CC BY
12педагогически Галацин Катерина Олександр!вна, Фещук Алла Михайлiвна
науки Д1АГНОСТУВАННЯ МОТИВАЦ1ЙНО-Ц1НН1СНОГО КОМПОНЕНТА ...
UDC378
Д1АГНОСТУВАННЯ МОТИВАЦ1ЙНО-Ц1НН1СНОГО КОМПОНЕНТА КОМУН1КАТИВНО1 КУЛЬТУРИ СТУДЕНТ1В ЗАКЛАД1В ВИЩО1 ТЕХН1ЧНО1 ОСВ1ТИ
© 2019
Галацин Катерина Олександрiвна, кандидат педагопчних наук, доцент кафедри англшсько! мови техшчного спрямування Фещук Алла Михайлiвна, викладач кафедри англшсько! мови техшчного спрямування № 2 Нацюнальний техтчний утверситет Украши «Кшвський полтехн1чний тститут 1мет 1горя Сжорського» (03056, Украта, Кив, проспект Перемоги 37, e-mail: [email protected])
Анотащя. Одним i3 важливих завдань вищо! освгга е формування комушкативно! культури майбутшх фах1в-щв. Комушкативна культура е складним полiфункцiйним особистюним утворенням, складовою професiоналiзму. Визначено так! основш компоненти комушкативно! культури особистосл майбутнього фах1вця !нженерно-техшч-ного напряму подготовки, як: когнггавний, що визначаеться грунтовшстю, системнiстю й усвiдомленiстю кому-нiкативних знань та iнтегративним оволодшням методами наукового пiзнання; мотивацiйно-цiннiсний, в основ! якого лежить мотиващя до спшкування й усвщомлення спшкування як одше! !з цшностей у систем! особиспсних цшностей; д!яльшсно-практичний, що детерм!нуе комушкативну д!яльшсть, комушкативш вмшня, сощальний ш-телект i рефлексивно-саморегулятивний, який забезпечуе самошзнання й самоанал!з власних псих1чних акпв, по-ведшково-дгяльшсних сташв; розумшня дш i поведшки шших учасник1в взаемодп, а також !х оцшку й корекцш. Для д!агностування мотивацшно-цшшсного компонента комушкативно! культури студенпв заклад!в вищо! техшч-но! освгга визначено вадповадно мотивацшно-цшшсний критерш, який характеризуеться такими показниками, як: штерес студенпв до формування комушкативно! культури та потреба у спшкуваннц !х прагнення до оволодшня комушкативними вмшнями й защкавлешсть у комушкативнш взаемодп; ор!ентащя на партнерство та ствпрацю у розв'язанш професшних проблем; мотиващя професшно! дгяльностц сформовашсть системи цшностей i визнання комушкативно! культури як особиспсно! та професшно! цшностг Експериментально дослщжено, що мотивацш-но-цшшсна складова комушкативно! культури студенпв заклад!в вищо! техшчно! освгга сформована недостатньо, а вадтак важливим е пошук нових змюту, форм i метод!в и формування в систем! професшно! тдготовки.
Ключовi слова: комушкативна культура, мотивацшно-цшшсний компонент комушкативно! культури, студен-ти заклад!в вищо! техшчно! освгга, формування комушкативно! культури майбутшх !нженер!в, д!агностування мо-тивацшно-цшшсного компоненту комушкативно! культури.
DIAGNOSING MOTIVATIONAL-AND-VALUABLE COMPONENT OF THE COMMUNICATIVE CULTURE OF STUDENTS IN HIGHER TECHNICAL EDUCATIONAL INSTITUTIONS
© 2019
Halatsyn Kateryna Aleksandrovna, PhD in Pedagogical Sciences, Associate Professor, the Department of English for Engineering Feshchuk Alla Mihaylovna, Department of English for Engineering № 2 National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute» (03056, Ukraine, Kyiv, 37 aven. Peremogy, e-mail:[email protected])
Abstract.The formation of the communicative culture of future experts is one of the essential problems of higher education. A state component of professionalism is pointed out as a difficult, and a multifunctional, and a personal formation. The main elements of the communicative culture that identify the future technical expert are as follows: cognitive (determines the systematic and sensibleness of the communicative knowledge and integrative mastering methods of the scientific knowledge), motivational-and-valuable (cornerstone the motivation to the communication and the communication understanding as one of the values in the system of the personal worth), activity-and-practical (determine the communicative activity, the communicative abilities, a social intelligence and reflexive self-control which provides self-knowledge and introspection of the own mental acts, behavioural and activity states), understanding the other participants' behavioural patterns, the interaction, and also their assessment and correction. The article defines the motivational and the valuable criteria for diagnosing its component which characterises students' interest in the formation of the communicative culture and needs for their communication; their aspiration to mastering communicative abilities and curiosity about the communicative interaction; the orientation on the partnership and the cooperation in the solution of the professional problems; the motivation of the professional activity; the formation of the value system and the communicative culture recognition as personal and professional value. As experimentally investigated the formation of the motivational-and-valuable component of the communicative culture of the students in higher educational institutions are insufficient, therefore searching the new contents, forms and methods of its formation in the system of the vocational training are essential.
Keywords: the communicative culture, motivational and valuable components of the communicative culture, the students of higher educational institutions, the formation of the communicative culture of future engineers, diagnosing motivational and valuable components of the communicative culture.
Постановка проблеми в загальному вигляд1 та ïï зв'язок 1з важливими науковими чи практичними за-вданнями. Одним i3 важливих завдань сучасно! вищо! професшно! освгга е пошук модифжованих змюту та технологш формування комушкативно! культури в майбутшх iнженерiв задля устшного виконання ними професшних завдань. Аналiз педагопчно! лиератури й практики сьогодення переконливо доводить, що суд-ження про те, що студентам техшчних спещальностей, тобто майбутшм iнженерам (фахiвцям системи «лю-дина - машина») комушкативна культура непотрiбна, е хибним. Так, С. Дми^ева визначае сощальш, професшт й психолопчт якосп, яю мають бути вла-Балканско научно обозрение. 2019. Т. 3. № 2(4)
стивими кожному сучасному конкурентоспроможному фахiвцевi. Йдеться насамперед про вшьне володшня нормами професшного спшкування й етичними нормами професп; вмшня сшвробггництва й психолопчного впливу на шших людей (фасилятившсть); гнучшсть мислення й толерантшсть тощо [1]. У цьому контексп важливим е дослщження структурних компоненпв комушкативно! культури особистосп й дiагностування !х сформованостг Одшею iз найбшьш важливих складових комушкативно! культури майбутшх фахiвцiв iнженерно-техшчних спещальностей, визначено! вама вчени-ми, е мотивацшно-цшшсна. Саме ввд сформованосп мотивацшно-цшшсно! сфери особистосп залежить
Halatsyn Kateryna Aleksandrovna, Feshchuk Alla Mihaylovna DIAGNOSING MOTIVATIONAL-AND-VALUABLE COMPONENT .
pedagogical sciences
усшшшсть житгeдiяльностi людини, И професiйне само-вдосконалення. А ввдтак, дiагностування мотивацшно-цiннiсного компоненту комушкативно! культури особистостi студента уможливлюе визначення стану !! сформованостi, дослвдження об'ективних i суб'ективних чинникiв, як1 позитивно впливають на формування комушкативно! культури або ж навпаки, гальмують цей процес. Отже, проблема з'ясування стану сформованосл мотивацшно-цшшсно! складово! комушкативно! культури, його аналiзу й окреслення шляхiв ошшшзацп е надзвичайно актуальною, своечасною й потребуе науко-вого виршення.
Формування ц1лей статт1 (постановка завдан-ня). Метою статл е аналiз змiсту й результатiв педагопчного дiагностування мотивацшно-цшшсно! складово! комушкативно! культури студенлв закладiв вищо! техшчно! освгти. Реалiзацiя визначено! мети конкретизуеться виршенням низки завдань: 1) мiсце мотивацшно-цшшсного компоненту у структурi комушкативно! культури; 2) аналiз iнструментарiю педагогiчного дiагностування мотивацiйно-цiннiсного компоненту; 3) результати дiагностування й !х аналiз.
Аналгзостантхдослгджень Iпубл1кац1й, вякихрозгля-далися аспекти ц1е! проблеми I на яких обтрунтовуеться автор; видтення невирШених ранШе частин загально'1 проблеми. Проаналiзувавши рiзнi шдходи вчених до визначення сутносл й функцш дослщжуваного понят-тя нами визначено комушкативну культуру студентiв закладiв вищо! технiчно! освiти як iнтегративну особислсну якiсть, характерними ознаками яко! е: грунтовне оволодiння оцiнними комунiкативними знан-нями, усвiдомленi сформованi комунiкативнi вмшня; комунiкативна поведiнка, що забезпечуе можливють суб'ект-суб'ектно! взаемодi! й умiння переконливо ар-гументувати свою позицiю, вести дiловi переговори, конструктивно взаемодiяти в рiзних комунiкативних ситуацiях, обираючи ввдповщний стиль поведiнки [2].
Оск1льки, як сввдчить аналiз психолого-педагогiчно! лiтератури, поняття комунiкативно! культури особистостi е складним, полiфункцiйним, то iснують рiзнi погляди на структуру цього феноменального особислсного утво-рення. Нами узагальнено пвдходи вчених до структури комунiкативно! культури особистосл й подано в таблиц 1.
Таблиця 1 - Подходи вчених до визначення структури комушкативно! культури особистосл*
Автор Структуры компоненти комунжа-тивно! культури
О. Каверша [3]. когштивнии, шннюнии, Д1яльн1снии, естетичний, емоцшний
Л. Пономаренко[4] шдивщуально-особиспсний, соць ально-комунжативний, мотивацш-но-вольовии
Л. 1ванченко[5] мотивацшно-цшшсний, загально-культурний, розумово-мовленневий, професшно-техшчний
е. Мичко[6] мотивацшно-цшшсний, змгстовний i практичний
*Складено автором.
Нами визначено так основнi компоненти комунiкативно! культури особистосл майбутнього фахiвця iнженерно-технiчного напряму подготовки: когнiтивний, що визначаеться грунтовшстю, системнiстю й усвiдомленiстю комунiкативних знань та iнтегративним оволодiнням методами наукового шзнання, що влас-не й визначае результатившсть соцiально! взаемодi!; мотивацшно-цшшсний, в основi якого лежить мотивац1я до спiлкування й усвiдомлення спшкування як однiе! iз цiнностей у системi особистiсних цiнностей; дiяльнiсно-практичний, який детермiнуе комунiкативну дiяльнiсть, комушкативш вмiння, соцiальний iнтелект i рефлексив-но-саморегулятивний, що забезпечуе самопiзнання й
самоаналiз власних психiчних актiв, сташв, поведiнки; розумiння дiй i поведшки iнших учасник1в взаемодi!, а також !х оцiнку й корекцш
Дослщження сформованостi кожного iз компонентiв комушкативно! культури дае можливють аналiзувати в цшому стан !! сформованостi.
Для дiагностування мотивацiйно-цiннiсного компонента комушкативно! культури особистосл майбутнього iнженера насамперед слщ визначити критерi! та показники. Зауважимо, що дiагностування е складним видом дiяльностi, спрямованим на встановлення й аналiз ознак, яш характеризують стан i результати дослвджуваного процесу, що дае змогу прогнозувати можливi суперечностi й вщхилення, визначати шляхи !х вирiшення й попередження, а також коригувати процес з метою шдвищення якостi цього результату [7-14].
Щд критерiем ми розумiемо словникове його визначення як ознаки, за якою можна судити про щось, мiрило для визначення, оцшки предмета чи явища [18, с. 211]. У свою чергу, показники е даними, за якими можна судити про розвиток або переб^ чогось.
Виклад основного матергалу дослгдження з повним обтрунтуванням отриманих наукових результат1в. Для дiагностування мотивацшно-цшшсного компонента комушкативно! культури студенлв закладiв вищо! техшч-но! освiти нами визначено вiдповiдно мотивацшно-цшшсний критерш, який характеризуеться: 1) штересом студентiв до формування комушкативно! культури та потребою у спшкуваннц 2) !х прагненням до оволодшня комунiкативними вмiннями, 3) зацiкавленiстю майбут-нiх iнженерiв у комунiкативнiй взаемоди, 4) !х орiента-цiею на партнерство та сшвпрацю у розв'язанш профе-сiйних проблем; 5) мотивашею професiйно! дiяльностi; 6) сформованiстю в майбутшх фахiвцiв системи цшнос-тей i визнанням комунiкативно! культури як особислс-но! та професiйно! цшносл.
Вiдповiдно для як1сно-к1льк1сного визначення назва-них показник1в ми використали наступш методи (табли-ця 2).
Таблиця 2 - Диагностика мотивацiйно-цiннiсного компоненту комунiкативно! культури*
ПОКАЗНИКИ МЕТОДИ Д1АГНОСТИКИ
1нтерес студентш до дослiджувано! проблеми. Потреба до спшкування. Прагнення маИбутнiх фахшщв до оволодшня комунжативними вмшня-ми. Орiентацiя на спiвробiтництво у вирiшеннi професшних завдань. Мотиващя професiИно! дiяльностi. Наявнiсть системи цшностей та !х iерархiя. Беида, анкегування. Дiагносгика потреби у спшкуванш (за методикою Ю. Орлова) [19]. Беида, анкетування, аналiз студентських робiг. Спостереження, беида, аналiз ситуаци. Дослiдження мотиваци про-фесшно! д1яльност1 (за методикою К. Земфiр у модифжа-цп А. Реана) [19]. Методика ексирес^агнос-тики соцiальних цшностей особистоста [20], беида, анке-тування.
*Складено автором.
Зупинимось детальнiше на аналiзi одержаних результатiв. Так, вiдповiдi студентiв на анкетш запитан-ня свщчать про те, що у майбутшх фах1вшв незначним е штерес до проблеми формування комушкативно! культури, и ролi та мiсця в !х професiйному самовизначеннi. Аналiзуючи бесiди зi студентами, нами також з'ясовано, що вони мало шкавляться такою феноменальною особислсною як1стю як комунiкативнiсть; байдужими е до проблеми професiйного спшкування. Лише 43,7 % респонденлв ввдзначили комунiкативну культуру як один iз визначник1в професiоналiзму.
Для визначення рiвня потреби у спiлкуваннi респондентам було запропоновано (зпдно методики) 33 за-
педагогически науки
Галацин Катерина Олексан^вна, Фещук Алла Михайлiвна Д1АГНОСТУВАННЯ МОТИВАЦ1ЙНО-Ц1НН1СНОГО КОМПОНЕНТА ...
питания опитувальника, в1дпов1даючи на як1, студенти набирали вщповщну кшькють балГв, за загальною сумою яких було диференцшовано чотири р1вш потреби у сп1лкуванн1: високий, достатнш, середнш i низький. Анал1з результапв проведено! методики засвщчив, що лише 7,9 % опитаних студенпв володшть високим рГв-нем потреби у спшкуванш; в 26,2 % достатнш рiвень; середнiм рiвнем потреби у спшкуванш володiють 54,2 % студенпв, у решти - 11,7 % - низький рiвень потреби у спшкуванш
Проаналiзувавши студентськ1 роботи (зокрема, есе), вщповщ на поставленi в ходi бесiди запитання та анке-тування, ми дiйшли висновку, що майбутш iнженери не прагнуть до системного оволодшня комушкативними вмшня; часто пнорують тими можливостями, що да-ють змогу !х розвивати; не працюють над собою в плаш формування комунiкативних умiнь. Лише половина студенпв (51,4%) усвiдомлюють значення комунiкативних умiнь у сво!й професшнш дiяльностi й орieнтоваиi на !х формування.
БесГди, спостереження та аналiз поведшки студенпв у рiзних професiйно-педагогiчних ситуащях засвщчили той факт, що майбутш шженери переважно е пасивни-ми й готовi до компромiсу у виршенш професiйних завдань. Лише третина з опитаних (34,2 %) орiентованi на спiвробiтництво та партнерство, е активними й шща-тивними у виршенш рiзних виробничих задач.
Для дослщження мотиваци професiйно! дiяльностi майбутшх фахiвцiв, що, на нашу думку, е одним iз ре-гуляторiв життедiяльностi особистостi, нами була за-стосована методика К. Земфiр в модифшаци А. Реана [19, с. 77]. Дана методика уможливлюе дослщити тип мотивацп (зовнiшня чи внутршня) й проаналiзувати спiввiдношення мотивацiйних комплекав внутрiшньо! i зовнiшньо!' мотивацi! студенпв до майбутньо! трудо-во! дiяльностi. Дослщження свщчить про переважан-ня мотивацiйного комплексу типу: ЗНМ > ЗПМ > ВМ, тобто зовшшня негативна мотивацiя переважае зовшш-ню позитивну мотивацiю, яка в свою чергу, переважае внутрiшню мотивацiю. Лише 18,7 % опитаних мають внутршню мотивацiю, тобто професiйна дiяльнiсть для цих студенпв е першорядною, найбшьш важливою. Зовшшня позитивна мотиващя властива 35,4 % студенпв, тобто у студенпв переважае штерес до професи через статус, кар'еру, заробггну платню, престижшсть тощо. В решти - 45,9 % студенпв - негативна зовшшня мотиващя, тобто вибiр професп виключно через можли-вють вступу навчатися за державним замовленням, за вибором батьк1в або через власну невизначенiсть i т. п.
Дослщжуючи цiннiсну сферу особистостi майбутшх iнженерiв, нами проведено методику експрес-дГагнос-тики соцiальних цiнностей особистостi [20, с. 53], що давала змогу виявити особиспсш, професiйнi i сощаль-но-психологiчнi цiннiснi орiентацi!.
Так, нами встановлено, що 71,4 % респонденпв орiентоваиi на професiйнi цiнностi; 65,1 % - на амей-ш, 62,2 % - на фшансовг Низькими е, на нашу думку, визначники суспiльних i соцiальних цшностей: лише 11,8 % та 9,4 % - вщповщно.
Проаналiзувавши бесГди зi студентами та !х вщпо-вiдi на аикетнi даиi, ми дшшли висновку, що бiльшiсть iз опитаних - 82,4 % - орiентованi на загальнолюдськ1 цiнностi.
Водночас, лише 13,5 % студенпв серед особиспсних i професшних цшностей визначили комушкативну культуру та спшкування.
Таким чином, шдсумовуючи одержат експеримен-тальш даш, нами дослГджено рiвнi сформованостi кому-нiкативно!' культури майбутшх iнженерiв за мотивацш-но-цiннiсним критерiем (малюнок 1).
Проаиалiзувавши дiаграму, нами зроблено висновок про те, що у майбутшх iнженерiв переважаючим е се-реднiй рiвень сформоваиостi комушкативно! культури (50,4 %); достатнiм рiвнем володiе 20,2 % студентiв;
високий рiвень лише в 4,6 % студенпв. Водночас, на нашу думку, чимало студенпв (24,8 %) мають низький рiвень сформованосп комушкативно! культури за моти-вацшно-цшшсним критерiем. Отже, можна зробити висновок, що мотивацшно-цшшсна складова комушкатив-но! культури студенпв закладiв вищо! технiчно! освгга сформована недостатньо.
60
В високий з достатнпй ] середнмй 1низький
Малюнок 1 - Рiвнi сформованосп комушкативно! культури студенпв за мотивацшно-цшшсним критерiем (складено автором)
Висновки до^дження i перспективи подальшихроз-eidoK цього напряму. Проблема формування комушкативно! культури майбутшх фах1вщв Гнженерно-техшч-ного спрямування е надзвичайно актуальною i потребуе конструктивного теоретико-прикладного вирiшения. Важливим е дослщження мотивацiйно-цiннiсного компоненту комушкативно! культури, оскшьки саме моти-ви й цiнностi особистостi е визначником i регулятором професiйного вдосконалення та життедiяльностi осо-бистостi. Результати дослщження стану сформованостi мотивацiйно-цiннiсно!' складово! комунiкативно! культури засвщчили середнш рiвень потреби у спiлкуваннi майбутшх iнженерiв, !х зовнiшню мотивацш до професшно!' дiяльностi, незначний штерес до питань спшкування, комушкативносп й комушкативно! культури, яш, як з'ясувалось, не е першорядними в iерархi! особистю-них i професшних цшностей. Аналiз експериментальних даних дае змогу констатувати актуальнiсть проблеми формування комушкативно! культури студенпв у закладах вищо! техшчно! освгга, доцшьнють пошуку нових змiсту, форм i методiв професiйно! пщготовки майбутшх фахiвцiв у контекстi формування !х комунiкативно! культури, розробки iнструментарiю проведення мотго-рингу сформованосп комушкативно! культури студенпв, що е й предметом подальших наукових до^джень.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Дмитриева С. В. Формирование коммуникативной культуры студентов технического вуза: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.08 Шуя, 2009.168 с.
2. Галацин К. О. Умови формування комушкативно! культури студентiв вищих технiчних навчальних закладiв. Молодь i ринок: що-рiчний наукoвo-педагoгiчний журнал. 2012. № 7 (90). С. 144—148.
3. Каверiна О. Г. Профеайна тдготовка майбутшх iнженерiв у процес формування професшно! комуткацН Педагoгiчний процес : теoрiя i практика. Ки!в, 2009. Вип. 1. Серiя «Педагогта, nсихoлoгiя. С. 229-236.
4. Пономаренко Л. А. Основт структурнi компоненти комут-кативно! культури майбутнього психолога. Теоретичт i прикладт проблеми психологН: зб. наук. пр. Луганськ, 2009. № 2(22). С. 112-118.
5. 1ванченко Л. М. Формування кoмунiкативнoi культури сучас-ного шженера у студентiв на^онального техшчного унiверситету Укра!ни «КП1». Сучаснi методи викладання iнoземнoi мови професшного спрямування у вищш шкoлi: матерiали III всеукр. наук.-практ. конф., (Ки!в, 21-25 березня 2011 р.). Ки!в, 2011. С. 23-25.
6. Мычко Е. И. Структура коммуникативной культуры специалиста. URL: http://www.bief.ru (дата звернення: 27.03.2019року).
7. Юрсанов В. В. Психoлoгo-педагoгiчна дiагнoстика: Пiдручник. Ки!в, «Альтерпрес». 2002. С. 32-38.
8. Мамчур Л.И. Основные средства обеспечения развития коммуникативных умений учеников на уроке родного языка // Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2014. № 1 (6). С. 45-48.
9. Галацин Е.А. Формирование коммуникативной культуры будущих инженеров в процессе диалогического англоязычного обучения //
Балканско научно обозрение. 2019. Т. 3. № 2(4)
19
Halatsyn Kateryna Aleksandrovna, Feshchuk Alla Mihaylovna
DIAGNOSING MOTIVATIONAL-AND-VALUABLE COMPONENT .
pedagogical sciences
Научен вектор наБалканите. 2019. № 1 (3). С. 25-27.
10. Bezludnyi A.I., Demchenko I.I. Motivated-valuable measure of the state of preparedness of students of pedagogical specialties of universities to work in the conditions of the inclusive educational environment // Хуманитарни Балкански изследвания. 2019. Т. 3. № 1 (3). С. 12-16.
11. Ясаревская О.Н. Коммуникативная компетенция - основа иноязычной коммуникативной компетенции //XXI век: итоги прошлого и проблемы настоящего плюс. 2015. Т. 1. № 6 (28). С. 178-183.
12. АзимоваМ.Х. Практика формирования коммуникативной культуры учителей начальных классов в вузах республики Таджикистан //Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2017. Т. 6. № 3 (20). С. 21-24.
13. Andriushchenko T.K. Personal aspects of pedagogue's innovative culture //Научен вектор на Балканите. 2018. № 1. С. 13-16.
14. Власова Л.В. Коммуникативная культура - одно из условий повышения конкурентоспособности будущего специалиста на рынке труда //Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2018. Т. 7. № 4 (25). С. 59-61.
15. Васьковская Г.А. Феномен междисциплинарности vs дете-риорация системы подготовки будущих учителей // Хуманитарни Балкански изследвания. 2019. Т. 3. № 1 (3). С. 33-36.
16. Марценюк И.П. Смысл формирования профессионально-ценностных ориентаций студентов естественно-математические специальности в учебном процессе университета // Карельский научный журнал. 2015. № 1 (10). С. 49-52.
17. Sazhienko A.P. Characteristics of components, criteria and levels of faculty competence in the future bacalaurs of computer technologies // Научен вектор на Балканите. 2017. № 1. С. 22-25
18. Великий тлумачний словник сучасно!укратсько! мови / [уклад. i гол. ред. В. Т. Бусел]. Ки!в, Перун. 2009. С. 1736.
19. Малашевська К. О. Експериментальна програма формування комушкативно! культури майбутшх iнженерiв. Луцьк, 2009. С. 88.
20. Психологические тесты / под ред. А. А. Карелина. В 2 т. Москва, ВЛАДОС. 2001. 248 с.
