Інноваційні принципи формування освітнього середовища вищого навчального закладу в контексті нової освітньої парадигми Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

ПОЛИТИКА И МОРАЛЬ: ИСТОРИКО-ФИЛОСОФСКИЙ АСПЕКТ ПОНИМАНИЯ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ

Дзёбань А. П., Руденко С. А.

Осуществлен историко-философский анализ понимания соотношения политики и морали, начиная с Античных времен и заканчивая современностью. Отслежено развитие понимания взаимодействия политики и морали от античной парадигмы «прекрасной нравственности» через средневековую теологическую парадигму, теорию «эффективности политики» Н. Макиавелли и «политическогорежима» мыслителей Нового времени, моральную теорию И. Канта к теориям М. Вебера и П. Бурдье.

Ключевые слова: политика, мораль, государство, общество, власть.

POLICY AND MORAL: HISTORICAL AND PHILOSOPHICAL ASPECT OF UNDERSTANDING OF COOPERATION

Dzeban A. P., Rudenko S. A.

The historical and philosophical analysis of understanding of correlation ofpolicy and moral is carried out since ancient times and concluding by nowadays. Development of understanding of cooperation ofpolicy and moral is watched from the ancient paradigm of «wonderful morality», through a medieval theology paradigm, theories of «efficiency of policy» of N. Makiavelli and «political mode» of thinkers of New time, moral theory of I. Kant, to the theories of M. Webber and P. Burdier.

Key words: policy, moral, state, society, power.

УДК 130.2

О. Ю. Панфшов, доктор фшософських наук, доцент;

О. О. Савченко, кандидат фшософських наук

1ННОВАЦШН1 ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ОСВ1ТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ В КОНТЕКСТ НОВО1 ОСВ1ТНЬО1 ПАРАДИГМИ

Проаналгзовано деякг принципи г шляхи побудови тновацшного освтнього сере-довища, без чого сьогодт в межах вищого навчального закладу неможливо тдготувати високопрофесшного фахгвця та сформувати гармоншно розвинену особистгсть.

Ключовi слова: тновацгйна освта, базовг компетенци, освтне середовище, прогресивно-гумашстична парадигма освти.

Актуальтсть проблеми пов'язана з тим, що у зв'язку з процесами гло-батзаци та штеграци Укрални в свгговий проспр, економiчними реформами,

© Панфшов О. Ю., Савченко О. О., 2010 21

що проводяться державою сьогодш, та активною сшвпрацею нашо! краши з шшими державами свiту зростае необхгдшсть пiдготування фахiвцiв, про-фесiоналiзм яких залежить не тiльки вiд рiвня та якостi професшно1 компетенции а й вгд того, чи готовi вони вступати в професшно-дшове спiлкування з представниками iнших культур. Формуванню таких компетенцiй сприяе переосмислення деяких педагогiчних положень з точки зору останшх досяг-нень освггньо! теорп та практики, а саме переход вiд знаннево! освггаьох па-радигми до особиспсно-спрямовано1, прогресивно-гумашстично1 парадигми освiти. Основними напрямами розвитку освгга в Украíнi зараз можна вважа-ти такi: профiлiзацiю украlнськоí освгга, спрямованiсть на реалiзацiю державного освггаього стандарту з урахуванням профшю навчального закладу; використання в навчальному процесi поряд з обов'язковими програмами, передбаченими державним стандартом освгга, факультативних, авторських програм; включення Украши в Болонський процес, основною метою якого е гармошзащя нацiональних систем вищо! освгга, що сприяе формуванню единого европейського ринку висококвалiфiкованоí працi.

Формування загальноевропейського освггаього простору орГентуе педагопчну громадськ1сть на розумшня того, що р1вень сучасно1 освгга значною мГрою зале-жатиме вщ результативностi запровадження технологш навчання, що грунтуються на нових методологiчних засадах, новгттх дидактичних принципах та психолого-педагогГчних теор1ях. Це в свою чергу диктуе необхiднiсть розроблення парадигми шновацшно1 освгга, вимагае перегляду вае1 системи навчання у межах вищо1 школи та проектування абсолютно нового освггаього середовища.

Анaлiз науковог лтератури з проблем проектування та функцюнування освггаього середовища, а також з проблем упровадження шновацш у сферу освгга надае можливють розглянути сукупнють освишх чинник1в з точки зору оргашзацп iнновацiйного навчання. Треба зазначити, що проблема формування у вищому навчальному закладi шновацшного середовища не е новою: вона розглядалась у працях Б. Богатиря, В. Гусева, В. Карпова, М. Кларша, Н. Маслово1, М. Чваново1 та ш. Значний внесок у розроблення методологи г теорп поняття iнновацiйноí педагогiчноí технологи здшснено сучасними педагогами: В. Безпалько, Б. Лихачовим, В. Монаховим, Г. Селевко. Проблему шноваци в педагопчнш сферГ розглядали також О. Арламов, М. Бурпн, В. Журавльов, В. Загвязинський, Н. Юсуфбекова, А. Школс та ш.

Метою статп е спроба проаналГзувати деяк1 шновацшш принципи проектування освггаього середовища, оскшьки модершзащя системи освгга пов'язуеться насамперед Гз уведенням в освггае середовище шновацшних технологш, в основу яких покладено цшсш моделГ навчально-виховного про-цесу, засноваш на дГалектичнш едносл методологи та засобГв !х здшснення.

Серед ознак, що характеризують шновацшне освттне середовище, слад визначити таю: 22

- розумшня студента як активного суб'екта шзнання (гумашстично-прогресивна парадигма, зорieнтована на особистiсть);

- орieнтацiя освiтнього середовища на самоосвiту, саморозвиток (синер-гетичний пiдхiд);

- урахування iндивiдуальних психiчних та психофiзiологiчних особли-востей, комунiкативних здiбностей студента (стильовий пiдхiд);

- навчання в контекст майбутньо! професшно! дiяльностi — профшьшсть освiтнього середовища;

- диференцiацiя рiзних рiвнiв навчання iз самостiйними щлями, завдан-нями, засобами та методами навчання;

- наступнiсть навчання;

- варiативнiсть освiтнього середовища;

- полiмодальнiсть сприйняття;

- урахування всiх шженерно-психолопчних особливостей взаемодп в освiтньому просторi студента з технiчними засобами навчання (ТЗН).

Дослщимо зазначенi принципи докладшше. Тривалий час у педагогiцi студент розглядався як об'ект впливу. Гуманпарно-прогресивна парадигма освiти визначае основну схему взаемодп викладача i студента як «суб'ект-суб'eктнi ввдносини». Замiсть поширено! схеми взаемодп «викладач — суб'ект педагогiчного впливу та управлiння, студент — об'ект цього впливу» висува-еться схема «суб'ект-суб'ектного навчального сшвробпництва викладача та студентiв, як1 постають рiвними партнерами», у спiльно оргашзованому ви-кладачем розв'язаннi навчальних шзнавальних i комунiкативних завдань. У контексп такого навчання змiнюеться змiст понять суб'екпв навчального спiвробiтництва та взаемодп [2, с. 91-92].

Особиспсна орiентацiя освiти вимагае пошуку iнших шдстав для про-ектування навчального процесу. В основi проектування iнновацiйного освгт-нього середовища лежить рiзноманiтна сукупшсть знань про закономiрностi (чинники, умови, мехашзми) розвитку особиспсно! основи людини. Одна з функцiй особистостi — безперервний пошук, обгрунтування та ревiзiя змiс-ту й! дiяльностi i життя взагалi. В основi сутшсних сил людини — пiзнання свпу i перетворення само! себе. Розвиток особистосп постае як деяке само-конструювання iндивiдом свого внутрiшнього свпу, тобто самооргашзац1я. Отже, реалiзуеться синергетичний пiдхiд в освiтi.

Iндивiдуалiзацiя е найважлившим чинником iнновацiйного навчання. Стильовий шдхщ дае змогу реалiзувати iндивiдуалiзацiю навчання, засно-вану на врахуванш iндивiдуального досвiду студента, його психолопчних, фiзiологiчних та особистiсних особливостях.

Наступний принцип пов'язаний iз реалiзацiею професiйно-орiентованого пiдходу. Освiтне середовище як сукупшсть вих компонентiв навчального процесу функцюнуе в рамках певного профiлю навчання. Профшь навчання

е сформованим типом реалГзаци навчання залежно вгд особливостей навчаль-ного закладу Г потреб майбутшх фахГвщв. Саме профшь навчання визначае змГст, цш та завдання навчання в освггаш установг У реалГзаци цього принципу виявляеться штегральний тдхгд, вщповгдно до якого здшснюеться ш-тегращя гумаштарних Г техшчних дисциплш.

1нновацшне освгтне середовище мае враховувати стушнчастють навчання, яке полягае в тому, що програма вузГвського навчання спираеться на знання, навички, вмшня, здобуп в школГ, а також у послщовнш реалГзацп шдходу, спрямованого на розвиток базових компетенцш на рГзних рГвнях навчання.

Принцип варГативносп шновацшного освггаього середовища реалГзуеть-ся в оволодшш способами мислення та здГбностями, за допомогою яких люди протягом багатьох столт. будували свгтову цившзацш. На думку сучасних авторГв, метою освии сьогодш е формування тако! картини свиу, яка б забез-печувала орГентацш особистосп в рГзних життевих ситуащях, у тому числГ у ситуащях невизначеносп [1; 3].

Принцип полГмодальносп сприйняття означае використання максимально1 кшькосп канал1в сприйняття шформаци в навчанш. Слгд зазначити, що у людини максимально розвинений тшьки один канал сприйняття, або модальнють. Це не означае, що тшьки цей канал необхгдно враховувати в навчанш. Практика показуе, що такий споаб оргатзаци навчального процесу неефективний. Треба викорис-товувати ва канали одержання шформаци, навпъ п, як1 менш розвинеш, тодГ сенсорна система людини одержуватиме максимальну шформацш.

Урахування Гнженерно-психолопчних особливостей взаемодп у навчаль-ному середовищГ студента з ТЗН акцентуе розгляд уах чинник1в Гнженерно-психолопчного проектування шновацшного освггаього середовища. В умовах проектування шновацшних технологш навчання з використанням сучасно1 техшки необхгдно узгодити психолопчш характеристики людини з техшчни-ми характеристиками машини у системГ 1хньо1 взаемодп, а також особливос-п навколишнього середовища. 1з щею метою використовуються досягнення ергономГки — науки, яка вивчае проблеми, що виникають у процес взаемодп людини Г машини у навчальному середовищГ, а також досягнення Гнженерно! психологи, що дослгджуе закономГрносп процеав шформацшно! взаемодп людини Г техшки [3; 4].

При впровадженш в освггае середовище технологш навчання, пов'язаних Гз взаемодГею студента з ТЗН, для забезпечення максимально! ефективносп, безпеки та комфортносп навчання необхгдно здшснювати:

- аналГз основних модальностей студенпв, що беруть участь у навчанш;

- рацюнальний розподш функцш мГж студентом Г ТЗН, аналГз функцш студента в конкретному видГ навчально! дГяльностц

- оптимГзацш шформацшно! взаемодп студента та ТЗН;

- забезпечення оптимальних критерпв напруженосп роботи студента;

- вщображення шформаци у формГ, зручно! до використання.

Уа перелiченi принципи тiсно взаемопов'язаш й утворюють едину систему, покликану забезпечити досягнення поставлених цшей навчання, серед яких основою е формування сучасного фахiвця.

Модель цього фахiвця можна описати в такий споаб. Фахiвець вмiе трансформувати набут знання в iнновацiйнi технологи; володiе навичками використання сучасних iнформацiйних технологш, доступу до глобальних джерел знання; мае мотивацш до навчання протягом усього життя; мае нави-чки самоосвiти та пвдвищення квалiфiкацil; володiе методологiею наукових дослiджень та загальними аналггачними навичками; мае комунiкативну ком -петенщею, вмiе працювати в командц може адаптуватися до шновацш; воло-дiе необхiдними громадянськими та сощальними компетенц1ями.

На основi викладеного можна зробити висновок про те, що змiни у сус-тльстш висувають новi вимоги до фах1вщв та якостi !хньо! подготовки. Зпд-но з особистiсно орiентованою, прогресивно-гумашстичною парадигмою в освiтньому стандартi вищого навчального закладу слад передбачити меха-нiзми, як1 б допомагали формувати не тiльки професiйнi, а й духовш якостi особистостi. Тому найважлившими цiлями освiтнього процесу у вищому навчальному закладi треба вважати:

- формування базових компетенцш, як1 можуть бути репрезентованi трьома блоками: загальнокультурш, методологiчнi та професшно орiентованi компетенции Загальнокультурнi компетенци розвиваються насамперед у процесi засвоення дисциплш гуманитарного, сощально-економчного напряму, а також природничо-наукових дисциплш. Методологiчнi компетенцИ' е результатом вивчення дисципл1н загальнопрофесiйного блоку. Професшно орiентованi компетенцИ формуються у хода вивчення спещальних дисциплiн та дисциплш спецiалiзацil;

- духовний та моральний розвиток особистосп випускника вищого на-вчального закладу;

- формування активно!, громадянсько! та профе^но^' позицi!;

- формування комушкативно! та iнформацiйно! культури.

Досягнення сформульованих цiлей сьогоднi неможливе без упроваджен-

ня в освiтню сферу шновацш, яш через освiту увiйдуть у всi сфери людсько! дiяльностi — науку, технiку, полiтику, економ^, мистецтво, культуру. Все це дозволить сформувати нацiональну iнновацiйну здатнiсть кра!ни, що у свою чергу гарантуватиме технологiчний розвиток кра!ни, у ходi якого буде до-сягнутий добробут громадян та здiйснюватиметься поворот до людини, !! потреб, духовностi, моральность

Л1ТЕРАТУРА

1. Асмолов А. Г. Культурная антропология вариативного образования/ А. Г. Асмолов, М. В. Левит // Наука и практика воспитания и доп. образования. — 2007. — № 3. — С. 3-74.

2. Савченко О. О. Захдаа парадигма освгш на початку ХХ1 столптя (сощально-фшософський аналiз) : дис. ... канд. фшос. наук : 09. 00. 03 / О. О. Савченко. — Х., 2008. — 232 с.

3. Ясвин В. А. Образовательная среда: от моделирования к проектированию / В. А. Яс-вин. — М., 2001. — 365 с.

4. Education for a Sustainable Future: A Paradigm of Hope for the 21st Century (Innovations in Science Education and Technology) / [ed. by Keith A. Wheeler and Anne Perraca Bijur. — Springer, 2000. — 282 p.

ИННОВАЦИОННЫЕ ПРИНЦИПЫ ФОРМИРОВАНИЯ

ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЙ СРЕДЫ ВЫСШЕГО УЧЕБНОГО ЗАВЕДЕНИЯ В КОНТЕКСТЕ НОВОЙ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЙ ПАРАДИГМЫ

Панфилов А. Ю., Савченко О. А.

Проанализированы некоторые принципы и пути построения инновационной образовательной среды, без чего сегодня в рамках высшего учебного заведения невозможно подготовить высокопрофессионального специалиста и сформировать гармонично развитую личность.

Ключевые слова: инновационное образование, базовые компетенции, образовательная среда, прогрессивно-гуманистическая парадигма образования.

INNOVATIVE PRINCIPLES OF DEVELOPING HIGHER EDUCATIONAL ENVIRONMENT IN THE CONTEXT OF NEW EDUCATIONAL PARADIGM

Panfilov O. Yu., Savchenko O. O.

The article considers some principles and ways of creating innovative educational environment in higher educational establishments which is aimed at the development of a skilled specialist and harmonious personality.

Key words: innovative education, basic competences, educational environment, progressive and humanistic educational paradigm.

юта

УДК 130.2

О. В. Бурлука, кандидат фшософських наук, доцент

РОЗВИТОК САМООСВ1ТНЬО1 АКТИВНОСТ1 В ЕПОХУ СЕРЕДНЬОВ1ЧЧЯ

Дослгджено самоосвтню актившсть в епоху Середньовгччя. Реконструкщя образу г духу культури Середньовгччя дае змогу виявити детермгнащю становлення та розвитку самоосвти особистостг в цьому тит культури г його вплив на розвиток особистостг та и творчоI дгяльностг.

Ключовi слова: самоосвта особистостг, самоосвтня актившсть, стратеги самоосвти, моделг самоосвти.

26

© Бурлука О. В., 2010