CC BY
9
УДК 378.147:316.7
DOI: 10.15587/2313-8416.2016.59181
ПЕДАГОГ1ЧНА СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ МIЖКУЛЬТУРНОÏ ТОЛЕРАНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х МАГ1СТР1В З ЕКОНОМ1КИ
© I. Б. брастова-Михалусь
Розглянуто та проанал1зовано основнi компоненти педагог1чно1 системи формування м1жкультурно1 толерантностi майбутшх магiстрiв з економжи (цж, принципи, змкт, методи i форми навчально'1 дiя-льностi); визначено змют формування зазначено! професшноХякостi; запропоновано методи, форми та засоби формування мiжкультурноï толерантностi, а також шляхи ефективно! реалгзаци поставленого завдання
Ключовi слова: педагогiчна система, мiжкультурна толеранттсть, компоненти, комуткащя, педаго-гiчнi принципи, методи, форми
The main components (objectives, principles, content, methods and forms) of the pedagogical system of cross-cultural tolerance formation of the future masters of economics are considered and analyzed; the content of the mentioned professional quality formation is determined; methods, forms and tools of cross-cultural tolerance formation as well as the ways of effective realization of the stated goal are suggested
Keywords: pedagogical system, cross-cultural tolerance, components, communication, pedagogical principles, methods, forms
1. Вступ
На сучасному еташ розвитку суспшьства, в умовах значного збшьшення обсяпв сшвробггаицтва з шоземними партнерами, пов'язаного з процесом глобалiзацil з одного боку, а також у зв'язку з поши-ренням такого сощального явища, як ненависть (збройш зигснення, етшчш та релшйш конфлжти), -з шшого, м1жкультурна толерантнiсть набувае особливо! значущосл i як загальнолюдська моральна яшсть, i як професiйна. У наш час на перший план виходить умшня фахiвця вести дiалог з представни-ками iнших кра1н, толерантно ставитися до особли-востей нацюнально! культури iноземних партнерiв по бiзнесу. На думку Б. Рiердон, единим шляхом самоз-береження людства та його подальшого культурного розвитку е толерантне ставлення до людей, яш вщрь зняються за моральними, релшйними та полггачни-ми переконаннями [1].
Отже перед системою вищо! освгга постае за-вдання оргашзаци педагопчного процесу пiдготовки фахiвця, здатного до встановлення дiлових контактiв з шоземними партнерами на засадах взаемоповаги. Для ефективного виршення зазначеного вище за-вдання необхвдно спроектувати педагогiчну систему формування мiжкультурноl толерантностi майбутнiх мапстдов з економiки, в як1й вщбуваються процеси навчання, виховання, розвитку i соцiалiзацil особис-тостi.
2. Аналiз лiтературних даних та постановка проблеми
Моделювання педагопчно1 системи розгляда-лось у працях В. Безруково!, В. Беспалька, Т. Дмит-ренко, Н. Тализшо!, В. Якунiна, К. Яресько та шших. У роботах було обгрунтовано питання щодо педаго-пчно! системи як предмета педагопчно1 науки; педагопчного процесу як змши сташв суб'ектiв навчаль-
hoï д1яльност1; компоненпв педагопчно! системи як засоб1в управлшня; навчально! д1яльност1 тих, хто навчаеться, як об'екта управлшня; реал1зац1! сукуп-носп взаемопов'язаних м1ж собою вид1в д1яльност1 та шш1. Не зважаючи на значну кшьшсть праць щодо питання формування м1жкультурно1 толерантносп, проблема формування ц1е! професшно! якосл у майбутшх мапстр1в з економ1ки не була об'ектом науко-во-педагопчних дослщжень.
3. Цшь та задачi досл1дження
Метою дослщження е обгрунтування педагоп-чно! системи формування м1жкультурно! толерантност! майбутшх маг1стр1в з економ1ки.
4. Компоненти педагопчноТ системи формування мiжкультурноï толерантностi майбутнiх магiстрiв з економши
На думку Т. Дмитренко, основними функц1ями педагопчно! системи е оргашзац1я навчально! д1яль-носп тих, хто навчаеться, i управлшня нею [2]. Компоненти педагопчно! системи розташовуються у пе-внiй послщовносп: першим етапом е визначення ць лей функцiонування педагогiчноï системи; другим етапом е визначення змюту на основi виокремлених педагогiчних принципiв; завершальним етапом е вщ-бiр методiв i форм засвоення змiсту [3].
Оскшьки основними компонентами педагопч-hoï системи формування м1жкультурно! толерантнос-п е викладач i магiстрант, м1ж якими iснуе прямий i зворотний зв'язок, для ефективно! оргашзаци навча-льно! дiяльностi необхвдно надати характеристику суб'екпв педагогiчного процесу.
Магiстрант, так само як i викладач, е повно-цшним учасником, а також суб'ектом педагопчного процесу. До майбутшх магiстрiв з економiки належать юнаки та дiвчата у вщ 20-23 рок1в. Вiд майбут-
Hix бакалавр1в з економ1ки вони в1др1зняютъся бшьш високим рiвнем вщповщальносп, штелектуального розвитку, шзнавально! дiялъностi, спшкування; орiе-нтацieю на здобуття наукового ступеню «мапстр», рiвнем мотиваци, сощальною активнiстю, професш-ною спрямованiстю, а також бiлъш високим особис-псним творчим потенцiалом.
Особистiсний потенцiал уявляе собою штегра-льну характеристику шдивщуально-психолопчних особливостей особистостi, яка створюе основу здат-ностi людини спиратися на стшш внутрiшнi критерй' й орieнтири у сво!й житгeдiялъностi та збертати ста-бiлънiстъ дiялъностi й смислових орieнтацiй на фонi тисков i зовнiшнiх умов, що постiйно змшюються [4]. Основними складниками особистiсного потенщалу, з яким пов'язана успiшна саморегулящя людини через самовизначення й самореалiзацiю, е житгeстiйкiстъ, толерантнiстъ до невизначеносп, здатнiстъ до само-детермшацп та самооргашзацп дiялъностi, що також е характеристиками, яш вiдрiзняютъ магiстрантiв вщ студентсько! молодi.
Ще однiею особливютю магiстрантiв е бiлъш високий рiвень дисциплiнованостi й краща працезда-тшсть, оск1лъки майбутнi магiстри мають сформован пiзнавалънi iнтереси i визначенi цш, яких вони праг-нуть досягти. За умов сприятливо! оргашзацп навча-льного процесу у майбутнiх магiстрiв з економiки розвиваються так1 особиспсш якостi, як шщатив-нiстъ, цшеспрямовашсть, наполегливiстъ, вщповвда-лънiстъ, активнiстъ тощо. Оскшьки магiстранти мають сформоваш шзнавальш iнтереси i визначенi цш, !х внутрiшнi потреби превалюють над зовшшшми.
Таким чином, урахування особливостей май-бутнiх магiстрiв з економши дозволяе спроектувати педагогiчну систему, що спираеться на iндивiдуальнi потреби тих, хто навчаеться, а також сприяе особис-тiсному розвитку магiстрантiв.
Наявшсть суперечностей (необхiднiстъ шдго-товки майбутшх магiстрiв з економiки до професшно! дiялъностi в умовах глобалiзовано! економiки та низьким рiвнем сформованосп тако! професiйно зна-чущо! якосп; висок1 вимоги щодо рiвня професшно! культури магiстра, неввд'емною частиною яко! е то-лерантне ставлення до представнишв iнших культур, та недостатня увага з боку ВНЗ до формування мiж-культурно! толерантностi; потреба сустльства сфор-мувати мiжкулътурну толерантшсть у майбутнього магiстра з економiки та брак вiдповiдних наукових дослвджень щодо формування мiжкулътурно! толера-нтносп у фахiвцiв освiтнъо-квалiфiкацiйного ступеня "мапстр"; потреба магiстрантiв в адаптацп до умов ведення бiзнесу з представниками iнших культур та недостатнiй рiвень сформованостi у них тако! професшно значущо! якостi, як м1жкультурна толерант-нiстъ), а також урахування особливостей майбутшх мапс^в з економши дозволяють визначити мету педагогiчного процесу - формування м1жкультурно! толерантностi майбутшх магiстрiв з економiки.
Вiдповiдно до визначених компоненпв м1жку-льтурно! толерантносл (мотивацiйний, когнiтивний, комунiкативно-дiялънiсний, емоцiйно-цiннiсний) бу-
ло визначено цiлi педагогiчного процесу. На рiвнi мотивацiйного компонента основними цшями е формування готовносл магiстрантiв до спiвпрацi з представниками шших культур, критичного ставлення до виршення професiйних питань й вщсутшсть стерео-типiв стосовно звича!в, традицiй й переконань дшо-вих партнерiв; на рiвнi когнiтивного компонента основною цшлю е формування повноти, гнучкосп знань щодо суп м1жкультурно! толерантностi, !! мю-ця у системi професiйних якостей, особливостей i меж прояву мiжкулътурноl толерантносл, параметрiв культури, що дозволяють визначати характеристики нацiоналъних культур, а також способiв набуття но-вих знань щодо м1жкультурно! толерантностi, особливостей ll прояву тощо; на рiвнi комушкативно-дiялънiсного компонента основна щль полягае у фо-рмуваннi сощально! адаптивностi у мiжкулътурному контекстi й умшня спiвпрацювати з iноземними бiз-нес-партнерами; на рiвнi емоцiйно-цiннiсного компонента - формування цшшсного ставлення до професшно! дiяльностi та здатносл до рефлексп.
Мета педагопчного процесу формування мiж-культурно! толерантносл обумовлюе вибiр педагоп-чних принцишв. Перша група принципiв - загальш педагогiчнi принципи - спрямована на послаблення ди об'ективного фактора: професшно! спрямованос-тi; гуманiтаризацi! педагогiчного процесу; гумашзацп педагогiчного процесу; дiалогу культур. Друга група педагопчних принципiв спрямована на послаблення дй суб'ективного фактора: принцип системносл педагопчного процесу, цшсносл, технолопчносл, управлiння й науковосл педагогiчного процесу. Тре-тя група спрямована на послаблення дп особислсно-го фактора: принцип природовiдповiдностi, культу-ровiдповiдностi, суб'ектностi, науковостi, наочностi, зв'язку теорп з практикою. Четверта група принцишв включае педагогiчнi принципи, що спрямован на послаблення дп людського фактора: принцип демок-ратизаци вщносин мiж суб'ектами педагогiчного процесу; мiжкультурно! толерантностi. До специфiч-них принцишв формування мiжкультурно! толерант-ностi вщносяться: принцип поважного ставлення до особистосл; принцип створення толерантно! атмос-фери шд час педагогiчного процесу; принцип дiало-гiчностi та спiвпрацi. Детальна характеристика кож-но! групи принцишв, а також правила !х реалiзацi! розглянутi у вiдповiднiй статтi [5].
Основним компонентом педагогiчно! системи е змют. Для визначення змiсту формування мiжкульту-рно! толерантностi вважаемо за по^бне керуватися концепцiею I. Лернера [6], М. Скатана [7], В. Краев-ського [8], В. Безруково! [9] та шших учених, за якою змют освгти розумiетъся як адаптований досввд людст-ва. Зважаючи на це, основними складниками змюту формування м1жкультурно! толерантност е мотива-цiйний, когнiтивний, комунiкативно-дiялънiсний й щншсно-емоцшний складники. Мотивацiйний компонент пов'язаний з формуванням у магiстрантiв готов-носп до спiвпрацi з шоземними партнерами на засадах толерантностi. Когнгтивний компонент передбачае засвоення знань (фшософський, кулътурологiчний,
психолопчний й економiчний аспекти) щодо cyTi мгж-культурно! толерантностi, особливостей прояву ще! професiйно значущо! якосп та способiв здобуття но-вих знань щодо мгжкультурно! толерантностi.
Комyнiкативно-дiяльнiсний компонент пов'я-заний з набуттям умшь й навикiв побудови ефективно! взаемодп i конструктивного дiалогy з представ-никами iнших культур у професшнш сферi. Цшшс-но-емоцшний компонент забезпечуе формування свггогляду, цшшсного й вiдповiдального ставлення до побудови толерантних ввдносин й професiйноi дiяльностi та здатностi до коригування власно! кому-нiкативноi поведiнки. Для ефективно! реалiзацii поставлено! мети формування мiжкyльтyрноi толерант-ностi необхвдна штегращя компонентiв змiстy у цик-лi гyманiтарних дисциплiн, що викладаються тд час магiстерсько! пiдготовки («Фiлософiя та дiалог цивь лiзацiй», «Сощальна вщповщальшсть», «Глобальна економжа», «Дшова iноземна мова» та iншi).
При розробцi цшсно! педагогично! системи формування мiжкyльтyрноi толерантностi майбyтнiх ма-гiстрiв з економши необхвдно спиратися на теоретичш основи, якими е застосування м1ждисциплшарного, особистiсно-орieнтованого та комyнiкативно-дiяльнiс-ного пiдходiв. Керуючись даними пiдходами, мож-ливо виокремити ефективш методи, форми та засоби формування мiжкyльтyрноi толерантность До основних методiв, що сприяють формуванню мiж-культурно! толерантностi майбутшх магiстрiв з еко-номiки належать: перцептивш методи (доповiдь, бесiда); проблемно-пошyковi методи (проблемне викладення навчального матерiалy, евристичнi й дослвдницьш методи); штерактивш методи (дiлова гра, дискyсii); кейс-стадi тощо. Використання вка-заних методiв сприяе створенню на заняттi сприят-ливих умов для формування мiжкyльтyрноi толера-нтностi; виробленню власно! позицп, ставлення до професiйноi взаемодii на засадах взаемоповаги; са-мостiйного здобуття знань щодо мiжкyльтyрноi толерантности вiдповiдального ставлення до побудови толерантних дшових вiдносин; коригування власно! комушкативно! поведiнки тощо.
Для реалiзацi! зазначених методiв необхiдне використання рiзних форм оргашзаци навчально! дiяльностi та вщповвдних засобiв (навчальна лтгера-тура, шюстративний матерiал, аyдiо- та ввдеозасоби). До основних оргашзацшних форм, що використову-ються для органiзацii процесу формування м1жкуль-турно! толерантностi, належать аудиторш (проблемнi лекцii, практичнi заняття, треншги, семiнари, диску-сii, диспути) та позааудиторш (конференцii, студент-ськ1 семшари тощо).
5. Висновки
Отже, одшею з найважливiших умов ефектив-ного формування м1жкультурно! толерантностi майбутшх магiстрiв з економiки е проектування педаго-гiчноi системи, що мае оргашзацшну фyнкцiю. Хара-ктерними рисами ще! системи е узгодження вах !! компонентiв (сyб'ектiв, мети, принцитв, змiстy, ме-тодiв, форм та засобiв), цiлеспрямованiсть, вiдкри-
тiсть до зовшшшх умов й динамiчнiсть. Педагопчна система формування мiжкyльтyрноi толерантностi майбутшх магiстрiв з економiки забезпечуе цшсшсть педагогiчного процесу в якому вщбуваеться навчан-ня, виховання й розвиток особистосп.
Лiтература
1. Риэрдон, Б. Э. Толерантность - дорога к миру [Текст] / Б. Э. Риэрдон. - М.: Бонфри, 2001. - 304 с.
2. Дмитренко, Т. А. Педагогическая система: структура и законы функционирования [Текст]Ь сб. науч. тр. / Т. А. Дмитренко // Понятийный аппарат педагогики и образования. - 1996. - Вып. 2. - С. 68-79.
3. Беспалько, В. П. Основы теории педагогических систем (Проблемы и методы психолого-педагогического обеспечения технических обучающих систем) [Текст] / В. П. Беспалько. - Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1977. - 304 с.
4. Леонтьев, Д. А. Опыт структурной диагностики личностного потенциала [Текст] / Д. А. Леонтьев, Е. Ю. Ман-дрикова, Е. Н. Осин и др. // Психологическая дiагностика. -2007. - № 1. - С. 8-31.
5. Срастова-Михалусь, I. Б. Педагопчш принципи формування мiж:кyльтyрноl толерантноси майбутшх мапс-трш з економши [Текст]: зб. наук. пр. / I. Б. Срастова-Михалусь // Оновлення змкту, форм та методiв навчання i виховання в закладах освгги. Науюж записки Рiвненсько-го державного гумаштарного ушверситету. - 2015. -Вип. 12 (55), Ч. I. - С. 221-229.
6. Лернер, И. Я. Дидактические основы методов обучения [Текст] / И. Я. Лернер. - М.: Педагогика, 1981. - 186 с.
7. Скаткин, М. Н. Методология и методика педагогических исследований [Текст] / М. Н. Скаткин. - М.: Наука, 1986. - 352 с.
8. Краевский, В. В. Общие основы педагогики [Текст] : учебник / В. В. Краевский. - М.: Академия, 2003. - 256 с.
9. Безрукова, В. С. Педагогика. Проективная педагогика [Текст] / В. С. Безрукова. - Екатеринбург: Деловая книга, 1996. - 342 с.
References
1. Rierdon, B. E. (2001). Tolerantnost - doroga k miru [Tolerance - the way to peace]. Moscow: Bonfri, 304.
2. Dmitrenko, T. A. (1996). Pedagogicheskaia sistema: structura I zakony funktsyonirovaniya [Pedagogic system: structure and laws of functioning]. Poniatiynyi apparat peda-gogiki I obrazovaniya [Pedagogy and education conceptual apparatus], 2, 68-79.
3. Bespalko, V. P. (1977). Osnovy teorii pedagog-icheskikh sistem (Problemy I metody psikhologo-pedago-gicheskogo obespecheniya tekhnicheskikh obuchaiuschikh sistem) [The basis of the theory of pedagogic systems (Psychological and pedagogical support of technical teaching systems problems and methods]. Voronezh: izdatelstvo Voronezhskogo universiteta, 304.
4. Leontiev, D. D., Mandrikova, Y. Y., Osin, Y. N. (2007). Opyt structurnoy diagnostiki lichnostnogo potentsyala [The experience of personality potential structural diagnostics]. Psikhologicheskaya diagnostika [Psychological diagnostics], 1, 8-31.
5. Yerastova-Mikhalus, I. B. (2015). Pedagogichni pryntsypy formuvannia mizhkulturnoiy tolerantnosti maibut-nikh magistriv z ekonomiky [Pedagogical principles of cross-cultural tolerance formation of the future masters of economics]. Onovlennia zmistu, form ta metodiv navchannia I vukhovannia v zakladakh osvity [The content and methods of
teaching and education renewal in educational establishments], 12 (5), Part I, 221-229.
6. Lerner, I. Y. (1981). Didakticheskiye osnovy metod-ov obucheniya [Methods of teaching didactic basis]. Moscow: Pedagogica, 186.
7. Skatkin, M. N. (1986). Metodologiya I metodika pedagogicheskikh issledovaniy [Pedagogical research methodology and methods]. Moscow: Nauka, 352.
8. Kraievskiy, V. V. (2003). Obschiye osnovu peda-gogiki: uchebnik dlia vysshykh pedagogicheskikh uchebnykh zavedeniy [Pedagogy basic foundation: textbook for the higher pedagogical educational establishments]. Moscow: Akad-emiya, 256.
9. Bezrukova, V. S. (1996). Pedagogica. Proektivnaya pedagogica [Pedagogy. Projective pedagogy]. Yekaterinburg: Delovaya kniga, 342.
Рекомендовано до публгкаци д-р пед. наук, професор Колбта Т. В.
Дата надходження рукопису 16.12.2015
Срастова-Михалусь 1нна Бориавна, астрант, викладач, кафедра шоземних мов i перекладу, Харшвсь-кий нацюнальний економiчний ушверситет îm. С. Кузнеця, пр. Науки, 9а, м. Харшв, Украша, 61166 E-mail: IB832009@yandex.ua
УДК 378.147.091.313 (043.5) DOI: 10.15587/2313-8416.2016.59192
ВИКОРИСТАННЯ ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГ1Й У ПРАКТИЧН1Й П1ДГОТОВЦ1 МАЙБУТН1Х КВАЛ1Ф1КОВАНИХ РОБ1ТНИК1В БУД1ВЕЛЬНОГО ПРОФ1ЛЮ
© Г. М. Суржок
У статт1 проаналгзовано тдходи ргзних науковцгв до визначення педагоггчних умов формування культу-ри здоров 'я особистостг. Виокремлено педагоггчш умови формування культури здоров 'я у майбутшх квал1ф1кованих робгтниюв будгвельного профшю. Схарактеризовано одну з педагоггчних умов, а саме: включення до змгсту професшно1 пгдготовки майбуттх квал1ф1кованих робгтниюв будгвельного проф1лю важливих для професшно1 дгяльностг здоров 'язбережувальних технологт
Ключовi слова: культура здоров 'я, майбутнг квал1ф1кован1 робтники будгвельного проф1лю, педагоггчнг умови, формування
The paper analyzes the approaches of different researchers to determine the pedagogical conditions of health culture formation of the personality. It is determined pedagogical conditions of a health culture formation in the future skilled building workers. Author determined one of the pedagogical conditions, namely: including of self-preserved technologies that important for professional activities to the content of training of future skilled building workers
Keywords: health culture, future skilled building workers, pedagogical conditions, formation
1. Вступ
Сучасний
квалiфiкований робiтник-будiвель-
ник мае вирiзнятися не тшьки високим рiвнем професшно! тдготовки, а й усвщомлювати вщповвдаль-шсть за збереження власного здоров'я в процес май-бутньо! професшно! дiяльностi. Для розв'язання цьо-го завдання необхвдно сформувати в учшв майбутшх квалiфiкованих робггнишв будiвельного профiлю, стшку мотивацiю до здорового способу життя, здшс-нити комплекс здоров'язбер^аючих заходiв, спрямо-ваних на усввдомлення цiнностi здоров'я.
Прагнення Украши вступити до £вропейсько-го Союзу, бути державою високорозвиненою, правовою, демократичною, авторитетною у свгтовш спшь-ноп спонукае до необхiдностi вирiшувати не тiльки полiтичнi, економiчнi проблеми, але й турбуватися про сво!х громадян i, перш за все, про формування культури здоров'я тдростаючого поколшня. Сучаснi умови, соцiальнi та еколопчш, все частiше висува-ють на перший план проблему формування здо-ров'язберниючо! компетентностi як передумову й
запоруку здорового способу життя та, ввдповщно, як одну з найважливших засад культури здоров'я. Розв'язання проблеми формування культури здоров'я особливо важливе для тако! категори молодi як учнi навчальних закладiв, зокрема, будiвельного профiлю.
2. Анаш останшх дослiджень та публiкацiй
Аналiз наукових дослщжень показуе, що останнiм часом проблемi цiннiсного ставлення до здоров'я та формуванню культури здоров'я особи-стост придiляеться значна увага (В. Бароненко [1], О. Багнетова [2]; В. Горащук [3]; Ю. Драгнев [4]; Г. Зайцев [5]; С. Кириленко [6]; Г. Кривошеева [7]; Л. Татаршкова [8]; М. Чуркша [9] та iн.). Рiзним аспектам проблеми формування культури здоров'я, формування навичок здорового способу життя дь тей, шдлпшв, молод^ учнiв загальноосвпшх навчальних закладiв, учнiв присвячено дослщження таких науковцiв: В. Бобрицька [10], Т. Бойченко [11], Т. Воронцова [12], Г. Даниленко [13], О. Ду-богай [14], Л. Дудорова [15], О. £жова [16], К. 1с-
