CC BY
14
References
1. Yarmachenka, M. (Ed.) (2001). Pedagogichnyj slovnyk. Kyiv: Pedagogichna dumka, 516.
2. Zavalko, K. (2013). Self music teacher: Theory and Technology Monograph. Cherkasy: Ed. from. CNU named after Bohdan Khmelnytsky, 274.
3. Zyazyun, I. (2012). Pedagogy good: ideals and realities. Kyiv: AIDP, 312.
4. Kovalchuk, V.; Bilenko, T., Keming, B., Chepil, M. et. al. (Eds.) (2004). On the objective conditions and factors upgrading training modern teacher. Chelovekovedcheskih Studio: Collected Works Drogobytskyy State Pedagogical University named after Ivan Franko. Drogobich: Measurement, 9, 192-196.
5. Angelovskaya, S. (2007). Samoobrazovatelnaya deya-telnost obuchayushhyxsya s pozycyj nepreryvnogo professy-onalnogo obrazovanyya. Dopolnytelnoe professyonalnoe obra-zovanye. Moscow, 4 (40), 10-13.
6. Ilyina, Yu.; Makarenko, S., Smulson, M. (Eds.) (2009). Naukovyj oglyad problematyky uspixu i uspishnosti.
Aktualni problemy psyxologiyi: Psyxichna teoriya i texnologiya navchannya, 7 (6), 98-112.
7. Gorskyj, V. (1996.). Istoriya ukrayinskoyi filosofiyi. Kurs lekcij. Kyiv: Naukova dumka, 127.
8. Zyazyun, L. (2006.) Samorozvytok osobystosti v osvitnij systemi Franciyi. Kyiv-Mykolayiv: Vyd-vo MDGU im. Petra Mogyly, 388.
9. Koval, O. (1999). Formuvannya muzychno-estetychnyx zdibnostej pershoklasnykiv yak pedagogichna problema. Naukovi zapysky Nizhynskogo derzhavnogo peda-gogichnogo universytetu im. Mykoly Gogolya. Nizhyn: NDPU, 2, 99-102.
10. Vagramenko, Ya., Fansyhev, R. (2011). Texnologyya yntellektualnogo analyza tekstovoj ynformacyy v bazax znanyj obrazovatelnoj ekspertnoj systemy. Pedagogycheskaya ynforma-tyka. Pedagogycheskaya ynformatyka, 1, 65-70.
11. Babaeva, E. (2011). Problemy organyzacyy nefo-rmalnogo y ynformalnogo obrazovanyya v otechestvennoj systeme obrazovanyya. Pedagogycheskye nauky, 5, 9-11.
Рекомендовано до публкаци д-р пед. наук, професор Совггра С. В.
Дата надходження рукопису 19.08.2015
Irina Dubrovina, postgraduate student, Department of choreography and artistic culture, Pavlo Tychina Uman State Pedagogical University, Gardening str., 2, Uman, Ukraine, 20300
УДК 009:37.012.3:614.8.01:37.032 DOI: 10.15587/2313-8416.2015.48826
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСIЙНОÏ КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х СПЕЦ1АЛ1СТ1В ПРИ ВИВЧЕНН1 «БЕЗПЕКИ ЖИТТеДШЛЬНОСТЬ
© Л. В. Клеценко
У статт1 розглянуто основнг теоретичнг питання щодо сутностг та змгсту формування професшно1 компетентностi при вивченнг «Безпеки життедгяльностг», видтено принципи вгдбору i структурування змгсту безпеки життeдiяльностi при пiдготовцi майбутшх спецiалiстiв. Обтрунтовано важливкть цiннiсноï складово'1 у процесi формування професшно1 компетентностi, розкрито основи моделювання цiннiсного свтогляду майбуттх спецiалiстiв орieнтованого на формування професшного здоров'я Ключовi слова: професшна компетенттсть, безпека життeдiяльностi, майбутш спецiалiсти, цттс-ний свiтогляд, професшне здоров'я
In the article the basic theoretical questions about the nature and content of the formation the professional competence in the study of «Life safety» are considered, the principles of selection and structuring the content of safety by training future specialists are highlighted. It is proved the importance of the value component in the process offormation the professional competence, uncovered the foundation of modeling value outlook offuture specialists which is oriented on formation the professional health
Keywords: professional competence, life safety, future specialists, value outlook, professional health
1. Вступ
Cyчacнe cyc^^oreo вiдiйшлo ввд poзyмiння ne-дaгoгiчнoï ^a^TOc'ii, як цiлecпpямoвaнoгo ^o^cy нaдaння знaнь, вмшь !a нaвичoк пpoфeciйнoï дiяльнocтi виxoвaнцям. В yмoвax cyчacнoï eкoнoмiчнoï !a дyxoвнoï кризи збiльшyeтьcя знaчeння дyxoвнoï cклaдoвoï ocвiти, ïï poзyмiння, як ^o^cy пepeдaчi цинктого зтання i фopмyвaння m шго ocнoвi цiннicнoгo вiднoшeння, щн-нicнoï noвeдiнки ocoбиcтocтi. Ha cьoгoднiшнш дeнь, y чac noяви romx cфep знaння, нayкoвиx нanpямiв !a нoвиx виpoбництв, виникae нeoбxiднicть cтвopeння CTC-тeми вищoï ocвiти, яга б динaмiчнo peaгyвaлa нa змши РИНКУ пpaцi, зaдoвoльнялa piзнonлaнoвi noтpeби cyчac-нoгo cycпiльcтвa тa cпpямoвyвaлa ocoбиcтicнi iнтepecи cтyдeнтiв в py^o cycniльниx irnepecie тa нopм.
2. Постановка проблеми
Осшльки головним джерелом мотиву дiяльно-CTi особистостi е потреба, i саме вона породжуе ште-рес, то для практично1 реалiзацiï освiтнiх вимог сьо-годення при формуванш безпеки життедiяльностi слад дбати про ïï особистюну значимють та розумiння як необхiдноï привабливоï особистiсноï потреби для кожного студента, не послаблюючи при цьому орiен-тацiю останнього на задоволення сустльних потреб, тобто суспiльно-корисну дiяльнiсть. Зважаючи на це, традицiйнi освiтнi завдання формування базових про-фесiйних компетенцш (знань, вмiнь i навичок безпе-чного виконання професiйних обов'язкiв) для ефек-тивного формування безпеки життедiяльностi недо-статнi, ïx необхiдно поеднувати з елементами всебiч-
hoi npo^ecinHoI co^agi3a^i crygemiB, to6to $opMy-BaHHHM BignoBigHoro cycnigbHHM ^hhocthm cBirorga-gy. OgHHM 3 ochobhhx 3aco6iB ^opMyBaHHa npo^ecin-hoi K0MneTeHTH0cTi Ta cBirorgagy MaH6yTHix cne^agi-criB e 3MicT HaBnaHHa, hkhh BH3HanaeTbca MeTOM i 3a-BgaHHHMH ocbith Ha neBHOMy eTani po3BHTKy cycnigbc-TBa Ta e ochobom ^opMyBaHHa np0$ecinH0i KOMneTeH-THocTi - 6a3H npo^ecinHoro 3gopoB'a i цiннicноrо cra-BgeHHa go npnpogn [1].
3aBgaHHH CTaTTi. po3kphth oco6gnBocTi $op-MyBaHHH npo^ecinHOi K0MneTeHTH0cTi MaH6yTHix cne-^agicriB npn BHBneHHi «Be3neKn ®HTTegiagbHocTi».
3. OcraHHi goe^ig^eHHH Ta nyß^iKa^T
nHTaHHaM ^opMyBaHHH npo^ecinHOi KOMneTeH-THocTi npncBaneHa 3HanHa KigbKicTb HayKOBHx gocgi-g^eHb PaBeHa, 3. KgeMna, P. HiKepTa, 3®. MaK KgeggaHga, H. CneHcepa, B. IrHaTOBOi, E. KgiMOBa,
A. TypnnHOBa, B. BogpoBa, H. MiTiHOi, H. BogKOBOi, H. BogomKO [2] Ta rnmnx. Oco6gnBocTi ^opMyBaHHa цiннicноrо cBirorgagy 3Hanmgn Bigo6pa®eHHa y Hay-kobhx npaqax B. HnxanoBa, HeoHTbeBa, A. 3gpaB0c-MucgoBa, B. Cep®aHT0Ba, E. noMHTKiHa, C. AHiciMOBa, O. 30g0TyxiH0i-A60giH0i, M. KaraHa, £. rogoBaxn,
B. BypganyKa, K. A6ygbxaH0B0i-CgaBcbK0i (gocgig®e-hhh cTaHOBgeHHH cncreMH ^HHocren 3 ncnxogoriHHOi tohkh 30py), I. 3a3MHa, H. HunKago, O. 3axapeHK0Ba, O. CyxoMgHHcbKoi', B. Kpn®Ka [3] (^opMyBaHHa ^hho-cren b negaroriHHin Teopii Ta пpaктнцi) Ta rnmnx.
IHHOBaqinm nigxogu go ^opMyBaHHa 3MicTy 6e3neKH ®HTTegiagbHocTi gocgig®yBagnca y gncepTa-^hhhx gocgig^eHHax O. nygaK (gngaKTHHHi 3acagn npo^ecinHOi nigroTOBKH 3 6e3neKH ^HTTegiagbHocri), H. CngopnyK (nigr0T0BKa go BHKgagaHHa ochob 6e3ne-kh ^HTTegiagbHocTi), I. Цapeнко (iHHOBa^HHO-negaro-riHHi TexHogorii 3 6e3neKn ^HTTegiagbHocri), B. M03-roBoro (^opMyBaHHH r0T0BH0cTi Man6yTHix iH®eHepiB-negaroriB). 3MicT 6e3neKH ^HTTegiagbHocri gga mnpoKO-ro 3aragy $axiB^B BncBiTgugn b cboix npa^x M. Cko-6go, T. CoKogoBcbKa [4], 3. Ma30peHK0, H. Ti^eHKO, M. TpoaHOBa, I. 3ygHiK0Ba, I. nicTyH, A. Bepe30Be^-khh, A. Ty6agb^B, £. ®egi6o, H. 3aBepyxa, B. Зaцa-Phhh, Begpin [5], B. Henan, C. AnocTogMK, B. 3®HTHpen, A. AnocTogMK, H. nopagoHHnn, B. 3anga-THHcbKHH, B. HaniH, B. MocKagbOBa, H. KarpeHKO, M. KiT, M. raag3MK, M. XagiMOBcbKHH, r. roriTamBigi, B. ^pomeBcbKa, B. ^a6aH, H. BuHOKypoBa, M. Ba-cugbHyK, M. raMaH, B. Bepe3y^Knn, B. rpn^yK, M. Cre6gMK, ^egpin, B. ^nge^KHH, B. 3a^p-hhh, B. Xp0MHeHK0, B. oo6otob, O. 3enyTaT, I. ko-BageHKO, I. My®HK Ta iHmi.
Age, He3Ba®aMHH Ha TaKHH mnpoKHH cneKTp go-cgig®eHb, nrnaHHa ^opMyBaHHa npo^ecinHOi KOMneTe-HTHocTi Man6yTHix cпeцiagicтiв npn BHBneHHi «Be3ne-kh ^MTTegiagbHocTi» 3agnmaeTbca goci noBHicTM He BupimeHHM, 0T®e aKTyagbHHM.
4. ©opMyBaHHH ii|)()(|)cciiiiioT KOMneTeHTHOCTi MaößyTHix eпeцia^ieтiв npH BHB^eMMi «Ee3neKH ^HTTegiH^bMOCTi»
E^eKTHBHe, BignoBigHe cycnigbHHM ^hhoctam ^opMyBaHHa np0$eciÖH0i K0MneTeHTH0cTi Maö6yT-
Hix cпeцiagicтiв, yMO^guBgweTbca 3a yMOBH ^HHic-Horo nigxogy go оpraнiзaцil HaBHagbHoro пpоцecy, 3khh nigTpnMyeTbca 3aK0H0M yKpaiHH «npo ocBiTy» (b HbOMy HarogomyeTbca Ha npiopuTeTi b 0cBiTHb0My npo^ci 3aragbH0gMgcbKux gyxoBHux цiнноcтeн) Ta KoH^n^ero нaцiонagbноrо BnxoBaHHa cTygeHTcbKOi Mogogi (ge po6nTbca aкцeнт Ha Ba^gnBocTi cycnigb-hhx цiнноcтeн). Цiннicннн cBiTorgag, cnpaMOBaHHH Ha 6e3neHHy ^HTTegiagbHicTb OTpnMae nogagbmnö po3bhtok y пpоцeci Ha6yTTa npo$eciHHoi' KOMneTeH-THocTi b пpоцeci BHBHeHHa ^axoBnx gнcцнпgiн, a OTpnMaHi 3HaHH_a 6ygyTb HaKgagaraca Ha BHKOHaHHa bhpo6hhhhx o6oB'a3KiB b пpоцeci B3aeM0gii 3 HaBKO-gnmHiM cepegoBn^eM, BHacgigoK Horo y Maö6yTHix cпeцiagicтiв Big6ygeTbca ^opMyBaHHa цigicноrо ya-BgeHHa npo Ba®gnBicTb ryMaHHoro cTaBgeHHa go npnpogn. C$0pM0BaHHH цiннicннн cBiTorgag 3 6e3-neKH ®HTTegiagbHocTi cTaHe 3an0pyK0M 6e3neHH0i ®HTTegiagbHocTi Maö6yTHboro cпeцiagicтa i gono-M0®e 36eperTn aK noro BgacHe ®htm Ta 3gopoB'a, TaK i ^gicrncTb eKocncTeMn, a 3HaHHTb ^htth Ta 3gopoB'a Bcix gMgeö.
3MicT 6e3neKn ®HTTegiagbHocTi y HamoMy po-3yMiHHi - цe cncTeMa HayKOBnx KOMneTeH^H, 0B0g0-giHHa hkhmh 3a6e3neHHTb Bce6iHHnn po3bhtok po3y-mobhx i $i3HHHnx 3gi6H0cTen Man6yTHix cпeцiagic-TiB, ^opMyBaHHa ix cBiTorgagy, Mopagi Ta noBegiHKn, nigr0T0BKy go 6e3neHHoro cycnigbHoro ®htth, 30K-peMa, i Bnp06HHH0i giagbHocTi. BiH BKgMHae b ce6e HOTnpn KOMnoHeHTn: gocBig ni3HaBagbH0i giagbHocTi (3HaHHa), gocBig BHKOHaHHa BigoMnx cnoco6iB giagbHocTi (BMiHHa giaTn 3a 3pa3K0M), gocBig TBopnoi giagbHocTi (npnHHHTTa HecTaHgapTHnx pimeHb b ho-bhx cmya^ax), gocBig цiннicноrо cTaBgeHHa go npnpogn. nepepaxoBaHi KOMnoHeHTn 3MicTy ocBiTn TicHO B3aeM0n0B'a3aHi: 6e3 3HaHHa He 6yBae BMiHHa, Ha 0cH0Bi 3HaHb i BMiHb 3gincHMeTbca TBopna giagb-HicTb, a b giagbHocTi Bnpa®aMTbca igeagn i nepeKO-HaHHa oco6ncTocTi, to6to cBiTorgag, 3MicT0BH0M ctopohom hkhx e ^HHicrn оpieнтaцil. HMgnHa cTae npo^ecioHagoM, MancTpoM cBoei cnpaBn b Mipy Toro, hk onaHOBye cncTeMy 3HaHb, npn3HaHaMHn h 3acB0-mmhh Ti a6o iHmi цiнноcтi. ^hm 6igbm 6araTHH cBiT цiнноcтeн oco6ncTocTi, thm 6igbm e^eKTHBHO Ta цigecпpaмовaно Big6yBaeTbca Big6ip i npnpicT hobhx ^HHOCTen, ixHin nepexig y mothbh noBegiHKn i giagbHocTi.
n0HaTK0BHM eTanoM ycnimHoro ^OpMyBaHHH npo^ecinHOi K0MneTeHTH0cTi e MogegMBaHHa цiннi-cHoro cBiTorgagy Man6yTHix cпeцiagicтiв 0pieHT0Ba-Horo Ha ^opMyBaHHH npo^ecinHoro 3gopoB'a, o6pa-Horo HaMn np0BigH0M цiннicтм b ragy3i 6e3neKn ®HTTegiagbHocTi. 3MicT noHHTTa npo^ecinHoro 3go-poB'a b HamoMy po3yMiHHi Mae MicTHTn gocBig 3gin-cHeHHH 6e3neHH0i npo^ecinHOi giagbHocTi, ^0 BTi-gMeTbca pa30M 3i 3HaHHHMn b yMiHHax i HaBHHKax oco6ncTocTi; gocBig TBopnoi, nomyKOBOi giagbHocTi ^ogo BnpimeHHH hobhx npo6geM, HKi nocTaMTb ne-peg cycnigbcTBOM i n0B'a3aHi 3 6e3neK0M ®HTTegia-gbHocTi; gocBig цiннicноrо cTaBgeHHa go goBKigga. 3ga BngigeHHH cncTeMn пpннцнпiв Big6opy цiннic-hhx ochob 3MicTy 6e3neKn ®HTTegiagbHocTi 3BepHe-
мося до досвщу провiдних вчених у ввдповщнш науковiй галузi.
Вжовий досвiд ефективно! реалiзацii навчан-ня i виховання, уточнений науковими дослщження-ми, втiлений у перших спробах створення цшсно! системи принципiв навчання Я. Коменським, Й. Пе-сталоцщ, Ф. Дiстервегом, К. Ушинським. У сучас-них наукових дослiдженнях питанню вiдбору прин-ципiв навчання присвячеш працi М. Скатк1на, I. Ле-рнера, Ю. Бабанського, В. Безпалько, В. Краевсько-го якi розробили ряд дидактичних концепцiй змiсту освгги i методiв навчання, що уособлюють знання, вмiння та навички. Серед розма!ття наукових праць, присвячених формуванню змiсту освiти, приклад-ним для формування цшшсних основ змiсту безпеки життeдiяльностi майбутнiх спецiалiстiв е бачення В. Бондара, який умовою формування всебiчно роз-винуто! духовно! особистосп, готово! до самоактуа-лiзацii та життетворчосп бачить включення до структури змiсту освiти чотирьох елементiв соща-льного досвiду: знання про природу, сустльство, мислення, технiку й способи дiяльностi уже здобутi суспiльством; досвщ здiйснення вiдомих способiв дiяльностi, що вплюеться в умiннях i навичках осо-бистостi, яка здiйснюе цей досвщ; досвiд творчо!, пошуково! дiяльностi у розв'язуваннi нових проблем, що виникають перед суспiльством; досвщ ставлення до свiту, один до одного, тобто система емоцшно!, вольово!, еколопчно!, морально!, естети-чно! вихованостi [6].
Враховуючи науковi здобутки видатних педа-гогiв минулого i сучасностi та власний педагогiчний досвщ ми видiляемо основнi принципи вщбору i структурування змiсту безпеки життедiяльностi, якi забезпечать як1сне формування професшно! компе-тентностi та цiнностей майбутшх аграрпв: принцип формування теоретичних основ безпеки життедiя-льностi на гумашстичнш основi; принцип зв'язку науки з виробництвом; принцип розвитку еколопч-ного свггогляду.
Наведенi принципи узгоджуються з особли-востями становления професiйноi компетентносп аграрiiв, яке вiдбуваеться у такш послiдовностi: отримання теоретичних знань, що допомагають зро-зумiти суть, оцшити шкiдливiсть чи небезпеку для життя певного небезпечного фактора; узгоджена з власними знаннями i можливостями оцiнка оптима-льних шляхiв подолання небезпек надзвичайно! си-туацi!; подолання небезпек чи запобтання !м, керу-ючись власною системою цшностей. Взаемозв'язок та взаемообумовлешсть вказаних вище принципiв ми представляемо у виглядi наступно! iерархiчно! залежностг принцип формування теоретичних основ безпеки життедiяльностi на гуманiстичнiй осно-вi (надаеться база теоретичних знань, необхщних для здiйснення практичних дш iз забезпечення безпеки життедiяльностi на гуманiстичнiй основi) ^ принцип зв'язку науки з виробництвом (вщповвд-шсть вивчених дiй тим надзвичайним ситуацiям, що можуть виникнути на виробнищга) ^ принцип розвитку еколопчного свiтогляду (узгодження власних дш iз забезпечення безпеки життедiяльностi з еко-
логiчною рiвновагою навколишнього середовища, його охорона).
Вагомiсть, базовiсть та першочерговють ура-хування принципу формування теоретичних основ безпеки життедiяльностi на гумашстичнш основi не викликае жодних сумнiвiв. Адже термiни i поняття складають власне ту основу, на якш базуються гли-бок1 знання з дисциплши. На думку провщних нау-ковцiв в галузi безпеки життедiяльностi - Я. Бедрiй та В. Нечай озброення майбутнiх фах1вщв вiдповiд-ними теоретичними знаннями (тобто реалiзацiя саме цього принципу при формуванш безпеки життедiяль-ностi) е навиъ метою вивчення дисциплiни «Безпека життедiяльностi» [5].
Практична реалiзацiя цього принципу закладае основу для формування професшно! компетентносп в галузi безпеки життедiяльностi i покликана реалiзу-вати таю цш: вивчення змiсту, структури i взае-мозв'язку життедiяльностi людини в системi «люди-на - життеве середовище»; визначення чинник1в, причин i параметрiв, що призводять до виникнення в життевому середовищi небезпечних явищ; наголо-шення на цшносп професiйного здоров'я для житте-д1яльносп майбутнiх спецiалiстiв та членiв суспшьс-тва; ознайомлення з важливiстю еколопчно! профе-сiйно! дiяльностi майбутнiх спещалюпв; визначення принципiв i способiв захисту людей в умовах iмовiр-ного виникнення небезпек рiзного походження у по-бутi та на виробництвц прищеплення практичних навичок щодо забезпечення безпеки людини при проявi небезпек. Перелiченi цiлi свiдчать, що студен-ти мають чiтко знати науковi термши, якими оперу-ють дисциплiни пов'язаш з забезпеченням безпеки життедiяльностi (наприклад: життя, дiяльнiсть, безпека та и норми, небезпека, ризик, середовище iсну-вання, виробничi та побутовi фактори небезпеки то-що), теоретичш основи виникнення небезпек, при-чинно-наслiдковi зв'язки реалiзацii небезпек у по-всякденному життi та шляхи !х швидкого i ефектив-ного подолання.
Для повноцшного формування професiйних цiнностей зазначенi вище теоретичш основи безпеки життедiяльностi повинш мати гуманiстичну основу. Необхiднiсть гумашстичного спрямування викликана тим, що в основi поняття «безпека життедiяльностi» розглядаеться збереження багатосмислово! категорii «людське життя», яке буде корисним та безпечним для сусшльства лише за умови наповнення гумашс-тичними цiнностями.
Ми визначили власне бачення гумашзаци теоретичних основ безпеки життед1яльносп - спряму-вання на становлення духовного еднання з природою, яке уможливлюеться за умови формування духовнос-тi та моральних якостей iз наступною !х реалiзацiею в професшнш та життевiй сферах [7]. Зпдно нашого бачення, у студенпв на основi принципу формування теоретичних основ безпеки життедiяльностi на гумашстичнш основi повинен виробитися стиль мислення, який складаеться з таких аспекпв: прогнозування i виявлення небезпек для людини з урахуванням шкоди для духовного здоров'я; визначення характеру i ознак впливу певно! небезпеки на людину (оцiнка
дшчих небезпек) з передбаченням ïï наслщшв для Bcix трьох складових професшного здоров'я (ф1зич-ного, пcихiчного, духовного); використання дшчих нормативно-законодавчих акпв та моральних сусш-льних норм, що регулюють безпеку за наавнютю конкретних небезпек; розробка заходiв безпеки, ме-тодiв i змicту ощнки заходiв безпеки з урахуванням вимог моралц швидке реагування на певну небезпеку та ïï правильне швидке усунення, з урахуванням гу-машстичносп дiй; гармонiзацiï' взаемов1дносини лю-дини i природи.
Оск1льки процес i результати профеciйноï оcвiти зумовленi потребами сусшльства, особливу увагу cлiд звертати також на значущшть набутих теоретичних знань у майбутнш практичнiй дiяль-ноcтi, адже cутнicть профеciйного навчання на щншснш оcновi - це шдготовка майбутнього фахь вця до активноï та продуктивноï cуcпiльноï пращ в cферi створення не лише духовних, але i матерiа-льних щнностей. Студенти повиннi бути впевне-ними, що отриманi знання знайдуть свое практичне втiлення у майбутнш професшнш дiяльноcтi та допоможуть шдтримати оптимальний рiвень жит-тедiяльноcтi при виконанш виробничих обов'язкiв. Принцип зв'язку науки iз виробництвом забезпечуе вагому шдвалину для формування профеciйного здоров'я i реалiзуетьcя в таких аспектах: мотивацп профеciйного здоров'я; органiчному поеднанш теоретичного пiдгрунтя забезпечення безпеки жит-тедiяльноcтi зi cпецифiкою виробничого середо-вища; пояcненнi вагомоcтi знань нормативноï до-кументацiï з основ охорони пращ; вмшш запобк-а-ти виникненню та лжвщовувати прояви небезпеч-них i шшдливих факторiв виробничоï дiяльноcтi. Вказанi вище аспекти реалiзацiï принципу зв'язку науки iз виробництвом мають базуватися на пере-дових наукових досягненнях, оcкiльки профеciйна дiяльнicть буде конкурентоспроможною лише за умови вщповвдносл науково -технiчниму прогресу.
Принцип розвитку екологiчного cвiтогляду покликаний спроектувати щншсне ставлення до природи. Для збереження cтiйкоcтi агроекосистеми та здоров'я населения, у майбутшх cпецiалicтiв повинен розвинутися новий стиль мислення, спрямований на регулювання екологiчноï взаемодiï людини з навко-лишнiм середовищем, тобто щншсне ставлення до природи.
5. Результати дослщження
Загалом, вiдбiр та структурування щншсних основ змicту безпеки життедiяльноcтi у нашому розумiннi мае зводитися до формування професш-ноï' компетенцiï з попередження та лiквiдацiï виробничих небезпек, яка передбачае гармоншний гу-манicтичний розвиток оcобиcтоcтi та сталий роз-виток cуcпiльcтва, базуеться на наявних освггшх стандартах з урахуванням перспективи екологiчноï творчоï дiяльноcтi студенлв i мicтить такi змicтов-ш компоненти: фактори небезпеки життедiяльноc-ri, правове регулювання безпечноï поведiнки, жит-тя та здоров'я людини, заходи iз запобiгання небезпек, заходи iз лiквiдацiï' небезпек життедiяльноcтi.
OopMyBaHHa npo^eciftHoi' KOMneTeHTHOCTi Maft6yT-Hix cne^agicriB npH BHBHeHHi «Be3neKH xmregia-gbHOCTi» Mae 6a3yBaraca Ha прннцнпах OopMyBaHHa TeopeTHHHHx ochob 6e3neKH xmregiagbHOCTi Ha ry-MaHicTHHHin 0CH0Bi; 3B'a3Ky HayKH 3 внро6ннцтвом; po3BHTKy eKogoriHHoro CBrrorgagy.
6. Biiciiobkii
Cne^agicT, aKHft gocKOHago onaHye 3MicTOBHe HanoBHeHHa 6e3neHHOi xmregiagbHOCTi Bigi6paHe Ha BH3HaneHHx прннцнпaх 6yge 3gaTHHft rpaMOTHO giaTH b yMOBax He6e3neKH, 36epiraTH aK oco6ucTe xmra Ta 3gopoB'a, TaK i xHTTa Ta 3gopoB'a iHmux grogeft, npu-MHOxyBaTH Ta BgocKOHagroBaTH Hag6aHHa cycnigbCT-Ba, gepxaBH Ta grogcTBa 3aragoM. Horo прaцa mA-THMe ecTeTHHHHH BigTiHOK, npogyKyBaTHMe eMO^ftHO -nonyTTeBi CTaHH 0C06HCT0CTi, aKi HaKonHHyBaTHMyTb-ca b gyxoBHift c$epi i npu3BoguTHMyTb go pa^OHagb-Hoi' npo^eciHHo! giagbHOCTi Ha 3acagax eKogoriHHoi' KygbTypu.
..iTepaTypa
1. ^yryft, H. B. AKciogoriHHi 3acagu OopMyBaHHa 3Mi-CTy 6e3neKH XHTTegiagbHOcTi aK npeBeHTHBHHft npoeKT 36epe-xeHHa npo^eciftHoro 3gopoB'a Maft6yTHix arpapiiB [TeKCT] / H. B. ^yryft // negaroriHHi HayKH: Teopia, icropia, iHHOBa^HHi TexHogorii: HayK. xypHag. - 2010. - № 1 (3). - C. 463-471.
2. BogKOBa, H. H. npo^eccnoHagbHaa KOMneTeHT-HOcTb cneunagncTOB: KpHTepHH оцeнкн [TeKCT] / H. H. Bog-KOBa, H. B. BogomKO. - MocKBa - nogTaBa : TexcepBHc, 2007. - 318 c.
3. KpHXKO, B. B. AHTogoria aKciogoriHHoi napagHrMH ocBiTH [TeKCT] : nigpyHHHK / B. B. KpHXKO. - K.: OcBiTa yKpaiHH, 2005. - 434 c.
4. CKo6go, ro. C. Be3neKa xmregiagbHOCTi [TeKCT]: HaBH. noc. / ro. C. CKo6go, T. B. CoKogoBCbKa, fl. I. Ma3opeH-ko Ta iH. - KHiB: KoHgop, 2003. - 424 c.
5. Begpift, I. Be3neKa XHTTegiagbHOcTi [TeKCT]: HaBH. noc. / I. Begpift, B. Henaft. - HbBiB: «MarHogia 2006», 2007. - 499 c.
6. BoHgap, B. I. flHgaKTHKa [TeKCT]: nigpyHHK / B. I. BoHgap. - K.: Hn6igt, 2005. - 262 c.
7. ^yryft H. B. Pogb ryMaHiTapHHx 3HaHb y $opMy-BaHHi 6e3neKH XHTTegiagbHOcTi Maft6yTHix arpapiiB [TeKCT]: 36. HayK. np. / H. B. ^yryft; 3a peg. B. I. CnnneHKa // TyMam-зaцia HaBHagbHO-BHxoBHoro пpоцecy. - CgoB'aHCbK: Cflny, 2010. - № 3. - C. 172-177.
References
1. Chuguy, L. V. (2010). Axiological principles of formation the content of safety as a preventive project saving the professional health by future agrarians. Teaching science : theory, history, innovation technologies : scientific journal, 1 (3), 463-471.
2. Volkova, N. N., Voloshko, L. B. (2007). Professional competence of experts : evaluation criteria. Moscow - Poltava: Techservis, 318.
3. Kryzhko, V. V. (2005). Antology of axiological paradigm of education : textbook for students of pedagogical specialities. Kyiv: Osvita Ukraine, 434.
4. Skoblo, Yu. S., Sokolovs'ka, T. B., Mazorenko, D. I. et. al. (2003). Safety : tutorial for schools of III-IV levels of accreditation. Kyiv: Kondor, 424.
5. Bedriy, Ya. I., Nechaj, V. (2007). Safety: tutorial. Lviv: «Magnoliya 2006», 499.
6. Bondar, V. I. (2005). Didactics: tutorial. Kyiv: Lybid, 262.
7. Chuguy, L. V.; Sipchenko, V. I. (Ed.) (2010). The ans. Humanization the teaching-educational process: the collec-role of human knowledge in forming the safety of future agrari- tion of scientific works. Slovjansk, 3, 172-177.
Рекомендовано до публжацп д-р пед. наук Хомич Л. О.
Дата надходження рукопису 25.08.2015
Клеценко Людмила Васитвна, кандидат педагопчних наук, доцент, Полтавська державна аграрна ака-демiя, вул. Сковороди, 1/3, м. Полтава, Украша, 36003 E-mail: ljudmila-chuguyy@rambler.ru
УДК 378.178
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.49338
ОРГАШЗАЦШНО-ПЕДАГОПЧШ УМОВИ ФОРМУВАННЯ БЕЗПЕЧНОГО ОСВ1ТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА У ВИЩОМУ ВШСЬКОВОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАД1
© Н. М. Нечипор
В cmammi проведено короткий анал1з чинниюв, що спричиняють загрози безпец освтнього середовища; визначено фактори ризику в освтньому середовищi; висвтлено базовi органiзацiйно-педагогiчнi умов, як забезпечують процес формування безпечного середовища втськового навчального закладу; запропоновано шлях реалгзаци окремо'1 педагогiчноïумови - впровадження в навчально-виховний процес спецiального курсу Ключовi слова: безпечне освтне середовище, умови, вищий вшськовий навчальний заклад, формування, фактори
This article deals with analysis of reasons that cause threats to educational environment safety; risk factors in educational environment are defined; basic organizational-pedagogical conditions, that ensure a process of safe environment formation in military establishment; it is proposed way of pedagogical condition implementation -the special educational course introduction in educational process
Keywords: safe educational environment, conditions, higher military educational establishment, formation, factors
1. Вступ
Освггае середовище (ОС) вищого вшськового навчального закладу (ВВНЗ) повинне забезпечувати всебГчне навчання та виховання вшськово-службовщв, тобто виконувати основну мету - сприяти високш якосп профеайно1 тдготовки майбутшх офiцерiв. Для досягнення ще! мети ОС, з точки зору сучасних проблем i виклишв, повинно являти собою певну зону безпеки, у якш би вгдчували себе повнощнно реал1зованими та захищеними уа суб'екти навчально-виховного процесу ВВНЗ.
2. Постановка проблеми
Нацюнальна сгратегiя розвитку освгга в Украïнi вказуе на широкий ряд проблем, виклиюв та ризиюв, як1 iснують в освiтньому простор! Звичайно, наявнiсть цих проблем стае перешкодою як для розвитку системи освiти в цшому, так i для формування оптимального безпечного освггаього середовища (БОС), яке е невгд'емною частиною uieï системи. Тому щлком очевидно, що Нацюнальна стратепя ставить завдання створення БОС для реалiзацiï стратегiчних напрямiв розвитку освiти та подолання наявних проблем, викликГв та ризик1в [1].
3. Лггературний огляд
Кожен навчальний заклад сам створюе свое БОС, а тому проблема формування останнього знахо-
диться в центрГ уваги багатьох зарубiжних i впчизняних дослгдниюв педагогiки i психологiï. Освггае середовище дослгдники розглядали у рiзних аспектах, наприклад Баева I. А., Величко Е. В. та Обо-зова О. дослгджували психологiчну безпеку освiтнього середовища [2-4], Коджасп1рова Г. М. вивчала психо-лого-педагогiчнi аспекти цього поняття [5], Гаф-нер В. В. видшяе педагогiку безпеки як новий науко-вий напрям в педагогiцi [6], Гаязова Л. А., Пилипенко
B. Ф. та Чесноков Н.А. акцентують увагу на ком-плекснiй безпецi освiтнього середовища [7-9], Петров
C. В. дослвджуе шляхи забезпечення безпеки освггаього середовища [10]; Шевченко Л. С. розглядае освиню безпеку Украни в умовах глобалГзаци [11] та шшг
4. Мета CTaTTi
Проведет досл1дження ставлять за мету визначити оргашзацшно-педагопчш умови формування безпечного освинього середовища у вищому вшськовому навчальному закладi.
5. Формування безпечного освггнього середовища у ВВНЗ
Формування БОС стае необхгдшстю для кожного навчального закладу, основним завданням якого е тдготовка високояшсних фахiвцiв.
Схожу необхiднiсть вгдчувае i практична пси-холопя в освт, одним Гз найважливiших завдань для
