CC BY
131
безналичные трансферты, которые
осуществляются в виде предоставления определенных товаров и услуг, а не в денежной форме. Они весьма значимы, как элемент экономического подъема, который определяет емкость внутреннего рынка.
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ
1. Показатели доходов населения. - Режим доступа : http://www.grandars.ru/student/statistika/pokazateli-dohodov-naseleniya. html
2. Кураков, Л. П. Экономическая теория : учеб. пособие / Л. П. Кураков. 4-е изд., доп. и перераб. Чебоксары : Изд-во ЧГУ, 2001. - 780 с.
3. Аронова С. Институционально-категориальный анализ экономической сущности института трудовых доходов населения. [Электронный ресурс] // Управление общественными и экономическими системами. -2007. - № 2. Режим доступа: http://bali.ostu.ru/umc.
4. Асимметрия доходов населения как форма неравенства в трансформационной экономике России: автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата экономических наук: 08.00.01 / Лейман Татьяна Ивановна; [Государственное образовательное учреждение высшего профессионального образования "Санкт-Петербургский государственный университет"]. -Санкт-Петербург, 2010 - 19 с.
Аннотация. В статье рассмотрены содержание, формы и уровни доходов населения в системе экономических отношений.
Ключевые слова: доходы населения, виды доходов населения, тенденции формирования доходов, национальный доход.
Summary. The article deals with the content, forms and levels of income in the system of economic relations.
Keywords: household income, types of income, income-generating trends, the national income.
Рецензент к.э.н., профессор ХИФУГУФМТПысин В.М. Эксперт редакционной коллегии к.э.н., доцент УкрГАЖТБоровик Ю.Т.
УДК 004.9:351
ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРЕВАГИ РОЗВИТКУ НАУКОВИХ ЗАСАД
ДИСТАНЦШНО1 ОСВ1ТИ
Гузь Л.А., ст. викладач (Д1ЗТ)
У статтi розглянуто проблемы та переваги розвитку наукових засад дистанцшного навчання та висвiтлено iснуючi проблеми розвитку навчальних проце^в дистанцшного навчання у вищих навчальних закладах. Також в цiеi сmаmmi розглянутi основнi цш побудови единого тформацшного простору в освimi i сформульоват основт напрямки i проблеми створення i розвитку единого тформацшного освimнього простору.
Ключовi слова: дистанцшна освта, шформацшт технологи, шформацшний простiр, дисциплтарне ядро, тформацшне-освШне середовище.
Актуальтсть. Динамiчний розвиток сустльства, прискорення технолопчних, шформацшних, сощальних та шших вщтворювальних процеав стають причиною того, що сучасш тенденцп навчання вимагають грунтовного перегляду навчального процесу у вищих навчальних закладах Укра'ни.
На нашу думку, тд освггшми технологиями у вищш школi слщ розумгга систему наукових i iнженерних знань, а також методiв i засобiв, що
© Гузь Л.А.
використовуються для створення, збору, передач^ збереження й обробки шформацп в предметнш обласп вищо' школи. Тобто, формуеться пряма залежшсть мiж ефектившстю виконання навчальних програм i ступенем штеграцп в них вщповщних шформацшно-комушкацшних
технологш. Надзадача розумшня i реалiзацii проблеми шформатизаци вищоi освгга полягае в тому, що в результата повинна бути досягнута глобальна рацiоналiзацiя штелектуально'
Вк'ник економжи транспорту i промисловост1 № 37, 2012
дiяльностi в суспiльствi за рахунок використання нових iнформацiйних технологш з метою пiдвищення ефективностi i якостi пiдготовки фахiвцiв до рiвня шформацшно! культури, досягнутого в розвитих кра!нах. Повинна бути забезпечена тдготовка кадрiв з новим типом мислення, що вiдповiдають вимогам постiндустрiального суспшьства [2, с.21].
Анал1з останнгх до^джень. Проблеми та переваги розвитку наукових засад дистанцшно! освгга активно дослщжуеться вченими свiту. Данiй проблематицi присвячеш роботи провiдних вчених сучасностi, таких як Л.Н. Кечиев [1], Путилов Г. П. [1], Тумковский С.Р. [1], Е.Ф. Федорова [4]. Найвагомший внесок у дослщження шформатизаци та дистанцшно! освгга серед вiтчизняних вчених внесли С. Кувшшов [6], О.В. Фшапна [3] та багато шших науковцiв Укра!ни.
Невиршеш питання загальног проблеми. Дослщжень з питань достатньо багато, але невизначеними е - проблеми та переваги розвитку наукових засад дистанцшно! освгга. Бшьшють дослщжень з питань дистанцiйно! освiти у вщкритому друку у росiйських виданнях. Дана проблематика, з позицi! теорп i практики, не дуже активно розглядаеться i аналiзуеться в працях укра!нських учених.
Мета досл^ження. Враховуючи актуальнiсть окреслених питань, автор мае на меп визначити й окреслити проблеми та переваги дистанцшно! освгга та вплив на розвиток освгга в Укра!нi.
Викладення основного матерiалу. С. Кувшшов, проректор по шформатизаци i новим технолопям в освт РГГУ у своему штерв'ю [6] висловив переконання в пм, що «термш «освиш технологи» сьогодш не зовсiм адекватно. Часпше, як правило, говорять про шформацшш технологi!, про комп'ютернi технологi!, рщше - про комунiкацiйнi технологi!, i зовсiм рiдко - це вже предмет спещальних обговорень - про аудiовiзуальнi технологi!. Ми розглядаемо шформацшш, комушкацшш й аудiовiзуальнi технологi! в сукупносп, як пiдлеглi вирiшенню бшьш важливо! задачi - створенню нового освггаього середовища, де iнформацiйнi, комушкацшш й аудiовiзуальнi технологi! органiчно включаються в навчальний процес для реалiзацi! нових освiтнiх моделей».
Одне з визначень шформацшного освiтнього середовища формулюе !! розумiння як iнформацiйну систему, що поеднуе за допомогою мережевих технологш, програмш i технiчнi засоби, оргашзацшне, методичне i математичне забезпечення, призначене для пiдвищення ефективностi i приступностi освiтнього процесу пiдготовки фахiвцiв [1].
У доповiдi ЮНЕСКО про основш напрямки дiяльностi в обласп утворення й iнформатики пiсля Першого Мiжнародного конгресу
«1нформатика i освгга» зазначено, що важлива не сама технолопя, а !! взаемодiя з навчанням i !! роль у контексп системи освiти в цшому. Сьогоднi однiе! з характерних рис освггаього середовища е можливiсть студенпв i викладачiв звертатися до структурованих учбово-методичних матерiалiв, що навчають мульпмедшним комплексам всього унiверситету в будь-який час i в будь-якому мгсп простору. Крiм доступностi навчального матерiалу, необхiдно забезпечити того, кого навчають, можливють зв'язку з викладачем, одержання консультацi! в он-лайн чи офф-лайн режимах, а також можливють одержання iндивiдуально! «навтацп» в освоеннi того чи шшого предмета.
Одне з найпоширених закордонних сучасних технологiй в освт е дистанцшне навчання. Воно дуже зручно в використаннi для людей, яш займаються бiзнесом, але не мають часу ходити на заняття, але ж хочуть отримати вищу освiту. Також е люди з функцюнальними обмеженнями здоров'я яш теж мають бажання отримати вищу освиу, але не мають можливосп ходити на заняття.
Розроблювачi дистанцшно! освгга [4] конкретизують iндивiдуалiзацiю освггаього звернення, вважаючи, що в дистанцшному навчаннi найбiльш яскраво виявляються риси особливо-орентованого засобу навчання. Перевага дистанцшно! освгга: гнучк1сть - той, хто навчаеться, вшьно, самостшно може планувати час, мiсце i тривалiсть занять;
модульнiсть - матерiали для вивчення пропонуються у видi модулiв, що дозволяе тому, кого навчають, генерувати траекторш свого навчання у вщповщносп зi сво!ми запитами i потенцiйними можливостями;
доступнiсть - незалежшсть вiд географiчного i тимчасового положення того, хто навчаеться, й освггаьо! установи, що дозволяе не обмежувати в освiтнiх потребах населення кра!ни;
рентабельнiсть - економiчна ефектившсть виявляеться за рахунок зменшення витрат на утримання площ освiтнiх установ, економп ресурсiв тимчасових, матерiальних (печатка, розмноження матерiалiв i iн.);
мобiльнiсть - ефективна реал1зац1я зворотнього зв'язку м1ж викладачем i тим, кого навчають, е одним з основних вимог i основ успiшностi процесу дистанцшного навчання;
охоплення - одночасне звертання до багатьох джерел навчально! шформаци (електроним бiблiотекам, банкам даних, базам знань i iн.) велико! шлькосп тих, що навчаються;
технологiчнiсть - використання в освггаьому процесi новишх досягнень iнформацiйних i телекомунiкацiйних технологш;
сощальна рiвноправнiсть - рiвнi можливосп одержання освiти незалежно вiд мюця проживання, стану здоров'я, елiтарностi i матерiальнiй забезпеченостi того, кого навчають;
Вкник економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 37, 2012
штернацюнальшсть - експорт i iмпорт свiтових досягнень на ринку освггшх послуг.
Досвiд показуе, що шформацшш технологи приносять можливiсть i необхiднiсть змiни само! моделi навчального процесу: перехiд вiд репродуктивного навчання - «переливу» знань з одше! голови в шшу, вiд викладача до студентiв -до креативно! моделi (коли в навчальнiй аудитори за допомогою нового технологiчного i технiчного забезпечення моделюеться природньо-ситуацiйний процес, студенти пiд керiвництвом викладача повинш застосувати сво! знання, виявити творчi здiбностi для аналiзу моделюючей ситуаци i розробити рiшення на поставлен задачi). Однак, фахiвцi вважають, що розвиток традицшних i нових технологш повинний йти за принципом додатковосп i взаемопов'язаностi, що, у свою чергу, дозволяе говорити про принципово новий вимiр освiтнього середовища - глобальному, вимiрi, що iснуе в реальному чай й асоцше в ^6i всю сукупнiсть освiтнiх технологiй. 1нтернет розглядаеться [7, с.37] як гшертехнолопя, що включае в себе ва iншi, i 11 успiх порозумiваеться тим, що вона може «дати усiм усе»... Проте, завжди знайдеться область для застосування технологiй нижчого рiвня, таких як комп'ютернi чи конференци електронна пошта... Так само ще не прийшов час вщмовитися вiд курсiв дистанцiйного навчання, що мають глобальний характер, але не використовують шяш комп'ютернi чи комунiкацiйнi технологи». Завдяки 1нтернету рiзнi сторони глобалiзацi! (наукова, технолопчна, економiчна, культурна i освггая) зробили дуже значний вплив, як на традицшш очнi навчальнi заклади, так i на розвиток рiзноманiтних освiтнiх нововведень, таких як дистанцшне навчання i вiртуальнi унiверситети. В уйх цих органiзацiях глобалiзацiя вимагае глибоких i радiкальних змiн структури, методики викладання i дослiджень, а також тдготовка управлiнського i викладацького персоналу. На рисунку 1 автор представив структуру шформацшно-освпнього середовища, що дае змогу проаналiзувати вплив дистанцшно! освiти на розвиток iнформацiйного суспшьства.
Аналiз позитивно! якостi i недолЫв, що iснують в iнформацiйном освпньому середовищi представлений у [1], а також аналiз сучасного стану шформацшних технологш i засобiв телекомунiкацiй, дозволили сформулювати принципи стратегi!, на яких повиннi будуватися проекти впровадження дистанцшно! освгга.
Як вважае С. Кувшшов [6], сьогоднi проблема освiти в цшому - це проблема не технологш, а людини, викладача, що приходить в аудиторш. Саме викладач е слабкою ланкою з погляду iнформацiйних технологiй. Крiм того, бшьшють iз працюючих у вузах фахiвцiв часто взагалi не мають педагопчно! освiти. Тому головна
увага в CTcreMi освiти повинна бути в першу чергу спрямована на педагопчну пiдготовку викладачiв предметников. Сполучивши педагопчну освиу й освiту в обласп нових iнформацiйних технологiй, можна буде забезпечити прорив у створеннi нового освггаього середовища.
При органiзацiï i впровадженш дистанцiйного навчання в CTcreMi освiти рiзних краïн виникае проблема оцшки ефективностi дистанцiйноï освiти в порiвняннi з традицiйною освiтою. Як показують дослiдження, проблема оцiнки ефективносп е досить складною i багатоплановою i не мае остаточного ршення, тому що визначення ефективносп якого-небудь методу, технологи навчання включае - вимiр досягнутого результату, витрат матерiальних ресурсiв i часу на його досягнення. Ефективнiсть навчання вимiрюють або за результатами контрольних робiт у балах, або за результатами тестування у вщсотках вирiшених задач. Оцшку ефективностi методiв навчання з застосуванням iнформацiйних технологiй дають звичайно в порiвняннi з так названими традицшними методами й обмежуються вимiром результату навчання, iнодi з огляду на витрати часу учнiв. Чи можливо застосування традицiйних критерiïв якостi до ключових аспектiв дистанцiйного навчання в технолопчному навчальному середовищi? Застосування такого тдходу до оцiнки iнформацiйних технологш у навчанш мае на уваз^ що останнi не вносять шчого нового в мети i задачi навчання. Насправдi впровадження iнформацiйних технологш впливае на яшсть i змют освiти.
На думку експертiв [2, с. 138], новi iнформацiйнi технологи навчання дозволяють пiдвищити ефективнiсть практичних i лабораторних занять по природно-науковим дисциплiнам не менш шж на 30%, об'ективнiсть контролю знань учшв - на 20-25%. Усшшшсть у контрольних групах, що навчаються з використанням освiтнiх iнформацiйних технологш, як правило, вище в середньому на 0,5 бала (при п'ятибальнш системi оцiнювання). Зокрема, швидк1сть нагромадження словникового запасу при комп'ютернiй шдтримщ вивчення iноземних мов пiдвищуеться в 2-3 рази.
Разом з тим юнуе шдхщ що припускае застосування традицшних критерив якостi та ефективносп в технолопчному вищому навчаннi. Ключовими аспектами прийнято вважати:
- квалiфiкований викладацький склад;
- педагогiчна майстершсть;
- розробка курсу з додаванням елементiв, обумовлених застосуванням технологiчних засобiв навчання;
- роботу студентських служб.
BicMMU' економ1ки транспорту i промисловост1 № 37, 2012
Контроль Тестування
В1ртуальн1 лаборатори
Курсове i дипломне проектування
Розрахунков1 роботи
1нформацшно-осв1тне середовище
1нтерактивна тдтримка навчального процесу
К! ✓
Державний освгтнш стандарт
Дисциплшарне ядро
(сукупшсть уих дисциплш визначено! спещальност)
Органiзацiя навчального процесу
Iнформацiйно-довiдкова база
Стандарт Норми проектування
Повнотекстова бiблiотека
Словник Глоссарий
Матерiали
Математика
Персоналй
Рисунок 1 - Структура ¡нформацшно-освгтнього середовища (розроблено автором)
Наприклад, в ушверсител Реджис, гуманiтарному унiверситетi ордена езутв, розташованого в Денвере, штат Колорадо (США), у даний час розробка стандарта якосп ведеться в наступних напрямках:
- процес подбора викладачiв i пiдготовка !х до он-лайновому викладання;
- постшна перетдготовка i тдтримка викладачiв;
- розробка технолопчного навчального середовища;
- техтчна i академiчна пiдтримка студенпв, що навчаються он-лайн;
- технолопчт полiтичнi забезпечення постшного контролю й удосконалення;
- органiзацiя студентських служб для дистанц1йного навчання [5].
Важливою та ефективною умовою прогресу будь-якого суспiльства було i е створення i розширення единого штерактивного iнформацiйного простору. Саме единi шформащйт простори iсторично в значнiй мiрi сприяли прискоренню розвитку всього людства в ц1лому, були вирiшальним чинником удосконалювання цивiлiзацi! у всiх сферах (духовно!, професшно!, т1лесно!, культурний i iнших). Обмiн знаннями, об'еднання зусиль по подальшому пiзнанню природи, по
розвитку науки, техтки, культури - усе це сприяе ефективному тдвищенню матерiального рiвня. Тому створення единого терактивного iнформацiйного простору можна вважати стратепчною метою впровадження сучасних i перспективних iнформацiйних технологий в уа сфери людсько! дiяльностi.
Основнi цш побудови единого iнформацiйного простору в освт зв'язаш з наданням принципово нових можливостей для пiзнавально! творчо! дiяльностi людини. Це може бути досягнуте завдяки сучасному iнформацiйному i технiчному оснащенню основних видiв даяльносп в освiтi: навчально!, педагогично!, науково-дослвдно!, органiзацiйно-управлiнсько!, експертно! й iн.
Побудова единого шформацшного простору в освт дозволить домогтися:
- тдвищення ефективносп i якост1 процесу навчання;
- штенсифшацп процесу наукових досл1джень в освгттх установах;
- скорочення часу i пол1пшення умов для додатково! освпи й освiти дорослих;
- тдвищення оперативноси та ефективност1 керування окремими освiтнiми установами i системою освии в ц1лому;
В1сник економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 37, 2012
- iнтеграцiï нацiональних шформацшних освишх систем у свiтову мережу, що значно полегшить доступ до м1жнародних iнформацiйних ресурсiв в обласп освгти, науки, культури й в шших сферах.
Сформулюемо основнi напрямки i проблеми створення i розвитку единого шформацшного освгтнього простору:
1. Техтчне оснащення навчальних закладiв е одте1' з першочергових задач, рiшення яко1' стримуеться в основному оргатзацшно-екож^чними факторами, зв'язаними з тим, що «мала» шформатизащя виявляеться неефективною, а "велика" - надмрно дорогою, що не дае сиюхвилинно1' вiддачi. Усе бшьш актуальною стае проблема реалiзацiï освiтнiх iнформацiйних технологiй в iнварiантних середовищах i стандартах.
2. Оргатзащя подготовки фахiвцiв. Недостача фахiвцiв в обласп нових шформацшних технологш (особливо - мережних технологш) збшьшуеться процесами 1'х «вимивання» зi сфери освгти в комерцiйнi й iншi структури, що особливо характерно для кран з перехвдною економiкою.
3. Оргатзацшт заходи. Створення едино1' системи шформацшних ресурав неможливо без постшного координуючого учасп i контролю з боку педагопчно1' i науково1' громадськосп, вираженого в тш чи iншiй формг
4. Переклад iнформацiйних ресурсiв суспшьства на електроннi носи. Тiльки переклад бшьшо1' частини накопичено1' людством шформаци на сприйманi комп'ютерами носй' дозволить створити реальнi можливосп доступу до цiеï iнформацiï всiх членiв суспшьства. Удосконалювання iснуючих технологiй такого перекладу залишаеться однiеï ïхнiй актуальних проблем розвитку шформащйних технологий.
Для ефективного управлшня дистанщйною освiтою в цшому в держат на основi оперативки! i якiсноï розробки управлiнських ршень, на основi стратегiчного i тактичного планування суб'ектам управлiння необхвдна чгтка i цiлiсна картина функцiонування освгтнього середовища. Iнформацiя про це повинна бути досгсгарною, вчасно поданою, оперативно обробленою i централiзовано вирiшеною. Це припускае вдосконалення управлiння, в першу чергу, широке використання планування, маркетингових дослщжень, дiагностики та шших планово-аналгтичних розробок.
Паралельно з розробкою стратеги розвитку освгтнього середовища напрацьовуеться система оцшки ефективносп результапв здiйснення розвитку навчального процесу освгттх закладiв. Найпоширетшими методами ощнки можливих
результата тiеï або iншоï стратегiï розвитку освгтнього середовища е:
- спецiальна комплексна ощнка показник1в розвитку;
- експертна ощнка;
- аналТз i дiагностика навчального процесу в
вузах;
- аналТз типу «аби^^енти - випускники»
тощо.
Слад визначити, що цш державних управлiнських структур в процеа формування стратегiчних шпрямГв розвитку державноï освiтньоï политики повинш бути складовим елементом або лягати в основу стратегiï розвитку освгтнього середовища. Можливо очiкувати i ощнювати вплив стратегiï державноï освiтньоï политики на процес поширення дистанцiйноï освгти.
Висновок. Таким чином, до найважливших напрямк1в переходу до освiтньоï концепци дистанцiйноï освгти, що стане необхвдно для умов XXI столитя, ввдносимо, зокрема, фундаменталiзацiю освгти на вах його рГвнях; реалiзацiю концепцiï випереджальноï освгти; широке використання методiв iнновацiйноï i розвиваючоï освгти на осжга застосування перспективних iнформацiйних технологiй; щдвищення доступносп якiсноï освгти шляхом розвитку системи дистанщйного навчання i засобiв iнформацiйноï щдтримки навчального процесу сучасними iнформацiйними i телекомунiкацiйними
технологиями.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Кечиев Л.Н., Путилов Г. П., Тумковский С.Р. Информационно-образовательная среда технического вуза. CNews.ru
2. Образование и 21 век. Информационные и коммуникационные технологии. М. 1999.С. 138.
3. Управлшня розвитком ^форма^йно" е^ж^ки/ Навчальний поабник для студенпв вищих навчальних закладiв// О.В. Фшагша, О.Р. Дикий, Р.В. Манн, та ш. - Донецьк: «В1К», 2010. -275 с.
4. Федорова Е.Ф. Системное представление дистанционного образования. fef@susu.ac.ru
5. Хассон У., Уотермен Э. Критерии качества дистанционного образования // Высшее образование в Европе. Том XXVII, №3, 2002
6. CNews.ru. Интервью с Сергеем Кувшиновым, проректором по информатизации и новым технологиям в образовании РГГУ.
7. Mason, R. Globalising Education: Trends and Applications. London: Routledge, 1998. P. 37.
Аннотация. В статье рассмотрен проблемы и преимущества развития научных основ дистанционного обучения и отображены существующие проблемы развития учебных процессов дистанционного обучения в высших учебных заведениях. Также в этой статье рассмотрены основные цели построения единого информационного пространства в образовании и сформулированы основные направления и проблемы создания и развития единого информационного образовательного пространства.
Вкник економжи транспорту i промисловост № 37, 2012
Ключевые слова: дистанционное образование, информационные технологии, информационное пространство, дисциплинарное ядро, информационно-образовательная среда.
Summary. In the article problems and advantages of development of scientific principles of the controlled from distance studies are considered and the existent problems of development of educational processes of the controlled from distance studies are reflected in higher educational establishments. Also at this article the basic whole constructions of single informative space are considered in education and basic directions and problems of creation and development of single informative educational space are formulated.
Keywords: controlled from distance education, information technologies, informative space, disciplinary kernel, informative-educational environment.
Рецензент д.е.н., професор Д1ЗТ Фтагта О.В.
Експерт редакцшног колегИ' к.е.н., доцент УкрДАЗТНазаренко 1.Л.
УДК 330.34:338.12.4
СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАШИ: ФАКТОРИ КРИЗИ (СИСТЕМН1 ПОРУШЕННЯ ТА СТРАТЕГ1ЧН1 ПОМИЛКИ
РЕФОРМУВАННЯ)
Компашецъ В.В., к.е.н, доцент (УкрДАЗТ)
В статт1 визначено основт детермтанти системноï кризи, яка вгдбуваеться в Укртт, у т.ч. вид1лено базовi диспропорцИ] системт порушення, стратеггчт помилки реформування та ïx насл1дки.
Ключовi слова: системна криза, фактори, диспропорци, парадигма, стратегiчнi помилки, сустлъна свiдомiсть.
Постановка проблеми, актуальнють. Уа роки незалежносп наша держава перебувае у стат перманентно! кризи, що вадбуваеться у сферi економ!ки, политики, культури, морал^ i т.д.. Ця криза е системною: нею охоплет уа сфери сустльства; и основа - системт порушення у будувант сустльства, у т.ч. його економ!чно! складово!.
Свгтова криза лише загострила внутршт системт суперечносп та порушення у будувант сустльства та його екожмчно! складово!. Безперечно, криза зароджувалась поступово. I и витоки, причини, як духовно-моральт, так i сощально-екожмчт, формувались, як в умовах сощалТстично! системи господарювання, командно-адштстративного управлТння, так i в новий перюд iснування Укра!ни як незалежно! держави - у перюд так званих ринкових реформ. Вихад з кризи завжди пов'язаний iз правильним визначенням !! причин.
Аналiз останшх достджень та публтацш. Причини кризи дослвджують багато вчених, серед яких вiдомi економiсти, зокрема:, Б.Гаврилишин, В.Дикань, 1.Лушнов, Д.Львов, Ю.Павленко [1-5], iн.. Вони акцентують увагу на рiзнi аспекти системних порушень, видiляючи, як т! економiчнi диспропорцi! та порушення, як! сформувались, ще за радянських чаав, так ! стратегiчнi помилки реформування у перюд юнування незалежно! Укра!ни.
Постановка завдань. В нашш публшацп ми пропонуемо узагальнений та систематизований погляд на визначення фактор!в системно! кризи, у т. ч. базових диспропорцш, системних порушень, стратепчних помилок реформування та !х насладив.
Викладення основного матерiалу. На нашу думку, можливо видиити три велик! групи пов'язаних мпж собою системних порушень, що призвели до кризи: тт, що обумовлет помилковою парадигмою бачення сустльства, економши, !х розвитку; тт, що обумовлет природою радянсько!, командно-адштстративно! системи управлшня та господарювання; тт, що обумовлет стратепчними помилками перюду «ринкових реформ».
Фактори кризи, як сформувались в умовах радянськоI командно-адмтстративно1 системи господарювання, можливо подати так: адейт (а не духовт) основи розвитку економши та сустльства у цшому, засноват на помилковш аде! (будування сустльства сощально! справедливосп, загального процвгтання на основ! тоталитаризму, ате!зму, матер!ал!зму); сприйняття економши та политики як головних сфер сустльства, людини - як засобу економ!чного розвитку держави та мщно! влади; низька мотивацтя (за виключенням военних та тслявоенних чаав вадбудови держави) до ефективного господарювання, творчо!, яюсно!, стльно! справи, ствробгтництва, шновацш;
© К0мпанieць В.В. Вкник економжи транспорту i промисловост1 № 37, 2012
