CC BY
11
SYSTEM NATURE OF SPIRITUALITY IN THE DISCOURSE OF ORTHODOX PHILOSOPHY
Alexceenko A. P., Levchuk V. G.
The article considers spirituality as a phenomenon in the integrity of the unity of the rational and irrational, immanent and transcendent. Manifestation of spirituality as a systemic phenomenon indicates a transition in which the transition from one qualitative state to another. In the manifestation of spirituality, highlighted various steps, each of which allows a person to climb up the path of spiritual perfection. The necessity of combining scientific and philosophical-theological and philosophical approaches to explain spirituality is shown.
Keywords: spirituality, integrity, systematic, rational and irrational, immanent and transcendent, apophatic and kataphatic.
УДК 378
А. Ю. Панф1лов, доктор фшософських наук, професор; О. О. Савченко, кандидат фшософських наук
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ ВИКЛАДАННЯ СОЩОГУМАН1ТАРНИХ ДИСЦИПЛ1Н У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАД1
На nрикладi викладання сощогуматтарних дисциплт проан^зовано деяк су-част освтт тенденцп i новтм методологiчнi прийоми навчання.
Ключовi слова: гуматзащя та гумаштаризащя освти, особистiсно-орieнтовне навчання, системно-культурний метод, самоосвта, самореалiзацiя, самоактуалiзацiя, ттегроване мислення, професШна рефлекЫя.
Актуальтсть проблеми. У XX ст. вщбулося багато важливих змш у методологи шзнання. Було усвщомлено, що сформована в культурi предметна структура знання не дозволяе виробити единий шдхвд до розв'язання комп -лексних проблем дiяльностi систем найвищого рiвня оргашзацп - особистос-п, сустльства, культури. З'явилися ще! теоретично! кибернетики, системного аналiзу, синергетики, що прагнуть зв'язати мiж собою рiзнi тдходи рiзних конкретних наук у едину систему метсдов. Фшософська методолопя як вчен-ня про метод прагне створити цшюну систему принцишв викладацько! д^ яльносп, обгрунтувати шдходи щодо викладання [1]. Завдання фахiвцiв у сферi освгги - знайти новi освiтнi орiентири, якi були б тiсно пов'язаш
38 © Панфiлов А. Ю., Савченко О. О., 2011
з поняттям моралi i моральности можливiстю реалГзацп рiзних тенденцiй у розвитку сустльств, культур, мГжнародних вГдносин, свгтоглядГв, а також технологш, що розвивають уявлення студентiв про особистюш змiсти, жит-тeвi цiлi та завдання, щншсш орГентацп людей. Причому освiта мае бути убудована в життeвi потреби як особистостi, так i суспiльства.
АналЬз наукових джерел та публжацш свГдчить про те, що ще в 80-х роках ХХ ст. вiдомi фiлософи П. Щедровицький, М. Розов, Б. Гершунський, В. Розiн, О. Долженко та шшг критикували освiту за подготовку вузькопрофесiйних фа-хiвцiв, що не володгють гумангтарними знаниями Г гумашстичними настанова-ми. Вони почали серйозно розглядати проблеми гумашзацп i гумаштаризацп освгти та розробили фiлософсько-методологiчнi передумови, як лягли в основу нових концепцш освгти. Украшсью дослщники гумашзацп вищо! освгти Г. Балл, Р. Беланова, С. Гончаренко, I. Зязюн, П. Кононенко, О. Пехота, В. Рибал-ко, М. Романенко, О. Романовський, О. Рудницька, В. Семиченко вважають, що сучасна освГта не мае шших альтернатив, як рухатися лише в гумашстичному напрямку свого розвитку. Так, на думку М. Романенка, на вщмшу вщ часiв, коли основним компонентом навчально-виховного процесу були знання, сьогоднГ акцентуються особистГсний розвиток i формування щлюно! особистосп.
У статтi ставиться за мету на прикладi викладання соцюгумаштарних дисциплш проаналiзувати деяк сучаснi освгтш тенденцп i новин методоло-пчш прийоми навчання.
На думку Л. Виготського, «сутшстю сучасно! людини е II здатшсть буду-вати саму себе ^ як наслГдок, постшно змiнювати змют вадповда на питания про свою власну сутшсть» [2, с. 80]. Тому, проектуючи новий змют освгти, слгд також ураховувати переорieнтацiю цiнностей у культур!, коли не освГта визначае життеву стратепю особистосп, а й особиспсть розробляе стратегию свого життя, проектуючи власний освгтнш маршрут. Роль освгти при цьому полягае у створеннi умов усшшносп такого розроблення, що можливо при осмисленнi зв'язку з насущними сучасними проблемами рГзного порядку - вщ глобальних до особистюних, а також у разi можливосп задоволення наявних освгтшх потреб i розвитку нових.
Аби стати творцем i оргашзатором соцiального життя, людина мусить у процесi освгти розвити здатносп до проективного погляду на майбутне. Тому завдання освгти - надати людиш не тшьки знання про свгт i його закони, а й методолопю перетворення цього свГту (методологiю менеджменту i про-ектну методологiю) [3].
У зв'язку Гз цим з величезного рiзноманiття методолопчних принцитв побудови дГяльност у рГзних освгтшх системах ми торкнемося методологи, характерноI для прогресивно-гyманiстичноI парадигми освгти, для реалiзацiI яко! потрГбнГ зовим шш! форми навчальноI роботи, нГж п, як! е звичайними для репродуктивно-консервативноI парадигми навчання (опитування з ви-ставлянням оцшок, лекци, практичш та контрольн роботи та ш.). Прогресив-
но-гумашстичш методики, яю грунтуються на особистiсно-орiентованому навчанш, ще не розроблено докладно, однак зрозумiло, що головне мюце у них мають посщати проектнi, дослiдницькi, дискусiйнi способи оргашзацп на-вчально! дiяльностi, новi форми сшльно! творчо! дiяльностi, як сприяють пошуку вiдповiдей на несподiвано виникаюч питания, розумовому натиску, мозковому штурму, i не тiльки змiстовно поширюють освiтню сферу, а й встановлюють сприятливий психологiчний клiмат, сприяють удосконаленню стилю взаемодп викладача i студента.
Сучасш дослщження показують, що за перюд навчання у вищому навчаль-ному закладi студенти бажають не тальки стати висококвалiфiкованими фах^в-цями в обранiй сферi, а й навчитися визначати i коректувати на основi визнаних критерив (загальнолюдських цшностей) особистiснi потреби, життевi цiлi, знаходити засоби для самоосвiти, самооцiиювати отримаш результати. Великий iнтерес у студенпв викликае змiст таких понять, як «сенс життя», «самоактуа-лiзацiя», «самоорганiзацiя», «вщповщальшсть за загальнозначущi цiнностi», «вшъне самовизначення у культурному просторi цшностей» [4]. Молодь вважае, що усвщомлення цих цшностей е фундаментом стабЫзацп сустльства i разом з тим - основою свободи i творчосп особистостi. Гуманiтарна освiта, викорис-товуючи спецiально розроблений iнструментарiй, допоможе молодим людям увшти в соцiокулътурний простр цiиностей i придбати навички «користування» ними. На цiй пiдставi на сучасному етапi особливо! важиостi набувае викладан-ня соцiогуманiтарних дисциплiн, що грунтуеться на:
- методi системно-культурного тдходу, заснованому на синергетичному щдхода, в якому закладено принципи штегратившсп та системностi;
- методi формування критичного стилю мислення, що включае розвиток рефлексивних здатностей, проблемно орiентоване навчання, спiлкування, навчання дiалогу як одну з перших умов стльно! дiяльностi.
Найбiлъш важливим для гумашзацп i гуманiтаризацi! освiти е формування у студенпв критичного стилю мислення, який припускае засвоення знань, умшь i навичок специфiчного виду дiяльностi, що в педагогiцi мае назву рефлексивно-оцшно! дiяльностi.
Значний гумашстичний i гуманiтарний потенцiал мае методолопя дiяль-ностi, бо дiяльнiсть - це специфiчна людська форма ставлення до навколиш-нього свiту, змiстом яко! е здiйснения доцiльних змш в iнтересах людей. Особливо важливою е професiйна рефлексiя, одним з головних компонента яко! е усвщомлення майбутшм фах^вцем того, що для устшно! роботи йому необ-хiдно здобувати новi знання i рухатися вперед, обираючи оптимальнi шляхи. Профемйна рефлексiя великою мерою впорядкована змiстом i умовами дiялъ-носп фахiвця, як зобов'язують поставити завдання формування критично-рефлексивного стилю мислення. Для цього слщ звернутися до пошуюв спещ-альних техиологiй формування певного набору якостей особистостi, необхщних для формування критично-рефлексивного стилю мислення, до яких належать:
- вадкрипсть дГалогу з партнерами, здатшсть вщстоювати власну точку зору незалежно вщ загальноприйнято! думки Г визнавати II неспроможшсть при пред'явленш опонентом аргументованих контрдоводГв;
- здатшсть до самодГагностики вщносно сформованосп рГзних умшь Г здатностей на основ! порГвняння сво!х результата Гз заданими еталонами;
- вщкритють ново! шформацп, нестандартним способам розв'язання поставлених завдань Г ухвалення ршень;
- здатшсть до всебГчного аналГзу Г осмислення вступно! шформацп [5]. Треба вщзначити, що нова соцюкультурна ситуацГя диктуе неприйняття
будь-яко! застиглосп та фтсованосп. Студенти не люблять теорГю, не бажа-ють докладати зусиль, освоюючи незнайомГ термши. Але нов! знання немож-ливо отримати лише через зрозумше, через те, що людиш вГдомо з особисто-го досвщу. Оволодшня новим знанням вимагае напруги. Разом з тим у людей е невичерпна потреба точнше орГентуватися у навколишньому свт. Але ця потреба усвщомлюеться найчастше тодГ, коли людина виявляеться в проблемой ситуацп. Уводячи у процес навчання проблемну ситуацию як критерш формування критично-рефлексивного стилю мислення, можна досягти усвГ-домлення особиспстю перспективи втрати власного «Я», що е досить акту-альним для культури, яка перебувае в кризовому сташ
Однак декларування щнтсних шдстав освгти мае бути щдкршлено II вГд-повщним змютом Г системою гумаштарних технологш, що розвивають осо-бистють, переводять гумашстичш Где! та щеали в реальш вчинки Г справи. Доцшьним у цьому план! е акцентування на проблемах, як постають перед сустльством Г самими студентами, оскшьки теоретичн знання потрГбн! не спльки як таю, скшьки для того, аби допомогти майбутшм фахГвцям правильно орГентуватися у нишшньому свт, що швидко ускладнюеться, знаходити вгдповгщ на запитання, як щкавлять. ПроблемноорГентована модель освгти мае очевидну перевагу, оскшьки певним чином е мехашзмом перекладання гумашстичних щей Г щеалгв в настанови свщомосп, навички аналГзу та гума-шстичноорГентовану дГяльшсть.
Зараз в Украх'ш тривае довгоочжуваний процес демократизаип суспшьства, Г тому слгд говорити про екологгю культури стлкування, поведшки. Нин! необ-хГдно термшове Г масове навчання людей тим аспектам Г напрямам в етикетГ, як вже мають бшьш-менш надшну базу - культур! мови, стилГстищ, риторищ, теорп спГлкування тощо. Виршальне значення для устшносп здшснюваних проекпв мае розроблення !хшх сощально-культурних аспекпв - ставлення людей до справи, защкавлешсть у результатах пращ, участь в органах само-врядування, реакщя на рГзн сустльн! шшдативи тощо. Сьогодш важливГсть спшкування полягае не тшьки в тому, що обмш шформащею е необхщною умовою стльно! дГяльносп, можливГсть обмшу шформащею потрГбна для того, аби особиспсть юнувала. Сгалкування - це ставлення людей до дшсносп, ви-ражене через передавання шформацп вщ людини до людини [6]. З огляду на те,
що найважливiшими функщями стлкування у житп сустлъства е комушка-тивна - забезпечення зв'язку мiж людьми; шформацшна - здатнiсть до духовного збагачення людей знаннями, вмшнями та навичками; педагоочна -формування свiдомостi, органiзацiя дiялъностi, сучаснiй гумаштарнш освiтi необхiдно враховувати iнтерпретацiю стлкування як процесу передавання шформацп. Нова соцюкулътурна ситуацiя, прискорена входженням Укра!ни до Свропейського простору, вiдкрила шлюзи для заидно! кулътури, потiк яко! легко захлиснув свiдомiсть молодого поколшня. У зв'язку iз цим треба вщзначити, що розвиток у студенпв культури мислення в наших ВНЗ мае перебувати на першому плат. Бшьш того, за допомогою культури людина долучаеться до творчих досягнень шших людей, роблячи !х трамплiном для ново! творчостi. Тому з упевнешстю можна рекомендувати введення в курс соцюгумаштарних дисциплiн навчання дiалогу, осюлъки дiалог усе бiлъше з'являеться як значущий кулътурний феномен, особливий спосiб пiзнания, духовна цiннiсть, що вщкри-вае шлях до повноцшного спiлкувания, твердження морально! гiдностi осо-бистостi. Нинi дiалог стае одшею з умов виживання i передумовою соцiалъно! гармонi! в сучасному сустлъстга [7].
У зв'язку iз цим особливу увагу слiд звернути на методику проведення лекцiй, мистецтво стлкування з аудиторiею. На лекцiях викладачi мають ви-користовувати методичнi прийоми постановлення проблеми i пошук шляхiв !! розв'язання, мають надавати приклади нових, нестандартних бачень. Чудо-вий приклад дiалогiчного принципу надае Ф. А. В. Дистерверг, коли характе-ризуе метод навчання Шлейермахера: «... педагог (Шлейермахер) за допомогою прямих запитань спонукае самого учня знаходити питання, вiдповiдi на як залежать вiд змiсту, i викликае у нього бажання бачити щ питання ви-рiшеними» [8, с. 256].
Аналiз роботи укра!нських ВНЗ дае шдстави вважати, що гумашзащя i гуманiтаризацiя освiти - реалъний процес, який розвиваеться, i що викла-дацьк! i науковi кадри здатш успiшно розробляти iнновацiйнi соцюгумаштар-нi курси i комплекснi програми гуманiзацi! навчального процесу та гумаш-тарно! пiдготовки студентiв.
Як уже зазначалося, системно-культурний пiдхiд як цiннiсно-орiентована специфiка освiтнього процесу на методолопчному рiвнi грунтуеться на си-нергетичному пiдходi, в якому закладено принципи штегративносп та сис-темностi. Принцип штегративносп реалiзуеться iнтегруваниям у ньому рiзних сфер гуманiтарного знання i визначаеться роллю таких дисциплiн, як культу-рологiя, iсторiя, фiлософiя, iсторiя релiгi!, психологiя, педагогiка, iноземна мова та ш., а також штегруванням гуманiтарного й iнженерного знань (питання про роль та iсторiю розвитку технiки i технологiй у кулътурогенезi людства, культурних аспектiв взаемопроникнення природничонаукового i гуманiтар-ного знань, технолоочно! культури рiзних культурно-iсторичних сшвтова-риств, iсторi! винаходiв i вщкритпв у галузi технiки i науки). Принцип сис-
темносп реалГзуеться в тдГбраннГ матерГалу Г оргашзацп його подання, що вГдображае системно-лоочн! зв'язки рГзних компоненпв культури, яка вклю-чае як свгтову, нацюнальну, так Г народне мистецтво та культуру.
Створення максимально сприятливих умов для розкриття, розвитку здат-ностей Г дарувань студента, його самоактуалГзаци вимагае усвГдомлення ви-кладачем специфжи остаточного результату свое! викладацько! дГяльностГ, що полягае у формуванш моральних (загальнокультурних), особиспсних (сощальних) та дГяльшсних (професшних) якостей студента.
Методолопчний принцип особистГсноорГентовано! освгти можливий не тшьки через формування системного знання Г цтсного мислення, а також через штегращю змюту, наукове психолого-педагопчне обгрунтування за-стосовуваних методик, знання сощально! Г вжово! психологи, дГагностику Г корекцгю особистост! кожного студента, вмшня аналГзувати дидактичн за-кономГрносп навчального процесу, на яких грунтуеться обрання алгоритму навчально! дГяльносп в кожному конкретному випадку.
Оскшьки цшшсна орГентащя освгти переводить традицшш навчальн дисциплши у статус тзнавальних засобГв, яю використовуються при вивчен-н певних проблем сучасносп Г пошуку альтернативних методГв !хнього розв'язання, то принциповою вимогою шновацшно! освгти е новий пГдхГд до обрання змГсту освгти Г змша способу II оргашзацп. В такш ситуацп необхГд-ний творчий шдхщ викладача до процесу освГти, що шдвищуе вимоги до нього як до особистост! вихователя, а не тшьки як до фахГвця. Щ вимоги можуть полягати у:
- творчому оволодшн новим фшософсько-методолопчним знанням як основою особистюноорГентованого навчання;
- формуванш штегрованого мислення Г бачення особистих педагопчних завдань на основ! штеграцп предметного знання;
- формуванн психолопчно мотивованого ГндивГдуального шдходу до кожного студента як основи навчання що розвивае, Г формування креативних якостей студента;
- осмисленш освгти як виховного процесу Г особисто! вщповщальност! викладача за шдивщуальш та професшн якост кожного студента; пГдвищен-ня рГвня освГченосп, загально! комушкативно! культури всього викладацько-го складу ВНЗ [9].
Удосконалювати викладання соцюгумаштарних дисциплш необхщно з орГентащею на особливост сучасно! соцюкультурно! ситуацп в кра!ш, гло -балГзащю культури в цшому. ОсобистюноорГентована форма навчання, що базуеться на таких методах, як системно-культурний шдхщ Г формування критичного стилю мислення, сприятиме формуванню загальнокультурно! компетентности розвитку духовно-творчого потенщалу, вдосконаленню цш-шсно! свщомосп майбутшх фахГвщв.
Цт (цшносп) е для вищо! школи головним орГентиром розвитку, оскшь-ки заради !хнього досягнення вона функцюнуе як сощальний шститут.
Аналiзуючи pi3Hi сучаст визначення цшей освгти, можна дiйти таких ви-сновтв. Освiта мае бути орieнтована на розвиток штелекту i професшних якостей, але у першу чергу на розвиток духовност людини: височини думки, вщповщальносп, почуття обов'язку, чуйност та толерантноси, людинолюбства. Освiта розглядаеться як простiр, в якому створено умови для сощал!зацп, само-актуал!зацп особистостi, самопiзнання, формування студентами шдивщуаль-ного стилю життя i дiяльностi. У досягненнi таких цiлей великого значения набувають гуманiстичнi i гуматтарт аспекти сучасно! вищо! освiти. Обгрун-товуючи необхiднiсть уведення до змiсту освiти цiинiсно орieитованоl дяльнос-ri, можна стверджувати, що саме засвоення таких гуманiстичиих цiнностей, як вщповщальтсть за загальнозначущi цiнностi, вiльне цштсне самовизначення, компетентнiсть, освiченiсть, гуманний спосб життя, орieитацiя на сталий свгто-вий розвиток, усвщомлення особливостей соцюкультурно! ситуацп та уведення в мехашзм розвитку освiти нового типу рацюнальносп, мають стати ядром базових домшант освiти. Суворе вiдiбрания навчального матерiалу, системний аналiз змiсту i видiления основних iнварiантiв, методи i структура навчального процесу, реал1защя чгтких настанов на самоосвiту, самореалiзацiю i само акту-ал1защю дозволять скоротити обсяг загальних i спещальних дисципл1н, розвити здатносп майбутнiх фахiвцiв до адаптаци в багатьох сферах д1яльност1 в умовах швидких iнновацiйних процесiв. Крiм того, переход в1д авторитарно! педагоп-ки до педагогiки спiвробiтництва, ствтворчосп i в1д адмiнiстративно-команд-но! системи керування ВНЗ до основ самоврядування припускае високий р1вень демократизацi! вищо! школи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гусинский Э. Н. Введение в философию образования / Э. Н. Гусинский, Ю. И. Турчанинова. - М. : Логос, 2001. - 181 с.
2. Выготский Л. С. Развитие высших психофизических функций / Л. С. Выготский. -М., 1960, -80 с.
3. Studying Service-Learning: Innovations in Education Research Methodology / ed. by Shelley H. Billig, Alan S. Waterman. - Routledge, 2003. - 280 р.
4. Steiner R. Human Values in Education / R. Steiner. Anthroposophic Press (October 15, 2004). - 224 p.
5. A. J. Moon Reflections in Learning and Professional Development / J. A. Moon. -Routledge, 2001. - 229 p.
6. Miller K. Communication Theories: Perspectives, Processes, and Contexts / K. Miller. -McGraw-Hill Humanities/Social Sciences/Languages, 2004. - 352 р.
7. Vella J. On Teaching and Learning: Putting the Principles and Practices of Dialogue Education into Action / J. Vella. - Jossey-Bass, 2007. - 272 p.
8. Дистерверг Ф. А. В. О методе обучения Шлейермахера / Ф. А. В. Дистерверг // Ф. А. В. Дистерврг. Полн. собр. соч. - Раздел 1; Газетные очерки / гл. ред. Р. X. Хоэндорф. - Берлин : Фольк унд Внесен, 1959. - Т. 3. - 256 с.
9. Haydon G. Values in Education (Continuum Studies in Research in Education) / G. Haydon. - Continuum, 2007. - 247 р.
МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОБЛЕМЫ ПРЕПОДАВАНИЯ СОЦИОГУМАНИТАРНЫХ ДИСЦИПЛИН В ВЫСШЕМ УЧЕБНОМ ЗАВЕДЕНИИ
Панфилов А. Ю., Савченко О. А.
На примере преподавания социогуманитарных дисциплин проанализированы некоторые современные образовательные тенденции и новейшие методологические приемы обучения.
Ключевые слова: гуманизация и гуманитаризация образования, личностно-ори-ентированное обучение, системно-культурный метод, самообразование, самореализация, самоактуализация, интегрированное мышление, профессиональная рефлексия.
METHODOLOGICAL PROBLEMS OF TEACHING SOCIAL AND HUMANITARIAN SCIENCES IN HIGHER SCHOOL
Panfilov O. Yu., Savchenko O. O.
The authors analyzes some modern education tendencies and new methods of teaching considering social and humanitarian sciences teaching as an example
Keywords: humanization and humanitarization of education, person-oriented teaching, systems and cultural method, self-education, self-realization, self-actualization, integrated thinking, professional reflection.
УДК 130
В. О. Копилов, доктор фшософських наук, доцент СУСП1ЛЬСТВО ЗНАННЯ - КАТЕГОРИЗАЦ1Я 1ДЕ1
Розглянуто процес формування сощально-фыософськог категорп «сусптьство знання», ii спiввiдношення з поняттям «тформацшне сусптьство». Артикульовано методологiчну недостаттсть парадигмальних засад технологiчного детермШзму для адекватноi експлiкащi природи сусптьства знання.
Ключовi слова: сусптьство знання, тформацшне сустльство, технологiчний детермiнiзм, методолог1я.
Актуальтсть проблеми. Прийнято вважати, що щея сустльства знання вперше була артикульована наприкшщ ХХ ст. Цей факт найчастше пов'язують з iменами П. Дракера, Н. Штера, Т. Сакай!. Однак, на наш погляд, генеза ще! оде! сягае свош коршням бшьш ранньо! iсторп, хоча самого поняття «сустльство
© Копилов В. О., 2011 45
