CC BY
7_18_SCIENCES OF EUROPE # 23, (2018) | PEDAGOGICAL SCIENCES
КОМПОНЕНТИ, КРИТЕРИ ТА ПОКАЗНИКИ ГОТОВНОСТ1 МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА ДО ВИХОВАННЯ ЕСТЕТИЧНО1 КУЛЬТУРИ УЧН1В
Гатеж Н.В.
Чертвецький нацгональний унгверситет iмет Юргя Федьковича
COMPONENTS, CRITERIA AND PERFORMANCE INDICATORS OF FUTURE TEACHERS OF EDUCATIONAL ARTS TO STUDY OF AESTATIONAL CULTURE OF PUPILS
Gatezh N. V.
Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University
АНОТАЦ1Я
У статп висвплено питання щдготовки майбутшх y4rn^iB образотворчого мистецтва до виховання естетично! культури yчнiв загальноосвггаього навчального закладу. Аналiзyються компоненти, критери та показники готовностi до виховання естетично! культури учшв, як1 вщображають основнi закономiрностi формування певного явища, iснyючi взаемозв'язки мiж компонентами та динамжу явища, що вивчаеться. Готовшсть майбутнього вчителя до професшно! дiяльностi визначаеться як особистiсне утворення, яке забезпечуе внyтрiшнi умови для усшшного виконання ще! дiяльностi.
ABSTRACT
Effective solving of educational tasks involves the focus of higher education on the preparation of a teacher of fine arts, which possesses both basic knowledge and practical skills, and high level of readiness to perform professional duties. In the practice of scientific research on the theory and methodology of vocational pedagogical education, the result of the research process is justified by the notion of "readiness", which is an integrated entity, the essence of which is based on the definition of the concept of "readiness for action".
Criteria are defined as qualities, properties, characteristics of the object being studied, which make it possible to draw conclusions about the state and level of its formation and development; indicators - as quantitative and qualitative characteristics of the formation of each quality, properties, characteristics of the object being studied. Most researchers note that the structure of the readiness of the future teacher of fine arts includes four main components: motivational, cognitive, creative and reflexive, which have criteria, indicators and levels of formation. It is also concluded that the complex nature of preparing the readiness of future teachers of fine art for the education of aesthetic culture of students of the National Geographic Society provides such interrelated components: emotional and motivational, intellectual-cognitive and creative-activity.
Ключовi слова: шдготовка, готовшсть, майбутнш учитель образотворчого мистецтва, учш, естети-чна культура учшв, компоненти, критери та показники готовности
Keywords: preparation, readiness, future teacher of fine arts, students, aesthetic culture of students, components, criteria and indicators of readiness.
Вступ. У контексп Болонського процесу ефек-тивне розв'язання освгтшх завдань передбачае спрямовашсть вищо! освгга на шдготовку вчителя образотворчого мистецтва, який володiе як базо-вими знаннями i практичними вмшнями, так i висо-ким рiвнем готовносл до виконання професшних обов'язшв.
У практищ наукових дослщжень з теори та методики професшно! педагопчно! освгга результат дослвджуваного процесу обгрунтовуеться поняттям «готовшсть», яке е штегрованим утворенням, сутшсть якого грунтуеться на визначенш поняття «готовшсть до дiяльностi» (стан мобшзаци психо-лопчних i психофiзiологiчних систем людини, яш забезпечують виконання певно! дiяльностi) [5, с. 137]. На основi проаналiзованоi лпературно! бази з дослiджyваноi нами проблеми можемо ствер-джувати, що формування готовносп майбyтнiх yчителiв образотворчого мистецтва до професшно! дiяльностi е складним i багатогранним процесом.
Разом з тим, не висвиленою залишаеться проблема шдготовки майбутшх yчителiв майбyтнiх yчителiв образотворчого мистецтва до виховання естетично! культури yчнiв. Тому доцiльним буде визначення Г! структурних компонентiв, розробки критерiiв та показникiв.
Аналiз лггературних джерел. Грунтовний аналiз науково! лпературно! бази з окреслено! проблеми дозволяе нам ввдмггати, що фундаментальш питання професiйно-педагогiчноi пiдготовки освiтянських ка^в i формування !х готовностi до професшно! дiяльностi розглядали О. Абдуллша, А. Алексюк, Я. Болюбаш, В. Бондар, Б.Гершунсь-кий, С. Гончаренко, К. Дурай-Новакова, В. £вдоки-мов, М. £втух, I. Зязюн, З. Левчук, О. Мiщенко, В. Сластьонш, В. Щербина та iн.
Питання шдготовки майбутшх yчителiв образотворчого мистецтва до навчання й виховання учшв загальноосвпшх шкiл висвiтлена у працях Т. Мiхово!, Л. Малшсько!, Г. Сотсько!, О. Ткачука та
8С1Е!ЧСЕ8 ОБ ЕиЯОРЕ # 23, (2018) | РЕЭАОООК'АЬ ВСЧЕЫСЕ
iн. Окремi аспекти пiдготовки майбутнiх учителiв образотворчого мистецтва розкрито в сучасних дисертацшних дослщженнях укра!нських нау-ковцiв, серед яких: Л. Базильчук (пiдготовка до ор-гашзацп позакласно! роботи); Т. Стриъевич (здатнiсть до професiйного саморозвитку); О. Стршець (формування естетичного сприймання ху-дожнiх творiв засобами укра!нського килимарства); Т. Фурсикова (готовнiстъ до застосування комп'ютерно! графiки у професшнш дiялъностi); П. Пайдуков (формування професшно! компетент-ностi у процесi фахово! пiдготовки ).
Теоретичнi i методичш аспекти професшно! подготовки майбутнiх учителiв образотворчого мистецтва представлено у доробку вiтчизняних i за-рубiжних учених, педагогiв, мистецтвознавцiв: Д. Кардовсъкого, М. Кириченка, С. Коновецъ, В. Кузша, Л. Любарсько!, М. Ростовцева, Л. Руденко, Н. Сокольшково! та ш.
Мета та завдання дослвдження. Метою нашого дослiдження е виокремлення основних ком-понентiв, критерив та показнишв готовностi май-бутнiх учителiв образотворчого мистецтва до вихо-вання естетично! культури учнiв загальноосвггаьо! школи. Вiдповiдно до поставлено! мети визначено ряд завдань:
1. Висвгглити основш дефшщп ключових понять дослвджувано! проблеми.
2. Виявити компонентну структуру готовно-стi майбутнiх учителiв образотворчого мистецтва до виховання естетично! культури учшв.
3. Проаналiзувати систему критерив означе-ного виду дiялъностi .
4. Окреслити основш показники критерив го-товностi.
Структурнi компоненти готовносп май-бутнiх учителiв образотворчого мистецтва до виховання естетичноТ культури учшв. Насампе-ред зауважимо, що вичизняними науковцями зроб-лено узагальнення щодо трактування готовностi до професiйно! д1яльносп у наукових дослвдженнях. Зокрема зазначаеться, що на сьогодш склалося дешлька пiдходiв:
- функцiоналъний, за яким готовнiстъ вважа-ють психiчним станом особистосп, що визначае по-тенцшну активiзацiю психiчних функцiй пiд час майбутньо! професiйно! дiялъностi;
- особистюний, де готовнiстъ виступае цiлiсним особистюним утворенням, що iнтегруе су-купшсть внутрiшнiх суб'ективних чинник1в окре-мо! дiялъностi та дослiджуетъся переважно в кон-текстi професiйно! подготовки до не!;
- особистюно^яльний, у межах якого го-товнiстъ окреслюеться як прояв усiх граней особи-стосп, як i забезпечують можливiстъ ефективно ви-конувати професiйнi функцi!;
- результативно-д1яльшсний, що визначае го-товнiстъ як результат процесу тдготовки [10, с. 193].
В цшому досл1дники цiе! проблеми зазнача-ють, що готовшсть майбутнього вчителя до професшно! д1яльносп - це таке особистiсне утво-
19
рення, яке забезпечуе внутрiшнi умови для усшш-ного виконання цiе! дiялъностi. Компонентами го-товностi особистостi до дiяльностi вважають став-лення до дiяльностi або настанову (для ситуацiйно! готовносп), мотиви, знання про предмет i способи дiялъностi, навички та вмшня !хнього практичного застосування. Автори насамперед видiляють так1 компоненти готовностi як мотивацшний, змiстовий i операцiйний [7].
Феномен готовносп у дидактищ розглядають по-рiзному, це пояснюеться особливостями теоре-тичних концепцiй авторiв та рiзними завданнями, як1 вони перед собою ставили. Так, деяш науковщ (В. Петровський, К. Платонов) трактують го-товнiстъ як установку на певну дiялънiстъ, Б. Ананьев, С. Рубшштейн розглядають !! як здiбнiсть особистостi до вiдповiдно! дiялъностi, П. Жильцов - як взаемозв'язок психiчних особливостей та осо-бистих якостей, що забезпечуе високу результатив-шсть у процесi дiялъностi. Вченi М. Дьяченко та Л. Кандибович висвгтлюють означений феномен як рису особистосп, як Г! псих1чний стан.
Щкаво, що за кордоном суттево активiзувалась дослiдницъка робота у цьому напрямку у другiй по-ловинi ХХ ст. У наукових доробках ряду авторiв (Дж.Аткшсон, Дж. Остiн, М. Дункш, Л.Джонс, П.Тилич та ш.) розглянуто основнi подходи до си-стеми педагогiчних дiй, що називаються умiннями, якостями педагога. У них також подано рiзнi про-позицп щодо дiялънiсно! готовностi, природних здiбностей до педагогiчно! дiялъностi, професiйних функцш, умов та напрямк1в дiялъностi, складання плану дiялъностi, контролю за його реалiзацiею, тощо.
Нам iмпонуе також шдхвд до визначення по-няття «готовшсть» дослщнищ Н. Борисенко, яка розумiе його як складне особистiсне утворення, що е комплексним вiдображенням ряду професшно зумовлених особиспсних якостей, а також системною сукупшстю художшх i технiчних знань, умiнъ i навичок, необх1дних для квалiфiкованого формування художньо-техшчних умiнъ в учшв основно! школи [1].
Дослщжуючи готовнiстъ майбутнього вчителя до виховно! дiялъностi в школi Л. Кондрашова ро-бить висновок, що цей феномен е багатомiрною системою, котра складаеться з таких компонента:
- мотивацiйний (професшш установки, iнте-реси, прагнення займатися виховною роботою);
- орiентацiйний (цшшсно-професшш орiента-цi!, основою яких е професшна етика, професiйно-педагогiчнi щеали, погляди, принципи, переко-нання, готовшсть дiяти вiдповiдно до них);
- шзнавально-операцшний (професiйна спря-мованiстъ уваги, уявлень, сприймання, пам'ятц пе-дагопчне мислення, педагогiчнi здiбностi, знання, дп, операцi! i заходи, необхiднi для усшшного здiйснення професiйно! дiялъностi);
- емоцшно-вольовий (почуття, волъовi про-цеси, що забезпечують усшшний перебiг i резуль-тативнiстъ дiялъностi педагога; емоцшний тонус, емоцiйна сприйнятливiстъ, цiлеспрямованiстъ, са-
мовладання, наполегливють, iнiцiативнiсть, рiшу-чють, самостшшсть, самокритичнiсть, самоконтроль);
- психофiзiологiчний (властивостi i здiбностi, як1 забезпечують майбутньому вчителю високу працездатнiсть у виконанш виховних функцiй, упевненiсть у сво1х силах, прагнення наполегливо i до шнця доводити розпочату справу, здатшсть вiльно керувати своею поведшкою i поведiнкою ш-ших, професшна працездатнiсть, активнiсть i само-регулювання, урiвноваженiсть i витримка);
- оцшний (самооцiнка свое! професiйноï шдго-товки i ввдповщшсть процесу розв'язання професшних завдань оптимальним педагогiчним зраз-кам) [6, с. 11].
Зазначимо, що структура дослщжуваного по-няття об'еднуе чотири компоненти: мотивацiйний, когшгивний, креативний, рефлексивний, як1 мають критери, показники та рiвнi сформованостi до-слвджуваного феномену. Так, Т. Фурсикова роз-межовуемо так1 критерiï та показники сформова-ностi готовностi майбутнього вчителя образотвор-чого мистецтва:
1. Потребшсно-мотивацшний передбачае з'ясування причин i факторiв, яю спонукають, irn-цшють, спрямовують учителя образотворчого мистецтва до застосування комп'ютерно! графiки (показники: усвщомлення необхiдностi застосування комп'ютерноï графiки у процеа навчання й виховання учшв та бажання побачити позитивний результат свое! дiяльностi, штерес до засобiв комп'ютерноï графiки та защкавлешсть у 1хньому використаннi на уроках образотворчого мистецтва; прагнення вчителя творчо i неординарно проекту-вати рiзноманiтнi оргашзацшш форми у пснш вза-емодiï з учнями.
2. Знанневий критерiй об'еднуе сукупнiсть знань учителя образотворчого мистецтва про сут-шсть i специфiку комп'ютерно1' графiки, ïï види та ознаки, а також комплекс умiнь i навичок iз застосування комп'ютерно1' графiки в структурi власно1' професiйноï дiяльностi (показники: знання з комп'ютерно1' графiки; компетентшсть у застосу-ваннi засобiв комп'ютерно1' графiкинеобхiдних для застосування у професшнш дiяльностi; обiзнанiсть iз джерелами поповнення знань, зокрема, у сферi застосування комп'ютерно1' графiки, та здатнiсть застосовувати 1'х у майбутнiй професiйнiй дiяльно-стi);
3. Креативно-дiяльнiсний критерiй передбачае орипнальне розв'язання педагогiчних завдань учителя образотворчого мистецтва iз застосуван-ням рiзноманiтних методiв i засобiв навчання, зокрема комп'ютерно1' графши (показники: творчий шдхвд до оргашзаци навчання образотворчого мистецтва з використанням комп'ютерно1' графiки; тво-рче розв'язання професшних завдань засобами комп'ютерно1' графши, iнтерес, оригiнальнiсть у розв'язанш художньо-творчих завдань);
4. Оцiнно-рефлексивний критерш характери-зуе пiзнання й аналiз педагогом явищ власно! д1яль-носп (показники: оцiнка вчителем власно! дiяльно-стi [9].
Вважаемо, що обгрунтування критерив i пока-зник1в готовносп майбутнiх учителiв образотворчого мистецтва до виховання естетично! культури учшв загальноосвггаього навчального закладу е найважлившим завданням дослiдження, оскiльки сприяе визначенню ефективностi психолого-педа-гогiчноi системи шдготовки вчителiв образотворчого мистецтва, порiвнянню результатiв досль дження. Вiдомо, що критери повинш вiдображати основнi закономiрностi формування певного явища, iснуючi взаемозв'язки мгж компонентами в моделi, динашку явища, що вивчаеться, та розкри-ватися через специфiчнi ознаки кожного структурного компонента.
На основi логiко-системного аналiзу вщпо-ввдно до мети нашого дослiдження, пiд критерiями сформованостi готовносп майбутнiх учителiв образотворчого мистецтва до виховання естетично! культури учшв ми розумiемо сукупшсть ознак, якi ха-рактеризують конкретний аспект професшно! шдготовки. Вщповвдно показники вимiрювання ефективностi пiдготовки майбутнiх вчителiв образотворчого мистецтва до виховання естетично! культури учшв - це шльшсш та яшсш характеристики сформованосп ознак, як1 вивчаються та вимiрю-ються. Отже, пвд критерiем ми розумiемо ознаку, на основi яко! ввдбуваеться оцiнка, визначення та кла-сифiкацiя певних якостей.
Аналiз останнiх дослiджень та публiкацiй з означено! проблеми вказуе на неоднозначний щд-хвд до визначення сутносп понять «критерш» та «показник. Так, «Великий енциклопедичний словника» подае наступне визначення: «Критерш -ознака, на основi яко! здiйснюеться оцшка, визначення або класифiкацiя чого-небудь, мiрило су-джень, оцшки» [2, с. 234]. У рiзних значеннях вико-ристовуеться поняття «критерш»: як мiрило, ощ-нка, судження, ознака достовiрностi або умови, як сукупшсть ознак.
На основi наукових висновшв Н. Баловсяк, А.Прус, дослiджуючи проблему формування професшно! самореалiзацii майбутшх учш^в образотворчого мистецтва, вказуе, що «критери - це яко-сп, властивостi, ознаки об'екта, що вивчаеться, яш дають можливiсть зробити висновки про стан i рь вень його сформованостi та розвитку; показники -це кшьшсш та яюсш характеристики сформовано-стi кожно! якостi, властивостi, ознаки об'екту, кот-рий вивчаеться, тобто мiра сформованосп того чи iншого критерш» [8, с. 129-130].
Не можемо залишити поза увагою мотиващй-ний компонент готовносп, який посвдае особливе мюце в структурi готовностi до педагопчно! дiяль-ностi Вiн включае таю критери: защкавлешсть i по-зитивне ставлення до педагогiчноi дiяльностi, усвь домлення необхiдностi оволодiння певним обсягом знань для продуктивно! педагопчно! дiяльностi в середовищг Це пояснюеться тим, що мотиви е
8С1Е!ЧСЕ8 ОБ ЕиЯОРЕ # 23, (2018) | РЕЭАОООК'АЬ ВСЧЕЫСЕ
суб'ективним фактором, який спонукае до дОяль-носп та являе собою водображення потреби в будь-чому.
Цшним для нашого дослiдження е когштивний компонент готовносп до педагопчно! д1яльносп репрезентований системою знань. Деяш автори розглядають його як змютово-процесуальний, змютовий, теоретичний. Ми виходили з положения, що рОвень набутих знань у процес навчання у ВНЗ залежить вод характеру та змюту вщповодно! теоретико-методично! тдготовки студенпв, !х творчих здОбностей, педагопчного досвщу, що включаеться в мисленневО та практичш дО! под час виконання пе-дагопчних завдань.
Процесуальний компонент готовносп перед-бачае наявшсть умшь О навичок до педагопчно! д1яльносп, зокрема виховно!. За своею суттю цей компонент аналопчний до компонентов готовносп, як1 в рядО шших дослоджень визначаються як практично, виконавчО або конструктивно. На основО галу-зевого стандарту вищо! освпи, а також класифжаци педагопчних умшь, дослщники визначають так групи педагопчних умшь майбутнього вчителя: гностичш, проектувальш, конструктивно, комушка-тивш, оргашзаторсьш.
Ус три компоненти готовносп до педагопчно! д1яльносп пов'язаш мгж собою, змши в одному з них впливають на змши в шшому. Стшке поедна-ння й високий рОвень реалОзаци означених компонентов створюе внутршш ознаки сформовано! про-фесшно! готовносп педагога.
АналОз дослщжень проблеми готовносп до майбутньо! професшно! дОяльносп дозволяе гово-рити про те, що готовность до того чи шшого виду д1яльносп е особиспсною яшстю, штегральним ви-раженням вах подструктур особистосп. Готовность мае структурну будову О носить багаторОвневий характер. Зокрема, М. Дьяченко, Л. Кандибович вщмОчають, що готовность включае в себе в стшкш едносп таш компоненти: мотивацшний (позитивне ставлення до професи, штерес до не! та шшО достат-ньо стшш професшш мотиви); орОентацшний (знання О уявлення про особливосп та умови професшно! д1яльносп, й! вимоги до особистосп); опе-рацшний (володшня способами О прийомами професшно! д1яльносп, необх1дними знаииями, навич-ками, вмшнями, процесами аналОзу, синтезу, порiвияния, узагальнення та Он.); вольовий (самоконтроль, вмшня керувати д1ями, з яких скла-даеться виконання трудових обов'язк1в); оцшювальний (самооцшка свое! професшно! шдго-товленосп О вщповщшсть процесу виршення про-фесшних задач оптимальним трудовим зразкам). Достатня виразшсть цих компонентов О !х цшсно! едносп - показник високого рОвня професшно! пси-холопчно! [4].
Вчена О. Дубасенюк розробила концептуальну модель професшно-педагопчно! тдготовки вчи-теля-вихователя, що враховуе чотири компоненти:
- структурний (мета, завдання, суб'ект, предмет, засоби педагопчно! дОяльносп);
21_
- процесуальний, що охоплюе етапи педагопчно! д1яльносп (проектувально-щльовий, оргаш-зацшний, стимулювально-спонукальний, контро-льно-оцшний);
- аксюлопчний, який уключае сукупшсть ш-тегральних якостей майбутнього педагога (профе-сюналОзм особистосп О професюналОзм дОяльносп;
- професшно-педагопчна спрямовашсть, особиспсш властивосп); технолопчний, який пе-редбачае запровадження системного шдходу в пе-дагопчний процес тдготовки (вОд постановки мети, розробки засобОв до оцшки результатов) [3].
У визначенш структури готовносп майбутнього вчителя образотворчого мистецтва до вихо-вання естетично! культури учшв ми подшяемо точку зору вчених (I. Бех, А. Бойко, I. Зязюн, В. Ло-зова, О. Пехота, С. Сисоева, Н. Тарасевич та Он.), яш дослщжують проблему готовносп майбутшх учи-телОв до педагопчно! д1яльносп на засадах особис-псно-дОяльшсного тдходу, у контексп якого готовность розглядаеться як едшсть !! структурних О фу-нкцюнальних компонентов у взаемозв'язку та взаемозалежносп. Структура професшно! саморе-алОзацп майбутнього вчителя образотворчого мистецтва була представлена у взаемодп таких компонентов:
- мотивацшно-цшшсний (щншсне ставлення до професО!, цшшсш орОентацО!, сукупнОсть мотивОв О штереав, що орОентують дОяльнОсть особи);
- професшна компетентность (професОйно-орОентованО знания, вмшня О досвщ в обласп об-рано! професО!);
- рефлексивно-регулятивний, професшно-зна-чущО якостО особистостО (професшно-педагопчна культура, Ондиводуально-психологОчнО особливостО особистостО, якосп творчо! особистостО) [8, с. 131].
Узагальнення дослОджуваних матерОалОв дае можливють визначити основнО компоненти готов-носп до педагогОчно! д1яльностО. ПередусОм це мо-тивацОйно-цОльовий компонент, який виокрем-люеться практично всОма авторами О передбачае професшш настанови, позитивне ставлення до про-фесО!, Онтерес до не!, стшш намОри присвятити себе педагопчнш д1яльностО тощо. Наступний компонент - змОстово-операцшний, до якого належать система професшних знань, умшь О навичок, педа-гопчне мислення, професОйне спрямування уваги, сприймання, пам'ятО, дО! й операцО!, необхвдш для успОшного здОйснення професОйно-педагогОчно! дОяльносп. СлОд зауважити, що в авторському трак-туваннО цО компоненти або вщокремлюються (I. Ву-жина, О. Пехота), або мають Оншу назву: змОстовий О дОяльнОсний (С. Литвиненко), змютовий О процесу-ально-дОяльнОсний (I. Гавриш) тощо.
Результати дослiджень та Тх обговорення. На основО аналОзу теоретичних джерел щодо готов-носп майбутнього педагога, сучасних пОдходОв до розумшня сутностО професОйно! педагогОчно! подготовки ми дшшли висновку, що комплексний характер подготовки готовносп майбутшх учителОв образотворчого мистецтва до виховання естетично! культури учшв ЗНЗ забезпечують взаемопов'язанО м1ж собою компоненти: емоцшно-мотивацшний,
штелектуально-когштивний i креативно^яль-нiсний .
Емоцiйно-мотивацiйний компонент штегруе естетичнi почуття, сприяе емоцшному спiлкуванню студентiв з творами образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, формуе готовнiсть студентiв до педагогiчного спшкування, включае систему професiйно-значущих потреб, яш спонука-ють майбутнiх учителiв до цшеспрямоваио! вихов-но! дiяльностi з учнями.
1нтелектуально-когштивний компонент ро-зроблено! нами структури готовностi реалiзо-вуеться через накопичення та постiйне оновлення шформацп iнтелектуального характеру; спрямова-ний на оволодшня студентами знаниями, умшнями й навичками в галузi естетичного виховаиия учнiв. Також в контексп даного компонента наскрiзним е поповнення багажу професiйно-педагогiчних знань, розширення естетичного кругозору та свгго-гляду, ознайомлення зi специфiкою та педа-гопчними техиологiями виховаиия естетично! культури учшв рiзноi вжово! категорii (початкова та середня ланка освiти).
Креативно-дiяльнiсний компонент включае в себе систему практичних умшь i навичок, як1 необ-хiднi майбутнiм учителям образотворчого мистецтва для здшснення процесу виховання естетично! культури учнiв ЗНЗ: умшня падготувати дiтей до сприймаиня творiв мистецтва, емоцiйно iз захоп-ленням розповiсти про них; поглибити сприймання творiв мистецтва через аиалiз засобiв художньо! ви-разностi, за допомогою яких створюеться той чи ш-ший художиiй образ, його настрш, характер та ес-тетика в цшому; вмiти розповiсти учням про власш естетичнi мiркуваиия з приводу того чи шшого ху-дожнього об'екту сприймания.
Висновки. Отже, тдводячи подсумки, вщмь тимо, що тдготовка майбутнього вчителя образот-ворчого мистецтва до виховання естетично! куль-тури учшв - це складна, цшсна, упорядкована, ба-гатоструктурна динамiчна система, яка функцюнуе вiдповiдно до мети, завдань i принципiв профе-сiйно-педагогiчноi подготовки, спрямовуеться на формуваиня системи знань, умшь та навичок студе-нпв у сферi виховаиия молодого поколшня, розви-ток !х творчого тдходу до виховно! дiяльностi.Пе-рспективи подальших дослiджень вбачаемо у роз-робщ методик для дiагностики рiвнiв сформоваиосп готовностi майбутнiх учителiв образотворчого мистецтва до виховаиия естетично! культури учшв ЗНЗ.
Лггература
1. Борисенко Н. Структурн компоненти гото-вносп майбутнiх учителiв технологiй до форму-вання художньо -техшчних умшь в учшв основно! школи [Електронний ресурс] / Н. Борисенко // Науковi записки [К1ровоградського державного педагогiчного унiверситету iменi Володимира Вин-ниченка]. Сер. : Педагогiчнi науки. - 2014. - Вип. 132. - С. 129-134. -DOI: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nz p 2014 132 35.
2. Большой энциклопедический словарь [Текст] / под ред. В. Н. Ярцева. - 2-е издание. - М. : Большая российская энциклопедия, 1998. - 685 с.
3. Дубасенюк О.А. Професшна тдготовка майбутнього вчителя до педагопчно! дiяльностi / О.В. Дубасенюк, Т.В. Семенюк, О.£. Антонова. -Житомир, 2003. - 192 с.
4. Дьяченко М.И. Психологические проблемы готовности к деятельности / М.И. Дьяченко, Л.А. Кандыбович. - Мн.: Изд-во БГУ, 1976. - 176 с.
5. Енциклопедiя освгги / Акад. пед. наук Ук-ра!ни ; головний ред. В. Г. Кремень. - К. : Юршком 1нтер, 2008. - 1040 с., с. 137.
6. Кондрашова Л. В. Морально-психолопчна готовшсть студента до вчительсько! дiяльностi / Л. В. Кондрашова. - К.: Вища школа, 1987. - 38 с.
7. Подготовка майбутнього вчителя до впро-вадження педагопчних технологш: навч. поаб. /
0.М.Пехота, В.Д.Будак, А.М.Старева та iн.; За ред.
1.А.Зязюна, О.М.Пехоти. - К.: Видавництво А.С.К., 2003. - 240 с.
8. Прус А. О. Показники формування профе-сiйно! самореалiзацi! майбутнiх учителiв образотворчого мистецтва / А. О. Прус // Науковий вюник Кременецько! обласно! гуматтарно-педагопчно! академ^' iм. Тараса Шевченка. Серiя : Педагогiка. -2017. - Вип. 7. - С. 128-136.
9. Фурсикова Т. Шдготовка майбутшх учите-лiв образотворчого мистецтва до застосування комп'ютерно! графiки: результати дослщно-експе-риментально! роботи [Електронний ресурс] / Т. Фурсикова // Науковi записки [Юровоградського державного педагогiчного унiверситету iменi Володимира Винниченка]. Сер. : Педагогiчнi науки. -2012. - Вип. 112. - С. 360-368. -DOI: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nz p 2012 112 49.
10. Чорна Н. Б. Сутшсть та структура готовно-сп до професшного саморозвитку майбутшх учите-лiв мистецьких спецiальностей / Н.Б. Чорна // Вю-ник Запорiзького нацiонального унiверситету. Пе-дагопчш науки. - 2012. - № 1 (17). - С. 192 -196.
