CC BY
13Raduk Inna Vladimirovna EXPERIMENTAL STADY .
pedagogical sciences
UDC 372
ЕКПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ Р1ВН1В ГОТОВНОСТ1 ДО САМООСВ1ТИ МАЙБУТН1Х ВЧИТЕЛ1В ПОЧАТКОВИХ КЛАС1В
© 2019
Радюк 1нна Володимирiвна, астрант кафедри педагоriчно! освiти та сощально! роботи Схiдноeвропейський нацюнальний yHieepcumem iMeHi Леа Украшки (43025, Украна, Луцьк, проспект Волi, 13, e-mail: raduk.inna@gmail.com)
Анотащя. Проблема пвдготовки вчитслГв, здатних до самоосвгти е актуальною i продиктована вимогами суспiльства. Впровадження у навчальний процес методiв та форм навчання, що сприяють формуванню самоосвггаьо! компетенци, потребуе дослвдження реального стану сформованосл готовностi майбутнiх чителiв початково! шко-ли до самоосвiти. У статтi визначено сутнiсть поняття «критери» як сукупностi сформованих характерних оз-нак, показник1в, притаманних саме цьому аспекту професiйно! пiдготовки. Видiлено так критери: мотивацшно-цiннiсний, когнiтивно-iнформацiйний, дiяльнiсно-практичний та науково-дослiдницький. Показники визначено як складовi критерив, ступiнь !х вияву, яшсну характеристику !х сформованостi. Виявлено та детально описано показники, що характеризують рiвень сформованостi кожного з критерив. За як1сними та шльшсними характеристиками вказаних критерив i показник1в готовностi майбутнiх учителiв початково1 школи до самоосвiти визначено таш рiвнi сформованостi готовностi до самоосвгти: високий, базовий, елементарний. У статп описано результати поетапно-го експериментального дослiдження рiвнiв готовностi за виражешстю кожного з показник1в. Дослщження стану сформованосп готовностi виявило, що рiвень готовностi майбутнiх учителiв до самоосвгти переважно перебувае на елементарному рiвнi. Окреслено проблеми, що потребують подальшого дослiдження.
Ключовi слова: готовнiсть до самоосвгти, компоненти, критери, показники, рiвнi сформованостi, науково-дослвдна дГяльшсть, майбутш вчителi початкових класiв.
EXPERIMENTAL STADY OF LEVELS OF PREPARATION TO SELF-EDUCATIN FUTURE TEACHERS OF ELEMENTARY SCHOOL
© 2019
Raduk Inna Vladimirovna, postgraduate student of the department of pedagogical education and social work Eastern European National University named Lesia Ukrainka (43025, Ukraine, Lutsk, Vol. Avenue, 13, e-mail: raduk.inna@gmail.com)
Abstract. The problem of training teachers who are capable of self-education is relevant and dictated by the requirements of society. The introduction of educational methods and forms of learning that contribute to the formation of self-educational competence requires the study of the actual state of formation of the readiness of future primary school teachers for self-education. The article defines the essence of the notion of «criteria» as a set of formed characteristic features, indicators that are inherent in this aspect of professional training. The following criteria are allocated: motivational-value, cognitive-informational, activity-practical and scientific research. Indicators are defined as the components of the criteria, the degree of their manifestation, the qualitative characteristic of their formation. The indicators characterizing the level of formation of each of the criteria are revealed and described in detail. The qualitative and quantitative characteristics of these criteria and indicators of readiness of future teachers of elementary school for self-education determine the following levels of formation of readiness for self-education: high, basic, elementary. The article describes the results of a step-by-step experimental study of readiness levels by the severity of each of the indicators. A study of the state of preparedness has revealed that the level of readiness of most future teachers for self-education is at an elementary level. Problems that need further research are outlined.
Keywords: readiness for self-education, components, criteria, indicators, levels of formation, scientific research activity, future teacher of elementary school.
Постановка проблеми в загальному вигляд1 та П зв'я-зок 1з важливими науковими чи практичними завдання-ми. Виршальним фактором повноцшного функцюну-вання та оновлення системи шшльно! освии виступае особиспсть вчителя, здатного до самовдосконалення шляхом самоосвгти протягом уае! професшно! дiяльно-сп. У зв'язку з цим змiнюеться шнцева мета освпнього процесу у вищому заклащ педагопчно! освгги.
Аналгз остантх дослгджень I публ1кац1й, в яких роз-глядалися аспекти ц1ег проблеми I на яких Трунтуеться авторська думка; видтення невиршенихратше частин загальног проблеми. Як зазначено сучасними дослвд-никами, (О. Ашмова [1], О. Бурлука [2], Л. Себало [3], £. Танько [4], актуальним стае не стшьки оволодшня студентами великим об'емом шформацн, сшльки фор-мування самоосвггаьо! компетенци, готовносп майбутшх педагопв до постшного обновлення знань, вмшь та навичок. Дослвдження реального стану проблеми дозво-ляе визначити конструктивш шляхи И виршення. Для цього доречним буде встановлення критерив, показнишв готовносп до самоосвгти та проведення дiагностики рiвнiв !х сформованосл у майбутшх педагопв початково! школи [5].
Формування ц1лей статт1 (постановка завдання). Метою статп е визначення критерив i показнишв готовносп майбутшх учителiв початкових клаав до самоосвггаьо! дгяльносл у процес науково-дослщно! роботи й
аналiз результапв експериментального дослвдження рiв-нш сформованосп названо! готовности
Виклад основного матергалу дослгдження з пов-ним обтрунтуванням отриманих наукових результат1в. Результати теоретичних дослвджень (О. Малихш [6], С. Кужельний [7] та ш.) дозволили видшити таш основш структурш компоненти готовносп майбутшх педагопв до самоосвггаьо! дгяльносп: мотивацшний, цшшсний, тзнавальний, дгяльшсний i результативний. Саме щ компоненти стануть шдгрунтям для визначення критерь !в i показнишв задля дослвдження рiвня готовносп майбутшх учителiв початково! школи до самоосвгти.
У психолого-педагопчнш лiтературi поняття «крите-рш» трактуеться як: показник, стандарт, який допомагае оцшити, порiвняти педагогiчне явище, процес з етало-ном [8, с. 51]. У свою чергу С. Сисоева трактуе критерiй як ознаку, оцшку дослiджуваного об'екта, процесу, яви-ща, що визначае рiвень його сформованосл [9, с. 99]. На думку М. Монахово! критерiем е сукупшсть основних показникiв, що розкривають норму, високий рiвень роз-витку ввдповщно! якостi. Показник виступае конкрет-ним i типовим проявом однiе! iз важливих сторiн крите-рiю, за допомогою якого можна дослiджувати наявшсть якостi й судити про рiвень !! розвитку [10].
Отже, очевидним е iснування дешлькох пiдходiв до узгодження понять «критерiй» i «показник». Ми до-тримуемось думки науковшв, якi розглядають поняття
52
Balkan Scientific Review. 2019. Т.3. № 1(3)
педагогически науки
Радюк 1нна Володимирiвна ЕКПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ...
«критерш» ширше за сво1м зм1стом, нгж поняття «показ-ник». При цьому показник е частиною критерш, зокрема м1рою прояву, як1сною Иого складовою В. Галузяк [11], С. Гончаренко [12, с. 181]. Отже, тд критерГями готовносп маИбутшх учителГв початково! школи до самоосвггаьо! дГяльносп будемо розумгги сукупшсть сформо-ваних характерних ознак, показник1в, характерних саме цьому аспекту професшно! подготовки. ВГдповгдно, по-казники вим1рювання ефективносп тдготовки маИбутшх учителГв до самоосвгга в процеа професшно! дГяль-носп - це шльшсш та яшсш характеристики сформова-носп ознак, що вивчаються та вимГрюються [13, с. 122].
У процеа дослГдження нами встановлено, що вчеш по-рГзному також трактують 1 саме поняття готовносп до професшно! самоосвгга. Зокрема, Ф. Мациева розгля-дае готовнють до професшно! самоосвгга як внутршне налаштування на професшну самоосвиу, глибок1 знания вщповвдних дисциплш 1 теоретичних основ оргаш-зацп самоосвггаьо! дГяльносп, потребу у використанш цих знань при виршенш рГзних професшних ситуацш, комплекс особиспсних характеристик [14, с. 34-69]. З даного визначення лопчно випливають критери готовносп до професшно! самоосвгга: усв1домлення значу-щосп самоосвгга, стшшсть штересу до певно! сфери знань, самостшшсть у пошуку ввдповщеИ на актуальш питання, тщатившсть в оволодшш знаннями та вмш-нями, наиолегливють у подоланш перешкод на шляху оволодшня новим досвгдом, емоцшне задоволення в1д зд1Иснення самостшно! навчально! дГяльносп, результа-тившсть самоосвишх акпв (що е передумовою подаль-шого розвитку самоосвггаьо! дГяльносп) [15, с. 328].
Таким чином, беручи за основу структуру готовносп маИбутшх учителГв початково! школи до самоосвггаьо! д1яльносп, И урахувавши тдходи вчених до визначен-ня критерив тако! готовносп, нами визначено наступш критери: мотивацшно-цшшсниИ, когштивно-шформа-цшниИ, дГяльшсно-практичниИ та науково-дослщниць-киИ.
Дослщжуючи рГвень сформовашсп готовносп до самоосвггаьо! дГяльносп у маИбутшх учителГв початково! школи, ми керувались м1ркуваннями I. Мартинюка щодо доцшьносп виокремлення рГвшв сформовашсп залежно в1д перебГгу самоосвгга особистосп, при цьому кожен Гз р1вшв може зумовлюватись рГзною м1рою вираженосп компоненпв - показнишв згаданого утво-рення [16, с. 328]. Тому, на нашу думку, конструктивним е поетапне дослщження р1вня сформованосп готовносп до самоосвгга маИбутшх учителГв початково! школи за кожним Гз визначених критерив з подальшим штегру-ванням одержаних результапв.
За дощльне також вважаемо дещо змшити традицш-ниИ шдхгд до класифшацп рГвшв, запропонувавши наступш рГвш: високиИ, базовиИ та елементарниИ, як1 до-слщжуються нами за як1сними И шльшсними характеристиками показник1в визначених критерив (наприклад, за штенсивнютю, яскравГстю та частотою проявГв).
ВисокиИ рГвень характеризуеться наявшстю уах по-казник1в готовносп маИбутшх вчителГв початкових кла-ав до самоосвгга в процеа науково-дослгдно! роботи. Студенти тако! групи вирГзняються стшкою високою мотиващею до професшно! д1яльносп, науково-тзна-вальною актившстю, здатшстю до варГативного засто-сування шформацп, що позитивно впливае на перебГг навчання, вироблення необхгдних для самоосвггаьо! дь яльносп навичок. Так1 студенти чпко розумшть мету, сутшсть, особливосп та роль самоосвгга у маИбутнш педагопчнш дГяльностг Для студенпв ще! групи харак-терне глибоке володшня знаннями щодо планування са-моосвггаьо! та науково-досл1дно! роботи, здатн1стю до самооргашзацп, самоконтролю та рефлексЦ в процеа !! здiИснения. Вони часто демонструють ум1ння до взаемо-ди в колективi, прагнуть до залучення iнших студентiв до науково-досл^дно! роботи.
Студенти базового рiвня вирiзияються нестшкою
мотивацiею до професiИно! самоосвiти, на яку значною мiрою впливають зовшшш чинники, а, отже, внутрiш-ш мотиви слабо вираженi. Цiлi та цшнють самоосвiти у маИбутнiИ дiяльностi такими студентами слабо усвi-домлена, а самостшна навчальна дiяльнiсть керована здебiльшого прагматичними мотивами. Таким студентам характерна наявшсть певних теоретичних знань, але рiвень володiния мехашзмом творчого !х застосування у процеа самоосвгга е недостатшм. Студенти ще! групи вирiзияються окремими вмГннями щодо планування та оргаиiзацi1 самоосвiти, свщомою участю у науково-до-слГднГИ робоп, проте така дГяльнГсть не мае системного та самостшного характеру г 6Гльшою мГрою керована викладачем.
ЕлементарниИ рГвень характеризуеться сформованГ-стю у студентГв деяких мотивГв успГшно! життево! реа-лГзацЦ, проте вони не пов'язаш з професГИною дГяльнГс-тю. Показники, що свГдчать про високиИ рГвень мотива-цц маИбутнГх учителГв початкових класГв до самоосвГ-ти, мшГмально вираженГ. Знання та вмшня у галузГ са-моосвГтньо! дГяльностГ е недостатнГми для !! здшснення. СтудентГв, показники яких сформованГ на елементарно-му рГвнГ, важко залучити до виконання завдань творчого характеру, вони уникають участГ у науково-дослщниць-к1И роботГ.
Зупинимось детальнГше на дГагностуванш рГвнГв сформованостГ готовностГ до самоосвгга маИбутшх учителГв початково! школи за кожним Гз визначених нами критерив. Так, мотивацшно-цшшсниИ критерш готовносп вказуе на рГвень сформованостГ мотиваци до самоосвГти у процесГ професшно! дГяльностГ, рГвень адаптацЦ до нових освиянських вимог, потребу в оволодшш новими знаннями. Показниками цього критерш е: позитивна мотиващя студента до педагопчно! дГяльностГ, наявнГсть у студенев стГИкого Гнтересу до самоосвггаьо! дГяльностГ, як необхГдно! складово! маИбутньо! професП та запоруки професГИного зростання; усвГдомлення самоосвГтньо! дГяльностГ вчи-теля та !! мети як особистюно!, професГИно!, соцГально! цГнностГ, способу саморозвитку та професГИно! реалГзацП; потреби в оволодшш педагопчною маИстернГстю; наявнГсть у студенев внутрГшнього задоволення вГд результапв самоосвГтньо! дГяльностГ; сформованГсть системи цшностеИ та цГннГсних орГентацГИ у маИбутшх учителГв початково! школи; володГння морально-етич-ним механГзмом взаемодй з членами суспшьства, оточу-ючим середовищем та шшими загальнолюдськими яко-стями.
Результати дослгдження показали, що рГвень сформованостГ показнишв, що визначають цГннГсно-мотивацГИну складову готовностГ до самоосвГти у процеа професшно! дГяльносп у бГльшостГ студенев (56 %) перебувае на базовому рГвш. ЕлементарниИ рГвень сформованостГ чиннишв виявився у дещо меншо! шлькосп студентГв (31 %), ще менша шлькють студентГв (13 %) характеризуеться високим рГвнем сформованостГ вказаних показнишв. АналГзуючи ступГнь вираженостГ кожного Гз показник1в, варто зазначити, що мотиви, що визначають устх у жит, маИбутнГ педагоги не завжди пов'язують Гз професГею. У навчальнГИ дГяльностГ керу-ються здебГльшого прагматичними мотивами, бажанням отримати диплом, реалГзуватися у житп, досягнути виз-нання, при цьому недостатньою мГрою усвгдомлюють значущГсть самовдосконалення, роль саморозвитку у досягненш цГлеИ. Це значною мГрою впливае на цГннГсно-мотивацГИну сферу формування самоосвГтньо! компетенцЦ, виявляючи у студенев недостатню потребу у самоосвт.
НаступнГ дослгдницькГ кроки передбачали з'ясування того, якими з показник1в когнггавно-шформацшного критерГю готовностГ до самоосвГти у процеа науково-дослГдно! роботи та якою мГрою волод1ють маИбутнГ вчителГ початкових класГв.
Так як метою нашого дослГдження е формування
Raduk Inna Vladimirovna pedagogical
EXPERIMENTAL STADY ... sciences
готовносп до самоосвггаьо! дшльносп, то, насампе-ред, нас щкавив не стiльки рiвень володiння студентами значним обсягом теоретичних знань, а ск1льки рiвень знань опитуваних у системi понять, що пов'язанi з професiйною самоосвпою в процесi навчання, обiзнанiсть в особливостях самоосвiтньо! роботи педагога, розвиток шзнавальних потреб особистостi та праг-нення до творчого тзнання, розвитку знань у галузi самоосвпшх технологiй, притаманнiсть умiнь роботи з шформашею та !! аналiтико-синтетично! обробки.
Узагальнюючи опрацьованi результати за цим критерiем, констатуемо, що майже половина респондента (44 %), виявила елементарний рiвень сфор-мованостi визначених показнишв, базовий та високий рiвнi показали вiдповiдно 34 % i 22 % опитуваних. Варто зазначити, що бшьшють опитаних студентiв виявили низький рiвень знань у галузi педагогiчно! самоосвiти, слабку обiзнанiсть майбутшх педагогiв у методологи та формах практично! реалiзацi! самоосвiтньо! дiяльностi. Проте, дещо кращi показники володiння знаннями, що стосуються проведення наукових дослгджень (пiдготовка рефератiв, повiдомлень, тез тощо) та шформацшного по-шуку науково! iнформацi!. Ми пов'язуемо це з наявшстю у студентiв певного досвщу виконання таких робiт.
Наступний дiяльнiсно-практичний критерiй готов-ностi до самоосвгга характеризуеться такими показни-ками: дiагностичнi вмiння, що передбачають здатнiсть визначати рiвень саморозвитку та окреслювати основш напрями самоосвiти, як1 вимагае навчально-виховний процес; рефлексiя, яка передбачае умшня аналiзувати i узагальнювати одержанi результати самоосвпи, порiвнювати !х з попередшми; вмiння визначати рiвень свое! готовносп до самоосвiтньо! дiяльностi та шляхи його шдвищення; здiйснювати пошук шформаци для самоосвiти, фiксувати та обробляти !!, формулю-вати i описувати отриманi результати; прояв творчого потенщалу особистостi, володiння традицшними та iнновацiйними технологiями науково-пошуково! та самоосвггаьо! роботи; оволодшня комунiкативними та самооргашзаторськими навиками, умшнями налагод-жувати контакт з колегами, спiлкуватися, створювати творчо-пошукову атмосферу для д1яльносп, планувати та моделювати роботу; прогнозувати змши, труднощГ, генерувати та вiдбирати новГ где!, вгднаходити засоби для досягнення цiлей.
За дiяльнiсно-практичним критерiем, вадповадно до визначених показник1в констатуемо, що у бшьшГсть опитаних студентiв (49 %) стутнь вираження здатностi до продуктивно! д1яльносп в галузi педагопчно! самоосвiти знаходиться на елементарному рГвнг Базовий рiвень вгдзначаемо у 32 % опитаних, високий -лише в 19 %. Варто зазначити, що потенцшна бшьшГсть студенпв досить непогано володiе комушкативно-органiзаторськими здГбностями, що дае нам можливГсть окреслити шляхи вдосконалення навчального процесу в контексп формування самоосвггаьо! компетенци.
Наступний критерш науково-дослщницько! готовносп характеризуе рiвень розвитку дослщницьких здiбностей та умшь здатносп майбутнього вчителя до знаходження нового засобами наукових дослГджень. Показниками науково-дослщницького критерш е: володшня методологiею планування Г здiйснення науково-дослгдно! роботи у галузГ професшно! д1яльностц вмшня розробляти науковий апарат дослгдження; вмшня застосовувати рГзш методи психолого-педагопчних дослгджень; володшня штелектуально-лопчними здГбностями, що виявляються в умшш аналГзувати, штегрувати та синтезувати шформацш; обгрунтовувати, пояснювати, видГляти головне; вмшня оргашзовувати Г проводити педагопчний експеримент; умшня обробляти Г ощнювати результати науково-дослгдницько! роботи; здатшсть до сшвпращ та взаемодопомоги у науково-творчш д1яльностг Вивчаючи сформовашсть вказа-них показнишв у контексп формування професшних 54
самоосвiтнiх навичок, нас, передусiм, цiкавило уявлен-ня студентiв про методологiю та технологи оргашзацп науково-дослiдно! роботи, вмшня оргашзовувати таку дГяльшсть та комунiкувати в процес !! здiйснення. Елементарний рiвень прояву показник1в цього критерш виявився у 46 %, базовий - у 37 %, високий - у 17 %.
Для визначення рГвня сформованостi готовносп майбутнiх учителiв початково! школи до самоосвiтньо! дГяльносп ми результати експериментального дослгд-ження опрацювали статистичним методом розрахунку середшх величин i одержали такi даш (таблиця 1).
Таблиця 1 - Розподш респондентiв за рГвнями сфор-мованостi готовносп до самоосвiтньо! дГяльносп*
Ршш Beicokhei ЕазоБшт Елементарний
К-та % К-ТБ % К-ТБ %
Ст\'денти 39 17,7 8! 39,! 93 42.5
* (складено автором)
Висновки до^дження i перспективи подальших розвiдок цього напряму. Формування самоосвггаьо! компетенци складний та тривалий педагогiчний процес, який залежить вгд ступеню вияву студентами ба-гатьох взаемопов'язаних показнишв. Здшснений аналiз педагогiчно! дiагностики вихщного рГвня сформованостi у майбутнiх учителГв початково! школи готовносп до самоосвгти в процесi науково-дослгдно! роботи показав переважно елементарний рiвень (ним володшть 93 студентiв Гз 220 опитаних). 88 опитаних студенпв ма-ють базовий рГвень готовносп до самоосвгти i лише 39 студенпв володшть високим рГвнем готовносп до самоосвггаьо! дГяльностг Одержат результати перекон-ливо доводять актуальшсть дослщжувано! проблеми, !! своечасшсть теоретико-прикладного виршення.
АналГз одержаних результапв дав нам змогу чГтко визначити п суперечносп й бар'ери, як негайно треба усунути в освГтньому процеа закладу вищо! освии зад-ля устшного формування готовносп до самоосвгти в майбутшх учителГв. Нами також однозначно з'ясовано, що саме науково-дослщна дГяльшсть, як одна Гз форм самоосвггаьо! роботи та прояву творчого потеншалу студенпв, е перспективною щодо формування самоосвгтшх навичок.
Зроблеш висновки вимагають подальшого дослгдження та розробки педагопчних умов формування готовносп майбутшх учителГв початково! школи до самоосвгти.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Аюмова О. М. Напрями та форми самоосвти в процеа тдготовки майбyтнiх вчителiв початково'i школи. Ысник Луганського нащонального утверситету iменi Тараса Шевченка. Педагогiчнi науки. 2014. № 2. С. 15-22.
2. Бурлука О. В. Самоосвта особистостi як необхiдний компонент сучасного освiтнього процесу. Плея: зб. наук. пр. Нац. пед. ун-т iм. М. Драгоманова. 2015. Вип. 101. С. 369-372.
3. Себало Л. I. Пiдготовка майбутнього вчителя початкових клаав до самоосвШньо'г дiяльностi: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Кшв, 2016. 20 с.
4. Танько С. В. Оргатза^я самостiйноi навчально-тзнаваль-ног дiяльностi стyдентiв як основа тдготовки майбутшх фахiвцiв. Педагогика формування творчог особистостi у вищiй i загальноосвт-тй школах: зб. наук. пр. класич. приват. ун-т. 2013. Вип. 30. С. 362368.
5. Малихiн О. В. Самореалiзацiя майбутнього вчителя через систему оргатзацп самостшног навчальног дiяльностi як засiб формування його акмеологiчностi. Акмеологiя - наука XXI столття: матер. IVМiжнародноi науково-практичног конф. Кшв, 2014. С. 291-300 с.
6. Кужельний А. В. Проблема готовностi стyдентiв до саморозвитку у галyзi професйног освiти. Вiсник Чернтвського нащонально-го педагогiчного утверситету. Педагогiчнi науки. 2013. Вип. 108. Т 2. С. 151-153.
7. Василенко О. М. Соцiально-педагогiчнi умови адаптацЯмолод-ших школярiв з особливими потребами до навчання в загальноосвт-тй школi: дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: 13.00.05. Хмельницький, 2009. 301 с.
8. Сисоева С. О. Педагогiчний експеримент у наукових досли дженнях неперервног професшног освiти: навч.-метод. поаб. Луцьк: ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2009. 460 с.
9. Монахова М. Педагогическое проектирование-современный инструментарий дидактических исследований. Школьные технологии. 2001. № 5. С. 5-7.
Balkan Scientific Review. 2019. Т.3. № 1(3)
педагогически науки
Радюк 1нна Володимир!вна ЕКПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ...
10. Галузяк В. М. Педагогика: навч. поаб. Вiнниця. ДП «Державна картографiчна фабрика». 2007. 400 с.
11. Гончаренко С. У. Украгнсъкий nедагогiчний словник. Киг'в: Либiдь, 1997. 376 с.
12. Ковалъ Т. I. Професшна подготовка з шформацшних техно-логш майбутнiх менеджерiв-економiстiв: Монографiя. Киг'в. Ленвт, 2007. 264 с.
13. Мациева Ф. Х. Формирование готовности студентов педагогического колледжа к профессиональному самообразованию: дисс. ... канд. пед. наук: 13.00.08. Махачкала, 2012. 159 с.
14. Мартинюк I. А. Суттстъ готовностi особистостi до самоос-втнъог дiялъностi. Проблеми сучасног психологи. 2016. № 34. С. 327-
353.
