CC BY
13UDC 378.018.8:33-051]:340.12
КОМПОНЕНТИ СФОРМОВАНОСТ1 ПРАВОВО1 КУЛЬТУРИ МАЙБУТН1Х БАКАЛАВР1В ЕКОНОМ1КИ У ПРОЦЕС1 ФАХОВО1 П1ДГОТОВКИ В ЗАКЛАДАХ ВИЩО1 ОСВ1ТИ
© 2017
Пщлкний Свген Васильович, здобувач
Уманський державний педагог1чний утверситет шет Павла Тичини (20301, Укра'ша, Умань, вулиця Садова, 2, gek8226@gmail.com)
Анотащя. У статп розкрито компонентний склад сформованосп правово! культури майбуттх бакалавр1в економ1ки у процеа фахово! тдготовки в закладах вищо! освгти, до якого зараховано: критерп, показники та р1вш. Визначено критерп сформованосп правово! культури майбутшх бакалавр1в економши: мотивацшно-цшшсний, когттивно-шформацшний, д1яльн1сно-повед1нковий. Показниками мотивацшно-цштсного обрано: сформовашсть цштсних ор1ентац1й i правових установок, в тому числ1 шанобливе ставлення до системи чинних у сусшльств1 право-вих норм, розумшня морального змiсту закону; ставлення до закону як до цтносп; сформовашсть цiннiсно-правових мотивiв готовностi до сощально корисно! поведiнки; формування моральних i прагматичних якостей особистостi, що виявляються в iнтегративнiй якостi - сощальнш i правовiй активностi в правотворчосп, правозастосуваннi, правоохороннiй дiяльностi; адекватна позитивна самооцшка; прагнення до самовиховання; активна негативна ощнка у ставленнi до правопорушень i до осiб, що !х здiйснюють, когнiтивно-iнформацiйного: оволодiння економiчними i необхвдним мiнiмумом правових знань, знаниями про необхiднi прийоми i навички правово! дiяльностi, використан-ня отриманих знань на практицi, застосовування !х у постiйно мiнливих життевих ситуацiях i в сво!й професшнш дiяльностi, виходячи з визнання сощально! цшносп права, орiентування в спещальнш лiтературi, вмiння користу-ватися доввдковими правовими системами; розвиток правосвiдомостi; формування здiбностей до саморозвитку та самоосвгги, дiяльнiсно-поведiнкового: включення особистостi в практичну правову дiяльнiсть; навички та вмшня адекватно застосовувати закон у реальнш життевiй ситуацi!' i в майбутнш професiйнiй дiяльностi; вмiння i навички вщстоювати сво! права i свободи, а також iнтереси шших осiб i суспiльства в цшому; аргументовано доводити свою точку зору; прагнення до самореалiзацi!' в правовш дiяльностi, вiдповiдальнiсть за результати i наслвдки свое! дiяльностi; вироблена звичка до дотримання правових норм; правомiрна поведiнка; соцiально-правова активнiсть. Виокремлено рiвнi сформоваиостi правово! культури студентiв: високий, середнiй, низький.
Ключов1 слова: правова культура, майбутш бакалаври економiки, фахова подготовка, заклади вищо! освiти, компоненти, критерп, показники, рiвнi, сформоваиiсть правово! культури.
COMPONENTS OF THE LEGAL CULTURE OF THE FUTURE BACHELORS OF THE ECONOMY IN PROFESSIONAL PREPARATION IN HIGHER EDUCATION STAFF
© 2017
Pidlisnyi Yevgen Vasylovych, getter
Uman State Pedagogical University named Pavlo Tychyna (20301, Ukraine, Uman, Sadova street, 2, e-mail: gek8226@gmail.com)
Abstract. The article explains the component composition of the formation of the legal culture of future bachelors of economics in the process of professional training in higher education institutions, which includes: criteria, indicators and levels. The criteria of formation of the legal culture of future bachelors of economics are determined: motivational-value, cognitive-informational, activity-behavioral. Indicators of motivational-value is chosen: the formation of value orientations and legal systems, including respectful attitude to the system of legal norms in force in society, understanding of the moral content of the law; relation to the law as a value; formation of value-legal motives of readiness for socially useful behavior; the formation of moral and pragmatic qualities of the individual, manifested in integrative quality - social and legal activity in law-making, law enforcement, law enforcement activities; adequate positive self-esteem; desire for self-education; active negative evaluation in relation to offenses and to the persons who carry them out, cognitive-information: mastering the economic and necessary minimum of legal knowledge, knowledge of the necessary techniques and skills of legal activity, the use of knowledge in practice, the application of them in ever-changing life situations and in their professional activities, based on recognition of the social value of law, orientation in the special literature, the ability to use reference legal systems; development of legal consciousness; formation of abilities for self-development and self-education, activity-behavioral: inclusion of personality in practical legal activity; skills and abilities to adequately apply the law in real life situations and in future professional activities; skills and abilities to uphold their rights and freedoms, as well as the interests of others and society as a whole; reasoned to prove their point of view; the desire for self-realization in legal activity, responsibility for the results and consequences of its activities; developed a habit to comply with legal norms; lawful behavior; social and legal activity. The level of formation of the legal culture of students is highlighted: medium, high, low.
Keywords: legal culture, future bachelors of economics, vocational training, institutions of higher education, components, criteria, indicators, levels, formation of legal culture.
Постановка проблеми в загальному вигляд1 та ii зв'язок 1з важливими науковими чи практичними за-вданнями. Важливою складовою у теори i практищ пе-дагопчно! науки е розкриття структури правово! культури, !! внутршньо! оргашзацп, що передбачае видшення iерархiчно розташованих основних елеменпв, кожен з яких водночас також е ввдносно самостшним системним утворенням, висвплення ютотних внутршшх зв'язшв цих елеменпв, специфiчно! природи цшсносп правово! культури.
На думку А. Гусенко, правова культура студешгв мае характеризуватися: !х постшним прагненням до розши-рення правових знань, що е для сощально значимою щн-шстю; переконанням у необхвдносп здшснення профе-сшно! дiяльностi у читай вщповщносл iз законом; про-явом усталених почутпв вщповщальносп i причетносп до суб'екпв права, впевненосп i самодостатносл при
ввдстоюванш i використанш суб'ективних прав; потребою у правовому удосконаленш, прагненням до сприй-няття правових установок i !х практичному втшенню в конкретних вчинках [8, с. 30].
Критер!ями ощнки рiвнiв сформованосп правово! культури студенпв Н. Коваленко вважае: стутнь правово! шформованосп, готовносп застосовувати правовi знания на практищ; стушнь щншсно-правово! спрямова-носп особи, готовносп до сощально корисно! поведш-ки, стутнь сприйняття суп закону як морально значимо! для себе щнностц стутнь сформованосп правових на-вишв i вмть, правомiрно!' поведшки, сотально-правово! активносп студента [11, с. 12].
Правову культуру особистосп у робоп Н. Матузова, А. Малько складають таш елементи, як: знання i розумшня права, здаттсть особи тлумачити змiст норм права, визначати мету видання певного нормативно-право-
вого акта, сферу його до; повага особистосп до права, заснована на особистш переконаностi в його ефектив-ностi як засобу регулювання суспшьних ввдносин; звич-ка вчиняти сво! дп вiдповiдно до приписiв правових норм; вмшня особистостi використовувати у практичнш дiяльностi правовi знання, реалiзовувати i захищати сво! суб'eктивнi права i законнi iнтереси, виконувати юри-дичнi обов'язки; висока правова актившсть особистостi у сприяннi реалiзацi! правових припиав, розумiння нею необхiдностi протидiяти правопорушенням [18, с. 229].
Як вважае Р. Клунко, правова шдготовка майбутнiх фахiвцiв не вичерпуеться формальними юридичними знаниями. Вона орiентована на: формування гумаш-тарного свiтогляду (зашкавлешсть i активнiсть у про-фесшно-правовш пiдготовцi, iнтерiоризацiя загально-людських цшностей тощо); правове iнформування сту-денлв; формування переконань у значущостi закошв i правозастосувально! практики, особистих обов'язшв, особисто! вiдповiдальностi за прийнятi ршення i влас-нi вчинки; розвиток стереотишв правомiрно! поведiнки; засвоення принцишв i особливостей правовiдносин у су-спiльствi; формування готовностi активно брати участь в охорош правопорядку й протидiяти правопорушенням [10, с. 150].
Виходячи з того, що правову культуру науковцi ха-рактеризують через ставлення особистосп i суспiльства до права як системи сошальних шститупв i ввдносин, що охороняються силою держави можна говорити про три механiзми формування правово! культури особи-стостi: професшш знання (знання предметно! галузi та комушкативш здiбностi); рiвень правов! культури (мис-лення, свiтогляд), прагнення до професшного зростання (рiвень навчально! та професшно! мотиваци, здатнiсть до саморозвитку, самоосвiти); здатнiсть до рефлексп (рь вень ввдтворення теоретичного навчального матерiалу, практичних умiнь i навичок).
Аналгз остантх дослгджень I публ1кац1й, в яких роз-глядалися аспекти ц1ег проблеми I на яких обтрунтову-еться автор; видтення невирШених ратше частин загальног проблеми. Для пвдтвердження цього положен-ня розглянемо погляди науковщв на структуру правово! культури: майбутшх економюпв (Л. Максимова, Н. Самарук, Г. Тимощук), майбутшх бакалаврiв еконо-мiки (Т. Крутоус), майбутшх квалiфiкованих робпни-кiв (Н. Розша), учнiв ПТНЗ (С. Василина), майбутшх бакалаврiв з товарознавства i торговельного шдприем-ництва (Н. Ржевська), майбутнього фах1вця авiацiйно! галузi (О. Довгий), менеджера туризму (С. Мальона), фахiвцiв з мiжиародно! економiки (Г. Копил), студенпв вищих навчальних заклащв (А. Гусенко, О. Попадич, £. Певцова) та iн.
У структурi правово! культури особистостi студента науковш видiлили три блоки: когштивний (знанне-во-прикладний, когнiтивно-змiстовий, iнформацiйний, штелектуальний, iнформацiйно-перцептивний, компе-тентнiсно-результативний), мотивацiйно-цiннiсний (мо-тивацiйно-цiльовий, вольовий, особистiсний, особиспс-но-професшний, особистiсно спрямований, психомотор-ний, емоцшний, особистiсно-рефлексивний, комушка-тивно-суб'ектний), регулятивний (операцшно^евий, дiяльнiсний, органiзацiйний, оцiночний, практичний, поведшковий).
Першi два компоненти, на думку О. Тггомир, пов'я-заиi з правосввдомютю, третiй - з правовою поведшкою, тобто системою практично! д1яльносп з виконання i за-стосування права [19, с. 80].
Ми подшяемо точку зору Л. Школаево!, згiдно з якою основу правово! культури особистосп становлять правовi знання. У свою чергу, правовi знання виступа-ють базисним елементом правових поглядiв. Накопиченi знання слад активно використовувати в повсякденнш дь яльносп [13, с. 58].
Знання, у контексп вивчення дисциплiн «Менеджмент», «Економпка тдириемства», «Грош1 i кредит», 18
«Бухгалтерський облт», «Маркетинг», «Щдприемство i бiзнес-культура», «Страхування», «Фiнансовий ри-нок», «1нфраструктура ринку», «Податкова системам» та in, неможливо засво!ти без ознайомлення з загальними питаннями, що належать до сфери ди права. Вихвдним положенням було те, що правовi аспекти характернi для всiх сфер дiяльностi людини i практично в кожнш темi в процесi навчання викладачевi необхвдно знайти нiшу, яку можна заповнити iнформацieю, що сприяе розвитко-вi правово! культури студента. Ми видiлили певну посль довшсть у задоволеннi пiзнавальних потреб студента в правовш культурi при вивченш економiчних дисциплiн. Зрозумiти сенс чинних закошв, !х сусшльну, економiч-ну та особисту значимiсть допомагають «початки» еко-номiчних знань, якi дае повсякденне життя. Прикладнi економiчнi науки - галузев^ регiональнi, функцiональнi - завершують економiчну освiту, забезпечують профе-сiйними знаннями майбутнiх економiстiв, менеджерiв, бухгалтерiв.
Велика увага в процес освоення економiчних дис-циплiн придметься нормативному регулюванню кож-но! конкретно! галузi економiки. Розумiння сучасного законодавства в сферi економiки (антимонопольного, трудового, податкового, фшансового тощо) виступае активним процесом породження особистiсного знання кожним студентом. У зв'язку з цим той факт, що еконо-мша мае морально-правовi аспекти, дозволяе розглядати мiждисциплiнарнiсть як ще одну можливють економiч-них дисциплiн у розвитку правово! культури. Проте в наше завдання входить не просто забезпечити студента набором прагматичних знань за фахом, але прищепити студенту смисли, цшносп, вмшня в них орiентуватися i визначатися. Досягти мети - розвинути правову культуру студента - можливо тшьки в тому випадку, якщо допомогти студенту сформувати цiннiсно-смислове ядро, що служить основою вироблення мотивiв, цiлей та iдеалiв. Т. Юртаева вважае, що розвинути мотивацш-но-цшшсний критерiй (прагнення студента до оволодш-ня правовою культурою; усввдомлення !! як цiнностi у професiйнiй дiяльностi) можливо, якщо у послiдовнiсть освоення економiчних дисциплiн включити правовий матерiал, який мае безпосередне ввдношення до яшсного виконання майбутнiм фахiвцем професшно! дiяльностi [27, с. 155].
Назван компоненти можуть бути певною мiрою розглянутi як рiвнi послвдовного процесу формування правово! культури: знання закладено в основу формування умшь. Без знань i умiнь не може бути сформова-не адекватне ставлення до дiяльностi, моральнi орiен-тири, якостi особистостi. Сформованi знання i вмiння при позитивному ставленш стають передумовою продуктивно! дiяльностi, правомiрно! поведiнки. Водночас е зворотний зв'язок. Процес засвоення знань залежить вiд мотивiв пiзнавально! дiяльностi, i тiльки в реальнш практичнiй дiяльностi формуеться система знань i умiнь, проявляеться ставлення до не!, тобто, правова культура особистосп розкриваеться в суб'ективно засвоених осо-биспстю культурно-правових орiентацiях, творчш дь яльностi i позитивних результатах юридично значущо! поведiнки. Це конкретний характер правового розвитку шдиввда, що забезпечуе його правомiрну i активну дь яльнiсть.
Формування цтей cmammi (постановка завдання, мета статтi) - розкрити компонентний склад сфор-мованосп правово! культури майбутшх бакалаврiв еко-номiки у процесi фахово! пiдготовки в закладах вищо! освгги через визначення критерi!в, показник1в та рiвнiв.
Виклад основного матерiалу до^дження з повним обтрунтуванням отриманих наукових результатiв. Дослщження структури правово! культури майбутнього бакалавра економiки розглянуто нами шляхом «блочного» методу, на основi якого видшено три критери - мо-тивацiйно-цiннiсний, когнiтивно-iнформацiйний, дiяль-
нiсно-поведiнковий._
Humanitarian Balkan Research. 2017. № 1
Мотиващйно-цттсний критерш (мотивацшний та цiннiсний складники) вщображае рiвень сформованих у студента домiнувальних мотивiв поведiнки при правовому виршенш ситуацiй та цiннiсних орiентацiй: мотиващя i стiйкий iнтерес до професшно! дiяльностi, сформована установка на постшну самоосвiту i самови-ховання, мотивац1я до творчо! самореалiзацi!, незалеж-шсть цiнностей i поведiнки. Мотивацiя будь-яко! дiяль-ностi значною мiрою е наслщком попереднього шляху розвитку особистосп i виступае як суб'ективна реакщя на зовнiшнi впливи, якi стимулюють появу мотивiв.
У ходi формування правово! культури, на думку А. Максименко, необхвдним е такий вплив громадсько! думки та iнших видiв зовнiшнього впливу, як1 виклика-ли б стан штересу i задоволення правовою дiяльнiстю, емоцiйного та штелектуального напруження, прагнення до досягнення мети, гордосп за обрану професш, спещ-альнiсть тощо [12, с. 65].
Рушшною силою у процесi тдготовки фахiвцiв е позитивна навчальна мотиващя (зокрема, за допомогою високого штересу до навчання, збагачення знань шляхом активно! взаемодп з викладачем, однокурсниками), яку мае створити належним чином оргаиiзована кому-нiкативна д1яльшсть засобами шформацшно-комушка-тивних технологiй; прийняття майбутнiми економюта-ми взаемодi! в електронному середовищi як особистiсно значущо! дiяльностi, що формуе усталений штерес до не! i перетворюе задаш ззовнi цiлi на внутрiшнi потреби особистосп. Г. Астляйтнер зазначае, що на мотивацш навчання й бажання використовувати мережу 1нтернет для ефективно! навчально! дiяльностi впливають частота спшкування з викладачем i задоволенiсть ним [1, с. 344].
О. Тахша вважае, що мехашзмом реалiзацi! потреби майбутнього економюта е його мотивацшне переклю-чення - психологiчний мехашзм формування мотивацi! (iнтересу) до об'екта або дiяльностi шляхом перенесен-ня енергi!, позитивно! мотивацi! з чогось важливого i привабливого на об'ект чи дiяльнiсть, до якого (яко!) ми прагнемо сформувати iнтерес (мотивацш) [16, с. 156].
Включаючи в себе потреби, нашри, iнтереси, прагнення людини, I. Власюк доводить, що вони змушують !! д1яти тим чи iншим чином [5, с. 29].
Отже, мотивацшний складник мотивацшно-цшшс-ного критерш становить певну систему потреб i пов'я-заних з ними мотивiв.
При формуванш мотивацi! в процесi навчання бе-руть участь не тiльки внутршш, а й зовнiшнi мотиви. Наприклад, мотиви престижиостi обрано! спецiальностi, мотиви власного зростання тощо.
Ефективнiсть правово! тдготовки студенпв, наприклад майбутшх менеджерiв, значною мiрою залежить ввд сформованих позитивних мотивiв, що визначають ставлення до професiйно! управлiнсько! дiяльностi. У цьому випадку, в системi мотивiв провiдне значення мають таш, як усввдомлення соцiально! та особиспсно! значущостi набутих знань i умшь; штерес до правових аспекпв майбутньо! професiйно! дiяльностi.
Нами проаналiзованi спонукальш мотиви навчально! дiяльностi та умови оргашзаци процесу навчання правових дисциплш, як1 можна показати у такш iерархi!: переведення мети навчання в потребу, виконання поза-аудиторних самостiйних завдань, наявнiсть навчально! лiтератури, опорних конспекпв, структурно-логiчних схем, органiзацiйнi, iнформацiйнi, розвивальш, контро-лювальнi методи, проблемнi ситуацп, тестування, мето-дичне забезпечення, дидактичш засоби, асоцiацi!, сти-мули, доступшсть, посильнiсть, педагогiчна пiдтримка, оцiнка i самооцiнка результатiв, «провокац1я» реалiзацi! творчого потенщалу.
Мотивацiйний складник мотивацiйно-цiннiсного критерш характеризуеться також цшьовими установками. Мета - це не просто передбачуваний результат дiяльностi, а бажаний Г! результат, те, до чого людина прагне, здшснюючи дiяльнiсть. Усвiдомлюючи мету,
людина усвщомлюе образ бажаного майбутнього, а тому прагне до и досягнення i пiдпорядковуе !й сво! дi!. В1д мети, цiлепокладаиия i цiлеспрямоваиостi залежить те, як людина здшснюе дiяльнiсть, яку позицш займае, як вибирае вiдповiднi рiшения i способи поведшки [12, с. 65].
Формування мотивацшно-щншсного критерiю майбутнього бакалавра економши починаеться з присвоен-ня цшносп особиспстю, тобто вiдбуваеться формування цшшсного ставлення до економiчно! д1яльносп [9, с. 37].
Як вважае Н. Розша, цшносп - це перевага певних сми^в i побудованих на !х основi способiв поведшки [17, с. 91].
Цшшсна орiентацiя характеризуеться розумiниям цiннiсних орiентирiв обрано! професi!, наявнiстю потреби стати квалiфiкованим економiстом, вдосконалювати професiйну компетентшсть через усвiдомления змiсту професi! та и особливостей, сформоваиiстю професiйно-го iнтересу, здатнiстю долати перешкоди в професшнш дiяльностi [20-26].
Системоутворювальним чинником у цш структурнiй композицi! цшшсного складникамотиващйно-цшшсного критерiю, на думку О. Тггомир, виступають саме демократичнi правовi цiнностi або соцiально-правова упередженiсть, яш детермiнують правосвiдомiсть i правову культуру загалом. Роль цiнностей визначаеться тим, що вони служать вiдповiдним шдгрунтям, беруть участь у визначеннi цшей i засобiв, що вiдповiдають тим або шшим цiнностям; е основою ухвалення ршень i критерiем того, чого слщ прагнути i чого слщ уникати; служать арбiтром у розв'язанш внутрiшнiх конфлiктiв, указуючи на оптимальний вихiд [19, с. 80].
У дослщженш Н. Розiно! особливу вагу мае щншсне ставлення особистосп майбутшх квалiфiкованих спецiалiстiв до права. Особиспсна цiннiсть права полягае в тому, що право е джерелом свободи особи, ко-тра входить у певну сощальну дiйснiсть [17, с. 21].
До цього критерш належать i особиспсш якостi фах1вця, якi на думку А. Грушево! включають: висо-кий рiвень мотиваци до навчання; вщповщальшсть; комунiкативнiсть; демократичшсть; оргаиiзованiсть; технологiчна культура; здатнiсть до самоуправлшня; творчiсть; iнновацiйнiсть; цiлеспрямоваиiсть; готовшсть до ризику [6, с. 160].
Цшшсний складник мотивацiйно-цiннiсного кри-терш передбачае введення студентiв у свп' соцiальних, моральних i правових цшностей; передбачае сфор-моваиiсть гумаиiстичних життевих установок, грома-дянськостi, знання закошв i норм дiлово! етики, сформо-вану потребу в самовдосконаленнi та морально-цшшсну мотивацiю в процесi засвоення правових знань. На перше мюце тут слiд поставити, на нашу думку, повагу до закону, сприйняття сутi закону як морально-значущо! для себе цiнностi.
Сформованiсть мотивацшно-щншсного критерш правово! культури майбутшх бакалаврiв економши визначаеться на основi таких показнишв: сформоваиiсть цiннiсних орiентацiй i правових установок, в тому чи^ шанобливе ставлення до системи дшчих у суспiльствi правових норм, розумшня морального змiсту закону; ставлення до закону як до цшносп; сформовашсть щншсно-правових мотивiв готовностi до сощально корисно! поведiнки; формування моральних i прагматичних якостей особистостi, що виявляються в iнтегративнiй якостi - сощальнш i правовiй активностi в правотворчосп, правозастосуваинi, правоохороннiй дiяльностi; адекватна позитивна самооцшка; прагнення до самовиховання; активна негативна оцiнка у ставленш до правопорушень i до оаб, що !х здiйснюють.
Когн1тивно-1нформац1йний критерш (економiчнi та правовi знання) включае базовi професiйнi та правовi знання економюпв, що вiдображено у !х обiзнаностi в сум1жних галузях, широкий професшний кругозiр.
npo(eciHHi 3HaHHa eKoHoMiciiB BH3HaHaMTbca o6ca-roM, rju6HHoM, Mo6ijbHicTM i BKjMHaMTb: 3HaHHa cynac-hhx eKOHOMiHHHx TeopiH, 3aKOHiB i KaieropiH; eKoHoMiHHHx (opM Ta 3aKOHOMipHOCTen po3BHTKy cycnijbcTBa; (iHaH-cobhx MeiogiB cTHMyjMBaHHa cycnijbHoro внpo6ннцтвa 3 ypaxyBaHHHM MmHapogHoi npaKTHKH; пpннцнпiв i nopag-Ky ^iHaHcyBaHHa mgnpueMCTB, opraHi3auiH i ycTaHoB; npo-6jeM Teopii' Ta npaKTHKH b eKoHoMiHHiH c(epi; ciaTHcTHH-hhx MeiogiB 36opy Ta o6po6KH eKoHoMiHHoi iH(opMauii; MeioguHHux ochob o6HucjeHHa MiKpoeKoHoMiHHHx i MaKpoeKoHoMinHHx noKa3HHKiB Ta nporHo3yBaHHa ix MaKpoeKoHoMinHoro po3BHTKy; MeioguKH i MexaHi3MiB (iHaHcoBoro o6jiKy i 3BiTHocTi [6, c. 157].
npaBoBa KyjbTypa cneuiajicia He Mo^e o6Me®VBamca bhkjmhho cneuiajbHHM 3HaHHaMH i nepeg6anae HaaBHicTb y Hboro mupmoro Koja 3arajbHHx 3HaHb y rajy3i npaBoBHx gucuunjiH.
npaBoBi 3HaHHa cjy^aTb HaHBa^jHBimoM ochobom BnpoBag^eHHa npaBoBoi igeojorii b cBigoMicib jMgeH. Be3 neBHoro MiHiMyMy npaBoBHx 3HaHb He Mo^Ha BecTH MoBy npo nigBHmeHHa npaBoBoi' KyjbiypH (axiBua. ^H MiHiMyM BKjMHae 3arajbHi ochobh npaBa, rocnogapcbKe npaBo, Mi^HapogHe npaBo Tomo, aKi oxonjMMTb HauBa^jHBimi c(epu eKoHoMiHHoi giajbHocii (axiBua.
KorHiTHBHi napagurMH nepeg6aHaMTb npaBoBi 3HaHHa HopMaTHBHo-npaBoBHx HopM rajy3i npaBa, aKi peryjMMTb nignpueMHHUbKy giajbHicTb. A ue Bupo6HHHa, (iHaHcoBa, MapKeTHHroBa giajbHicTb i ynpaBjiHHa nepcoHajoM [4, c. 35].
npaBoBi 3HaHHa po3KpuBaMTb 3MicT, ceHc i npu3HaHeH-Ha giMHoi HopMaTHBHo-npaBoBoi cucieMH, gonoMaraMTb ycBigoMHTH MexaHi3M peryjMBaHHa phhkobhx BigHocuH i pauioHajbHo BHKopHCToByBam Horo b nepexigHHH nepiog go phhkobhx BigHocuH. npaBoBi 3HaHHa, aK BBa^ae B. BejuroH, CTHMy^MMTb npaBoBy aKTHBHicTb, npaBoMipHy noBegiHKy jume npu nepeTBopeHHi b oco6Hcri nepeKo-HaHHa jMgHHH, b ycTaHoBKy Ha giajbHicTb, roToBHicTb 3a 6ygb-aKux o6cTaBHH giara BignoBigHo go HopM npaBa [4, c. 35].
npaBoBi 3HaHHa gonoMaraMTb Kpame opiemyBamca y cKjagHHx npouecax cycnijbHoro ^mra, 6paTH aKTHBHy ynacTb y goKopiHHHx nepeTBopeHHax, mo 3a6e3neHyMTb ycnix po36ygoBH cyBepeHHoi npaBoBoi gep^aBH - yKpaiHH, 6o npaBo e neBHoM uiHHicHoM MipoM gja cmjKyBaHHa, ynopagKyBaHHa i (opMyBaHHa b Mojogi npaBocBigoMocTi, aKa KoopgHHye gep^aBHi H oco6ucTi uiji, iHTepecu, mo-thbh Ta 3yMoBjMeTbca caMoM npaKTHKoM nepeTBopeHb cycnijbHo-nojiTHHHoro ®HTTa [3, c. 40].
npaBoBHMH 3HaHHaMH eKoHoMiciiB e: 3HaHHa mogo Micua npaBa b cycnijbcTBi, Horo 3HaueHHa; 3HaHHa HopM Ta iHcTHTyTiB pi3HHx rajy3eH npaBa y paMKax, Heo6xigHHx gja no6yioBoi, HaBHajbHoi, TpygoBoi, cycnijbHoi giajbHocii; 3HaHHa npo 3acTocyBaHHa npaBa b KoHKpeTHHx cuTyauiax, KoMnjeKcHi xapaKTepucTHKH BapiaHTiB bhhhmb He TijbKH aK npaBHjbHux hh HenpaBHjbHux, noraHHx hh xopomux, aje H 3aKoHHHx i He3aKoHHHx; 3HaHHa npo ciaB-jeHHa go npaBa aK bhcokoi' couiajbHoi uiHHocri, Hocia igei cnpaBegjHBocTi.
Be3 mupoKoro Koja 3arajbHHx npaBoBHx 3HaHb HoMy BKpaH Ba^Ko opieHiyBaTuca b ouiHui eKoHoMiHHHx cu-TyauiH i npuHHaTTi npaBHjbHux pimeHb [7, c. 54].
Ha gyMKy B. noTOMaxiHa, npaBoBe 3HaHHa nopog-^yeTbca He TijbKH BjacHe ni3HaBajbHoM giajbHiciM, a H ycieM jMgcbKoi npaKTHKoM. 3a piBHeM a6cTparyBaHHa
Mo^Ha BHgijHTH gBa piBHa npaBoBoro 3HaHHa: eMnipuHHe
3HaHHa, mo ^opMyjMeTbca Ha ocHoBi HyTTeBoro gocBigy i noBcaKgeHHoi npaKTHKH, i TeopeTHHHe 3HaHHa, aKe ^opMyjMeTbca He TijbKH Ha ocHoBi npaKTHKH, aje i caMo-ro 3HaHHa, BHBHeHHa npaBo3HaBcTBa, HopMaTHBHo-npaBo-bhx aKTiB Tomo [14, c. 26].
y po6oii A. MaKcuMeHKo nponoHyeTbca b aKocii Ha-noBHeHHa 3Miciy KorHiTHBHoro Kpuiepiro: 3HaHHa poji npaBoBoi nigroTOBKH ciygeHTiB go ixHboi MaH6yTHboi npo(|)eciHHoi giajbHocii; 3Miciy i ctpvktvph npaBoBoi 20
giajbHocii; pi3HHx nigxogiB go ouiHKH e(eKTHBHocii pe3yjbTaiiB npaBoBoi giajbHocii; npuHHH i xapaKTepy Tpy-goBHx cnopiB, mo BHHHKaMTb b eKoHoMiHHiH c(epi [12, c. 64].
KorHiTHBHo-iH(opMauiHHHH KpuiepiH npaBoBoi Kyjb-Typu 3a6e3nenye CTygemiB, Maft6yTHix (axiBuiB, npaBoBHMH 3HaHHaMH, aKi cnpuaMTb ycnimHiH ^HTTegiajbHocii b hobhx couiajbHo-eKoHoMiHHHx yMoBax, cTBopMe oc-HoBy^ gja (opMyBaHHa cynacHoro npaBoBoro MucjeH-Ha. HgeTbca npo 3HaHHa npaBoBHx HopM, npo BojogiHHa iH(opMauieM, mo Haje^HTb go pi3HHx acneKTiB npaBoBoi giHcHocii; npo BMiHHa opiemyBaiHca b g^epejax, 3 aKux Mo^Ha oipuMaTH gociynHy npaBoBy iH(opMauiM; npo 3gaTHicTb gu(epeHuiMBaTH ^HTTeBi cuTyauii, BneBHeHo BHgijaMHH Ti 3 hhx, aKi BHMaraMTb npaBoBoro TpaKTyBaH-Ha, ouiHKH 3 no3HuiH 3aKoHy. Pa3oM 3 thm, ueH KpuiepiH - ue He TijbKH cyMa 3HaHb, ejeMeHiapHe BojogiHHa 3ana-com iH(opMauii, ue i po3yMiHHa cyTHocii BHMor 3aKoHy, 3gaTHicTb 6aHHTH 3B'a3oK uux BHMor 3 npouecaMH i aBH-maMH, mo Big6yBaMTbca b gep^aBi; ycBigoMjeHHa Micua npaBa b iepapxii uiHHocieu cycnijbcTBa. KorHiTHBHo-
iH(opMauiHHHH KpuTepiH npaBoBoi KyjbiypH, mo BKjMHae
b ce6e me H MpuguHHy ouiHKy couiajbHHx (aKTiB, nepeg6anae, i po3bhtok npaBocBigoMocTi i HaBunoK npaBoBoro MucjeHHa.
KorHiTHBHo-iH(opMauiHHHH KpuiepiH npaBoBoi Kyjb-Typu ciygeHTa npoaBjaeTbca b TaKux noKcamKax: obo-jogiHHa eKoHoMiHHHMH i Heo6xigHHM MiHiMyMoM npaBoBHx 3HaHb, 3HaHHaMH npo Heo6xigHi npuHoMH i HaBHHKu npaBoBoi giajbHocTi, BHKopHcTaHHa oTpHMaHHx 3HaHb Ha npaKTHui, 3acTocoByBaHHa ix y nocTiHHo MiHjHBHx ^HTTeBHx cuTyauiax i b cboi'h npo(eciHHiH giajbHocii, BuxogaHH 3 BH3HaHHa couiajbHoi uiHHocii npaBa, opieHTyBaHHa B cneuiajbHiH jiTepaTypi, BMiHHa KopHcTy-BaTuca goBigKoBHMH npaBoBHMH cucieMaMu; po3bhtok npaBocBigoMocTi; (opMyBaHHa 3gi6HocieH go caMopo3BHT-Ky Ta caMoocBiTH.
flixMbmcHo-noeedtHKoeuu KpuiepiH (giajbHicTb, noBe-giHKa, aKTHBHicTb) MicTHTb: eKoHoMiHHi BMiHHa, 3gaTHicTb go npaKTHHHoro 3acTocyBaHHa 3HaHb y BupimeHHi eKoHoMiHHHx 3aBgaHb, KpeaTHBHi BMiHHa Ta 3gi6Hocii, pe(jeKcuBHi BMiHHa, HayKoBo-gocjigHuubKi BMiHHa b rajy3i eKoHoMiKH. OT^e, b aKocii o6oB'a3KoBoro kom-
noHeHTa (opMyBaHHa npaBoBoi KyjbiypH oco6HciocTi BH3HanaeTbca npaBoBa giajbHicTb.
npaBoBa Kyjbiypa cycnijbcTBa, aKa BH3HanaeTbca npa-bobom igeojorieM aK (opMoM cycnijbHoi npaBocBigoMocTi, BucTynae y Burjagi npaBoTBopnoi, npaBo3aciocoBHoi Ta npaBooxopoHHoi giajbHocii gep^aBHHx opraHiB. npaBoBa KyjbTypa oco6HcTocTi, Ha aKy cnpaMoBaHa Bca cyKynHicTb BH3HaneHHx y npaBi uiHHocieH, xapaKTepu3yeTbca b KiHueBoMy pe3yjbTaii npaBoBoM giajbHiciM (npaBoBoM noBegiHKoM) [15, c. 28].
OT^e, npaBoBa giajbHicTb (npaBoBa noBegiHKa) e npoaBoM pi3HHx (opM peaji3auii npaBa. npaBoBy giajbHicTb Mo^Ha BH3HaHHTH aK cucieMy giH i onepauiH y uijecnpaMoBaHiH 3MiHi i nepeTBopeHHi npaBoBoro ®HTTa cycnijbcTBa, 3acHoBaHoMy Ha cBigoMoMy Bu6opi MeTH, mo oxonjMe bcm c(epy npaBoBHx BigHocuH.
TaKuH cTpyKTypHHH KoMnoHeHT aK giajbHicHo-noBegiHKoBHH cnpaMoBye MaK6yTHix (axiBuiB Ha BignoBigajbHi gii, yMiHHa po3B'a3yBaTH KoH(jiKTH, cniB-npauMBaTH b KoMaHgi [17, c. 91].
noBegiHKoBHH cKjagHHK giajbHicHo-noBegiHKoBoro KpuTepiM npaBoBoi KyjbiypH BKjMHae BignoBigHi HopMH,
uiHHocii, Tpaguuii. Cepeg 6araTbox HHHHHKiB, mo Bnju-BaMTb Ha noBegiHKy i (opMyBaHHa oco6HcTocTi, oco6jH-By pojb BigirpaMTb npaBoBi HopMH. BygyHH pi3HoBHgoM couiajbHHx HopM, npaBoBi HopMH BH3HanawTb Mipy gonycTHMoi noBegiHKH, neBHoM MipoM nporpaMyMTb noBegiHKy iHgHBiga, HagaMTb iH neBHoi cnpaMoBaHocii. npaBoBi HopMH giMTb y Bcix c(epax cycnijbcTBa, y npaui, nojiTHui, oco6hcthx, ciMeHHHx, BHyipimHborpynoBHx, Mi>KTpvnoBH\. Mi>KHapogHH\ BigHocuHax. 3a gonoMoroM Humanitarian Balkan Research. 2017. № 1
системи правових норм, В. Потомахш зазначае, що сустльство висувае певнi вимоги до поведшки людини, одночасно правовi норми служать i засобом соцiального контролю [14, с. 26].
Сощальш та правовi норми визначаються як загальноприйиятi правила, зразки поведшки або ди [7, с. 55].
Проблема правово! поведшки, попри и рiзнобiчне вивчення з позицiй соцюлоги, фiлософi!, кримiнологi!, юридично! психологi!, багато в чому ще залишаеться недостатньо вивченою. Зростання кiлькостi рiзних пра-вопорушень, !х якiсне оновлення у зв'язку з ринкови-ми перетвореннями в укра!нському суспiльствi стають могутшм поштовхом до перегляду багатьох сощально-правових явищ, якi ранiше були вщправною точкою у визначеннi поняття правослухияно! або правомiрно! поведiнки [3, с. 39].
У формуванш правово! культури студенпв у процесi навчання важливим е стимулювання власно! активносп студента i його творчих зусиль. Найважлившою умо-вою для формування правових переконань е надання студентам можливостi посильно i свщомо брати участь у практичнш правовiй дiяльностi, що найкращим чином сприятиме вихованню у них почуття вiдповiдальностi i громадянського обов'язку, свiдомого ставлення до сво!х обов'язшв, нетерпимостi до правопорушень, до рiзних антигромадських явищ. Активна правова д1яльшсть характеризуеться широким спектром наявних у особистостi способiв поведiнки в правовш сферi, як1 нею використовуються i можуть бути успiшно реалiзованi. Особиспсть з пасивною правовою позицiею не володiе достатнiм досвiдом здiйснения способiв дiяльностi в правовiй сферi.
Зпдно з концепцiею Д. Богоявленсько! [2] юнуе 3 рiвия правово! активносп (якщо розглядати !! як штелектуальну активнiсть особистостi):
- якщо суб'ект права при самш енергiйнiй робоп залишаеться в рамках заданого або спочатку знайде-ного способу дп, його iнтелектуальна активнiсть нале-жить до пасивного рiвия, що щдкреслюе не вiдсутнiсть розумово! дiяльностi взагал^ а те, що ця дiяльнiсть що-раз визначаеться дiею якогось зовшшнього стимулу;
- якщо суб'ект права, маючи досить надiйний споаб вирiшення свое! задачi, продовжуе аналiзувати склад, структуру свое! дiяльностi, порiвнюе мiж собою цiлi i завдання, що приводить його до вщкриття нових, зовш дотепнiших способiв виршення, до формулю-вання закономiрностi, то такий рiвень iнтелектуально! активностi називаеться евристичним (характернiший для слщчих та ш. подiбних професiй);
найвищий рiвень iнтелектуально! активностi мае на-зву творчого; вiдрiзняеться самостiйною постановкою проблеми.
Критерiями розмежування правово! активностi з правомiрною поведiнкою можуть виступати мета, за-соби досягнення тако! активностi i суспiльно значи-мий результат д1яльносп в правовiй сферi. Також слщ вiдрiзияти вiд правово! активностi просто шщативне виконання сво!х обов'язк1в посадовою особою, оск1льки воно (виконання) е професшним обов'язком.
Соцiально-активна (правомiрна) поведшка студентiв може виявлятися в активнш дiяльностi у громадсь-ких об'еднаннях (парт1ях, масових рухах, спiлках та оргашзащях, добровiльних спiльнотах, фондах, асощ-ац1ях тощо); у створеннi та дiяльностi альтернативних громадських i самод1яльних структур (територiальних громад, комiтетiв чи рад мюцевого самоврядуван-ня тощо); в активнш учасп у сферi правотворчостi та правореалiзацi!; у самостшнш протидi! порушенням закону тощо [11, с. 16].
Правова актившсть видаеться важливою характеристикою сучасного фахiвця. Нинi важко уявити собi успiшнiсть в бiзнесi, полiтицi чи будь-якш iншiй сферi дiяльностi без шщативи, самостiйностi та активностi
особистосп. У результат! правово! д1яльносп видобу-ваються нов1 правов1 знання, вщкриваються нев1дом1 ран1ше законом1рност1 правово! дшсносп. Завдяки практичн1й д1яльност1, правов1 знання стають переко-наннями, i на цш основ1 формуються ц1нн1сн1 ор1ентацп, як1 визначають правову культуру особистосп. Будучи найважлившим засобом формування правово! культури, правова дiяльнiсть виступае одночасно показником рiвня сформованостi правово! культури. Активна правова дiяльнiсть - це заключний етап формування правово! культури особистосп. Формування правово! культури в процеа дiяльностi ми розглядаемо як необхщну умову для самореалiзацiï i самовизначення особистостi студента.
За результатами вивчення наукових джерел ми ви-окремили низку правових умiнь майбутшх економюпв та, реалiзуючи принцип мiжпредметноï координацiï, вщкоригували ïx з базовими професшними умiннями економiстiв.
Професiйнi умшня економiстiв включають: аналiз, застосування i врахування норм чинного законодав-ства, основних економiчниx законiв та правових засад; оргашзащю iнвестицiйноï дiяльностi пiдприемства, установи; прогноз, планування, координування та про-ведення фiнансовиx операцiй п1дприемств та установ; ведення ефективного дiлового спiлкування; виявлення економiчниx коливань, ефективне реагування на них; в^^р, аналiз, обгрунтування економiчноï iнформацiï; втiлення iнновацiйниx ^дей i досягнень науково-теxнiчного прогресу; змша пiдxодiв до дiяльностi з урахуванням вимог ринку; розробка та вдосконалення оргашзацшно!' структури i методiв управлiння; забезпе-чення необх1дного рiвня iндивiдуальноï безпеки в разi виконання типових небезпечних ситуацш; запобiгання банкрутству пiдприемства.
Правовi вмiння студентiв виокремленi за видами дiяльностi: облiково-аналiтичною (демонструе знання закошв, змши в податковому законодавствi, бере участь у шдготовщ вих1дних даних, необхщних для розрахунку податкових зобов'язань, зведених фiнансовиx балансiв), iнформацiйно-аналiтичною (здатшсть до рефлексй' процесу органiзацiï економiчноï дiяльностi та вибору оптимальнiшиx варiантiв правових рiшень на основi креативного шдходу з використанням iнформацiйниx технологш) i органiзацiйно-управлiнською (здатнiсть до оргашзаци команд з розробки iнновацiйниx економiчниx проектiв i управлiння ними на основi багатофакторних дослiджень правових норм).
Вщтак до правових умiнь зараховуемо: фшансово-економiчнi, професiйно-правовi, органiзацiйно-управ-лшсьш, iнформацiйно-аналiтичнi.
Серед професiйно-правовиx умiнь виокремлю-ються: органiзацiйнi, iнтелектуальнi, iнформацiйнi, комушкативш Змiстом органiзацiйниx умiнь е: об'ек-тивна оцiнка якостi свое!' правово!' подготовки, планування самостiйноï дiяльностi для поповнення правових знань, проведення самоконтролю за правильним правовим об-грунтуванням прийнятого рiшення; iнтелектуальниx: виокремлювати головне, запам'ятовувати основнi правовi категорй, поняття, систематизувати правову шформацш, аналiзувати норми права та усвщомлювати ïx справжнiй сенс, самостшно формулювати правовi завдання та визначати способи ïx виршення в рамках професiйноï дiяльностi, оцiнювати вщповщшсть своïx правових знань змiсту нормативно-правових актiв, iнформацiйниx: роботу з текстами нормативно-правових акпв, самостiйний пошук необхвдних норм права для вирiшення професшних завдань, отримання i надання правовоï iнформацiï, яка регулюе професiйну дiяльнiсть, використовуючи сучаснi комп'ютернi дов1дково-правовi системи; комунiкативниx: юридично грамотне формулювання питань за виникненням економiчноï проблеми, виступи перед аудиторiею з повщомленням на економiко-правову тему, ведення дiалогу, в1дстоювання
Pidlisnyi Yevgen Vasylovych COMPONENTS OF THE LEGAL .
свое! позицп у виршенш правових ситуацш, робота у професiйному соцiумi.
ДОяльшсно-поведшковий критерiй проявляеться в здатностi виконувати правову дiяльнiсть на оптимальному рiвнi активностi; умiннi навчатися розумшня норм i правил правово! дiяльностi; умiннi адекватно орiентуватися в правовш сферi життя.
Показниками сформованостi дОяльшсно-поведш-кового критерiю правово! культури студента е: включен-ня особистостi в практичну правову дiяльнiсть; навички та вмшня адекватно застосовувати закон в реальнш життевiй ситуацi!' i в майбутнiй професiйнiй дiяльностi; вмшня i навички вiдстоювати сво! права i свободи, а також штереси iнших осiб i суспiльства в цшому; ар-гументовано доводити свою точку зору; прагнення до самореалОзацп в правовш дiяльностi, вiдповiдальнiсть за результати i наслiдки свое! дiяльностi; вироблена звич-ка до дотримання правових норм; правомiрна поведiнка; соцiально-правова активнiсть.
Ощнюючи правову культуру майбутнiх економiстiв зверталася увага на рiвень пiзнання правових явищ, оволодiння ними. На пiдставi цього видiлено такi рiвнi, яш е одним iз компонентiв сформованосп правово! культури майбутшх бакалаврiв економiки у процесi фахово! подготовки в закладах вищо! освiти: високий, середнiй, низький.
Висновки до^дження i перспективи подальших розвiдок цього напряму. Отже, нами розкрито ком-понентний склад сформованосп правово! культури майбутшх бакалаврiв економiки у процесi фахово! подготовки в закладах вищо! освгги, до якого вщнесено: критерп, показники та рОвш Визначено критерi!' сформованосп правово! культури майбутшх бакалавров економОки та його показники: мотивацшно-цшшсний (сформовашсть щнтсних орОентацш О правових установок, в тому числО, шанобливе ставлення до системи дшчих в суспшьста правових норм, розумшня морального змюту закону; ставлення до закону як до цшностц сформовашсть цшшсно-правових мотивОв готовносп до сошально корисно! поведшки; формування моральних О прагматичних якостей особистосп, що виявляються в штегративнш якосп - сощальнш О правовш активносп в правотворчосп, правозастосуванш, правоохороннш дОяльностц адекватна позитивна самооцшка; прагнення до самовиховання; активна негативна оцшка щодо пра-вопорушень О до оаб, що !х здшснюють), когштивно-шформацшний (оволодшня економОчними О необхОдним мшмумом правових знань, знаниями про необхщш при-йоми О навички правово! дОяльносп, використання отри-маних знань на практиш, застосовування !х в постшно мшливих життевих ситуащях О в сво!й професшнш дОяльносп, виходячи з визнання сошально! цшносп права, орОентування в спещальнш лпературО, вмшня кори-стуватися довОдковими правовими системами; розвиток правосввдомостц формування здОбностей до саморозвит-ку та самоосвгти), дОяльшсно-поведшковий (включен-ня особистосп в практичну правову дОяльшсть; навички та вмшня адекватно застосовувати закон у реальнш життевш ситуацп О в майбутнш професшнш дОяльностц вмшня О навички вщстоювати сво! права О свободи, а також штереси шших оаб О суспшьства в цшому; ар-гументовано доводити свою точку зору; прагнення до самореалОзацп в правовш дОяльносп, вщповвдальшсть за результати О наслщки свое! д1яльностц вироблена звичка до дотримання правових норм; правомОрна поведшка; сошально-правова актившсть) та виокрем-лено рОвш сформованосп правово! культури студенпв: високий, середнш, низький. Водночас подальшого дослОдження потребуе питання методики дОагностування сформованосп правово! культури майбутшх бакалаврОв економОки.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Абсаттаров Г. Р. Правовая культура общества: новые подходы, оценки и решения. Вестник Национальной академии наук
Республики Казахстан. 2013. № 2. С. 162—168.
2. Богоявленская Д. Б. Интеллектуальная активность как проблема творчества. Ростов-на-Дону: Изд-во Ростовского ун-та, 1983. 172 с.
3. Василина С. I. Психолого-педагогiчнiумови правовоiтдготовки учнiв професшно-техтчних навчальних закладiв: дис. ... канд. пед. наук. Львiв, 2017. 311 с.
4. Велигон В. Ф. Формирование правовой культуры предпринимательской деятельности у студентов экономических специальностей вузов: дисс. ... канд. пед. наук. Магнитогорск, 2003. 171 с.
5. Власюк I. В. Формування професiйно-термiнологiчноi компе-тентностi майбутшх бакалаврiв економжи в процесi вивчення фахо-вих дисциплiн: дис. ... канд. пед. наук. Вiнниця, 2015. 272 с.
6. Грушева А. Новi прюритети дiяльностi економiстiв i моделю-вання iхнiх професшних якостей у системi утверситетсько1' освiти. Вiсник Тернотльського нащонального економiчного унiверситету. 2014. № 4. С. 155-162.
7. Доронина Ю. Ю. Формирование правовой культуры студентов вузов экономического профиля: дисс. . канд. пед. наук. Москва, 2004. 143 с.
8. Гусенко А. А. Поняття та сутнiсть правовоi культури студентiв. Науковi пращ. Серiя: Педагогта. 2016. Вип. 258, Т. 270. С. 27-30.
9. Жумагазина Ж. А. Социально-педагогическое проектирование учебной деятельности бакалавра экономики: дисс. . канд. пед. наук. Оренбург, 2010. 190 с.
10. Клунко Р. Ю. Формування правовоi культури майбутнього вчителя як елемент тдготовки до профеайноi дiяльностi. Науковi записки [Нiжинського державного утверситету iм. Миколи Гоголя]. Серiя: Психолого-педагогiчнi науки. 2015. № 3. С. 148-151.
11. Коваленко Н. Ю. Формування правосвiдомостi i правовоi культури студентiв в Украт: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Кшв,
2009. 21 с.
12. Максименко А. А. Формирование правовой компетенции студентов колледжа в процессе профессионального образования. Преподаватель XXI век. 2012. № 2. С. 59-67.
13. Николаева Л. Н. Формирование правовой культуры студентов: дисс. . канд. пед. наук. Смоленск, 2005. 219 с.
14. Потомахин В. В. Формирование правовой культуры студентов неюридического профиля подготовки: дисс. . канд. пед. наук. Курск, 2009. 261 с.
15. Правовая культура: метод. пособ. / сост. А. Н. Халтурин. Архангельск: Северный (Арктический) федеральный университет,
2010. 50 с.
16. Птахiна О. М. Застосування тформащйно-комуткацшних технологш у процеа тдготовки фахiвцiв економiчного профтю. Економiчний вiсник Донбасу. 2011. № 3. С. 154-157.
17. Розша Н. В. Формування соцiально-правовоi компетентностi майбутшх квалiфiкованих робiтникiв у професiйно-технiчних навчальних закладах: дис. ... канд. пед. наук. Кшв, 2016. 286 с.
18. Теория государства и права: курс лекций / редкол.: Н. И. Матузов, А. В. Малько. 2-е изд. Москва: Юристъ, 2001. 776 с.
19. Tiтомир О. С. Правове виховання на сучасному етат держа-вотворення в УкраШ: дис. ... канд. юрид. наук. Харюв, 2015. 213 с.
20. Харченко С.А. Создание качественно новой ценности как компонента культуры сотрудничества студентов вуза // Балтийский гуманитарный журнал. 2016. Т. 5. № 3 (16). С. 227-230.
21. Самойлик Н.А. Типология и психологическая диагностика профессионально-ценностных ориентаций личности // Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2016. Т. 5. № 1 (14). С. 193-196.
22. Гордиенко И.В., Шевченко С.Н. Теоретические и методические основы организации профессионального воспитания по формированию у студентов ценностного отношения к труду // Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2016. Т. 5. № 4 (17). С. 105-110.
23. Гайнутдинова Е.В. Когнитивный подход в понимании феномена мотивации //XXI век: итоги прошлого и проблемы настоящего плюс. 2013. Т. 1. № 11 (15). С. 173-180.
24. Терпелюк С.И. Особенности формирования ценностных ори-ентаций студенческой молодежи // Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2012. № 1. С. 67-70.
25. Волков И.В., Шаманин Е.В. Эволюция понятия мотивация в трактовках зарубежных и отечественных ученых // Карельский научный журнал. 2016. Т. 5. № 4 (17). С. 206-209.
26. Васьковская Г.А. Развитие ценностных ориентаций старшеклассников в процессе усвоения знаний о человеке // Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2012. № 1. С. 21-25.
27. Юртаева Т. Б. Педагогические возможности экономических дисциплин в развитии нравственно-правовой культуры студента. Теория и практика образования в современном мире: материалы IV Междунар. науч. конф. (Санкт-Петербург, январь 2014 г.). Санкт-Петербург: Заневская площадь, 2014. С. 153-155.
