CC BY
18
7. Chuguy, L. V.; Sipchenko, V. I. (Ed.) (2010). The ans. Humanization the teaching-educational process: the collec-role of human knowledge in forming the safety of future agrari- tion of scientific works. Slovjansk, 3, 172-177.
Рекомендовано до публжацп д-р пед. наук Хомич Л. О.
Дата надходження рукопису 25.08.2015
Клеценко Людмила Васитвна, кандидат педагопчних наук, доцент, Полтавська державна аграрна ака-демiя, вул. Сковороди, 1/3, м. Полтава, Украша, 36003 E-mail: ljudmila-chuguyy@rambler.ru
УДК 378.178
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.49338
ОРГАШЗАЦШНО-ПЕДАГОПЧШ УМОВИ ФОРМУВАННЯ БЕЗПЕЧНОГО ОСВ1ТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА У ВИЩОМУ ВШСЬКОВОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАД1
© Н. М. Нечипор
В cmammi проведено короткий анал1з чинниюв, що спричиняють загрози безпец освтнього середовища; визначено фактори ризику в освтньому середовищi; висвтлено базовi органiзацiйно-педагогiчнi умов, як забезпечують процес формування безпечного середовища втськового навчального закладу; запропоновано шлях реалгзаци окремо'1 педагогiчноïумови - впровадження в навчально-виховний процес спецiального курсу Ключовi слова: безпечне освтне середовище, умови, вищий вшськовий навчальний заклад, формування, фактори
This article deals with analysis of reasons that cause threats to educational environment safety; risk factors in educational environment are defined; basic organizational-pedagogical conditions, that ensure a process of safe environment formation in military establishment; it is proposed way of pedagogical condition implementation -the special educational course introduction in educational process
Keywords: safe educational environment, conditions, higher military educational establishment, formation, factors
1. Вступ
Освггае середовище (ОС) вищого вшськового навчального закладу (ВВНЗ) повинне забезпечувати всебiчне навчання та виховання вшськово-службовщв, тобто виконувати основну мету - сприяти високш якосп профеайно! тдготовки майбутшх офiцерiв. Для досягнення ще! мети ОС, з точки зору сучасних проблем i виклишв, повинно являти собою певну зону безпеки, у якш би ввдчували себе повноцiнно реалiзованими та захищеними усi суб'екти навчально-виховного процесу ВВНЗ.
2. Постановка проблеми
Нацюнальна сгратегiя розвитку освгга в Украiнi вказуе на широкий ряд проблем, виклиюв та ризиюв, якi iснують в освiтньому простор! Звичайно, наявнiсть цих проблем стае перешкодою як для розвитку системи освiти в цшому, так i для формування оптимального безпечного освггаього середовища (БОС), яке е неввд'емною частиною ц1е! системи. Тому щлком очевидно, що Нацюнальна стратепя ставить завдання створення БОС для реалiзацii стратегiчних напрямiв розвитку освiти та подолання наявних проблем, виклишв та ризикiв [1].
3. Лггературний огляд
Кожен навчальний заклад сам створюе свое БОС, а тому проблема формування останнього знахо-
диться в центрг уваги багатьох зарубiжних i впчизняних дослiдникiв педагогiки i психологи. Освггне середовище дослiдники розглядали у рiзних аспектах, наприклад Баева I. А., Величко Е. В. та Обо-зова О. дослiджували психологгчну безпеку освггаього середовища [2-4], Коджаспiрова Г. М. вивчала психо-лого-педагогiчнi аспекти цього поняття [5], Гаф-нер В. В. видгляе педагогiку безпеки як новий науко-вий напрям в педагогiцi [6], Гаязова Л. А., Пилипенко
B. Ф. та Чесноков Н.А. акцентують увагу на ком-плекснiй безпецi освггаього середовища [7-9], Петров
C. В. дослГджуе шляхи забезпечення безпеки освггаьо-го середовища [10]; Шевченко Л. С. розглядае освгтню безпеку Украни в умовах глобалiзацii [11] та шшг.
4. Мета CTaTTi
Проведет дослгдження ставлять за мету визначити оргашзацшно-педагопчш умови формування безпечного освггаього середовища у вищому вгйськовому навчальному закладi.
5. Формування безпечного освггнього середовища у ВВНЗ
Формування БОС стае необхвдшстю для кожного навчального закладу, основним завданням якого е тдготовка високояшсних фахiвцiв.
Схожу необхiднiсть вГдчувае i практична пси-хологгя в освт, одним гз найважливiших завдань для
aKoi e CTBopeHHH cTpyKTypu 3a6e3neHeHHa 6e3neKH 3a paxyHOK npeBeHTHBHHx 3axogiB, aKi, ycyBaroHH 3arpo3y i MiHiMi3yMHH pH3HKH gecTpyKTHBHoro BngHBy,
nigTpuMyroTb no3HTHBHHH oco6ncTicHHH pecypc.
,3ga ycnimHoro ^opMyBaHHa BOC BincbKoBoro BH3, nopag i3 3a6e3neHeHHaM 6e3goraHHoro ^yHKqio-HyBaHHa Bciei' cTpyKTypHoi' cucTeMH OC, BHHHKae Heo6-xigHicrb BH3HaHHTH hhhhhkh (npuHHHH), 3a aKux mo-®yTb MaTH Mi^e He6e3neKH, 3arpo3H Ta pH3HKH b garno-My cepegoBH^i Ta mgaxu ix ycyHeHHa hh 3ano6iraHHa.
B aKocTi 3ara^bHHx HHHHHKiB, ^o cnpHHHHHMTb
3arpo3H 6eзпeцi cepegoBH^a, raa3oBa H. A. po3rgagae MaKpoco^anbHi yMoeu (cucreMHi Kpu3H b coцiyмi, Big-cyTHicTb 3aragbHoHa^oHagbHoi o6'egHyroHoi igei, ge-^opMaqia cBirorgagHux cTepeoTHniB, ge3opiema^a b ^HHicHo-cMHcgoBiä cucTeMi, co^agbHo-eKoHoMiHHa He-cra6igbHicTb Ta iH.); Me3ocowanbni yMoeu (BigcyTHicrb npogyKTHBHoi' KoMymKaqii, ge^opMaqia Mogegen i HopM noBegiHKH, nopymeHHa perygaTopiB co^agbHoi no-BegiHKH to^o); MiKpoco^anbm yMoeu (caMoTHicTb, He-ageKBaTHicTb 3anHTy co^agbHoro oTOHeHHa, HeKpuTHH-HicTb no BigHomeHHM go cnoco6iB cnigKyBaHHa b rpyni, HenpogyKTHBHicTb b peagi3a^i ochobhhx BugiB giagb-HocTi i T.g.) [12].
3a3HaneHi hhhhhkh oxongroroTb aK 3oBHimHin, TaK i BHyTpimHin BeKTop mo^^hbhx 3arpo3 y BBH3. y paMKax gaHoro gocgig®eHHa BBa®aeMo 3a go^gbHe po3rgagaru BHyTpimHi npuHHHH BHHHKHeHHa He6e3neK, 3arpo3 hh pH3HKiB gga ^yHKqioHyBaHHa OC BBH3, ocKigbKH npo6geMa BH3HaHeHHa 3oBHimHix hhhhhmb Ta mgaxu po3B'a3aHHa ix HerarHBHHx HacgigKiB, noBHHHi po3rgagarucb caMoro gep®aBoro, ii BignoBigHHMH iH-cTa^iaMH.
Ba®guBo 3a3HaHHTH, ^o BH3HaHeHHa i ycBigoM-geHHa ^aKTopiB pu3HKy b OC Heo6xigHo gga nogagb-moro BgocKoHageHHa MeTogiB, cnoco6iB, npunoMiB bh-aBgeHHa, MirnMi3a^i, ycyHeHHa Ta 3ano6iraHHa He6e3-neKaM, 3arpo3aM i pu3HKaM pi3HoMaHiTHoro xapaKTepy.
OT®e, BHxogaHH 3i cпeцн$iкн BincbKoBoi nigro-tobkh Man6yTHix o^^epiB, go ^aKTopiB pu3HKy, aKi 36igbmyroTb Mo®gHBicTb BHHHKHeHHa He6e3neK Ta 3a-rpo3 b OC BincbKoBoro HaBHagbHoro 3aKgagy BigHocu-mo: HegocTaTHe ^rnaHcyBaHHa Ta MaTepiagbHo-TexHiHHa 6a3a BBH3; He ^gKoM gocTaTHin piBeHb npo$ecioHagi3My HayKoBo-negaroriHHHx пpaцiвннкiв; He3HanHHH cTyniHb 3agoBogeHocTi pe3ygbraTaMH ocBiTH i ncuxogoriHHHM KgiMaroM BBH3 noro BHnycK-HHKaMu; HegocraTHin piBeHb BuxoBaHocTi ynacHHKiB OC BBH3, ^o e ogHiero 3 npuHHH nopymeHb y B3aeMogii' ynacHHKiB HaBHagbHo-BuxoBHoro пpoцecy y BBH3 (BigHocuHH Ha piBHi „negaror - KypcaHT", „ne-garor - negaror", „KypcaHT - KypcaHT"), HaaBHocTi ncuxogoriHHoro HacugbcTBa. Bygb-aK nopymeHHa b cucTeMi цнx BigHocuH 6e3nocepegHbo BngHBaroTb Ha ncuxiHHHH cTaH ynacHHKiB cepegoBH^a; HH3bKHn piBeHb ncuxogoriHHoi KygbTypu BincbKoBocgy®6oB^B, negaroriB i t. g.; HenoBHa c^opMoBamcrb yaBgeHb ^o-go BHKguKiB Man6yTHboi npo^ecii BincbKoBoro $axiB^ i HegocTaTHicTb npo^igaKTHKH ncuxiHHoro i $i3HHHoro 3gopoB'a ynacHHKiB HaBHagbHo-BuxoBHoro пpoцecy BiöcbKoBoro 3aKgagy; BigcyTHicTb 3aco6iB Ta MeTogiB gga 3a6e3neneHHa 3axu^eHocTi OC Big 3arpo3
yciM BugaM 6e3neKH, ^o yHeMo^guBgroe gocarHeHHa BucoKoro piBHa nigroToBKH вiнcbкoвocgy®6oвцiв to^o, ^o b cBoro Hepry BuaBgae HecnpoMo^HicTb ce-pegoBH^a BBH3 Ta oKpeMoro iHguBiga 3ano6iraTH 3arpo3aM, He6e3neKaM a6o ix ycyBaTH.
3 BH^ecKa3aHoro, Mo^eMo giÖTH BucHoBKy, ^o Ba^guBe мicцe cepeg nepemKog gga ^opMyBaHHa 6e3-neKH OC BBH3 3aÖMae npo6geMa 3a6e3neneHHa ncuxo-goriHHoro KoM^opTy ynacHHKiB gaHoro cepegoBH^a.
^ga rapaHTyBaHHa ncuxogoriHHoi 6e3neKH b OC O6o3oBa O. paguTb opieHTyBaTucb Ha TaKi пpннцнпн: пpннцнп onopu Ha po3BHBagbHy ocBiTy, b ocHoBi aKoro ge^HTb goriKa B3aeMogii' Mi® thmh, xto HaBHaeTbca, Ta thmh, xto HaBHae, i rogoBHoro MeToro TaKoi' ocbith e He caMe HaBHaHHa, a po3bhtok oco6ucTocTi, ii $i3HHHoi', iHTegeKTyagbHoi Ta gyxoBHoi c$ep cBigoMocTi; npuH-цнп ncuxogoriHHoro 3axucTy Ko®Horo cy6'eKTa HaB-HagbHo-BuxoBHoro пpoцecy, aKHH peagi3yeTbca Hepe3 3ano6iraHHa ncuxogoriHHoMy HacugbcTBy; пpннцнп coцiagbнo-пcнxogoriннoi BMigocTi, ^o aBgae co6oro Ha6ip yMiHb, aKHn gae 3Mory KoMneTeHTHo o6HpaTH BgacHHH ^HTTeBHH mgax, caMocTiÖHo BupimyBam npo-6geMH, aHagi3yBaTH cнтyaцiro i BignoBigHo giaTH, aKHH He yTucKae cBo6ogu h rigHocTi iHmoro, BHKgronae ncu-xogoriHHe HacugbcTBo Ta cnpuae caMopo3BHTKy oco6u-cTocTi [4].
OKpiM пpннцнпiв ^opMyBaHHa BOC, ^aKTopiB
pu3HKy BHHHKHeHHa HeraTHBHoro BnguBy hh gecrpyK-thbhhx 3MiH b OC BBH3 cgig 3BepHyTH BeguKy yBary caMe Ha BH3HaHeHHa yMoB, aKi cnpuaTHMyTb $op-MyBaHHro BOC Ta nigBH^yBaTHMyTb 3axucHy ^yHKqiro OC BBH3.
^Ui yMoBH noBHHHi BKgroHaTH b ce6e cucTeMy op-raHi3aqinHHx, giarHocTHHHHx, KoHcygbTaqinHux, eKcnepT-hhx, KopeKqinHux, HaBHagbHHx, po3BHBaroHHx i ^opMyro-hhx 3axogiB, nocgigoBHo peagi3oBaHHx BignoBigHo go no-craBgeHoi MeTH -^opMyBaHHa BOC BBH3.
npu цbOмy yMoBH ^opMyBaHHa BOC noBHHHi cTBoproBaTucb, 3a6e3neHyBaTucb i goTpuMyBaTucb yciMa yHacHHKaMH OC BBH3 (KypcaHTaMH, o^^epaMH, Hay-
KoBo-negaroriHHHMH npaцiвннкaмн, gonoMi®HHM cKgagoM 3 Hucga цнвigbннx npaцiвннкiв 3C yKpaiHH, BuxoBHoro Ta ncuxogoriHHoro cgy®6aMH, agMiHicTpa-THBHHM anapaToM i T. g.).
y3aragbHroroHH gocBig gocgigHHKiB [2, 4, 7, 8, 11] ^ei' npo6geMH Ta BpaxoByroHH cneцн$iкy HaBHagb-Ho-BuxoBHoro npoцecy y BBH3, go 6a3oBHx op-гаmзацiüнo-педагoгiцнuх yMoe, aKi 3a6e3neHyroTb npo-цec ^opMyBaHHa BOC BBH3 Mo®eMo BigHecTu: bhco-
khh piBeHb MaTepiagbHo-TexHiHHoro 3a6e3neHeHHa HaB-HagbHoro 3aKgagy; HaaBHicTb BignoBigHoi HaBHagbHo-MeToguHHoi 6a3H 3 ycix HaBHagbHHx gu^ungrn ocBiTHboi nporpaMH, ^o 3a6e3neHye noBHo^HHy pe-agi3aqiro цigeн ocBiTHboi giagbHocri, ii цigicнicтb Ta cnpaMoBaHicTb Ha peagi3a^ro ocBiTHix i bhxobhhx ^gen; HaaBHicTb kom^opthhx coцiagbнo-no6yтoвнx yMoB npu opraHi3aqii' HaBHagbHo-BuxoBHoro npoцecy, aKi MoTHByroTb oco6HcTicTb go aKTHBHocTi i go6po-coBicHoro BHKoHaHHa cBoix cgy®6oBHx o6oB'a3KiB; Hage®Ha opraHi3aqia HaBHagbHo-BuxoBHoro npoцecy BBH3, ge b noBHin Mipi peagi3yroTbca npннцнnн HaBHaHHa Ta BHxoBaHHa, цigi, 3MicT Ta MeTa BincbKoBoi
освгги; високий р1вень залучення Bcix суб'екпв нав-чально-виховного процесу до процеав вдосконален-ня функцiонування ВВНЗ; високий рiвень психо-логiчноï тдготовки (психолопчна cтiйкicть) учас-ник1в ОС ВВНЗ; високий рiвень пcихологiчноï безпеки ОС, вшьного вод проявiв пcихологiчного насиль-ства, що забезпечуе пcихiчне здоров'я уciх учасник1в навчально-виховного процесу та гарантуе створення сприятливого морально-пcихологiчного клiмату в ОС ВВНЗ. Позитивне ставлення до ОС ВВНЗ уах його суб'екпв та задоволешсть характеристиками цього середовища; забезпечення шформацшно!' безпеки ОС ВВНЗ та формування шформацшно!' культури уciх учасник1в ОС ВВНЗ; оргашзащя i проведення кон-cультацiй, тренiнгiв, наукових cемiнарiв та конфе-ренцiй стосовно формування та розвитку культури безпеки уах учаснишв ОС ВВНЗ. Дотримання правил та норм безпечно1 поведiнки уама учасниками ОС ВВНЗ; наявнicть технологш (заходiв, cпоcобiв, методiв i т. д.) щодо забезпечення захисту ОС вод загроз порушення уciх видiв безпеки (пcихологiчна, iнформацiйна безпека, безпека життедiяльноcтi, без-пека вiйcьковоï служби та iншi). Наявнicть рекомен-дацш для фахiвцiв, як1 вiдповiдають за комплексну безпеку ВВНЗ; розвиток у вах cуб'ектiв ОС ВВНЗ умж, готовноcтi до уcпiшного подолання труд-нощiв, проблем, як1 виникають в процеа навчання, виховання та сшлкування. Формування та розвиток екстремально1 компетентносп особового складу нав-чальних шдроздшв. Високий рiвень психолого-педагогiчноï компетентносп педагогiв, пcихологiв, управлiнцiв, курcантiв i т. д.; психолого-педагопчний cупровiд професшного становлення оcобиcтоcтi. Високий рiвень захищеноcтi вiд уciх видiв насильства у взаемоди; наявнicть cоцiально-правовоï та психо-логiчноï пiдтримки дiяльноcтi ВВНЗ у cферi формування БОС цього закладу; високий рiвень загаль-но1' культури уciх учаcникiв ОС ВВНЗ. Наявшсть ефективних форм виршення конфлiктiв мiж учасниками ОС ВВНЗ (наявшсть толерантносп i готовшсть учасник1в оcвiтнього процесу до конструктивного виршення конфлiктiв, подолання стресових сташв та розвиток партнерських вiдноcин тощо); наявнicть органiзацiйних та пcихолого-педагогiчних технологш виявлення (шляхом органiзацiï та проведення мотто-рингу безпеки ОС ВВНЗ), протиди i в подальшому запобн-ання небезпекам та загрозам безпецi ОС ВВНЗ.
Важливо зауважити, що на державному рiвнi (закони Украïни „Про охорону пращ", „Про освггу", накази МОН Украши, положення та iншi нормативно-правовi акти з охорони пращ та пожежно1' безпеки) та на рiвнi навчального закладу („Положення про службу з охорони пращ i техшки безпеки", поcадовi ш-струкци, iнcтруктажi з питань охорони пращ та безпеки життедаяльносп тощо), в тш чи шшш мiрi, згаданi вище умови створеш для забезпечення процесу безпечного функцюнування ВВНЗ, адже 1'хня вщсутшсть ставила б пiд загрозу даяльшсть даного навчального закладу та особисту безпеку уах учасниюв навчально-виховного процесу. Однак, як показуе практика, цього недостатньо, осшльки на щорiчних науково-методичних зборах ВВНЗ, неодноразово наголошува-
лось на необхiдностi створення або покращення умов як для подвищення якостi професшно! подготовки так i для покращення дiяльностi навчального закладу як захищеного та надшного, який в повнiй мiрi виконуе свою навчально-виховну функщю.
Варто наголосити, що специфiка вiйськового закладу вимагае вiд освiтнього середовища максимально! захищеносп та постiйного контролю за щею захищенiстю. Але, як показуе досвщ абсолютно! безпеки не юнуе, оск1льки завжди мае мiсце людсь-кий фактор чи виникнення небезпечних ситуацш, явищ, як1 неможливо передбачити тощо.
Отже, наше завдання полягае у обгрунтуванш додаткових органiзацiйно-педагогiчних умов, за до-помогою яких водбуватиметься формування максимально безпечного стану ОС у ВВНЗ.
Особливо актуальною ця проблема постае в останнi роки (2014-2015 рр.).
В свiтлi останнiх подш та проведеннi антите-рористично! операцп на сходi Укра!ни, вимоги до професшно! пiдготовки вiйськовослужбовцiв радикально подвищились.
Сучасний вiйськовослужбовець повинен умии протистояти усiм викликам, небезпекам сьогодення, тому рiвень бойово! та морально -психолопчно! подготовки повинен бути максимально високим, оск1льки вiд нього залежатиме ефектившсть вико-нання професiйних обов'язшв i головного завдання -оборони держави.
Безсумшвним е те, що освiтне середовище сприяе навчанню, вихованню та розвитку особи-стостi, а якщо середовище е захищеним вiд негатив-них впливiв, то його позитивний вплив на яшсть професiйноi подготовки вшськовослужбовщв е безза-перечним.
У сво!й доповщ заступник начальника Акаде-мп сухопутних вшськ Ом. гетьмана Петра Сагайдач-ного по робот з особовим складом виявив занепо-коення стосовно неготовносп збертати психолопчну стшшсть у значного водсотка (18 %) випускнишв ВВНЗ, що в свою чергу, вказуе на роль середовища у формуванш психолопчно! готовносп дОяти в критич-них ситуащях тощо.
6. Результати дослвджень
Для виршення проблеми формування БОС у ВВНЗ ми пропонуемо дотримуватися вищезгаданих базових оргашзацшно-педагопчних умов О шдсилити !х ще одшею педагопчною умовою - впровадженням в навчально-виховний процес спецкурсу „Основи безпеки в освпньому середовищО ВВНЗ"
Даний спецкурс, тривал1стю 6 мюящв (30 годин), по 1 або 2 заняття в тиждень, передбачатиме основш положення нормативно-правово! документа-ци та оргашзацшних питань з охорони пращ, основ ппени пращ, саштари, техшки безпеки, пожежно! безпеки в освпньому середовищО ВВНЗ тощо.
Цей спецкурс проходитимуть ус учасники навчально-виховного процесу ВВНЗ (керОвний склад, науково-педагопчш пращвники, офщери, курсанти О т. д.) один раз на три роки. Заняття проводитимуться викладачем у формО лекцш.
О^м ocнoвниx лeкцiй, y зaгaльнy кiлькicть гoдин Eypcy вxoдитимyть дoдaткoвi лeкцiï пo oкpeм-им видш бeзпeки (пcиxoлoгiчнa, iнфopмaцiйнa, бeз-шга життeдiяльнocтi, бeзпeкa вiйcькoвoï cлyжби i т. д.). Дoдaткoвi лeкцiï читaтимyтьcя виклaдaчaми aбo нaчaльникaми кaфeдp, пoв'язaниx з виклaдaнням вiдпoвiдниx диcциплiн, яш пpямo aбo дoтичнo cro-cyютьcя тoгo чи iншoгo виду бeзпeки.
Пicля зaкiнчeнню кypcy, yci cлyxaчi c^aAara-муть тecт нa пepeвipкy знaнь з дaнoгo cпeцкypcy.
Pea^aqia uieï пeдaгoгiчнoï yмoви дacть мoж-ливicть yчacникaм нaвчaльнo-виxoвнoгo пpoцecy ВВНЗ oтpимaти нeoбxiднi знaння тa cфopмyвaти нaвички дiяти в кpитичниx cmyaqiax, пpoтиcтoяти cyчacним зaгpoзaм тa нeбeзпeкaм, щдвишуючи пpи цьoмy якicть пiдгoтoвки вiйcькoвиx фaxiвцiв.
7. Висновки
Фopмyвaння тa пpoфeciйний poзвитoк oco6^ crocn вiйcькoвocлyжбoвця вiдбyвaeтьcя зaвдяки впливу га нeï ocвiтньoгo cepeдoвишa нaвчaльнoгo зaклaдy, якe cпpияe нaвчaнню тa виxoвaнню Ryp-caнтiв. Однaк cлiд зaзнaчити, шo i c^a ocoбиcтicть впливae нa фopмyвaння цьoгo cepeдoвишa.
Бeзпeчнe ocвiтнe cepeдoвишe пiдcилюe гав-чaльнy тa виxoвнy дiю, тoбтo poбить якicнiшим гав-чaльнo-виxoвний пpoцec, щo, в cвoю чepгy, üpmo-дить дo пiдвишeння якocтi пpoфeciйнoï пiдгoтoвки мaйбyтнix oфiцepiв ЗС Укpaïни.
Бeз зaбeзпeчeння вишeзгaдaниx yмoв пpoцec фopмyвaння БОС ВВНЗ бyдe нeмoжливим. Як ми вжe зaзнaчaли, дo цыэго пpoцecy пoвиннi бути зaлyчeнi yci cyб'eкти ОС ВВНЗ тa ввдшввдт cлyжби: кoмaндyвaн-ня нaвчaльнoгo зaклaдy, aдмiнicтpaтивнo-гocпoдapcькa чacтинa, виxoвнa, пpaвoвa, coцiaльнo-пeдaгoгiчнa, пcиxoлoгiчнa тa iншi cлyжби, cam кypcaнти.
Оптимaльнo фyнкцioнyючe БОС ВВНЗ вдоб-pa®ae зaxишeнicть життeвo вaжливиx ocвiтнix пoтpeб тa iнтepeciв cyб'eктiв вiйcькoвoï ocвiти в piзниx cфe-pax пpoфeciйнoï дiяльнocтi ввд нeбeзпeк тa зaгpoз в ОС вiйcькoвoгo зaклaдy. Toмy дyжe вaжливo creop^ ти нeoбxiднi yмoви фopмyвaння БОС ВВНЗ, вpaxo-вуючи пpи цьoмy фaктopи pизикy в ОС.
Л^ература
1. Пpo Haцioнaльнy cтpaтeгiю poзвиткy ocвiти в Укpaïнi na œpiog дo 2021 poкy [Teкcт]: угаз Пpeзидeнтa Укpaïни вiд 25 чepвня 2013 p. №344/2013 / Офщшний вicник Укpaïни. - 2013. - № 50. - С. 18-136.
2. Бaeвa, И. А. Пcиxoлoгичecкaя бeзoпacнocть в oбpaзoвaнии. [Teкcт] / И. А. Бaeвa. - СПб. : ^юз, 2002. - 271 c.
3. Beличкo, Е. В. Упpaвлeниe пcиxoлoгичecкoй бeз-oпacнocтью oбpaзoвaтeльнoй cpegbi кoллeджa [Teкcт]: мaтe-pnajibi мeждyнap. нayч. кoнф. / Е. В. Beличкo // Пcиxoлoгия в Poccnn и зa pyбeжoм. - СПб.: Рeнoмe, 2011. - С. 72-75.
4. Обoзoвa, О. Пcиxoлoгiчнa бeзпeкa ocвiтньoгo ce-peдoвищa [Te^x] / О. Обoзoвa // Пcиxoлoг. Шкiльний cвiт: Bceyкpaïнcькa гaзexa. - 2011. - № 10. - С. 3-6.
5. Кoджacпиpoвa, Г. M. Пcиxoлoгo-пeдaгoгичecкaя кyльтypa пeдaгoгa гак вeдyщий фaкxop бeзoпacнocxи oбpa-зoвaтeльнoй cpeg£i [Teкcт] / Г. M. Кoджacпиpoвa. - Бeз-oпacнocxь oбpaзoвaтeльнoй cpeg£i: Сбopник cxaxeй. - M.: Экoн-Инфopм, 2008. - С. 20.
6. negaroruKa 6e3onacHocTH - H0B0e HayHHoe Ha-npaBneHue coBpeMeHHon negaroriKH [TeKcT] : MaTep. Bcepoc. HayH. koh$. / nog o6^. peg. B. B. Ta^Hepa. - TpaHH negaro-rHKH 6e3onacHocTH. - OTBOy BnO «ypantcKHH rocygap-CTBeHH^iH negaroraHecKHH yHHBepcuTeT». - EKaTepuHÔypr, 2011. - C. 6-12.
7. Taa3oBa, H. A. O6e3neneHue KoMnneKcHon 6e3-onacHocTH o6pa3oBaTentHon cpegti h ee ncuxonornnecKoe conpoBoxgeHue [TeKcT] / H. A. Taa3oBa // H3BecTHa Pocchh-cKoro rocygapcTBeHHoro negaroranecKoro yHHBepcuTeTa hm. A. H. Гepцeнa. - 2011.- № 142. - C. 27-33.
8. nununeHKo, B. O. O6ecneneHue KoMnneKcHon 6e3-onacHocTH B o6pa3oBaTentHoM ynpexgeHHH. Teopua h npaK-THKa [TeKcT]: npaKT. noc. / B. O. nununeHKo, H. B. EpKoB, A. A. ïïap^eHoB. - M.: Anpuc-npecc, 2006. - 192 c.
9. ^chokob, H. A. MecTo h pont negaroranecKon 6e3-onacHocTH o6pa3oBaTentHLix cucTeM rocygapcTBa [TeKcT] / H. A. ^chokob // Counonoraa o6pa3oBaHHa. - 2007. - № 11. -C. 32-44.
10. neTpoB, C. B. O6ecneneHue 6e3onacHocTH o6pa3o-BaTentHoro ynpexgeHua [TeKcT]: npaKT. noc. / C. B. neTpoB. - M.: ^ ЭHAC, 2006. - 248 c.
11. EeBHeHKo, H. C. Ocbítha 6e3neKa yKpaïHH B yMo-Bax rno6anÎ3auiï [TeKcT] / H. C. EeBHeHKo // HayKoBHH bíchhk BonuHctKoro HauioHantHoro ymBepcuTeTy ím. Heci yKpaïHKH. - 2009. - № 4. - C. 291-296.
12. Taa3oBa, H. A. nocTpoeHue Mogenu 6e3onacHocTH mKontHon cpegti b couHantHo-ncuxonornnecKHx uccnegoBa-Huax [TeKcT] / H. A. Taa3oBa // H3BecTHa Pocchhckoto rocygapcTBeHHoro negarorHHecKoro yHHBepcuTeTa hm. A. H. Tep-ueHa. - 2013. - № 158. - C. 48-55.
References
1. Pro Nacionalnu strategiju rozvytku osvity v Ukraini na period do 2021 roku. (2013). Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 25 chervnja 2013 roku No. 344/2013 [About National strategy of education development for 2021. Order of the President of Ukraine No. 344/2013 from June 25, 2013]. Ofitsijnyj visnyk Ukrajiny, 50, 18-136.
2. Baeva, I. A. (2002). Psikhologicheskaya bezopasnost v obrazovanii. Sankt Petersburg: Soyuz, 271.
3. Velichko, Ye. V. (2011). Upravlenie psikhologiches-koy bezopasnostyu obrazovatelnoy sredy kolledzha [Management of psychological safety of the college educational environment] Psikhologiya v Rossii i za rubezhom. Sankt-Peterburg: Renome, 72-75.
4. Obozova, O. (2011). Psykhologhichna bezpeka osvit-njogho seredovyshha [Psychological safety of educational environment]. Psykhologh, 10, 3-6.
5. Kodzhaspirova, G. M. (2008). Psikhologo-peda-gogicheskaya kultura pedagoga kak vedushchiy faktor be-zopasnosti obrazovatelnoy sredy [Psycho-pedagogical culture of the teacher as a leading factor in the safety of the educational environment]. Bezopasnost obrazovatelnoy sredy. Moscow: Ekon-Inform, 20.
6. Gafner, V. V. (Ed.) (2011). Pedagogika bezopasnosti kak novoe nauchnoe napravlenie sovremennoy pedagogiki [Pedagogy of security - a new scientific steam in modern pedagogy]. Grani pedagogiki bezopasnosti. Yekaterinburg. GOU VPO Uralskii gosudarstvenii pedagogicheskii universitet, 6-12.
7. Gayazova, L. A. (2011). Obezpechenie kompleksnoy bezopasnosti obrazovatelnoy sredy i ee psikhologicheskoe so-provozhdenie [Ensuring of educational environment complex safety and its psychological support]. Izvestiya Rossiyskogo gosudarstvennogo pedagogicheskogo universiteta im. A. I. Ger-tsena, 142, 27-33.
8. Pilipenko, V. F., Yerkov, N. V., Parfenov, A. A. (2006). Obespechenie kompleksnoy bezopasnosti v obrazovate-lnom uchrezhdenii. Teoriya i praktika [Ensuring of complex
safety in educational establishments. Theory and practice]. Moscow: Ayris-Press, 192.
9. Chesnokov, N. A. (2007). Mesto i rol pedagog-icheskoy bezopasnosti obrazovatelnykh sistem gosudarstva [Place and role of state educational systems safety]. Sotsiologi-ya obrazovaniya, 11, 32-44.
10. Petrov, S. V. (2006). Obespechenie bezopasnosti obrazovatelnogo uchrezhdeniya [Ensuring of the safety educational establishment]. Moscow. NTS ENAS, 248.
11. Shevchenko, L. S. (2009). Osvitnia bezpeka Uk-rainy v umovakh hlobalizatsii [Educational safety of Ukraine in the context of globalization]. Naukovyi visnyk Volynskoho natsionalnoho universytetu im. Lesi Ukrainky , 4, 291-296.
12. Gayazova, L. A. (2013). Postroenie modeli bezopas-nosti shkolnoy sredy v sotsialno-psikhologicheskikh issledovani-yakh [Modeling of a safe school environment in socio-psycho-logical researches]. Izvestiya Rossiyskogo gosudarstvennogo peda-gogicheskogo universiteta im. A. I. Gertsena, 158, 48-55.
Рекомендовано до публгкаци д-р пед. наук, професор Сгкорський П. I.
Дата надходження рукопису 14.08.2015
Нечипор Наталiя Мирошвна, молодший науковий сшвробггник, Навчально-науковий центр мовно1' тдготовки, Академiя сухопутних вiйcьк iм. гетьмана Петра Сагайдачного, вул. Геро1'в Майдану, 32, м. Львiв, Украта, 79012 E-mail: nataliyamobile333@gmail.com
УДК 378.147:372.4
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.50607
Л1НГВ1СТИЧН1 ЗАСАДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ КОМУНIКАТИВНО-СТРАТЕГIЧНОÏ КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В ПОЧАТКОВИХ КЛАС1В
© М. П. Олiяр
У статтi розкрито значення лiнгвiстичних до^джень для формування комунiкативно-стратегiчноï компетентностi майбутнiх учителiв початкових кла^в. Здшснено порiвняння змiсту термiнiв «комунi-кацiя» i «стлкування». З'ясовано сутнкть основних комунiкативних понять. Запропоновано авторське трактування комункативно'1 стратеги, комуткативно'1 тактики, розкрито 1х структуру. Визначено основнi принципи навчання студентiв стратегiчного планування комуткативно'1 взаемоди Ключовi слова: майбутнт учитель початкових клаав, комунiкативно-стратегiчна компетенттсть, комуткативна стратегiя, комуткативна тактика
The article highlights the importance of linguistic studies for the formation of communicative and strategic competence offuture elementary school teachers. It also compares the content of different communication terms. The article clarifies the essence of basic communication concepts. The author's interpretation of communicative strategies and communication tactics is provided, and their structure is described. The basic principles of teaching students the strategic planning of communicative interaction are provided
Keywords: future elementary school teachers, communicative and strategic competence, communicative strategy, communicative tactics
1. Вступ
Реформування вичизняно1' професшно1' освгга передбачае кардинальну змту ïï змГсту в напрямi реалiзацiï компетенттсного тдходу. Сучасний тип професшно1' освгга орiентований не на рацюнально-просвггаицьку парадигму, а на поглиблення гуматс-тично-культуролопчного розвитку особистосп май-бутнього фахiвця, здатного до вадкритосп, плюралГз-му, ствтворчосп i коопераци, з високим рiвнем ш-формацшно1' та дГалогово1' культури. Це означае, що сучасна освгга стае комуткативною за своею суттс-тю, а комуткативний тдхщ поряд з компетенттс-ним, е одним з утверсальних тенденцш, яка синтезуе ва прюритетт бачення шляхГв розвитку сучасно1' системи освгга.
В умовах штеграцп Украши до европейсько1' i свГтово1' освггаьо1' системи значно шдвищуються вимоги до комуткативно!' тдготовки майбуттх
фахГвщв, 1'хньо1' здатностГ до активно1' комушкатив-но1' взаемоди в професшному середовищг Стлкування е провГдним видом дГяльносп педагопв, у тому числГ вчителГв початкових класГв. ïхня комуш-кативна компетенттсть, насамперед ïï стратепчна (дГяльшсна) складова - не лише важлива ознака професюналГзму i педагогiчноï' майстерностГ, але й основа для формування ввдповщних умшь у молод-ших школярГв.
2. Постановка проблеми
Незважаючи на актуальтсть проблеми формування комунiкативно-cтратегiчноï компетентносп майбуттх учителГв початкових класГв, чимало ïï ас-пекпв дос залишаються нез'ясованими. Наукове щдгрунтя виршення проблеми становлять досль дження низки наукових галузей, серед яких провГдне мГсце займае комуткативна лшгвютика. Однак у
