CC BY
12
чальних закладiв у профес1йн1й дшльносл [Текст]: моно-граф1я / О. I. Бондарчук. - К.: Наук. свгг, 2008. - 318 с.
References
1. Danylenko, L. I., Karamushka, L. M. (2003). Osvitnij menedzhment. Kyiv: Shkil'nyj svit, 400.
2. Asmolov, A. G. (Ed.) (2000). Na puty k tolerant-nomu soznanyju. Moscow: Smysl, 198.
3. Soldatovoj, G., Shajgerovoj, L. (Eds.) (2008). Psyho-dyagnostyka tolerantnosty lychnosty. Moscow: Smysl, 94-97.
4. Brjuhovec'ka, O. V.; Maksymenka, S. D., Onufrije-voi', L. A. (Eds.) (2015). Psyhologichni osoblyvosti tolerantnosti
do nevyznachenosti v upravlins'kij dijal'nosti kerivnykiv zagal'-noosvitnih navchal'nyh. Problemy suchasnoi' psyhologii', 27, 70-81.
5. Nykyforova, G. S., Dmytryevoj, M. A., Snetkova, V. M. (Eds.) (2001). Praktykum po psyhologyy menedzhmenta y professyonal'noj dejatel'nosty. Sankt-Peterburg: Rech', 190-208.
6. Karamushka, L. M. (2003). Psyhologija. Kyiv: Milenium, 344.
7. Karamushka, L. M. (2004). Psyhologija osvitn'ogo. Kyiv: Lybid', 424.
8. Bondarchuk, O. I. (2008). Social'no-psyhologichni osnovy osobystisnogo rozvytku kerivnykiv zagal'noosvitnih navchal'nyh zakladiv u profesijnij dijal'nosti. Kyiv: Nauk. svit, 318.
Рекомендовано до публгкацИ д-р психол. наук, професор Бондарчук О. I.
Дата надходження рукопису 18.08.2015
Брюховецька Олександра BiKTopiBHa, кандидат психолопчних наук, доцент, докторант, кафедра загально! та практично! психологи, Державний вищiй навчальний заклад «Ушверситет менеджменту освгти» НАПН Укра!ни, вул. Артема 52-а, м. Ки!в, Укра!на, 04053 E-mail: ciparis011@mail.ru
УДК 373.2.091.113-051:[005.32:331.101.323](045) DOI: 10.15587/2313-8416.2015.50652
РОЗВИТОК МОТИВАЦIÏ ПРОФЕСIЙНОÏ Д1ЯЛЬНОСТ1 КЕР1ВНИК1В ДОШКЫЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В ЯК ЧИННИК ЗАДОВОЛЕНОСТ1 РОБОТОЮ
©Т. С. Кравчинська
У cmammi npoaHani3oeam задоволетсть Kepienume дошюльних навчальних samadie своею профеаею i ргзноматтними аспектами фаховог di^bnocmi. Представлено результати eмпipuчnого до^дження щодо ступеня зaдoвoлenocmi кepiвnuкiв дошктьних навчальних зaклaдiв своею профеаею i piзnoмanim-ними аспектами фаховог дiяльnocmi:poбomoю з педагогами, батьками та мamepiaльnoю складовою. Доведено вплив зaдoвoлenocmi роботою на розвиток мотивацИ' професшно1 дiяльnocmi
Ключовi слова: кepiвnuк дошюльних навчальних зaклaдiв, упpaвлinnя мomuвaцiею, чинники розвитку мотивацИ
In the article satisfaction of leaders of preschool educational establishments is analysed by the profession and various aspects ofprofessional activity. The results of empiric research are presented in relation to the degree of satisfaction of leaders of preschool educational establishments by the profession and various aspects of professional activity: work with teachers, parents and the material component. It is proven the influence of job satisfaction at the development of motivation ofprofessional activity
Keywords: leader of preschool educational establishments, management motivation, factors of development of motivation
1. Вступ
Процеси реформування суспшьства, як сьогодш вщбуваються в кра!ш, виступають поштов-хом для пошуку сучасних механiзмiв управлшня освгтою. Особливо цього потребуе перша ланка си-стеми освгти - дошшльна. Разом з тим шдвищуеться роль менеджменту людських ресурав задля ефек-тивного функцюнування будь-якого закладу освгти. Тому актуальним виступають питання мотивацп професшно! дiяльностi педагопчних пращвнишв, оскшьки педагоги - це основа будь-якого закладу освгти i в умовах реформування потребують бшьш сучасних пiдходiв до !х управлшня. Досвщ управ-лшсько! дiяльностi доводить, що керiвник, який ро-зумiе власну мотивацiю професшно! дiяльностi та вмiло керуе мотивацiею професшно! дiяльностi сво!х педагогiчних працiвникiв, досягае поставле-
них ц1лей, яш приносять закладу запланований результат. Отже, питання розвитку мотивацИ' професшно! д1яльност1 кер1внишв та педагопчних пращвнишв набувае актуального значення, адже наявн1сть у дошк1льних навчальних закладах умоти-вованих та квал1ф1кованих кер1внишв i педагог1чних прац1вник1в е одним iз факторiв, який забезпечуе яшсть дошк1льно! освiти.
2. Постановка проблеми
Соцiально-економiчнi перетворення, що вщбу-ваються сьогоднi, зумовлюють актуальнiсть проблеми управлшня мотиващею професiйноï дiяльностi педагопчних пращвнишв дошк1льних навчальних закладiв, а головним виступае питання необхiдностi розробки дiевого механiзму розвитку мотивацИ про-фесiйноï дiяльностi педагогiчних працiвникiв, яш
сприятимуть ефективному використанню 1хньо1 про-фес1йно1 д1яльност1 в систем1 дошкшьно1 освгти.
У законодавчих документах питання мотиваци профес1йно1 д1яльност1 педагопчних пращвнишв ввдображеш в Законах Украши «Про освгту», «Про дошк1льну освгту», «Про затвердження Базового компонента дошк1льно1 освгти (нова редакщя)», у Нацюнальнш стратеги розвитку освгти в Укрш'ш на перюд до 2021 року, у Нацюнальнш доктриш розвитку освгти Украши у ХХ1 столттп та шших, але на практищ вони не мають достатньо1 реал1зацц°. Ввдиоввдно до цього, в останш роки збшьшилось проведения дослщжень в напрям1 розроблення дшо-вих механ1зм1в розвитку системи управлшня педагогами, в основш яких, в бшьшосп, лежить проблема навчання i шдвищення квал1ф1кацп педагопчних пращвнишв.
Таким чином, вивчаючи практику управлшсь-ко1 дiяльностi керiвникiв, одним iз механiзмiв управ-лiння е мотивация професiйноï дiяльностi, яка виступае однieю з провiдних функцш управлiння (за М. Мес-коном (M. Meskon)) [1]. Педагог може володгти значними теоретичними знаннями та професшними навичками, але не мати змоги використовувати 1х на практицi, тому що не мае внутршньо1 або зовнiшньоï мотивацiï професiйноï дiяльностi. Отже, актуальними залишаються питання мотиваци професiйноï дiяль-ностi педагогiв, що приводить до необхвдносп пошу-ку нових моделей управлiння у сферi освiти, адек-ватних реалiям сьогодення, оск1льки мотивацiя як функцiя управлшня виступае головним чинником ефективносп розвитку будь-якого навчального закладу та пошуку дiевих чинник1в, що шдвищують мотивацш професiйноï дiяльностi, одним iз яких е задоволенiсть роботою.
3. Лггературний огляд
Основи сучасних концепцш мотивацiï працi закладено у працях зарубiжних авторiв С. Адамса (S. Adams), К. Альдерфера (С. Alderfer), В. Врума (V. Vroom), Ф. Герцберга (F. Herzberg), К. Левша (K. Lewin), Е. Локка (J. Locke), Е. Лоулера (E. Law-ler), Д. МакГрегора (D. MacGregor), Д. МакКлелланда (D. McClelland), А. Маслоу (A. Maslow), Л. Портера (l. Porter), У. Оучi (W. Ouchi), Х. Хекхаузена (H. Hek-hauzen). Теорiя i методологiя мотиваци працi розкри-то в наукових дослщженнях учених I. Баткаево1' (И. Баткаева), I. Беляево)! (И. Беляева), С. Занюка, £. 1лына (Е. Ильин) [2], А. Колота [3], Е. Уткша (Е. Уткин), В. Ядова (В. Ядов) та ш. Питанню теорiï та практики менеджменту пов'язаш дослiдження М. Альберта (M. Albert), М. Мескона (M. Meskon) [1], Ф. Тейлора (F. Taylor), А. Файоля (A. Fayolle) та iн.
Дослвдженню проблеми управлшня освгтшми органiзацiями присвяченi роботи вичизняних до-слiдникiв Л. Калiнiноï, В. Олшника [4], В. Маслова, £. Чернишово1' та iн. Розгляду процесу управлiння, аналiзу його функцiй придшено багато уваги нау-ковцями О. Галусом, Л. Даниленко, Г. £льниковою, Н. Клокар, В. Пiкельноï, П. Третьяковим, О. Удодом, £. Хриковим та ш. Питанню проблеми дошкшьно1' освiти займалися науковцi: I. Бех, А. Богуш, К. Кру-
тш та iн. Вiтчизнянi науковцi О. Бондарчук [5, 6], Л. Карамушка [7] дослщжували психологiчнi особли-восп мотивацй' професiйного вдосконалення керiв-нишв загальних освiтнiх закладiв у системi освiти. Водночас питання проблеми управлшня мотиващею педагогiчних працiвникiв дошк1льних навчальних закладiв у рiчищi управлiння освгтою та задоволе-ностi працею як ïï вагомого чинника не була само-стiйним об'ектом наукових дослщжень.
Ввдповвдно метою статтi е вивчення задоволе-ностi керiвникiв дошк1льних навчальних закладiв своею професiею i рiзноманiтними аспектами фахо-во1' дiяльностi та ïï впливу на розвиток мотиваци професшно].' дiяльностi. Завдання полягае:
1) дослщженш мотивацiï професiйноï дiя-льностц
2) визначеннi задоволеностi керiвникiв до-шк1льних навчальних закладiв своею профеаею i рiзноманiтними аспектами фаховоï дiяльностi;
3) вплив на розвиток мотиваци професiйноï' дiяльностi.
4. Розвиток мотивацй' професшноТ дiяль-носл як чинник задоволеносп роботою
Сучаснi соцiально-економiчнi умови, в яких юнують дошкiльнi навчальш заклади, вимагають нових пiдходiв в управлiннi, а отже, актуальним постае питання якосл професiйноï даяльносп 1х керiвникiв. Досввд управлiнськоï дiяльностi показуе, що саме керiвник, який спрямований на розвиток i вдоскона-лення своеï професiйноï дiяльностi поспйно, розумiе власну мотивацш професiйноï дiяльностi, здатний керувати розвитком мотивацiï' професiйноï дiяльностi педагогiв, як1 працюють в заклада задля досягнення поставленоï мети яка приносить закладу запланований результат. В освгтньому менеджментi мотивацiя про-фесiйноï дiяльностi педагогiв е головним засобом найкращого використання людських ресурав, мобш-зацiï професiйного потенцiалу, розвитку та вдоскона-ленню професiйноï дiяльностi з метою забезпечення ефективного функцюнування навчального закладу [8].
Професшна дiяльнiсть спонукае педагога дiя-ти, а дослщження рiвня розвитку мотиваци про-фесiйноï дiяльностi кожного педагога дозволяе керiв-нику дошкольного закладу визначити методи стимулю-вання до професiйноï дiяльностi, володiти iнформацiею та стежити за рiвнем розвитку професiйноï мотивацiï кожного педагогiчного працiвника.
Проаналзуемо результати емпiричного до-слвдження вивчення задоволеносп керiвникiв дошкшь-них навчальних закладiв своею професiею й рiзно-маиiтними аспектами фаховоï дiяльностi. У дослвджент взяли участь 46 керiвникiв дошк1льних навчальних за-кладiв м. Киева. Дат опрацьовувалися за допомогою комп'ютерноï' програми SPSS (версiя 20.0).
Диагностика здiйснювалась зпдно з методикою розробленою Н. Журшим (Н. Журин) та £. 1лыним (Е. Ильин) «Вивчення задоволеносп педагогiв своею профеаею i роботою» [2]. Метою було виявлення ступеня зaдоволеностi керiвникiв дошшльних навчальних зaклaдiв своею профеаею й рiзномaнiтними аспектами фaховоï дiяльностi. Керiвникaм пропо-
нувалось дати вщповщ на 17 питань стосовно свое! професшно! дiяльностi, обираючи один iз iснуючих варiантiв вiдповiдi, який саме збiгаеться з його думкою та позначити «так», «ш» або «не знаю». Техно-лопя оцiнювання проходила наступним чином: за ввдповвдь «так» нараховувалось +1 бал, за вщповвдь «не знаю» - 0 балiв, за вщповщь «нi» вiднiмався 1 бал. Вс бали пiдсумовувались i стутнь задоволе-ностi (за всiма 17 позищями) оцiнювалась: високий (якщо респондент набирав +11 балiв i вище; серед-нiй - якщо набирав вщ +6 до +10 балiв; низький -якщо набирав ввд +1 до +5 балiв. За результатами цього дослщження, для б№ш розгорнутого аналiзу, можна видiлити окремi аспекти професiйно! дiяль-ностi: задоволешсть роботою з колегами, роботою з детьми, роботою з батьками, матерiально-технiчною базою закладу, заробiтною платою, професшним ро-звитком тощо.
Отже, вщповщно до отриманих результатiв 52,4 % керiвникiв ступiнь задоволеностi роботою оцшюють як високий, 38,1 % - середнш, а 9,5 % -низький,що е неприпустимим для керiвника (рис. 1).
Рис. 1. Дiаграма задоволеностi керiвникiв дошк1льних навчальних закладiв своею роботою
Вiдповiдно до аспекпв професiйно! дiяльностi, значущим виявився саме високий рiвень задоволе-ностi керiвникiв дошкiльних навчальних закладiв роботою з педагогами, и обрали 100,0 % керiвникiв та роботою з батьками (90,9 %). На сьогодшшнш день, дшсно, бiльшiсть свого часу керiвники проводить саме спiлкуючись з педагопчними прашвника-ми та батьками сво!х вихованцiв. Проте матерiальна складова задоволеностi своею роботою, яка мае на сьогодш чи не найбшьший вплив, за вае! свое! важ-ливостi, е единим чинником мотивацп професшно! дiяльностi, який отримав найменший результат. Вадик, задоволення ввд заробггао! плати на високому рiвнi отримують лише 18,2 % керiвникiв, 22,7 % -середнш рiвень, а решта керiвникiв низький (59,1 %).
Отримаш данi пiдтверджуе нашi попередш ро-звiдки, а саме зовшшш чинники (обмеженi ресурси) перешкоджають розвитку мотивацп професшно! дiяльностi 25,0 % керiвникiв дошкiльних навчальних закладiв [9].
При вивченш задоволеностi основних потреб керiвникiв дошк1льних навчальних закладiв ма-терiальнi потреби виявилися задоволенi лише у 7,1 % керiвникiв, проте саме потреби, яш виявились найбшьш задоволеними - потреби у самовираженш (займатися справою, що вимагае повно! вiддачi, ро-звивати сво! сили та здiбностi, прагнути до нового та
незвшаного), соцiальнi потреби (бути зрозумшими iншими), потреби у визнанш (пiдвищувати рiвень майстерностi та компетентности) [10].
За результатами теоретичного аналiзу лггера-тури та наших попередшх дослiджень можна зроби-ти висновок, що задоволешсть педагопчних пра-швнишв своею професiею й рiзноманiтними аспектами фахово! дiяльностi iстотно корелюе з моти-вацiею професiйно! дiяльностi. При цьому ми спи-ралися на шдхвд О. Бондарчук та Л. Карамушки i методику «Визначення iерархi! мотивiв професiйно! дiяльностi керiвникiв освiтнiх органiзацiй» [6], в рамках яко! необхiдно проранжувати мотиви професшно! дiяльностi за ступенем !х особисто! значу-щостi для керiвника, поставивши на перше мiсце найбшьш значимий для нього мотив) зпдно з яким мотивашя професiйно! дiяльностi керiвникiв до-шкiльних навчальних закладiв е полiмотивованою, в !! основi лежать групи мотивiв: зовнiшнi(соцiальнi, престижш, прагматичнi) та внутрiшнi (мотиви про-фесiйного та особистiсного розвитку, власне уп-равлшсьш.
На основi результатiв ранжирування мотивiв професiйно! дiяльностi керiвникiв дошк1льних навчальних закладiв було виявлено переважання одних мотивiв професiйно! дiяльностi над iншими, а саме: найбшьшу кiлькiсть балiв (31,19) набрала група соцiальних мотивiв (зовшшшх мотивiв професiйно! дiяльностi) i група власне управлшських мотивiв -30,75 балiв (внутрiшнi мотиви професiйно! дiяль-ностi). Мотиви професiйного та особистюного розвитку (внутрiшнi мотиви) мають менше значення для керiвникiв (28,75 балiв), хоча, саме переважання ше! групи мотивiв професiйно! дiяльностi забезпечуе дiеву мотивацiю керiвникiв до професшно! дiяль-ностi, !! розвитку та вдосконаленню. Щкаво, що пре-стижш мотиви (18,19 балiв, зовнiшнi мотиви) та прагматичш мотиви (12,25 балiв, зовнiшнi мотиви) займають останнi позицп в iерархi! мотивiв професшно! дiяльностi керiвникiв [11].
Кожна з цих груп мотивiв мае певне значення для керiвника дошкольного навчального закладу. Важливо при цьому, щоб рiзнi групи мотивiв взаемодоповнювали один одного - сошальш мотиви або власне управлшсьш мотиви доповнювалися ба-жанням розвиватись та вдосконалювати себе. Тобто, мае забезпечуватися поеднання внутршньо! та зов -нiшньо! мотивацп, при цьому важливу роль мають вщгравати саме внутрiшнi мотиви (мотиви осо-бистiсного та професiйного вдосконалення) [11]. Вщповщно, задоволенiсть керiвникiв своею про-фесiею й рiзноманiтними аспектами фахово! дiяль-ностi тим вище, чим вище частка саме внутршньо! мотивацп. А це саме мотиви професшного та особи-стого розвитку.
За результатами дисперсшного аналiзу доведено вплив задоволеносп роботою на розвиток мотивацп професшно! дiяльностi керiвникiв дошк1льних навчальних закладiв: пряма залежшсть для соцiаль-них i власне професiйнi мотивiв (р<0,01), з розвитком цих мотивiв росте задоволешсть своею роботою керiвникiв дошкiльних навчальних закладiв (рис. 2).
Ю
s i
О к-
il »-«
о с.
I низький середшй высокий
вз
Píbhí задоволеносп роботою
Риc. 2. Вплив зaдoвoлeнocтi poбoтoю нa poзвитoк влacнe пpoфeciйниx мoтивiв
А для пpaгмaтичниx i пpecтижниx мoтивiв -oбepнeнa зaлeжнicть (p<0,01), з poзвиткoм ^arna-тичних тa пpecтижниx мoтивiв piвeнь зaдoвoлeнocтi cвoeю poбoтoю y кepiвникiв дoшкiльниx нaвчaльниx зaклaдiв знижyeтьcя фиа З).
Риc. З. Вплив зaдoвoлeнocтi poбoтoю нa poзвитoк пpecтижниx мoтивiв
Зoкpeмa, нa думку дocлiдникa G. ^ïra (E. Иль-инa), caмe внyтpiшня мoтивaцiя, щo зyмoвлюeтьcя cфopмoвaнicтю пpoфeciйниx цiннocтeй, з пoглядy га зaдoвoлeнicть cвoeю пpoфeciйнoю дiяльнicтю тa ïï пpoдyктивнicтю, e нaйбiльш eфeктивнoю для poзвит-ку пpoфeciйнoï дiяльнocтi [2].
Ha нaшy думку, щ питaння, як зaдoвoлeнicть cвoeю пpoфecieю, впливaють нa eфeктивнicть po-звитку мoтивaцiï пpoфeciйнoï дiяльнocтi i,зoкpeмa вiдoбpaжaютьcя нa зaгaльнoмy piвнi пpoфeciйнoï дiяльнocтi пeдaгoгiв. Taким чинoм, вивчeння зaдoвo-лeнocтi cвoeю пpoфecieю (caмe як чинник poзвиткy внyтpiшньoï мoтивaцiï пpoфeciйнoï дiяльнocтi) e a^ тyaльним питaнням, тa чинить вплив нa peзyльтaтив-нicть тa eфeктивнicть пpoфeciйнoï дiяльнocтi пeдa-гoгiчниx пpaцiвникiв.
5. АпробаЦя результата дослдження
Вiдпoвiднo дo oтpимaниx peзyльтaтiв дo-cлiджeння poзpoблeнa мoдeль yпpaвлiння фopмyвaн-ням мoтивaцiï пpoфeciйнoï дiяльнocтi пeдaгoгiчниx пpaцiвникiв дoшкiльниx нaвчaльниx зaклaдiв для cпpияння poзвиткy мoтивaцiï пpoфeciйнoï дiяльнocтi нa ocнoвi чиннишв, як1 cтимyлюють poзвитoк ^o-фeciйнoï дiяльнocтi кepiвникiв, peзyльтaти впpo-вaджeння якoï зacвiдчили ïï eфeктивнicть.
б. Висновки
У peзyльтaтi aнaлiзy пpoвeдeнoгo дocлiджeння пpoaнaлiзoвaнo зaдoвoлeнicть кepiвникiв дoшкiльниx нaвчaльниx зaклaдiв cвoeю пpoфecieю i piзнoмaнiт-ними acпeктaми фaxoвoï дiяльнocтi. Пpeдcтaвлeнo peзyльтaти eмпipичнoгo дocлiджeння щoдo cтyпeня зaдoвoлeнocтi кepiвникiв дoшкiльниx нaвчaльниx зaклaдiв cвoeю пpoфecieю i piзнoмaнiтними aCTeraa-ми фaxoвoï дiяльнocтi: вишкий piвeнь зaдoвoлeнocтi poбoтoю з пeдaгoгaми тa бaтькaми i низький piвeнь зaдoвoлeнocтi мaтepiaльнoю cклaдoвoю. Дoвeдeнo вплив зaдoвoлeнocтi poбoтoю нa poзвитoк мoтивaцiï пpoфeciйнoï дiяльнocтi, a c^e витокий piвeнь зaдo-вoлeнocтi пiдвищye мoтивaцiю дo твopчocтi, ^o-фeciйнoгo зpocтaння, caмoвдocкoнaлeння y ^o-фeciйнiй дiяльнocтi тoщo. Вiдпoвiднo, oдним iз фaк-тopiв poзвиткy мoтивaцiï пpoфeciйнoï дiяльнocтi ш-дaгoгiв виcтyпae зaдoвoлeнicть cвoeю poбoтoю й piзнoмaнiтними acпeктaми пpoфeciйнoï дiяльнocтi.
Лiтература
1. Meœorn M. Ocнoвы мeнeджмeнтa [Teкcт] / M. Mec-тан, M. Aльбepт, Ф. XeAoypn. - M.: Дeлo, 2005. - 720 c.
2. Ильин, E. П. Moi'maura и мoтивы [Te^x] / E. П. Ильин. - СПб: Пите^ 2000. - 512 c.
3. Koлox, А. M. Moтивaцiя нepcoнaлy [Teкcx]: тд-pyчник / А. M. ^o^ - К.: КШУ, 2002. - ЗЗ7 c.
4. Олшник, В. В. Hayкoвi ocнoви yнpaвлiння тдви-щeнням квaлiфiкaцiï нeдaгoгiчниx нpaцiвникiв нpoф-xexocвixи [Teкcx]: мoнoгpaфiя / В. В. Олшник. - К.: Mrne-шум, 200З. - 594 c.
5. Бoндapчyк, О. I. Рoзвитoк мoxивaцiï вдocкoнaлeн-ня нcиxoлoгiчнoï кoмпeтeнтнocтi кepiвникiв ocвixнix op-гaнiзaцiй в yмoвax oчнo-диcxaнцiйнoï фopми нaвчaння [Teкcт] / О. I. Бoндapчyк, H. I. Шнчук, Д. Б. Po^e^ee^^ кa. - HAПH Укpaïни, Ун-т мeнeдж. ocвixи, Цeнтp. iн.-x нicлядинлoм. нeд. ocвixи. - К., 2012. - З2 c.
6. Бoндapчyк, О. I. Пcиxoлoгiчнi ocoбливocxi мoти-вaцiï нpoфeciйнoгo вдocкoнaлeння кepiвниx кaдpiв ocвixи [Teкcx]: зб. нayк. ^an^ / О. I. Бoндapчyк, Л. M. Kapaмyшкa,
B. M. Сич; нoд peд. С. Д. Maкcимeнкo, Л. M. Kapaмyшкa. -Aкxyaльнi нpoблeми нcиxoлoгiï. Iнcxиxyxy нcиxoлoгiï ш. Г. С. Kocxюкa AnH Укpaïни. - 2002. - T. 1, Ч. З. -
C. 191-194.
7. Kapaмyшкa, Л. M. Пcиxoлoгiя yнpaвлiння [Teкcx]: нaвч. нoc. / Л. M. Kapaмyшкa. - К.: Miлeнiyм, 200З. - З44 c.
S. Дeмчyк, В. С. Ocнoви ocвixньoгo мeнeджмeнxy [Teкcx] / В. С. Дeмчyк. - К.: Лeнвix, 2007. - 26З c.
9. Kpaвчинcькa, T. С. Чинники poзвиткy мoxивaцiï нpoфeciйнoï дiяльнocxi кepiвникiв дoшкiльниx нaвчaльниx зaклaдiв [Eлeктpoнний pecypc] / T. С. Kpaвчинcькa // Oбpiï: нayкoвo-нeдaгoгiчний жypнaл. - 2015. - № 1 (40). - С. 2730. - Peжим дocтyпy: http://www.ippo.if.ua/images/stories/ 0brii_2013/obrii_15_1 .pdf
10. Kpaвчинcькa, T. С. Aнaлiз впливу зaдoвoлeнocxi ocнoвниx нoтpeб кepiвникiв дoшкiльниx нaвчaльниx зa-клaдiв нa poзвитoк мoxивaцiï нpoфeciйнoï дiяльнocxi [Teкcx] / T. С. Kpaвчинcькa // ScienceRise. - 2015. - T. 4, № 5 (9). - С. 69-73. doi: 10.15587/2313-8416.2015.41160
11. Kpaвчинcькa, T. С. Ан^з ocoбливocтeй мoти-вaцiï нpoфeciйнoï дiяльнocxi кepiвникiв дoшкiльниx нaв-чвльних зaклaдiв [Teкcx] / T. С. Kpaвчинcькa // Ыщж cy-чacнoгo нeдaгoгa. - 2014. - № 6 (145). - С. 11-14.
References
1. Meskon, M., Al'bert, M., Hedoury, F. (2005). Osnovi menedzhmenta [Management bases]. Moscow: Delo, 720.
й 5
низький середшй високий
Píbhí задоволеносп роботою
2. Il'in, E. P. (2000). Motivaciya i motivy [Motivation and reasons]. Sankt-Peterburg: Piter, 512.
3. Kolot, A. M. (2003). Motivazii personalu [Staff motivations]. Kyiv: KNEU, 337.
4. Olijnyk, V. V. (2003). Naukovi osnovy upravlinnia pidvyschennia kvalifikatsii pedahohichnykh pratsivnykiv proftekhosvity [Scientific basis of management training vocational education teaching staff]. Kyiv: Milenium, 594.
5. Bondarchuk, O. I., Pinchuk, N. I., Rozhdestvens'-ka, D. B. (2012). Rozvytok motyvatsii vdoskonalennia psykholo-hichnoi kompetentnosti kerivnykiv osvitnikh orhanizatsij v umo-vakh ochno-dystantsijnoi formy navchannia [Development of motivation of perfection of psychological competence of leaders of educational organizations in the conditions of the eye-controlled from distance form of studies]. NAPN Ukrainy, Un-t menedzh. osvity, Tsentr. in.-t pisliadyplom. ped. osvity. Kyiv, 32.
6. Bondarchuk, O. I., Karamushka, L. M., Sich, V. M.; Maksimenko, S. D., Karamushka, L. M. (Eds.) (2002). Psi-hologichni osoblivosti motivaciï profesijnogo vdoskonalennya kerivnih kadriv osviti [Psychological features of motivation of professional perfection of leading shots of education]. Aktual'ni problemi psihologiï : zb. nauk. Prac' Institutu psihologiï im. G. S. Kostyuka APN Ukrainy. Kyiv: Milenium, 1 (3), 191-194.
7. Karamushka, L. M. (2003). Psykholohiia upravlinnia [Psychology of management]. Kyiv: Milenium, 344.
8. Demchuk, V. S. (2007). Osnovi osvitn'ogo menedzhmentu [Bases of educational management]. Kyiv: Lenvit, 263.
9. Kravchins'ka, T. S. (2015). Chinniki rozvitku moti-vaciï profesijnoï diyal'nosti kerivnikiv doshkil'nih navcha-l'nih zakladiv [Factors of development of motivation of professional activity of leaders of preschool educational establishments]. Obriï: naukovo-pedagogichnij zhurnal - Horizons : scientifically pedagogical magazine, № 1 (40), 27-30. Available at: http://www.ippo.if.ua/images/stories/Obrii_2013/ obrii_15_1.pdf
10. Kravchins'ka, T. S. (2015). An analysis of influence of satisfaction of basic necessities of leaders of preschool educational establishments is on development of motivation of professional activity. ScienceRise, 4/5 (9), 69-73. doi: 10.15587/ 2313-8416.2015.41160
11. Kravchins'ka, T. S. (2014). Analiz osoblivostej mo-tivaciY profesijnoY diyal'nosti kerivnikiv doshkil'nih navcha-l'nih zakladiv [Analysis of features of motivation of professional activity of leaders of preschool educational establishments]. Imidzh suchasnogo pedagoga, 6 (145), 11-14.
Рекомендовано до пyблiкацiï д-р пед. наyк Бондарчyк О. I.
Дата надходження рyкопиcy 17.08.2015
Кравчинська Тетяна Сергй'вна, астрант, кафедра менеджменту освгти, економши та маркетингу, Дер-жавний вищий навчальний заклад «Ушверситет менеджменту освгти» Нацюнально! Академп педа-гогiчних наук Украши, вул. Артема, 52-а, м. Ки1в, Украша, 04053 E-mail: tasyuxa@bigmir.net
УДК 371:811.161.2+378.016:82.09 DOI: 10.15587/2313-8416.2015.49162
РОЗВИТОК Л1ТЕРАТУРОЗНАВЧО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В-Ф1ЛОЛОГ1В: КОНЦЕПТУАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ
© Л. O. Базиль
У cmammi обтрунтовано теоретико-концептуальш аспекти розвитку лтературознавчог компетент-Hocmi майбутнього вчителя-фшолога. Доведено, що лтературознавча компетенттсть як особисткно-професшний феномен обумовлюе ycnix самоздшснення вчителя укратськоХ мови i лтератури. Лтера-турознавчу компетентнкть вир1зняе багатоелементний змiст i структура, що розвиваеться упродовж активног життедiяльностi людини, спрямованог на осмислення лiтературно-художнiх явищ, лiтера-турно-критичнихрозвiдок, наукових студш, власну лiтературознавчу творчкть
Ключовi слова: учитель-словесник, лтературознавча компетенттсть, професшний розвиток, про-фесшне становлення майбутнього вчителя
The theoretical and conceptual aspects of literary competence offuture teacher-philologist are described in the article. It is proved that literary competence as personal and professional phenomenon determines the success of self-affirmation of the teacher of Ukrainian language and literature. Literary competence distinguishes multielement contents and structure, developing for active living, aimed at the comprehension of literary and artistic phenomena, literary-critical research, research studio, own literary creativity
Keywords: teacher-philologist, literary competence, professional development, professional development of future teachers
1. Вступ
В умoвax сьогодення уceбiчнo caмoрeaлiзo-вуватися може пльки особистють шновацшного типу, з розвиненими здiбнocтями критично i творчо опановувати соцюкультурний проспр, виокремлюва-ти проблеми стосовно самоздшснення та знaxoдити
ефективш шляxи ïx виршення. Важливу роль чи навиъ сустльну таю у формуванш такт особисто-стей вщграють учитeлi рвдно! словесности З огляду на специфжу професшно1' дiяльнocтi такт фaxiвцiв, на усшшшсть ïx^oï прaцi впливають тaкi соцюкуль-турш чинники: ymвердження вiдкриmого мережевого
