов, А. Прихожан, К. Роджерс, О. Радчен-ко, А. Темницький, Р. Торосян, Т. Шаньшерова, Л. Шнейдер та шших) [1, 2]; про можлив1 контексти И прояву 1 розвитку (О. Асмолов, Г. Солдатова) [2, 3]. А. Демчук, Ю. 1рхша, Л. Коржакова, Ю. Макаров, О. Мороз, Ю. Поварьонков, С. Толспков, Т. Тре-т'якова, О. Шаюк [4] звернули увагу на особливосп професшно! толерантносп представник1в педагопч-но! сфери. Отже, можна зробити висновок про в1д-сутшсть единого загальноприйнятого розумшня по-няття професшно! толерантностi.
Ми розум1емо словосполучення «професшна толеранттсть керiвника загальноосвтнього нав-чального закладу» - як сукупносп титв толерантносп, характерних для фах1вця як компетентного професюнала, здатного ефективно реал1зовувати функцп управлшня, яка складаеться з трьох взаемо-пов'язаних компоненпв - власне управлiнська толе-рантнкть (толеранттсть до зовшшшх вплив1в на переб1г управлшсько! д1яльносп кер1вника, в тому числ1 пов'язаних 1з невизначешстю, змшами та про-фесшними стресами), толерантнкть до взаемоди ¿з суб'ектами навчально-виховного процесу (толерантшсть до р1зних сощальних, етшчних 1 професшних груп) та аутотолеранттсть (толерантшсть до себе як до освггянина та кер1вника).
Толеранттсть до взаемоди 13 суб'ектами навчально-виховного процесу - комплекс професшно важливих якостей кер1вника, який характеризуемся прагненням досягти розумшня з шшими, здатшстю кер1вника позитивно реагувати на сощальш в1дмш-носп, на сшвробггаишв незалежно в1д !хнього сощального статусу, повагою !хньо! думки, емпапею, доброзичливютю у взаемоввдношенш з ними, кон-структивним спшкуванням, лояльносп в оцшщ вчи-нк1в 1 поведшки шших, безконфлжтна участь у будь-якш комушкацп, ввдношення до професп як способу самореал1зацп. Це свого роду розумшня природносп 1 неминучосп вщмшностей м1ж людьми, активне прийняття р1зномашття, результатом якого стае без-конфлштна участь у будь-якш комушкацп, взаеморо-зумшня 1 узгодження самих р1зних мотив1в, установок, ор1ентацш, включаючи допомогу, сприяння, сшвпрацю, роз'яснення 1 д1алог.
До показнитв толерантностi до взаемоди ¿з суб 'ектами навчально-виховного процесу, на наш погляд, сл1д вщнести: етшчну толерантшсть, сощальну толерантшсть, прийняття 1нших, комушка-тивну толерантшсть, управлшську емпатш, толе-рантний стиль кер1вництва, гнучк1сть поведшки в р1зних управлшських ситуащях, конфлштолопчну толерантшсть.
3. Цшь та задачi дослiдження.
Проведет дослщження ставили за мету визна-чити рiвень толерантностi до взаемоди 1з суб 'ектами
навчально-виховного процесу. Для досягнення поставлено! мети виршувалися наступи задача
- визначити загальний р1вень толерантносп до взаемоди i3 суб'ектами навчально-виховного процесу;
- визначити рiвень показникiв толерантностi до взаемоди iз суб'ектами навчально-виховного процесу (етшчно! толерантностi, сощально! толерант-ностi, прийняття iнших, комушкативно! толерант-ностi, управлшсько! емпати, толерантного стилю керiвництва, гнучкостi поведiнки в рiзних управлш-ських ситуацiях, конфлжголопчно! толерантносп).
4. Методи дослiдження ршня толерантност до взаемодй i3 суб'ектами навчально-виховного процесу та 'й показмикiв
4. 1. Експеримемтальма база дослiджеммя.
Вибiрку дослiджуваних склали 962 керiвника загальноосвгтшх навчальних закладiв Укра!ни.
4. 2. Методи визмачеммя ршня толерант-мостi до взаемодй' i3 суб'ектами навчально-виховного процесу та и показмикiв:
- методика «1ндекс толерантносп» (Г. У. Солдатова, О. О. Кравцова, О. £. Хухлаев, Л. О. Шайге-рова) [3];
- методика «Визначення стилю взаемодй' шд час стлкування» [5];
- методика «Диагностика загально! комушкативно! толерантносп» (В. В. Бойко) [4];
- методика «Вашi емпатiйнi здiбностi» (В. В. Бойко) [5];
- методика «Оцшка стилю керiвництва» (О. В. Козловська, А. Й. Романюк, В. I. Урунський) [6];
- методика «Самоактуалiзацiйний тест (САТ)» (Шкала гнучкостi поведтки) [7];
- тест «Оцшка рiвня конфлiктностi особи-стосп» [7];
- статистично-математичнi методи опрацюван-ня даних з використанням комп'ютерно! програми SPSS (версiя 17.0).
5. Результати дослвджень ршня толерант-ност до взаемодй' iз суб'ектами навчально-виховного процесу та и показмикiв
Отриманi результати емпiричного дослвдження дозволили визначити рiвень толерантностi до взаемодй' iз суб'ектами навчально-виховного процесудо-слвджуваних керiвникiв загальноосвiтнiх навчальних закладiв (табл. 1).
Як випливае з табл. 1, загалом рiвень толерантносп до взаемодй' iз суб'ектами навчально-виховного процесу дослвджуваних керiвникiв виявився недостат-нiм. Переважна бiльшiсть дослвджуваних керiвникiв мае низький (28,0 %) i середнiй (61,9 %) рiвень толе-рантностi до взаемодй' iз суб'ектами навчально-виховного процесу, що породжуе у керiвникiв непова-гу, неприйняття, нетерпимiсть до iснування шших, вщмшних в1д власних, думок, позицш, що виражаеть-ся в нетерпимосп до них аж до прямо! агресй'.
I лише у 10,2 % респонденпв виявлений висо-кий рiвень толерантностi до взаемодй' iз суб'ектами навчально-виховного процесу. Для таких керiвникiв
характерним е: повага, уважне ставлення, гндивгду-альний пiдхiд до вах суб'ектiв навчально-виховного процесу; прийняття чужо1' точки зору, виваженiсть у прийнятп рiшень, перейняття на себе ввдповщаль-ностi за результатi роботi свого колективу i за самих сшвробгтнишв, яш знаходиться в шдпорядкуван-ш,координащя 1'х дiй, при цьому шдтримуючи в них iнiцiативу i ентузiазм; створення тако1' атмосфери i згуртованосп, коли спiвробiтники е ще i однодум-цями; пiдтримка ефективно1' комушкацп в колективi; керування сво1'ми емощями i абстрагування вiд осо-бистих симпатш/антипатш.
Таблиця1
Рiвнi толерантносл до взаемодiï iз суб'ектами навчально-виховного процесу керiвникiв загальноосвiтнiх навчальних закладiв
На наступному етапi було дослщжено особли-востi розвитку показнитв толерaнтностi до взaемодiï i-з суб 'ектами навчально-виховного процесу керiвникiв загальноосвгтшх навчальних закладiв.
Сутнiсть соцiальноï толерангаосп полягае у формi партнерсько1' взаемодй' м1ж рiзноманiтними соцiальними групами, структурами суспшьства, коли признаеться потреба у ташй спiвпрацi i повага прин-цитв сторiн. Соцiальна толерантнiсть сконцентрована на дотримання балансу в суспiльствi i щдтверджуе право на об'еднання людей, захищаючи сво1' права i штере-си. Соцiально толерантний кер1вник направляе м1жосо-бистiснi стосунки iз суб'ектами навчально-виховного процесу до сшвпращ, зв'язуе iндивiдiв м1ж собою, а також сприяе засвоенню норм, традицш, культурно-iсторичноï спадщини i т. п. Нами визначен рiвнi соцiaльноï толерaнтностi дослгджуваних керiвникiв загальноосвiтнiх навчальних заклада (табл. 2).
Таблиця 2
Рiвнi соцiальноï толерантностi керiвникiв
загальноосвгтшх навчальних закладiв
ргвш Кшьшсть дослщжуваних (у %)
низький 23,5
середнiй 59,0
високий 17,5
Як випливае з табл. 2, бшьшють дослгджуваних ^рГвниюв мае низький (23,5 %) i середнш (59,0 %) р1вень сощально1' толерантностi. 17,5 % дослвджува-них мають високий рiвень соцiальноï толерантносл i характеризуються чуйшстю, мудрю™, неупередже-нютю, здатнютю приймати i себе i оточуючих людей такими, яш вони е, при цьому зовам не вщмовляю-чись вГд власно1' позицп, але i не нав'язуючи ïï парт-неровг Як результат розвитку i саморозвитку вона сприяе прийняттю шшого, збереженню внутрiшньоï рГвноваги.
Криза в нашш краïнi показала, що одшею з самих уразливих сфер людських вГдносин в полшуль-
турному сустльств^ що трансформуеться, е сфера стосунк1в м1ж рГзними етнчними групами. Етнчна толерантнють керГвника виявляеться i виникае в про-блемно-конфлГктних ситуащях взаемодiï' з представ-никами шших етнчних груп. Нами визначеш рiвнi етнiчноï толерaнтностi керГвниюв загальноосвГтнГх навчальних закладГв (табл. 3).
Таблиця 3 РГвш етнiчноï' толерантносп керГвник1в загальноосвгтшх навчальних заклащв_
ргвш Кшьшсть дослiджуваних (у %)
низький 32,1
середнiй 36,5
високий 31,4
Як випливае з табл. 3, бшьшють дослГджува-них керГвник1в мае низький (32,1 %) i середнш (35,6 %) рГвень етшчно].' толерантности Третина дослгджуваних (31,4 %)мають високий рiвень етнiчноï толерантностi, що характеризуеться шанобливим, неворожим ставленням керiвника до представнишв шших етнiчних груп, що е у контакт з власною етшчною групою, виражаеться в терпимостi до оаб протилежних поглядГв, переконань, культурних традицш; здатнiсть вольовим зусиллям вадстрочити свою емоцiйну реакцiю на дратiвливi чинники i виве-сти ïï за меж1 напруженоï ситуаци; здатнiсть i го-товнють ввдмовитися вщ дш, як1 можуть завдати болю ствробиникам, здолати протирГччя в стосунках шляхом розумних дш, заснованих на внутршньому переконаннi в необхвдносп взаемних поступок.
Готовнють керiвника до взаемодiï i первинна орiентацiя на цшнють кожноï людини, визнання за нею права на власш iнтереси, врахування його особ-ливостей, вiдмова ввд оцшок його особистосп, без-умовне до нього вщношення виражаеться у прийнятп шших. Нами визначеш рiвнi прийняття тших дослгджуваних управлiнцiв (табл. 4).
Таблиця 4
РГвш прийняття шших керiвниками загальноосвiтнiх _навчальних заклада_
ргвш Юльшсть дослгджуваних (у %)
низький 31,7
середнiй 36,0
високий 32,3
Як випливае з табл. 4, бшьшють дослвджува-них керiвникiв мае низький (31,7 %) i середнш (36,0 %) рiвень прийняття шших. Високий рiвень прийняття шших мають лише 32,3 % респонденпв, що характеризуеться безумовним прийняттям шшого як автономноï самостшно].' особистосп, що мае влас-ну позицш, своï' власнi щнносп i цш людей такими, якими вони е; здатнютю до теплих, доброзичливих соцiальних стосунк1в; реалiстичним сприйняттям, умшням покладатися на свш досвщ розум i почуття; здатнiстю брати на себе вадповадальнють^либоке розумшня життя, цшсна життева фшософГя.
Для керiвника важливо умтти знаходити пра-вильн взаемоввдносини з оточуючими, узяти вГрний
ргвш Юльшсть дослгджуваних (у %)
низький 28,0
середнш 61,9
високий 10,2
тон стлкування, легко i швидко входити в дiловий i психолопчний контакт з людьми, що дозволяе оперативно вирiшувати питання, що вимагають його осо-бисто! учасм Нами визначенi рiвнi комушкативноi толерантностi керiвниками загальноосвiтнiх навчальних закладiв (табл. 5).
Таблиця 5
Рiвнi комушкативно! толерантносп керiвникiв загальноосвiтнiх навчальних закладiв
Як випливае з табл. 5, б№шють дослвджува-них керiвникiв мае низький (29,6 %) i середнш (39,6 %) рiвень комунiкативно! толерантность Тре-тина респондентiв (30,9 %) респондента мають ви-сокий рiвень комунiкативно! толерантностi, що ха-рактеризуеться вiдкритiстю, довiрою, контактнiстю, прагненням до стлкування; високою культурою мо-влення, риторичними навичками; умiнням точно викладати сво! думки, аналiзувати i розумгги iншi точки зору; високою емпатшшстю у спiлкуваннi, умiнням слухати i чути спiврозмовника; навичками толерантно! суперечки (дискусп, полемiки, дебатiв) в умовах плюралiзму думок, умiнням цивiлiзовано критикувати та адекватно використати комушкативш стратеги i тактики при виникненнi конфлштного дiалогу; володiнням навичками самоконтролю, ре-флексп i управлiння сво!м емоцшним станом.
Управлiнська емпатiя е емоцшною складовою толерантностi, яка мае особливе значення завдяки тому, що саме в цьому вимiрi управлiнсько! ситуацп спiврозмовники мають можливiсть здобути деяку сшльшсть, вiдновити розрив людських зв'язшв, який багато в чому робить людей ввдокремленими i нетерпимо налаштованими по вiдношенню одне до одного. Нами визначеш рiвнi управлiнськоi емпатiйностi дослщжуваних керiвникiв загальноосвiтнiх навчальних закладiв (табл. 6).
Таблиця 6
Рiвнi управлiнсько! емпатiйностi керiвникiв загальноосвiтнiх навчальних закладiв_
Рiвнi Юльшсть досл1джуваних (у %)
низький 34,5
середнiй 31,8
високий 33,8
Як випливае з табл. 6, б№шють дослвджува-них керiвникiв мае низький (34,5 %) i середнiй (31,8 %) рiвень управлiнсько! емпатiйностi. 33,8 % респондента мають високий рiвень управлiнсько! емпатшносп, що проявляеться у здатностi ототож-нювати себе з iншою людиною, подумки ставити себе в психолопчну ситуацш iншо! людини; володь ти вмшням щиро та ввдверто щкавитись iншими людьми, спiвпереживати i спiвчувати iншим, виявляти високу чутливють i сприйнятливiсть в описi та де-монструваннi психологiчних об'екпв; виявляти вибь
ркову психологiчну пам'ять i спостережливiсть у беседах, в процеа розвязанн управлiнських завдань; виявляти схильшсть до психологiчного aнaлiзу, пояснения поведшки та вчиншв iнших людей i власних.
З переходом до нових технологш педaгогiчний колектив стае основою конкурентоспроможносп за-гaльноосвiтнього навчального закладу, загальний по-тенцiaл оргашзацп залежить ввд загального потен-щалу !! спiвробiтникiв. Спiвробiтник чекае вщ керiв-ника освiтньо! оргaнiзaцi! толерантного ставлення. Толерантний стиль керiвництвa е по-справжньому демократичним i тому найбшьш оптимальним, вiн передбачае позитивну самооргашзацш персоналу, в результaтi яко! стверджуються так1 людськ1 якостi як порядшсть, взаемоповага, цiнуеться iстинний про-фесiонaлiзм, людська гiднiсть, здaтнiсть до творчосп. Нами визнaченi рiвнi толерантного стилю керiв-ництва дослвджуваних упрaвлiнцiв (табл. 7).
Таблиця 7 Рiвнi толерантного стилю керiвництвa керiвникiв зaгaльноосвiтнiх навчальних зaклaдiв
Рiвнi Юльшсть досл1джуваних (у %)
низький 18,5
середнш 73,9
високий 7,6
Як випливае з табл. 7, переважна б№шють до-слвджуваних упрaвлiнцiв мае низький (18,5 %) i середнш (73,9 %) рiвень толерантного стилю керiв-ництва. I лише 7,6 % респондента мають високий рiвень толерантного стилю керiвництвa, що характеризуемся вiдкритiстю, прaцездaтнiстю, впевнешстю у сво!х силах, послiдовнiстю, чемшстю i терпе-ливiстю; глибокою повагою, довiрою й орiентaцiею на сшвпрацю, партнерство, шдтримку aктивностi i шщативи пiдлеглих, справедливою оцiнкою !хнiх зусиль; тaктовнiстю, конструктивною критикою. По-ведшка керiвникa стае еталоном, на який орiенту-ються спiвробiтники, а методи побудови стосуншв з п1длеглими стають нормами оргaнiзaцiйно! культури. Але тут важливе уточнення: такий стиль керiвництвa може себе легко скомпрометувати, якщо вiн не буде позначений високим професiонaлiзмом керiвникa.
Нинi ефективну управлшську дiяльнiсть пов'я-зують з наявшстю гнучкостi поведiнки керiвникa в рiзних упрaвлiнських ситуaцiях, яка проявляеться в здатносл адаптуватися до нових умов i ситуaцiй, легко i швидко змшювати власну поведiнку залежно вщ обставин, в1дмовлятися в1д того образу дш, який перестав бути ефективним. Нами визначеш рiвнi гнучкостi поведiнки в pi-зних управлiнських ситуацiях дослвджуваних керiвникiв зaгaльноосвiтнiх навчальних зaклaдiв (табл. 8).
Як випливае з табл. 8, переважна б№шють до-сл1джуваних керiвникiв мае низький (29,6 %) i се-реднiй (39,9 %) рiвень гнучкостi поведiнки в рiзних упрaвлiнських ситуaцiях.
Високий рiвень гнучкостi поведiнки в рiзних управлшських ситуащях мають 30,5 % респондента, що характеризуемся автономшстю поведшки керiв-ника, здатшстю мати власну думку, незалежшсть;
Рiвнi Кшьшсть дослiджувaних (у %)
низький 29,6
середнш 39,6
високий 30,9
BigcyTHic™ Hanpy®eHocri i TpHB0®H0cri b noBegiHui; прогноcтнцнзмом i guHaMi3M0M; 3gaTHic™ nerKO BigMOBnaTuca Big HeBignoBigHux cmyauii cпоcо6iв noBegiHKH, npuHOMiB MucneHHa i eMOuiHHoro peary-BaHHH i Bupo6naTH a6O npuHMaru HOBi, opurrnanbrn nigxogu go BupimeHHa np06neMH0i ynpaBniHcbKoi' cu-Tyauii npu He3MiHHux пpннцнпaх i eTHHHux OcHOBax gianbHocTi.
Ta6nuua 8
PiBHi TonepaHTHoro cranro кepiвннцтвa KepiBHHKiB
3aranbH00cBiTHix HaiBHaubHH.x 3aKnagiB
PiBHi KinbKicTb gocnig®yBaHux (y %)
HH3bKHH 29,6
cepegHin 39,9
bhcokhh 30,5
Ha cborogHi, rHyHKicrb e ogrnero 3 ochobhhx BHMOr go BucoKoe^eKTHBHoro KepiBHHKa b yMOBax nocriHHux 3MiH, ocKinbKH Big Mipu po3BHTKy цiei aKocri 3ane®HTb HacKinbKH KepiBHHK 3garHHH giaru b cнтyaцii HeBH3HaneH0cTi, mBugKO agamyBamca go 3MiH i 3HaxoguTu HOBi M0®nuB0cTi, KpiM Toro, rHyHKicTb go-noMarae KepiBHHKOBi BupimyBaru BHyTpimHi i 30BHimHi
KOH^niKTH.
E^eKTHBHicTb noBegiHKH TonepaHTHoro KepiB-HHKa b KOH^niKTHin cнтyaцii 3HaHH0 BH^a. TonepaHT-HicTb KepiBHHKa n0B'a3aHa i3 criHKic™ go 30BHimHix gift i BHyTpimHbOM criHKic™, TOMy y KOH^niKTHiö cu-тyaцii BOHa g03B0nae cnoHaTKy ycBig0MneH0 i 06'eK-thbho BigHecTuca go Hei, a noTiM po6hth 06rpyHT0BaHi gii. HaMH BH3Hanem piemi кoн$mкmonoгiцнoi morn-panmnocmi gocnig®yBaHux KepiBHHKiB 3aranbH0-ocBiTHix HaBnanbHHx 3aKnagiB (Ta6n. 9).
^k BunnuBae 3 Ta6n. 9, nepeBa®Ha 6inbmicrb go-cnig®yBaHHx KepiBHHKiB Mae HH3bKHH (30,9%) i cepegmö (34,5%) piBeHb KOH^niKTonorinHoi TonepaHTHocTi.
Ta6nuua 9
PiBHi TonepaHTHoro crunro кepiвннцтвa KepiBHHKiB
3aranbH00cBiTHix HaBHanbHux 3aKnagiB
PiBHi KinbKicTb gocnig®yBaHux (y %)
HH3bKHH 30,9
cepegHin 34,5
bhcokhh 34,6
TpeTHHa pecnoHgeHTiB (34,6 %) MaMTb bhcokhh piBeHb KOH^niKTonorinHoi TonepaHTHocTi, ^o npoaB-naeTbca y ageKBaTHOMy cnpuHMaHHi i po3yMiHHi npupo-gu npoTupiH Ta KOH^niKTiB Mi® nrogbMu; opieHTauii Ha n03HTHBHe, Kpa^e b nrogum; HaMaraHHi 3p03yMiTH no-3Huiro iHmoi nwguHH 3cepeguHH, yHHKaHHi HacunbcTBa Ta maHTa®y; r0T0BH0cTi gonaru cBoe caM0nro6cTB0, BH3HaBaTH cboi noMunKH, Bu6aHaTuca; ^opMyBaHHi y ce6e i cniBpo6iTHHKiB KOHcrpyKTHBHoro BigHomeHHa go KOH^niKTiB b opram3auii; BonogiHHi HaBHHKaMH HeKOH-^niKTHoro cninKyBaHHa y Ba®Kux ynpaBniHcbKHx cmy-auiax; HaaBHocTi HaBHHOK ycyHeHHa HeraTHBHux HacnigKiB KOH^niKTiB.
OipuMam pe3ynbTaTH gocnig®eHHa y3rog-®yMTbca 3 gaHHMH gocnig®eHb O. BoHgapHyK i H. Ka-paMymKH [7, 8] npo HeycBigoMneHHa 3HaHH0M Hacru-
hom KepiBHHKiB 3aranbH00cBiTHix HaHanbHux 3aKnagiB 3Hany^ocTi npo6neMH po3BHTKy TonepaHTHocTi go B3aeM0gii i3 cy6'eKTaMH HaBHanbHO-BuxoBHoro npo-цecy, ^0 HeraTHBHO BnnuBae Ha ycnimHicTb gianbHocTi i npo^eciÖHoi Kap'epu.
BnaBnem npo6neMH aKTyani3yMTb Heo6xigHicTb p03BHTKy TonepaHTHocTi go B3aeM0gii i3 cy6'eKTaMH HaBHanbHO-BuxoBHoro npouecy KepiBHHKiB 3aranbH0-ocBiTHix HaBHanbHux 3aKnagiB, aKHH, Ha Ham nornag, M0®nuB0 3gincHHTH b cucTeMi nicnagunnoMHOi nega-roriHHoi ocBiTH b yMOBax cneuianbHO 0praHi30BaH0r0 HaBHaHHa.
5. Biiciiobkii
Or®e, monepanmnocmi do e3aeModii i3 cyö'eK-maMu наeцамbнo-eихoeнoгo npo^cy 3a6e3neHye gocar-HeHHa uineH Hepe3 ypiBH0Ba®eHHa imepeciB, nepeKO-HaHHa pi3Hux cTopiH b Heo6xigHocTi nomyKy B3aeM0-npuHHaTHoro pimeHHa, TOMy ^opMyBaHHa y KepiBHHKa 3aranbH00cBiTHb0r0 HaBHanbHoro 3aKnagy TonepaHTHux ycTaHOBOK Hepe3 HaBHaHHa Horo go KOHcTpyKTHBHoro gianory, maHo6nuBoro cTaBneHHa go iHmoi tohkh 30py -npo6neMa cynacHOi cucreMH cepegHboi ocBiTH.
BuaBneHO HegocTaTHin piBeHb po3BHTKy Tone-paHTHocTi go B3aeM0gii i3 cy6'eKTaMH HaBHanbHO-BuxoBHoro npo^cy Ta ii n0Ka3HHKiB, aK ogHoro 3 Ba®-nuBux K0Mn0HeHTiB npo^ecinHoi TonepaHTHocTi KepiBHHKiB 3aranbH00cBiTHix HaBHanbHux 3aKnagiB, i ii n0Ka3-HHKiB (eTHiHHOi TonepaHTHocTi, cоцianbноi TonepaHT-Hocri, KOMyHiKaTHBHoi TonepaHTHocTi, npHHHarra iHmux, ynpaBniHcbKoi eMnarii, TonepaHTHoro cth^m KepiB-HH^rBa, rHyHKocTi noBegiHKH b pi3Hux ynpaBniHcbKux cнтyaцiax, KOH^niKTonoriHHoi TonepaHTHocTi).
BignoBigHO, go^nbHHM e cnpuaHHa po3BHTKy BnacHe ynpaBniHcbKoi TonepaHTHocTi Ta npo^ecinHoi TonepaHTHocTi ynpaBniH^BB цinомy, aKy, 30KpeMa, M0®Ha 3a6e3neHHTH b yMOBax nicnagunnoMHoi nega-roriHHoi OcBiTH.
^iTepaTypa
1. flaHHneHKO, H. I. OcBiTHiH MeHeg®MeHT [TeKcT]: HaBH. noc. / H. I. flaHHneHKO, H. M. KapaMymKa. - K.: EKint-hhh cBiT, 2003. - 400 c.
2. Ha nyTH k T0nepaHTH0My co3HaHHro [TeKcT] / nog. peg. A. r. AcMonoB. - M.: CM^icn, 2000. - 198 c.
3. ncuxoguarHocTHKa TonepaHTHocTH nuHHocTH [TeKcT] / nog peg. r. CongaTOBOH, H. EanrepoBon. - M.: CM^icn, 2008. - C. 94-97.
4. BproxoBeubKa, O. B. ncuxonoriHHi oco6nHBocTi to-nepaHTHocTi go HeBH3HaHeHocri b ynpaBniHcbKiH gianbHocTi KepiBHHKiB 3aranbH00cBiTHix HaBHanbHHx 3aKnagiB [TeKcT]: 36. Hay. np. / O. B. BproxoBeubKa; nig peg. C. fl. MaKcHMeHKa, H. A. OHy^pieBOi // npo6neMH cyHacHOi ncuxonorii. - 2015. -Bun. 27. - C. 70-81.
5. npaKTHKyM no ncuxonoruu MeHeg®Merna h npo-^eccHOHanbHOH gearenbHocTH [TeKcT] / nog peg. r. C. Hhkh-^opoBa, M. A. flMHTpueBOH, B. M. CHeTKOBa. - Cn6.: PeHb, 2001. - C. 190-208.
6. KapaMymKa, H. M. ncuxonoria ynpaBniHHa [TeKcT]: HaBH. noci6. / H. M. KapaMymKa. - K.: MineHiyM, 2003. - 344 c.
7. KapaMymKa, H. M. ncuxonoria ocBiTHboro Me-Heg®MeHTy [TeKcT]: HaBH. noci6. / H. M. KapaMymKa. - K.: Hu6igb, 2004. - 424 c.
8. BoHgapHyK, O. I. CouianbHO-ncuxonoriHHi ochobh oco6ucTicHoro po3BHTKy KepiBHHKiB 3aranbH00cBiTHix HaB-
чальних заклад1в у професгйнгй дшльносл [Текст]: моно-графш / О. I. Бондарчук. - К.: Наук. свгг, 2008. - 318 с.
References
1. Danylenko, L. I., Karamushka, L. M. (2003). Osvitnij menedzhment. Kyiv: Shkil'nyj svit, 400.
2. Asmolov, A. G. (Ed.) (2000). Na puty k tolerant-nomu soznanyju. Moscow: Smysl, 198.
3. Soldatovoj, G., Shajgerovoj, L. (Eds.) (2008). Psyho-dyagnostyka tolerantnosty lychnosty. Moscow: Smysl, 94-97.
4. Brjuhovec'ka, O. V.; Maksymenka, S. D., Onufrije-voi', L. A. (Eds.) (2015). Psyhologichni osoblyvosti tolerantnosti
do nevyznachenosti v upravlins'kij dijal'nosti kerivnykiv zagal'-noosvitnih navchal'nyh. Problemy suchasnoi' psyhologii', 27, 70-81.
5. Nykyforova, G. S., Dmytryevoj, M. A., Snetkova, V. M. (Eds.) (2001). Praktykum po psyhologyy menedzhmenta y professyonal'noj dejatel'nosty. Sankt-Peterburg: Rech', 190-208.
6. Karamushka, L. M. (2003). Psyhologija. Kyiv: Milenium, 344.
7. Karamushka, L. M. (2004). Psyhologija osvitn'ogo. Kyiv: Lybid', 424.
8. Bondarchuk, O. I. (2008). Social'no-psyhologichni osnovy osobystisnogo rozvytku kerivnykiv zagal'noosvitnih navchal'nyh zakladiv u profesijnij dijal'nosti. Kyiv: Nauk. svit, 318.
Рекомендовано до публкаци д-р психол. наук, професор Бондарчук О. I.
Дата надходження рукопису 18.08.2015
Брюховецька Олександра BiKTopiBHa, кандидат психолопчних наук, доцент, докторант, кафедра загально! та практично! психологи, Державний вищш навчальний заклад «Ушверситет менеджменту освгга» НАПН Украши, вул. Артема 52-а, м. Кшв, Украша, 04053 E-mail: ciparis011@mail.ru
УДК 373.2.091.113-051:[005.32:331.101.323](045) DOI: 10.15587/2313-8416.2015.50652
РОЗВИТОК МОТИBАЦIÏ ПРОФЕСIЙНОÏ Д1ЯЛЬНОСТ1 КЕР1ВНИК1В ДОШКЫЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В ЯК ЧИННИК ЗАДОВОЛЕНОСТ1 РОБОТОЮ
©Т. С. Кравчинська
У статт1 проаналгзовано задоволетсть кер1вник1в дошюльних навчальних заклад1в своею профеаею i ргзноматтними аспектами фаховог дiяльностi. Представлено результати емпiричного до^дження щодо ступеня задоволеностi керiвникiв дошктьних навчальних закладiв своею профеаею i рiзноманiт-ними аспектами фаховог дiяльностi:роботою з педагогами, батьками та матерiальною складовою. Доведено вплив задоволеностi роботою на розвиток мотивацИ' професшноï дiяльностi
Ключовi слова: керiвник дошюльних навчальних закладiв, управлiння мотивацiею, чинники розвитку мотивацИ
In the article satisfaction of leaders of preschool educational establishments is analysed by the profession and various aspects ofprofessional activity. The results of empiric research are presented in relation to the degree of satisfaction of leaders of preschool educational establishments by the profession and various aspects of professional activity: work with teachers, parents and the material component. It is proven the influence of job satisfaction at the development of motivation ofprofessional activity
Keywords: leader of preschool educational establishments, management motivation, factors of development of motivation
1. Вступ
Процеси реформування суспшьства, як сьогодш вщбуваються в кра!ш, виступають поштов-хом для пошуку сучасних мехашзм1в управлшня освпою. Особливо цього потребуе перша ланка си-стеми освгга - дошшльна. Разом з тим шдвищуеться роль менеджменту людських ресурав задля ефек-тивного функцюнування будь-якого закладу освгга. Тому актуальним виступають питания мотивацп професшно! д1яльност1 педагопчних пращвнишв, осшльки педагоги - це основа будь-якого закладу освгга i в умовах реформування потребують бшьш сучасних пiдходiв до !х управлшня. Досвщ управлшсько! дiяльностi доводить, що керiвник, який ро-зумiе власну мотивацш професшно! дiяльностi та вмшо керуе мотиващею професшно! дiяльностi сво!х педагогiчних пращвнишв, досягае поставле-
них цшей, якi приносять закладу запланований результат. Отже, питання розвитку мотивацп професшно! дiяльностi керiвникiв та педагопчних пращвнишв набувае актуального значення, адже наявшсть у дошк1льних навчальних закладах умоти-вованих та квалiфiкованих керiвникiв i педагогiчних працiвникiв е одним iз факторiв, який забезпечуе якiсть дошшльно! освiти.
2. Постановка проблеми
Соцiально-економiчнi перетворення, що вщбу-ваються сьогоднi, зумовлюють актуальнiсть проблеми управлшня мотиващею професшно! дiяльностi педагогiчних працiвникiв дошк1льних навчальних закладiв, а головним виступае питання необхщносп розробки дiевого механiзму розвитку мотивацп професшно! дiяльностi педагогiчних пращвнишв, яш
